Охорона праці та середи життєдіяльності працівників

4. Охорона праці та середи життєдіяльності працівників

4.1 Загальні питання охорони праці

До основних функцій управління охороною праці належать:

─         прогнозування і планування робіт, їх фінансування;

─         організація та координація робіт;

─         облік показників стану умов і безпеки праці;

─         аналіз та оцінка стану умов і безпеки праці;

─         контроль за функціонуванням СУОП;

─         стимулювання роботи по вдосконагірнню охорони праці.

Основні завдання управління охороною праці: навчання працівників безпечним методам праці та пропаганда питань охорони праці; забезпечення безпечності технологічних процесів, виробничого устаткування, будівель і споруд; нормалізація санітарно-гігієнічних умов праці; забезпечення працівників засобами індивідуального захисту; забезпечення оптимальних режимів праці та відпочинку; організація лікувально-профілактичного обслуговування; професійний добір працівників з окремих професій; удосконалення нормативної бази з питань охорони праці.

Планування роботи з охорони праці. Функція планування, в основі якої лежить прогнозтичний аналіз, має вирішальне значення в системі управління охороною праці. Планування роботи з охорони праці поділяється на перспективне, поточне та оперативне. Перспективне планування вміщує найбільш важливі, трудомісткі і довгострокові за терміном виконання заходи з охорони праці, виконання яких, як правило, вимагає сумісної роботи кількох підрозділів підприємства. Можливість виконання заходів перспективного плану повинна бути підтверджена обгрунтованим розрахунком необхідного матеріально-технічного забезпечення і фінансових витрат з зазначенням джерел фінансування. Основною формою перспективного планування роботи з охорони праці є розроблення комплексного плану підприємства щодо покращення стану охорони праці.

Поточне планування здійснюється у межах календарного року через розроблення відповідних заходів у розділі "Охорона праці"колективного договору. Оперативне планування роботи з охорони праці здійснюється за підсумками контролю стану охорони праці в структурних підрозділах і на підприємстві в цілому. Оперативні заходи щодо усунення виявлених недоліків зазначаються безпосередньо у наказі власника підприємства, який видається за підсумками контролю, або у плані заходів, як додатку до наказу.

Функція СУОП щодо організації та координації робіт передбачає формування органів управління охороною праці на всіх рівнях управління і всіх стадіях виробничого процесу, визначення обов'язків, прав, відповідальності та порядку взаємодії осіб, що приймають участь в процесі управління, а також прийняття та реалізацію управлінських рішень. Контроль за станом охорони праці. Дійове управління охороною праці можна здійснювати тільки при наявності повної, своєчасної і вірогідної інформації про стан охорони праці. Одержати таку інформацію, виявити можливі відхилення від норм безпеки, а також перевірити виконання планів та управлінських рішень можна тільки на підставі регулярного та об'єктивного контролю. Тому контроль стану охорони праці є найбільш відповідальна та трудомістка функція процесу управління. До основних форм контролю за станом охорони праці належать: оперативний контроль; контроль, що проводиться службою охорони праці підприємства; громадський контроль; адміністративногромадський трьохступеневий контроль; відомчий контроль вищих органів. Необхідно зазначити, що крім контролю, здійснюється нагляд за охороною праці з боку державних та профспілкових інспекцій [24, c. 47].

Оперативний контроль з боку керівників робіт і підрозділів підприємства проводиться згідно із затвердженими посадовими обов'язками.

Служба охорони праці контролює виконання вимог безпеки праці у всіх структурних підрозділах та службах підприємства. У справі створення здорових та безпечних умов праці значна роль відводиться громадському контролю, який здійснюється комісією з питань охорони праці підприємства та громадськими інспекторами з охорони праці.

Адміністративно-громадський трьохступеневий контроль проводиться на трьох рівнях. На першій ступені контролю начальник виробничої дільниці (майстер) спільно з громадським інспектором профгрупи щоденно перевіряють стан охорони праці на виробничій дільниці. На другій ступені — начальник цеху спільно з громадським інспектором та спеціалістами відповідних служб цеху (механік, електрик, технолог) два рази в місяць перевіряють стан охорони праці згідно з затвердженим графіком. На третій ступені контролю щомісячно (згідно із затвердженим графіком) комісія підприємства під головуванням керівника (головного інженера) перевіряє стан охорони праці на підприємстві. До складу комісії входять: керівник служби охорони праці, голова комісії з охорони праці профкому, керівник медичної служби, працівник пожежної охорони та головні спеціалісти підприємства (технолог, механік, енергетик). Результати роботи комісії фіксуються в журналі трьохступеневого контролю і розглядаються на нараді. За результатами наради видається наказ по підприємству. Облік, аналіз та оцінка показників охорони праці та функціонування СУОП направлені (відповідно до одержаної інформації) на розробку та прийняття управлінських рішень керівниками усіх рівнів управління (від майстра дільниці до керівника підприємства). Суть даної функції полягає у системному обліку показників стану охорони праці, в аналізі одержання даних та узагальненні причин недотримання вимог законодавчих та нормативних документів, а також причин невиконання планів з охорони праці з розробкою заходів, направлених на усунення виявлених недоліків. Аналізуються матеріали: про нещасні випадки та професійні захворювання; результати всіх видів контролю за станом охорони праці; дані паспортів санітарно-технічного стану умов праці в цеху (на дільниці); матеріали спеціальних обстежень будівель, споруд, приміщень, обладнання та ін. В результаті обліку, аналізу та оцінки стану охорони праці вносяться доповнення та уточнення до оперативних, поточних та перспективних планів роботи з охорони праці, а також — по стимулюванню діяльності окремих структурних підрозділів, служб, працівників за досягнуті показники охорони праці. Стимулювання діяльності з охорони праці направлено на створення зацікавленості працівників в забезпеченні здорових та безпечних умов праці. Відповідно до ст. 29 Закону України "Про охорону праці"до працівників підприємств можуть застосовуватися будь-які заохочення за активну участь та ініціативу у здійсненні заходів щодо підвищення безпеки та покращення умов праці. Стимулювання передбачає моральні та матеріальні заохочення. До числа останніх належать: премії, винагороди за виконану конкретну роботу, винахідництво та раціоналізаторські пропозиції з питань охорони праці. Джерелом стимулювання діяльності з охорони праці є фонди охорони праці. Згідно з Законом України "Про охорону праці"(ст. 23) служба охорони праці створюється власником або уповноваженим ним органом на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та видів їх діяльності для організації виконання правових, організаційнотехнічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних і лікувально профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасних випадків, професійних захворювань і аварій в процесі праці.

4.2 Управління охороною праці підприємства ТОВ "Комфорт"

Управління охорони праці ґрунтується на Законі України "Про охорону праці" і включає застосування ряду способів і форм юридичної дії на органи і об’єкти управління охороною праці – зокрема, підприємства регіону, вдосконалення технологічних процесів і виробничого устаткування.

Відповідно до законодавства на підприємстві з кількістю працюючих більше 50 чоловік, працедавець створює службу охорони праці. Якщо менше 50 чоловік, то функції служби охорони праці можуть виконувати у порядку сумісництва особи, що мають відповідну підготовку. Якщо менше 20 чоловік, то для виконаня функції охорони праці можуть притягуватися сторонні фахівці (або керівник). Оскільки на підприємстві ТОВ "Комфорт" працює менше 50 працівників, питаннями охорони праці займаються особи, що мають відповідну підготовку.

Рис. 4.1. Система охорона праці на підприємства ТОВ "Комфорт"

Особи відповідальні за охорону праці вирішують наступні завдання:

─         забезпечення безпеки виробничих процесів, устаткування, будівель і споруд;

─         забезпечення працівників засобами індивідуального та колективного захисту;

─         професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці, пропаганди безпечних методів праці;

─         вибору оптимальних режимів праці і відпочинку працівників;

─         професійного добору виконавців для визначених видів робіт.

Особи відповідальні за охорону праці виконують такі основні функції: опрацьовують ефективну цілісну систему управління охороною праці, сприяють удосконаленню діяльності у цьому напрямку кожного структурного підрозділу і кожної посадової особи; проводять оперативно-методичне керівництво роботою з охорони праці; складають разом зі структурними підрозділами підприємства комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища (підвищення існуючого рівня охорони праці, якщо встановлені норми досягнуті), а також розділ.

Спеціалісти відповідальні за охорону праці мають право: представляти підприємство в державних та громадських установах при розгляді питань охорони праці; безперешкодно в будь-який час відвідувати виробничі об'єкти, структурні підрозділи підприємства, зупиняти роботу виробництв, дільниць, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва у разі порушень, які створюють загрозу життю або здоров'ю працюючих; одержувати від посадових осіб необхідні відомості, документи і пояснення (письмово чи усно) з питань охорони праці; перевіряти стан безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на об'єктах підприємства, видавати керівникам перевіреного об'єкту, цеху, виробництва обов'язковий для виконання припис; вимагати від посадових осіб відсторонення від роботи працівників, які не пройшли медичного огляду, навчання, інструктажу, перевірки знань з охорони праці, не мають допуску до відповідних робіт або порушують нормативні акти про охорону праці; надсилати керівникові підприємства подання про притягнення до відповідальності працівників, які порушують вимоги щодо охорони праці; порушувати клопотання про заохочення працівників, котрі беруть активну участь у підвищенні безпеки та покращенні умов праці.

