Охорона праці при експлуатації електронно-обчислювальних машин

4.3. Охорона праці при експлуатації електронно-обчислювальних машин

Правила охорони праці при експлуатації електронно-обчислювальних машин від 10 лютого 1999 року, поширюються на всі підприємства, організації, незалежно від форми власності, відомчої приналежності, видів діяльності (далі -підприємства). Також правила поширюються на фізичних осіб, що здійснюють розробку, виробництво і застосування електронно-обчислювальних машин і персональних комп'ютерів (далі - ЕОМ).

Робоче місце фахівця на підприємстві, оснащене ЕОМ, відповідає вимогам:

Снип 2.09.02-85 "Виробничі будинки",

Снип 2.09.04-87 "Адміністративні і побутові будинки",

Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Госнадзорохрантруда 09.01.98 № 4, зареєстрованих у Мін'юсту України 10.02.98 під №93/2533 (ПБЗ),

Снип 2,01.02-85 "Протипожежні норми",

Дст 12.1-004 "ССБТ. Пожежна безпека. Загальні вимоги безпеки",

Снип 2.08.02-89 "Суспільні будинки і спорудження, з доповненнями, затвердженими наказом Госкомградостроения України від 29.12.94 № 106,

Снип 512-78 "Інструкція з проектування будинків і приміщень для електронно-обчислювальних машин", затверджених Держстроем України.

Ганпин 3.3.2-007-98 «Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин», затверджених МЗ України 10.12.98, а також вимогам нормативно-технічної й експлуатаційної документації заводу-виробника ЕОМ, що діють санітарних норм, санітарних норм і правил, правил у сфері охорони праці і дійсних Правил.

Робочим приміщенням є кімната площею 10,5 кв. м, що має один віконний і один дверний проріз. Приміщення з ЕОМ мають природне і штучне висвітлення у відповідності зі Снип И-4-79 "Природне і штучне висвітлення". Природне світло проникає через бічні світлопройоми, зорієнтовані на північ, і забезпечує коефіцієнт природної освітленості (КПО) не нижче 1,5%. Вікна приміщення мають регулюючі пристосування для відкривання, а також жалюзі. Загальне висвітлення виконане у виді переривчастих ліній світильників, що розташовуються осторонь від робочого місця паралельно лінії зору працівників. Як джерело світла при штучному висвітленні застосовуються люмінесцентні лампи типу ЛБ.

Робочим місцем для фахівця є письмовий стіл, висотою 725 мм, шириною 800 мм, глибиною 900 мм. Робочий стіл для відеотермінала має простір для ніг висотою 700 мм, глибиною на рівні колін 550 мм, на рівні витягнутої ноги - 850 мм. Робочий стіл для відеотермінала обладнаний підставкою для ніг, що має рифлену поверхню і бортик. Стіл розташований протилежно дверному прорізу біля вікна. Робоче сидіння підйомно-поворотне, котре регулюється по висоті, куту нахилу сидіння і спинки, по відстані спинки до переднього краю сидіння, висоті підлокітників. Регулювання кожного параметра відбувається незалежно, плавно, має надійну фіксацію. Ширина і глибина сидіння - 500 мм. Поверхня сидіння - плоска, передній край - закруглений. Висота спинки сидіння складає 300 мм, ширина - не менш 300мм. Для зниження статичної напруги м'язів рук застосовуються знімні підлокітники довжиною 250 мм, шириною - 70 мм, що регулюються по висоті над сидінням у межах 230 мм і по відстані між підлокітниками в межах 350 мм.

Конструкція робочого місця користувача відеотермінала (при роботі сидячи) забезпечує підтримку оптимальної робочої пози з наступними ергономічними характеристиками: стопи ніг - на підлозі чи на підставці для ніг; стегна - у горизонтальній площині; передпліччя - вертикально; лікті - під кутом 70-90 град, до вертикальної площини; зап'ястя - зігнуті під кутом не більш 20 град, щодо горизонтальної площини; нахил голови - 15-20 град, щодо вертикальної площини.

Робочим устаткуванням є комп'ютер, що складається із системного блоку, монітора з діагоналлю 15, частотою 75 Гц, що має електронно-променеву трубку, клавіатуру і маніпулятор "миша".

Клавіатура виконана у виді окремого пристосування з можливістю вільного переміщення. Мається в наявності опорне пристосування, що дає можливість змінювати кут нахилу клавіатури в межах від 5 град, до 15 град, і виготовленого з матеріалу з великим коефіцієнтом тертя, що перешкоджає його переміщенню. Мається виділення кольором і місцем розташування окремих груп клавіш; наявність поглиблень посередині клавіш; однаковий хід усіх клавіш з мінімальним опором натисканню 0,25 Н и максимальним - не більш 1,5 Н; виділення кольором на клавішах символів різних алфавітів (англійського, українського чи російського).

