Lycos - http://www.lycos.com

5. Lycos - http://www.lycos.com

Існуюча з кінця 1994 року пошукова система Lycos є найстаршою з основних пошукових систем. Крім самої пошукової системи Lycos має каталог A2Z і рейтинг сторінок top 5% of all websites, що колись був дуже популярним.

6.Northern Light - http://www.northernlight.com/

Система почала працювати із серпня 1997 року й у даний момент стрімкими темпами індексує мережу, що ставить її урівень з основними пошуковими системами. Система має можливість класифікувати документи по темах, що є ще одним позитивним моментом.

7.WebCrawler - http://www.webcrawler.com

Існує з квітня 1995 року. Незабаром власником системи стала AOL, і всім користувачам цього сервіс-провайдера була рекомендована саме ця пошукова система. У листопаду 1996 WebCrawler був куплений своїм конкурентом Excite, хоча і продовжує працювати як незалежна пошукова система. Має свою директорію рецензованих сторінок.

Yahoo! - http://www.yahoo.com

Існуючий з кінця 1994 року Yahoo! - самий популярний і найстарший з основних каталогів Інтернету. Містить більш півмільйона web-сторінок. При введенні запиту Yahoo! робить пошук по своєму каталозі. Якщо результати пошуку тут будуть незадовільні, запит автоматично перенаправляється до обраної пошукової системи - AltaVista

Як уже відзначалося вище, деякі пошукові системи мають при собі ще і каталог:

 - Excite NetDirectory - http://www.excite.com

 - InfoSeek Select Sites - http://guide.infoseek.com

 - A2Z (Lycos) - http://a2z.lycos.com

- GNN Select (WebCrawler) - http://www.webcrawler.com

 

 

Основні методи e-mail реклами  

 В Інтернеті існує безліч списків розсилок, що присвячені всіляким тематикам. Ведуть їх, як правило, люди, добре обізнані в даному питанні, регулярно розсилаючи по e-mail чергові випуски розсилок. Одержувачі подібних листів власноручно підписалися на список, і в будь-який момент у них є право і можливість скасувати свою підписку. Існують відкриті розсилки (для всіх бажаючих), закриті (для людей визначеного кола), безкоштовні (існуючі за рахунок ентузіазму творців, спонсорської підтримки, платних рекламодавців), платні.

 Тому що список розсилки звичайно являє собою засіб віщання для визначеної цільової групи і часто має тисячі передплатників, він є дійсно ефективним інструментом маркетингу.

Дискусійні листи створюються для обміну інформацією, обговорення питань на визначену тематику. На відміну від списків розсилки писати в листі можуть не тільки безпосередньо його творці, але і всі учасники. Як правило, перед тим, як повідомлення розсилається усі учасникам листа, воно проходить верифікацію. Модератор листа виключає повідомлення, що не відносяться до тематики листа (off-topic), і т.д.

Обов'язково потрібно підписатися і почати моніторити усі дискусійні аркуші які прямим чи непрямим чином стосуються цікавлячого бізнесу. Серед їхніх учасників напевно можна знайти потенційних партнерів і клієнтів.

Usеnеt бурхливо розвивався ще до появи WWW, на жаль зараз він залучає усе менше і менше користувачів. У більшому ступені це викликано тим фактом, що спаммери в першу чергу атакують саме Usenet і на одне дійсно корисне повідомлення по темі приходиться п'ять листів зі схемами швидкого збагачення і рекламою порносайтів. Незважаючи на це, з десятків тисяч діючих конференцій Usenet усе ще можна знайти кілька груп, участь у який корисно.

 

 Підписатися і працювати з визначеними цікавлячими вас групами новин ви можете, наприклад, за допомогою поштового клієнта Outlook Express, підключивши до якого-небудь сервера новин (перевірте, можливо один з них підтримується вашим провайдером).

 Варто помітити, що кожен news-сервер має визначений набір конференцій, і, якщо не знайдена цікавляча, можна спробувати використовувати інший новинний сервер. Можна працювати з Usenet використовуючи web-інтерфейс (DejaNews: http://www.dejanews.com/)

 При використанні Usenet у маркетингових цілях потрібно дотримуватися рекомендацій для дискусійних аркушів (див. вище).

