Види попиту. Поняття товару та його суть

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ПОЛТАВСЬКА ДЕРЖАВНА АГРАРНА АКАДЕМІЯ

Контрольна робота з дисципліни

„Маркетинг”

Викладач: Слесаренко В.В.

Полтава 2007

План

1.    Види попиту

2.    Поняття товару та його суть

Список використаної літератури

1. Види попиту

Попит виражає сформовану на ринку потребу в життєвих засобах, що визначається кількістю товарів і послуг, які споживачі можуть придбати за цінами, що склалися на ринку, та наявністю коштів.

Попит завжди конкретно виражений, динамічно змінюється під впливом ряду чинників.

Розглянемо деякі положення, що уточнюють поняття «попит».

По-перше, попит тісно пов’язаний з дійсними суспільними потребами, бажаннями, але не збігається з їхньою кількісною визначеністю. Порівняйте: ви маєте бажання купити ряд товарів, але коли оцінюєте свої фінансові можливості, то бачите, що ваше бажання значно випереджує ваші можливості, тому що останні залежать від платоспроможного попиту.

По-друге, суб’єкт попиту репрезентує сферу споживання (виробничого чи особистого) і виступає на ринку покупцем. Об’єктами попиту можуть бути будь-які об’єкти ринкових відносин, що мають вартісну оцінку і певну корисність для споживання.

Чинники, що визначають попит:

Об’єктивні:

1.         Економічні:

ü   Базовий рівень розвитку виробництва.

ü   Обсяг реальних потреб та рівень їхнього задоволення.

ü   Середній рівень грошових доходів населення.

ü   Структура і рівень ринкових цін.

ü   Рівень цін споріднених товарів і товарів-замінників.

ü   Принципи розподілу доходів.

2. Спеціальні:

ü   Рівень розвитку масової культури, духовних цінностей.

ü   Соціальна структура суспільства.

ü   Освітній ценз населення.

ü   Поширений спосіб життя.

3. Демографічні:

ü   Ємність ринку зумовлена чисельністю населення.

ü   Розміри та склад середньої сім’ї.

ü   Статево-віковий склад населення.

ü   Співвідношення міського та сільського населення.

Суб’єктивні:

1.         Психолого-традиційні:

ü   Уподобання та смаки споживачів.

ü   Поведінка продавця та відносини, що склалися між ним і споживачем.

ü   Місцеві традиції та принципи виховання.

ü   Сила і особливості релігійних звичаїв.

2.         Естетичні:

ü   Привабливість зовнішніх якостей товару.

ü   Реклама.

ü   Форми продажу.

3.         Природнокліматичні:

ü   Клімат

ü   Кількість опадів

ü   Середні та екстремальні температури

ü   Рельєф та місце знаходження

ü   Флора і фауна

Іноді чинники, що впливають на попит, зводяться лише до цінових, тобто визнається тільки вплив рівня цін на зміни у попиті. В реальному економічному житті все значно складніше. На попит впливає багато чинників, аналіз яких дає можливість визначити потреби людини в певних товарах і послугах.

На ринку попит існує у грошовій формі як платоспроможний попит і є формою вияву потреб, забезпечених грошима, які їх покупці можуть і мають намір заплатити за необхідні для них товари і послуги. Структуру платоспроможного попиту розглядають передусім щодо матеріально-речового змісту та суспільної форми (яка, у свою чергу, відображає вартісну будову категорії). В першому випадку платоспроможний попит складається зі споживчого і виробничого, або інвестиційного. У другому – попит відображає потреби власників засобів виробництва, робочої сили промислових і торгівельних капіталістів, банкірів, землевласників та ін. Крім того, розрізняють платоспроможний попит щодо структури ринків та інших його аспектів.

Найважливіший метод регулювання сукупного попиту – збільшення або зменшення витрат державного бюджету, оскільки збільшення таких витрат безпосередньо впливає на зростання як споживання, так і капіталовкладень окремих суб’єктів господарювання, зумовлює мультиплікаційний ефект. За підрахунками французьких економістів, кожен франк державних інвестицій мобілізує майже 8 франків з інших джерел.

Закон попиту. Рух попиту об’єктивно регулюється законом попиту. Він відбиває причинно-наслідковий зв’язок між зміною ціни і зміною величини попиту. При цьому цей зв’язок має зворотний характер: підвищення ціни зумовлює зменшення попиту і навпаки – зниження ціни веде до його зростання.

У законі попиту виявляється суперечність між ціною і платоспроможністю, а точніше – між зміною ціни і постійною на цей час величиною платоспроможного попиту населення.

