Джерела фінансування та інструменти реалізації діяльності Європейського банку реконструкції та розвитку

1.2     Джерела фінансування та інструменти реалізації діяльності Європейського банку реконструкції та розвитку

ЄБРР представляє собою унікальне сполучення комерційного банку та банку розвитку, тобто основною задачею Банку є фінансування проектів, які сприяють розвитку економіки, проте, не дивлячись на це, Банк проводить свою діяльність, керуючись принципом самоокупності. Треба звернути увагу також і на те, що саме фінансує банк. Це є різні галузі, окрім оборонної та тютюнової промисловості, а також проектів ігорного бізнесу, а саме : кредити для комерційних підприємств, кредити для проектів у галузі, розвитку інфраструктури, інвестиції в статутні фонди підприємств, гарантії. При цьому процентна ставка по кредитах ЄБРР встановлюється з певною маржею над базовою ринковою ставкою (LIBOR). Для кредитів, які надаються під гарантію уряду країни-позичальника, ця ставка дорівнює LIBOR +1% (маржа Банку). Це є вигідним для країн – позичальників, тому що при поверненні кредиту враховуються такі фактори як політичні ризики, комерційні ризики, кон’юнктура ринку.

На сьогодні статутний капітал ЄБРР складає більш ніж 16 млрд. дол. Загальна номінальна сума акцій, що підлягають оплаті, складає 5,3 млрд. дол., що відповідає 30% первісного дозволеного до випуску акціонерного капіталу. Крім того, 125 акцій не підлягають розподілу між членами ЄБРР. Маючи найвищий кредитний рейтинг (ААА), Банк може залучати кошти на міжнародних ринках капіталів за найвигіднішими ставками. Капітальні ресурси Банку включають статутний капітал, залучені кошти та кошти, отримані за рахунок погашення позик або гарантій Банку, прибутки, які вилучаються з інвестицій Банку, а також будь-які інші фінансові кошти та прибутки, які не є частиною ресурсів спеціальних фондів Банку. Із звичайних ресурсів ЄБРР надає кредити за ринковими умовами країнам на реалізацію рентабельних проектів розвитку.

Спеціальні фонди включають кошти, спрямовані у відповідний спеціальний фонд, та прибутки, отримані від інвестицій, що були зроблені з ресурсів спеціальних фондів. Перші два відкритих спеціальних фонди були створені у квітні 1992 року в рамках Балтійської інвестиційної програми, прийнятої міністрами економіки та фінансів північних країн (Данії, Ісландії, Норвегії, Фінляндії та Швеції). Головна мета програми – сприяти розвитку приватного сектора шляхом підтримки дрібних та середніх підприємств у Латвії, Литві та Естонії. Інші країни та багатосторонні організації можуть вносити кошти в ці фонди. Ресурси спеціальних фондів використовуються, як правило, для пільгового кредитування низькорентабельних галузей соціальної інфраструктури та надання технічної допомоги .

За Статутом ЄБРР у відповідності до пункту 3 статті 11 Банк передбачає, що не менше 60% його зобов’язань повинні бути пов’язані з фінансуванням приватного сектора. Діяльність ЄБРР включає сприяння розвитку приватного сектора, зміцненню фінансових закладів та правових систем, а також розвитку інфраструктури, необхідної для підтримки приватного сектора. Тобто Банк виконує подвійну функцію – банку розвитку на 40% та ділового банку на 60%.

Існує два основних метода фінансування проектів ЄБРР: прямий і через посередників. Інструменти прямого фінансування: ЄБРР надає пряме фінансування на конкретні проекти за лінією приватного сектора, структурної перебудови і приватизації, а також фінансує інфраструктуру, яка забезпечує цю діяльність. Основними одержувачами кредитів банку є спільні підприємства, особливо за участю іноземних спонсорів.

Статут ЄБРР надає перевагу фінансуванню розвитку приватних підприємств. Існує думка, що логічно правильним було би більше приділяти увагу інфраструктурі, особливо в країнах СНД, які не мають досвіду приватного підприємництва. Та помилковою є думка про те, що Східна Європа зможе розвиватися силами тільки одного приватного сектору. На перших порах небезпека для Банку була в тому, що ЄБРР могла перетворитися в європейську філію МБРР у зв’язку з тим, що діяльність з підтримки саме приватних підприємств знаходиться в компетенції Світового банку.

Банк пропонує широкий набір фінансових інструментів та гнучко підходить до розробки схем фінансування проектів. Мінімальна сума кредиту банку складає 5 млн. євро, хоча в цьому питанні банк може виявити гнучкість, якщо проект має принципово важливе значення для країни..

