Прослухайте речення. Перебудуйте його так, щоб утворилося спонукальне речення. Запишіть його

3.         Прослухайте речення. Перебудуйте його так, щоб утворилося спонукальне речення. Запишіть його.

Діти повісили на деревах годівнички..

4.         Прослухайте речення. Випишіть з нього головні слова.

Андійко прочитав цікаву книжку.

Результати виконання даної контрольної роботи представлені на діаграмі 1.

Діаграма 1

Як видно з діаграми, краще справилися із завданням учні експериментального класу, ніж контрольного. На високий рівень в експериментальному класі виконали завдання 22% учнів, що на 11% більше, ніж у контрольному. Кількість учнів, що виконали завдання на достатній рівень, в експериментальному класі становить 62%, а у контрольному – 49%. У контрольному класі 33% учнів виконали завдання на середній рівень і 7% на початковий, а в експериментальному – відповідно 15%, а на початковому рівні – жоден учень.

Таким чином, результати експериментального дослідження пітвердили правильність сформульованої нами гіпотези нашого дослідження.

Висновки

Розглядаючи вищезгадані питання, можна прийти до висновку, що потреба у грі ніколи не зникне в людини. Для дитини особлива цінність гри полягає не тільки в тому, що вона дає їй можливість як загального, так і фізичного, духовного зростання, а й у плані підготовки до різних сфер життя. Гра для дитини, особливо в молодшому шкільному віці, наділена ще й дослідницьким змістом, який дає змогу моделювати все те, що існує поза грою. Саме через гру дитина швидше знайомиться з правилами та нормами спілкування з оточенням – із світом природи, з людьми; швидше опановує навичок і звичок культурної поведінки.

Будь-яка інструментовка ігор виправдана ще й психологічно: у грі дитина безтурботна, психологічно розкута і більше, ніж коли-небудь, здатна на повне вираження свого індивідуального "Я". Важливим стає таке завдання для вчичелів початкових класів та вихователів: дати можливість кожній дитині через гру самовиразитися, самореалізуватися, як у процесі навчання так і в позаурочний час.

У процесі констатувального експерименту нами проаналізовано навчальні посібники для вчителів початкових класів з метою визначення використання ігор для підвищення ефективності навчального процесу. Ми з’ясували, що у посібниках недостатньо звернуто увагу на способи ігрової навчальної діяльності учнів. Також проаналізовано передовий педагогічний досвід вчителів початкових класів з даної проблеми, проведено анкетне опитування вчителів та аналіз відвіданих уроків. Результати аналізу дають можливість константувати, що вчителі час від часу використовують окремі ігри (дидактичні, сюжетно-рольові). Проте широкого вибору ігор ми не спостерігали.

Аналіз передового педагогічного досвіду роботи вчителів початкових класів, навчально-методичної літератури для вчителів показав, що проблема використання ігор з метою підвищення ефективності навчального процесу у початковій школі знайшла в основному належне відображення. Але в масовому педагогічному досвіді ця проблема не знайшла належного розв’язання.

У процесі ігрової діяльності молодших школярів необхідно враховувати такі психологічні особливості, як увага, мислення, пам’ять, сприймання, уява. Ці особливості сприятимуть підвищенню навчальних досягнень молодших школярів.

На основі аналізу психолого-педагогічної літератури нами виділено такі способи ігрової діяльності молодших школярів, як дидактична гра, творчі ігри, творчі завдання, творча робота, списування із розв’язуванням різних завдань, розгадування ребусів.

Врахування наведених способів сприятиме підвищенню ефективності навчального процесу, підтримуватиме активний стан школярів на всіх етапах навчального пізнання.

На основі аналізу матеріалів констатувального експерименту розроблена методика формувального експерименту, який проводився на уроках математики та української мови. Нами використовувалися різні способи ігрової діяльності молодших школярів.