4.3 Виробнича санітарія

Суттєвий вплив на стан організму працівника, його працездатність здійснює мікроклімат ( метеорологічні умови) у виробничих приміщеннях, під яким розуміють клімат внутрішнього середовища цих приміщень, що визначається діючою на організм людини сукупністю температури, вологості, руху повітря та теплового випромінювання нагрітих поверхонь.

На відміну від мікроклімату житла та громадських спору мікроклімат виробничих приміщень характеризується значною динамічністю і залежить від коливань зовнішніх метеорологічних умов часу доби та пори року, теплофізичних особливостей технологічною процесу, умов опалення та вентиляції. Мікроклімат виробничих приміщень, в основному, впливає на тепловий стан організму людини та її теплообмін з навколишні середовищем

Параметри мікроклімату справляють безпосередній вплив на самопочуття людини та його працездатність. Зниження температури за всіх інших однакових умов призводить до зростання тепловіддачі шляхом конвекції та випромінювання і може зумовити переохолодження організму.

Підвищення швидкості руху повітря погіршує самопочуття, оскільки сприяє підсиленню конвективного теплообміну та процесу тепловіддачі при випаровуванні поту[24, c. 65].

При підвищенні температури повітря мають місце зворотні явища. Встановлено, що при температурі повітря понад 30°С працездатність людини починає падати. За такої високої температури та вологості практично все тепло, що виділяється, віддається у навколишнє середовище при випаровуванні поту. При підвищенні вологості піт не випаровується, а стікає краплинами з поверхні шкіри.

Недостатня вологість призводить до інтенсивного випаровування вологи зі слизових оболонок, їх пересихання та розтріскування, забруднення хвороботворними мікробами. Вода та солі, котрі виносяться з організму з потом, повинні заміщуватися, оскільки їх втрата призводить до згущення крові та порушення діяльності серцево-судинної системи.

Зневоднення організму на 6% викликає порушення розумове діяльності, зниження гостроти зору. Зневоднення на 15- 20% призводить до смертельного наслідку.

Втрата солі позбавляє кров здатності утримувати воду та викликає порушення діяльності серцево-судинної системи. За високої температурі повітря і при дефіциті води в організмі посилено витрачаються: вуглеводи, жири, руйнуються білки.

Для відновлення водяного балансу рекомендується вживати підсолену (0,5% NaCl) воду (4-5 л на людину за зміну), білково-вітамінний напій. У жарких кліматичних умовах рекомендується пити охолоджену питну воду або чай.

Тривалий вплив високої температури у поєднанні зі значною вологістю може призвести до накопичення теплоти в організмі і до гіпертермії — стану, при котрому температура тіла піднімається до 38-40°С. При гіпертермії, як наслідок, тепловому ударі, спостерігається головний біль, запаморочення, загальна слабкість, спотворення кольорового сприйняття, сухість у роті, нудота, блювання, потовиділення. Пульс та частота дихання прискорюється, в крові зростає вміст залишкового азоту та молочної кислоти. Спостерігається блідість, посиніння шкіри, зіниці розширені, часом виникають судоми, втрата свідомості.

За зниженої температури, значної рухомості та вологості повітря виникає переохолодження організму (гіпотермія). На початковому етапі впливу помірного холоду спостерігається зниження частоти дихання, збільшення об'єму вдиху. За тривалого впливу холоду дихання стає неритмічним, частота та об'єм вдиху зростають, змінюється вуглеводний обмін. З'являється м'язове тремтіння, при котрому зовнішня робота не виконується і вся енергія тремтіння перетворюється в теплоту. Це дозволяє протягом деякого часу затримувати зниження температури внутрішніх органів. Наслідком дії низьких температур є холодові травми.

Параметри мікроклімату спричиняють суттєвий вплив на продуктивність праці та на травматизм.

На сьогодні основним нормативним документом, що визначає параметри мікроклімату виробничих приміщень є ГОСТ 12.1.005-88. Вказані параметри нормуються для робочої зони — простору, обмеженого по висоті 2 м над рівнем підлоги чи майданчика, на якому знаходяться робочі місця постійного або непостійного (тимчасового) перебування працівників.

В основу принципів нормування параметрів мікроклімату покладена диференційна оцінка оптимальних та допустимих метеорологічних умов в робочій зоні в залежності від теплової характеристики виробничого приміщення, категорії робіт за ступенем важкості та періоду року. Оптимальними (комфортними) вважаються такі умови праці, зі котрих має місце найвища працездатність і хороше самопочуття Допустимі мікрокліматичні умови передбачають можливість напружено роботи механізму терморегуляції, що не виходить за межі можливостей організму, а також дискомфортні відчуття [24, c. 70].

Для того щоб визначити, чи відповідає повітряне середовище даного приміщення встановленим нормам, необхідно кількісно оцінити кожний з його параметрів.

Перш за все розрахуємо необхідну кількість повітря на кожного працівника деревообробного цеху виходячи з формули 3.1.

L = m/ (C_гдк – C_{пр в}) м³/ч (4.1)

m – кількість шкідливої речовини що поступає в повітря приміщення за одиницю часу;

C_гдк – гранично допустима концентрація шкідливої речовини в повітрі мг/м³;

C_{пр в} – концентрація шкідливої речовини в приточному повітрі.

В нашому випадку C_{пр в} = 0,3 C_гдк. Відповідно до нормативів змісту шкідливих речовин у повітрі в деревообробному цеху має бути наступна їх концентрація.

Таблиця 4.1 Гранично допустима концентрація шкідливих речовин в повітрі

Речовина	ГДК, мг/м3
Пил деревневий	6

Таким чином, на одну особу має бути: L = 14/ (6 – 1,8) = 3,3 м³/ч

Перейдемо до характеристики інших параметрів мікроклімату.

Допустимий рівень шуму в приміщенні, де працюють з ПЕОМ встановлює ГОСТ 12.1.003-83. Заходи по зниженню рівня звукового тиску наступні:

–  звукоізоляція виробничих приміщень,

–  заміна матричних принтерів на лазерні, згідно ДСаНПіН 3.3.2.007-98.

Температуру вимірюють звичайними ртутними чи спиртовими термометрами. В приміщеннях зі значними тепловими випромінюваннями використовують парний термометр, що складається з двох термометрів (зачорненого та посрібленого). Для безперервної регістрації температури застосовують самопишучі прилади — термографи. Температуру повітря вимірюють в кількох точках робочої зони, як правило на рівні 1,3—1,5 м від підлоги в різний час. На тих робочих місцях, де температура повітря біля підлоги помітно відрізняється від температури повітря верхньої зони приміщення, вона вимірюється на рівні ніг (0,2—0,3 м від підлоги).

Відносна вологість повітря (відношення фактичного вмісту маси водяних парів, що містяться в даний час в 1 м3 повітря, до максимально можливого їх вмісту при даній температурі) визначається психрометром Августа, аспіраційним психрометром, гігрометром та гігрографом.

Згідно з діючими санітарними нормами і правилами проектування промислових підприємств у всіх приміщеннях треба передбачити дотримання відносної вологості повітря 36 .75%; температури повітря: літом не більше ніж 25°С, зимою — не менше ніж 18°С; швидкості руху повітря при примусовій циркуляції — не більше за 0,1 м/с; освітленість приміщення цеху з врахуванням норм мінімальної освітленості підприємств деревообробної промисловості. Для забезпечення відповідних норм освітленості в цеху треба передбачити систему освітлення. Для забезпечення необхідних температурно-вологісних умов використовують припливно-витяжну вентиляцію з нагріванням повітря, кратність повітрообміну має бути не менше ніж 1,5.

Кількість повітря, яке забирається з приміщення:

 м3/год, (4.2)

де V — загальний об'єм приміщень сушильного цеху без врахування об'єму сушильних камер, м3; n — кратність повітрообміну за годину.

L=1762,4·1,5=2643,6 м3/год.

Для створення сприятливих санітарно-гігієнічних умов мають бути запроектовані необхідні побутові приміщення: гардеробні, умивальники, туалети, душові тощо.

Витрати води на господарські і побутові потреби визначають залежно від кількості робітників у цеху згідно з нормами витрати: для господарської потреби — 25 .35 л на робітника за зміну, для душових — 40 л на робітника за зміну. Річна потреба у воді:

 м3/рік, (4.3)

де в — загальна витрата води за зміну на одного працюючого, л; m — кількість людей, що працюють в найбільш завантажену зміну, беруть з економічної частини; і — змінність роботи цеху, беруть 2; n — кількість днів роботи цеху за рік.

В_побут = (35 * 8 * 2 * 335) / 1000 = 187,6 м3/рік.

Для вимірювання швидкості руху повітря використовують крильчаті (0,3—0,5 м/с) та чашкові (1—20 м/с)анемометри, а для визначення малих швидкостей руху повітря (менше 0,5 м/с) — термоанемометри та кататермометри.

Створення оптимальних метеорологічних умов у виробничих приміщеннях є складною задачею, вирішити яку можна наступними заходами та засобами:

Удосконалення технологічних процесів та устаткування. Впровадження нових технологій та обладнання, які не пов'язані з необхідністю проведення робіт в умовах інтенсивного нагріву дасть можливість зменшити виділення тепла у виробничі приміщення.