Кредити. ЄБРР надає кредити, умови яких враховують конкретні вимоги кожного проекту. Банк може взяти кредитний ризик або цілком на свій баланс, або синдикувати його частину на ринку. Кредит може забезпечуватися активами позичальника чи бути конвертований в акції або передбачати участь в акціонерному капіталі. Банк видає кредити (і внаслідок цього вимагає їхнього повернення) у кожній із вільноконвертованих валют, головним чином, у доларах США та євро.

При кредитуванні приватних комерційних підприємств як правило, кредити надаються без права стягнення з іноземних спонсорів після початку здійснення проекту. Підставою для видачі кредиту є рух готівки за проектом та вказана в проекті можливість погасити кредит протягом обумовленого терміну. Кредит у більшості випадків надається під гарантію майна. Терміновість вкладень – 3-7 років при процентній ставці LIBOR + кредитна маржа. Процентна ставка включає в якості змінної LIBOR – лондонську міжбанківську ставку пропозиції за короткостроковими міжбанківськими операціями в євровалютах (звичайно на 6 місяців), а в якості постійного елемента – надбавку до базисної ставки, тобто премію за банківські послуги (маржу). Процентна ставка може бути як плаваючою, так і фіксованою. Величина процентної ставки залежить також від конкретного проекту. Кредитна маржа відображає як державні, так і комерційні ризики і відповідає кон’юнктурі ринку синдиційних кредитів. Рівень маржі залежить від співвідношення попиту на кредит та його пропозиції, терміну позики та ін. Структура фінансування конкретних проектів побудована таким чином, щоб стимулювати прямі інвестиції Заходу.

Погашення основного боргу звичайно здійснюється частинами рівними частками кожні півроку. Відповідно до комерційної практики, при підписанні кредитної угоди виплачується разових збір на покриття адміністративних витрат, які були понесені Банком при підготовці проекту.

Кредити таких міжнародних організацій як ЄБРР за традицією виключаються із сум державного боргу у випадку його реструктуризації, і в такий спосіб ці організації мають статус привілейованого кредитора. Коли ЄБРР виступає головним кредитором, перевагами статусу привілейованого кредитора можуть скористатися і банки, які є посередниками наданих кредитів позичальникам приватного сектора.

Правова участь в акціонерному капіталі

Інвестування в акціонерні капітали може набувати самих різних форм, включаючи підписку на звичайні чи привілейовані акції. Пропонуються інвестиції в квазіакціонерний капітал, починаючи від субординованих кредитів, боргових зобов'язань та векселів, що приносять доход, і закінчуючи привілейованими акціями, що викуповуються вільно. Викуповуючи пай в акціонерному капіталі, ЄБРР розраховує на одержання відповідного доходу на вкладені кошти. Він завжди має чіткий план вилучення своїх коштів і завжди виступає в якості субконтрольного акціонера. ще один інструмент фінансування ЄБРР. Банк розглядає можливість фінансування передачі акцій діючих підприємств тільки у випадках приватизації, коли така передача явно підвищить ефективність підприємства (наприклад, шляхом удосконалення керування, реконструкції під керівництвом нових власників або злиття з іншою компанією).

Гарантії

ЄБРР може допомогти позичальникам в одержанні доступу до капіталу шляхом надання гарантій. Гарантії бувають різних типів, починаючи від гарантій від усіх ризиків і кінчаючи частковими гарантіями у відношенні конкретних ризиків, але у всіх випадках максимальний ризик повинний бути відомим та чітко визначеним, а кредитний ризик повинний бути прийнятним.

ЄБРР не видає гарантій за експортними кредитами. Гарантія дозволяє залучати додаткові кошти, але її використання робить дорожчою позику. На практиці цей інструмент ЄБРР використовує рідко і тільки у сполученні з іншими інструментами. ЄБРР може також гарантувати розміщення акцій, випущених державним чи приватним підприємством.

Інструменти фінансування за допомогою посередників

Багато проектів є недостатньо великими, щоб ЄБРР міг фінансувати їх прямо. З метою полегшення доступу до фінансових ресурсів підприємцям і малим фірмам ЄБРР надає підтримку таким фінансовим посередникам, як місцеві комерційні банки, банки мікрокредитування, фонди акціонерного капіталу та організації, що займаються фінансовим лізингом. Інвестиційні вимоги відповідають принципам роботи ЄБРР, але рішення про кредитування тих чи інших малих або середніх підприємств (МСП) фінансові посередники приймають самостійно. Фінансові посередники ЄБРР займаються кредитуванням рентабельних та обґрунтованих проектів, спрямованих на розвиток приватного сектора. Кожен банк має свої вимоги та інвестиційні ліміти. Незважаючи на те, що банк в переважній більшості випадків не надає пряме фінансування малим і середнім підприємствам, у нього є низка інструментів для роботи з ними. А саме: кредитні лінії, софінансування, участь в акціонерних капіталах інвестиційних фондів, механізм сприяння розвитку торгівлі та участь в акціонерних капіталах банків. Опис інструментів фінансування ЄБРР за допомогою посередників наводиться нижче.