У процесі експериментального дослідження проводилися контрольні заміри рівнів навчальних досягнень учнів. Результати виконаної крнтрольної роботи з математики свідчать про те, що учні експериментальних класів мають кращі знання, ніж учні контрольних класів, а результати контрольної роботи з української мови також показали, що успішніше справилися з завданням учні експериментального класу.

Отже, результати експериментального дослідження підтвердили правильність сформульованої нами гіпотези дослідження.

Список використаних джерел

1.         Адруховець Л. Ігрова педагогіка // Завуч.. – 2004. - № 1 (187). – С.6-16.

2.         Артемова Л. Вчись граючись. – Тернопіль, 1995. – 118 с.

3.         Букатов В. Коли гра на користь // Дитячий садок. – 1999. – Ч.17, трав. – С.6.

4.         Ватаманюк Г. Інтелектуальна гра як засіб активізації навчально-пізнавальної діяльності старших дошкільників та молодших школярів // Початкова школа. – 2008.- № 6. – С.40-43.

5.         Ващенко Г. Роль ігрової діяльності у навчанні // Ващенко Г. Загальні методи навчання. – К., 1997. – С.366-380.

6.         Виготський Л.С. Проблеми дитячої психології. – Сакт-Петербург: Союз, 1997. – 224 с.

7.         Виховання естетичної чуйності до природи у процесі гри // Початкова школа. – 1996. – № 4. – С.53-54.

8.         Воробйова С. Дидактичні ігри в процесі навчання // Рідна школа. – 2002.- №5.- С. 46-49.

9.         Галкін С. Організація ігрової діяльності на уроці // Завуч. – 2004. - № 30 (216). – С.9; - 2005. - № 2 (224). – С.17-20.

10.      Гриб Д.М. Гра у навчанні шестиліток // Початкова школа. – 1985. - № 2. – С. 54-56.

11.      Гончаренко С. Український педагогічний словник. – К.: Либідь, 1998. – 376 с.

12.      Данилова Л. Розвивати пізнавальну активність учнів // Рідна школа. – 2002. - № 6. – С. 18.

13.      Данько Н. Гра в процесі викладання курсу „Світ мистецтва” // Початкова школа. – 2008. - № 2. – С.25-27.

14.      99 методичних знахідок // Завуч. – 2004. - № 33 (219). – вкладка. – С.1-11.

15.      Дидактична гра (Форми навчання у школі): Книга для вчителя / За ред. Ю.І.Мальованого. – К., 1992. – С.89-104.

16.      Дидактичні ігри // Початкова школа. – 1997. - № 9. – С. 49-50.

17.      Дон О. Дидактичні ігри в навчально-виховному процесі // Шкільний світ. – 2001. - № 35 (115). – С.2.

18.      Дон О. Про дидактичні ігри // Завуч. – 2001. - № 23-24 (101-102). – С.31-35.

19.      Ельконін Д.Б. Психологія гри. – М., „Педагогіка”, 1978. – 304 с.

20.      Ельконін Д.Б. Психологічні питання дошкільної гри // Вікова і педагогічна психологія. – М., 1992. – С.63-78.

21.      Єсирєва Л.А. Навчатися граючись // Початкова школа. – 1988. - №.10. – С.45-47.

22.  Жорник О. Використання дидактичних ігор у навчанні // Рідна школа. – 2000. - № 4. – С. 63-64.

23.      Жорник О. Формування пізнавальної активності учнів у процесі ігрової діяльності // Рідна школа.. – 2000. - № 3. – С. 37-39.

24.      Заброцька С.Т. Уроки читання. 2 клас. Посібник для вчителя. – Тернопіль: Навч.Книга-Богдан, 2005. – 288 с.

25.      Заброцький М.М. Основи вікової психології. Навчальний посібник. – Тернопіль: Навчальна книга-Богдан, 2008. – 112 с.

