Комп’ютерний практикум в системі початкової музичної освіти

1.2 Комп’ютерний практикум в системі початкової музичної освіти

Інформатизація освіти в Україні є одним з важливіших механізмів її реформування. Головним завданням-використання комп'ютерних технологій в аспекті освітянської практики є:

·          побудова відкритої системи освіти, що забезпечує кожному її суб'єктну індивідуальну програму для ефективного засвоєння знань, набуття практичних умінь та навичок роботи з комп'ютером;

·          створення банку інформаційно-методичного забезпечення освіти;

·          використання комп'ютерної техніки з метою інтенсифікації процесу пізнання, продуктивної організації та індивідуалізації навчання;

·          забезпечення органічної цілісності функціонування навчального процесу на основі стабільної компактності і водночас динамічної адаптації комп'ютерних навчальних програм;

·          створення умов для впровадження в практику принципово нових пізнавальних засобів.

Характерними ознаками інноваційних комп'ютерних технологій навчання є специфічне середовище, в якому вони реалізуються, а саме: технічний (вид техніки); програмно-технологічний (засоби програмованого забезпечення технології навчання); організаційно-методичний (організація та методика процесу навчання з комп'ютерною підтримкою); предметна галузь знань (музична освіта).

У дослідженні вихідними позиціями в розробці концептуальних підходів з комп'ютеризації системи музичної освіти на початковому етапі виступили особистісно-орієнтований підхід, дотримання дидактичних принципів, проблемне забезпечення активної діалогізації процесу „квазіспілкування”.

Технічний прогрес сьогодення супроводжується накопиченням інформації, значна частина якої є звукова, що репродукується через систему комп'ютерів, й опосередковано чи безпосередньо впливає на стан розвитку особистості, її смакових уподобань, музично-естетичну вихованість.

Однією з актуальних проблем музичної освіти є розробка комп'ютерних програм, які забезпечують ефективну динамічність опанування молодшими школярами шкільного курсу з музичного мистецтва, елементами якого є „слухання”, „розуміння”, „створювання”, „виконання” музичних творів. Молодшим школярам надається можливість:

o     знаходити, вивчати та усвідомлювати поняття „звук” як феномен, що функціонує у навколишньому середовищі; експериментувати з джерелами звукоутворення; здійснювати запис різних видів звукозображальної інформації; імітувати звуки, знаходити нове звучання; створювати звукові розповіді або вільні звукові композиції з метою реалізації своїх ідей та прояву в такій формі особистісних думок, почуттів; створювати шумові ефекти; використовувати звукову палітру для супроводу поетичного тексту;

o      одержувати знання про музичні інструменти, вивчаючи їх будову, визначати функціональне призначення, діапазон, тембр, принципи звукоутворення;

o     імпровізувати, створюючи власні звукові імпровізаційні мініатюри, окремі мелодії й тексти;

o     аранжувати мелодії, використовуючи звучання різних інструментів, голосу та інших джерел звукоутворення;

o     вивчати музику різних стилів, напрямів, жанрів.

Порівняноз традиційним комп'ютеризоване музичне навчання є прогресивним напрямом у системі сучасної освіти. Разом з тим, реформування й оновлення освітянської практики ґрунтується на взаємозв'язку традиційного та новаторського. Це зумовило необхідність вивчення „сполучних” зв'язків з метою синтезації набутого традиційного досвіду й інновацій комп'ютеризованого навчання.

Комп'ютерні технології дають змогу учителю музики здійснювати художньо-творчий розвиток особистості учня завдяки впровадженню в систему музичної освіти комп'ютерних практикумів, що передбачає довільний вибір варіантів навчальних програм й забезпечення ефективного педагогічного керівництва в процесі комунікативної взаємодії щодо формування системи музично-художніх знань у молодших школярів.

Зміст комп'ютерного практикуму є системою, де органічно функціонують у взаємозв'язку та взаємозалежності такі компонентні структури: інформаційно-дидактичний, методико-конструктивний організаційно-процесуальний блоки й безпосередньо блок програмного забезпечення:

Блок програмного забезпечення містить набір комп'ютерних програм — фрагментів комп'ютерного заняття, кожний з яких має визначену тематику і призначений для навчання з предмета, що забезпечує розвиток творчих можливостей молодших школярів.

