Розміщення і викладка взуття на робочому місці

3. Розміщення і викладка взуття на робочому місці.

В торговельному залі взуття розміщують на острівних та пристінних гірках, у шафах-вітринах з похилими полицями, на гірках з металевими кронштейнами, штангами, стендами, полицями – корзинами, полицями-касетами тощо.

Взуття розміщують за такими ознаками: за характером пошиву (модельне, масового виробництва); за видом (туфлі, черевики, чоботи тощо); за розміром і повнотою; за матеріалом виготовлення; за статево-віковими ознаками та ознаками сезонності.

При самообслуговуванні для кожного розміру взуття відводиться визначне місце.

Взуття розміщують на обладнанні у торговельному залі. Для зразків виставляють кілка пар взуття на гірках без коробок. Виставляють кілька пар взуття кожного виду і розміру. Для розміщення сезонного взуття і новинок відводять найбільш помітне місце в торговельному залі. Взуття яке користується попитом, розміщують ближче до свого робочого місця.

Розміщення товарів – це система виставлення їх на окремих ділянках у зоні обслуговування за різними ознаками, властивими певним виробам.

Обов'язкове правило розміщення товарів при самообслуговуванні – постійність місця. У систему розміщення товарів можна вносити певні зміни аби вони були виправдані.

Отже, як бачимо операції з товарами до продажу досить важливі, адже саме від правильного і якісного їх виконання залежить наступна частина торгово-технологічного процесу – операції по безпосередньому обслуговуванню покупців.

Організація продажу шкіряних виробів у магазині здійснюється на основі діючих «Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами», в яких визначені основні вимоги до організації процесу продажу шкіряних товарів в магазинах.

В магазині «Шедевр» продаж взуття та обслуговування покупців відбувається відповідно до правил продажу товарів.

На взуття гарантійний термін обчислюється з початку відповідного сезону:

– зимового асортименту – з 15 листопада до 15 березня;

-           весняно-осіннього асортименту – з 15 березня до 15 травня; з 15 вересня до 15 листопада;

-           літнього асортименту – з 15 травня до 15 вересня.

Вимоги споживача розглядаються після пред'явлення касового чека, а щодо товарів, на які встановлено гарантійні терміни, – технічного паспорта чи іншого документа, що його замінює. Стосовно товарів на які гарантійні терміни не встановлено, споживач має право пред'явити вимоги, якщо недоліки були виявлені протягом шести місяців. При виявленні недоліків протягом гарантійного терміну споживач має право на:

-           безкоштовне усунення недоліків або відшкодування витрат на їх усунення;

-           заміну на аналогічний товар належної якості;

-           зменшення купівельної ціни;

-           замінну на такий же товар іншої моделі з урахуванням купівельної ціни.

Продавець зобов'язаний прийняти товар неналежної якості і задовольнити вимоги споживача. Споживач має право обміняти непродовольчий товар неналежної якості на аналогічний, якщо товар не підійшов за кольором, розміром протягом 14 днів, не враховуючи дня купівлі. Обмін товару проводиться якщо він не був у користуванні і збережено його товарний вигляд, споживчі властивості, ярлики а також товарний чи касовий чек.

При продажі товару з гарантійним терміном використання продавець зобов'язаний зробити відмітку в технічному паспорті чи в гарантійному талоні, вказавши: № магазину, назву виробу, його серійний номер, термін гарантії, дата продажу, ставлять свій підпис, і печатку магазину.

Під обслуговуванням покупців розуміють допомогу споживачу зробити покупку виробу, допомогти приміряти виріб, дати грамотну консультацію щодо якості, засобів догляду за ним. Обслуговування у магазині «Шедевр» проходить на найвищому рівні, в торговому залі працюють справжні знавці своєї справи, які дадуть відповіді на всі запитання клієнтів магазину щодо пропонованої ним продукції.

Загалом, обслуговування покупців повинне відбуватися наступним чином. Беруть праву півпару взуття у праву руку, опустивши носок, цим дають можливість покупцю оглянути перед півпари. Повертають півпару носком праворуч для показу внутрішньої сторони півпари. Повертають півпару носком ліворуч для показу зовнішньої сторони півпари. Дають покупцю в руки для огляду одну із півпар.

Якщо взуття на середньому чи високому каблуці тоді беруть півпару взуття за підошву, вказівним пальцем підтримуючи каблук, опустивши носок вниз, піднявши задник, дають покупцю в руки для огляду одну із півпар.

Показуючи взуття, дають консультацію про його властивості, матеріал, з якого воно виготовлено, моду, ціну, якість, виробника, засоби догляду, та умови зберігання. Пропонують покупцю взуття середньої вартості, стежать за його реакцією, залежно від неї пропонують дорожче чи дешевше взуття.

