Сутність показників економічної ефективності використання землі та методика їх визначення

1.2 Сутність показників економічної ефективності використання землі та методика їх визначення

На кожному аграрному підприємстві з урахуванням його конкретних умов (типів ґрунтів, їх механічного складу, конфігурації земельних ділянок, кута їх нахилу, спеціалізації виробництва тощо) необхідно розробити і впровадити систему агрономічних, зооветеринарних, технічних і організаційно-економічних заходів, що забезпечують ефективне використання земельних ресурсів. Важливе місце займають заходи, спрямовані на підвищення потенційних можливостей підприємства щодо збільшення виробництва сільськогосподарської продукції з кожного гектара угідь. На ефективність використання землі впливають рівень розвитку продуктивних сил, ступінь розораності землі, структура посівних площ, частка меліорованих земель у загальній площі сільськогосподарських угідь.

Про економічну ефективність використання землі у сільському господарстві судять на основі системи натуральних і вартісних показників. До натуральних показників відносять: урожайність сільськогосподарських культур; виробництво окремих видів тваринницької продукції на 100 га відповідних земельних угідь (продукцію скотарства і вівчарства розраховують на 100 га сільськогосподарських угідь, свинарства — на ріллю, птахівництва — на площу зернових). До вартісних показників відносять: виробництво валової продукції в порівнянних цінах, товарної продукції в поточних цінах реалізації, чистої продукції і прибутку в розрахунку на гектар сільськогосподарських угідь.

Натуральні показники характеризують продуктивність лише певної частини сільськогосподарських угідь, а вартісні — всієї їх площі. Ці дві групи показників доцільно розраховувати як на гектар фізичної площі, так і з урахуванням грошової оцінки гектара сільськогосподарських угідь, в якій відображена їх економічна родючість.

При економічній оцінці землі визначають ступінь впливу якості ґрунту на валову продукцію, валовий і чистий дохід, прибуток. Економічну оцінку землі здійснюють у двох напрямах:

-           загальна економічна оцінка землі як засобу виробництва;

-           окрема оцінка за ефективністю вирощування окремих сільськогосподарських культур.

Підвищення ефективності використання земельних ресурсів є однією з найважливіших народногосподарських проблем, успішне розв’язання якої значною мірою залежить від реалізації господарствами своїх потенціальних можливостей у збільшенні виробництва сільськогосподарської продукції з 1 га землі.

РОЗДІЛ 2

СУЧАСНИЙ РІВЕНЬ ТА ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЛІ В ПІДПРИЄМСТВІ

2.1 Виробничо-економічна характеристика підприємства

Приватне сільськогосподарське підприємство «Урожай» розташоване в селещи Братське, Братськлгл ройону Миколаївської області на відстані 100-110 км від обласного центру.

Значна частина територія району – рівнина з невеликою кількістю опадів. Ґрунтовий покрив – переважно чорноземи південні але зустрічаються також и темно-каштанові залишково слабосолонцюваті ґрунти. Їх характерною особливістю є остаточна солонцюватість, ґрунти мають слабку структуру, внаслідок чого при висиханні на поверхні такого ґрунту утворюється кірка, а при зволоженні – вони запливають.

Основна кількість опадів (65-70%) випадає у теплий період року у вигляді злив, іноді з градом, при цьому добова кількість опадів може досягнути 60-70 мм. Клімат – континентальний, дуже теплий, посушливий. Середня річна температура повітря плюс 9-11^ºС, середня температура липня – плюс 21,9-23,6^ºС, січня – мінус 4-5,6^ºС, абсолютний максимум – плюс 38-39^ºС, а абсолютний мінімум – мінус 29-33^ºС. Тривалість безморозного періоду становить 160-205 днів,а вегетаціцного – 215-225 днів. Відносна вологість повітря в середньому за рік становить 60-70%, а в літні місяці 40-60%.

Сільське господарство – перша за обсягами по зайнятості трудових ресурсів галузь матеріального виробництва району. Питома вага підприємства в районному виробництві сільськогосподарської продукції досягає 5,1%.

Площа сільськогосподарських угідь підприємства в звітному році становить 2289 га. Питома вага продукції рослинництва в загальному обсязі досягає 87%. Основними культурами рослинництва є пшениця, ячмінь, овес та соняшник на зерно.

Щоб визначити, яке за розмірами є досліджуване господарство (велике, середнє, мале) потрібно розрахувати показники розміру виробництва.

До факторів виробничо-економічної характеристика господарства відносять спеціспеціалізацію, що представляє собою переважний розвиток однієї або кількох галузей у виробництві товарної продукції.

Найбільш раціональною для господарства є та, яка дозволяє за відповідних умов виробляти максимальну кількість продукції з найменшими витратами коштів і праці, ефективно використовувати земельні ресурси.

Таблиця 2.1.

Таким чином, аналізуючи данні розраховані в таблиці 2.1. можна зробити висновок про те, що СПТ «Урожай» Братського району відноситься до малих господарств. Про це свідчать показники: середньорічної чисельності працівників зайнятих в сільськогосподарському виробництві 43 чол., площа сільськогосподарських угідь, що в середньому складає 3086,80 га.

Ефективність виробництва в аграрних підприємствах залежить не лише від розміру провідних галузей, а й від того як розвинуті й інші галузі, що мають товарних характер.

Таким чином, ефективність виробництва в аграрних підприємствах залежить не лише від розміру провідних галузей, а й від того, як розвинуті й інші галузі, що мають товарний характер.

На ефективність сільськогосподарського виробництва впливає рівень спеціалізації господарства, наскільки він відповідає природно-кліматичним умовам, його місцезнаходженню. В даному підрозділі необхідно визначити поняття та вплив спеціалізації на ефективність виробництва сільськогосподарського підприємства. При чому, необхідно взяти до уваги, що для більш точного і всебічного вивчення спеціалізації, її можна визначити за наступними показниками: за структурою товарної продукції, за структурою валової продукції в поточних та співставних цінах, за структурою посівної площі, за структурою основних фондів тощо.

Основним показником, за допомогою якого визначається спеціалізація господарства, структура його грошових надходжень від реалізації товарної продукції (табл. 2.2).

Таблиця 2.2.

За даними таблиці, можна визначити коефіцієнт спеціалізації за формулою:

 , де

Рі – питома вага і-тої галузі в структурі грошової виручки;

і – порядковий номер і-тої галузі в ранжированому ряді, побудованому за спадаючою ознакою.

Це свідчить про у підприємства рівень спеціалізації вище середнього

Для визначення забезпеченості господарства виробничими ресурсами, та ефективність їх використання використаю розрахункові дані (табл. 2.3)

Таблиця 2.3

Аналізуючи дані можна сказати, що найкраще господарство було забезпечено в 2008 році. Можемо бачити, що:

-           зменшилась площа с/г угідь на одного працівника

-           зменшилась кількість основних виробничіх фондів с/г призначення на одного працівника,

-           знизилась валова продукція сільського господарства (в порівняних цінах 2005 року).

-           Дещо зріс прибуток у порівнянні з базиснм роком

-           фондовіддачі зросла в порівнянні з базисним роком на 8,89% і з проміжним – на 68,74%. Що свідчить про краще їх використання

-           зростання рівня рентабельності