Комп'ютер розташований бічною гранню монітора до віконного прорізу і працює при включенні в мережу напругою 220 В.

У приміщенні з ЕОМ щодня проводиться вологе вбирання. Для забезпечення нормованих значень висвітлення в приміщенні очищається шибка і світильники не рідше чим 2 рази в рік і вчасно проводиться заміна перегорілих ламп. У приміщенні з ЕОМ маються медичні аптечки першої допомоги.

Тривала робота на ЕОМ може негативно впливати на здоров'я людини.

Нерухома і напружена робота оператора ЕОМ протягом тривалого часу призведе до утоми і появи хворій у хребті, плечових суглобах, шиї. Найбільш сильному навантаженню піддається зоровий апарат оператора. По нормі для захисту зору діагональ повинна бути не менш 15, частота мерехтіння - не менш 75Гц, розмір самого дрібного символу (крапки на екрані монітора) - не більш 0,25 мм. Перемінні магнітні полюси моніторів негативно впливають на дітей і вагітних жінок, тому останнім забороняється працювати з комп'ютером.

Для захисту від ЕМІ передбачений ряд мір. В даний час монітори мають убудований захисний екран. Для моніторів застарілих конструкцій, що не відповідають за рівнем випромінювань сучасним вимогам безпеки і ще не зняті з експлуатації, як у нашому прикладі, рекомендується застосовувати захисні фільтри (ЗФ), призначені для установки на екран. На панель нанесений тонкий провідний шар, що заземлюється. Крім цього ЗФ усувають відблиски, що з'являються на скляних елементах відеомонітора від освітлювальних чи приладів сонячних променів, що негативно впливають на зір оператора ЕОМ, збільшують контрастність зображення.

Ефективним засобом захисту від ЕМІ є штучна іонізація повітря за допомогою іонізатора-генератора електронів, що дозволяє ліквідувати в повітрі приміщення всі позитивні аерофони, випромінювані комп'ютером.

Також поряд з електроннопроміневими моніторами зараз широко застосовують жидкокристалічні монітори. Вони споживають менше енергії і практично цілком безпечні. Ними можуть скористатися і жінки і діти.

Частота мерехтіння монітора впливає на зоровий апарат. У нашому прикладі цей показник відповідає мінімальному граничному рівню. Кращим варіантом буде невелике збільшення частоти до 100 Гц, що знизить навантаження на зір користувача.

При роботі з ЕОМ важливе значення має організація роботи. Площа, виділена для одного робочого місця з відеотерміналом чи персональним ЕОМ, повинна складати не менш 6 кв. м, а обсяг - не менш 20 куб.м. Робочі місця з відеотерміналами щодо світлових прорізів повинні розташовуватися так, щоб природне світло падало з боку, переважно ліворуч.

При розташуванні робочих місць з відеотерміналами і персональними ЕОМ необхідно дотримувати наступних вимог:

• робочі місця з відеотерміналами і персональними ЕОМ розташовують на відстані не менш 1 м від стін зі світловими прорізами;

• відстань між бічними поверхнями відеотерміналів повинне бути не менш 1.2 м;

• відстань між тильною поверхнею одного відеотермінала й екраном іншого не повинне бити менш 2,5 м.

Рівень освітленості на робочому столі в зоні розміщення документів повинний бути в межах 300-500 лк. У випадку неможливості забезпечити даний рівень освітленості системою загального висвітлення допускається застосування світильників місцевого висвітлення, але при цьому не повинно бути відблисків на поверхні екрана і збільшення освітленості екрана більш ніж до 300 лк.

Екран відеотермінала і клавіатура повинні розташовуватися на оптимальній відстані від очей користувача, але не ближче 600 мм, з урахуванням розміру алфавітно-цифрових знаків і символів.

Відстань від екрана до ока працівника повинне складати: при розмірі екрана по діагоналі:

35/38див(14715") 600-700 мм 43див(17") 700-800 мм

48див(19") 800-900 мм

53див(21") 900-1000мм

Не рекомендується працювати за ПК більш 2 годин підряд без перерви. У процесі роботи бажано змінювати тип і зміст діяльності, змінювати пози. Під час роботи рекомендується періодично піднімати ока від екрана і зосереджувати увагу на вилучених чи предметах дивитися у вікно. Під час ' перерв рекомендується виконувати фізичні вправи для очей, рук, опорно-рухового апарата.

Для вибору джерел світла у виробничих приміщеннях найбільш важливе значення мають наступні показники:

1) світлова віддача (світловий потік на одиницю споживаної потужності [лм/Ут]);

2) тривалість горіння ламп;

3) одинична потужність ламп;

4) кольоровість випромінювання.