Консультація має бути вичерпною, короткою та переконливою. Також нагадують покупцю про те, що він має право впродовж 14 днів у цьому магазині обміняти якісне взуття, яке не підійшло за розміром, повнотою, кольором, на інше, при наявності касового чека[15].

Рекламні агенти магазину «Шедевр» проводять активну рекламну діяльність та володіють основами мерчандайзингу, основними складовими є: викладка і розміщення рекламно-інформаційних матеріалів; перекладні замовлення; збір маркетингової інформації. Розглянемо кожну з цих складових докладніше.

Викладка. Основний закон мерчандайзингу говорить: «Для створення конкурентних переваг товару його необхідно розміщувати в місцях, в яких відбуваються найбільші продажі». Виникає запитання: який же товар треба розміщувати на найкращих місцях? З точки зору роздробу, це найбільш вигідний товар. З іншого боку, вигода може бути різною, наприклад, вигода від самого товару, вигода від самого прибуткового товару, вигода від розпродажу «завислого товару», який вже викуплено магазином [19].

Розміщення рекламно-інформаційних матеріалів. Тут іноді стикаються два іноді прямо протилежних бажання: виробника, який вважає, що в магазині повинні бути розміщені рекламні матеріали тільки його продукції, та магазину, який підтримує стиль, повністю виключає будь-які рекламні матеріали. Існує варіант, коли рекламні матеріали, що містять інформацію про товар і виробника (плакати), виготовляються самим магазином. Це є частиною програми по просуванню товару. Іншими компонентами можуть бути: проведення в магазині дегустації або іншого варіанта промоушн (наприклад, видача подарка за покупку) розміщення реклами в спеціальному буклеті магазина або на фірмових пакетах; зниження роздрібної ціни за рахунок зменшення відпускної ціни виробника, націнок постачальника та магазину; демонстрація в магазині рекламного відео-або аудіо ролика; організація додаткових викладень товару в торговому залі (паллети, фірмові стійки виробника).

Перекладні замовлення. Суть цієї програми полягає в тому, що мерчандайзер отримує в магазині замовлення, але його виконанням займається торговий представник дистриб’юторської компанії. Торговий представник і мерчандайзер відвідують точки в різні дні тижня. Іноді замовлення взагалі здійснюється по телефону, зі слів завідувача секцією.

Жоден, навіть самий грамотний фахівець, не в змозі змусити покупця зробити покупку без його волі. Тому завжди в основі мерчандайзингу буде покупець – людина з індивідуальним характером, смаком, бажаннями. Мерчандайзинг покликаний не тільки грамотно продати, як багато хто схильні думати, а більше того – створити купівельну культуру, використовуючи новітні досягнення в галузі соціології, лінгвістики і, в основному, психології. З цієї науки випливає основна покладаються мерчандайзингу – теорія споживчого поведінки. Поведінка споживача важко класифікувати, але є критерії, що допомагають роздрібному продавцю створити єдину концепцію – стратегію роздрібної торгівлі. Розглянемо маршрути руху покупців і вплив розташування відділів і товарів всередині магазину на поведінку покупця. Існує генетично визначена програма руху людини, яка поширюється і на правила орієнтації покупців. Майже 70% з них мають тенденцію правобічної орієнтації при вході в магазин. Це потрібно враховувати при плануванні відділів [20].

Отже, ми прийшли до висновку, що мерчандайзинг – це широке поняття, й існує декілька його визначень. Узагальнити всі поняття, мерчандайзинг можна представити як діяльність по формуванню та задоволенню імпульсного попиту. До цієї діяльності відносяться уявлення, викладення товарів, управління запасами і стимулювання збуту товарів на рівні роздрібного торгового підприємства. Усі процеси, які супроводжують товароруху в необхідному порядку спираються на правову основу. Навіть маркетингова діяльність закріплюється певними нормативними та законодавчими актами.

В підсумок можна сказати, що продаж шкіряного взуття і одягу, обслуговування покупців в магазині «Шедевр» здійснюються на найвищому рівні. Продавці намагаються приділити увагу кожному «гостю» крамниці, вкладають в свою роботу часточку душі, менеджер з управління магазином контролює процес продажу та обслуговування, рекламні агенти магазину з кожним днем все більше і більше розповсюджують інформації про магазин у суспільство. Це вдається їм через засоби масової інформації, буклети, довідники про магазин, систему знижок, новинок і т.д. Завдяки хорошій професійній підготовці кожного працівника магазину «Шедевр», серйозному відношенні до своєї роботи і було досягнуто такий рівень обслуговування покупців, про що свідчать тільки позитивні відгуки і побажання у книзі «Скарг і пропозицій» магазину.

