1.2 Сучасний рівень виробництва молочної продукції
Сектор перероблення молока і виробництва молокопродуктів в України – це динамічний, швидко зростаючий ринок, відкритий для виробництва нових продуктів. Протягом З 2000 по 2005 рік – виробництво сектору характеризувавлось високими темпами росту; загальний приріст виробництва з 2000 по 2005 рік становив 130,1%.
Сири – один з найбільших за обсягом виробництва сегмент сектору. Виробництво сирів зорієнтоване як на внутрішній, так і на зовнішній ринок. Головний споживач на зовнішньому ринку – Росія (96,4% експорту сирів). Зростання обсягів виробництва сегменту з 2000 по 2004 рік становило 231,7%. У 2005 році обсяги виробництва дорівнювали 223,9 тис. т.
Найголовнішою проблемою сектору перероблення молока і виробництва молокопродуктів є низька якість сировини, а, відповідно, і виробленої продукції. Саме якість сировини є бар’єром для подальшого розвитку виробництва сектору та здійснення повноцінного експорту на західні ринки.
Зазвичай в секторі перероблення молока та виробництва молокопродуктів виділяються найбільш наповнені товарні категорії молочної продукції, а саме:
Продукція з незбираного молока
Сири
Тваринне масло та інші жири
Сухі молочні продукти
Молочні консерви
Казеїн, лактоза, сироватка
Морозиво
В табл..1.3 – 1.4 та на графіках рис.1.1 1.3 наведені показники виробництвва молока та молокопродуктів в Україні у 2003 – 2005 роках.
Таблиця 1.3
Характеристика ринку молока та молокопродуктів України
Таблиця 1.4
Виробництво основних груп молочних продуктів в Україні
Рис.1.1 Динаміка виробництва молока в Україні (2003 2005)
Рис.1.2 Динаміка виробництва молокопродуктів в Україні (2003 2005)
Рис.1.3. Показники експорту та імпорту молокопродуктів в Україні
в 2005 році.
1.3 Основні показники економічної ефективності переробки молока
Молоко має найнижчу рентабельність у секторі лише 15% при виробництві ферментованих продуктів, пастеризованого молока для пиття, сиру свіжого неферментованого. Слід зазначити, що за період, який аналізується, середня рентабельність виробництва молока по Україні дещо зросла: у 2000 році вона мала від’ємний показник: мінус 6%, в 2001 – мінус 1,2%.
Сирки та сиркова маса рентабельність виробництва глазурованих сирків сьогодні оцінюється на високому рівні від 30% до 40%, в залежності від виробника.
Кефір. За експертними оцінками, рентабельність виробництва кефіру складає приблизно 12%.
Йогурти. Найвищу рентабельність серед кисломолочних продуктів має виробництво йогурту 20%. Рентабельність виробництва йогуртів протягом періоду, що аналізується, оцінювалася по різному, наприклад у 2004 році вона складала від 8 до 15%.
Сир. Товарна група сирів з низькою температурою другого нагріву («Російський», «Голландський», «Костромський») складає основу асортименту сирів в Україні і характеризуються рентабельністю у 10 12% за рахунок високої собівартості та великої пропозиції на ринку.
М’які та напівм’які сири виробляються, головним чином. із масовою часткою жиру 40, 45 и 50 %. Ці сири пропонуються дорожче та мають високу рентабельність. Деякі експерти називають цифри у 3040%, відзначаючи в цьому випадку пряму залежність від виду продукції, що виробляється.
На думку деяких експертів, період високої рентабельності будьяких видів сирів в Україні вже пройшов. Якщо у 2000 р. рентабельність цього бізнесу складала 30%, то сьогодні вона не вища за 10%.
Як показують експертні розрахунки, 80% в структурі собівартості сиру, наприклад, складає вартість сировини та енергоресурсу, заробітна плата – 10%. Для порівняння: в країнах ЄС ці витрати складають відповідно 50% та 3040%.
Існує низка факторів, які впливають на собівартість та рентабельність виробництва сиру:
проблеми з якісною сировиною;
великий попит на сировину з боку переробників, конкуренція на сировинних зонах (1015 заводів може претендувати на сировину в одній і тій самій зоні);
тверді сири мають певний термін дозрівання (від 30 днів і вище). Це означає, що цикл взаєморозрахунків в цьому бізнесі складає не менше двох місяців і потребує великого розміру обігових коштів.
Маргарин . В середньому рентабельність виробництва м’яких маргаринів складає 1012%, що для висококонкурентного ринку є непоганим показником.
У табл.1.5. наведені розрахунки, які демонструють співвідношення витрат на виробництво різних видів продукції сектору.
За експертною оцінкою на суму витрат у виробництві продукції сектору впливає:
тип сировини, що використовується, Наприклад, для виробництва продукції сирнодесертної групи деякі компанії використовують сепараторний сир, на виробництво однієї тони якого необхідно 56 т молока, в той час як для виробництва звичайного свіжого сиру необхідно 78 т молока;
якість сировини, що використовується для виробництва;
сезонність виробництва сировини: зниження надоїв молока в осінньозимовий період призводить до зростання цін на молоко. Оскільки доходи населення не змінюються відповідно до сезону, ціни на готову продукцію залишаються сталими. В таких умовах невеликі підприємства галузі працюють із збитками, а великі – з мінімальною рентабельністю;
Таблиця 1.5
Співвідношення витрат на виробництво 1 тони деяких видів продукції молочної переробки у 2005 році (%)
Найменування продукції | Витрати на 1 т продукції, частка собівартості | |||||
Сировина | Упаковка | Компоненти | Переробка | Адміністративні витрати | Собівартість | |
Сир «Російський» | 63,9 | 3,1 | 3,2 | 17,3 | 12,5 | 100,0 |
Масло тваринне (жирність 72,5%) | 53,5 | 6,8 | ___ | 31,6 | 8,1 | 100,0 |
СОМ | 83,5 | 1,3 | ___ | 14,5 | 0,7 | 100,0 |
Сирна маса (жирність 15%, упаковка 0,25л) | 61,2 | 6,1 | 12,4 | 15,5 | 4,8 | 100,0 |
Молоко пастеризоване (жирність 2,5%, 1 л упаковкаплівка «Фінпак») | 60,0 | 13,1 | ___ | 19,0 | 7,9 | 100,0 |
Сметана (жирність 15%, 0,5 л упаковкаплівка «Фінпак») | 70,3 | 7,3 | 1,7 | 14,4 | 6,3 | 100,0 |
вид продукції, що виробляється підприємством (наприклад, вартість сировини для виробництва сиру, складає 60–80% вартості кінцевого продукту);
використання при виробництві компонентів, які імпортуються;
упаковка (обсяг витрат залежить від виду продукції; наприклад, при виробництві молока довготривалого терміну вживання витрати на упаковку можуть складати до 15% структури витрат);
стан технічного оснащення виробництва застаріле обладнання підвищує собівартість молочної продукції через неефективне використання енергоресурсів;
рівень споживацької популярності/сприйняття торговельної марки: відомість ТМ сприяє збільшенню обсягів продукції, а завдяки цьому й підвищенню рентабельності.
| |||||||||||||||
| |||||||||||||||
|
|
|
| ||||||||||||
Рис.1.4. Структура виробничого ланцюга молоко переробки (2005 рік)
РОЗДІЛ 2 СУЧАСНИЙ РІВЕНЬ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ПЕРЕРОБКИ МОЛОКА НА ВАТ „ШИРОКІВСЬКИЙ СИРЗАВОД” ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
0 комментариев