Стан кормової бази і ефективність використання кормів

2.3. Стан кормової бази і ефективність використання кормів

Потреба в елементах споживання – це та кількість необхідної енергії, поживних і біологічно активних речовин, яка потрібна організму тварини для участі в обмінних процесах, пов’язаних з покриттям затрат на підтримку життя, формування нових тканин тіла при рісті та відгодівлі, отриманню продукції, здійсненню репродуктивних функцій, збереження здоров’я.

Потреби тварин в елементах споживання змінюються. Вони залежать від виду, віку, фізіологічного стану, рівня продуктивності та використання тварин.

Недоотримання або надлишок в кормах необхідних поживних речовин або нездібність організму використовувати їх змінює плин біохімічних функцій, знижує продуктивність тварин та нерідко викликає захворювання.

Для годівлі молочних корів використовують в основному корми рослинного походження. Хімічний склад, поживність, а іноді і доброякісність корму залежать від грунтових і кліматичних умов, виду і сорту рослин, системи агротехніки, норм внесення добрив, строків і методів збирання, консервування, умов зберігання і способів підготовки до згодовування. Особливої гостроти в останні роки набуло питання хімізації кормовиробництва, тобто широке застосування при вирощуванні кормових культур мінеральних добрив, насамперед азотних, а також різних гербіцидів, пестицидів.

Під раціональною організацією кормової бази, слід розуміти насамперед повну відповідність її структури та об'єму виробничому напрямку і потребам тваринництва. Крім того, вона повинна забезпечувати виробництво максимальної кількості кормів з одиниці площі при відносно низькій їх собівартості, тобто структура кормової бази повинна мати наукове обгрунтування виходячи з природно-кліматичних умов зони, в якій вона створюється. Для цього безпосередньо у господарствах під час організації кормової бази всі кормові культури повинні оцінюватися за урожайністю, виходом кормових одиниць та перетравного протеїну, а також за затратами праці та коштів з розрахунку на кормову одиницю та перетравний протеїн .

Усі корми, які використовують у тваринництві поділяють на такі основні групи:

1) рослинні, які підрозділяють на зелені, грубі, соковиті, відходи промислової переробки сільськогосподарської продукції (жом, брага), концентровані (комбікорми, висівки, макуха, шрот, відходи хлібозаводів та інші);

2) тваринного походження – молоко і відходи маслоробної та сироварної промисловості, відходи м’ясокомбінатів та рибної промисловості;

3) мінерально-кісткове борошно, кухонна сіль, крейда та інші;

4) вітамінні.

На склад молока і його кількість сприятливо діють якісні зелені корми, сіно, сінаж, силос, коренеплоди і більшість концентрованих кормів. Деякі корми надають молоку специфічного присмаку (наприклад, туркепс, бруква - присмаку редьки), погіршують якість масла і сиру, тому їх добові об'єми обмежують. При згодовуванні деяким коровам трави, сіна та соломи, засмічених ріпаком, дикою редькою, полином, дикими цибулею та часником, молоко і продукти його переробки набувають характерного присмаку і запаху і стають непридатними для вживання. Тому такі корми краще згодовувати молодняку і поголів'ю на відгодівлі. Крім того, молоко може вбирати запах деяким кормів під час доїння, наприклад силосу, тому його потрібно згодовувати після доїння.

Для годівлі тварин і птиці кормів на початок 2007 року було 33920 цнт 13571 цнт к.о., соковитих кормів 5839 цнт к.о. За 2006 рік на корм всім видам худоби та птиці 50348 цнт кормових одиниць. За структурою використання кормів концентровані корми складали 54,8% від загальної кількості кормів (27589 цнт к.о.), грубі корми складали 18,6% до загальної кількості кормів або 9345 цнт к.о., соковиті корми в структурі витрачання кормів на годівлю склали 22,0% до загальної кількості або 11070 цнт к.о., інші корми склали 4,6% або 2344 цнт к.о. Надійшло усіх видів кормів в господарство 59971 цнт кормових одиниць. За структурою вони мають такий вигляд: концентровані корми 51,5%, грубі корми 32,3%, соковиті корми 12,3% та інші корми 3,9%. Всі види кормів були заготовлені власними силами окрім 1419 цнт к.о. комбікормів із 30877 цнт к.о. концентрованих кормів, які були закуплені.