Висновки та пропозиції

У курсовій роботі наведено теоретичне узагальнення наукової задачі, що полягає у визначенні напрямків розвитку організації роздрібної торгівлі непродовольчими товарами в магазині «Шедевр». Обґрунтовано положення і пропозиції щодо особливостей організації торгівлі шкіряними виробами з метою підвищення ефективності роботи магазину за сучасних умов. На підставі проведеного дослідження отримані наступні основні висновки:

1. Узагальнено засади виробництва та торгівлі непродовольчими товарами, що охоплюють спеціальні норми, які конкретизують загальні положення господарського законодавства.

2. Обґрунтовано необхідність удосконалення господарсько-правових засад організації та здійснення виробництва та торгівлі шкіряними виробами шляхом: визначення основних понять щодо таких видів господарської діяльності; доопрацювання регулювання ліцензування, контролю, ціноутворення, сертифікації, акредитації; систематизації засобів державної підтримки виробництва і торгівлі непродовольчими товарами; конкретизації відповідальності за порушення законодавства в цих відносинах.

Для ефективної діяльності магазин повинен розвивати і зміцнювати ринкові відносини, що супроводжують процес реалізації шкіряних виробів, з такими структурними організаціями, як:

§  інформаційні системи з банками даних для оперативного управління переміщення товарів на основі комп’ютерної техніки;

§  посередницькі фірми з надання послуг маркетингового, в тому числі рекламного характеру;

§  організації, які сприяють укладанню контрактів, пошуку продавців або покупців;

§  експертні служби з контролю за якістю та безпекою товарів;

§  комерційні банки для обслуговування торгівельного процесу;

§  компанії із страхуванням підприємницької діяльності.

Найважливішою сферою економіки, що сприяє становленню й розвитку ринкових відносин, виступає торгівля, як осередок та переплетіння економічних, соціальних і культурних чинників.

Торгівля є однією з перших галузей народного господарства, з якої почався процес демонополізації економіки з поступовою заміною адміністративної управлінської вертикалі на горизонтальні зв'язки між ринковими структурами. Основний результат економічної реформи торгівлі в Україні – це багатоукладність форм власності і можливість розвитку торгівлі на основі конкуренції. Головне завдання сучасного етапу розвитку нашого суспільства, спрямоване на подолання спаду суспільного виробництва, побудову соціально орієнтованої економіки, основаної на ринкових відносинах, зумовило теоретичне дослідження торгівлі.

Розглянутий магазин «Шедевр» є яскравим прикладом сучасного торгівельного бізнесу. За досліджуваний період він показав себе як процвітаючий магазин. Свідченням цього стали економічні показники. Так рентабельність за останні 3 роки варіювала на рівні 28 – 42%, що є досить хорошим показником торгівельної діяльності. При таких показниках рентабельності магазин отримував прибуток на суму 227 – 490 тис. грн., що говорить про темпи росту і зміцнення магазину на ринку торгівлі. Найбільшу питому вагу в структурі товарообігу в 2008 році склало шкіряне взуття (70%), решту – одяг зі шкіри. Такий розподіл обумовлений попитом споживачів, які більшу перевагу надали взуттю, адже люди купують взуття щосезону, а шкіряні куртки і пальта трохи рідше.

Одним із елементів торгівельного процесу є постачальники. Магазин «Шедевр» підтримує зв’язки з різними постачальниками, серед яких Дніпропетровська, Київська, Прилуцька взуттєві фабрики, польські виробники взуття. Постачання шкіряного одягу здійснюється за укладеними договорами із італійськими та російськими виробниками, які постачають різний асортимент товарів непродовольчого характеру. Виконання плану замовлень відбувається згідно графіку поставок і в повній мірі задовольняє потреби магазину.

Організація роздрібного продажу товарів здійснюється по декількох потоках: товарному та фінансовому. Товарний потік передбачає визначення потреби в товарі, пошук відповідного постачальника, формування договірних відносин, поставка товарів та їх складування та збереження. Фінансовий потік передбачає моніторинг дебіторської та кредиторської заборгованості, рух документації. Така організація торгівлі забезпечує безперебійний рух товарів від постачальника до споживача.

Але, як і в будь-якій діяльності існують певні промахи, що призводять до відхилень від запланованих дій і одержаних результатів. Тому необхідно намітити основні напрямки удосконалення розвитку магазину «Шедевр».

Серед ключових моментів, які визначають прибутковість торгівельного підприємства є встановлення оптимальних цін на товари. У магазині формування цінової політики носить несистематичний аналіз у розрізі товарних позицій, що не дозволяє варіювати ціну і встановлювати найбільш оптимальний рівень. Тому, виходячи із даної ситуації, керівництву магазину слід, насамперед провести аналіз витрат і виявити нижню межу цін на товари.