Цей блок безпосередньо пов'язаний з організаційно-процесуальним, що визначає набір програм та дидактичних матеріалів для проведення музичних занять.

Блок інформаційно-дидактичний є набором дидактичних та інструктивних матеріалів для кожної програми, їх зміст можна змінювати за допомогою методико-конструктивного блоку відповідно до конкретної мети, що вирішується в навчальному процесі.

Блок методико-конструктивний містить матеріали поетапного введення комп'ютерного навчання в систему музичної освіти. З його допомогою відбираються і формуються дидактичні умови і матеріали інформаційно-дидактичного блоку, а також проектується програма проведення кожного заняття. Це формуючий блок комп'ютерного практикуму.

Використання практикуму дає змогу здійснювати концепцію проблемно-розвивального навчання (М. Махмутов, О. Гребенюк) засобами комп'ю­терної технології та її реалізації в систему музичної освіти.

Комп'ютерний практикум було розроблено й апробовано у навчальному процесі початкової школи відповідно до сучасних вимог з музичного навчання та виховання учнів. Під час його розробки було поставлено завдання оптимального використання творчих можливостей, здібностей; зацікавленого інтересу школярів щодо опанування нових комп'ютерних програм; створення умов для підвищення якості музичного навчання; виховання й розвитку індивідуальності учнів; забезпечення продуктивної трансформації змісту навчального процесу. Крім того, важливим і необхідним було дотримання дидактичних принципів навчання в організаційному процесі комп'ютерного практикуму.

Доцільність застосування комп'ютерів у навчанні має важливе значення для підвищення його ефективності. Традиційно комп'ютери використовуються для здійснення програмованого навчання, що дає змогу ефективно вирішувати завдання з формування музично-художніх знань, умінь і навичок. Для розвитку учня як суб'єкта діяльності, на підставі нових педагогічних концепцій індивідуально-орієнтованого навчання, індивідуального і діяльнісного підходів (Є. Бондаревська,В. Давидов, О. Гребенюк, А. Марков), була обрана така номенклатура цілей використання практикуму:

·          розвиток інтелектуальної сфери учнів: розвиток мислення, пам'яті, уваги, формування музично-художніх знань, умінь, навичок;

·          розвиток мотиваційної сфери: формування потреб у знаннях, засобах пізнання;

·          розвиток емоційно-вольової сфери, естетично-емоційного переживання, впевненості у своїх силах, прояв оцінних суджень;

·          формування навчальної діяльності в цілому й основних її компонентів.

Дидактичні принципи побудови й застосування практикуму визначаються цілями його створення.

Застосування комп'ютерних технологій у педагогіці дає змогу з нових позицій здійснити організацію навчального процесу. При цьому природно, що при використанні нових навчальних засобів формуються й адекватні принципи. Специфічними принципами комп'ютерного практикуму є принципи особистісної спрямованості, самостійної діяльності, моделювання.

Принцип особистісної спрямованості здійснюється в процесі індивідуальної роботи з комп'ютером. На першому етапі учні не відчувають значення інформаційного поля як особистісно значущого. У подальшій роботі з комп'ютером учні розуміють, що завдання призначене тільки для нього, й тому лише від нього залежить якість виконання. Часто учні ототожнюють комп'ютер з живою істотою, розмовляють з ним, проявляють емоційне ставлення. Учень — єдиний і головний об'єкт опіки електронного наставника, на подібні обставини в навчальному процесі звертається увага викладача.

Принцип самостійної діяльності також здійснюється в процесі індивідуальної роботи учнів за комп'ютером. Прагнення до прояву самостійності в процесі гри виявляється у молодших школярів із збільшеною активністю, яку необхідно всіляко підтримувати в процесі всієї навчальної діяльності, що впливає на активність, ініціативність у засвоєнні системи знань, умінь, навичок. Здійснення диференційованого підходу при виборі навчальних завдань сприяє вихованню індивідуальної самостійності.

Принцип моделювання реалізується в оптимальному використанні можливостей комп'ютера при побудові різноманітних програм. Моделювання в дидактичному аспекті дає змогу значно підвищити наочність навчання, зв'язати його із конкретними уявленнями, а також здійснювати зміни в ході експериментального дослідження.

