2. Застосування колоїду наночасток Ag, Cu, Zn, Mg для лікування тварин, уражених гнійним артритом
У тварин гнійні артрити діагностуються в 22 – 23 % випадків від загального числа уражень суглобів. Найчастіше уражуються копитні суглоби. Гнійний подоартрит виникає внаслідок поранень або метастатичного занесення інфекта в суглоб (первинно), а також у зв’язку з флегмоною вінчика, гнійним пододерматитом, гнійним подотрохлеїтом (вторинно). Поетапно спостерігається гнійний синовіт (емпієма), гнійний артрит, параартикулярна флегмона, гнійний остеоартрит.
Лікування проводили за модифікованим методом Б. С. Семенова (1981). Тварин фіксували в стоячому положенні. Внутрішньо м’язово вводили 7 – 10 мл 2,5 %-ного розчину супрастину (діє антиалергічно). Виконували артоцентез з боку найбільш виповненого дивертикула, видаляли ексудат, промивали розчином етакридину лактату. Після повного видалення рідини для промивання у контролі в суглоб уводили 20 мг хімотрипсину або 50 мг хімопсину (лізують внутрішньосуглобове випадання фібрину) з 1 г неоміцину сульфату, розчинених у 5 мл 0,5 %-ного розчину новокаїну. Лікувальну обробку повторювали тричі з добовим інтервалом.
У дослідних у тварин-аналогів внутрішньосуглобові ін’єкції антибіотика заміняли інтраартикулярними введеннями 5 мл колоїду наночасток Ag, Cu, Zn, Mg, Co.
У контролі клінічне видужування тварин і відновлення функції кінцівки наставало через 13±2,5 доби від дня виникнення захворювання. Протягом перших 6–7 діб перебігу захворювання у тварин діагностували пригнічення, гарячку, понаднормове прискорення пульсу й дихання.
У досліді клінічне видужування тварин і відновлення функції кінцівки наставало через 8±1,5 доби. Деяке пригнічення, прискорення пульсу і дихання відмічали тільки протягом перших 3–4 діб. При обстеженні суглобів реєстрували швидке розсмоктування запального набряку, виражену флуктуацію на початку лікування і відсутність її при його закінченні.
Інтимні зміни морфофункціональних характеристик стану суглоба чітко маркіруються цитологічними дослідженнями суглобового вмісту (табл.1).
Таблиця 1
Синовіоцитограма при гнійному синовіті до та після лікування, n=5
Дослідження | Синовіо- цити | Гістіоцити | Лімфоцити | Моноцит/ макрофаги | Нейтрофіли | Дистрофічні клітини |
До лікування | 2,8±0,36 | 3,0±0,67 | 5,0±0,90 | 3,8±0,36 | 73,8±1,48 | 11,6±0,49 |
Через 3 доби від початку лікування: а) антибіотиком, б) наночастками металів | 3,0±0,45 4,8±0,36 * | 4,2±0,58 5,6±0,49 * | 8,2±0,36 9,4±0,27 * | 4,6±0,40 5,4±0,49 | 69,0±0,67 65,4±0,72 ** | 11,0±0,45 9,4±0,27 * |
Через 9 діб від початку лікування: а) антибіотиком, б) наночастками металів | 4,4±0,49 29,8±1,03 *** | 5,4±0,49 6,4±0,63 * | 8,6±0,27 35,0±0,45 *** | 22,4±0,49 5,2±0,8 *** | 50,0±0,90 19,4±2,50 *** | 9,2±0,36 4,2±0,58 *** |
Через 15 діб від початку лікування: а) антибіотиком, б) наночастками металів | 22,6±1,61 38,4±1,17 *** | 7,2±0,36 11,0±0,67 *** | 25,4±0,96 40,0±0,67 *** | 18,0±2,02 3,6±0,49 *** | 21,4±3,99 5,0±0,67 *** | 5,4±0,72 1,6±0,27 *** |
П р и м і т к а: 1. * – р<0,05;
2. ** – p<0,01;
3. *** – p<0,001, порівняно з контролем.
За даними таблиці 1, вже на 3-тю добу спостережень усі показники синовіоцитограми в досліді достовірно відрізнялись від аналогічних показників у контролі за винятком вмісту моноцит/макрофагів, засвідчуючи переваги застосування при гнійному артриті наночасток металів.
На 9-ту добу спостережень ця тенденція значно посилилась (за винятком вмісту гістіоцитів) і вже на 15-ту добу без будь-яких виключень досягала апогею. При цьому в синовіоцитограмі при застосуванні наночасток, порівняно з долікувальним періодом, вміст синовіоцитів збільшився в 13,7 разів і в цей же період часу перевищив контроль на 33,1 %. Аналогічно вміст гістіоцитів збільшився у 3,67 разів, а порівняно з контролем – у 2,62 рази; вміст лімфоцитів – у 8 разів і на 36,5 %; збільшений вміст моноцит-макрофагів, порівняно з долікувальним періодом, повністю нормалізувався і був меншим за контроль, у якому все ще зберігались цитологічні ознаки запалення, у 5 разів.