Наступним кроком щодо встановлення оптимальних цін, стане визначення конкурентних цін. Виявлення в асортименті ходових товарів дозволить підприємству установити ціни нижче конкурентних. У результаті чого з'явиться інструмент залучення покупців. Така політика з боку директора дозволить покупцям замовляти ходові товари орієнтуючись на низькі ціни, а ціна інших товарів у меншому ступені впливають на попит.

Робота з покупцями – це постійна підтримка зв'язків, стимулювання купівельної активності, яка має здійснюватися за рахунок реклами. Реклама є сильним інструментом просування товару на ринок. Використовуючи мистецтво рекламування магазин забезпечить собі збільшення товарообігу.

Врахування потреб покупців є одним із найважливіших шляхів удосконалення торгівельного бізнесу. На зміну просування товарів приходить маркетинг орієнтований на споживача. Популярним напрямком стали, наприклад, програми стимулювання покупців, метою яких є збереження наявних споживачів і залучення нових. Його принцип заснований на аналізі поводження покупців.

Для того щоб зберегти найбільш вигідних покупців і залучити нових, магазинам, в тому числі і магазину «Шедевр», необхідно одержати відповіді на ряд ключових питань. Допомогти в цьому можуть інформаційні технології.

Ціна, покупець і збут – це три кити, на яких тримається будь-яке торговельне підприємство. Успішна реалізація кожного з них окремо не дає ефекту, який можна було б одержати, пов’язавши усіх трьох між собою. Тобто ціна впливає на організацію збутової політики, а збут, у свою чергу, впливає на формування ціни.

Отже, торгівля, якою б вона не була (оптовою, дрібнооптовою, роздрібною) в першу чергу повинна бути зорієнтована на інтереси споживача, вирішувати багато соціальних задач, які містять формування та стабілізацію споживчого ринку для задоволення потреб і зниження соціальної напруги у суспільстві, залишатися життєздатною та розвиватися в сучасних економічних умовах.

Список використаних джерел

 

1.    Наказ МЗЕЗТ України «Правила продажу непродовольчих товарів від 27.05.96 №294.

2.    Закон України «Про захист прав споживачів (зі змінами і доповненнями відповідно до Закону №82/95-ВР від 02.03.95, Закону №230/95-ВР від 20.06.95).

3.    Постанова Кабінету Міністрів України «Порядок заняття торговельного обслуговування населення від 08.02.95 №108.

4.    Наказ МЗЕЗТ України «Правила роздрібної торгівлі непродовольчими товарами від 19.04.2007 р №104.

5.    Бланк И.А. Управление торговым предприятием: Учебник. – Москва: Тандем, Изво-во ЭКМОС, 1998. – 416 с.

6.    Бурмистров В.Г. Организация торговли непродовольственными товарами. – Москва: Экономика, 1988.

7.    Концепція розвитку внутрішньої торгівлі України. (Схвалено постановою КМУ від 20 грудня 1997 р. №1449).

8.    Омелянович С.І. Стан і потреби торгівлі в Україні // Економіка України. – 1995. – №7.

9.    Федько В.П., Федько Н.Г. Инфраструктура товарного рынка. Ростов – на – Дону «Фенікс» 2000 г. 483 с.

10. Апопій В.В., Бабенко С.Г., Гончарук Я.А., Антонюк Я.М., Балабан П.Ю., Дудла А.А., Рудницький С.І., Хом’як Ю.М. Комерційна діяльність на ринку товарів та послуг. Київ – 2002.

11. Голошубова Н.О. Роздрібна торговельна мережа: стан і тенденції розвитку. // Вісник КДТЕУ. – 1998. – №1.-С. 74–82.

12. Леви М., Вейтц Б.А. Основы розничной торговли: Пер. с англ. – СПб.: Питер, 1999. – 448 с.

13. Статистичний щорічник України за 2000 рік. – К., 2001.

14. Основи товарознавства. Непродовольчі товари. Посібник. – К., 2001.

15. Волошенюк А.В. Що одягаємо на ноги? // Галицькі контракти. – №46. – 2005.

16. Типові форми юридичних документів: договори, контракти, претензії/Сост. Стаматіна М.В. – 4-те вид. Переробл. І доповн. – Харків: Аріс, 2000 р.

17. Підприємницька діяльність в ринковій економіці. Боршман Д., Вороніна Л., Федерман Р., – Гамбург, 1992.

18. Попов А.А. «Торговое право». – Харьков, «РА-Каравелла», 2000.

19. Мозгова О.М. «Мерчандайзинг – мистецтво спокушування клієнта», (ж-л «Галицькі Контракти», 1998, №16, с. 48)

20. Федоришина І.М. «У нас не сприймають рекламу як джерело інформації», (ж-л «Галицькі Контракти», 1996, №1, с. 37).