1.2 Збутова діяльність КТП ЗАТ „Галичина”
Київське торгівельне представництво (КТП) ЗАТ „Галичина” є орга-нізаційно структурним підрозділом всеукраїнської дистрибуційної мережі, створеної одним із акціонерів підприємства комiсiонером ТОВ "Галмолторг" (один із акціонерів) - компанiєю, яка є ексклюзивним дистриб'ютором ТМ "Галичина" та управляє збутовою мережею групи.
Кількість обслуговуємих клієнтів – роздрібних торгових точок (ТТ) по Київській області - 340, кількість торгових представників у КТП - 6.
У середньому за день КТП обслуговує 25-30 ТТ в області (рис.1.1).
Поставка молочної продукції ЗАТ „Галичина” із заводу в м.Радехів Львівської області здійснюється автофурами кожний день на обладнаний холодильниками склад, орендований КТП за адресою Київ, вул.Бутлерова,6, база "Хозімпекс".
Торгові представники КТП виїжджають щоранку на маршрут з молочною продукцією на автомобілях- холодильниках ГАЗ - 33021 (така система продажів називається "вентселинг").
Щодня денний виторг КТП (філії ТОВ "Галмолторг"), перерахову-ється по банку Аваль у центральний офіс ТОВ „Галмолторг” у Львові (у середньому по 55-65 тис. грн.) .
Таблиця 1.8
Структура та характеристики районів та міст Київської області, обслуговуємих КТП ЗАТ „Галичина”
Рис.1.8. Динаміка щомісячної реалізації молочної продукції дистриб’ютером КТП Хохловим у 2008 - 2009 роках
Рис.1.9. Динаміка щомісячної реалізації молочної продукції дистриб’ютером КТП Яровою у 2006 - 2009 роках
Рис.1.10. Динаміка щомісячної реалізації молочної продукції дистриб’ютером КТП Потієнко у 2007 - 2009 роках
Рис.1.7. Динаміка щомісячної реалізації молочної продукції дистриб’ютером КТП Балковський у 2007 - 2009
Рис.1.11. Динаміка щомісячної реалізації молочної продукції дистриб’ютером КТП Мельник у 2008 - 2009 роках
Рис.1.12. Динаміка щомісячної реалізації молочної продукції дистриб’ютером КТП VIP-Бровари у 2008 – 2009 рр.
Таблиця 1.9
Типовий договір КТП на постачання продукції
Таблиця 1.10
Прайс –лист для дистриб’юторів КТП ЗАТ „Галичина”
2 Аналіз маркетингового середовища збутової діяльності КТП ЗАТ „Галичина”
2.1Аналіз макросередовища збутової діяльності КТП ЗАТ „Галичина”
Таблиця 2.1
Попередня таблиця основних факторів впливу політико-правового середовища в Україні на діяльність підприємства
№ п/п№ | Фактор | Загроза | Можливість |
1 | Введення державних норм ДСТУ, що регламентують впровадження европейських стандартів на якість вхідної сировини (сире молоко) | + | |
2 | Політична нестабільність, що негативно впливає на інвестиційну привабливість країни | - | |
3 | Наслідки вступу України у Світову організацію торгівлі | + | |
4 | Адміністративні бар’єри для ведення господарської діяльності | - | |
5 | Наслідки світової фінансової кризи та їх вплив на політико-правове становище в країні | - |
Політична ситуація, яка зараз склалася в країні має негативний вплив на притік до країни іноземних інвестицій. Інвестори, вкладаючи гроші ризикують, і тому непорозуміння між верхівками влади не сприяють інвестиційній привабливості країни.
Наслідки впровадження європейських стандартів для молочної галузі України:1. Характерною рисою молочної галузі є те, що вона функціонує у надзвичайно великому діапазоні - від натурального виробництва в особистих селянських господарств до сучасних спеціалізованих молочних підприємств. Однак при цьому, за даними Держкомстату України, основні обсяги виробництва молока зосереджені в особистих селянських господарствах, з яких майже 90% утримують одну-дві корови. У загальних заготівлях переробних підприємств молоко з особистих селянських господарств становить близько 65%, тоді як із сільськогосподарських підприємств - лише 35%. Через це якість первинної молочної сировини є низькою, а українська молочна продукція є недостатньо конкурентоспроможною.