Кредитні лінії

З метою фінансування необхідних кредитів ЄБРР надає відібраним для цього фінансовим посередникам пряме середньо-та довгострокові кредитні лінії. В окремих випадках аналогічне довгострокове фінансування ЄБРР надає і урядам, які потім направляють ці кредити по каналах комерційних чи інвестиційних банків для фінансування приватних МСП.

Софінансування

ЄБРР намагається залучати інших учасників до софінансування у проектах. Успішне залучення капіталу із зовнішніх джерел для фінансування проектів, спонсором яких виступає банк, збільшує загальний обсяг коштів для фінансування інших проектів. До потенційних зовнішніх джерел фінансування відносяться комерційні банки та міжнародні фінансові організації, експортно-кредитні агенції та інші офіційні джерела (як те: державні програми сприяння з метою розвитку). Для багатьох позичальників доступ до комерційного софінансування, яке надане міжнародною фінансовою організацією, є першим кроком до самостійного виходу на ринки комерційного капіталу. ЄБРР здійснює софінансування проектів разом з місцевими та іноземними банками. У цих випадках робота щодо підготовки та експертизи проектів передоручається софінансуючому банку, але при прийнятті кожного рішення про кредитування враховуються принципи фінансування і кредитування ЄБРР.

Існують наступні форми софінансування: спільне фінансування, паралельне фінансування, синдиціювання, участь у синдиціюванні.

Спільне фінансування – здійснюється в тих випадках, коли кредити, надані ЄБРР і учасниками софінансування, використовуються у визначених погоджених частках для фінансування того самого чи набору комплекту товарів і послуг, необхідних для проекту.

Паралельне фінансування - здійснюється в тих випадках, коли кредити ЄБРР і учасників софінансування використовуються для фінансування різних комплектів товарів і послуг [32; с.62]..

Синдиціювання – залучення інших фінансових установ до кредитування на підставі підготовлених банком документів на умовах, в основному подібних тим, на яких готовий здійснювати кредитування сам банк [32; с.74].

Участь у синдиціюванні здійснюється в тих випадках, коли ЄБРР зобов'язується фінансувати весь кредит, а під час чи після оформлення кредиту продає участь у ньому іншому чи банку чи банкам.

Участь в акціонерних капіталах інвестиційних фондів

ЄБРР бере участь у діяльності інвестиційних фондів, які, у свою чергу, вкладають капітал в малі та середні приватні підприємства, які розширюються. Ці фонди займаються конкретним регіоном, країною або галуззю, мають на місцях представництва. Основні інвестиційні критерії цих фондів відповідають загальним інвестиційним принципам ЄБРР.

Механізм сприяння розвитку торгівлі

ЄБРР залучає місцеві банки до своїх програм сприяння торгівлі. Це зміцнює їх репутацію як надійного партнера і забезпечує їм більш широкий вихід на міжнародний ринок торгового капіталу. У рамках цих програм ЄБРР видає часткові гарантії оплати угод місцевих банків, розрахунки за якими здійснюються за допомогою акредитивів.

ЄБРР бере на себе комерційні і політичні ризики неплатежу з боку банку-емітента, а вони беруть на себе ризик місцевих компаній. Вигоду від цієї програми отримують як імпортери, так і експортери, з яких не стягується комісія. Комісія за видачу гарантії сплачується банком, який замовляє гарантію ЄБРР [25;70].

ЄБРР видає гарантії на широкий діапазон товарів і послуг, у тому числі на товари широкого вжитку, товари сировинної групи, машини та устаткування, енергопостачання, інженерно-технічні роботи, будівництво, технічні та інші послуги. Передбачається можливість видачі гарантій на деякі види виробництва, що стосуються навколишнього середовища, але в цьому випадку необхідно проведення попереднього екологічного обстеження. Крім того, відповідно до програми сприяння розвитку торгівлі не дозволяється фінансування певних видів діяльності та виробництва деяких речовин.

Клієнтам місцевих банків із приватного сектора також можуть надаватися кошти у вигляді обігового капіталу, торгового капіталу, а також середньо-та довгострокових вкладень. При цьому завжди враховується специфіка потреб клієнтів.

Перевагами цієї програми користуються багато імпортерів і експортерів. Найчастіше вони навіть не знають, що їх угоди фінансувалися під гарантії ЄБРР, оскільки прямими партнерами ЄБРР є тільки банки-емітенти та підтверджуючі банки.

