2. РЕЛІГІЄЗНАВСТВО, ЯК ЕЛЕМЕНТ НОВОЇ СИСТЕМИ НАЦІОНАЛЬНОЇ ОСВІТИ

Становлення нової держави, а саме цей процес триває зараз в Україні, майже завжди супроводжується кризовими явищами, які охоплюють всі сфери людського буття і особливо соціально-економічну; вони впливають на масову свідомість населення і, в першу чергу, на релігійно-духовне життя народу. Проблеми сьогодення ставлять перед суспільством розв'язання питань суспільно-політичного життя нашої країни, її національного відродження, яке відбувається в сучасних суперечливих умовах, і тому інтерес до вітчизняної історії, зокрема до історії релігії в Україні, зростає. Українська нація знаходиться, як свідомо, так і підсвідомо, в пошуках тих духовних орієнтирів, які могли б зняти соціально-психологічну напругу в суспільстві.

Релігієзнавство становить цілісну систему філософських, соціологічних, психологічних та історичних знань про релігію, її виникнення, розвиток і соціальні функції, про будову релігійного комплексу, сутність релігії як одного з проявів людської духовності, багатоплановість проблематики релігієзнавства як системи науковх знань зумовлює складну його структуру, що має два важливих напрями дослідження релігії – теоретичний та історичний.

Філософський, соціологічний і психологічний аспекти вивчення релігії становлять теоретичний напрямок, головним у якому виступає філософія релігії, оскільки розкриває онтологію та гносеологію релігії. Основними проблемами філософського вивчення релігії є питання про її сутність, гносеологічну природу релігійної свідомості, її структуру та особливості змісту., характер релігійного відображення, формування релігійних понять, символів, образів тощо.

Як соціальний феномен, складним суспільних відносин вивчає релігію соціологія. Важливими проблемами соціологічного аналізу релігії є з'ясування соціальний причин її виникнення, існування та відтворення, її місця в соціальній системі у її внутрішньої структури, її соціальних функцій та ролі в конкретному суспільстві. Причому наукове вивчення релігії передбачає не лише загально соціологічний аналіз релігійних феноменів, а конкретно-емпіричне дослідження релігійності, культової поведінки послідовників конфесій в окремих регіонах тощо.

Оскільки релігія впливає насамперед на психіку особи, створюючи в ній певну систему емоційно-інтелектуальних образів, стереотипів і норм поведінки, то важливе місце в ті дослідження відводиться психологічному аспекту, який передбачає вивчення почуттів, настроїв, емоцій, переживань у релігійній свідомості, внутрішніх психічних процесів, стану та властивостей віруючої особи.

Релігієзнавство як самостійна дисципліна недавно з'явилася в учбових планах вузів. Його мета: підвищити рівень гуманітарної освіти, особливого морального виховання молоді через розкриття історії і сутності релігії, ті місця в системі духовної культури, в житті суспільства взагалі; дати характеристику релігій, які поширені на території України і тим самим сприяти досягненню міжцерковної, міжконфесійної, громадської згоди в суспільстві.

Рілігієзнавство допомогає краще зрозуміти духовний світ релігійної і нерелігійної людини. Необхідно мати на увазі і те, що більшість сучасного населення світу – віруючі. Для них релігія не просто сукупність уявлень про світ і не просто світогляд. Це й конкретна моральна програма, і певний вид повсякденної діяльності, душевного стану, почуттів та роздумів.

Релігія тісно пов'язана з правом і потребує знань конституційно-правових принципів свободи совісті, вміння практичного вирішення питань, направлених на надання державою гарантій рівноправності громадян, незалежно від їхнього ставлення до релігії.

Вагомою є значимість релігієзнавства для розуміння мистецтва. Без знання його, скажімо, важко зрозуміти церковну музику і співи, літературу і образотворче мистецтво, адже вони часто спирається на біблійні сюжети і образи. Культові споруди, як правило, є кращим із того, що створено архітекторами.

Знання про релігію – це також своєрідний спосіб здобуття свободи власного духу. З допомогою релігієзнавства людина усвідомлює своє "я", набуває інтелектуальної розкутості. Воно дає такі такі відомості, які не дає і не може, дати в тому обсязі жодна інша галузь знань.

