4. ВИВЧЕННЯ ДЕФЕКТІВ ЖІНОЧОГО ШКІРЯНОГО ВЗУТТЯ

Класифікація дефектів. Залежно від характеру і мети діяльності дефекти розподіляються і групуються за різними ознаками.

За характером впливу на якість взуття розрізняють дефекти функціональні і зовнішнього вигляду. Функціональні дефекти позначаються на функціях і надійності взуття, а дефекти зовнішнього вигляду впливають на естетичні властивості [6-8].

За ступенем впливу на якість дефекти оцінюють як критичні, значні й незначні. Критичними вважаються дефекти, наявність яких не дозволяє використовувати взуття за призначенням. Такими є дефекти, неприпустимі для певної групи взуття. Наприклад значна деформація деталей, особливо носків і задників, сильно виражені горбики і виступи скріплювачів на устілці, відставання і розшарування деталей, складки на підкладці, механічні пошкодження.

До значних відносять дефекти, які істотно впливають на рівень функціональності і довговічності взуття, помітно погіршують зовнішній вигляд. Розміри і ступінь вираженості таких дефектів обмежуються стандартами.

Незначні дефекти впливають лише на зовнішній вигляд. Вони виявляються при огляді взуття, але малопомітні при носінні. Якщо в стандартах такі дефекти не названі серед допустимих, то вони повинні бути усунені.

Знання дефектів серед визначених груп полегшує сортування взуття.

За характером розташування дефекти розподіляють на поодинокі (відособлені), місцеві й розповсюджені.

За можливістю виявлення дефекти бувають явні і приховані. Для виявлення явного дефекту в нормативних документах передбачені відповідні правила, методи та засоби. Приховані дефекти виявляються в процесі експлуатації взуття. Для їх виявлення передбачено гарантійні терміни носіння.

За можливістю кількісного вираження дефекти бувають вимірювані й не вимірювані. Вимірювані дефекти виражаються одиницями довжини або площі.

Для прийняття рішення за результатами контролю якості розрізняють дефекти усувні і неусувні. До усувних відносяться дефекти, усунення яких технічно можливе й економічно доцільне.

За стадіями виникнення дефекти розподіляються на перед виробничі, що виникають при моделюванні і проектуванні (неправильний вибір копилів за розмірами, повнотами і фасонами, нераціональна конструкція взуття), виробничі і після виробничі, що виникають на стадіях транспортування, зберігання і реалізації взуття. Визначення стадій і причин виникнення дефектів дозволяє керувати якістю, обґрунтувати пропозиції щодо її підвищення.

Основні причини виникнення дефектів такі: не технологічність конструкції, недоброякісність матеріалів, незадовільна робота устаткування, порушення технологічного й організаційного режиму, правил пакування, транспортування й зберігання.

Не технологічність конструкції виявляється в розриві заготовок під час формування або знімання взуття з копилів, утворення складок надлишків підкладки, руйнування швів, що з’єднують настрочені берці з союзкою, під час носіння взуття.

Наявність дефектів матеріалів і деталей пояснюється недостатнім контролем, наявністю прихованих дефектів. Порушення технології може виявлятися у невиконанні передбачених операцій, порушенні нормативів і режимів виконання. Незадовільна робота устаткування також є причиною численних дефектів складання заготовок, кріплення деталей низу, опорядження. Різноманітні дефекти можуть виникати через порушення організаційного режиму: неузгодженості швидкості руху конвеєра і пропускної спроможності устаткування, несвоєчасного забезпечення матеріалами, вузлами і фурнітурою згідно зі зразками-еталонами, порушення режиму роботи тощо.

Для вивчення дефектів найдоцільніше розглянути їх у логічній послідовності за стадіями виникнення.

Дефекти розкроювання матеріалів, обробки деталей і складання заготовок. Неправильно викроєна деталь – викроювання деталі без врахування напряму мінімальної тягучості і наявність неприпустимих дефектів матеріалів.

Невідповідність контуру деталей шаблону – відхилення ліній контуру деталей від контору шаблону, нерівні краї деталей, задирки.