Програма є прекрасним інструментом для залучення нової клієнтури і забезпечує:

- гарантії для широкого діапазону торгово-фінансових інструментів;

- безумовні гарантії оплати на першу вимогу в писемній формі;

- гарантії на суму до 100% номінальної вартості базових торгово-фінансових інструментів;

- прийнятні ставки комісії, що визначаються окремо для кожної угоди;

 - простий порядок швидкої видачі гарантій.

У рамках програми сприяння торгівлі працюють два банки, які визначив ЄБРР: Приватбанк і Перший український міжнародний банк.

Участь в акціонерних капіталах банків

Головною задачею ЄБРР є підтримка і розвиток здорової і конкурентоздатної сфери фінансових послуг. З цією метою ЄБРР інвестує кошти в акціонерні капітали приватизованих та приватних банків. Головними критеріями ЄБРР є орієнтація на приватний сектор, корпоративне керування та компетентний менеджмент.

Варто ще раз підкреслити, що ЄБРР є найбільшим інвестором, в країнах Центральної і Східної Європи та СНД. ЄБРР надає кредитні ресурси для інвестування в акціонерні капітали, гарантії та лізингові механізми. Крім того, за допомогою існуючих та діючих програм підтримки ЄБРР, фінансує підготовку кваліфікованих кадрів. ЄБРР фінансує кредитування проектів та свої операційні потреби шляхом запозичення коштів на міжнародних ринках капіталу за дуже вигідними ставками. Хоча ЄБРР відрізняється за структурою від комерційних банків, його методи роботи із проектами аналогічні. Банк береться за виконання лише комерційно життєздатних проектів. Він призначає комерційні ціни за свої послуги.

Участь в капіталі інвестиційних фондів в капіталі ряду крупних інвестиційних фондів, які, в свою чергу, вкладають інвестиції в приватні підприємства в країнах операцій. Сприяння в розвитку торгівлі: як правило, до програм підтримки розвитку торгівлі підключаються місцеві банки, що також сприяють зміцненню репутації банківської системи та виходу на міжнародний ринок торгівельного капіталу. В межах цих програм Банк може видавати гарантії часткової оплати угод, що були організовані місцевими банками, розрахунки за якими здійснюються за допомогою акредитивів. Участь в акціонерних капіталах банків, тобто ЄБРР використовує програми участі в акціонерних капіталах банків та надання їм кредитних ліній, що є одним з ефективних інструментів фінансування ЄБРР.

Особливість ЄБРР в тому, що він, на відміну від Світового банку, фінансує не більше 35% витрат при створенні нової компанії або 35% довгострокової капіталізації при фінансуванні компанії, яка вже здійснює свою діяльність. При цьому ЄБРР може допомогти знайти партнерів на частку, що залишилась. Банк працює на основі принципу “співфінансування”, тобто вкладає в програму тільки третину своїх коштів, залучаючи до співробітництва інших учасників. Схема капіталізації проектів ЄБРР:

–  35% - кредит ЄБРР;

–  25% - пай іноземного спонсора;

–  15% - синдиційований кредит;

–  15% - пай місцевого спонсора;

–  10% - пай інших кредиторів.

Слід відзначити, що частка ЄБРР в проекті може бути збільшена до 49%. Як правило, для проектів у приватному секторі надається не більше 2/3 потрібної суми у формі позики та не менше 1/3 – у вигляді акціонерного капіталу. Від інших учасників проекту звичайно повинні надходити додаткові фінансові ресурси. Співпрацюючи з іншими комерційними банками, інвестиційними фондами, державними експортно-імпортними організаціями за сприянням в отриманні кредитів, Банк, такими чином, перекладає частину проектного ризику на ринковий механізм. В результаті один долар, який інвестує банк, залучає в проект додатково два долари. ЄБРР не ставить своєю умовою відшкодування збитків за рахунок західного спонсора або партнера в тих випадках, коли проект зазнає невдачі. Відсотки за кредити враховують можливість їхнього неповернення. Банк вимагає від компаній страхувати свої ризики, якщо це можливо. Слід відзначити, що, використовуючи різноманітні механізми фінансування, Європейський банк реконструкції та розвитку за час свого існування досяг значних результатів, особливо в країнах Центральної Європи – Польщі, Чехії, Словаччині, Угорщині, а також в прибалтійських країнах – Латвії, Литві, Естонії. Більшість наданих кредитів у зазначених країнах йшла на розвиток телекомунікації, енергетики, агробізнесу, а також на приватизацію .[8]

Окрім вищезазначених інструментів фінансування ЄБРР та реалізації своєї діяльності, існують ще такі інструменти як - державні програми, програма санації підприємств, програма ділових консультаційних послуг, банки мікрофінансування. Розглянемо їх більш детально.

