Особливості занять в гуртку образотворчого мистецтва

3.2 Особливості занять в гуртку образотворчого мистецтва

 

Гурток – основна форма навчально-виховної роботи в позаурочний час. Дітей об’єднує спільне захоплення. Мета гуртка – захопити дітей цікавою роботою, заінтригувати. Постійно тривала робота збагачує життя школярів, потребує щоденної думки. Чим цікавіша робота, до якої залучається дитина, тим яскравіше розкриваються її здібності, навички.

Характер позакласної роботи створює найсприятливіші умови для заняття школярів різноманітними видами діяльності на заняттях гуртка образотворчого мистецтва – пізнавальна, ігрова, розвиваюча, естетична. Саме в наслідок творчого пошуку школярі пізнають радість власного відкриття своїх можливості. Можливості для всебічного розвитку учнів в позакласні години дуже широкі, здібності і нахили дітей багатогранні – треба тільки знати учнів, вміти бачити й відкривати їх уподобання, схильності та інтелектуальні, трудові, творчі інтереси.

Гурток несе велике виховне значення: виховує терпіння, вимогливість до своєї роботи, навички самостійності, вміння працювати зосереджено не відволікатись тривалий час, постійно аналізувати й відображати в малюнку пропорції предмета, його характер і розміщення, освітлення і колір; можливість виразити образи своєї фантазії.

У дітей, які малюють пейзаж з натури чи малюнку художника, розвивається зорова пам'ять, образне мислення, естетичний смак, що в свою чергу впливає на чіткість і точність виконання завдання. Процес засвоєння техніки живопису здійснюється через деякі етапи:

      Ознайомлення з правилами малювання пейзажу;

      Вибір матеріалів та приладь для роботи;

      Засвоєння прийомів малюнку пейзажу;

      Виконання пейзажу олівцем;

      Закінчення малюнку кольором.

Навчання малювання пейзажу повинно йти від легкого до складного. Спочатку слід дати учням спеціальні вправи, які займають кілька хвилин на початку уроку. Організувати колективне обговорювання предметів, керівник гуртка пояснює дітям, що малювати пейзаж потрібно з певної точки зору, бо інакше змінюється видимість предметів. При цьому доцільно показати пейзаж з різного положення (високий, низький, середній горизонт).

Учням з малим досвідом роботи важко одночасно вивчати твір художника і компонувати малюнок. Тому перш ніж почати малювати керівник повинен поставити перед учнями запитання про те, як краще розмістити зображення на аркуші паперу: (вертикальне та горизонтальне розміщення)

Керівник повинен знати вікові особливості роботи дітей в цій техніці. Принцип композиції учні засвоюють з деякими труднощами. Якщо на кожному занятті не нагадувати їх, то на наступних заняттях вчитель зустрінеться з тими самими помилками.

Учитель повинен навчати учнів аналізувати предмети, що оточують нас.

Починаючи вчити дітей малювати пейзаж, необхідно звернути увагу на методичну послідовність відтворення зображення. Всю роботу над малюнком потрібно розбити на декілька етапів та дати можливість дітям зрозуміти послідовність роботи.

Велику увагу вчитель повинен приділити питанням техніки малювання: правильному штрихуванню, роботі пензлем тощо. З цією метою учні систематично проводять різноманітні графічні й живописні вправи.

Вирішення пейзажу в кольорі – складний процес, бо при цьому слід передати тонове і кольорове співвідношення всіх елементів пейзажу.

Починаючи малювати фарбами слід вирішити тонове співвідношення пейзажу: визначити світло і тінь. Дітям важко малювати змінюючи кольори. Вони не розуміють, що сніг не лише білий, а й голубий, сірий відтінки. Задача вчителя навчити дітей бачити всі відтінки предмета і передавати їх на аркуші паперу.

 

3.3 Педагогічний експеримент

 

Педагогічна практика з додаткової кваліфікації «Керівник гуртка образотворчого мистецтва» в ЗОШ №139 міста Харкова, дала чітку можливість здійснити експеримент для його організації було обрано групу дітей (учні 2-А класу). В групі проводились гурткові заняття.

Хід та методика експерименту

Об’єкт дослідження: група дітей на заняттях образотворчого мистецтв.

Предмет дослідження: гурткові заняття як засіб формування здібностей дітей молодшого шкільного віку до зображення навколишньої дійсності в процесі художнього осмислення.

Мета дослідження: перевірити вплив гурткових занять на формування здібностей дітей молодшого шкільного віку в процесі художнього осмислення світу.

Гіпотеза дослідження – припускаємо, що використання гри на заняттях з образотворчого мистецтва сприяє поліпшенню навчального процесу.