26.      Зірка О. Розвиток інтелектуально-пізнававльної сфери школярів через гру: Корекційно-розвивальна програма // Початкова освіта. – 2007. - № 7 (391). – Вкладка у газету.

27.      Зевако В,. Непийвода С. Цікаві завдання на уроках читання. Посібник для вчителя. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2005. – 128 с.

28.      Ігрові проблемні ситуації // Початкова школа – 1996. - №7. – С. 27-28.

29.      Ігри та ігрові вправи з дітьми шестирічного віку / За ред.С.Г.Коваленко – К.: Рад.школа, 1987. – 144 с.

30.      Калінченко І. Значення дидактичних ігор для розвитку пізнавального інтересу // Початкова освіта. – 1999. - № 17. – С.5.

31.      Карабаєва І., Ладивіз С. Уява народжується в грі // Дошкільне виховання. – 2007. - № 10. – С.4-8.

32.      Качеровська Т. Теоритичні основи застосування ігрового проектування у вітчизняній педагогіці. Історичний аспект // Вища школа. – 2005. - № 2. – С.58-63.

33.      Кобевка А. Використання ігор на уроках в 1 класі з метою забезпечення наступності між дошкіллям та початковою ланкою освіти // Початкова школа. – 2006. - № 7. – С.1-4.

34.      Коберник О., Коберник Т. Активізація навчально-пізнавальної діяльносгі школярів // Рідна школа.. – 1999. - № 1. – С. 55-80.

35.      Коменський Я.А. Велика дидактика // Зібрання педагогічних творів.- М., 1982. – 200 с.

36.      Копилов С. Навіщо шестирічним потрібна гра? // Дошкільне виховання. – 2006. - № 9. – С.12-14.

37.      Котирло В. Психологія гри // Дошкільне виховання. – 1968. - № 8. – С.3-8.

38.      Кравець В.П. Історія класичної зарубіжної педагогіки та шкільництва. – Тернопіль, 1996. – 435 с.

39.      Кравець В.П. Історія української школи та педагогіки. – Тернопіль, 1996. – 430 с.

40.      Кудикіна Н.В. Педагогічні умови забезпечення успішної ігрової діяльності дітей // Управління школою. – 2004. - № 25-26 (73-74). – С.51-52.

41.      Кудикіна Н.В. Психолого-педагогічні засади ігрової діяльності дітей // кудикіна Н.В, Ігрова діяльність молодших школярів у позаурочному навчально-виховному процесі. – К., 2003. – С.97-142.

42.      Кукушин В. Ігрові технології на уроках // Відкритий урокю – 2006. - № 6 (червень). – С.3-10.

43.      Макаренко А. Твори: У 3 т. – К. – 1976. – 455 с. – Т.3.

44.      Методика виклалання української мови: Навчальний посібник / За ред.

С.Т.Дорошенка. – К. – Вища школа, 1999. – 424 с.

45.      Микитинська М.І., Мацько Н.Д. Математичні ігри в 1-3 класах. – К.: Рад.школа, 1980. – 128 с.

46.      Нікітін Б. Розвиваючі ігри. – Тернопіль, 1999. – 195 с.

47.      Новикова С. Роль гри у навчанні і вихованні молодших школярі // Початкова школа. – 1997.- № 9. – С. 24.

48.      Ноздрова О. Дидактичні ігри як засіб вирівнювання індивідуально- пізнавальних розбіжностей дітей 6-7 років // Початкова школа. – 2007. - № 5. – С.50-53.

49.      Особливості психічного розвитку дітей 6-7 років / За ред. Д.Б.Ельконіна, А.Л.Венгера. – М.: Педагогіка, 1988. – 136 с.

50.      Пономаренко Т.Л. Гра як провідна діяльність дошкільника // Оновлення змісту та форм дошкілля та початкової освіти України: Матеріали Всеукраїнської наково-практичної конференції. – Миколаїв, 2003. – С.266-269.

