Аналіз зовнішньоекономічних та торговельних відносин Франції та України

1.5 Аналіз зовнішньоекономічних та торговельних відносин Франції та України

Франція визнала незалежність України 27 грудня 1991 року. Дипломатичні відносини між двома країнами були встановлені 24 січня 1992 року. В Парижі і Києві діють посольства України та Франції. Посольство України працює в Парижі з 1993 р. [50].

В рамках українсько-французьких взаємовідносин відбувається поступове залучення широких кіл громадськості до їх подальшого розвитку, чому значною мірою сприяли проведені вперше в історії двосторонніх зв'язків Дні української культури у Франції (вересень-грудень 1999р.) та початок роботи Форуму українсько-французького діалогу, покликаного надавати підтримку поширенню феномена т.зв. народної дипломатії. З української сторони Форум очолив академік І.Ф.Курас, з французької - керуючий Банку Франції Ж.-К.Тріше.

Двосторонні торговельно-економічні зв'язки між двома країнами ще не відповідають їх економічному потенціалові.

Динаміка показників зовнішньої торгівлі України з Францією у 1996 – 2001 роках за даними Держкомстату України (млн. дол. США) представлена в табл.1.1:

Таблиця 1.1

Динаміка обсягів зовнішньоекономічної торгівлі України та Франції у 1996 -2001 роках [48]

В табл.1.2 наведені результати аналізу зростання обсягів зовнішньоекономічної торгівлі України з всім світом та питома вага торгівлі з Францією у 2005 -2008 роках.

Таблиця 1.2

Показники міжнародної торгівлі України в цілому з всіма країнами світу та з Францією за 2005 – 2008 роки [48], [49]

Як показує аналіз даних, наведених в табл.1.2, при обсягу території Україна на 10% більше, ніж територія Франції, ВВП Франції за 2007 рік практично в 15 разів більше , ніж ВВП України, а населення Франції більше за населення України тільки на 25%. Таким чином, середньодушовий дохід ВВП на одного жителя Франції за результатами 2007 року був в 11 раз вище ніж середньодушовий дохід на одного жителя України.

Частка експорту у Францію станом на кінець 2007 року становить 0,7% від загального обсягу експорту України у всі країни світу, частка імпорту із Франції становить 2,0% від обсягу імпорту в Україну з всіх країн світу. Тобто, фактично, рівень зовнішньоекономічних відносин є дуже обмежений, при цьому інтерес Франції до продукції з України є мінімальним.

За рівнем інвестицій в економіку України з 1991 року станом на 01.10.2008 року Франція займає 8 місце у світі, слідом за США (табл.1.3), тобто політика прямих інвестицій за нестабільності політичних обставин в Україні є обережною.

Таблиця 1.3

Прямі іноземні інвестиції в економіку України станом на 01.10.2008 року [48]

1.6 Характеристика основних виробників продукції, що експортується з України до Франції, та продукції, що імпортується Україною з Франції

Постійне негативне торгове сальдо (перевищення імпорту над експортом) і обмеженість торгових зовнішньоекономічних відносин між Україною та Францією показує детальний аналіз товарообороту у розрізі статей УКТЗД, згідно статистичним даним митної служби за 9 місяців 2008 року [48].

Україна постачає на французький ринок чорні метали та вироби з них, руди та уранові концентрати, продукцію хімічної промисловості, зокрема мінеральні добрива, текстиль, а також зерно.

У свою чергу, Франція експортує в Україну машини та механізми, лікарські засоби, продукцію сільського господарства та хімічної промисловості, різноманітне технічне обладнання, ТШВ.

Аналіз вибірок, наведених в табл.Б.1 -Б.4 Додатку Б показує, що як експортний товар України у Франції великим попитом користується з продовольчої групи товарів насіння соняшника та соняшникова олія, це єдина з експортних груп товарів України, в якій частка Франції становить 4,5-5,0% від світового обсягу експорту.

Тому в дійсній курсовій роботі детально проаналізуємо операції по експорту у Францію соняшника з України.

1.7 Обґрунтування вибору об’єкта дослідження - насіння соняшника,як експортного товару з України у Францію

Соняшник є основною олійною культурою як в Україні, так і у більшості країн Європи. Соняшникова олія - цінний продукт харчової промисловості. Вона відрізняється високими смаковими якостями, використовується у їжу, для виробництва кондитерських виробів, консервів, маргарину. Із соняшникової олії виробляють оліфу та олеїнову кислоту, яка використовується у шерстяної промисловості.

За останні роки Україна пережила збільшення виробництва соняшнику за рахунок росту посівної площі, що було викликано високою закупною ціною на нього в зв'язку з високим попитом у країнах Західної Європи. Однак час показав недоцільність такого підходу, бо при низькій культурі землеробства і недотриманні сівозмін у зв'язку з високим відсотком розміщення соняшнику, його врожайність як і врожайність інших культур, різко впала. За останній рік положення вирівнялось за рахунок підвищення експортного мита на вивіз соняшнику, а також підвищення цін на зернові. Однак соняшник залишається привабливою в економічному плані культурою для вирощування в нашому регіоні.

