Виведення

4. Виведення

Для проведення аналітичного простого угрупування як інформаційна база були узяті дані з фінансових річних звітів 23 сільськогосподарських підприємств Луганської області за 2004 рік. Перед проведенням угрупування була поставлена задача визначити залежність між показником чинника і результативного. Як ознака чинника була узята врожайність насіння соняшнику, а як результативне – виробнича собівартість 1ц., розрахунок яких проводився на підставі початкових даних.

Потім було проведено ранжирування даної сукупності господарств по ознаці чинника - врожайність насіння соняшнику. Получений ранжируваний ряд був розбитий на групи, але застосовувати в даному випадку формульний прийом (Стерджесса) недоцільно, тому як досліджувана сукупність недостатньо велика. Тому була проведено розбиття досліджуваної сукупності на групи по найбільшому розриву в ознаці чинника, в результаті цього ми отримали 3 групи, в кожній з яких були знайдені середні значення врожайності і виробничої собівартості в цілому по групі і по всій сукупності.

В першій групі середнє значення врожайності насіння соняшнику склала 5,81 ц. з га., а виробнича собівартість – 731,63, до неї увійшло 9 господарств.

В другій групі, якнайменшій по даній сукупності ( 5 господарств) середня врожайність склала 11,8 ц. з га при виробничій собівартості 582,12.

До третьої групи увійшли 9 господарств з середньою врожайністю – 16,15 і виробничою собівартістю - 916,03.

В середньому по всій досліджуваній сукупності врожайність соняшнику рівна 33,76ц. з га., при виробничій собівартості – 2229,78.

Проаналізувавши отримані середні, ми визначили, що між ознакою чинника і результативного існує пряма залежність.

Аналізоване господарство СООО ним. «Суворова» увійшло до третьої групи з врожайністю 18,83 ц. з га. і виробничою собівартістю – 691,06.

5. Кореляційно-регресійний аналіз зміни врожайності на виробничу собівартість 1ц

Вивчення реальної дійсності показує, що практично кожне суспільне явище перебуває в тісному зв'язку і взаємодії з іншими явищами, якими б випадковими вони не здавалися на перший погляд. Наприклад, рівень урожайності сільськогосподарських культур залежить від множини природних і економічних факторів, тісно пов'язаних між собою.

Досліджуючи зв'язки між ознаками, треба виділити насамперед два види зв'язків:

1) функціональний (повний) і

2) кореляційний (статистичний) зв'язок.

Функціональним називають такий зв'язок між ознаками, при якому кожному значенню однієї змінної (аргументу) відповідає строго визначене значення другої змінної (функції). Такі зв'язки спостерігаються в математиці, фізиці, хімії, астрономії та інших науках.

Наприклад, площа круга і довжина кола (С=) повністю визначаються величиною радіуса, площі трикутника і прямокутника - довжиною їхніх сторін тощо.

У сільськогосподарському виробництві прикладом функціонального зв'язку може бути зв'язок між виручкою від продажу продукції, ціною реалізації 1 ц і кількістю реалізованої продукції; валовим збором, урожайністю і розміром посівної площі; фондовіддачею, вартістю валової продукції і основних фондів; заробітною платою і кількістю відпрацьованого часу при погодинній оплаті тощо.

У соціально-економічних явищах функціональні зв'язки між ознаками трапляються рідко. Тут частіше спостерігаються такі зв'язки між змінними величинами, при яких числовому значенню однієї з них відповідає кілька значень інших. Такий зв'язок між ознаками дістав назву кореляційного (статистичного) зв'язку.

6. Кореляційний аналіз

Інформація про змінні

Позначення ознаки	Ознака	Одиниця вимірювання
У	Виробнича собівартість 1ц	грн.
X	Врожайність	ц/га

Парні коефіцієнти кореляції

Щоб погострити регресійну модель багаточинника результативної ознаки: виробнича собівартість 1ц, заздалегідь необхідно відібрати ознаки чинників в модель. З цією метою знаходимо матрицю парних коефіцієнтів кореляції:

	У	X
У	1	0,19522
X	0,19522	1

В першому рядку цієї матриці записаний коефіцієнти, характеризуючі тісноту взаємозв'язку результативної ознаки з кожною ознакою чинника.

НЕЗАЛЕЖНІ ЗМІННІ
Змінна	Середнє значення	Середнє квадратне відхилення	Кореляція	Коефіцієнт регресії	Т
Х	11,114	4,2641	0,19522	21,48	0,89018

ЗАЛЕЖНА ЗМІННА
Середнє значення	Середнє квадратичне відхилення
761,57	469,13

Показник	Значення
Вільний член	522,9
Коефіцієнт множинної кореляції	0,19522
	471,46
Число ступенів свободи	1
Число ступенів свободи	20
	0,79243

Аналіз отриманих результатів

Вибірковий множинний коефіцієнт кореляції

Проаналізуємо поліковані результати. Спочатку розглянемо вибірковий множинний коефіцієнт кореляції

Перш ніж робити виведення про тісноту взаємозв'язку між результативною ознакою і сукупністю ознак чинників, перевіримо на значущість вибіркового множинного коефіцієнта кореляції при рівні значущості 0,01. Для цього висуваємо гіпотези:

;

Знаходимо: Тнабл.=0,89019.

Оскільки Тнабл. крит. руху. (0,01;20), відкидаємо гіпотезу с0, справедлива конкуруюча гіпотеза. Таким чином,  не значимо, зв'язок між результативною ознакою і сукупністю ознак чинників, включених в регресійну модель, не тісна

7. Індексний аналіз основних показників

Індексний метод є сукупністю прийомів яка історично виникла для вимірювання динаміки економічних явищ, тобто для того, щоб охарактеризувати, наприклад, зміну валового збору і т.д.