51.      Психологія ігрової діяльності дітей дошкільного віку // Дошкільна педагогічна психологія: Навчальний посібник для студентів педагогічних інститутів / За ред.Д.Ю.Ніколенко. – К., 1987. – С.25-38.

52.      Роговик Л. Енергія навчального простору в психомоторних іграх // Початкова школа. – 2004. - № 7. – С.21-25.

53.      Розвиток навички читання. Методичні рекомендації. – Київ, Освіта. – 1993. – 304 с.

54.      Савченко О.Я. Дидактика. – К., 1999. – 315 с.

55.      Савченко О.Я. Читанка. Підручник для 2 класу. – К.: Освіта, 2002. – Ч. 1, 2.

56.      Савчин О.Я. Вікова психологія. – Дрогобич. – 2001. – 287 с.

57.      Савчин М.В. Педагогічна психологія. – Дрогобич. – 1998. – 142 с.

58.      Салюк А. Дидактичні ігри у 1 класі // Початкова школа. – 2008. - № 3. – С.30-33.

59.      Сапун Г.М. Збірник диктантів з української мови для початкових класів. – Тернопіль: Підручники і посібники, 1996. – 96 с.

60.      Саюк В. Історико-педагогічний аналіз використання гри у навчальному процесі // Рідна школа. – 2005. - № 7. – С.50-52.

61.      Северина С. Роль гри в дошкільному дитинстві // Психолог. – 2005. – Ч.9 (153), берез. – С.7-10.

62.      Свідлова Л. Дидактичні вправи для мовної розминки на уроках читання // Початкова школа. – 2006. - № 7. – С. 17-19.

63.      Скворчевська О.В. Теорія ігрової діяльності // Англійська мова в початковій школі. – 2008. - № 2-3 (39-40). – С.2-8.

64.      Скрипченко Н.Ф., Савченко О.Я. Читання в 2 класі. – К.: Рад.школа, 1987. – 245 с.

65.      Скрипченко О.В. Психічний розвиток учнів. – К.: Рад.школа, 1974. – 104 с.

66.      Сухомлинський В. Афоризми // Дивослово. – 2005.- № 9. – С. 27-28.

67.      Сухомлинський В. Вибрані твори: У 5 т. – К., 1976. – Т.1-4.

68.      Сухомлинський В. Серце віддаю дітям // Вибрані твори: В 5 т. – К.: Рад.школа, 1976. – Т.3. – 279 с.

69.      Ушинський К.Д. Твори: У 6 т. – К., 1952. – Т.5.

70.      Фіцула М.Н. Педагогіка. – К., 2000. – 556 с.

71.      Франковська О. Ігрова педагогіка. Технологічний аспект // відкритий урок. – 2005. - № 21-22. – С.53-59.

72.      Чернікова Т. Ділова гра – психолого-педагогічний консиліум „Навчальна та міжособистісна взаємодія педагога та учнів” // Підручник для директора. – 2007. - № 9. – С.15-20.

73.      .Шарагова Н. Ігри на уроках української мови у 1-2 класах // Початкова школа. – 2007. - № 9. – С.6-10.

74.      Щербань П. Дидактичні ігри у навчально-виховному процесі // Початкова школа. – 1997. - № 9. – С.18-21.

75.      Щербань П. Ситуаційно-ігрові методи навчання // Збірник наукових праць Полтавського педагогічного університету. – Полтава, 2005. – Вип.7. – С.105-113.

76.      Юшкіна О. Ігри та вправи до уроків образотворчого мистецтва // Початкова школа. – 2007. - № 11. – С.39-40.

Додаток 1

Анкета для вчителів

1.         Як часто Ви використовуєте на уроках ігри (ігрові ситуації)?

а) на кожному уроці;

б) періодично;

в) рідко;

г) не використову.

2.         На яких уроках Ви використовуєте ігри?

