Застосування наночасток металів для лікування хвороб копитець заразної етіології

4. Застосування наночасток металів для лікування хвороб копитець заразної етіології

Заразні хвороби копитець корів досліджували в господарствах Київської, Чернігівської, Черкаської та Полтавської областей за допомогою клінічних (огляд, пальпація, перкусія), бактеріологічних з ідентифікацією мікроорганізмів згідно визначника Берджі (1997) та мікологічних методів. За принципом аналогів корів із неспецифічними гнійно-некротичними ураженнями, некробактеріозом і кератомікозами розподілили на контрольну та дослідну групи для кожної окремої нозології.

При неспецифічних гнійно-некротичних ураженнях, некробактеріозі та кератомікозній патології хворих корів ізолювали, ставили в чисті продезінфіковані станки. Потім на старанно очищені копитця і застосовували накладали просочені лікувальними препаратами серветки, які фіксували захисною пов’язкою. Обробки повторювали з інтервалом 3 – 4 дні до повного зникнення клінічних ознак ураження (некротичні вогнища, виразки, розпад копитцевого рогу, кульгання тощо). Для корів контрольних груп серветки просочували фенол-скипидар-димексидною емульсією, для корів дослідних груп – сумішю колоїдів нанокластерів Ag, Cu, Zn, Mg. Суміш колоїдів металів – це двокомпонентна система з деіонізованої води та часток металів у нанорозмірному стані (1,0 – 50,0 нм). Колоїд мав слабокислу реакцію з рН 6,7 – 6,9, вміст металів від 10 до 100 мг/л. Отриманий фізичним методом, даний колоїд значно відрізнявся від колоїдів Ag, Cu, Zn, Mg, отриманих хімічним або електролізним способом, де іони металів діють токсично і тому при лікуванні використовуються досить обмежено.

У якості етіологічного фактора при неспецифічних гнійно-некротичних ураженнях копитець виявляли асоціації умовно-патогенної мікрофлори, до складу яких входили стафілококи, стрептококи, диплококи, протей, кишкова паличка та досить патогенні мікроорганізми – Clostridium perfringens тип А, Corynebacterium piogenes.

Спостерігали ерозії, виразки та поверхневе нагноєння з наявністю вогнищ некрозу в ділянках шкіри міжпальцевого склепіння, кайми, м’якушів. Встановлювали майже повну відсутність утворення грануляційного бар’єру, у зв’язку з чим ураження було м’яким і при натисненні з нього виділявся гнійний ексудат. При відсутності лікування гнійно-некротичне ураження прогресувало, поширюючись на підшкірну клітковину, бурси, сухожилкові піхви, сухожилки і зв’язки пальців, а згодом на суглоби й кістки. При цьому хвора тварина втрачала можливість спирання на уражену кінцівку.

У випадках постановки діагнозу на некробактеріоз (фузаріоз) виявляли Fusobacterium necrophorum. Клінічно спостерігали ерозії та виразки спочатку в шкірі міжпальцевого склепіння, вінчика, м’якуша, суглобів, які згодом набували типових ознак гнійно-некротичних вогнищ. Своєрідною клінічною ознакою некробактеріозу на початку розвитку хвороби було утворення чітко виражених грануляційних бар’єрів, які певний час обмежували поширення некротичних змін, але які згодом під дією ферментів і токсинів збудника руйнувались, що зумовлювало прогресування ураження. Некробактеріозні виразки мали рожевий колір, обмаль гнійного ексудату і пальпаторно були досить твердими.

При кератомікозному ураженні захворювання починалось деструктивними змінами копитцевого рогу, вогнища якого прогресували. У зв’язку з цим погіршувались опорні якості рогової капсули, ріг ставав відносно м’яким, він частково розпадався, при пальпації встановлювали болючість. З часом процес ускладнювався явищами неспецифічного гнійного поверхневого пододерматиту.