Джерела світла, застосовувані для штучного висвітлення, підрозділяються на двох груп: газорозрядні і лампи накалювання.

Виробнича і трудова діяльність зв'язані з впливом шкідливих факторів, що негативно впливають на організм людини, знижуючи його працездатність. Тому необхідно визначити фактори шкідливого впливу і знизити їх негативний вплив до припустимого рівня. У даному прикладі на маркетолога за його робочим місцем впливають два негативних фактори: іонізуюче чи електромагнітне випромінювання і частота мерехтіння екрана монітора. Характеристики шкідливих факторів і заходів щодо їхнього зниження приведені в таблиці 4.2.

Таблиця 4.2.

Заходи, що забезпечують захист від шкідливого впливу на організм людини при роботі з ПЕВМ

Упровадження вищевказаних заходів дозволить поліпшити умови праці маркетолога і підвищити його продуктивність праці.

На кожному підприємстві розробляються заходи, спрямовані на зниження шкідливого впливу виробничого середовища на здоров'я людини. При цьому передбачається наступна структура витрат:

- витрати на поліпшення умов праці і їхня підтримка відповідно до вимог і нормативів;

- витрати на компенсацію несприятливих умов праці (безкоштовний спецодяг і спецпитание, засобу індивідуального захисту, виплата пільг і компенсацій за шкідливі умови праці);

- витрати на відшкодування несприятливих умов праці (посібник по тимчасовій непрацездатності, пенсії, виплати по інвалідності).

Висновки

Отже, конкурентоспроможність окремого підприємства на певному сегменті товарного чи регіонального ринку виступає як узагальнююча оцінка його конкурентних переваг в питаннях формування ресурсного потенціалу, якості задоволення споживчого попиту та досягнутої завдяки цьому ефективності функціонування господарчої системи, які мають місце на момент чи протягом періоду оцінювання.

Підтримка високої конкурентоспроможності означає, що всі ресурси підприємства використовуються настільки продуктивно, що воно опиняється більш прибутковим, чим його головні конкуренти. Це одночасно передбачає, що підприємство займає стабільне місце на ринку товарів та послуг , та його продукція користується постійним попитом.

Однак в житті цей стан не являється незмінним. Тому керівництво підприємства повинно вміти відслідковувати зміни, що відбуваються в умовах господарювання, і проводити відповідні перетворення в політиці ведення виробництва та реалізації товарів. Такими перетвореннями можуть бути: зміна товарної політики, впровадження нових технологій, диверсифікація виробництва, зміна організаційно-правового статусу підприємства, модернізація форм збуту продукції, вихід на нові ринки, створення спільних виробництв і т. д.

В умовах ринкових відносин діяльність підприємства нерозривно пов'язана з співвідношенням та тенденціями змін, що відбуваються в його зовнішньому середовищі. Тому невід'ємною частиною економічної роботи підприємства стає моніторинг (постійне відстежування) зовнішнього середовища, що дозволяє розробляти управлінські рішення, спрямовані на максимальне використання сприятливих для підприємства змін, та нейтралізацію або пристосування підприємства до тих змін, які негативно впливають на його діяльність.

В умовах переходу до ринкової економки і формування жорстокого конкурентного середовища особливо гостро стає проблема підвищення конкурентоспроможності вітчизняних товаровиробників. Для розв'язання цієї проблеми була дана об'єктивна оцінка рівня конкурентоспроможності П.П. "Урсуленко" і визначені слабкі та сильні сторони її діяльності.

Однією з сильних сторін діяльності підприємства "Оса" є новітнє обладнання для виробництва заморожених напівфабрикатів. На підприємстві встановлено нове та високопродуктивне обладнання німецьких фірм .

Однією з сильних сторін фірми є високий фінансовий і виробничий потенціал — це результат багаторічної і кропіткої роботи. Якість товарів досягається за рахунок того, що сировина використовується свіжа, не заморожена, упаковка - одна з самих кращих серед конкурентів.

Слабкою стороною є висока ціна, в порівнянні з конкурентами. Багато покупців не бажають купляти товари «Оси» через надвисоку ціну, незважаючи на найвищий ґатунок.

Невисокий рівень сервісного обслуговування фірма має із-за того, що у неї немає ще мережі дистриб’юторів по території всій Україні. Вона обслуговує тільки найкрупніші міста України.

Шляхами підвищення конкурентоспроможності П.П. "Урсуленко" є:

- розширення асортименту випускаємої продукції;

- активізація рекламної діяльності в засобах масової інформації;

- стимулювання продажів за рахунок проведення різноманітних акцій;

завоювання частки на ринку фруктових соків України. Це дозволить підприємству зміцнити свої конкурентні позиції, підвищити свою конкурентоспроможність, тим самим забезпечивши собі нових клієнтів та розширення частки на ринку слабоалкогольної продукції в Україні.