3.         Які види ігор Ви використовуєте:

а) ігри за правилами; г) мовні ігри;

б) дидактичні ігри; д) сюжетно-рольові ігри;

в) творчі ігри; е) ігри-впаави

Додаток 2

Урок-гра з читання. 1-й клас

Тема: Закріплення вивчених букв

Мета: закріпити вивчені букви, знукові значення вивчених букв; формувати навички чигання слів та речень і вивченими буквами, уміння читати, розмовляти відповідно до норм літературної вимови; розвивати мовлення учнів, пізнавальні інтереси; виховувати любов до природи.

Хід уроку

I.Організація класу. Учитель. Любі діти, у наш клас Завітали люди щирі. Привітайте в добрий час Гостей посмішкою й миром. Учні. Ми вам раді, люди добрі, І вітаєм щиро вас!

І запрошуєм ласкаво

На урок читання в перший клас.

II.Повідомлення теми і меги уроку.

- Сьогодні у нас незвичайний урок. Сьоголні ми зробимо ще один крок

В країну відому, в країну чудову,

В країну Грай ландію.

- Діти, Виноситимете почесне звання грайландиків.Повноправною господаркою цієї країни є Гра.

Під час подорожі країною Грайландією ми зупинимося в трьох портах:

„Букви”- „Слова” - „Речення”. Вчитель покзує карту подорожі.

Подорожувати будемо на швидкому і зручному виді транспорту –

кораблі. Роботи у нас багато і, щоб усю її подолати, ви повинні бути: чемними, уважними, слухняними і розумними.

III. Розвиток артикуляційного апарату.

-Спочатку нам треба зробити розминку. Зранку ви йшли до школи і ваші ручки та ніжки зробили зарядку. Щоб добре читати під час подорожі, треба зробити зарядку і для губ, язика, зубів.

Вправа „Горішки" - для розслаблення нижньої щелепи

-Уявіть собі, що у вас багато горішків і вам дуже хочеться їх згризти. Стисніть міцно зуби, напружте нижню щелепу. Розколовся горішок, розслабте рот. Ви вже не напружуєтеся, вам легко. А тепер те саме під віршик: Я горішки розгризаю,

Зуби міцно я стискаю.

Як розгриз - то відпускаю

І тепер відпочиваю.

В нас горішків ще багато,

Довго гризти їх малятам.

Вправа „Крижаки гірка" - для розслаблення м'язів язика.

-Зробимо з язика крижану гірку, язичок напружте, кінчик притисніть до нижніх зубів, тоді язик випнеться гіркою. Відкрийте рот, я подивлюся, яка у вас гірка. Але ось настала весна. Розтопилася гірка, і наш язик розслабився. А тепер те саме робіть під вірш:

Раптом спинка язика Стала гіркою льодка. Розтопитись їй звелю

Я напруги не люблю.

Став на місце наш язик,

Бо до льоду він не звик.

Вправа „Хоботок" - для розслаблення м'язів губ.

- Ви всі були у зоопарку і бачили там слона. Уявіть собі, що ми - слоненята. Я вам прочитаю вірш, а ви робіть, про що там написано:

Я наслідую слона,

Губи хоботом тягну.

А тепер їх відпускаю

І на місце повертаю.

Потягну - і розслабляю,

Потягну - і розслабляю.

IV. Подорож до країни Грайландії.

- Подорожувати будемо з Азбукавриком. Чому в нього таке дивне ім'я? Перша його частина - це ім'я мами Азбуки, а друге - тата Букваря.

Час вирушати. Приготувались. Наш корабель піднімає вітрила. Дме зустрічний вітер.

Наш курс - порт „Буквар".

Ось ми й на місці призначення.

Щось у порту дуже тихо. Досі ми плавали, з цього порту надійшла телефонограма, де повідомляється, що там з'явилися жуки-буквоїди. Вони наробили лиха, пошкодили букви. Нам треба їм допомогти, тобто відгадати, що це за букви. такі.

Гра „Відгадай букву".

- Назвіть букви, що позначають голосні звуки.