Соняшник - провідна олійна культура в Україні, яка порівняно з іншими дає найбільше олії з одиниці площі.

Насіння районованих сортів і гібридів містять понад 48-50 % жиру, 16-19 % білку, а вихід олії при переробці на заводах становить майже 47 %. Соняшникова олія - висококалорійний харчовий продукт. Калорійність 100 г соняшникової олії дорівнює 929 кілокалоріям, тоді як вершкового масла -780.

Цінними є ненасичені жирні кислоти, вміст яких в олії в середньому досягає 90 %, а з них біологічно найкорисніша для людини - лінолева (55-60 %).

Олія широко використовується для виготовлення маргарину, консервів, хлібних і кондитерських виробів, а також застосовується в миловарній, лакофарбовій та інших галузях промисловості.

Соняшникова олія містить ряд інших важливих для людини компонентів: фосфатидів, вітамінів -А, Д, Е, К.

Французькі спеціалісти з харчування вважають, що соняшниковій олії належить майбутнє в нормальному харчуванні людини.

При переробці насіння, крім олії, одержують макуху або шрот, відповідно 33 і 35 %, які є цінним кормом для худоби. На один кілограм шроту чи макухи припадає 1,4; 1,03 кормової одиниці і 0,332; 0,257кг перетравного протеїну. З насіння соняшнику можна виробити білкове борошно для кондитерської промисловості. З лушпиння одержують етиловий спирт, кормові дріжджі, фурфурол для виробництва пластмас.

З серцевини соняшникових стебел виробляють папір і штучний шовк. Соняшник використовується як лікарська рослина. Він є медоносною рослиною, з 1 га одержують 35-40 кг меду.

Соняшник вирощують також як кормову культуру, згодовуючи зелену масу тваринам у свіжому або засилосованому вигляді. Стебла соняшнику містять багато калію і фосфору. При збиранні врожаю їх подрібнюють, а потім приорюють. Кошики використовують на корм худобі.

Урожайність соняшнику у виробництві за останні 35 років на Україні залежно від агрометеорологічних умов вегетації коливається від 9 до18 ц/га. За останні п'ять років посівні площі соняшнику в Україні порівняно з 1986-1990 рр. зросли майже в два рази, при цьому урожайність знизилася з 16-17 ц/га в 1986-1990 рр. до 10-11 ц/га. Така ситуація склалася внаслідок нехтування біологічними особливостями культури, необґрунтованого розширення площ посіву та порушення елементарних вимог агротехніки.

Збільшення посівних площ соняшнику призвело до повернення його на попереднє місце у сівозміні не через 7-8 років, як цього вимагає агротехніка, а через 4-5 років, що призводить до поширення хвороб (сіра гниль, фомопсис та ін.), погіршення загального стану орних земель, збільшення площ, які треба відводити під чисті пари. При цьому виробництво соняшнику із високорентабельного для більшості господарств стає збитковим, оскільки доходи при продуктивності менше 10 ц/га не покривають витрати на його вирощування. Основним регіоном вирощування культури на Україні є Степ, де посівна площа становить 75-79 %, в Лісостепу - до 20 %.

Таблиця 1.4

У загальному обсязі виробництва олійних культур в Україні соняшник займає більше 90%, а в структурі посівних площ не менше 10%. Соняшник – культура вигідна, він може дати прибуток до 89%, менше залежить від погодних умов, хоча дощове літо зменшує вміст олії в насінні. Але якщо в наприкінці 80-х років урожайність соняшнику в нашій країні була на рівні європейських країн, то зараз спостерігається щорічний її спад, в середньому на 7% за рік. Це відбувається з двох причин: внаслідок порушення агротехнології та виснаження земель.

Унікальні природно-кліматичні умови України дозволяють вирощувати соняшник практично на всій території України (окрім Волинської, Львівської та Рівненської областей). Але найбільш сприятливі землі степової зони, куди входить Кримська АР, Херсонська, Одеська, Запорізька, Миколаївська, Луганська, Донецька, Дніпропетровська та Кіровоградська області. Соняшник потребує певної кількості сонячних днів протягом року, для того, щоб відбувся ферментативний процес утворення олії в насінні. У дощове літо в насінні соняшнику збільшується вміст крохмалю. Найбільші посівні площі в Україні займають гібриди "Одеський-122», -123, -128, -249, -504. Олійність харківських сортів складає 52-55%, одеських і запорізьких – 50-52%.

Українська олієжирова галузь представлена підприємствами, які входять в асоціацію "Укроліяпром", а також крупними компаніями ЗАТ "Каргіл", ТОВ "Топфер", ДП "Сантрейд", ПГ «КМТ», «Бунге». Всі компанії працюють на базі крупних українських заводів. Нині в секторі працюють 17 великих підприємств. Існуючі потужності олієжирових підприємств України дозволяють за рік перероблять до 4,5 млн. тонн насіння олійних культур (як правило соняшнику та рапсу), при цьому можна отримати 1,5 млн. тонн соняшникової олії, 380 тис. тонн маргарину, 105 тис. тонн майонезу.