1) Державні програми і відомства. ЄБРР має свої представництва майже в кожній країні, тому зрозуміло, що державні програми, передбачають надання коштів державі – позичальнику з врахуванням усіх обставин політичного, економічного, соціального та ін. характеру.

 По лінії державних відомств і програм надано 84 млн. євро, головним чином у формі грантів на проекти в Південно-Східній Європі, Росії і Центральній Азії, Україні і т.д. Фінансові засоби, в основному, направлялися на меті сприяння розвиткові торгівлі, інфраструктури, мікро- і малих підприємств і фінансування акціонерного капіталу. У програмах брали участь наступні донори: Німеччина, Італія, Нідерланди, США, Фінляндія, Швейцарія і Швеція. Крім цього, засоби надавалися по лінії Природоохоронного партнерства Північного регіону (ПППР) і Фонду підтримки малого підприємництва. Крім засобів, що надходять від міжнародних і двосторонніх фінансових установ, проекти фінансуються грантами Євросоюзу, ПППР, Фінляндії і Шведського агентства міжнародного співробітництва в області розвитку.

2) Програма санації підприємств. Завдяки програмі санації підприємств (програма ПСП) компанії з Центральної Європи і Центральної Азії можуть переймати знання в ряду самих досвідчених у світі керівників підприємств. Колишні директори і ведучі керівники компаній світового класу охоче поділяються своїм досвідом, що опинились в складному становищі підприємствами регіону з метою впровадження на них сучасних методів роботи і збільшення обороту.

Програма ПСП націлена на підвищення управлінської кваліфікації, комерційного і технічного "ноу-хау". Фінансована винятково засобами донорів програма допомагає розвивати національну економіку і тим самим сприяє зниженню рівня бідності і поліпшенню соціальних умов. Програма ПСП здійснюється групою по санації підприємств від імені ЄБРР. Фахівці ПСП працюють безпосередньо з конкретними підприємствами з питань підвищення рівня кваліфікації управлінської ланки, складання бізнес-планів, проведення структурних реформ, організації виробництва, проектування, маркетингу і впровадження нових виробів. Крім того, вони допомагають знижувати витрати виробництва й освоювати внутрішні й експортні ринки.

Програма ПСП підвищує поінформованість щодо впливу на навколишнє середовище виробничо-господарської діяльності, сприяє оптимізації енергоспоживання і розробці норм охорони здоров'я і техніки безпеки на виробництві. Крім підвищення виробничо-господарських показників, фахівці ПСП допомагають підприємствам установлювати контакти з потенційними торговельними партнерами або інвесторами. Програма ПСП є ефективним інструментом як у рамках процесу розширення ЄС, так і в країнах на початковому етапі переходу. Вона і надалі буде відігравати ключову роль у менш розвитих районах вступають у ЄС країн.

Крім того, операції програми ПСП були розгорнуті в Південно-Східній Європі, Центральній Азії, на Кавказу, у Росії і у всіх інших країнах колишнього Радянського Союзу. Після одержання допомоги по лінії програми ПСП оборот малих підприємств зріс більш ніж на 30%. Проекти ПСП дозволили впровадити надійні механізми керування і фінансового контролю, розробити нові концепції проектування і маркетингу, підняти продуктивність праці, підвищити обсяги продажів і рівні зайнятості. На підприємствах з числом працівників менш 250 чоловік оборот звичайно зростає приблизно на 34%, а рівень зайнятості - на 15%. На більш великих підприємствах продуктивність праці й оборот також виросли, однак звичайно ці підприємства йдуть на визначене "розукрупнення" з метою збереження своєї рентабельності. Більш 80% проектів ПСП були оцінені незалежними експертами як "задовільні" або "досить задовільні".

3) Програма ділових консультаційних послуг (ПДКП). Ця програма створена в допомогу малим і середнім підприємствам (МСП) з числом працівників від 10 до 500 чоловік для консультування їх по виробничо-господарських питаннях. Завдяки їй підприємства (з числом працівників звичайно менш 100 чоловік) одержують можливість розширити своє виробництво і підвищити конкурентоздатність.

Програма націлена на розвиток потенціалу національних консультаційних фірм у сфері бізнесу шляхом надання їм можливості виконувати комерційні завдання й організації для них практичного навчання. Крім того, ПДКП у разі потреби залучає іноземних експертів і національні консультаційні фірми, контролює виконання кожного завдання з метою забезпечення якості роботи консультантів. Програмою керує група ПСП, що розташовується в ЄБРР. Програма ПДКП спрямований на підтримку чітко визначених проектів, що можуть принести швидкі результати, зокрема, в області дослідження ринкової кон'юнктури, АСУ і складання бізнес-планів. Вона фінансується поруч донорів, що надали на сьогодні близько 32 млн. євро на 2 860 проектів, реалізованих у 15 країнах.