Для успішного проведення експериментальних занять в гуртку з дітьми, мною згідно з метою та гіпотезою дослідження були сформовані такі завдання:

§  виявити вихідний рівень сформованості здібностей дітей молодшого шкільного віку до зображення навколишньої дійсності;

§  розробити систему взаємопов’язаних занять, направлених на розвиток художніх здібностей;

§  визначити рівень знань, умінь, та навичок дітей, щодо зображення навколишньої дійсності;

§  впровадити систему занять для проведення в групі, перевірити результат розробленої системи для розв’язання поставленої проблеми.

Для перевірки гіпотези було використано такі методи дослідження:

§  тестування;

§  спостереження;

§  вивчення робіт учнів;

§  математична обробка результатів.

На першому занятті гуртка мною був проведений констатуючи експеримент. Його метою було виявити рівень знань, умінь та навичок дітей, щодо застосування художніх матеріалів.

Для математичної обробки результатів мною було розроблено такі критерії оцінювання:

2 бали – повна змістовна відповідь;

1 бал – повна відповідь;

0 балів – відповідь відсутня.

Математичну обробку результатів дослідження проводимо за допомогою формули:

Під час педагогічної практики з додаткової кваліфікації анкетування проводиться один раз на початку практики, а другий – наприкінці.

Результати анкетування до проведення занять

№	Прізвище та ім’я	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12		Сума
1	Акіменко І.	0	1	2	1	1	0	2	1	1	1	1	2		16
2	Булай Л.	1	2	1	2	1	2	0	1	1	0	2	1		14
3	Герасіменко С.	1	0	1	2	0	2	0	2	2	1	0	0		11
4	Головко О.	1	0	0	2	2	1	1	2	2	0	2	1		14
5	Гула В.	2	2	1	2	2	1	2	2	1	2	1	2		20
6	Демідова К.	1	0	2	0	0	0	2	2	1	2	2	1		13
7	Завадска Е.	1	1	2	2	2	0	1	2	1	1	2	2		17
8	Кучмась Л.	1	0	2	1	0	0	1	2	1	1	0	1		10
9	Корнеева Н.	2	2	2	1	2	2	1	1	1	2	1	2		19
10	Каргапольцева А.	2	2	2	2	2	2	1	2	2	2	2	2		23
11	Наровченко А.	1	2	2	2	2	1	2	1	2	2	2	2		21
12	Серебрянскій А.	2	1	1	2	2	1	1	2	2	2	2	2		20
13	Смаляк В.	2	2	2	0	1	1	2	2	2	2	2	0		18
14	Луценко Р.	2	0	2	2	0	2	1	1	1	1	2	1		15
15	Шумакова К.	0	2	2	0	0	2	1	1	2	2	2	1		15
Всього		246

Результати анкетування після проведення занять

№	Прізвище та ім’я	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12		Сума
1	Акіменко І.	1	2	0	2	1	0	1	2	1	0	1	2		15
2	Булай Л.	2	2	2	1	2	1	2	2	2	1	1	2		20
3	Герасіменко С.	1	2	2	2	1	2	1	1	1	1	2	1		17
4	Головко О.	1	1	2	2	1	2	1	2	2	1	1	0		16
5	Гула В.	1	1	0	2	2	1	1	2	2	1	2	1		16
6	Демідова К.	2	2	2	2	2	2	2	2	2	2	1	2		23
7	Завадска Е.	2	1	2	1	1	1	2	2	1	2	2	1		18
8	Кучмась Л.	1	1	2	2	2	0	1	2	1	1	2	2		17
9	Корнеева Н.	1	1	2	2	2	1	2	2	1	1	2	1		18
10	Каргапольцева А.	2	2	2	2	2	2	2	2	2	2	2	2		24
11	Наровченко А.	2	2	2	2	2	2	2	2	2	2	2	2		24
12	Серебрянскій А.	1	2	2	2	2	2	2	2	2	2	2	2		23
13	Смаляк В.	2	2	2	2	2	2	2	2	2	2	2	2		24
14	Луценко Р.	2	2	2	2	1	2	2	2	2	2	2	1		22
15	Шумакова К.	2	1	2	2	1	2	1	2	1	2	2	2		20
Всього		297

Підрахуємо середній рівень групи до проведення занять:

та після:

На основі даних я побудувала діаграму порівняння тестування учнів групи до і після проведення гурткових занять:

 
Висновок

Розпочавши вивчення теми «Гра, як провідний метод проведення гурткових занять з образотворчого мистецтва», я перш за все прагнула розглянути розвиток творчих здібностей учнів початкових класів до зображувальної діяльності в процесі художнього осмислення навколишнього світу.