Споживання соняшникової олії власного виробництва в Україні збільшилось за останні роки з 7,5 кг в 1998 році до 12 кг в 2005-му, при рекомендованій нормі споживання 13 кг на особу, що пов’язано зі збільшенням купівельної спроможності населення. Під дією збільшення споживчого попиту і збільшення обсягів виробництва в кондитерській та хлібопекарній галузях, збільшується також виробництво маргарину та майонезу всередині країни, і нині на це йде 1/5 сумарного виробництва соняшникової олії.

Обсяг ринку олії становить 1,7 млн. тонн за рік. Вагома частка виробленої соняшникової олії йде на експорт. .

Варто зазначити, що в світовій структурі споживання серед 17 олійних культур соняшнику належить лише 6,6%. При тому, що олія рапсова займає 9,9%, пальмова – 22,4% і соєва – 26% споживання.

Відсутність мита на вивезення насіння соняшнику впливало на власну олієжирову галузь України. Насіння йшло на експорт. Заводи стояли, соняшникова олія потрапляла до нас із-за кордону. Для захисту галузі в жовтні 1999 року уряд ввів 23% податок на експорт насіння соняшнику.

Однак давальницька схема дозволяла вивозити насіння й далі. Лише після заборони на давальницькі операції, олієжировий комплекс України нарешті почав відновлювати свої позиції. У липні 2001 року був прийнятий новий закон, відповідно до якого експортний податок знижувався до 17% митних витрат на умовах FOB. Цей закон скасував також безмитний статус, який раніше надавався експорту, що здійснювався відповідно до давальницьких контрактів. Після того, як безмитний статус було відмінено, нове 17% експортне мито істотно скоротило експорт українського насіння соняшнику. Із соняшникової олії та макухи експортні мита не стягуються.

На рис.1.1 - 1.3 наведені результати проведеного в курсовій роботі аналізу обсягів вирощування та внутрішньої переробки в олію сімян соняшника в Україні, внутрішня цінова політика закупки сімян соняшника та обсяги його експорту, ефективність індикативного регулювання цін експорту соняшнику до вступлення України в СОТ.

Аналіз графіків рис.1.3 показує, що з другої половини 2008 року, в зв’язку з світовою фінансовою кризою, на зовнішньому ринку різко впав попит на соняшник і, відповідно, ціни. Аналогічно, різко знизилися внутрішні ціни в Україні (рис.1.2). Враховуючи самий великий врожай соняшника в Україні у 2008 році (рис.1.1), склалася ситуація надлишку до 3 млн.т зібраного соняшнику, який не може бути використаний в Україні.

Похожие работы

Зовнішньоекономічні операції між українськими та французькими суб’єктами підприємницької діяльності (на прикладі експорту соняшникової олії ЗАТ з ІІ "ДОЕЗ")

Скачать

124098

4

25

... взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності. Договір (контракт) укладається відповідно до Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" [5]та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб'єкти підприємницької діяльності при складанні тексту договору (контракту) мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації міжнародних органів ...

Організація, управління та оцінка ефективності зовнішньоекономічних операцій підприємства в умовах світових змін попиту та пропозиції як наслідків світової фінансової кризи 2008-2010 рр

Скачать

110286

13

18

... , кооперативними та іншими страховими компаніями, а також іншими суб’єктами ЗЕД, до статутного предмету діяльності яких входять страхові операції (страхування). Страхування зовнішньоекономічних операцій в Україні здійснюється щодо ризиків, які існують у світовій практиці. А страхування експортних кредитів, позичок, окремих контрактів на поставку машин і обладнання, інвестицій як на території Укра ...

Особливості та інструменти митно-тарифного регулювання міжнародної економічної діяльності в Франції відносно експорту-імпорту насіння соняшника та соняшникової олії в Україну та з України

Скачать

132811

3

17

... СОТ) та Україною (членом СОТ, "третя країна" для ЄС) ставки ввізного та вивізного мита встановлюються тільки за правилами СОТ. 5. Інструменти митного регулювання експорту-імпорту насіння соняшника та соняшникової олії у Франції та Україні В Франції митне регулювання експорту (вивізне мито) та імпорту (ввізне мито) на насіння соняшника встановлене у 2010 році на рівні: для країн-виробників ...

Шпоры по международной экономике

Скачать

459297

0

0

... в другие граны. ИММИГРАЦИЯ - это обратный процесс, то есть выезд иностранных рабочих на работу в данную страну. Базовой формой организации внешней трудовой миграции, принятой в международной практике, являются двухсторонние соглашения между заинтересованными государствами, где, в частности, оговариваются социальное и трудовое равноправие между иммигрантами и гражданами страны пребывания. Важное ...