Навигация
Екологія України. Проблеми. Географія. Шляхи рішення
71542
знака
0
таблиц
0
изображений
Курсова робота на тему:
«Екологія України. Проблеми. Географія. Шляхи рішення.
Введення
I. Екологічні проблеми України
1. Загальні відомості про природні умови
2. Головні причини й джерела розвитку екологічної кризи
3. Екологічний стан окремих регіонів
Екологічні проблеми найбільших рік, Чорного й Азовського морів
Донецко-придніпровський регіон
Українське ПоліссяУкраїнські Карпати
4. Наслідку природних і антропогенних екологічних катастроф..26
5. Наслідку Чорнобильської катастрофи
II. Шляхи рішення екологічних проблем
Висновок
Список використаної літератури
Додатка.
Рис.1. Забруднення атмосферного повітря в містах
Рис.2. Забруднення поверхневих вод стічними водами
Рис.3. Антропогенне навантаження на земельний фонд
Рис.4. Захворюваність населення
Рис.5. Смертність населення
ВВЕДЕННЯ
«Ми одержали в спадщину неимоверно
прекрасний і багатий сад, але лихо наша
у тім, що ми погані садівники,
що не засвоїли найпростіших правил
садівництва. Недбало ставлячись до цього саду,
ми робимо це з добросердим самовдоволенням
неповнолітнього ідіота,
який ріже на шматки ножицями
картину Рембранта.»
Джеральд Даррел
Смутно, правда? А у відношенні до нашого будинку, до території України, де живемо ми й наше близькі, таке висловлення особливо близько. Можна вирішувати самі різні проблеми, можна будувати грандіозні плани, але загрозливий факт залишається фактом - навколишнє середовище Землі, материка, території, на якій ми з вами проживаємо перебуває на грані здійснення необоротних і на жаль негативних змін умов існування. Людина, що сам спочатку пристосовувалася до умов життя на планеті, поступово змусив її підбудовуватися під нього. Але платить за такі вільності дуже високу ціну - ціну свого здоров'я й життя. Багато з людей не знають і не хочуть знати реальну картину що відбувається, не бажаючи розставатися з ілюзією своєї винятковості, перекладаючи відповідальність на кого завгодно - на правительство, на сусіда, на Бога зрештою. Я написала цю курсову роботу, що носить оглядовий характер, тому що хочу звернути ще раз увага оточуючих мене людей на екологічний стан навколишнього середовища. Але знаєте, коли я збирала матеріал і обробляла його... я очікувала, що все буде погано. Але щоб настільки! У цей невеликий обсяг на вийшло вмістити й половину тієї інформації, що я хотіла б представити, але навіть і ці відносно застарілі дані - кінець 1993 року однаково залишають важкі враження. Дивитеся самі:
ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ УКРАЇНИ
1. Загальні відомості про природні умови.
Україна - одна з найбільших країн Європи по кількості населення, площі, ресурсного потенціалу. І вона одна з найбільш неблагополучних в екологічному відношенні в Європі. До цього привів високий рівень концентрації промисловості й сільськогосподарських комплексів, екологічно необґрунтована, хижацька, споживча діяльність урядових структур колишнього СРСР і УРСР, і розуміє найбільша у світі техногенна катастрофа - аварія на Чорнобильської АЕС.
Територія України охоплює три фізико-географічні зони з п'ятьма провінціями ( у лісостеповій зоні) і трьома подзонами ( у степовій зоні), а також гірські райони Карпат і Криму. У порівнянні з іншими природними ландшафтами колишнього СРСР, ландшафти України найбільше страждають від наслідків людської діяльності. В 1991 році парламент України оголосив територію всього держави зоною екологічного нещастя, у наступні роки відзначене загострення екологічних проблем практично у всіх районах держави. Тому рішення екологічних проблем в Україні - одне з найбільш головних, актуальних практичних завдань.
Україна займає досить вигідне географічне положення - південний захід Восточно - Європейської рівнини, українські Карпати й Кримські гори. Частина шельфу Чорного й Азовського морів. Близько 95% території України - рівнина, близько 5% займають гірські системи Карпат і Криму. Середня абсолютна висота рівнинної частини - 170 метрів, найвища крапка - гора Говерла (2051м).