Дидактичний принцип доступності випливає з відповідності організації і застосування практикуму віковим особливостям учнів, рівню їхнього розвитку. Практична реалізація принципу доступності базується на таких засадах:

·          учні молодшого шкільного віку порівняно легко засвоюють найпростіші уміння і навички роботи з комп'ютером, виявляючи підвищений інтерес;

·          вибір програм комп'ютерного заняття здійснюється учителем відповідно до навчальної програми;

·          до кожного заняття учню складається індивідуальна програма згід­но з досягнутим ним рівнем знань;

·          заняття проводиться в індивідуальному режимі, кожен учень працює в обраному ним темпі;

·          проведення занять здійснюється під контролем учителя й комп'ютера;

·          завдання, що-містяться в комп'ютерній програмі, подано в доступній, лаконічній формі;

·          під час проведення заняття прогнозується варіативність використання різноманітних програм; переключення уваги і паузи між ними рятують процес проведення від монотонності, і, таким чином, сприяють його інтенсифікації й усталеності інтересу;

·          реакція комп'ютера у вигляді мультиплікаційних музичних ефектів створює сприятливий емоційний клімат протягом усього заняття.

Комп'ютерне музичне навчання, здійснене на базі розроблених програм, передбачало важливі аспекти музичного розвитку молодших школя­рів: ознайомлення з традицією функціонування музичних інструментів у художньо-мистецькому просторі й новим їх „озвученням” в електронній площині. У ході дослідження визначено такі спеціальні педагогічні умови:

·          активізація особистісного пізнання музики молодшими школярами при використанні персональних комп'ютерів;

·          спонукання учнів на продуктивне спілкування з комп'ютером;

·          забезпечення емоційної та комунікативної комфортності у співробітництві молодших школярів з комп'ютером.

Проведене дослідження дало змогу вирішити проблемні питання, що виникли в процесі експериментальної роботи, а саме:

·          обґрунтування терміну набуття первинних умінь роботи з персональним комп'ютером (технічний фактор);

·          визначення поетапного переходу на кожній грані набутих учнями музично-художніх знань (часовий фактор);

·          дотримання оптимальних параметрів обладнання персональними комп'ютерами навчального процесу в музичному класі (статистичний фактор);

·          позитивне ставлення учнів до опанування творів музичного мистецтва (мотиваційний фактор).

Дослідженням доведено, що застосування комп'ютера з визначеним програмним забезпеченням, а також з використанням допоміжного інструментарію сприяло підвищенню ефективності набутих музично-художніх знань учнів на початковому етапі музичного навчання.

Визначені педагогічні лови у поєднанні з комп'ютеризацію процесу музично-художньої підготовки молодших школярів становлять основу розробленої та експериментальне апробованої методики, де комп'ютер продуктивно використано у навчанні основам музики.

Комп'ютеризація системи музичної освіти надає можливість учням:

·          набувати нову музичну інформацію;

·          створювати музичні композиції;

·          здійснювати інструментально-тембральне озвучення музичних фрагментів, композиційних мініатюр;

·          зберігати інформацію для подальшої музично-навчальної діяльності.

У результаті дослідження доведено, що застосування комп'ютерних технологій у музичному навчанні є перспективним напрямом художньо-мистецького розвитку молодших школярів. Комп'ютерні технології, порівня­но з традиційними, є найбільш продуктивними й мобільними.

Впровадження комп'ютерних технологій у навчальний процес дасть змогу значно підвищити якість музично-художніх знань молодших школярів на основі індивідуально-диференційованого підходу.

Ефективність функціонування комп'ютерних технологій в системі музичної освіти залежить від розробки, апробації та застосування на практиці широкого спектру нових музичних програм, наукового обґрунтування теоретико-художнього й технічно-інформаційного аспектів у процесі музичного навчання та виховання молодших школярів.

Розділ 2. Аналіз комп’ютерних програм для навчання музики

 

2.1 Програми для DOS

У цьому розділі ми розглянемо програми, які можуть бути використані в операційній системі МS-DOS. Вони призначені для запису і відтворення звукових файлів. В таблиці 1 наведений перелік програм, які працюють з файлами відрахунків.