 За своєю структурою web-конференції дуже схожі на конференції Usenet, у них так само використовуються галузі (threads) дискусій і т.д. Відмінність полягає в тому, що вони працюють, використовуючи web-інтерфейс, і не розміщені централізовано на news-серверах, а розкидані по мережі.

 На дуже великій кількості тематичних сайтів мається відповідний їм по темі набір конференцій, так що їхній пошук можна почати саме з великих web-сайтів, що мають відношення до, наприклад, реклами.

Наприклад, на сервері www.citforum.ru знаходяться найбільший вибір конференцій присвячених рекламі. При використанні Usenet у маркетингових цілях потрібно дотримуватись рекомендаціям для дискусійних аркушів.

 Дошки оголошень згруповані по тематикам і працюють за принципом газет безкоштовних оголошень. На відміну від дискусійних аркушів, конференцій і ін. на дошках оголошень можна і потрібно публікувати саме рекламу, безпосередньо для цього вони і були створені.

 Варто віддати перевагу найбільш відвідуваним дошкам оголошень, що:

 - мають відношення до вашої реклами (не варто публікувати оголошення не в тему дошки);

 - не захаращені спамом, оперативно коректуються модератором.

 Не варто посилати оголошення на одну дошку більш одного разу в день. Постарайтеся оголошувати не занадто довгим (бажано не більш чотирьох рядків). Час від часу можна змінювати текст оголошення. Якщо встановлений

аналізатор referer-log, можна визначити, наскільки ефективна та чи інша текстовка оголошення (по кількості переходів з його на рекламований сайт).

 

Можна запропонувати зацікавленим відвідувачам сервера підписатися на спеціальну розсилку, що інформує про відновлення і розміщення нового матеріалу на ньому. Дана розсилка буде нагадувати передплатникам про сервер і сприяти збільшенню повторних візитів. Зрозуміло, не варто посилати повідомлення з незначними чи свідомо нецікавими для одержувача новинами сервера.  У даний час вони використовуються досить рідко. Раніш їхнє основне застосування було в обслуговуванні користувачів, що не мають доступу до WWW. E-mail автовідповідач відповідав на листи, посилаючи частину інформації, представленої на сервері, і направляв копію запиту адміністратору web-сайта. В даний час автовідповідачі доцільно використовувати в наступних випадках:

- якщо в немає часу оперативно відповідати на кореспонденцію, що надходить, (узагалі на e-mail прийнято відповідати протягом 24 годин), автовідповідач може оперативно відсилати що-небудь типу: "Спасибі за Ваше повідомлення, ми відповімо Вам протягом … годин/доби/місяців";

 - якщо ви виїхали у відрядження й у вас не буде доступу до мережі протягом скажемо тижня, автовідповідач може проінформувати про це людей, що послали вам листа.

 Розсилки індивідуальних листів - дуже трудомістке заняття, що вимагає досить великої кількості часу, і йому передує кропітка робота зі збору цих адрес. З іншого боку, ваш лист, потрапить саме тій людині, у чиїй увазі рекламодавець найбільшою мірою зацікавлений.

Посилати листа з рекламними пропозиціями можна і потрібно тільки тим користувачам, яким вони будуть дійсно цікаві. У цьому випадку розсильний, по-перше, швидше за все не одержить у відповідь гнівних листів, по-друге, тільки тоді лист буде по-справжньому ефективним. Знайти цікавлячих рекламодавця людей і їхніх поштових адрес можна за тематикою

їхніх web-сторінок, по їх листах, у дискусійних аркушах, конференціях, візитним карткам, рекламним брошурам їхньої фірми і т.д.