За результатами оцінки контролю ветеринарної та санітарно-епідеміологічної служб над виробництвом та переробкою молочних продуктів для екс-порту до ЄС, проведеної в 2008 році, експертами було встановлено, що більшість положень Програми з розвитку молочної індустрії в Україні до 2015 року щодо покращення якості сирого молока не мають практичного впровадження, а саме:
- контроль за виробництвом сирого молока в Україні покладено на ветеринарну та санітарно-епідеміологічну службу, але в законодавстві відсутні чітке розмежування обов’язків та методика координації роботи між обома службами;
- значні повноваження, ресурси, досвідчений та кваліфікований персонал цих служб не завжди ефективно використовуються;
- ветеринарні служби не вживають ніяких заходів у разі виявлення незадовільних бактеріологічних результатів у сирому молоці і не здійснюють ніяких процедур з усунення незадовільних результатів;
- затвердження підприємств для експорту здійснюється на базі законодавства України, але вимоги не відповідають змісту Статті 4 Регламенту (ЕС) № 853/2004. Підприємства розглядаються як цілісні об’єкти, навіть якщо цехи розташовані у різних місцевостях. Відділам з незадовільною структурою та умовами утримання приміщення дозволяється експортувати, не зважаючи на недоліки, навіть якщо ці недоліки були виявлені компетентним органом та вимагалися коригувальні дії;
- система реєстрації господарств, ідентифікації тварин та контроль пересування тварин є задовільною в Україні, однак програма ліквідації туберкульозу, не повністю відповідає відповідним вимогам ЄС, а гарантії, що для виробництва молочних продуктів використано молоко лише від офіційно вільного поголів’я від туберкульозу, відсутні
- існують підтвердження порушень гігієнічних умов під час надходження збирання, охолодження, зберігання та транспортування сирого молока у господарствах та пунктах збору сирого молока (відповідно до Регламенту (ЄС) № 853/2004, відповідність з цими критеріями була перевірена під час офіційного контролю);
- гігієнічні норми на молочних підприємствах та в окремих їх цехах, коливаються від задовільного (дуже хороша структура, умови утримання приміщення та обладнання) до прийнятного (старі структури та обладнання, що було у хорошому стані або успішно замінялося та обновлювалося);
- дослідження води, яка використовується у молочних господарствах та підприємствах, запропонованих для експорту до ЄС не відповідали вимогам, зазначеним у Додатку І Директиви Ради 98/83/2С
- сертифікат на експорт видається офіційною особою, яка не має доступу до повної інформації необхідної для сертифікату (що суперечить Статті 3 Директиви Ради 96/93/ЕС).
Враховуючи вище зазначене, можна зробити висновок, що впровадження європейських стандартів у діяльність молочної галузі України потребуватиме від виробників молока і молочної сировини здійснення наступних заходів:
- здійснення реконструкції існуючих і побудови нових молочних ферм, які відповідали б стандартам ЄС;
- приведення методів і процедур контролю за безпечністю і якістю молочної сировини у відповідність з вимогами ЄС;
- збільшення частки молока ґатунку «екстра» у загальному обсязі молочної продукції;
- удосконалення системи професійного навчання персоналу, задіяного у виробництві молочної сировини, молока і молокопродуктів;
- адаптації процедури дослідження води на підприємствах молочної галузі для забезпечення параметрів ЄС.