Основні джерела теплоти бажано розміщувати безпосередньо під аераційним ліхтарем, біля зовнішніх стін будівлі і в один ряд на такій відстані один від одного, щоб теплові потоки від них не перехрещувались на робочих місцях. Найкращим рішенням є розміщення тепловипромінюючого обладнання в ізольованих приміщеннях або на відкритих ділянках.

Автоматизація та дистанційне управління технологічними процесами. Цей захід дозволяє в багатьох випадках вивести людину із виробничих зон, де діють несприятливі фактори (наприклад автоматизоване завантаження печей в металургії, управління розливом сталі).

Раціональна вентиляція, опалення та кондиціювання повітря. Вони є найбільш розповсюдженими способами нормалізації мікроклімату у виробничих приміщеннях. Так зване повітряне та водоповітряне душування широко використовується у боротьбі з перегріванням робітників в гарячих цехах.

Забезпечити нормальні теплові умови в холодний період року в надтогабаритних та полегшених промислових будівлях дуже важко і економічно недоцільно. Найбільш раціональним варіантом в цьому випадку є застосування променистого нагрівання постійних робочих місць та окремих дільниць. Захист від протягів досягається шляхом щільного закривання вікон, дверей та інших отворів, а також влаштуванням повітряних і повітряно-теплових завіс на дверях і воротах.

Раціоналізація режимів праці та відпочинку досягається скороченням тривалості робочої зміни, введенням додаткових перерв, створенням умов для ефективного відпочинку в приміщеннях з нормальними метеорологічними умовами. Якщо організувати окреме приміщення важко, то в гарячих цехах створюють зони відпочинку — охолоджувальні альтанки, де засобами вентиляції забезпечують нормальні температурні умови.

Для робітників, що працюють на відкритому повітрі зимою, обладнують приміщення для зігрівання, в яких температуру підтримують дещо вищою за комфортну.

Застосування теплоізоляції устаткування та захисних екранів В якості теплоізоляційних матеріалів широко використовуються: азбест, азбоцемент, мінеральна вата, склотканина, керамзит, пінопласт.

На виробництві застосовують також захисні екрани для відгородження джерел теплового випромінювання від робочих місць. За принципом захисту щодо дії тепла екрани бувають відбиваючі, поглинаючі. відвідні та комбіновані. Хороший захист від теплового випромінювання здійснюють водяні завіси, що широко використовуються в металургії.

На підприємстві використовується штучне освітлення. Тому доцільним є проведення розрахунків сумарної площі світло прорізів So залежно від площі підлоги приміщення,що забезпечують нормовані значення коефіцієнта природного освітлення, приблизно визначають за формулою:

So = (е_н^IV * hok * Kз * Sn / tok* r1 * 100) * Кзд, (4.4)

де: hok – світлова характеристика вікна;

Kз – коефіцієнт запасу, що враховує зменшення освітленості в процессі експлуатації застіклення;

Sn – А* В – площа приміщення, м².

Кзд – коефіцієнт, що враховує затемнення вікон конфронтуючими будинками;

Коефіцієнт Kз = 1,2, тому що розрахунок проводився у робочому приміщенні суспільної будівлі.

tok - загальний коефіцієнт світло пропускання

t ok = t1 * t2 * t3 * t4, (4.5)

де: t1 - коефіцієнт світло пропускання матеріалу. Приймаємо 0,8, тому що використовується скло віконне листове подвійне;

t2 - коефіцієнт, що враховує втрати світла в плетіннях вікна. Приймаємо 0,6, тому що використовується плетіння дерев'яні розділені;

t3 - коефіцієнт, що враховує втрати світла в несучих конструкціях. Приймаємо 0,8, тому що є залізобетонні й дерев'яні ферми й арки;

t4 - коефіцієнт, що враховує втрати світла в сонцезахисних пристроях. Приймемо 0,75, тому що використовуються стаціонарні жалюзі (вертикальні).

t ok = 0,8 * 0,6 * 0.8 * 0,75 = 0,288 .

r1 - коефіцієнт, що враховує відбите світло;

е_н^IV - нормоване значення КПО - 1,08 %.

Розрахуємо So з розрахунку, що висота стін становить - 3 м, довжина - 6 м, ширина -5 м.

Sn = 6*5 = 30 м².

Для того, щоб визначити hok, потрібно визначити співвідношення між довжиною приміщення (А) та глибиною (В), а також співвідношення глибини приміщення (В) до висоти умовної робочої поверхні до верху вікна (h1).

А/В = 6/5=1,2; В/ h1= 5 / 1,5 = 3,3

Отже, hok = 5,5 .

Щоб знайти значення r1 необхідно ще знайти співвідношення відстані розрахункової точки від зовнішньої стіни (1) до глибини приміщення (В):

l / B = 1 / 5 = 0.2

Значення коефіцієнту r1 становить 1,1.

Значення коефіцієнту Кзд = 1, тому що немає протилежних будівель.

Піставляємо усі отримані коефіцієнти до формули:

So = 1,08 * 5,5 * 1,2 * 30 / 0,228* 1,1 * 100 = 213,84/25,08=8,53 м²

Витрати енергії складають не більше 120 ккал/год, що у відповідності з

ГОСТ 12.1.005 – 88 відноситься до легкої 1а категорії важкості робіт

характеризується оптимальними параметрами мікроклімату.

Для забезпечення оптимальних параметрів мікроклімату у відділі організації праці та заробітної плати підприємства передбачена система вентиляції, спроектована згідно СНиП 2.04.05 – 91* і здійснюється застосуванням кондиціювання із зволоженням (при необхідності) повітря, що регулюється автоматично за заданою програмою, а в холодну пору року – опалення, теплоносієм є вода.

Для забезпечення параметрів освітлення, необхідних для плідної роботи, застосовується сполучене освітлення, яке складається з природного і штучного і нормується ДБН В 2.5-28-2006.

Важливе значення для профілактики перегрівання мають індивідуальні засоби захисту. Спецодяг повинен бути повітро- та вологопроникним (бавовняним, з льону, грубововняного сукна), мати зручний покрій. Для роботи в екстремальних умовах застосовуються спеціальні костюми з підвищеною теплосвітловіддачею. Для захисту голови від випромінювання застосовують дюралеві, фіброві каски, повстяні капелюхи; для захисту очей — окуляри — темні або з прозорим шаром металу, маски з відкидним екраном. Захист від дії зниженої температури досягається використанням теплого спецодягу, а під час опадів — плащів та гумових чобіт.

4.4 Техніка безпеки

Згідно ДСТ 12.1.013 – 78 приміщення деревообробних цехів слід відносити до приміщень з особливою небезпекою враження електричним струмом. Воно характеризується можливістю одночасного дотику людини до металевих конструкцій з'єднаних з землею, а з іншої сторони до металевих корпусів електрообладнання. Використовуються наступні рівні напруги: 220В та 380 В змінного струму.

Безпека експлуатації при нормальному режимі роботи електроустановок забезпечується наступними захисними методами: використанням ізоляції, недоступністю струмоведучих частин, блокуванням безпеки, методами орієнтації, ізоляцією електричних мереж від землі, компенсацією ємнісної складової струму замикання на землю, вирівнюванням потенціалів, використанням ізолюючих площадок.

Захисним заземленням називається електричне з'єднання частини електроустановки заземляючим пристроєм з метою забезпечення електробезпеки. Згідно ПУЕ , захисне заземлення слід виконувати при напрузі змінного струму 380 В і вище.

Занулення в електроустановках напругою до 1000В – це з'єднання частин електроустановки, які нормально не знаходяться під напругою, з глухозаземленою нейтраллю генератора або трансформатора в мережах трьохфазного струму, з глухозаземленим виводом джерела однофазного струму, з глухозаземленою середньою точкою джерела в мережах постійного струму.

При роботі в цехах необхідно дотримуватись наступних правил техніки безпеки:

1. До роботи щодо обслуговування сушильних камер та іншого обладнання допускаються особи, які мають 18 років і знають будову обладнання, правила технічної експлуатації і способи безпечного виконання операцій.

2. Паропроводи для сушильних камер із зовнішньою температурою, що перевищує 60°С, теплоізолюють; фланці з'єднань трубопроводів і калориферів мають бути захищені екранами.

3. Завантаження-розвантаження сушильних камер (деревини м’яких пород), а також переміщення вагонеток (треків) з штабелями в цеху необхідно механізувати.

4. Всі рухомі деталі обладнання деревообробних цехів закривають огородженнями.

5. Штабелі пиломатеріалів укладають на треки вручну на висоту, що не перебільшує 1,5 м.

6. Деякі ділянки цехів обладнують системою дистанційного контролю і керування процесом підготовки деревини та її сушіння (або системою автоматичного регулювання).

7. При роботі в цехах необхідно суворо дотримуватись правил пожежної безпеки.

8. Необхідно проводити інструктаж і періодичне навчання персоналу з техніки безпеки, інструкції вивішувати на видному місці.

9. Для захисту від ураження електричним струмом всі струмопровідні частини мають бути ізольовані або закриті заземленим металевим кожухом, корпуси електродвигунів, електрообладнання, які можуть бути під напругою, необхідно заземлити. Заземлення необхідно перевіряти не рідше як 1—2 рази на рік (літом і зимою).