 При складанні листа бажано користуватися наступними правилами:

 - бажано, щоб на початку листа стояло пряме звертання до людини по імені;

 

 

- вказати причину звертання до нього. Наприклад, "Я бачив Ваш лист у дискусійному листі NN, датоване d/m/y і думаю, Вас може зацікавити _._._._". Бажано погодити текст пропозиції з тим, що уже відомо про одержувача;

 - треба наділити текст листа не у форму прямої реклами, а у формі пропозиції корисного саме цьому одержувачу;

 - у рядку одержувача повинна стояти тільки одна адреса, тобто кожен лист посилається індивідуально;

 - не треба використовувати в якості зворотного e-mail’у, адреси отримані на безкоштовних поштових серверах;

 - обов'язково підписати лист і помістити там свою контактну інформацію.

Крім безпосередньо e-mail'ів користувач, як правило, має ICQ – інтернет-пейджер. Він використовується для on-line'ового зв'язку і має функцію «послати URL», що нерідко використовують для розсилання адрес комерційних сайтів, чи icq-спаммери для реклами своїх ресурсів. На даний момент (травень 2000) ICQ має близько 75 млн. користувачів у всіх країнах світу.

 Переваг реклами за допомогою ICQ перед безпосередньо e-mail'ом не так багато, але вони істотні:

- не вимагає відкривати нерідко громіздкого листа, а повідомлення мають стислість і швидкістю прийому.

- набагато простіше відповісти, ніж на e-mail і зв'язок набагато краще, ніж за допомогою листа.

і, нарешті, можливість, у більшості випадків одержати відповідь відразу.

-            .

 

Одним з найбільш популярних способів реклами за кордоном є який-небудь безкоштовний товар, висилка поштою, так названий «пробник», щоб відвідувач міг спочатку ознайомитися з товаром безкоштовно, а потім прийти в один з оффлайн-магазинів, і купити цей товар.

 Як це працює? Користувач, подорожуючи по мережі, натикається на реламу такого сервера і заходить на нього. Як правило це сервер великої мережі реальних магазинів, розкиданих не тільки в даній країні, але і за її межами. Цій фірмі важливо залучити до себе якнайбільше покупців чи людей, що будуть з ними співпрацювати (виступати в ролі дилерів у своєму регіоні). Демонстрація товару дуже часто ускладнена і люди не можуть обмежитися фотографіями при виборі якого-небудь товару (це один з головних недоліків інтернет-магазинів і он-лайнових аукціонів). Для наочного та детального ознайомлення з товаром, зразки висилаються відвідувачу поштою. Користувач заповнює анкету, у якій указує свої координати місця проживання, ПІБ та інш., а також нерідкі випадки заповнення обов'язкових полів «у навантаження» у котрих користувач повинний вказувати свої інтереси, хоббі чи що-небудь ще (ця інформація потім використовується в оффлайновому дірект-маркетингу). Потім анкета відправляється і через якийсь час користувач одержує поштою замовлений безкоштовний товар, а ще через якийсь час на його e-mail починають приходити різні рекламні листи, потім листи приходять на реальну поштову скриньку і т.д., тобто користувач стає потенційним споживачем безлічі реальних товарів.

 Для чого це робиться? Розглянемо простий приклад: міжнародний сервер www.hotmail.com надає бесплатий e-mail з web-переглядом пошти. У цей час баннерна система hоtмаіl'а демонструє користувачу безліч баннерів, за які посібник сервера вже одержав гроші і давно окупив той простір на диску, що було надано користувачу. Іншими словами вони зробивши один раз дістають прибуток з розміщення реклами дуже тривалий час.

 Чи другий приклад: компанія Market володіє мережею супермаркетів і магазинів по США і Канаді, але в неї є конкурент компанія Supermarket з аналогічними характеристиками. Компанія Market відкриває інтернет-представництво, розкручує його і, на своєму сайті пропонує безкоштовні «маленькі» зразки своїх товарів. Користувачі охоче замовляють ці товари, і потім у своєму місті йдуть у магазин саме компанії Market, тому що вони вже заздалегідь бачать якість товарів наданих у торгових точках цієї компанії. Так само на ці сервера реагують підприємці, що тепер бажають співробітничати і бути діллерами компанії Market. За словами подібних компаній їх прибутки істотно збільшилися з відкриттям представництв в інтернеті, що висилають безкоштовні зразки, чи після відкриття розділу «Free» на вже наявному сервері, але котрий раніш займався тільки інтернет-торгівлею.