Виконання програми ПДКП почалося з держав Балтії, де вона діє вже більш восьми років. В рамках балтійської програми ПДКП реалізований 1680 проектів на більш ніж 1 260 підприємствах з числом працівників понад 237 000 чоловік і сукупним обсягом продажів порядку 10 млрд. євро. Завдяки сприянню по лінії програми ПДКП підприємства змогли залучити з зовнішніх джерел 43 млн. євро. Спочатку балтійська програма ПДКП фінансувалася країнами Північної Європи, що надали на неї 11, 2 млн. євро, а потім удалося залучити ще 3,7 млн. євро від Європейського співтовариства. Програма одержала високу оцінку зовнішніх експертів. Слід зазначити, що невеликі підприємства (з числом працівників менш 100 чоловік) домоглися найвищих темпів росту і створили найбільше число робочих місць.

У Росії (Калінінград, Санкт-Петербург і Самара) і в інших країнах СНД (Азербайджан, Вірменія, Грузія, Казахстан і Узбекистан) реалізований у цілому 551 проект на 536 підприємствах з числом працівників понад 51 000 чоловік. Ці програми профінансовані Німеччиною, Данією, Люксембургом, Норвегією, З'єднаним Королівством, Фінляндією, Швейцарією, Швецією і Японією на загальну суму порядку 10 млн. євро. У Південно-Східній Європі програма ПДКП діє в Болгарії, Боснії і Герцеговині, БЮР Македонія, Сербії і Чорногорії, Словенії і Хорватії і фінансується засобами Австрії, Німеччини, З'єднаного Королівства, Фарі ЄС і Центральноєвропейської ініціативи.

4) Банки мікрофінансування. За минулі десять років ЄБРР інвестував кошти в 12 БМФ Південно-Східної Європи, Росії, України і Кавказу. Ця робота велася в тісному співробітництві з іншими БМФ, донорами і комерційними організаціями і привела до виникнення «ядра» інвесторів. До них відносяться Міжнародна фінансова компанія (МФК), Німецький банк розвитку і Німецька компанія з питань інвестування і розвитку, „Коммерцбанк АГ” і „Інтернаціональ Мікроінвестіціонен АГ”. Був накопичений істотний досвід у створенні і розвитку мікрофінансування. Це призвело до створення окремих установ – цілих банків мікрофінансування. Співвідношення часток участі в цих банках сильно коливається, відбиваючи різницю пріоритетів окремих інвесторів. У більшості випадків на частку ЄБРР приходиться 15-25 відсотків. Поряд з часткою акціонерного капіталу в банках мікрофінансування ЄБРР звичайно надає кредитну і технічну допомогу консультантам, що займається створенням банку, навчанням (найнятих на місці) кредитних інспекторів і іншого персоналу, розробкою повного набору банківських послуг і керуванням банком у перші кілька років його діяльності. ЄБРР вийшов на лідируючу позицію серед акціонерів, займаючись створенням структури банків мікрофінансування і повсякденно контролюючи їхні операції й ефективність їхньої діяльності. В інших країнах ЄБРР надає мікрофінансування через «банки-партнери» (БП), адаптуючи наявні в них процедури і культуру праці таким чином, щоб вони відповідали потребам мікропідприємств. Цей процес називається «роботою з дрібними клієнтами». У Росії й Україні ЄБРР через банки-партнери здійснює програми мікрофінансування в тісному співробітництві з банками. Для того, щоб зрозуміти всю успішність мікрофінансування, треба насамперед розглянути підстави створення таких банків. Підставою для створення банків мікрофінансування, на відміну від концентрації зусиль на роботі з дрібними клієнтами через місцеві банки-партнери, є налагодження надійного механізму постійного фінансування МСП. Це може також зіграти важливу роль у розвитку фінансового сектора, демонструючи комерційну життєздатність кредитування МСП іншим учасникам ринку.