Необхідно дотримуватись таких основних правил у зв'язку з тим, що обслуговуючий персонал деревообробного цеху працює в умовах підвищеної температури і вологості, особливо в період заходження до сушильної камери:

- чергові; які заходять до камери під час її роботи, забезпечуються спеціальними костюмами;

- цехи мають бути обладнані електричним освітленням напругою 220 В. В разі відсутності освітлення при вході до камери треба користуватися акумуляторними лампами або переносними низьковольтними лампами з сіткою і броньованим шнуром;

- при вході до камери треба слідкувати, щоб двері випадково не закрилися. В разі необхідності заходження до гарячої камери, біля дверей залишають чергового;

- підлога в камері має бути рівною, без вибоїн і виступів. Люки і отвори в підлозі мають бути огороджені спеціальними пристроями;

- в цеху слід мати обладнаний санітарний пост і стенди з наочними посібниками з техніки безпеки.

4.5 Пожежна безпека

Пожежна безпека — стан об’єкта, при якому з регламентованою ймовірністю виключається можливість виникнення та розвиток пожежі і впливу на людей її небезпечних факторів, а також забезпечується захист матеріальних цінностей.

Причинами пожеж та вибухів на підприємстві є порушення правил і норм пожежної безпеки, невиконання Закону "Про пожежну безпеку"тощо.

Небезпечними факторами пожежі і вибуху, які можуть призвести до травми, отруєння, загибелі або матеріальних збитків є відкритий вогонь, іскри, підвищена температура, токсичні продукти горіння, дим, низький вміст кисню, обвалення будинків і споруд.

За стан пожежної безпеки на підприємстві відповідають її керівники, начальники цехів, майстри та інші керівники.

Згідно ОНТП 24 – 86 приміщення деревообробного цеху відноситься до приміщення категорії В – пожежонебезпечні.

Горючими речовинами є:

– деревина матеріалів і заготовок, а також готова продукція;

– фарби і лаки;

– дерев'яна стружка і інші відходи виробництва;

По ступені вогнестійкості приміщення класифікуємо як приміщення ступеня ІІІ. Мінімальні межі вогнестійкості для приміщення:

– несучі – 2 год.;

– самонесучі конструкції – 1 год.;

– зовнішні несучі конструкції – 0,25 год.;

– внутрішні несучі (перегородки) – 0,25 год.;

– колони – 2 год.

Відстань від найдальшого робочого місця до евакуаційного виходу має бути не менша 25м.

Рекомендується обладнати приміщення електричною автоматичною пожежною сигналізацією з тепловими та димовими датчиками. Обладнати приміщення блискавковідводом, провести комплекс заходів по захисту від статичних електричних зарядів.

Висновки

Фінансовий стан підприємства – це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів.

Кожне підприємство намагається досягти стійкого фінансового стану, тобто забезпечити ефективне використання фінансових ресурсів, що є гарантом своєчасності розрахунків з постачальниками, бюджетом та іншими ланками фінансової системи, подальшого економічного та соціального розвитку підприємства. Тому фінансова діяльність підприємства повинна бути спрямована на забезпечення систематичного надходження та ефективного використання фінансових ресурсів, досягнення оптимального співвідношення власних, позичених і залучених фінансових ресурсів.

Метою оцінки фінансового стану підприємства є пошук резервів збільшення його прибутковості та платоспроможності.

Фінансовий стан підприємства необхідно систематично й всебічно оцінювати з використанням різних методів, прийомів та методик аналізу. Це уможливить критичну оцінку фінансових результатів діяльності підприємства як у статиці за певний період, так і в динаміці - за ряд періодів, дасть змогу визначити негативні тенденції у фінансовій діяльності та способи ефективнішого використання фінансових ресурсів, їх раціонального розміщення. Метою аналізу фінансового стану підприємства є оцінка напрямів його розвитку та вивчення його реального фінансового стану і з’ясування можливостей підвищення ефективності функціонування за допомогою проведення раціональної фінансової політики. Неефективність використання фінансових ресурсів призводить до низької платоспроможності підприємства і, як наслідок, до можливих перебоїв у постачанні, виробництві та реалізації продукції, до невиконання плану прибутку, зниження рентабельності підприємства.

Аналіз майнового стану підприємства, реальна оцінка змін, що відбулися в складі та структурі його майна, є важливим етапом у характеристиці фінансового стану підприємства. Майновий стан підприємства характеризують такі показники: вартість та структура майна, що має підприємство у своєму розпорядженні (господарські засоби), коефіцієнт зносу основних засобів, коефіцієнт оновлення основних засобів, коефіцієнт вибуття основних засобів.

До основних показників ліквідності належать: загальний коефіцієнт покриття, коефіцієнт швидкої ліквідності, коефіцієнт абсолютної ліквідності, коефіцієнт маневреності, співвідношення короткострокової дебіторської і кредиторської заборгованості. Основними показниками платоспроможності є: коефіцієнт автономії, коефіцієнт фінансової стабільності, коефіцієнт забезпеченості власними коштами, коефіцієнт фінансового левериджу , коефіцієнт покриття.

Всебічний аналіз показників ліквідності та платоспроможності підприємства дозволяє здійснити в дінамиці оцінку стану і тенденції ліквідності, платоспроможності й кредитоспроможності підприємства, визначити вузькі місця, ліквідація яких сприятиме підвищенню цих показників.

Фінансова стійкість підприємства - це таке його становище, коли вкладені в підприємницьку діяльність ресурси окупаються за рахунок грошових надходжень від господарювання, а отриманий прибуток забезпечує самофінансування та незалежність підприємства від зовнішніх залучених джерел формування активів. Визначається фінансова стійкість відношенням вартості матеріальних оборотних активів (запасів та витрат) до величини власних та позикових джерел коштів для їх формування.

Аналіз фінансового стану підприємства ТОВ "Комфорт" показав, що власний капітал у 2006 році складав 1529421,7 грн. За рахунок чистого прибутку, отриманого за звітній період власний капітал зріс на відповідну суму і став складати 1807144,7 грн. Відповідно до вище викладеного, власний капітал на кінець 2008 року став складати 1807144,7 грн. За три звітних періоди не відбувалося ніяких змін у статутному капіталі, тобто як на початок 2006 року так і на кінець 2008 року він складає 1182,5 грн.

На кінець 2006 року рівень собівартості на одну гривню реалізованої продукції складав 0,77 грн. За 2007 рік рівень собівартості зріс, а за 2008 рік зменшився. За рахунок зменшення (збільшення) рівня собівартості продукції відповідно збільшується (зменшується) валовий прибуток підприємства.

Значення показників рентабельності реалізації знаходяться на дуже низькому рівні. На кінець 2006 року вона дорівнювала 23,46%, за 2007 рік зменшилася до 10,82%, а за 2008 рік підвищилася до 17,17%.

Аналіз ефективності використання майна підприємства показав, що середній термін обороту поточних активів у 2006 році складав 188 діб. За наступні два періоди спостерігається зменшення в динаміці цього показника: за 2007 рік на 32 доби; за 2008 рік на 65 діб.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності значно нижче нормативного мінімуму (0,25), так як становить 0,001 в 2006 році, 0,005 в 2007 та 0,002 в 2008р. Це свідчить про те, що на початок періоду підприємство лише на 0,1% могло погасити всі свої борги, а в 2007 р. - 0,5%.

Коефіцієнт обігу активів за три звітних періоду збільшився з 1,27 до 2,15. Тривалість одного обороту цих активів на початок 2006 року була 287 діб. За 2007 рік тривалість обороту зменшилась на 36 діб, а за 2008 рік на 82 доби. На кінець 2008 року стала дорівнювати 170 діб. Тривалість обороту загального капіталу залежить від його органічної будови – співвідношення

Основними джерелами резервів підвищення рівня рентабельності продукції є збільшення суми прибутку від реалізації продукції, зниження собівартості товарної продукції.

При збільшенні об'єму виробництва і реалізації продукції на 15%, зниженні на 0,015 грн. витрат на 1 гривню продукції ТОВ "Комфорт" одержить додатковий прибуток в сумі 189446,16 грн. і збільшить рентабельність продажівна 1,88%.

На підприємстві ТОВ "Комфорт" відбувається зростання дебіторської та кредиторської заборгованості. Основною з причин росту кредиторської заборгованості є відсутність коштів по оплаті своїх зобов’язань. Проте підприємство може штучно збільшити свою заборгованість. Це відбувається при умові, якщо в країні намітилась ситуація, що спричиняє ріст інфляції. При такій умові підприємство може завідома збільшити свою кредиторську заборгованість з метою віддати через деякий час ту ж саму суму заборгованості.

Список використаної літератури

1.         Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року №435-IV.

2.         Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року №436-IV .

3.         Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"від 14 травня 1992 року N 2343-XII-ВР.

4.         Закон України "Про підприємництво"від 7 лютого 1991 року N 698-XII.

5.         Закон України №697-XII "Про власність"від 07 лютого 1991 року.

6.         Постанова Кабінету Міністрів України "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)"№ 1548 від 25 грудня 1996 року.

7.         Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. № 87.

8.         Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. № 87.

9.         Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати", затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. № 87.

10.       Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 "Звіт про рух грошових коштів", затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. № 87.

11.       Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 5 "Звіт про власний капітал", затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. № 87.

12.       Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 6 "Виправлення помилок і зміни уфінансових звітах", затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 28 травня 1999 р. N 137.

13.       Антикризисное управление: Учебник / Под ред. Э.М. Короткова. - М.: ИНФРА-М, 2000.

14.       Балабанов И. Т. Финансовий анализ и планирование хозяйственного субъекта - 2-е изд, доп. – М: финансы и статистика, 2000. -365 с.

