Навигация
Підготовка зерна до згодовування та потреба в ньому тварин
33698
знаков
5
таблиц
0
изображений
1.3 Підготовка зерна до згодовування та потреба в ньому тварин
Цілі зерна, особливо з твердою, багатою клітковиною оболонкою, недостатньо повно перетравлюються тваринами. Подрібнення полегшує розжовування, живильні речовини стають доступнішими для дії на них слини і травних ферментів.
Зерна дроблять, сплющують і розмелюють з подальшим відсівом плівок або без нього. Ступінь подрібнення зернових кормів знаходиться в тісній залежності від особливості травлення різних видів сільськогосподарських тварин і від віку.
Свині краще використовують зерно дрібного помелу з розміром частинок менше 1 мм. Суха речовина ячменю дрібного помелу перетравлюється на 18% краще, ніж цілісного зерна; перетравність лізину цілісного зерна у свиней складає 32—36 %, а ячмінної муки— 72%. Поросятам в молочний період рекомендується давати цілісні підсмажені зерна ячменю або кукурудзи. При термічній обробці гинуть гриби, частина крохмалю зерен декстринізуються, вони набувають своєрідного аромату і солодкуватого смаку, подібного скориночці хліба.
Велика рогата худоба і вівці добре використовують зерно, приготоване у вигляді дерті з розміром переважаючих в помелі частинок від 1,5 до 4 мм. Телятам і ягнятам в підсосний період готують дерть з вівса з відсівом плівок; відсіяні плівки згодовують дорослим жуйним тваринам. Молодняку на відгодівлі за останній час стали згодовувати цілісні зерна ячменю в плющеному вигляді. Жуйним не рекомендується давати велику Кількість пшеничної муки. Клейковина пшениці утворює липку масу і може порушити проходження корму по стравоходу і хімусу через книжку і сітку в сичуг.
Коням і лошатам зерна звичайно згодовують в цілісному або роздробленому вигляді. Старим коням з поганими зубами дають плющене зерно. Перетравність сухої речовини вівса у коней з цілісних зерен на 4—8 % нижче, ніж з плющеного і роздробленого.
Травний апарат зерноїдних птахів краще пристосований, ніж у інших сільськогосподарських тварин, до живлення цілісним зерном. Але в сучасних індустріальних підприємствах такої можливості немає тому, що приготування біологічно повноцінних сумішей з цілісних зерен пов'язано поки з технічними труднощами. Всі зернові корми на заводах подрібнюються, змішуються з іншими подрібненими добавками, ретельно перемішуються, потім зволожуються і на спеціальних установках перетворюються на гранули, що імітують за своїми розмірами пшеничне зерно.
Курчатам, індикам і перепелам згодовувати крупні гранули недоцільно. Перед згодовуванням їх знов потрібно подрібнити і перетворити на крупу з розміром частинок, зручним для споживання.
Для підвищення біологічної цінності і смакових якостей подрібнених зернових кормів їх можна піддавати дріжджуванню або осолоджуванню.
Для підвищення біологічної повноцінності цілісного зерна застосовують пророщування або приготування з нього гідропонного корму. Ці два прийоми дозволяють одержувати зерно або молоді рослини, в яких дещо більше критичних незамінних амінокислот (лізину, метіоніну і ін.) і каротину.
При пророщуванні замоченого зерна в теплих приміщеннях через 3—4 діб його можна згодовувати дорослому птаху або іншим тваринам разом з паростками. Якщо зерно пророщувати на штучних живильних середовищах протягом 12—15 днів, то зелена частина рослин повинна бути відокремлена від залишків зерна і корінців; останні можуть бути згодовані жуйним тваринам.
Для пророщування і виробництва гідропонного корму необхідно застосовувати зерно високою схожістю (не нижче 80%); зерна, несхожості, знаходячись у вологому середовищі, швидко пліснявіють і можуть зіпсувати всю партію корму.
Економічні розрахунки і практичний досвід показали, що дорогий гідропонний корм як джерело каротину і повноцінного протеїну з великою вигодою для господарства може бути замінене при годуванні птаха і інших тварин трав'яною мукою.
Термічну обробку подрібненого зерна злаків звичайно не застосовують; вариво зерен злаків не покращує перетравності і не може замінити, підготовку їх до згодовування шляхом помелу.
Вариво і пропарювання зерен бобів сприяють руйнуванню інгібіторів протеаз, що містяться в них, і підвищенню перетравності протеїну цих кормів. При приготуванні кормів з соєвих бобів зараз широко застосовується сухе просмаження очищених і подрібнених зерен при температурі 130— 150°С. Обов'язковому вариву або запарюванню підлягають зерна люпину і кормовий чини, що містять шкідливі для тварин алкалоїди.
Відходи, одержані при очищенні зерна з високим вмістом насіння смітних рослин, битого і ураженого грибами зерна, також необхідно перед згодовуванням тваринам піддати термічній обробці в запарниках або сушильних агрегатах.