Крім того, для відповідності вимогам європейського законодавства низку заходів мають здійснити державні органи. Зокрема, необхідно:
- чітко визначити правовий статус ветеринарної та санітарно-епідеміологічної служб з метою уникнення дублювання їх функцій та поліпшення координації між ними;
- підвищити рівень відповідальності виробників молочної сировини за недодержання встановлених вимог;
- привести у відповідність дослідження туберкульозу та програму ліквідації захворювання у господарствах, що постачають молоко для експорту до ЄС до вимог Додатку І Директиви Ради 64/432/ЕЕС;
- забезпечити офіційних осіб, залучених до контролю експортуючих підприємств, належними знаннями стосовно вимог ЄС щодо імпорту молочних продуктів з третіх країн.
Готовність чи неготовність виробників молочної продукції та державних органів до здійснення кроків у напрямку імплементації європейських вимог впливатиме не лише на можливість вітчизняних виробників вийти на європейський ринок. Від додержання вимог до якості і безпечності молочної продукції у майбутньому будуть залежати і конкурентні переваги на внутрішньому ринку.
Соціально – економічне становище в Україні за 11 місяців 2009 року за даними Держкомстату України характеризується наступними показниками[ ]:
1) Промисловість.
У листопаді 2009р. індекс промислової продукції порівняно з попереднім місяцем та листопадом 2008р. становив відповідно 98,1% та 108,6%, за 11 місяців 2009р. – 76%.
На підприємствах із виробництва харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів індекс промислової продукції у січні–листопаді 2009р. становив 93,3%, зокрема у кондитерській, молочній та м’ясній промисловості – відповід-но 95%, 90,4% та 87% , у виробництві напоїв – 91,9%, хліба і хлібобулочних виробів – 90,4%, у переробленні та консервуванні овочів та фруктів – 83,6%. Водночас спостерігається приріст обсягів у виробництві олії та жирів (31,9%), готових кормів для тварин (11%), виноградних вин (3,8%).
За 11 місяців 2009р. вироблено 698 тис.т молока обробленого рідкого, 70,8 тис.т вершкового масла, 216 тис.т сирів жирних, 456 тис.т продуктів кисломолочних, 77,9 тис.т сиру свіжого неферментованого та кисломолочного.
2) Сільське господарство.Загальний обсяг виробництва продукції сільського господарства в усіх категоріях господарств за січень–листопад 2009р. залишився на рівні відповідного періоду 2008р., у тому числі в сільськогосподарських підприємствах – скоротився на 0,7%, у господарствах населення – зріс на 0,4%.
За січень–листопад 2009р. загальний обсяг виробництва продукції тваринництва порівняно з відповідним періодом 2008р. збільшився на 3,5%, у тому числі у сільськогосподарських підприємствах – на 10,2%, у господарствах населення – зменшено на 0,9%.
Господарствами усіх категорій у січні–листопаді 2009р. реалізовано на забій 2,4 млн.т худоби та птиці (у живій вазі), що на 0,4% менше порівняно з відповідним періодом 2008р., вироблено 10,9 млн.т молока (на 1,4% менше) та 14,7 млрд.шт. яєць (на 6,0% більше). В аграрних підприємствах відбулося зростання реалізації худоби та птиці на забій (на 5,0%), виробництва молока (на 7,1%) та яєць (на 9,3%). У господарствах населення скорочено виробництво м’яса (на 5,9%), молока (на 3,2%), але зросло виробництво яєць (на 2,0%). Частка господарств населення у загальному виробництві цих продуктів тваринництва у січні–листопаді 2009р. становила відповідно 47%, 81% та 43%.
За розрахунками, на 1 грудня 2009р. загальне поголів’я великої рогатої худоби становило 5,3 млн. голів (на 3,3% менше, ніж на 1 грудня 2008р.), у тому числі корів – 2,8 млн. (на 5,1% менше), свиней – 7,5 млн. (на 9,0% більше), овець і кіз – 1,9 млн. (на 4,6% більше), птиці всіх видів – 201,3 млн. голів (на 6,5% більше).