15.       Білик М. Д. Сутність і оцінка фінансового стану підприємства. Навчальний посібник.- К : КНЕУ, 2000. – 325 с.

16.       Бланк И. А. Управление активами. - К.: Ника - Центр - Эльга, 2000 - (Биб - ка финансового менеджмента). – 245 с.

17.       Боголіб Т.М. Система і методи фінансового аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства: Журнал "Фінанси України"5/2006, - с. 54.

18.       Болюх М.А., Бурчевський В.З., Горбаток М.І. Економічний аналіз: Навч. посібник/ за ред. Чумаченка М.Г. - К.: - 2003. - 540 с.

19.       Бандурка О. М. та ін. Фінансова діяльність підприємств: Навч. посіб. для самостійного вивчення дисципліни. - К.:Либідь, 2004.- 227 с.

20.       Василик О. Д. Теорія фінансів: Підручник. -К., 2000.- 158 с.

21.       Василенко В.0. Теорія та практика розробки управлінських рішень. Навчальний посібник. - Київ: ЦУЛ, 2003. - 420 с.

22.       Василенко В.О., Ткаченко T.I. Стратегічний менеджмент: Навчальний посібник. - Киів: ЦУЛ, 2005. - 396 с.

23.       Василенко В.О. Антикризисне управління підприємством: Навчальний посібник. — Київ: ЦУЛ, 2005. — 428 с.

24.       Жидецький В. О. Охорона праці на промисловому підприємстві. Підручник. – Львів, Афіша, 2000. – 336 с.

25.       Журавльова Ю.Ю. Сутність платоспроможності підприємства: Журнал "Фінанси України"01/2006, - с. 116

26.       Загородній А. Г., Вознюк Г. Л., Смовженко Т. С. Фінансовий словник. -3-тє вид-К.: Т-во "Знання", КОО. -2000. - 261 с.

27.       Ізмайлова К.В. Фінансовий аналіз: Навч. посібник.- 2-ге видання, стереотипне.- К.: Міжрегіональна Академія Управління Персоналом, 2001. -148 с.

28.       Кислиця О. Я. Мягких І. М. Економічний аналіз. Курс лекцій.- К.: Європейский университет , 2003.

29.       Лигоненко Л. О. Методологія діагностики банкрутства підприємств та напрямки її вдосконалення. Навчальний посібник, К: Вища школа, 2000.

30.       Мошенський С. З., Олійник О. В. Економічний аналіз: Підручник для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів. / За ред. д. е. н., проф., Заслуженого діяча науки і техніки України Ф. Ф. Бутинця.- 2-ге вид., доп. і перероб. – Житомир: ПП "Рута", 2007.- 704 с.

31.       Мец В. О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства. Навчальний посібник: - К: Вища школа, 2003. - 130 с.

32.       Міщенко А. П. Стратегічне управління: Навчальний посіб. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 208 с.

33.       Моцак О.В. Ліквідність як елемент фінансового управління діяльністю підприємства: Журнал "Фінанси України"10/2003, - с. 62

34.        Осмоловський В. В. Теория анализа хозяйственной деятельности: Учебник для студентов экономической специальности. – Минск: Новое знание, 2001. – 430 с.

35.       Онисько С. М., Марич П. М. Фінанси підприємств: Підручник для студентів вищих закладів освіти. - 2-ге видання, виправлене і доповнене. - Львів: "Магнолія Плюс", 2006. - 367 с.

36.       Пересада А. А., Коваленко Ю. М., Онікієнко С. В. Інвестиційний аналіз: Підруч. - К.: КНЕУ, 2003.

37.       Прокопенко І. Ф., Ганін В. І., Петряєва З. Ф. Курс економічного аналізу: підручник для студентів вищих навчальних закладів, Вища школа, 2004.

38.       Ряховской А. Н. Антикризисное управление предприятиями: Учебное пос.:под ред..-М., 2000. - 425 с.

39.       Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности: учетное пособие. – М: ИНФРА – М , 2003 . - 355 с.

40.       Савчук В. П. Практическая энциклопедия. Финансовый менеджмент.,К: ЗАТ ВБ "Максимум", 2005. – 321 с.

41.       Тарасюк Г. М., Шваб Л. І. Планування діяльності підприємства: Навчальний посібник, - К.: Каравела, 2003. - 364 с.

42.       Терещенко О. О. та ін. Фінансова діяльність суб’єктів господарювання: Навч. посіб. -К.: КНЕУ, 2005.- 326 с.

43.       Фінанси підприємств: Підручник / Керівник авт. кол. і наук. ред. проф. Поддєрьогін А. М.- 5-те вид., перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2006. - 546 с.

44.       Філімоненков О. С. Фінанси підприємств: Навч. посіб. - 2-ге вид., переробл. і допов. - К.: МАУП, 2004. - 328 с.: іл. - Бібліогр.: с. 318-321.

45.       Фінансовий словник – довідник (Дем’яненко М. Я., Лузан Ю. Я., Саблук П. Т., Скупий В. М., за ред. Дем’яненка М. Я.). – К: ІАЕУААН, 2003.

46.       Цал-Цалко Ю. С. Фінансова звітність підприємства та її аналіз: начальний посібник – 2-е вид., перероб. І доп. – К: ЦУЛ, 2002.

47.       Шеремет А. Д., Сайфулин Р. С., Негашев Е. В. Методика финансового анализа. 3-е издание. – К : ЦУЛ, 2003. – 352 с.

48.       Шило В. П., Верхоглядова Н. І., Ільїна С. Б., Темченок А. Г., Брадуло О. М.. Аналіз фінансового стану підприємства. Навчальний посібник.- К: ЦУЛ ,2005. – 425 с.

49.       Шиян Д. В., Строченко Н. І. Фінансовий аналіз: Навчальний посібник. – К.: А.С.К., 2005, - 240 с.

50.       Шим Д., Сигел Д. Методы управления стоимостью и анализа

51.       затрат. - М.: Филинь, 1996 г. – 217 с.

52.       Экономическая теория / Под ред. Добрынина А.И., Тарасевича Л.С.- СПб.: изд. СПбГУЭФ, изд. "Питер Паблишинг", 1997. – 427 с.

53.       Ю.С. Шашурин, А. В. Черезов Себестоимость в оперативном управлений предприятием, - М.: 000 Издательско-Консалтинговая Компания "ДеКА", 2000. - 212 с.

54.       Юров В.Ф. Прибыль в рыночной экономике: вопросы теории и практики. - М., Финансы и статистика, 2001 – 243с.

55.       Яворський В.Ф. Активізація каналів збуту: матеріли наук.-практ. конференції. – Львів, 2009.

56.       Ямпольская Д.О. Разрабатываем план маркетинга: Сбытовая политика (политика распределения) // Маркетинговое планирование. – № 4. - 2009. – С. 22.

Додатки

Додаток А. Класифікація та порядок розрахунку основних показників фінансового стану підприємства

№ п/п	Показники оцінки		Порядок розрахунку показників або джерело одержання вихідних даних
1	Показники прибутковості
1.1	Прибутковість активів		Прибуток після сплати податків  та дивідендів на привілейовані акції  Усього активів – Нематеріальні активи	100%
1.2	Прибутковість інвестицій у фірму		Прибуток після сплати податків  Інвестиції	100%
1.3	Обертання необоротних активів		Обсяг реалізації  Необоротні активи
1.4	Прибутковість операційної діяльності		Фінансовий результат  від операційної діяльності  Обсяг випуску продукції	100%
2	Показники оцінки майнового стану підприємства
2.1	Сума господарських коштів у розпорядженні підприємства		Валюта балансу
2.2	Частка основних засобів в активах		Залишкова вартість основних засобів Активи
2.3	Коефіцієнт зносу основних засобів		Знос Первинна вартість основних засобів за балансом
2.4	Коефіцієнт оновлення основних засобів		Балансова вартість основних засобів, які надійшли за період, що аналізується Балансова вартість основних засобів на кінець періоду, що аналізується
2.5	Коефіцієнт вибуття основних засобів		Балансова вартість основних засобів, які вибули в період, що аналізується Балансова вартість основних засобів на початок періоду, що аналізується
3	Показники ліквідності та платоспроможності
3.1	Загальний коефіцієнт покриття		Оборотні активи Поточні зобов’язання
3.2	Коефіцієнт швидкої ліквідності		Оборотні активи - Запаси Поточні зобов’язання
3.3	Коефіцієнт абсолютної ліквідності		Грошові кошти Поточні зобов’язання
3.4	Коефіцієнт маневреності власного капіталу		Грошові кошти Власний капітал
3.5	Співвідношення короткострокової дебіторської і кредиторської заборгованості		Дебіторська заборгованість Кредиторська заборгованість
3.6	Коефіцієнт автономії		Власний капітал Майно підприємства
3.7	Коефіцієнт фінансової стабільності		Власні кошти Позикові кошти
3.8		Коефіцієнт забезпеченості власними коштами	Власні обігові кошти Оборотні активи
3.9		Коефіцієнт фінансового левериджу (залежно від довгострокових зобов’язань)	Довгострокові зобов’язання Власні кошти
4		Показники фінансової стійкості та стабільності підприємства
4.1		Коефіцієнт автономії	Власний капітал Майно підприємства
4.2		Коефіцієнт фінансової стабільності (власних та позикових коштів)	Позикові кошти Власні кошти
4.3		Коефіцієнт забезпеченості власними коштами	Власний капітал Оборотні активи
4.4		Коефіцієнт фінансової залежності	Оборотні активи Власний капітал
4.5		Коефіцієнт маневреності власних коштів	Власний капітал + Довгострокові кредити + Довгострокові позики – Позаоборотні активи Власний капітал + Довгострокові кредити + Довгострокові позики
5		Показники рентабельності підприємства
5.1		Рентабельність продажу	Прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг) Виручка від реалізації
5.2		Рентабельність основної діяльності	Прибуток від реалізації продукції Витрати на виробництво та реалізацію продукції
5.3		Рентабельність власного капіталу	Чистий прибуток Середня величина власного капіталу
5.4		Рентабельність усього капіталу підприємства	Загальний прибуток Підсумок балансу
5.5		Період окупності власного капіталу	Середня величина власного капіталу Чистий прибуток