Програма

Опис

VPLAY WPLAY VREC WREC READDRV VOCHDR JOINTVOC VOC2WAV VOCO2N VOCN2O

Відтворює звуковий сигнал, записаний у VOC-форматі Відтворює звуковий сигнал, записаний у WAV-форматі Записує звуковий сигнал у VOC-форматі Записує звуковий сигнал у WAV-форматі Повідомляє номер версії драйвера, базову адресу порту введення/виведення, номери перерви і каналів DMA звукової плати Добавляє Header (заголовок) в первинний звуковий файл (Raw Date Sound File) Об’єднує дані різних звукових файлів Конвертує відрахунки з VOC-формату в WAV-формат Конвертує VOC-файли версії 1.10 в файли версії 1.20 Конвертує VOC-файли версії 1.20 в файли версії 1.10

Перед тим, як записати чи відтворити сигнал, необхідно виконати деякі вказівки. Для джерела сигналу потрібно встановити рівень гучності, рівні відтворення високих і низьких частот, включити або відключити лівий чи правий канали і т.д. Вказівки виконуються з допомогою програм мишкерів (SBP-SET, SBP-MIX для звукової плати Sound Blaster Pro чи SB16SET, SB16MIX для звукової плати Sound Blaster 16). Різні програми мишкерів для звукових плат Sound Blaster маєть незначні відмінності і виконують однакові функції.

Програми мишкерування звуку для аудіоплати Sound Blaster Pro

Програми SBP-SET і SBP-MIX виконують різноманітні вказівки для запису і відтворення сигналів. Програма SBP-MIX є резидентною в пам’яті. Це означає, що після завершення взаємодії з нею вона продовжує працювати у фрновому режимі займає деякий об’єм оперативної пам’яті. Програма SBP-SET завершує роботу після виконання вказівок і звільнює пам’ять.

Програма FM-орган (на вінчестері зберігається у файлі під іменем PRO-ORG. EXE) працює із синтезатором звукової плати Sound Blaster Prо. Хоча при першому знайомстві ця праграма здається лише забавкою, вона все ж має цікаві можливості для створення мелодій. Програма FM-орган дозволяє зберігати зіграні мелодії у файлах на диску і використовувати їх повторно. Для створення мелодії можна використати зовнішню клавіатуру електронного музичного інструменту, підключеного до звукової плати через MIDI-інтерфейс. Нижче будуть описані можливості даної програми.

Гра

Клавіатура комп’ютера може бути використана в якості клавіатури синтезатора звукової плати Sound Blaster Prо.

Для початку роботи необхідно перейти в каталог PRO-ORG і запустити програму FM-орган командою PRO-ORG. Після запуску програми на екрані відтвориться її вікно, в нижній частині якого знаходиться головне меню.

Для початку гри на FM-органі потрібно натиснути клавішу [F2]. Головне меню замінюється іншим. Це меню вибору музичного інструменту, супроводу і задання темпу.

Програма FM-орган моделює музичну клавіатуру для семи октав. Клавіші для п’ятьох октав відображені на екрані. Клавіші октав, на котрих можна грати в даний момент, використовуючи чотири ряди клавіатури комп’ютера, помічені з обох сторін смужками. Смужки можна переміщувати з допомогою клавіш переміщення курсору, змінюючи доступні октави.

Автоматичний супровід

На багатьох електронних клавішних інструментах є можливість вибору автоматичного супроводу ритмом (бас чи ударні). Цей режим реалізований і в програмі FM-орган.

Послідовність використання даної можливості:

1.         Клавішами від [F5] до [F8] необхідно вибрати відповідний ритм. При кожному нитисканні на клавішу включається новий ритм. В загальному можна вибрати один із 20-ти ритмів. У лівому нижньому куті екрану відтворені значення темпу і тактового розміру.

2.         Натиснувши клавішу [пробіл], автоматичний супровід буде грати в тон ноті останньої татиснутої клавіші.

3.         Натиснути на одну з нотних клавіш. Тон супроводу підбирається автоматично. Для відключення автоматичного супроводу знов необхідно натиснути клавішу [пробіл]. Таким способом можна створити акомпонемент для мелодії.

Програма FM-орган може сама створювати музичні імпровізації.

Відтворення і вивчення мелодій