2. Застосування колоїду наночасток Ag, Cu, Zn, Mg для лікування тварин, уражених гнійним артритом

У тварин гнійні артрити діагностуються в 22 – 23 % випадків від загального числа уражень суглобів. Найчастіше уражуються копитні суглоби. Гнійний подоартрит виникає внаслідок поранень або метастатичного занесення інфекта в суглоб (первинно), а також у зв’язку з флегмоною вінчика, гнійним пододерматитом, гнійним подотрохлеїтом (вторинно). Поетапно спостерігається гнійний синовіт (емпієма), гнійний артрит, параартикулярна флегмона, гнійний остеоартрит.

Лікування проводили за модифікованим методом Б. С. Семенова (1981). Тварин фіксували в стоячому положенні. Внутрішньо м’язово вводили 7 – 10 мл 2,5 %-ного розчину супрастину (діє антиалергічно). Виконували артоцентез з боку найбільш виповненого дивертикула, видаляли ексудат, промивали розчином етакридину лактату. Після повного видалення рідини для промивання у контролі в суглоб уводили 20 мг хімотрипсину або 50 мг хімопсину (лізують внутрішньосуглобове випадання фібрину) з 1 г неоміцину сульфату, розчинених у 5 мл 0,5 %-ного розчину новокаїну. Лікувальну обробку повторювали тричі з добовим інтервалом.

У дослідних у тварин-аналогів внутрішньосуглобові ін’єкції антибіотика заміняли інтраартикулярними введеннями 5 мл колоїду наночасток Ag, Cu, Zn, Mg, Co.

У контролі клінічне видужування тварин і відновлення функції кінцівки наставало через 13±2,5 доби від дня виникнення захворювання. Протягом перших 6–7 діб перебігу захворювання у тварин діагностували пригнічення, гарячку, понаднормове прискорення пульсу й дихання.

У досліді клінічне видужування тварин і відновлення функції кінцівки наставало через 8±1,5 доби. Деяке пригнічення, прискорення пульсу і дихання відмічали тільки протягом перших 3–4 діб. При обстеженні суглобів реєстрували швидке розсмоктування запального набряку, виражену флуктуацію на початку лікування і відсутність її при його закінченні.

Інтимні зміни морфофункціональних характеристик стану суглоба чітко маркіруються цитологічними дослідженнями суглобового вмісту (табл.1).

 

Таблиця 1

Синовіоцитограма при гнійному синовіті до та після лікування, n=5

Дослідження

Синовіо-

цити

Гістіоцити Лімфоцити

Моноцит/

макрофаги

Нейтрофіли

Дистрофічні

клітини

До лікування 2,8±0,36 3,0±0,67 5,0±0,90 3,8±0,36 73,8±1,48 11,6±0,49

Через 3 доби від початку лікування:

а) антибіотиком,

б) наночастками металів

3,0±0,45

4,8±0,36

*

4,2±0,58

5,6±0,49

*

8,2±0,36

9,4±0,27

*

4,6±0,40

5,4±0,49

69,0±0,67

65,4±0,72

**

11,0±0,45

9,4±0,27

*

Через 9 діб від початку лікування:

а) антибіотиком,

б) наночастками металів

4,4±0,49

29,8±1,03

***

5,4±0,49

6,4±0,63

*

8,6±0,27

35,0±0,45

***

22,4±0,49

5,2±0,8

***

50,0±0,90

19,4±2,50

***

9,2±0,36

4,2±0,58

***

Через 15 діб від початку лікування:

а) антибіотиком,

б) наночастками металів

22,6±1,61

38,4±1,17

***

7,2±0,36

11,0±0,67

***

25,4±0,96

40,0±0,67

***

18,0±2,02

3,6±0,49

***

21,4±3,99

5,0±0,67

***

5,4±0,72

1,6±0,27

***

П р и м і т к а: 1. * – р<0,05;

2. ** – p<0,01;

3. *** – p<0,001, порівняно з контролем.

За даними таблиці 1, вже на 3-тю добу спостережень усі показники синовіоцитограми в досліді достовірно відрізнялись від аналогічних показників у контролі за винятком вмісту моноцит/макрофагів, засвідчуючи переваги застосування при гнійному артриті наночасток металів.

На 9-ту добу спостережень ця тенденція значно посилилась (за винятком вмісту гістіоцитів) і вже на 15-ту добу без будь-яких виключень досягала апогею. При цьому в синовіоцитограмі при застосуванні наночасток, порівняно з долікувальним періодом, вміст синовіоцитів збільшився в 13,7 разів і в цей же період часу перевищив контроль на 33,1 %. Аналогічно вміст гістіоцитів збільшився у 3,67 разів, а порівняно з контролем – у 2,62 рази; вміст лімфоцитів – у 8 разів і на 36,5 %; збільшений вміст моноцит-макрофагів, порівняно з долікувальним періодом, повністю нормалізувався і був меншим за контроль, у якому все ще зберігались цитологічні ознаки запалення, у 5 разів.