Додаток Б. Класифікація та порядок розрахунку показників оцінки ділової активності підприємств

№ з/п	Показник	Порядок розрахунку або джерело одержання вихідної інформації
1	Загальна оборотність капіталу	Виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)/ Підсумок балансу
2	Оборотність мобільних коштів	Виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)/ Підсумок II та III розділу активу балансу
3	Оборотність матеріальних оборотних коштів	Виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)/ Підсумок II розділу активу балансу
4	Оборотність готової продукції	Виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)/ Готова продукція
5	Оборотність дебіторської заборгованості	Виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)/ Дебіторська заборгованість
6	Середній строк обороту дебіторської заборгованості	360 Дебіторська заборгованість/ Виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)
7	Оборотність кредиторської заборгованості	Виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)/ Кредиторська заборгованість
8	Середній строк обороту кредиторської заборгованості	360 Кредиторська заборгованість/ Виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)
9	Фондовіддача основних засобів та інших необоротних активів	Виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)/ Підсумок І розділу активу балансу
10	Оборотність власного капіталу	Виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)/ Підсумок І розділу пасиву балансу

Додаток В Баланс ТОВ "Комфорт"на 31.12.2006р.

Актив	Код рядка	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
І. Необоротні активи
Нематеріальні активи:
Залишкова вартість	010	24,8	25,1
Первісна вартість	011	35,1	35.5
Накопичена амортизація	012	10,3	10,4
Незавершене будівництво	020	23,7	23,9
Основні засоби:
Залишкова вартість	030	1369,4	1383,22
Первісна вартість	031	2420,5	2444,97
Знос	032	1051,1	1061,7
Довгострокові фінансові інвестиції:
які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств	040		0,56
інші фінансові інвестиції	045	95,5	96,42
Довгострокова дебіторська заборгованість	050
Відстрочені податкові активи	060
Інші необоротні активи	070
Усього за розділом І	080	1489,0	1504,03
ІІ. Оборотні активи
Запаси:
виробничі запаси	100	23,5	23,75
тварини на вирощуванні та відгодівлі	110	0,1	0,10
незавершене виробництво	120	6,2	6,25
готова продукція	130	0,2	0,2
Товари	140
Векселі одержані	150
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
чиста реалізаційна вартість	160	35,1	35,48
первісна вартість	161	35,1	35,47
резерв сумнівних боргів	162	0,3	0,26
Дебіторська заборгованість за розрахунками:
з бюджетом	170	1,9	1,92
за виданими авансами	180	20,3	20,5
з нарахованих доходів	190	23,1	23,34
із внутрішніх розрахунків	200	53,7	54,27
Інша поточна дебіторська заборгованість	210	69,8	70,48
Поточні фінансові інвестиції	220	257,2	259,78
Грошові кошти та їх еквіваленти:
в національній валюті	230	0,4	0,38
в іноземній валюті	240	0,5	0,55
Інші оборотні активи	250	0,9	0,9
Усього за розділом ІІ	260	499,4	504,48
ІІІ. Витрати майбутніх періодів	270	0,1	0,07
Баланс	280	1988,4	2008,52
Пасив	Код рядка	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
І. Власний капітал
Статутний капітал	300	1,2	1,2
Пайовий капітал	310
Додатковий вкладений капітал	320	1456,4	1471,1
Інший додатковий капітал	330
Резервний капітал	340	155,8	157,4
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	350	124,5	125,8
Неоплачений капітал	360
Вилучений капітал	370
Усього за розділом І	380	1737,8	1755,4
ІІ. Забезпечення наступних витрат і платежів
Забезпечення виплат персоналу	400	44,6	45,0
Інші забезпечення	410
	415
	416
Цільове фінансування	420	11,1	11,2
Усього за розділом ІІ	430	55,6	56,2
ІІІ. Довгострокові зобов’язання
Довгострокові кредити банків	440
Довгострокові фінансові зобов’язання	450	4,5	4,5
Відстрочені податкові зобов’язання	460
Інші довгострокові зобов’язання	470
Усього за розділом ІІІ	480	4,5	4,5
ІV. Поточні зобов’язання
Короткострокові кредити банків	500	0,6	0,6
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями	510
Векселі видані	520
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	530	119,4	120,6
Поточні зобов’язання за розрахунками:
з одержаних авансів	540
з бюджетом	550	38,3	38,7
з позабюджетних платежів	560	2,6	2,6
зі страхування	570	0,9	0,9
з оплати праці	580	2,0	2,0
з учасниками	590
із внутрішніх розрахунків	600	26,4	26,7
Інші поточні зобов’язання	610	0,3	0,3
Усього за розділом ІV	620	190,5	192,4
V. Доходи майбутніх періодів	630
Баланс	640	1988,4	2008,5

Звіт про фінансові результати ТОВ "Комфорт"за 2006 р.

І. Фінансові результати

Стаття	Код рядка	За звітний період	За попередній період
Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	010	820,1	811,9
Податок на додану вартість	015	12,8	12,7
Акцизний збір	020
	025
Інші вирахування з доходу	030
Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	035	807,3	799,2
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)	040	562,1	556,5
Валовий:
прибуток	050	245,2	242,7
збиток	055
Інші операційні доходи	060	52,9	52,4
Адміністративні витрати	070	20,3	20,1
Витрати на збут	080	30,4	30,1
Інші операційні витрати	090	11,3	11,2
Фінансові результати від операційної діяльності:
прибуток	100	236,1	233,7
збиток	105
Доход від участі в капіталі	110
Інші фінансові доходи	120
Інші доходи	130
Фінансові витрати	140
Втрати від участі в капіталі	150
Інші витрати	160
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування:
прибуток	170	236,1	233,7
збиток	175
Податок на прибуток від звичайної діяльності	180	150,0	148,5
Доход з податку на прибуток від звичайної діяльності	185
Фінансові результати від звичайної діяльності:
прибуток	190	86,1	85,2
збиток	195
Надзвичайні:
доходи	200
витрати	205
Податки з надзвичайного прибутку	210
Частки меншості	215
Чистий:
прибуток	220	125,8	85,2
збиток	225

ІІ. Елементи операційних витрат

Найменування показника	Код рядка	За звітний період	За попередній період
Матеріальні затрати	230	212,3	210,2
Витрати на оплату праці	240	14,5	14,4
Відрахування на соціальні заходи	250	10,7	10,6
Амортизація	260	12,2	12,1
Інші операційні витрати	270	175,3	173,5
Разом	280	425,1	420,8

ІІІ. Розрахунок показників

Назва статті	Код рядка	За звітний період	За попередній період
Середньорічна кількість простих акцій	300
Скоригована середньорічна кількість простих акцій	310
Чистий прибуток, що припадає на одну просту акцію (грн.)	320
Скоригований чистий прибуток, що припадає на одну просту акцію (грн.)	330
Дивіденди на одну просту акцію (грн.)	340

Баланс ТОВ "Комфорт"на 31.12.2007р.