- Чому звуки називаються голосними?

Фізкультхвилинка.

Всі піднесли руки - раз!

Став навшпильки увесь клас.

Два - присіли, руки вниз,

На сусіда подивись.

Раз! – і вгору. Два! – і вниз,

На сусіда подивись.

Будем дружно ми вставати,

Щоб ногам роботу дати.

Раз – піднялись, два – присіли

Хай мужніє ваше тіло.

Хто старався присідати.

Може вже відпочивати.

- Ми минули порт „Букви" і наближаємося до порту „Слова".

- Ви, діти, не забувайте, що ми мандруємо країною Грайнландією разом з Азбуквариком. А в цій країні повинно бути весело і цікаво. Подорож буде не такою сумною, коли ми пограємо у гру „Що? Де? Коли?”

Із командою знавців, учнями 1-го класу, виявили бажання грати звірята і птахи. Ведучою буду я, якщо ви не заперечуєте.

Вчитель крутить барабан, стрілка вказує на конвертп 1. (На екрані з 'являється Білочка).

Бере конверт і зачитєс:

„Шановні друзі! Спочатгсу відгадайте, як мене звуть, а потім я в подарунок пєредамм ялинку із завданням ".

Гра „Дізнайся ім’я білки”

Поряд із білкою намальовані квіти, які відрізняються між собою кольором і формою пелюсток. В середині кожної квітки написана буква. Білочка тримає такі ж квіти, але розміщені вони в іншому порядку. Учні відгадують, що лісову кр асуню звати Клара.

На ялинці білка розвішала слова.

Вітер пустотливий букви позривав.

Букви на галявинці діти підберуть,

Швидко на ялинку білці подадуть.

МУЗ.КА Д.Б М.ВА ВІТ.Р ТР.ВА Б.ЛКА

Діти тримають віяла з буквами, що позначаю приголосні звуки.

- З першим завданням ви впоралися добре, я задоволена вами і гадаю, що Білочка теж.

- Продовжую гру, кручу барабан. Випав конверт 2. З вами грає Ворона.

Вчитель зачитує звернення Ворони: „Любі хлопчики і дівчатка! Я вже стара, очі недобачають. Допоможіть мені прочитати слова ".

Що могла каркнути їм Ворона?

топля

тина

КАР ета

аван

- Як ці слова може прочитати Ворона?

V. Підсумок уроку.

- Ви сьогодні були не тільки уважні, розумні, організовані

кмітливі, а ще були й щасливими мандрівниками!!!

- Вам сподобався урок?

Якщо так, учні піднімають зелений кружечок, якщо ні - червоний. Азбукварик дарує дітям книжки з оповіданнями про тварин.

Додаток 3

Ігрові прийоми навчання читаня

Всім відомо, що саме процес читання на початковій його стадії -надзвичайно важкий для дітей, потребує від них значних розумових зусиль. А використання гри дає можливість навчатися у більш легкій, невимушеній формі. Ігри па уроках читання надзвичайно корисні. Вони сприяють розвитку у дітей спостережливості, вчать порівнювати, аналізувати, робити висновки, узагальнення. Саме завдяки грі вчитель може естетично оформити навчальний матеріал, а учень - емоційно сприймати його. Завдяки ігровим формам занять вдається залучити пасивних учнів до систематичної розумової праці, дати змогу дитині відчути успіх, повірити в свої сили. Наприклад, діти мають багато іграшок і часто приносять їх до школи, щоб гратися. Тому в кожного є своє звірятко чи лялька, а у декою – лялька-рукавичка для лялькового театру, яка у потрібний момент може „ожити^”.

Учитель може запропонувати:

-     Навчи іграшку читати це речення, цей текст.

-     Чия лялька краще прочитає?

-     Яка іграшка хоче розповісти прочитане?

-     Прочитай своїй ляльці тощо.