При мікологічному дослідженні з використанням у складі живильних середовищ часточок копитцевого рогу, що дозволяло встановити кератолітичні властивості патогенів мікозної природи, диференціювали асоціації грибів у різних комбінаціях. Найчастіше виявляли Trichoderma viride, Aeremoniella atra, Cladosporium chrisanthemi.

Результати лікування ураження копитець заразної етіології представлені в табл. 6.

Таблиця 6.

Порівняльна ефективність фенол-скипидар-димексидної емульсії (контроль) та нанокластерного колоїду металів (дослід)

За даними таблиці 6, кількість обробок у досліді, порівняно з контролем, була меншою: а) при неспецифічних гнійно-некротичних процесах у 2,7 разів, б) при некробактеріозі в 2,6 разів, в) при кератомікозному ураженні в 2,1 рази. Термін виліковування в досліді, порівняно з контролем, прискорювався: а) при неспецифічних гнійно-некротичних процесах у 1,8 разів, б) при некробактеріозі в 1,6 рази, в) при кератомікозному ураженні в 1,8 разів.

Таким чином, застосування колоїду наночасток Ag, Cu, Zn, Mg дає змогу значно скоротити кількість лікувальних обробок і суттєво прискорити термін виліковування. Це зумовлено потужною лікувальною дією металів у нанокластерному розмірі, яким, згідно із законами квантової механіки (фізики), притаманна як корпускулярна, так і хвильова активність і які здатні передавати свою енергетику кофакторами металів у всіх без виключення біохімічних процесах, що значно інтенсифікувало перебіг останніх і що знайшло своє вираження в зменшенні лікувальних обробок і прискоренні видужування хворих тварин. При цьому, здійснюючи підбір наноаквахелатів металів, ураховували їхню специфічну участь у процесах обміну речовин. Так, мідь, цинк і магній виступають в якості кофакторів великої кількості біохімічних і структурних процесів: мідь є невід’ємною складовою частиною оксидаз, забезпечує перебіг процесів кератинізації твердих кератинів копит, сприяє антиоксидантному захисту, посилює продукування колагену тощо; цинк, як кофактор біохімічних і структурних перетворень, інтенсифікує продукування м’якого кератину шкіри, посилює перебіг ферментативних реакцій та ін.; магній приймає активну участь у синтезі білка, поділі клітин, в енергетичних реакціях, зокрема в продукуванні АТФ-ази тощо.

Особливе значення у боротьбі з бактеріальними та грибковими інфекціями має срібло, якому притаманні виражені антисептичні властивості. Препарати срібла характеризуються широким спектром антимікробної активності щодо грампозитивних і грамнегативних, аеробних та анаеробних, спороутворюючих й аспорогенних бактерій у вигляді монокультур і мікробних асоціацій, включаючи антибіотикостійкі штами. Сполуки срібла проявляють віруцидну та фунгіцидну активність, діють протизапально. Антисептичні властивості срібла помітно посилюються в поєднанні з міддю.

Застосування металів у нанокластерному масштабі значно інтенсифікує їхню лікувальну здатність.

Отже, якщо лікування тварин з інфекційними ураженнями копитець фенол-скипидарно-димексидною емульсією можна вважати сугубо етіотропною терапією, то застосування наноаквахелатів Ag, Cu, Zn, Mg заключає в собі, крім етіотропної, ще й потужну патогенетичну терапію, що й визначає оптимальний спосіб лікування.

Таким чином, лікування неспецифічних гнійно-некротичних процесів, некробактеріозу та кератомікозів фенол-скипидар-димексидною емульсією є сугубо етіотропною терапією.

Застосування при лікуванні неспецифічних гнійно-некротичних процесів, некробактеріозу та кератомікозів суміші колоїдів наноаквахелатів Ag, Cu, Zn, Mg представляє собою потужну комплексну (етіотропну та патогенетичну) терапію, застосування якої супроводжується значним зменшенням кількості обробок і значним прискоренням виліковування хворих тварин.