Актив	Код рядка	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
І. Необоротні активи
Нематеріальні активи:
Залишкова вартість	010	25,1	25,1
Первісна вартість	011	35.5	35,5
Накопичена амортизація	012	10,4	10,4
Незавершене будівництво	020	23,9	23,8
Основні засоби:
Залишкова вартість	030	1383,22	1383,2
Первісна вартість	031	2444,97	2445,0
Знос	032	1061,7	1061,7
Довгострокові фінансові інвестиції:
які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств	040	0,56	0,6
інші фінансові інвестиції	045	96,42	96,4
Довгострокова дебіторська заборгованість	050
Відстрочені податкові активи	060
Інші необоротні активи	070
Усього за розділом І	080	1504,03	504,0
ІІ. Оборотні активи
Запаси:
виробничі запаси	100	23,75	23,8
тварини на вирощуванні та відгодівлі	110	0,10	0,1
незавершене виробництво	120	6,25	6,3
готова продукція	130	0,2
Товари	140
Векселі одержані	150
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
чиста реалізаційна вартість	160	35,48	35,5
первісна вартість	161	35,47	35,7
резерв сумнівних боргів	162	0,26	0,3
Дебіторська заборгованість за розрахунками:
з бюджетом	170	1,92	1,9
за виданими авансами	180	20,5	20,5
з нарахованих доходів	190	23,34	23,3
із внутрішніх розрахунків	200	54,27	54,3
Інша поточна дебіторська заборгованість	210	70,48	78,1
Поточні фінансові інвестиції	220	259,78	259,8
Грошові кошти та їх еквіваленти:
в національній валюті	230	0,38	0,4
в іноземній валюті	240	0,55	0,6
Інші оборотні активи	250	0,9
Усього за розділом ІІ	260	504,48	504,5
ІІІ. Витрати майбутніх періодів	270	0,07
Баланс	280	2008,52	2008,5
Пасив	Код рядка	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
І. Власний капітал
Статутний капітал	300	1,2	1,2
Пайовий капітал	310
Додатковий вкладений капітал	320	1471,1	1471,1
Інший додатковий капітал	330
Резервний капітал	340	157,4	157,4
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	350	125,8	125,8
Неоплачений капітал	360
Вилучений капітал	370
Усього за розділом І	380	1755,4	1755,4
ІІ. Забезпечення наступних витрат і платежів
Забезпечення виплат персоналу	400	45,0	45,0
Інші забезпечення	410
	415
	416
Цільове фінансування	420	11,2	11,2
Усього за розділом ІІ	430	56,2	56,2
ІІІ. Довгострокові зобов’язання
Довгострокові кредити банків	440
Довгострокові фінансові зобов’язання	450	4,5	4,5
Відстрочені податкові зобов’язання	460
Інші довгострокові зобов’язання	470
Усього за розділом ІІІ	480	4,5	4,5
ІV. Поточні зобов’язання
Короткострокові кредити банків	500	0,6	0,6
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями	510
Векселі видані	520
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	530	120,6	120,6
Поточні зобов’язання за розрахунками:
з одержаних авансів	540
з бюджетом	550	38,7	38,7
з позабюджетних платежів	560	2,6	2,6
зі страхування	570	0,9	0,9
з оплати праці	580	2,0	2,0
з учасниками	590
із внутрішніх розрахунків	600	26,7	26,7
Інші поточні зобов’язання	610	0,3	0,3
Усього за розділом ІV	620	192,4	192,4
V. Доходи майбутніх періодів	630
Баланс	640	2008,5	2008,5

 

Звіт про фінансові результати ТОВ "Комфорт"за 2007 р. І. Фінансові результати

Стаття	Код рядка	За звітний період	За попередній період
Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	010	970,5	820,1
Податок на додану вартість	015	13,5	12,8
Акцизний збір	020
	025
Інші вирахування з доходу	030
Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	035	957,0	807,3
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)	040	582,1	562,1
Валовий:
прибуток	050	374,9	245,2
збиток	055
Інші операційні доходи	060	127,9	52,9
Адміністративні витрати	070	58,4	20,3
Витрати на збут	080	63,8	30,4
Інші операційні витрати	090	24,8	11,3
Фінансові результати від операційної діяльності:
прибуток	100	355,8	236,1
збиток	105
Доход від участі в капіталі	110
Інші фінансові доходи	120
Інші доходи	130
Фінансові витрати	140
Втрати від участі в капіталі	150
Інші витрати	160
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування:
прибуток	170	355,8	236,1
збиток	175
Податок на прибуток від звичайної діяльності	180	230,0	150,0
Доход з податку на прибуток від звичайної діяльності	185
Фінансові результати від звичайної діяльності:
прибуток	190	125,8	86,1
збиток	195
Надзвичайні:
доходи	200
витрати	205
Податки з надзвичайного прибутку	210
Частки меншості	215
Чистий:
прибуток	220	125,8	86,1
збиток	225

ІІ. Елементи операційних витрат

Найменування показника	Код рядка	За звітний період	За попередній період
Матеріальні затрати	230	270,2	212,3
Витрати на оплату праці	240	20,7	14,5
Відрахування на соціальні заходи	250	9,9	10,7
Амортизація	260	11,9	12,2
Інші операційні витрати	270	250,5	175,3
Разом	280	563,2	425,1

ІІІ. Розрахунок показників

Назва статті	Код рядка	За звітний період	За попередній період
Середньорічна кількість простих акцій	300
Скоригована середньорічна кількість простих акцій	310
Чистий прибуток, що припадає на одну просту акцію (грн.)	320
Скоригований чистий прибуток, що припадає на одну просту акцію (грн.)	330
Дивіденди на одну просту акцію (грн.)	340

Звіт про рух грошових коштів ТОВ "Комфорт"за 2007р.

Стаття	Код	За звітний період		За попередній період
		Надходження	Видаток	Надходження	Видаток
І. Рух коштів у результаті операційної діяльності
Прибуток(збиток)від звичайної діяльності до оподаткування	010	125,75		86,11
Коригування на:
амортизацію необоротних активів	020	11,90	X	12,24	X
збільшення (зменшення)забезпечень	030
збиток (прибуток) від нереалізованих курсових різниць	040	0,95		0,76
збиток (прибуток) від неопераційної діяльності	050
Витрати на сплату відсотків	060	1,25	X	1,12	X
Прибуток (збиток) від операційної діяльності до зміни в чистих оборотних активах	070	139,01		99,56
Зменшення (збільшення):
оборотних активів	080	94,19		51,30
витрат майбутніх періодів	090
Збільшення (зменшення):
поточних зобов’язань	100
доходів майбутніх періодів	110
Грошові кошти від операційної діяльності	120	233,20		150,81
Сплачені:
відсотки	130	X	1,23	X	1,75
податки на прибуток	140	X	230,7	X	150,0
Чистий рух грошових коштів до надзвичайних подій	150	1,97			0,93
Рух коштів від надзвичайних подій	160
Чистий рух коштів від операційної діяльності	170	1,97			0,93
ІІ. Рух коштів у результаті інвестиційної діяльності
Реалізація:
фінансових інвестицій	180		X		X
необоротних активів	190		X		X
майнових комплексів	200
Отримані:
відсотки	210		X		X
дивіденди	220		X		X
Інші надходження	230		X		X
Придбання:
фінансових інвестицій	240	X		X
необоротних активів	250	X		X
майнових комплексів	260	X		X
Інші платежі	270	X		X
Чистий рух коштів до надзвичайних подій	280
Рух коштів від надзвичайних подій	290
Чистий рух коштів від інвестиційної діяльності	300
ІІІ. Рух коштів у результаті фінансової діяльності
Надходження власного капіталу	310		X		X
Отримані позики	320	3,85	X	4,25	X
Інші надходження	330		X		X
Погашення позик	340	X	5,22	X	2,80
Сплачені дивіденди	350	X		X
Інші платежі	360	X		X
Чистий рух коштів до надзвичайних подій	370		1,37	1,44
Рух коштів від надзвичайних подій	380
Чистий рух коштів від фінансової діяльності	390		1,37	1,44
Чистий рух коштів за звітний період	400	0,59
Залишок коштів на початок року	410	0,44	X	0,51	X
Вплив зміни валютних курсів на залишок коштів	420		95,0		0,76
Залишок коштів на кінець року	430	0,94	X	0,44	X

Звіт про власний капітал ТОВ "Комфорт"за 2007р.

Стаття	Код	Статут-ний капітал	Пайовий капітал	Додатко- вий вкладений капітал	Інший додатко- вий капітал	Резервний капітал	Нерозпо- ділений прибуток	Неопла-чений капітал	Вилу-чений капітал	Разом
Залишок на початок року	010	1,18		1442,12			86,11			1529,42
Коригування
Зміна облікової політики	020
Виправлення помилок	030
Інші зміни	040
Скоригований залишок на початок року	050	1,18		1442,12			86,11			1529,42
Переоцінка активів:
Дооцінка основних засобіви	060
Уцінка основних засобів	070
Дооцінка незавершеного будівництва	080			28,98						28,98
Уцінка незавершеного будівництва	090
Дооцінка нематеріальних активів	100
Уцінка нематеріальних активів	110
	120
Чистий прибуток (збиток) за звітний період	130						39,64			39,64
Розподіл прибутку:
Виплати власникам (дивіденди)	140
Спрямування прибутку до статутного капіталу	150
Відрахування до резервного капіталу	160					157,35				157,35
	170
Внески учасників:
Внески до капіталу	180
Погашення заборгованості з капіталу	190
	200
Вилучення капіталу:
Викуп акцій (часток)	210
Перепродаж викуплених акцій (часток)	220
Анулювання викуплених акцій (часток)	230
Вилучення частки в капіталі	240
Зменшення номінальної вартості акцій	250
Інші зміни в капіталі:
Списання невідшкодованих збитків	260
Безкоштовно отримані активи	270
	280
Разом змін в капіталі	290				28,98	157,35	39,64			225,97
Залишок на кінець року	300	1,18			1471,10	157,35	125,75			1755,39

БалансТОВ "Комфорт"на 31.12.2008 р.