БМФ рідко виникають на основі ініціатив приватного сектора. Головним чином, вони створюються суспільством, від імені якого виступають донори, багатобічні установи розвитку і НПО, переслідуючи безліч цілей (розвиток, перехід до ринкової економіки, боротьба з убогістю, створення робочих місць, скорочення безробіття, заохочення підприємництва, забезпечення підтримки уряду з боку населення і т.д.). Ці установи й організації надають первісний капітал і підтримку починаючим підприємствам.[10]

Нерідке суспільство турбується про те, щоб ці засоби витрачалися на досягнення поставлених цілей найбільше ефективно. Тому суспільство готове фінансувати БМФ, якщо вони є найбільше ефективним інструментом для рішення задач, що коштують перед суспільством. Однак мети, переслідувані суспільством, можуть згодом мінятися. Навіть якщо якесь БМФ працює винятково ефективно, може наступити момент, коли суспільству знадобиться вилучити ресурси, надані цій установі, щоб використовувати них для рішення нової групи задач. Однак слід зазначити, що це необов'язково зашкодить майбутньому розвиткові БМФ. Тому при створенні якогось БМФ, фінансованого не за рахунок засобів приватного сектора, важливо дати цій установі можливість у визначений момент продовжити свою діяльність без підтримки суспільства, тобто стати самостійним.

Фінансово самостійне БМФ не обов'язково повинно бути дохідним. Дохідне БМФ насправді не буде скорочуватися. У менеджерів немає стимулу для досягнення прибутковості (якщо тільки досягнення прибутковості установи не обговорено в їхньому контракті як одна з їхніх задач), а в приватних інвесторів є. Однак однієї лише прибутковості недостатньо для суспільства. Фактично БМФ може домогтися прибутковості як приватна організація, але утратити свою головну орієнтацію. Так може бути у випадку, якщо акції донорів передчасно продаються приватним інвесторам, що, прагнучи домогтися максимальної прибутковості, переорієнтують основну діяльність БМФ із мікрокредитування, наприклад, на кредитування великих клієнтів або фінансування споживчого кредиту.

Засоби акціонери банків, що надають, мікрофінансування зажадали, щоб ці установи займалися тільки видачею кредитів, а не прийомом внесків від населення або наданням інших видів банківських послуг. Тому основними інструментами кредитування є мікрокредити розміром до 10 000 євро, що доповнюються малими кредитами, розміри яких звичайно не перевищують 150 000 євро. Кредити на більш великі суми видаються у виняткових випадках і звичайно мають потребу у твердженні ради директорів конкретного банку мікрофінансування. Ці інструменти добре зарекомендували себе, а методика кредитування виявилася ефективних, надійних і зручної для клієнтів. В даний час відкриття поточних рахунків і інших банківських послуг надаються як корисні додаткові послуги цільовій клієнтській групі ММП, хоча ними можуть користуватися і клієнти, що не беруть кредитів. Поточні рахунки використовуються банками мікрофінансування так само, як ефективний інструмент контролю за станом фінансів клієнта, особливо при кредитуванні малих підприємств. До того ж банки мікрофінансування всі частіше надають сільськогосподарські кредити і кредити на поліпшення житла, оскільки відзначається явний попит на ці послуги з боку клієнтів, що не можуть одержати подібний кредит у діючому фінансовому секторі.

На даний момент банки мікрофінансування освоїли досить простий стратегічний напрямок, масово і при високому рівні обслуговування надаючи основні фінансові послуги. Якщо їм доведеться функціонувати як цілком комерційним установам і вони не будуть залежати від субсидій, то банкам мікрофінансування прийдеться розширювати масштаби і діапазон діяльності, і для цього вони не повинні бути занадто сковані у своїх можливостях, продовжуючи виконувати стратегічну задачу, що полягає в наданні мікрофінансування. З просуванням уперед нові послуги або види діяльності повинні будуть пройти оцінку на їхню потребу цільовій групі ММП і їхня автономність у довгостроковій перспективі, а також на предмет установлення рівноваги між обома цілями.[10]

Одна з основних цілей, поставлених перед банками мікрофінансування їхніми акціонерами і донорами, що фінансують технічну допомогу, полягає в поширенні їхньої діяльності на ряд регіонів. Регіональна експансія банків мікрофінансування має важливе значення, оскільки ММП у вилучених регіонах не мають ніякого доступу до офіційного фінансового сектора. Незважаючи на своє недавнє виникнення, банки мікрофінансування домоглися в цій справі істотного прогресу і в даний час відкривають 208 своїх відділень і пунктів .

Ефективність діяльності визначається співвідношенням суми адміністративних витрат (включаючи будь-які засоби, отримані на технічну допомогу), виділенням резервів на покриття втрат і знецінення кредитних засобів, з одного боку, і портфеля кредитів у цілому, з іншої сторони. Чим нижче цей коефіцієнт, тим ефективніше працює БМФ.