Вміст нейтрофілів, як основної цитологічної ознаки гнійного запалення, аналогічно зменшився у 14,75 та у 4,28 разів. Разом з тим зменшився вміст дистрофічно змінених клітин порівняно з долікувальним періодом у 7,25 рази, а порівняно з контролем – у 3,37 разів.

Таким чином, дані синовіоцитограми об’єктивно засвідчують незаперечні переваги місцевого застосування при гнійних артритах колоїду наночасток порівняно з антибіотикотерапією (переважно за рахунок наносрібла з його вираженими антисептичними властивостями). В першу чергу це пояснюється неможливістю утворення резистентності мікроорганізмів проти наночасток, у той час як стійкість бактерій проти антибіотиків постійно зростає й поширюється.

Крім того, слід ураховувати участь наночасток Cu, Zn, Mg, Co, як коферментів металів, у багатьох біохімічних реакціях, перебіг яких відображається в цитологічних характеристиках синовіоцитограм.

Отже, застосування колоїду наночасток Ag, Cu, Zn, Mg, Co характеризується синергічною дією двох аспектів нанотерапії – антисептичного й біохімічно-стимулювального, сумарна дія яких і забезпечує високу ефективність (85 – 89 %) виліковування хворих тварин навіть за такої тяжкої патології як гнійний синовіт.

Гематологічними дослідженнями виявлено чітку реакцію цілісного тваринного організму як на септичне ураження суглоба, так і на перебіг змін, пов’язаних із лікуванням хвороби (табл. 2).

 

Таблиця 2

Гематологічні показники при місцевому лікуванні гнійного синові ту, n=5

Дослідження Еритроцити, Т/л Гемоглобін, г/л Лейкоцити,Г/л
Лікування 4,68±0,04 80,2±1,48 17,0±0,67

Через 3 доби від початку лікування:

а) антибіотиком,

б) наночастками металів

4,8±0,04*

5,0±0,04***

86,4±1,30*

90,2±1,03***

14,8±0,58*

12,0±0,67***

Через 9 діб від початку лікування:

а) антибіотиком,

б) наночастками металів

4,98±0,06**

5,44±0,06*

92,0±0,90*

99,9±1,25***

11,4±0,40***

9,6±0,49***

Через 15 діб від початку ліування:

а)антибіотиком,

б) наночастками металів

5,2±0,07*

6,22±0,15***

96,8±1,48**

114,0±1,19***

10,0±0,22

8,4±0,27**

Примітка: 1. * – р<0,05;

2.** – p<0,01;

3.*** – p<0,001, порівняно з попереднім періодом часу

Як свідчать дані таблиці 2, перебіг гнійного артриту супроводжувався позанормованим зниженням у крові вмісту еритроцитів і гемоглобіну та збільшенням вмісту еритроцитів, що, очевидно, зумовлено токсичним впливом гнійного запалення. Через 3 доби від початку лікування із використанням антибіотика відмічено достовірне збільшення в крові вмісту еритроцитів і гемоглобіну. Проте воно залишалось нижчим за норму. Крім того, спостерігалося достовірне зменшення кількості лейкоцитів, вміст яких все ще був більшим верхнього показника норми. При використанні наночасток металів вміст еритроцитів у середньому досяг нижньої межі норми; вміст гемоглобіну, хоча достовірно й збільшився, проте все ще був меншим за норму; вміст лейкоцитів у середньому знизився до верхньої межі норми.

Отже. введення в суглоб колоїду наноаквахелатів металів не проявляє пошкоджуючої дії на його структурно-функціональні характеристики; введення в суглоб гідрокортизону ацетату в деяких випадках призводить до переходу асептичного запалення у гнійне.

При внутрішньосуглобовому введенні колоїду наночасток металів хворі на асептичний синовіт тварини видужували в 97,5 % випадків.

Внутрішньосуглобове введення колоїду наночасток металів при гнійному синовіті супроводжується виліковуванням хворих тварин у 85 – 89 % випадків.


Информация о работе «Застосування наночасток для лікування тварин»
Раздел: Ботаника и сельское хозяйство
Количество знаков с пробелами: 67738
Количество таблиц: 11
Количество изображений: 1

Похожие работы

Скачать
26835
0
0

... ії застосовували для фарбування волосся в чорний колір. Група дослідників не тільки вивчила зразки волосся з давньоєгипетських поховань, але також у серії експериментів відтворила древню технологію фарбування. До цього вважалося, що єгиптяни використовували переважно натуральні рослинні барвники - хну і басму. Однак виявилося, що в чорний колір волосся фарбували пастою з вапна Ca(OH)2, оксиду ...

0 комментариев


Наверх