Вивчення курсу "Релігієзнавство" дозволяє студентам отримати необхідні систематизовані знання з основних понять, тем і проблем, знайомить студентів з такими поняттями, як релігія і віра, а також дає історіографію релігії, знання про основні напрями, характеристику релігійних вірувань.


ВИСНОВОК

Релігієзнавство як наукове дослідження релігії було започатковано в 19 ст. для об'єктивного дослідження релігійних явищ, їхнього соціально-історичного генезису, соціальної ролі церковних інститутів тощо, вивчення не пов'язаного з якоюсь богословською доктриною чи конфесією.

Релігієзнавча освіта є важливим напрямком підвищення рівня духовної культури людини, оскільки дає знання з релігій, як соціально-культурного феномена суспільства.

Як особлива структурно-організована система діяльності людей релігія за певних історичних умов виконувала роль провідного чинника інтеграції та стабілізації, збереження і зміцнення існуючих соціальних систем, консолідації та централізації державно-політичних режимів, формування і збереження етноконфеційних спільностей людей, етногенезу та національно-визвольної боротьби народів спілкування і взаєморозуміння людей.

Вивчення курсу "Релігієзнавство" дозволяє студентам отримати необхідні систематизовані знання з основних понять, тем і проблем, знайомить студентів з такими поняттями, як релігія і віра, а також дає історіографію релігії, знання про основні напрями, характеристику релігійних вірувань.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.

1. Історія і теорія релігії та вільнодумства. – К., 1996.

2. Криве лев И. А. Історія релігії. В. 2т. М., 1975-1976.

3. Релігієзнавчий словник. – К., 1996.

4. Релігієзнавство. Курс лекцій, Тернопіль., 1999.

5. Брайчевський М. Ю. Утвердження християнства на Русі. – К., 1991р.

6. Заславський І. Між Сходом і Заходом. – Львів, 1994 р.

7. Соцький Я. Релігійна ситуація в Україні: проблеми і тенденції розвитку (1988-1998 рр.), Тернопіль, 1999р.

8. Сучасна релігійна ситуація в Україні: стан, тенденції, прогнози. – К., 1994 р.

9. Єленський В. Релігія і українське суспільство // Людина і світ – 1996 р.

10. Грушевський М.. Зісторії релігійної думки на Україні – К., 1992 р.

11. Церква і соціальні проблеми: Енцикліка "Сотий рік". Між нар. Наук. Конф. Львів, 1993 р.


Информация о работе «Значення предмету "соціологія релігії"»
Раздел: Социология
Количество знаков с пробелами: 28781
Количество таблиц: 0
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
23317
1
0

... прихильниками теорії конфліктів є дослідники-матеріалісти, які вважають релігію знаряддям класового панування. З кінця 60-х років ХХ ст. до двох розглянутих теорій додався феноменологічний напрям у соціології релігії, що незабаром став провідним. Серед представників цього напряму виділяють насамперед американського соціолога П.Бергера і західнонімецького вченого Н.Лукмана. Розвиток вітчизняної ...

Скачать
65624
0
0

... і стосунки і систему соціальних інститутів або установ, регулюючу ці стосунки. У всіх приведених визначеннях підкреслюється соціальна структура, з одного боку, і соціальна поведінка (дія) — з іншою, як предмети соціологічного дослідження. Демографічна, економічна і класова структура суспільства, територіальні чинники, пануючі етичні, моральні і духовні цінності (що у загальних рисах складає соці ...

Скачать
15533
0
0

... з економічними можливостями сім'ї і врешті-решт як це виявиться в суб'єктивних оцінках членами сім'ї доцільності чи недоцільності мати багато дітей. Ось так ми визначили першу особливість предмета соціології і трохи наблизились до розуміння її суті. Але це тільки перший крок, адже цілісне бачення об'єкта притаманне не тільки соціології, а й філософії, історії. Соціологи вважають, що соціальні ...

Скачать
119076
9
0

... 80 – 90рр ХХ ст. сферою особливого і постійного інтересу в німецькій емпіричній соціології стає розвиток соціології праці, а в її межах індустріальної соціології.   9. Становлення соціологічної думки в Україні Початком самостійних соціологічних праць слід вважати дослідження женевського гуртка українських учених у 80х роках ХІХ ст.. ,які друкувалися в часописи «Громада» (Женева) і в окремих ...

0 комментариев


Наверх