Поголів’я великої рогатої худоби, що утримувалося населенням на 1 грудня 2009р., порівняно з минулорічним скоротилося на 2,2%, у тому числі корів – на 5,4%; зросло поголів’я свиней (на 1,7%), овець і кіз (на 5,1%), птиці всіх видів (на 2,0%). У домогосподарствах на початок грудня 2009р. Утримувалось 69% загальної чисельності великої рогатої худоби, у тому числі корів – 78%, свиней – 55%, овець і кіз – 83%, птиці всіх видів – 51%.
У сільськогосподарських підприємствах порівняно з 1 грудня 2008р. Відбулося скорочення чисельності великої рогатої худоби на 5,5%, у тому числі корів - на 3,9%; зросло поголів’я свиней (на 19,5%), овець і кіз (на 2,1%) та птиці всіх видів (на 11,7%).
Загальний обсяг реалізованої аграрними підприємствами власно виробленої продукції за січень–листопад 2009р. порівняно з відповідним періодом 2008р. збільшився на 27% у тому числі продукції рослинництва – на 42%, тваринництва – на 8%.
Середні ціни продажу аграрної продукції сільськогосподарськими підприємствами за всіма напрямами реалізації за січень–листопад 2009р. Порівняно з відповідним періодом 2008р. зросли на 2%, у тому числі на продукцію рослинництва – на 2%, тваринництва – на 1%. У листопаді 2009р. порівняно з жовтнем середні ціни реалізації сільськогосподарської продукції зросли на 7%, у тому числі продукції рослинництва – на 10%, тваринництва – на 2%.
3) Зовнішня торгівля товарами
Обсяг експорту товарів за січень–жовтень 2009р. становив 31651,6 млн. дол. США, імпорту – 35907,6 млн.дол., що складало 53,5% та 47,6% від обсягів відповідного періоду попереднього року. Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі товарами становило 4256 млн.дол. (за 10 місяців 2008р. – мінус 16298,1 млн. дол.).
4) Ціни і тарифи
Індекс споживчих цін (індекс інфляції) у січні–листопаді 2009р. становив 111,3% (у січні–листопаді 2008р. – 119,8%).
Продукти харчування та безалкогольні напої подорожчали на 9,1%. Най більше (в 1,8 раза) подорожчав цукор. На 24,6% та 23,9% зросли в ціні масло та молочні продукти. На 13,8–6,3% подорожчали риба та продукти з риби, олія, хліб, м’ясо та м’ясопродукти. В той же час на 11,0% та 10,5% подешевшали овочі та яйця.
5) Доходи населення
Середньомісячна номінальна заробітна плата штатних працівників (без урахування найманих працівників статистично малих підприємств і у фізичних осіб-підприємців) у січні–жовтні 2009р. становила 1870 грн., що у 2,9 раза перевищує рівень мінімальної заробітної плати (650 грн.). Порівняно з відповідним періодом 2008р. розмір середньомісячної заробітної плати збільшився на 4,6%.
Найнижчий рівень заробітної плати спостерігався у рибальстві та рибництві, сільському господарстві, мисливстві та пов’язаних із ними послугах, а також на підприємствах з виробництва текстилю, одягу, хутра та виробів з хутра, шкіри та виробів зі шкіри і не перевищував 64% від середнього по економіці.
Середній розмір оплати праці в усіх регіонах був вищим за прожитковий мінімум для працездатної особи (669 грн.), разом з тим лише у 4 з них заробітна плата перевищила середню по країні: м.Київ – 3108 грн., Донецька область – 2074 грн., Київська – 1949 грн. і Дніпропетровська – 1925грн. Найнижчий рівень заробітної плати спостерігався у Тернопільській, Волинській, Чернігівській та Херсонській областях і не перевищував 78% від середнього по економіці.
Індекс реальної заробітної плати у січні–жовтні 2009р. порівняно з відповідним періодом 2008р. становив 89,6%, а в жовтні 2009р. по відношенню до попе-реднього місяця – 98,4%.
6) Демографічна ситуація
На 1 листопада 2009р. в Україні, за оцінкою, проживало 45999,9 тис. осіб. Упродовж січня–жовтня 2009р. чисельність населення зменшилася на 143,8 тис. осіб, або на 3,7 особи у розрахунку на 1000 жителів.