Клімат України помірно^-континентальний, вузька смужка території південного Криму перебуває в субтропічному поясі. На території України переважає північно-західний перенос повітряних мас, за рік над Україною проходить близько 45 циклонів і 35 антициклонів. Кількість опадів змінюється від 1200-1500 мм у рік у Карпатах до 300 мм у рік у південній частині степової зони ( Причорномор'я й Приазов'я). У лісостеповій зоні опадів випадає 550-760 мм у рік .
У липні температура повітря +25 – 29 є З, іноді досягає вище 30 є З, у січні-лютому в середньому температура повітря –20 – 25 є З, може досягати й значення – 30 є С. Річна сумарна кількість сонячної радіації міняється з 96 до 125 ккал/див.2
Річкова мережа України ( усього налічується близько 73 тис. рік) досить густа й розгалужена ( 0,25 км/км2). Ріки переважно належать басейну Чорного, Азовського марей, частково Балтійського. Найбільша ріка – Дніпро – третя, після Дунаю й Волги) по величині в Європі. Середній стік Дніпра становить 53,5 км3. також серед великих рік України - Дністер, Південний Буг, Сіверський Донець, і також припливи Дніпра - Прип'ять, Десна, Сула, Псел, Ворскла.
На території України близько 3000 більших і малих озер, які займають 0,3% території держави. Найбільш і найглибшим є озеро Телемеханіка на північно-заході України.
Режим більшості рік у наш час сильно змінений господарською діяльністю людини ( водозабори для зрошення, промислових потреб і питного водопостачання, будівництво каналів, водоймищ, веслувань, ставків), що переважає більшість малих водотоків взагалі перестали існувати.
З погляду геологічної будови територія України розташована в межах південно-східного краю докембрийской Східно-європейської платформи й частини Герцинской платформи. Гірські масиви Карпат і Криму належать альпійській геосинкліналі. Основними геоструктурными елементами є: Український щит ( складений древніми докембрийскими кристалічними породами, в основному гранітами, гнейсами, лабрадоритами й гранитоидами), розташований у центральній частині України простираючись від Клесева-Овруча на півночі уздовж Правого Берега Дніпра до Азовського моря, довжиною приблизно близько 1000 км, загальною площею близько 180 тис. кілометрів; Приднепровско-Донецька западина ( Практично все лівобережжя. Складена 5-6 кілометровою товщею осадових порід, у межах Донбасу - 10-12 кілометрів); Волынско-Подільська плита ( з товщею порід 5-6 км); Предкарпатский передній прогин, складчастість Карпат, Закарпатська западина, Причорноморська западина ( 2-х кілометрова товща осадових порід) і складчастий Крим. У геологічній структурі України Державним кадастром зареєстроване близько 5,5 тис. родовищ корисних копалин. В Україні є райони підвищеної сейсмічної активності: Карпатська зона, південний захід і південний Крим (інтенсивність землетрусів - до 7 балів по 12-ти бальній шкалі).
У межах України виділяють ряд географічних ландшафтів: лесоболотные й лісостепові ландшафти Полісся, Волыно-Подільської височини й придніпровської рівнини; ландшафти Північних степів, схилів Волыно-Подільської й Среднерусской височини; ландшафти Південних степів ( Причорноморська низовина й Приазов'я); лесолуговые гірські ландшафти Криму й Карпат.
Геохімічні й екологічні умови ландшафтів України під потужним впливом техногенної діяльності істотно змінилися за останні десятиліття.
Родючі ґрунти України - найважливіший ресурсний потенціал. Найбільш родючими є ґрунти зі змістом гумусу від 3 до 7 % і товщиною гумусового шару близько 1 метра ( їх в Україні близько 10% території).
І водні, і ґрунтові ресурси України в результаті забруднення й багаторічного неправильного, нераціонального використання перебувають у критичному стані, а в багатьох районах - у катастрофічному, з погляду еколога.
Процеси ґрунтоутворення й розвитку рослинного покриву в Україні відповідають загальній географічній зональності. Для Полісся характерна наявність дерено-підзолистих ґрунтів на піщано-глинистих породах, для лісостепу - оподзоленные ґрунту з потужними чорноземами ( гумусові обрії мають потужність до 1,2-1,5 метрів), для Північних степів - чорноземи з гумусовим обрієм 80-90 див, сформовані на волого-суглинних породах; для Південних степів - каштанові ґрунти й чорноземи, значно засолені в приморській зоні.
Земельний фонд України становить 60,4 млн. га. Ступінь господарського освоєння території дуже висока - 90-95%. При цьому сільськогосподарське освоєння земель перевищує 70% , а розораність становить 56%.