За спостереженнями, учні, які були не дуже охочі до серйозного і систематичного тренування і які протестували проти вимог „прочитай сторінку”, змогли подолати трудноші читання саме через гру.

Водночас варто застерегти й від надмірного захоплення грою у навчанні дітей. Потрібно привчати їх виконували завдання і в звичайній формі, показувати, що навчання – це не лише гра, а й серйозна, важка праця.

Ось приклад деяких ігор, які можна використовувати в різні періоди навчання грамоти.

Тема „Слово, речення”

Гра „Збудуємо сходинки".

Мета: сприяти формуванню початкового уявлення про слово і вмінню замінити його символом,

Учитель: Прочитаємо віршик і збудуємо сходи зі слів. Кожне слово – окрема сходинка.

Діти читають віршик, а представники кожного ряду малюють на дошці сходинки. Виграє ряд, який правильно побудує сходинки.

Буква до букви –

і виникне слово. Слово до слова -Звучить рідна мова,

І.Січовик

Гра „Придумай речення"

Мета: утвердити думку, що слово і речення навчає дітей взаємодії, Учитель називає будь-яке слово і кидас дитині м'ячик. Учень ловить м'ячик і придумує речення із запрапонованим словом. Якщо він не може швидко придумати речення, то повертає м'ячик учителеві. Якщо дитина впоралася із завданням, то сама пропонує наступне слово і кидає м'ячик комусь із учасників гри.

Тема „Поділ слів на склади”

Гра „там-там”

Мета: підготовка дітей до навчання письма. Розвивати уміння ділити слова на склади і розрізняти звучання різних звукових сигналів.

Учитель звертається до дітей:

- Здавна люди намагалися передавати свої слова на далеку відстань.

Для цього використовували багаття, вогні маяків, звукові сигнали. А от в Африці навчилися передавати відомості за допомогою барабана.

Кожному звукові відповідає певний удар - довгий чи короткий, голосний чи тихий. Ось ми з вами зараз і спробуємо пограти в такий африканський барабан, що зветься там-там.

Спочатку навчимося з допомогою там-таму передавати склади. Будемо бити в барабан стільки разів, скільки складів є у слові, яке я назву.

Учитель називає слово, а учень б'є в барабан потрібну кількість разів.

Наприклад: час - 1 удар, зима - 2 удари, коридор - 3 удари тощо,

Гру можна ускладнити: на наголошений склад вдарити в барабан з більшою силою.

Тема „Голосні і приголосні звуки. Позначення цих звуків умовними знаками"

Діти, які уміють робити звуковий аналіз, краще читають і без проблем пишуть диктант. Справа в тому, що процес письма досить складний. Дитина чує певний звуковий потік. Щоб його записати, вона повинна розчленувати те, що чує, на окремі звуки, співвіднести звуки з певними фонемами, а фонеми перевести у букви. Тож, для малюка цей процес важкий і тернистий. Щоб полегшити його, доцільно використовувати гру „Живий звук".

Учитель. Мені недавно сказали, що звуки можна оживити і показати руками. Голосний – кружечок. Руки підніміть і з'єднайте над головою. Вийшов кружечок.

Приголосний твердий – це рисочка. Поставте зігнуту в лікті руку перед грудьми.

Приголосний м'який – це дві рисочки. Поставте перед грудьми дві зігнуті в ліктях руки.

Додаток 4

Ігри на уроках математики

Математика в початкових класах має як практичне, так і навчально-пізнавальпе значення. Математичні знання, набуті в початкових класах, потрібні в повсякденному житті, під час вивчення інших дисциплін, для розуміння повідомлень засобів масової інформації. Істотним на початковому етапі є оволодіння обчислювальними уміннями і навичками.

В 3 класі чотирирічної початкової школи найбільше часу за програмою відводиться на вивчення теми „Табличне множення і ділення”. Поряд з відомими прийомами, які рекомендуються в методичній літературі для вивчення табличних випадків множення і ділення, можна використовувати ігрові прийоми, нескладні ігри. Математичні ігри допомагають швидко вивчити і закріпити знання таблиці множення, засвоїти відповідні випадки ділення.