Господарство спеціалізується на виробництві продукції сільськогосподарських культур, деяких галузях тваринництва – скотарства, свинарства і бджільництва та реалізації іншої продукції, робіт і послуг. В таблиці 1 наведено дані про витрати виробничих ресурсів, урожайність, ціну реалізації та собівартість виробництва продукції, а також вміст поживних речовин в 1 ц продукції, що виділяється на годівлю худоби.

При формуванні обмежень необхідно врахувати, що кожен працівник може відпрацювати в середньому за рік 280 днів, на одному тракторі в середньому за рік може бути відпрацьовано 210 машино-змін.

Продуктивність луків та пасовищ – 90 ц/га, а природних сінокосів -15 ц/га. В 1 ц зеленої маси трави пасовищ 0,19 кг кормових одиниць, 22 гр протеїну і 3 гр каротину, а в 1 ц сіна природних сінокосів відповідно 0,32; 0,043; 1,5. В 1 ц соломи відповідно 0,2 ц.к.од., 0,008ц. протеїну; 0,8 гр. каротину.

Згідно із нормативами витрат кормів на 1 голову поголів’я із звичайною технологією виробництва та згідно надою молока від корови на 1 корову в рік потрібно 31,1 ц.к.од., 3,11 ц перетравного протеїну і 210 гр каротину; на 1 ц приросту свиней відповідно 7,28 ц.; 8,4 гр.

Для годівлі худоби виділяється 1% валового збору пшениці, 5% проса, 25% овса, 15% збору овочів та картоплі, цукрового буряку та врожай кукурудзи, ячменю, багаторічних трав та інших культур. Крім того, господарство може виготовити комбікорм, в 1 ц якого міститься 0,9 ц.к.од., 0,11 ц. перетравного протеїну та 0,2 гр. каротину.

Посівна площа зернових культур не повинна перевищувати 50% від загальної площі всіх посівних культур, а площа багаторічних трав на сіно - не менше 60% від загальної площі багаторічних трав, по соняшнику не більше 12%.

При визначенні потреби в кормах господарство враховує допустимі границі вмісту окремих груп кормів у відсотках від загальної річної потреби в кормових одиницях для кожної з тваринницьких галузей.

Потреба в кормах для ВРХ приведена згідно нормативам структури витрат кормів на 1 корову по рівням молочної продуктивності і по продукції вирощування в молочному і молочно-м’ясному скотарстві, а для свиней – по природно-кліматичній зоні Степу.

А тому оптимальна виробнича структуру господарства для двох критеріїв оптимальності посівної площі, при якій загальний прибуток від реалізації всієї продукції буде максимальний буде виглядати так:

1. Економіко-матиматична модель:

х_1- посівна площа озимої пшениці, га;

х_2- посівна площа ячміня ярого, га;

х_3- посівна площа кукурудзи на зерно, га;

х_4- посівна площа овса, га;

х_5- посівна площа соняшника, га;

х_6- посівна площа гречки, га;

х_7-посівна площа сої (проса), га;

х_8- посівна площа цукрового буряка (фабричного), га;

х_9- посівна площа картоплі, га;

х_10- посівна площа під овочі відкритого грунту, га;

х_11- посівна площа під багаторічні трави на зелений корм, сінаж, силос, га;

х_12- посівна площа під однорічні трави на зелений корм, сіно і випас, га;

х_13- посівна площа під чорний пар, га;

х_14- кількість корів, гол;

х_15- кількість приросту живої маси свиней, гол;

х_16- кількість кілограмів кукурудзи в раціоні, кг;

х_17- кількість ячменя, кг;

х_18- кількість овса, кг;

х_19- кількість проса, кг;

х_20- кількість картоплі, кг;

х_21- кількість буряку, кг;

х_22- кількість сіна люцерни, кг;

х_23- кількість сіна суданки, кг;

х_24- кількість соломи озимої пшениці, кг;

х_25- кількість соломи ячмінної, кг;

х_26- кількість соломи овсяної, кг;

х_27- кількість просяної, кг;

х_28- кількість кукурудзи, кг;

х_29- кількість овса, кг;

х_30- кількість озимої пшениці, кг;

х_31- кількість макухи, кг;

х_32- кількість молока цільного, кг;

х_33- кількість кабачків кормових, кг;

х_34- кількість гички цукрового буряку, кг;

х_35- допоміжна змінна.