Рис.2.1. Динаміка виробництва продукції тваринництва в сільському господарстві України у 1990–2009 рр. [ ]
Рис.2.2. – Динаміка макропоказників економіки України у 2009 році [ ]
Таблиця 2.2
Попередня таблиця факторів впливу демографічного середовища на діяльність підприємства
№ | Фактор | Загроза | Можли-вість |
1 | Скорочення за останні 10 років кількості населення України на 6 млн. чол. | - | |
2 | Старіння населення | - | |
3 | Відтік основної частини населення у великі міста (2/3 населення проживає у містах) | + | |
4 | Міграційні процеси (відтік значної частини кваліфікованих кадрів за кордон) | - |
Таблиця 2.3
Динаміка населення України за даними Держкомстата України у 1990 -2009 роках (на 1 січня) [ ]
Кількість наявного населення | |||
всього, тис.осіб | у тому числі | ||
міське | сільське | ||
1990 | 51838,5 | 34869,2 | 16969,3 |
1991 | 51944,4 | 35085,2 | 16859,2 |
1992 | 52056,6 | 35296,9 | 16759,7 |
1993 | 52244,1 | 35471,0 | 16773,1 |
1994 | 52114,4 | 35400,7 | 16713,7 |
1995 | 51728,4 | 35118,8 | 16609,6 |
1996 | 51297,1 | 34767,9 | 16529,2 |
1997 | 50818,4 | 34387,5 | 16430,9 |
1998 | 50370,8 | 34048,2 | 16322,6 |
1999 | 49918,1 | 33702,1 | 16216,0 |
2000 | 49429,8 | 33338,6 | 16091,2 |
2001 | 48923,2 | 32951,7 | 15971,5 |
2002* | 48457,1 | 32574,4 | 15882,7 |
2003 | 48003,5 | 32328,4 | 15675,1 |
2004 | 47622,4 | 32146,4 | 15476,0 |
2005 | 47280,8 | 32009,3 | 15271,5 |
2006 | 46929,5 | 31877,7 | 15051,8 |
2007 | 46646,0 | 31777,4 | 14868,6 |
2008 | 46372,7 | 31668,8 | 14703,9 |
2009 | 46143,7 | 31587,2 | 14556,5 |
Таблиця 2.4
Чисельність населення на 1 листопада 2009 року та середня за січень–жовтень 2009 року по областях України [ ](осіб)
На 1 листопада 2009 року | Середня чисельність за січень–жовтень 2009 року | |||||
все населення | міське | сільське | все населення | міське | сільське | |
Україна | 45999934 | 31536444 | 14463490 | 46071824 | 31561823 | 14510001 |
Автономна Республіка Крим | 1965939 | 1236259 | 729680 | 1966600 | 1236986 | 729614 |
області | ||||||
Вінницька | 1652836 | 814215 | 838621 | 1656405 | 813410 | 842995 |
Волинська | 1036878 | 535132 | 501746 | 1036550 | 533927 | 502623 |
Дніпропетровська | 3358370 | 2802820 | 555550 | 3366299 | 2809494 | 556805 |
Донецька | 4473083 | 4048453 | 424630 | 4486780 | 4060281 | 426499 |
Житомирська | 1287745 | 742772 | 544973 | 1290985 | 743491 | 547494 |
Закарпатська | 1244841 | 462525 | 782316 | 1244102 | 462198 | 781904 |
Запорізька | 1813634 | 1392758 | 420876 | 1817463 | 1394914 | 422549 |
Івано–Франківська | 1381043 | 596104 | 784939 | 1381053 | 595414 | 785639 |
Київська | 1722951 | 1051881 | 671070 | 1725412 | 1050822 | 674590 |
Кіровоградська | 1019616 | 628736 | 390880 | 1023321 | 630217 | 393104 |