Список використаних джерел.

1. Закон України "Про підприємства" в Україні . - К.: Парлам.вид-во, 2001.-47 с

2. Закон України "Про підприємництво": К.: Парлам.вид-во, 2001.-36 с

3. Астахов В.П. Анализ финансовой устойчивости фирмы. - М.: Изд-во"Ось-89", 1995.-311 с.

4. Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа. - М.: Финансы и статиска, 1999 -511 с.

5. Бланк И.А. Инвестиционный менеджмент. - К.ЛТД, 1998. - 319 с.

6. Бланк И.О.Торговый менеджмент: Учебник. - К.:УИМБ,1997.-543 с.

7. Бланк И.О., Стоянова Е.С., Бякова Е.В. Финансовый менеджмент: Учебник, 1998.-611 с.

8. Герасимчук В.І. Розвиток підприємства: діагностика, стратегія, ефективність. - К.: Вища школа, 1995. - 276 с

9. Градов А.П. Экономическая стратегия фирмы. - Спб: Спец.лит-ра, 1998.-611 с.

10. Грузинов В.П. Экономика предприятия. - М.: Банки и биржи, 1998. -535 с.

11. Дашков Л.П. Организация, технология и проектирование торгового предприятия. - М.: ЮНИТИ, 1995. - 397 с.

12. Економіка підприємства: Підручник / За ред. С.Ф. Покропивного. -К.:КНЕУ,2001.-528с.

13. Кинг К. Стратегическое планирование хозяйственной деятельности. -М: Прогресс, 1999.-231 с.

14. Кравченко Н.И. Экономический анализ деятельности предприятия торговли и общественного питання. - Мн: Высшая школа, 1999. - 374 с.

15. Куденко М.В. Стратегічний маркетинг: Навч. посібник. - К: КНЕУ,1998. - 198 с.

16. Мазаракі А.А., Лігоненко Л.О., Ушакова Н.М. Економіка торговельного підприємства: Підручник. - К.: Хрещатик, 1999. - 797 с.

17. Портер М. Конкуренция. -М.: ЮНИТИ, 1999.-411 с

18. Портфель конкуренции и управление финансами / Под ред. Рубина Ю.Б. - М.: «СОМИНТЭК», 1996. - 612 с.

19. Финансовый менеджмент / Под ред. проф. Поляка Г.Б. - М.: Финансы и статистика, 1997. - 532 с.

20. Финансовый анализ деятельности фирмы. - М. СП «Крокус», 1994. -326 с.

21. Экономика предприятия / Под ред. О.И.Волкова. - М: ИНФРА-М, 1999. -416 с.

22. Глембоцкий А. Деньги из жидкости, или бизнес на авитаминозе // Компаньон. - 1998. - №9. - С.34-36.

23. Дорофеева А. Конец ценовых войн // Компаньон. - 2001. - №30-31. -С.42-50.

24. Ефремов Н.К. Стратегическое планирование деятельности предприятия // Проблемы теории и практики управления. - 2000. - №11. — С. 12-19.

25. Заруба Ю.Б. Конкурентоспроможність підприємства // Фінанси України. - 2001. - №2. - C.I 19-125.

26. Костенко Н.Г. Методика проведения SWOT-анализа предприятия // Маркетинг и реклама. - 2000. - №8. - С. 12-20.

27. Кузьмин А. На подъеме: Рынок соков в Украине // Компаньон. -2001.-№20.-С.48-52.

28. Меліхова К. Правове поле формування конкурентного середовища підприємства // Вісник Київського національного торговельно-економічного університету. - 2002. - №4. - С.59-65.

29. Морецкий А.П. Конкурентная позиция в системе целей коммерческого банка // Банковские услуги. - 1998. - №11-12. - С.27-33.

30. Опришко И.Т. Оценка конкурентоспособности предприятия // Український промисловець. - 2000. - №1. - С. 12-20.

31. Пелєвін А.К. Дослідження зовнішнього середовища підприємства // Маркетинг и реклама. - 2003. - №4. - С12-25.

32. Позняк С. Конкурентні переваги і конкурентоспроможність // Актуальні проблеми економіки. - 2002. - №1. - С.50-55.

33. Сигевский М. Перспективы и проблемы развития пивобезалкогольной отрасли // Харчова та переробна промисловість . - 1997. -№8.- С. 4-7.

34. Уварова Т. Обеспечение конкурентоспособности как локальная функция управления предприятием // Предпринимательство, хозяйство и право. - 1999. -№4. -С.49-51.

35. Шафранова Г. Аналіз фінансової звітності // Баланс. - 2003. - 13 травня. - С. 12-21.

36. Шульженко А.О. Шляхи підвищення конкурентоспроможності підприємства // Экономика предприятия. - 2000. - №4. - С. 12-19.