 Дійсно, слова «Free!» чи «Безкоштовно!» дають велику відвідуваність сайту, а значить і більше число людей, що куплять товар, а не тільки замовлять безкоштовні зразки.

 Практично усі сервера на який так чи інакше представлена товарна халява працюють на конкретну аудиторію. Наприклад сервер тієї ж компанії Market не висилає товари в Росію чи у Францію, тому що ця компанія не тільки не має в цих країнах своїх представництв, але і не збирається співробітничати з цими країнами, також вони неохоче висилають товари в ті міста США чи Канади, у яких немає їхньої торгової точки, однак, залишаючи в себе поштові координати і інші «примочки» заявки для того, щоб у майбутньому, коли вони відкриють представництво в цьому місті сповістити про це всім тим, хто замовляв у них зразки і нагадати про існування свого сервера. Для чого ж потрібні закладки? Наприклад, користувач зайшов на сторінку з адресою http://stihi.irk.ru/stihi/irk/diagrun/style1/index.htm, ця сторінка йому сподобалася, до того ж він побачив, що її автори обіцяють поновлення кожні два дні, у такий спосіб вони призивають дивитися їхню сторінку кожні два дні, але користувачу не запам'ятати її адресу відразу, а записувати її він навряд чи буде. Отут вступають у дію закладки. Користувач заносить цю сторінку у свій список закладок і потім (через два дні) активізує це посилання і знову заходить на вищезгадану сторінку

 

.

 Більшість користувачів інтернету користуються двома різними браузерами Netscape Communicator і MS Internet Explorer. У кожних з таких браузерів, при постачанні існує стандартний набір закладок на сторінки.

 Розберемо закладки на прикладі Netscape Communicator 4.5. Розділ bookmarks поділяють на кілька частин:

1.    Звичайно ж це портал фірми Netscape – Netscape Netcenter

2.    Search (тут знаходиться список закладок на пошукові системи)

3.    Business & Finance.

4.    Directories (каталоги).

5.    Sport.

6.    Travel

 і деякі інші.

 Кожне з цих посилань веде на якийсь великий ресурс. Поміщене в список default-закладок посилання в популярному браузері говорить про те, що цей сайт дійсно коштує місце, якщо підтримується навіть виробником цього браузера.

 Треба сказати ще і про те, що більшість в інтернеті все-таки далеко не просунуті користувачі, що не шукають оптимального для себе, а часом навіть не підозрюють про те, що це оптимальне існує і тому в Росії безліч людей-новачків в інтернеті, що користуються американською пошуковою системою Excite, а не російською - Ароrt'ом тільки тому, що саме Excite додано в defaul-закладках браузера Netscape, а про існування Aport'a користувач, як правило, не знає, а якщо знає, то і не може уявити, що його «рідному» Ехсіtе'у якийсь Aport складає конкуренцію, іншими словами для нього існує тільки одна пошукова система – далекий Excite. Але з закладками, він швидше за все звернув би увагу на aport.ru, ніж на excite.com, розуміючи, що з двох розвідувачів треба вибирати той, котрий розташований ближче до нього.

 Таким чином, важливість закладок, особливо для новачків в інтернеті першорядна, а для власників сайту, якщо їхній ресурс включений у такий список, дуже важлива, так їх сайт одержує ще велику популярність і не тільки по on- і off-line'овій рекламі, але і безпосередньо в засобі перегляду – у браузері.

Чи викуповується місце для сайта в default-списках закладок якими-небудь сайтами як на всю серію, так і на визначену кількість копій мені не відомо.

 

Також існує ще один, що з'явився зовсім недавно спосіб рекламування. Я не знаю, чи можна його застосовувати на широких аудиторіях і не в курсі докладних технічних особливостей його виконання, але от уже протягом декількох місяців я бачу подібне при неправильному наборі URL.