Вміст нейтрофілів, як основної цитологічної ознаки гнійного запалення, аналогічно зменшився у 14,75 та у 4,28 разів. Разом з тим зменшився вміст дистрофічно змінених клітин порівняно з долікувальним періодом у 7,25 рази, а порівняно з контролем – у 3,37 разів.
Таким чином, дані синовіоцитограми об’єктивно засвідчують незаперечні переваги місцевого застосування при гнійних артритах колоїду наночасток порівняно з антибіотикотерапією (переважно за рахунок наносрібла з його вираженими антисептичними властивостями). В першу чергу це пояснюється неможливістю утворення резистентності мікроорганізмів проти наночасток, у той час як стійкість бактерій проти антибіотиків постійно зростає й поширюється.
Крім того, слід ураховувати участь наночасток Cu, Zn, Mg, Co, як коферментів металів, у багатьох біохімічних реакціях, перебіг яких відображається в цитологічних характеристиках синовіоцитограм.
Отже, застосування колоїду наночасток Ag, Cu, Zn, Mg, Co характеризується синергічною дією двох аспектів нанотерапії – антисептичного й біохімічно-стимулювального, сумарна дія яких і забезпечує високу ефективність (85 – 89 %) виліковування хворих тварин навіть за такої тяжкої патології як гнійний синовіт.
Гематологічними дослідженнями виявлено чітку реакцію цілісного тваринного організму як на септичне ураження суглоба, так і на перебіг змін, пов’язаних із лікуванням хвороби (табл. 2).
Таблиця 2
Гематологічні показники при місцевому лікуванні гнійного синові ту, n=5
Дослідження | Еритроцити, Т/л | Гемоглобін, г/л | Лейкоцити,Г/л |
Лікування | 4,68±0,04 | 80,2±1,48 | 17,0±0,67 |
Через 3 доби від початку лікування: а) антибіотиком, б) наночастками металів | 4,8±0,04* 5,0±0,04*** | 86,4±1,30* 90,2±1,03*** | 14,8±0,58* 12,0±0,67*** |
Через 9 діб від початку лікування: а) антибіотиком, б) наночастками металів | 4,98±0,06** 5,44±0,06* | 92,0±0,90* 99,9±1,25*** | 11,4±0,40*** 9,6±0,49*** |
Через 15 діб від початку ліування: а)антибіотиком, б) наночастками металів | 5,2±0,07* 6,22±0,15*** | 96,8±1,48** 114,0±1,19*** | 10,0±0,22 8,4±0,27** |
Примітка: 1. * – р<0,05;
2.** – p<0,01;
3.*** – p<0,001, порівняно з попереднім періодом часу
Як свідчать дані таблиці 2, перебіг гнійного артриту супроводжувався позанормованим зниженням у крові вмісту еритроцитів і гемоглобіну та збільшенням вмісту еритроцитів, що, очевидно, зумовлено токсичним впливом гнійного запалення. Через 3 доби від початку лікування із використанням антибіотика відмічено достовірне збільшення в крові вмісту еритроцитів і гемоглобіну. Проте воно залишалось нижчим за норму. Крім того, спостерігалося достовірне зменшення кількості лейкоцитів, вміст яких все ще був більшим верхнього показника норми. При використанні наночасток металів вміст еритроцитів у середньому досяг нижньої межі норми; вміст гемоглобіну, хоча достовірно й збільшився, проте все ще був меншим за норму; вміст лейкоцитів у середньому знизився до верхньої межі норми.
Отже. введення в суглоб колоїду наноаквахелатів металів не проявляє пошкоджуючої дії на його структурно-функціональні характеристики; введення в суглоб гідрокортизону ацетату в деяких випадках призводить до переходу асептичного запалення у гнійне.
При внутрішньосуглобовому введенні колоїду наночасток металів хворі на асептичний синовіт тварини видужували в 97,5 % випадків.
Внутрішньосуглобове введення колоїду наночасток металів при гнійному синовіті супроводжується виліковуванням хворих тварин у 85 – 89 % випадків.
... ії застосовували для фарбування волосся в чорний колір. Група дослідників не тільки вивчила зразки волосся з давньоєгипетських поховань, але також у серії експериментів відтворила древню технологію фарбування. До цього вважалося, що єгиптяни використовували переважно натуральні рослинні барвники - хну і басму. Однак виявилося, що в чорний колір волосся фарбували пастою з вапна Ca(OH)2, оксиду ...
0 комментариев