Луганська | 2315418 | 2006363 | 309055 | 2323606 | 2012959 | 310647 |
Львівська | 2550928 | 1548407 | 1002521 | 2551928 | 1547810 | 1004118 |
Миколаївська | 1190802 | 805427 | 385375 | 1193320 | 807150 | 386170 |
Одеська | 2391316 | 1593974 | 797342 | 2391746 | 1593142 | 798604 |
Полтавська | 1501604 | 912915 | 588689 | 1506509 | 914508 | 592001 |
Рівненська | 1151576 | 549957 | 601619 | 1151269 | 549265 | 602004 |
Сумська | 1174402 | 788560 | 385842 | 1179218 | 790486 | 388732 |
Тернопільська | 1089926 | 474592 | 615334 | 1091629 | 474324 | 617305 |
Харківська | 2771750 | 2215669 | 556081 | 2777086 | 2218610 | 558476 |
Херсонська | 1094765 | 669329 | 425436 | 1096983 | 670678 | 426305 |
Хмельницька | 1335541 | 725504 | 610037 | 1338456 | 724640 | 613816 |
Черкаська | 1297185 | 724752 | 572433 | 1300717 | 725762 | 574955 |
Чернівецька | 904527 | 378991 | 525536 | 904294 | 378070 | 526224 |
Чернігівська | 1112160 | 692483 | 419677 | 1116745 | 693093 | 423652 |
м.Київ | 2780659 | 2780659 | х | 2773095 | 2773095 | х |
Севастополь (міськрада) | 380439 | 357207 | 23232 | 380253 | 357077 | 23176 |
Таблиця 2.5
Динаміка структури населення за віком у 1990 - 2009 роках
Розподіл населення за віком на початок року, тис.осіб | у тому числі у віці: | |||||
0-14 років | 15-24 років | 25-44 років | 45-64 років | 65 і понад років | ||
1990 | 51556,5 | 11084,2 | 6935,2 | 14513,2 | 12849,3 | 6174,6 |
1991 | 51623,5 | 11029,5 | 7002,9 | 14764,5 | 12497,5 | 6329,1 |
1992 | 51708,2 | 10951,4 | 7055,0 | 14879,3 | 12314,3 | 6508,2 |
1993 | 51870,4 | 10915,4 | 7118,7 | 15006,7 | 12139,3 | 6690,3 |
1994 | 51715,4 | 10767,7 | 7146,1 | 14973,0 | 11965,3 | 6863,3 |
1995 | 51300,4 | 10528,7 | 7159,6 | 14727,0 | 11924,0 | 6961,1 |
1996 | 50874,1 | 10246,0 | 7164,4 | 14578,3 | 11826,4 | 7059,0 |
1997 | 50400,0 | 9952,4 | 7131,7 | 14435,2 | 11827,9 | 7052,8 |
1998 | 49973,5 | 9624,5 | 7117,9 | 14325,9 | 11878,6 | 7026,6 |
1999 | 49544,8 | 9206,0 | 7202,0 | 14226,8 | 12008,4 | 6901,6 |
2000 | 49115,0 | 8781,0 | 7275,9 | 14092,2 | 12147,0 | 6818,9 |
2001 | 48663,6 | 8373,3 | 7325,5 | 13992,0 | 12128,8 | 6844,0 |
2002* | 48240,9 | 7949,9 | 7381,2 | 13851,5 | 12079,7 | 6978,6 |
2003 | 47823,1 | 7569,5 | 7457,8 | 13726,8 | 11875,5 | 7193,5 |
2004 | 47442,1 | 7246,3 | 7478,6 | 13590,9 | 11757,0 | 7369,3 |
2005 | 47100,5 | 6989,8 | 7455,7 | 13460,6 | 11687,2 | 7507,2 |
2006 | 46749,2 | 6764,7 | 7366,7 | 13342,8 | 11707,8 | 7567,2 |
2007 | 46465,7 | 6606,4 | 7266,8 | 13249,5 | 11739,9 | 7603,1 |
2008 | 46192,3 | 6501,1 | 7103,1 | 13206,6 | 11874,8 | 7506,7 |
2009 | 45963,4 | 6476,2 | 6829,9 | 13255,5 | 12084,4 | 7317,4 |
Таблиця 2.6
Чисельність пенсіонерів та середній розмір пенсії в Україні у 1991 – 2009 роках [ ___ ]