 Справа в тому, що набравши в рядку адреси URL, користувач тим самим дає команду браузеру завантажити дану сторінку собі на комп'ютер. Але що ж відбувається, якщо користувач не вірно набрав адресу (схибив при наборі, чи набрав адресу навмання, сподіваючись, що він існує)? Браузер повинний видати повідомлення типу «Хост www.domain.com не знайдений, перевірте правильність URL». Як же відбувається рекламування в цьому випадку? Якщо користувач набирає якийсь неіснуючу адресу, то система, куди він звертається не відсилає браузеру відповідь про те, що URL не знайдений, а завантажує якусь іншу сторінку (часті практики, завантаження різних oops! (широко практикується на promo.ru, dsi.ru, irnet.ru), сторінки error 404, переходів на центральну сторінку домена другого рівня, якщо запитаний URL – домен третього рівня і т.д.). Однак, деякі сервера, що надають безкоштовний хостинг чи DNS-сервіс, продають свої неправильні заходи іншому серверу. Такі сервера мають велике число доменів третього рівня, і до них часто звертаються, їхній DNS часто видає відповідь про помилку. Така система може виконуватися або тільки в одному з браузерів, або в усіх (більш складна), працює на рівні DNS.

 Звичайно, перш ніж рекламуватися подібним способом потрібно кілька разів подумати про те, що в користувача запитуючого неіснуючий URL зовсім немає бажання заходити на інший сервер. На даний момент мені не відомі випадки переходу на зовсім інший сервер при відсутності документа в структурі домена (файл, запитаний по піддиректоріях, error 404), але на мій погляд така форма дуже перспективна для розкручування порталів і великих розважальних серверів.

Зараз Україна починає активно впроваджувати нові технології, за зразком західних і придумувати нові способи рекламування. З'являються рекламні мережі відповідаючі західним стандартом , але все-таки технічна відсталість середньостатистичного користувача гальмує розвиток нових технологій. Затримка постачання нового програмного забезпечення не дає користувачу можливості відчути всю принадність нового віртуального світу, а низька пропускна здатність і ненадійність комунікаційних каналів ще більш сповільнює це впровадження. Однак зараз чітко просліджується тенденція розвитку ліній зв'язку, і в майбутньому збільшення швидкості зв'язку безсумнівно відіб'ється на якісному рівні реклами.

Звичайно, баннерна реклама, як сама основна, у такому виді, у якому вона зароджувалася вже не існує в жодній скільки-небудь просунутій в інтернеті країні. В Україні ж вона от-от пройшла свій пік і ведучі інтернет-рекламщики почали вивчати нові технології, більш витончені, покликані працювати саме з зацікавленою аудиторією, а не «стріляти по величезних площах».

Узагалі, вся інтернет-реклама найбільше й оперативніше усіх вирішує одну з головних задач реклами – дія на цільову аудиторію. Досягнення в програмуванні дозволяють зробити це з мінімальної, практично нульовою погрішністю. Звичайно перехід по неіснуючому URL не вирішує цю задачу, але це тільки поки. Цей спосіб тільки зародився і технічно ще розвитий слабко.

 
Список використаних джерел

 

1.    http://www.bannermaker.ru;

2.    http://www.microscope.com;

3.    http://www.wilsonweb.com;

4.    http://www.iab.com;

5.    Кирсанов Д., Web-дизайн: книга Дмитрия Кирсанова, «Символ», 1999

6.    Chip від 19.11.2000, с. 12;

7.    http://www.computerworld.com.uа;

8.    http://www.marketing.spb.ru;

9.    http://www.inter.net.ru;

10.  http://www.promotion.aha.ru;

11.  Домашний ПК від 08.12.2000, c. 21;

12.  Мир связи и информатикивід 11.08.2000, с. 21;

13.  Мой компьютер від 04.09.2000, с. 18-19 ст.;

14.  http://www.rocit.com;

15.  Телеком від 02.10.2000 c. 7;

16.  http://www.kazan.ru/maxim;

17.  http//www.computerworld.ru;

18.  HA!!!, жовтень 2000, с.32;

19.  НА!!!, вересень 2000, с. 67-69.