Якщо ціна зросла, то при тому самому платоспроможному попиті населення зменшуються можливості здійснення покупок. Вони скорочуються не в номінальному грошовому, а в натуральному вираженні. Інакше кажучи, замість 5 кг якогось харчового продукту ви зможете придбати уже тільки 3-4 кг, або змушені будете купувати дешевший замінювач для вас продукту. Наприклад, замість вищого сорту чаю купують нижчий, замість кави – чай.

Вихід з цієї суперечності полягає у зменшенні попиту на товари, ціна на які зросла.

Протилежна ситуація виникає тоді, коли ціна знизилась. Споживач має можливість придбати ті товари, продаж яких раніше стримувався через недостатню купівельну спроможність. У цьому разі попит зростає на більш дорогі товари.

Форми вияву закону попиту найрізноманітніші. Якщо ціни зросли, реалізація їх може знизитися. Це станеться лише тоді, коли маса товарів залишається незмінною. При скороченні товарної маси за допомогою ціни встановлюють нову пропорцію (новий баланс) між масою товарів і платоспроможним попитом.

У конкурентній боротьбі виробник має реагувати на поведінку споживачів. При затримці реалізації товарів і створенні товарних запасів можуть бути вжиті заходи щодо зниження цін і зменшення товарних запасів.

Формою вияву закону попиту є також ефект заміщення. Він полягає у переміщенні попиту на дешевші товари-замінники.

Однією з форм вияву закону попиту є ефект доходу. Він спостерігається тоді, коли відбувалось зниження ціни. Це призводить до того, що у споживача в результаті зниження ціни з’явилась вільна сума грошей, яка може бути спрямована на придбання додаткових життєвих засобів.

Крива попиту та її зміни. Залежність між ціною і попитом характеризує крива попиту.

Вона має негативний нахил, що демонструє зворотну залежність між двома змінними – ціною за одиницю товару Р і обсягом його продажу Q. Причому кожна додаткова купівля однорідного товару показує зниження його граничної корисності. Це свідчить про те, що закон попиту діє одночасно із законом спадної граничної корисності економічних благ.

Якщо ціна товару зростає від точки Б до точки А, обсяг продаж скорочується. Напрям стрілок на осях графіка зміниться на протилежний, якщо ціна знизиться в напрямі від точки А до точки Б. Будь-якій точці на кривій попиту ДД відповідає певне значення двох змінних – Р і Q.

Рух по кривій попиту з однієї точки до будь-якої іншої показує, як зміна однієї змінної, тобто ціни, зумовлює зворотний рух, тобто обсягу продаж.

Може бути і так, що крива попиту ДД не змінюється, не зміщується в той чи інший бік. Це означає, що попит не змінився. У цьому разі зміна ціни впливає лише на обсяг продажу товарів, але не на попит.

Крива попиту ілюструє лише зміну співвідношення цін і обсягу продаж у чистому вигляді, абстрагуючись від нецінових чинників (суб’єктивних поглядів покупців, моди тощо). Проте в ринковому господарстві вирішальне значення мають цінові чинники, тому абстрагування від нецінових чинників цілком припустиме.

Еластичність попиту та її типи. Поняття “еластичності” показує взаємозв’язок між зміною ціни і обсягом проданих товарів.

Наприклад, якщо ціна товару зросла на 10 відсотків, то виникає запитання, як зміниться кількість продаж за певний інтервал часу; як зміниться попит на цей товар, якщо доходи населення зростуть на 12 відсотків за місяць, рік.

Найбільш прийнятою одиницею виміру еластичності попиту є відсоток. Цей показник дає можливість з’ясувати, на скільки відсотків змінився обсяг продажу товарів у результаті зміни ціни на одиницю товару на 1 відсоток.

Цінову еластичність попиту (коефіцієнт еластичності) Е_п обчислюють за такою формулою:

 

 

Розрізняють п’ять типів еластичності попиту.

Попит еластичний – ціна зросла на 1-2 відсотки, а обсяг продажу збільшився на 10 -15 відсотків.

Одинична еластичність – ціна зросла на 1 відсоток, а обсяг продажу зменшився на 1 відсоток.

Попит майже нееластичний – ціна зменшилася на 15 відсотків, а обсяг продажу збільшився всього на 1 відсоток.

Попит дуже еластичний – ціна залишається не змінною, але продаж зростає (наприклад, зворий на діабет купує інсулін незалежно від ціни на нього. У своєму бюджеті він обмежує купівлю інших товарів, аби вивільнити певні кошти для придбання інсуліну).

Попит зовсім нееластичний – покупець купує товар у кількості, яка не залежить від його ціни. Це стосується товарів першої необхідності, споживання яких обмежити важко (солі, цукру).