Загальні втрати сільськогосподарських угідь через використання їх у сфері промислової діяльності, будівництва, урбанізації, становлять більше 2 млн. га за останні 30 років.
Україна багата мінеральною сировиною - різними корисними копалинами. У першу чергу - це величезні запаси гранітів, які є чудовим лицювальним і будівельним матеріалом, а також різних вапняків, будівельного піску. Серед горючих корисних копалин - кам'яне й буре вугілля, газ, у меншому ступені нафта.
Граніти зосереджені в межах українського щита ( Житомирської, Вінницької, Кіровоградської, Дніпропетровська області ), піски й вапняки - на Полісся й Поділля.
Відкладення кам'яного вугілля зосереджені в Донецьком і Львівсько-Волинськім басейнах, а також Дніпровському буроугольном басейні. Родовища нафти й газу сконцентровані в трьох нафтогазоносних областях - Західно-Української (Прикарпатська зона - Борислав, Доліна, Дрогобич), Східно-Української ( Прилуцко-Шебелинскя зона), Південно-Української ( північно-західний шельф Чорного моря) перспективні ресурси нафти оцінюються майже в 125 мільйонів тонн, а її видобуток на сучасному рівні становить близько 5 мільйонів тонн у рік, запаси природного газу - більше 410 мільярдів метрів кубічних. Серед списку корисних копалин, якими володіє Україна, також горючі сланці ( близько 2 мільярди тонн - Верхньодніпровськ) і торф ( 3,5 мільярди тонн - Полісся)
З рудних корисних копалин Україна багата відкладеннями залізних руд ( Криворізька й Азово-Чорноморська провінції з балансовими запасами близько 25 мільярдів тонн) і марганцевими рудами ( у Никопольщине покладу марганцевих руд обчислюються приблизно 2 млрд. тонн, що становить 66% світових запасів). На території нашої держави є також покладу уранових, нікелевих, титанових руд, ртуті, олова, хроміту, графіту ( Український щит), родовища фосфатів, калійних солей, сірки ( Прикарпаття), каоліну ( Глухів, Пологи), солей йоду й брому ( Сиваш, Тарханкут).
Останнім часом виявлені досить значні запаси золота, але в неуважному виді, що вимагає складної технології видобутку.
Водні ресурси рік України становлять 85,8 км3; експлуатаційні запаси прісних підземних вод – 514 м3/с. Є дуже коштовні мінеральні води: сірководневі, радонові, йодо-бромисті, вуглекислі й інші.
Сумарний видобуток сирих мінеральних продуктів по 40 основних видах перевищує 1 мільярд тонн. Дуже актуальної є проблема утилізації відходів гірської промисловості, що збагачує. Щорічно кількість відходів перевищує обсяги використання майже на 200 мільйонів метрів кубічних.
Кліматичні умови України також є важливими природними ресурсами. Сприятливі кліматичні умови, богатые флорою й фауною прекрасні ландшафти - важливий рекреаційний ресурс, але ж таких районів в Україні багато.
Кращими з них ще недавно, до значного погіршення екологічних умов були: Південний ( Одеський, Миколаївський, Кримський, Херсонська, південь Запорізької й Донецької області), Кримський, Предкарпатский і Карпатський, полісся (Шацкие ліси й озера)
Близько 15% території країни займають ліси - краса й багатство, безцінний природний очисник повітряного простору, і головний хоронитель нашої держави. На жаль останнім часом і цей надзвичайно важливий природний ресурс безжалісно вирубується, гине від забруднення й пожеж ( Карпати, Полісся)
В Україні, як і на Землі взагалі залишилося небагато місць, не використовуваних людиною для задоволення своїх численних і увесь час зростаючих потреб, місць, які зберегли свій первозданний вид заповідних територій. Останні в наш час грають винятково важливу екологічну роль у житті біосфери, збереженні генофонду, биоразнообразия.