У гуртку образотворчого мистецтва я прагнула на заняттях ознайомити учнів з цікавим матеріалом. Було поставлено завдання розвити творчі здібності учнів, розвивати талант дітей, інтерес та любов до зображувального мистецтва, здійснювати естетичний розвиток засобами дійсності, прилучати учнів до світу прекрасного.

Всі гурткові заняття були об’єднані у певну систему у вигляді подорожей до казкових країн, заняття були спрямовані на розвиток творчих здібностей учнів та розвиток вмінь не лише бачити красу, а й вміти її грамотно відображати у своїх роботах, дотримуючись законів малюнку. Діти виконували цікаву роботу: малювали предмети навколишньої дійсності за допомогою крапкового живопису, орнаменту і т.д. Познайомилися з основними кольорами та видами живопису.

Результатом всієї проведеної роботи було створення живописних малюнків, на яких діти реалізували свої знання, вміння та навички з образотворчого мистецтва.

Підсумовуючи наслідки гурткових занять та експерименту, можна висловити думку про те, що гра на занятті гуртка образотворчого мистецтва має займати провідне місце, бути шляхом прилучення молодших школярів до творів образотворчого мистецтва в пейзажному жанрі розвивати і формувати здібності учнів до зображення предметів навколишньої дійсності.

Використана література

1.     Аримима И.И. Уроки прекрасного: Из опыта работы. М.: Просвещение, 1983 г.

2.     Белак Б.А. Воспитание искусством: Для учителя нач. классов. – М.: Просвещение. 1981 Г.

3.     Бучинский СЛ. Основи грамоти з образотворчого мистецтва. – К.: «Рал. Школа». 1978 р.

4.     Гончаров И.Ф. Действительность и искусство в эстетическом воспитании школьников. Из опыта работы учителя. – Ш. «Просвещение». 1978 г.

5.     Задорожний B.I., Боровиков О.Л., Уроки образотворчого мистецтва в 1 – 3 класах. Посібник для вчителів. – К.: «Рал. школа», 1972 p.

6.     Искусство видеть мир. Из опыта работы детской образцовой студии изобразительного искусства «Солнечная палитра» Дома культуры. – К.: «Облполиграфиздат». 1987 г.

7.     Искусство в жизни детей. Опыт худ. Занятий с мл. школьниками. Книга для учителя. М. Просвещение, 1991 г.

8.     Кабит І.Є. Розвиток художніх здібностей дітей молодшого шкільною віку. З досвіду роботи. – К.: «Рад. школа», 1981 р.

9.     Кириченко МЛ. Основи образотворчої грамоти. – К.: Вища школа. Гол. Вид-во. 1928 р.

10.   Кузин B.C. Изобразительное искусство и методика его преподавания в нач. классах. Учебное пособие для училищ. – М: Просвещение. 1994 г.

11.   Лабунская Г.В. Изобразительное творчество детей. – М: Просвещение. 1965 г.

12.   Лозова В.І., Троцко Г.В. Теоретичні основи виховання та навчання: навчальний посібник. – ХДУ ім. Г.С. Сковороди. 2-е вид. – Харків: «ОВС» – 2002. – с. 338;

13.   Нечволод Л.І. Нетрадиційні уроки. – Навчальний посібник. – Хю; Скорпіон – 2001

14.   Одноралов А.В. Материалы в изобразительном искусстве. Пособие для учителей. – М.: Просвещение, 1983 г.

15.   Онищук В.А. Урок в современной школе. – Н.; – 1982. – с. 190;

16.   Пинская И.П. Изобразительное искусство. Методика обучения в 1–3 классах. – К. Ж «Рал. школа». 1978 г.

17. Основы эстетического воспитания: Пособие для учителя. – М.: Просвещение, 1986 г.

18. Популярная худож. энциклопедия: Архитектура. Живопись. Скульптура. Графика. – М.: Сов. Энцикл. 1986 г.

19. Процив В.И. Уроки образотворчого мистецтва – 3 класах. Посібник для вчителів. – К «Рад. Школа.», 1983 р.

20. Родники прекрасного. Всерос. Выставка художественного детского творчества. – М.: Просвещение. 1983 г.

21. Рожков Е.Е. Изобразительное искусство в школе. Из опыта работ – М.: Просвещение. 1976 г.

22. Стяглик Н.І. Нетрадиційні форми навчання і їх вплив на якість навчального процесу в школі – ХДПУ. – 1994;

23. Чекіна О.Ю. Урок образотворчого мистецтва у початковій школі – Розкажіть онуку. – 2001. – №1. – с. 16 – 17;

24. Чекіна О.Ю. Нестандартні форми проведення уроку. – Початкова школа. – 2004. – №5. – с. 2 – 13;

25. Школа изобразительного искусства – М.: «Изобразит искусство», 1988 г.;

26. Шимбарев Л.Н. педагогіка. – М; 1994.