Актив	Код рядка	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
І. Необоротні активи
Нематеріальні активи:
Залишкова вартість	010	25,1	31.6
Первісна вартість	011	35.5	44.1
Накопичена амортизація	012	10,4	12,5
Незавершене будівництво	020	23,9	43,3
Основні засоби:
Залишкова вартість	030	1383,22	1386,03
Первісна вартість	031	2444,97	2492,14
Знос	032	1061,7	1106,11
Довгострокові фінансові інвестиції:
які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств	040	0,56	0,63
інші фінансові інвестиції	045	96,42	134,34
Довгострокова дебіторська заборгованість	050
Відстрочені податкові активи	060
Інші необоротні активи	070
Усього за розділом І	080	1504,03	1564,45
ІІ. Оборотні активи
Запаси:
виробничі запаси	100	23,75	53,48
тварини на вирощуванні та відгодівлі	110	0,10	0,13
незавершене виробництво	120	6,25	4,2
готова продукція	130	0,2	0,3
Товари	140
Векселі одержані	150
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
чиста реалізаційна вартість	160	35,48	33,45
первісна вартість	161	35,47	33,57
резерв сумнівних боргів	162	0,26	0,11
Дебіторська заборгованість за розрахунками:
з бюджетом	170	1,92	0,02
за виданими авансами	180	20,5	10,02
з нарахованих доходів	190	23,34	20,34
із внутрішніх розрахунків	200	54,27	559,08
Інша поточна дебіторська заборгованість	210	70,48	38,96
Поточні фінансові інвестиції	220	259,78	20,11
Грошові кошти та їх еквіваленти:
в національній валюті	230	0,38	0,35
в іноземній валюті	240	0,55	0,56
Інші оборотні активи	250	0,9	0,13
Усього за розділом ІІ	260	504,48	740,85
ІІІ. Витрати майбутніх періодів	270	0,07	0,01
Баланс	280	2008,52	2305,31
Пасив	Код рядка	На початок звітного періоду		На кінець звітного періоду
І. Власний капітал
Статутний капітал	300	1,2		1,2
Пайовий капітал	310
Додатковий вкладений капітал	320	1471,1		1511,8
Інший додатковий капітал	330
Резервний капітал	340	157,4		289,0
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	350	125,8		5,1
Неоплачений капітал	360
Вилучений капітал	370
Усього за розділом І	380	1755,4		1807,1
ІІ. Забезпечення наступних витрат і платежів
Забезпечення виплат персоналу	400	45,0		46,1
Інші забезпечення	410
	415
	416
Цільове фінансування	420	11,2		15,2
Усього за розділом ІІ	430	56,2		61,3
ІІІ. Довгострокові зобов’язання
Довгострокові кредити банків	440
Довгострокові фінансові зобов’язання	450	4,5		40,4
Відстрочені податкові зобов’язання	460
Інші довгострокові зобов’язання	470
Усього за розділом ІІІ	480	4,5		40,4
ІV. Поточні зобов’язання
Короткострокові кредити банків	500	0,6		1,8
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями	510
Векселі видані	520
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	530	120,6		322,6
Поточні зобов’язання за розрахунками:
з одержаних авансів	540			3,8
з бюджетом	550	38,7		48,3
з позабюджетних платежів	560	2,6		9,2
зі страхування	570	0,9		1,8
з оплати праці	580	2,0		3,5
з учасниками	590
із внутрішніх розрахунків	600	26,7		5,0
Інші поточні зобов’язання	610	0,3		0,4
Усього за розділом ІV	620	192,4		396,4
V. Доходи майбутніх періодів	630
Баланс	640	2008,5		2305,3

Звіт про фінансові результати ТОВ "Комфорт"за 2008р. І. Фінансові результати

Стаття	Код рядка	За звітний період	За попередній період
Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	010	815,2	970,5
Податок на додану вартість	015	30,0	13,5
Акцизний збір	020
	025
Інші вирахування з доходу	030
Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	035	785,2	957,0
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)	040
Валовий:		572,7	582,1
прибуток	050
збиток	055
Інші операційні доходи	060	212,5	374,9
Адміністративні витрати	070
Витрати на збут	080	112,7	127,9
Інші операційні витрати	090	39,0	58,4
Фінансові результати від операційної діяльності:		48,6	63,8
прибуток	100	33,2	24,8
збиток	105
Доход від участі в капіталі	110	204,5	355,8
Інші фінансові доходи	120
Інші доходи	130
Фінансові витрати	140
Втрати від участі в капіталі	150
Інші витрати	160
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування:
прибуток	170
збиток	175
Податок на прибуток від звичайної діяльності	180	204,5	355,8
Доход з податку на прибуток від звичайної діяльності	185
Фінансові результати від звичайної діяльності:
прибуток	190	130,9	230,0
збиток	195
Надзвичайні:
доходи	200	73,6	125,8
витрати	205
Податки з надзвичайного прибутку	210
Частки меншості	215
Чистий:
прибуток	220
збиток	225

ІІ. Елементи операційних витрат

Найменування показника	Код рядка	За звітний період	За попередній період
Матеріальні затрати	230	165,3	270,2
Витрати на оплату праці	240	10,7	15,7
Відрахування на соціальні заходи	250	6,5	9,9
Амортизація	260	8,3	11,9
Інші операційні витрати	270	134,6	255,5
Разом	280	325,4	563,2

ІІІ. Розрахунок показників

Назва статті	Код рядка	За звітний період	За попередній період
Середньорічна кількість простих акцій	300
Скоригована середньорічна кількість простих акцій	310
Чистий прибуток, що припадає на одну просту акцію (грн.)	320
Скоригований чистий прибуток, що припадає на одну просту акцію (грн.)	330
Дивіденди на одну просту акцію (грн.)	340

Звіт про рух грошових коштів ТОВ "Комфорт"за 2008р.

Стаття	Код	За звітний період		За попередній період
		Надходження	Видаток	Надходження	Видаток
І. Рух коштів у результаті операційної діяльності
Прибуток(збиток)від звичайної діяльності до оподаткування	010	73,58		125,75
Коригування на:
амортизацію необоротних активів	020	8,26	X	11,90	X
збільшення (зменшення)забезпечень	030
збиток (прибуток) від нереалізованих курсових різниць	040	0,068		0,095
збиток (прибуток) від неопераційної діяльності	050
Витрати на сплату відсотків	060	1,10	X	1,25	X
Прибуток (збиток) від операційної діяльності до зміни в чистих оборотних активах	070	83,01		139,01
Зменшення (збільшення):
оборотних активів	080	87,18		94,19
витрат майбутніх періодів	090
Збільшення (зменшення):
поточних зобов’язань	100
доходів майбутніх періодів	110
Грошові кошти від операційної діяльності	120	170,20		233,20
Сплачені:
відсотки	130	X	0,88	X	1,23
податки на прибуток	140	X	130,93	X	230,00
Чистий рух грошових коштів до надзвичайних подій	150	1,23		1,97
Рух коштів від надзвичайних подій	160
Чистий рух коштів від операційної діяльності	170	1,23		1,97
ІІ. Рух коштів у результаті інвестиційної діяльності
Реалізація:
фінансових інвестицій	180		X		X
необоротних активів	190		X		X
майнових комплексів	200
Отримані:
відсотки	210		X		X
дивіденди	220		X		X
Інші надходження	230		X		X
Придбання:
фінансових інвестицій	240	X		X
необоротних активів	250	X		X
майнових комплексів	260	X		X
Інші платежі	270	X		X
Чистий рух коштів до надзвичайних подій	280
Рух коштів від надзвичайних подій	290
Чистий рух коштів від інвестиційної діяльності	300
ІІІ. Рух коштів у результаті фінансової діяльності
Надходження власного капіталу	310		X		X
Отримані позики	320	3,22	X	3,85	X
Інші надходження	330		X		X
Погашення позик	340	X	44,40	X	52,25
Сплачені дивіденди	350	X		X
Інші платежі	360	X		X
Чистий рух коштів до надзвичайних подій	370		12,20		13,75
Рух коштів від надзвичайних подій	380
Чистий рух коштів від фінансової діяльності	390		12,20		13,75
Чистий рух коштів за звітний період	400		0,62	0,59
Залишок коштів на початок року	410	0,94	X	0,44	X
Вплив зміни валютних курсів на залишок коштів	420		0,8		0,95
Залишок коштів на кінець року	430	0,25	X	0,94	X

Звіт про власний капітал ТОВ "Комфорт"за 2007р.

Стаття	Код	Статут-ний капітал	Пайовий капітал	Додатко- вий вкладений капітал	Інший додатко- вий капітал	Резервний капітал	Нерозпо- ділений прибуток	Неопла-чений капітал	Вилу-чений капітал	Разом
Залишок на початок року	010	1,18		1471,10		157,35	125,75			1755,39
Коригуванн:
Зміна облікової політики	020
Виправлення помилок	030
Інші зміни	040
Скоригований залишок на початок року	050	1,18		1471,10		157,35	125,75			1755,39
Переоцінка активів:
Дооцінка основних засобіви	060
Уцінка основних засобів	070
Дооцінка незавершеного будівництва	080			40,6						40,6
Уцінка незавершеного будівництва	090
Дооцінка нематеріальних активів	100
Уцінка нематеріальних активів	110
	120
Чистий прибуток (збиток) за звітний період	130						52,17			52,17
Розподіл прибутку:
Виплати власникам (дивіденди)	140
Спрямування прибутку до статутного капіталу	150
Відрахування до резервного капіталу	160					131,68				131,68
	170
Внески учасників:
Внески до капіталу	180
Погашення заборгованості з капіталу	190
	200
Вилучення капіталу:
Викуп акцій (часток)	210
Перепродаж викуплених акцій (часток)	220
Анулювання викуплених акцій (часток)	230
Вилучення частки в капіталі	240
Зменшення номінальної вартості акцій	250
Інші зміни в капіталі:
Списання невідшкодованих збитків	260
Безкоштовно отримані активи	270
	280
Разом змін в капіталі	290			40,67		131,68	52,17			224,54
Залишок на кінець року	300	1,18		1511,78		289,03	177,93			1979,94