Зерна олійних культур застосовуються в кормових цілях тільки після витягання з них масел. У непереробленому вигляді використовують насіння льону, з якого готують лікувальні слизисті відвари для тварин при порушенні процесів травлення.
1.3.1 Плющення.
Для підвищення поживності як сухого, так і вологого зерна застосовують плющення. Оптимальна вологість зерна при цьому — 23—25%. Зазор між вальцями плющилки, який забезпечує оптимальну товщину пластівців, має бути 0,4—0,6 мм.
При обробці зерна перед плющенням сухою парою якість плющення підвищується, але тривалість зберігання такого зерна невелика — 24 рік. Це пояснюється тим, що жири зерна складаються переважно з ненасичених кислот (олеїнова, лінолева), які швидко окислюються і гіркнуть.
Коровам з різною продуктивністю згодовують 4,5— 8 кг плющеного зерна пшениці та ячменю на голову за добу, що становить 5,4—9,6 корм. од. і 600—900 г перетравного протеїну. Наявність плющеного зерна в раціонах корів-рекордисток — важливий чинник підтримання високої продуктивності. Згодовування зерна, пропареного водяною парою при атмосферному тиску 9,81 Па протягом 10—12 хвилин, з наступним плющенням, сприяє збільшенню приросту маси молодняку великої рогатої худоби й свиней на 5 %, витрати кормів на 1 кг приросту при цьому зменшуються відповідно на 9 і 6 %. [3]
При відгодівлі баранчиків переваг за продуктивною дією зерна сухого плющення порівняно з розмеленим зерном ячменю не виявлено. У раніше проведених дослідженнях О. П. Дмітроченка і П. Д. Пшеничного також не було встановлено підвищення продуктивної дії зерна сухого плющення при згодовуванні жуйним. Проте при відгодівлі молодняка великої рогатої худоби та овець на відкритих майданчиках переваги сухого плющення зерна порівняно з розмеленим полягають у зменшенні механічних втрат зернофуражу при навантажуванні, транспортуванні та роздаванні його тваринам.
При волого-тепловій обробці зерна й нагріванні до температури 60—75 °С відбувається желатинізація крохмалю як результат розриву оболонок крохмальних зерен. Внаслідок цього поживні речовини стають доступнішими для тварин, що збільшує ефект перетравності до 13 %. Крохмаль желатинізується в межах 30—60 % при поєднанні гідротермічної обробки і плющення зерна. Найвищого ступеня желатинізації (до 100 %) досягають екструзією пропареного зерна. Тонка желатинізація крохмалю відбувається також при обробці зерна гарячим повітрям (108 °С) протягом 2 хв і наступному плющенні. Змінюються й білки. Одночасно дія тепла, вологи і тиску спричиняє розрив водневих і навіть пептидних зв'язків. Це призводить до денатурації білка й підвищеного використання азоту. Згодовування зерна, підданого волого-тепловій обробці, викликає специфічні процеси бродіння в рубці, при яких зростає вміст пропіонової кислоти у рубцевій рідині (Максаков В. Я- та ін., 1985).
Засвоєння тваринами крохмалю обробленого зерна супроводжується кращим використанням азоту та енергії. При згодовуванні обробленого зерна ефективність відгодівлі жуйних підвищується на 5, а свиней — на 10— 12 %. Витрати концентрованих кормів при вирощуванні бичків зменшуються на 9—10, а при відгодівлі свиней — на 6 %. [4]
Похожие работы
... з телятами 7-10 днів. На фермах необхідно мати систему розколів для виділення з стада тварин при штучному осіменінні та проведенні зооветеринарних заходів, а також при ручному паруванні. Така технологія утримання корів ефективна при організації турових зимово-весняних (лютий-березень) отелень. При цьому молодняк до виходу на пасовище досягає 3-4 місячного віку, а від корів відлучають пізно ...
... методи. Біометричну обробку даних досліджень проводили за Л.Ф. Лакіним (1990). IV. Результати досліджень 4.1 Характеристика господарсько-корисних ознак корів української чорно-рябої молочної породи В приватному сільськогосподарському підприємстві “Правда” Млинівського району Рівненської області розводять українську чорно-рябу молочну породу. Більша частина тварин у стаді чистопородні та ...
... молока понад 2.5-3 л 0,5 кг конц кормів або 1 кг густих кухонних відходів. Підгодовують тварину вранці і ввечері. Кози добре пасуться на всіх пасовищах, за винятком дуже мокрих та заболочених, де вони заражуються глистами й простуджуються. Переходити від стійлового до пасовищного утримання потрібно поступово, протягом 5 - 6 діб, щоб запобігти розладу діяльності шлунково-кишкового тракту тварин. ...
... цілеспрямоване впровадження досягнень сільськогосподарської науки і нових технологій у виробництво, перетворення науки у безпосередню виробничу силу. Запропонована система сталого виробництва і ефективного використання кормів за цілорічно однотипної годівлі високопродуктивних корів схвалена НТР Центру наукового забезпечення АПВ Харківської області (протокол №4 від 5.08.07) і НТР Міністерства ...
0 комментариев