2. Систему обмежень:

1) Використання виробничих ресурсів:

а) По ріллі:

х₁+х₂+х₃+х₄+х₅+х₆+х₇+х₈+х₉+х₁₀+х₁₁+х₁₂+х₁₃ <=4594;

2) По технологічній структурі сівозміни:

а) по площі озимої пшениці та ячменя:

х₁ + х₂<=0,8*4594,

х₁ + х₂<=3675,2;

б) по площі соняшнику:

х₅<=0,12*4594,

х₅<=551,28;

в) по площі багаторічних трав на зелений корм, сінаж, силос :

х₁₁<=0,2*4594,

х₁₁<=918,8;

3) По використанню трудових ресурсів:

8,2х₁+3,84х₂+7,8х₃+2,8х₄+1,1х₅+1,5х₆+6,9х₇+6,25х₈+46,8х₉+125х₁₀+

+82,05х₁₁ +4,5х₁₃=<12040;

Загальна кількість кормових одиниць в раціоні

1,33х₁₆+1,18х₁₇+1х₁₈+0,94х₁₉+0,31х₂₀+0,14х₂₁+0,48х₂₂+0,53х₂₃+0,2х₂₄+0,34х₂₅+

+0,32х₂₆+0,48х₂₇+0,2х₂₈+0,22х₂₉+0,16х₃₀ +1,8х₃₁+0,34х₃₂+0,06х₃₃+0,16х₃₄ >=х_35,

х₃₅ >=8,6;

Загальна кількість перетравного протеїну в раціоні

73х₁₆+85х₁₇+79х₁₈+67х₁₉+15х₂₀+11х₂₁+102х₂₂+51х₂₃+5х₂₄+11х₂₅+14х₂₆+17х₂₇+

+13х₂₈+2,1х₂₉+21х₃₀+324х₃₁+33х₃₂+8х₃₃+19х₃₄ >=897,8;

Визначаємо загальну кількість жиру в раціоні

42х₁₆+22х₁₇+40х₁₈+32х₁₉+2х₂₀+3х₂₁+19х₂₂+18х₂₃+13х₂₄+18х₂₅+18х₂₆+16х₂₇+

+5х₂₈+11х₂₉+8х₃₀+77х₃₁+37х₃₂+1х₃₃+7х₃₄ >=225;

Загальна кількість сухої речовини в раціоні

0,85х₁₆+0,861х₁₇+0,878х₁₈+0,862х₁₉+0,247х₂₀+0,143х₂₁+0,852х₂₂+0,953х₂₃+

+0,846х₂₄+0,866х₂₅+0,876х₂₆+0,823х₂₇+0,212х₂₈+0,279х₂₉+0,245х₃₀+0,9х₃₁+

+0,15х₃₂+0,066х₃₃+0,175х₃₄ >=10,7;

Загальна кількість клітковини в раціоні

38х₁₆+49х₁₇+97х₁₈+80х₁₉+8х₂₀+12х₂₁+287х₂₂+282х₂₃+334х₂₄+366х₂₅+350х₂₆+

+312х₂₇+54х₂₈+82х₂₉+73х₃₀+129х₃₁+11х₃₃+27х₃₄ >=3000;

Загальна кількість кальцію в раціоні

0,9х₁₆+2х₁₇+1,7х₁₈+1,4х₁₉+0,3х₂₀+0,6х₂₁+18,4х₂₂+5,5х₂₃+2,6х₂₄+4,9х₂₅+3,0х₂₆+

+3,4х₂₇+1,08х₂₈+1,4х₂₉+0,9х₃₀+5,9х₃₁+1,3х₃₂+0,3х₃₃+2,9х₃₄ >=55,6;

Визначаємо загальну кількість фосфору в раціоні

2,4х₁₆+3,8х₁₇+2,9х₁₈+5,1х₁₉+0,6х₂₀+0,3х₂₁+1,7х₂₂+1,6х₂₃+0,9х₂₄+0,7х₂₅+0,8х₂₆+

+1,6х₂₇+0,68х₂₈+0,9х₂₉+0,6х₃₀+12,9х₃₁+1,2х₃₂+0,2х₃₃+2х₃₄ >=38,5;

Загальна кількість каротину в раціоні

0,3х₁₆+0,5х₁₇+0,2х₁₈+2х₁₉+12х₂₂+15х₂₃+4х₂₄+4х₂₅+2х₂₆+8х₂₇+54х₂₈+

+53х₂₉+31х₃₀+2х₃₁+х₃₂+0,3х₃₃+38х₃₄>=384,8;