Непарність однойменних деталей – розбіжності між деталями за товщиною, щільністю, мереєю, відтінком кольору, іншими ознаками.

Деформація країв деталей – зміни параметрів країв деталей заготовки в наслідок їх неправильної обробки.

Неправильно розташовані (з’єднані) деталі – зміщення деталей заготовки і оздоблень при їх взаємному розташуванні перед кріпленням: перекіс, різна довжина, ширина і висота в парі носків, союзок, берців, язичків, задників тощо.

Неправильна перфорація – зміщення, не наскрізна або неточно виконана перфорація на деталях верху порівняно з шаблоном.

Неправильно нанесений візерунок – зміщення або нечітке нанесення візерунка на деталі.

Недостатнє тиснення матеріалу – відмінність кольору, глибини і яскравості тиснення заготовки.

Пропуск стібка – відсутність стібка, тобто переплетення котушкової і шпульної ниток у місці проколу деталей голкою.

Повторний шов – повторення частини шва, що погіршує зовнішній вигляд і знижує міцність деталей.

Зміщення стрічки – проходження строчки в неустановленому місці.

Звалювання стрічки – зміщення строчки на край настрочуваної деталі.

Співпадання суміжних строчок – перетинання паралельних строчок, що знижує міцність деталей і погіршує зовнішній вигляд.

Невтягнута стрічка – недостатня щільність з’єднання деталей внаслідок слабкого натягу ниток.

При з’єднанні деталей на швейних машинах можуть виникнути петлі, вузли, зморшкуватість деталей по лінії стрічки, відтяжка строчок, перекіс і неправильність строчок, просічка матеріалу деталей строчкою, відтяжка строчок, перекіс і несиметричність блочків, звалювання окантовки з обстрочених деталей, виступання підкладки по верхньому канту.

При безниткових методах складання заготовки можуть виникнути такі дефекти: розплавлення зварювання деталей, наскрізний пробій деталей по лінії з’єднання, просічка матеріалу по лінії тиснення, нерівні (рвані) краї деталей, розшарування клейового шва, відшарування лицьового покриття, нечітке тиснення строчки і нерівномірне розташування імітуючої строчки від краю деталей.

Дефекти формування заготовок. Неправильно вклеєний підносок – перекіс і різна довжина підносків у парі, м’який підносок, що втрачає форму, нерівності на поверхні носка, загнуті всередину краї підноска.

Вилягання країв підноска – наявність видимого краю підноска на союзці.

Неправильно вклеєний задник – невідповідність висоти задника нормативам, різна висота задників у парі, різна довжина крил у задника, місцеве відставання деталей верху від задника, не приклеєна підкладка, м’які задники, нерівності на поверхні деталі, що закриває задник, розведені крила задника, вилягання країв задника.

Погане формування п’яткової чи носкової частини – наявність горбиків, зморшок, складок по грані сліду.

Неправильне надягання заготовки на копил є причиною таких дефектів: перекіс заднього зовнішнього ременя (шва), перекіс переднього ременя або шва, що з’єднує напівсоюзки, перекіс і різна ширина відкритої носкової частини літніх туфель, зміщення шийки переда відносно осьової лінії сліду взуття, різна висота берців, халяв, задників і задинок у парі, несиметричність декоративних прикрас.

До дефектів формування заготовок також відносять: розриви і тріщини на деталях верху і підкладки, зморшки на деталях верху, зморшки і складки на підкладці, забруднення підкладки, нерівності на обтягнутих платформах і каблуках, неправильна і різна у парі форма носків і п’яткової частини.

Дефекти кріплення деталей низу. Недостатня стійкість геленкової частини може бути викликана застосуванням недоброякісних, вкорочених геленків або таких, що не відповідають профілю геленкової частини копила.

 Вилягання грані устілки – наявність видимої грані устілки на боковій поверхні верху взуття.

Деформація сліду підошви – зміна форми сліду підошви відносно форми сліду копила.