Одиниці виміру | Роки | Середній розмір призначеної місячної пенсії пенсіонерам, які перебувають на обліку в органах Пенсійного фонду | Кількість пенсіонерів (млн.) | |||
всього | у тому числі: | |||||
за віком | за інвалідністю | у разі втрати годувальника | ||||
Крб. | 1991 | 103,6 | 109,7 | … | 58,0 | 13,1 |
1992 | 539,6 | 554,8 | … | 423,6 | 13,6 | |
1993 | 9735 | 10204 | 10469 | 6304 | 14,2 | |
Тис. крб. | 1994 | 292,1 | 306,9 | 317,4 | 185,5 | 14,5 |
1995 | 1156 | 1174 | 1368 | 809 | 14,5 | |
Грн. | 1996 | 38,7 | 38,8 | 45,6 | 33,2 | 14,5 |
1997 | 51,9 | 50,8 | 67,3 | 43,6 | 14,5 | |
1998 | 52,2 | 50,9 | 68,6 | 43,5 | 14,5 | |
1999 | 60,7 | 60,1 | 75,9 | 47,8 | 14,5 | |
2000 | 68,9 | 69,3 | 82,3 | 52,0 | 14,5 | |
2001 | 83,7 | 85,2 | 94,5 | 61,0 | 14,4 | |
2002 | 122,5 | 127,1 | 129,7 | 85,5 | 14,4 | |
2003 | 136,6 | 141,8 | 142,4 | 95,9 | 14,4 | |
2004 | 182,2 | 194,2 | 170,9 | 120,2 | 14,3 | |
2005 | 316,2 | 323,8 | 305,2 | 262,9 | 14,1 | |
2006 | 406,8 | 417,7 | 393,2 | 302,8 | 14,0 | |
2007 | 478,4 | 497,0 | 435,8 | 339,3 | 13,9 | |
2008 | 751,4 | 798,9 | 598,2 | 474,3 | 13,8 | |
2009 | 898,4 | 942,7 | 742,7 | 647,0 | 13,7 |
В табл.2.1 – 2.6 та на графіках рис.2.2 наведені основні дані, які характеризують демографічну ситуацію та купівельну спроможність населення України [___]. Згідно наведеним даним:
на протязі 2009 року рівень середньої пенсії зріс на 19,5%;
на протязі 2009 року рівень середньомісячної заробітної плати зріс на 11,9% у Київській області та на 11,2% у м.Києві.
При зростанні роздрібних цін у 2009 році на молоко та кефір на 29,4%, на сири тверді на 44,3%, на масло вершкове на 32,1% - товарна інфляція значно перевищує темп зростання заробітної плати, таким чином купівельна спроможність населення по купівлі молочних продуктів станом на 01.01.2010 року за 2009 рік значно знизилась.
Рис.2.2. Динаміка та рівні середньомісячних заробітних плат в м.Києві, Київській області та Львівській області у 2008 – 2009 роках
Як показує аналіз даних, наведених в табл.1.12 – 1.15 та на рис.1.15:
- на кожного працюючого в Україні приходиться 1 пенсіонер та 1 непрацюючий (діти та студенти);
- зберігається регіональний розрив між Львіською областю(рівень 1642 грн./міс станом на кінець 2009 року), де розташований завод ЗАТ «Гали-чина», Київською областю (рівень 1958 грн./міс станом на кінець 2009 року) та м.Києвом (рівень 3115 грн./міс станом на кінець 2009 року).
Таким чином, рівень купівельної спроможності населення Київської області на 19,24% вище купівельної спроможності населення Львівської області, а рівень купівельної спроможності населення м.Києва на 89,7% вище купівельної спроможності населення Львівської області,
0 комментариев