Фактична вага концентрованих кормів

х₁₆+х₁₇+х₁₈+х₁₉<=3,8 – по max концентрованих кормів;

х₁₆+х₁₇+х₁₈+х₁₉>=1,8 – по min концентрованих кормів;

Фактична вага грубих кормів

х₂₂+х₂₃+х₂₄+х₂₅+х₂₆+х₂₇<=12 – по max грубих кормів;

х₂₂+х₂₃+х₂₄+х₂₅+х₂₆+х₂₇>=5 – по min грубих кормів;

В соковитих кормах

а) всього кормових одиниць

0,48х₂₂+0,53х₂₃<= 0,5х₃₅– по max грубих кормів;

0,48х₂₂+0,53х₂₃<= 0,4х₃₅– по min грубих кормів;

б) питома вага буряку

х₂₁<=0,24(х₂₀+х₂₁);

х>=1

 І тому

3. Цільова функція:

Z=(45-44.01)*0.9*22.9х₁+(33,33-45.00)*0.75*12х₄+(98.74-75.48)*1.4х₅+(133.58-44.71)*2.5х₆+(59.72-37.10)*21.1*0.75х₇+(12.69-24.97)*0.85*130х₈ +(54.54-70)*0.85*7.5х₉ +(59.68-96.15)*0.85*150х₁₀+(56,63-75,13)*11,84х₂₀+(345,56-888,89)*1,37х₂₀+(860,47-1119,05)х₂₁→ max

Z=0,21х₁-105,03х₄+32,56х₅+222,18х₆+357,96х₇-1356,9х₈-98,56х₉-4649,93х₁₀-219,04→ max

Тому на сьогоднішньому етапі розвитку, господарству необхідно провести заходи по удосконаленню структури посівних площ. Необхідно звернути увагу на розв'язанні проблеми кормового білка, насамперед за рахунок збільшення виробництва рослинного білка.

Широкий набір кормових культур і високий рівень їх урожайності в свою чергу висувають необхідність вирощування польових культур у науково - обґрунтованих сівозмінах, де створюються найбільш сприятливі умови для високої ефективності добрив, вапнування, травосіяння, обробітку ґрунту, тощо. Тому систему сівозмін слід розглядати, як основу організації створення сталої та міцної кормової бази.

Похожие работы

Економічна ефективність виробництва зерна та шляхи її підвищення

Скачать

86556

14

0

... позитивною. Підприємство повинне постійно намагатися знижувати затрати праці, що у свою чергу призведе до зростання продуктивності праці та зменшення трудомісткості продукції Таблиця 2.13. Економічна ефективність виробництва зерна на СВК “Пинчуки” Васильківського району Київської області Показники 2004 2005 2006 2006/2004, % Вхідні дані: Кількість реалізованої ...

Економічна ефективність виробництва картоплі та шляхи її підвищення на прикладі ТОВ "Прогрес" с.Авдіївка, Сосницького району

Скачать

100666

17

5

... чи іншої галузі, а про правильність їх використання говорить вже про стан розвитку галузі. Використовуючи дані таблиці 2.4.1., зробимо аналіз динаміки основних показників економічної ефективності виробництва картоплі. Таблиця 2.4.1. Економічна ефективність виробництва картоплі Показники 2006 2007 2008 2008 у % до 2006 Посівна площа,га 6 6 7 116 Питома вага в структурі посівів,% 1 ...

Економічна ефективність переробки молока та шляхи її підвищення на прикладі ЗАТ "Бахмачмолококонсерв"

Скачать

57015

11

4

... . У 2004р він ще дорівнював 57,67грн., а у 2006р зменшився до 33,34грн. Аналізуючи дані показники ми бачимо ,що в нашому господарстві дуже неефективно використовують виробничі ресурси.   2.3 Економічна ефективність переробки молока   Дослідження показують, що за існуючих умов розвитку молочного скотарства стану матеріально-технічної бази галузі та з урахуванням низького рівня купівельної ...

Економічна ефективність виробництва зерна та шляхи її підвищення у приватному сількогосподарському підприємстві

Скачать

70004

16

0

... є вплив різних факторів на процес виробництва зерна, дозволяє провести комплексний аналіз і зробити достовірні висновки про основні напрямки підвищення економічної ефективності. 2. Рівень і ефективність виробництва зерна   2.1 Виробничо-економічна характеристика підприємства Приватне сільськогосподарське підприємство «Кумари» Первомайського району Миколаївської області в селі Кумари ...