Гра „Допоможи білочці зібрати гриби”

По гіллячках, на тоненьких,

Поки день ще не погас,

Сироїжки та опеньки

Білка сушить про запас.

Учитель звертається до дітей із пропозицією допомогти білочці відібрати найсмачніші гриби.

На грибах записані приклади на множення та ділення. Смачними будуть ті, відповідь яких менша за число 27.

9:3=...	4*5=...	6* 3=...	4*7=...
5* 8 =...	12:3=...	35:7=...	4*9=...
3*4 =...	5 * 6 =...	42 : 6 =...	2 * 8=...

Гра „Кмітливе око"

Учні поділені на дві команди, з кожної виходить по 5 учнів, їм роздають картки з цифрами І знаками дій. За сигналом діти складаюсь приклади на множення (наприклад: 3*7 = 21; 2*6= 12; 4*5 = 20).

Потім вчитель пропонує з цими числами утворити інші приклади на множення (7*3 = 21; б * 2 =12; 5*4 = 20). У кожній команді один з її членів записує складені вирази на дошці. Порівнюючи пари виразів, діти повторюють переставний закон множення. Виграє та команда, яка складе більше прикладів за відведений час і сформулює переставний закон множення.

Гра „Полатай дірки"

На підлозі мишка

Підібрала книжку.

Сторінки гортала,

До дірок читала.

Вчитель говорить, що треба полатати сторінки книжки з ма тематики

3*....= 216* ......= 18

2*......= 125*.....=20

4*.........= 164* ...... =24

5*..........= 15З* ....... =27

Гру можна організувати як змагання між рядами..

Додаток 5

Ігри до уроків образотворчого мистецтва

Ігри можуть бути іще однією формою перевірки і закріплення знань з образотворчого мистецтва. У процесі гри діти навчаються правильно сприймати форму предмета, його барву, величину, пропорції, положення у просторі відносно інших предметів.

Розробляючи художньо-дидактичні ігри, треба врахувати 4 види діяльності учнів на уроці: малюнання з натури, тематичне, декоративне малювання, бесіди про образотворче мистецтво.

Художньо-дидактичні ігри можна поділити на кілька видів: ігри-подорожі або ескурсії, ігри-змагання або естафети, ігри-загадки, та ігри-лото, композиційні ігри.

Лото _„Чи знаєш Ти дерева?"

Гра проводиться на початку уроку перед малюванням осіннього дерева в пам'яті і за уявою.

Дидактичне завдання. Вдосконалюнати спостережливість, досвід учнів, зорову пам'ять,

Дидактичний матеріал. Набір карток із зображеннями або фотографіями різноманітних дерев (береза, дуб, ялина, сосна, липа, осика, горобина, модрина) на кожного учня; набір фішок, книжка із загадками про дерева.

Гра пройде більш ефективно, якщо перед її проведенням організувати ескурсію до лісу чи парку, під час якої учні спостерігатимуть дерева у природі.

Зміст. Перед грою учні отримують набір карток з чотирма або шістьма зображеннями дерев. Вчитель попереджає, що виграють найбільш уважні і спостережливі.

Правила. Учні мовчки відгадують загадки, закриваючи зображення-відгадки фішками. Той учасник гри, у якого всі зображення будуть закриті, піднімає руку – виграє той, хто правильно впізнав усі дерева..

Пробний хід. Вчитель демонструє одну з карток (бажано збільшений варіант, щоб було добре видно всім учням) і загадує одну із загадок, учні повідомлюють відгадку і показують на картці зображення дерева, про яке була загадка. Вчитель загадує ще одну загадку про дерево, зображення якого немає на картках. Учні відповідають про яке дерево була загадка, і додають, що цього дерева не було на картках.