У 12 найбільш ефективних БМФ у світі цей коефіцієнт коливається від 8 до 30 відсотків. Програма фінансування мікро- і малих підприємств Олександрійської бізнесу-асоціації вважається найбільш ефективною програмою у світі. Її адміністративна ефективність складає 8 відсотків. При порівнянних середніх розмірах кредитів МЕБ Боснії і КМБ Росії досягли такої ж адміністративної ефективності, що оцінюється в 8 і 10 відсотків, відповідно. Тому ці два банки вигідно виділяються на тлі зразкових міжнародних установ з «передовою практикою». Очікується, що більш молоді банки мікрофінансування ЄБРР згодом досягнуть аналогічного рівня ефективності.

Незважаючи на те, що усі банки мікрофінансування були створені у важких для роботи умовах, загальні показники їхньої комерційної життєздатності і потенціал довгострокового росту поки що доволі гарні. Операції, проведені банками мікрофінансування, задовольнили потреба більшості країн, що дотепер ігнорувалася офіційним фінансовим сектором. Ці банки збільшили кількість і підвищили якість послуг, наданих МСП, і розширили доступ до фінансування для цього підприємницького сегмента. Українська Програма Мікрокредитування була значно розширена у 2005 та 2006 р. Сім українських банків-партнерів активно здійснюють кредитування мікро - та малих підприємств (ММП) через 719 філій/відділень у більш ніж 250 містах 25 областей України. На додаток до цього, ще 190 мобільних відділів кредитування обслуговують сільські ММП.

Слід зазначити, що мікрофінансування полягає не просто в скороченні мінімального розміру банківських кредитів, пропонованих на ринку. Воно включає також скорочення термінів обробки заявок, зниження вартості операцій для клієнтів, збільшення розмірів кредиту стосовно балансу позичальника і/або наявному забезпеченню і введення гнучких вимог у відношенні забезпечення.

За єдиним виключенням (Косово, де відсутність інших фінансових установ дало банкові мікрофінансування монопольна перевага), повна вартість чистого прибутку на статутний капітал (чистий прибуток на статутний капітал з урахуванням отриманих субсидій) дотепер залишається незадовільної з погляду прибутковості (це означає, що від даних інвестицій варто очікувати мінімального доходу в 10-15 відсотків). Однак дві тенденції простежуються досить чітко: по-перше, повна вартість чистого прибутку на статутний капітал згодом росте, починаючи з первісного негативного етапу, обумовленого важким тягарем субсидій на етапі створення. По-друге, у міру того, як у ці банки починають надходити додаткові субсидії, досягається випереджальна нормальні темпи швидкість регіонального росту, повна вартість чистого прибутку на статутний капітал тимчасово страждає, а досягнення самостійності відкладається. Тому очевидно, що досягається компроміс між досягненням самостійності і розширенням охоплення МСП за рахунок більш стрімкої регіональної диверсифікованості. Яку з цих двох задач вибрати, вирішувати суспільству.

Похожие работы

Діяльність Європейського банку реконструкції та розвитку

Скачать

160914

5

14

... ; контроль за роботою. Корисно додати короткі анкетні дані, які б включили наступну інформацію: ім’я, прізвище, функціональні обов'язки та досвід роботи з профілю. Б. Фінансова інформація Європейському банку реконструкції і розвитку потрібна точна калькуляція витрат за проектом та використання коштів, особливо використання коштів ЄБРР. Цю інформацію необхідно надати на первісній стадії розробки ...

Міжнародні економічні організації та їх роль в інтернаціоналізації виробництва

Скачать

116850

10

0

... розв’язання в рамках міжнародних програм соціально-економічного розвитку, а також у рамках міжнародних організацій, членом яких є Україна, - Міжнародна організація праці, економічні структури ООН, СНД та ін. Основні прояви інтернаціоналізації можна спостерігати в двох аспектах. 3 погляду окремих країн, а також у глобальному масштабі. У першому випадку можна констатувати тенденцію зростання частки ...

Україна та міжнародні економічні організації

Скачать

98269

0

0

... , поглиблення міжнародного поділу праці, міжнародна економічна інтеграція призводять до того, що вплив економічних стосунків стає дедалі вагомішим на інші сфери міжнародного співробітництва. Міжнародні економічні організації поділяються, в свою чергу, на загальноекономічні і спеціалізовані. Загальноекономічні відають широким спектром економічних проблем. До них відносяться ОЕСР, ЄС, СНД, НАФТА, ...

Міжнародні фінансові організації та їх роль

Скачать

130616

3

0

... Чорноморський банк торгівлі і розвитку у 1994 р. (кредитування Банк розпочав у 1999 р), до складу якого як учасниця Україна також входить і отримує допомогу Банку. Розділ 2. Всесвітні міжнародні фінансові організації 2.1 Група Світового банку Група Світового банку (The World Bank Group) складається з чотирьох основних інститутів - Міжнародного банку реконструкції й розвитку (МБРР), Мі ...