Табл.10 Індексний аналіз валового збору

Культури	Посівна площа, га		Врожайність, ц/га		Валовий збір, ц
	базисний період	звітний період	базисний період	звітний період	базисний період	звітний період	умовно
Символи	П0	П1	У0	У1	У0П0	У1П1	У0П1
Соняшник	900	1150	15,2	13,9	13680	15985	17480

;

;

;

;

;

;

;

;

Перевірка.

Виведення: В результаті проведеного індексного аналізу валового збору соняшнику було виявлено, що в звітному періоді виробництва соняшнику в порівнянні з базисним збільшилися 16,85%, що в абсолютному виразі складає 2305.

На це мало вплив ряд чинників зокрема домінуючим з яких є У розміру посівної площі, який збільшив валовий збір на 27,77%, що в абсолютному виразі склало 3800. У врожайності постійного стану зменшив валовий збір на 8,55%, що склало в абсолютному виразі (-1495). У структури посівної площі ніяк не вплинув на зміну валового збору.

Табл. 11. Динаміка врожайності соняшнику в динаміці за 5 років і визначення основної тенденції її зміни.

Роки	Валовий збір, ц/га	Абсолютний приріст, ц/га		Коефіцієнт зростання		Темп зростання %		Темп приросту %		Абсолютне
		ланцюговий	базисний	Ланцюговий	Базисний	Ланцюговий	Базисний	Ланцюговий	Базисний
2002	93,8	-	-	-	-	-	-	-	-	-
2003	207,3	113,5	113,5	2,2100	2.2100	221	221	121	121	0,938
2004	408,4	201,1	314,6	1,9700	4,3539	197	435,39	97	335,39	2,073
2005	314	-94,4	220,2	0,7688	3,3475	76,88	334,75	-23,1	234,75	4,084
2006	368,5	54,5	274,7	1,1736	3,9285	117,36	392,85	17,36	292,85	3,14
середня	278,4	68,675		1,5306		153,06		53,065

Абсолютний приріст розраховуємо по формулі:

Базисний:

Ланцюговий:

Визначаємо темп (коефіцієнт) зростання по формулі:

Базисний:

 

Ланцюговий:

Обчислюємо темп приросту в % :

Базисний:

Ланцюговий:

Абсолютне значення 1% приросту можна визначити як соту частину

Виведення: В ході проведеного аналізу були розраховані основні показники динаміки, з чого можна зробити виведення про значне збільшення врожайності (68,675 ц/га), що склало 53,065%.

Табл. 12. Аналіз собівартості соняшнику і чинників, що впливають на її зміну

Вид продукції		Кількість виробленої продукції аналізованого господарства	Собівартість 1 ц проведеної продукції, грн		Собівартість проведеної продукції всього
			передове господарство	аналізоване господарство	умовно	аналізоване господарство
Символи
Соняшник	16098		40,2	61,9	647,1	996

 (+348,9) – перевитрата

Виведення: В результаті проведеного індексного аналізу собівартості соняшнику можна зробити наступне виведення: витрати на одиницю продукції в аналізованому підприємстві в порівнянні з передовим збільшилися на 53,92%, що склало перевитрату 348,9 тис. р.

Табл.13 Індексний аналіз продуктивності праці при виробництві соняшнику.

Вид продукції	Кількість проведеної продукції, ц	Витрати праці на 1 ц, людино-годин		Витрати праці на всю продукцію, тис. людино-годин
	2006	2005	2006	2006		умовно
Символи
Соняшник	16098	2,55	4,29	69	41,05

Визначимо трудовий індекс продуктивності праці:

Iтруд. пр-ти = ілі 59,49%

-=69-41,05=27,95 тис. люд.-год

Виведення: В звітному періоді трудовий індекс продуктивності праці в цілому по підприємству склав 0,5949, це значить, що продуктивність праці зменшилася на 40,51 в порівнянні з базисним періодом.

При цьому перевитрата праці склала 27,95 тис. чіл.-час.

Табл. 15. Визначення індексів вартісного і фізичного об'єму продукції і ціни

Продукція	Кількість продукції, тис. ц.		Ціна реалізації 1 ц. грн		Індивідуальні індекси			Виручка від реалізації продукції, тис. грн.
	період		період		Об'єму продукції	Ціни		період
	базисний	звітний	базисний	звітний				базисний	звітний	умовно
1	2	3	4	5	6	7		8	9	10
Соняшник	13710	16098	63,02	94,86	1,1742			864	1527	1014,45

; ;

Обчислимо відносну й абсолютну зміну вартісного обсягу реалізованої продукції в базисному році порівняно із звітним роком.

а) за рахунок двох факторів: фізичного обсягу продукції і цін. Для цього визначимо індекс вартісного обсягу продукції:

;

Різниця між чисельником і знаменником характеризує абсолютний приріст вартості реалізованої продукції за два роки:

;

б) в наслідок зміни фізичного обсягу продукції. З цією метою обчислимо індекс. фізичного обсягу продукції:

;

Абсолютний приріст вартісного обсягу реалізованої продукції внаслідок збільшення фізичного обсягу продукції становитиме:

;

в) внаслідок зміни цін реалізації продукції. Для цього визначимо індекс цін:

;

Абсолютне зниження вартісного обсягу реалізованої продукції внаслідок зміни цін становитиме:

Визначені індекси та абсолютні прирости зв'язані між собою такою рівністю:

;

;

Виведення: Індекси показують, що вартісний обсяг реалізованої продукції соняшника у звітному році порівняно з базисним роком збільшився на 76,73%, у тому числі в результаті зростання фізичного обсягу продукції на 17,41% при збільшенні цін реалізації на 50,52%.