Фахівці підрахували, що для підтримки нормального функціонування экосистем будь-якого регіону, площа «диких», не ушкоджених людською діяльністю територій повинна становити не менш 12-15% загальної площі території. Багато розвинених країн ( Японія, Німеччина, Швеція, Швейцарія, Бельгія, Австрія, США), надаючи великого значення цьому факту довели площі заповідних територій до 15-18%, а для України цей показник дорівнює, точніше, чотирикорпусн дотягає в середньому до 2% ( найбільш високий 4-5% - Західна Україна, найменший - Центральна й Східна Україна - 0,2-1%). Загальна площа природного заповідного фонду становить 1 млн. 293 тис. га. Заповідники на території України розташовані у всіх фізико-географічних зонах: «Поліський», «Канівський», «Розточчя», «Медоборы», «Михайлівська цілина», «Аскания нова». «Стрельцовская степ», «Кам'яні могили», «Дунайські плавні», «Карадажский», «Мисс Мартьян», Кримський, Карпатський і інші. Україна завжди була щедро обдарована багатою рослинною й тваринною розмаїтістю. Якихось 200 років тому іноземні мандрівники дивувалися її казково багатим лісам, степам, рікам і озерам. А в першому тисячоріччі площа лісів у порівнянні з ХIX сторіччям, була більше в 4,5 рази; біля Києва дрімучі ліси, величезна кількість звірини: вовків, ведмедів, росомах, диких кабанів і кіз, зайців, лисиць і білок, бобрів. Куниць, горностаїв, соболя, усіляких риб, у тому числі осетра, різних пернатих - орлів, шулік, сов, яструбів і багатьох інших.
В V сторіччі Геродот, подорожуючи по низов'ю Дніпра, записав у своїх записах, що спостерігав від теперішньої Каховки, до устя, а також у районі уздовж ріки Південний Буг і прилеглі райони, у балках і ярах навколо них суцільні лісові хащі, богатые дичиною. Більше пізні мандрівники й учені, які відвідували територію України в XIV, XV, XVI, XVII ст.ст. ( И.Барбаро, Виженер, Л.Мидлер, Э.Лоота, А.Вимина, М.Литвин, де Боплан) теж відзначали надзвичайні природні багатства краю, казкова родючість його земель.
Навіть сьогодні в Україні налічується близько 5000 вищих рослин, але площа лісів зменшилася до 14,3% ( проти 37% у колишньому Союзі й 29% у середньому у світі). Щорічно в Україні використовується близько 40 млн. м. куб. деревини-кругляків, хоч близько 70% необхідної для цього деревини вона змушена імпортувати.
Величезний збиток лісам України заподіяла друга світова війна.
Флора України ще нараховує близько 5000 видів вищих рослин, серед них близько 700 видів лікарських.
Фауна України нараховує близько 45 тисяч видів тварин, з них 17 - земноводних , 20 - плазуючі, більше 350 - птаха, 113 - ссавці, 200 риби, інші безхребетні. Але чисельність видів тварин, як і рослин, під впливом погіршення екологічних умов середовища й людської діяльності швидко скорочується.
Таким чином, Україна, що ще до кінця ХIVIII сторіччя ще була одним з найбагатших, красивейших і екологічно благополучних ділянкою планети, за два останніх сторіччя перетворилася в територію, що переживає найтяжку кризу я яка є одним з найбільш забруднених ділянок миру.
Похожие работы
... сутність глобальних проблем; − розглянути класифікацію глобальних проблем; − запропонувати шляхи вирішення глобальних проблем сучасності. Об’єктом дослідження курсової роботи є світове господарство, предметом – глобальні проблеми та основні шляхи їх вирішення. Курсова робота складається з трьох розділів. Перший розділ присвячений причинам виникнення та сутності глобальних ...
... ж сировини. Залучення великих обсягів водних ресурсів у господарський обіг та їх забруднення спричинили катастрофічний стан багатьох водноресурсних систем. Проблеми підвищення еколого-економічної ефективності водогосподарської діяльності і, зокрема, сфери водокористування, тісно пов’язані з аналізом і оцінкою взаємодії та впливу структури виробництва на водноресурсний потенціал та проблемами ...
... державної влади України щодо вдосконалення державного регулювання сфери іноземного інвестування; - підтримка малого підприємництва, оскільки малий та середній бізнес дозволяють використовувати інвестиційний потенціал територій, створювати конкурентне ринкове середовище, швидко реагувати на споживчі потреби і кон'юнктуру ринку, розширюють мережу видів діяльності, орієнтуються на регіональну і ...
... стан туристичної галузі в Україні, наявність позитивних зрушень у розвитку сільського зеленого туризму як прибуткового і найменш капіталомісткого виду туризму. Метою дослідження є аналіз стану міжнародного туризму на Херсонщині для розробки проектних рішень щодо його розвитку. Тому в процесі виконання роботи: 1. Проаналізована діяльність суб'єктів туристичної індустрії та зроблено висновок про ...
0 комментариев