Невідповідність простилки – невідповідність форми або розмірів простилки заповнюваному нею заглиблення.

Горбики і западини – на поверхні устілки, опуклість або ввігнутість підошви, нерівномірне простилання сліду внаслідок неправильності.

Вилягання складок затяжного пруга – деформація підошви на ділянках складок.

Строчіння повз порізки – розташування строчки поза заглибленням по контуру підошви. Підошва, устілка або рант перебиті строчкою – пошкодження деталей внаслідок надмірної частоти стібків.

Щілини між деталями низу – помітні з боку урізу ділянки нещільного з’єднання деталей.

Відхилення ходової поверхні каблука від горизонтальної площини – зазор між гранню каблука і горизонтальною площиною.

Неправильно скуйовджений затяжний пруг – скуйовдження вище грані сліду у вигляді зі знятим лицьовим шаром на деталях верху вище грані підошви.

Зміщення підошви – неправильне накладання підошви на слід взуття перед кріпленням.

Не приклеєна підошва (каблук, набійка) – місцеве розшарування деталей низу.

Звужений крокуль – неповне закривання фронтальної поверхні каблука язичком (кроку лем) підошви.

Спалювання верху – порушення цілісності або зниження міцності заготовки внаслідок термічного руйнування по лінії дотику з напів-матрицями прес-форми при кріпленні підошви методом пресової вулканізації. Западини раковини – заглиблення на поверхні деталей.

Пузир (булька) – закрита порожнина всередині або на поверхні деталей низу.

Недолив – ділянка на різних частинах деталей низу взуття литтєвого методу кріплення , на яких відсутній використаний для лиття матеріал.

Задирка – надлишковий об’єм матеріалу, витисненого з прес-форми.

Недопресовка – нечіткість контурів і візерунка деталей низу внаслідок недостатньої товщини або пластичності заготовки з полімерного матеріалу або гумової суміші під час пресування пуансоном.

Різна довжина, товщина, ширина підошов – різниця в лінійних розмірах підошов на ідентичних ділянках пари взуття.

Деформація ранта – зміна форми ранта за висотою, шириною, контуром. Вкорочення ранта – недостатня протяжність швів, що прикріплюють рант до губи і підошву до ранта, не досягаючих рівня граней каблука. Неправильно з’єднані кінці ранта – наявність щілин, напусків і деформації кінців ранта.

Неправильне пристрочування підошов – викривлення строчки, нерівномірна частота стібків, вузли, петлі й обрив ниток, повторна строчка, не втягнута строчка тощо.

Скупченість скріплювачів – часте розташування скріплювачів (цвяхів, гвинтів), що знижує міцність деталей низу. Недостатнє втоплення голівок цвяхів – виступання цвяхів над площиною поверхні підошви.

Нерівномірне розташування скріплювачів – різна відстань між центрами скріплювачів по лінії кріплення.

Виступаючі скріплювачі – наявність виступаючих кінців скріплювачів над поверхнею устілки.

До дефектів цвяхового методу кріплення також відносяться: не проходження цвяхів через устілку, проходження повз устілки або потрапляння в край устілки, сліди повторного кріплення, додаткове кріплення.

Неправильне кріплення каблука – непарність каблуків за розмірами (висотою, шириною, довжиною), кольором і відтінком, зміщення відносно грані сліду.

Дефекти опорядження. Вихопини під час фрезерування і шліфування урізу підошов і каблуків. Хвилястість урізу – заглиблення на окремих ділянках урізу, що порушують плавність ліній контуру.

Виступання грані устілки за грань підошви – звуження на окремих ділянках або вкорочена підошва щодо грані устілки внаслідок неправильного фрезерування урізу або накладання підошви.

Різна ширина ранта (полички підошви) – різниця в ширині ділянки ранта (підошви), вступаючих за грань сліду, на ідентичних ділянках півпари, невідповідність контура підошви контуру сліду.

Неправильне опорядження урізу (сліду) підошви – нерівномірне нанесення воску (фарби), недостатнє полірування, наявність воску (фарби) на деталях верху.

Інші дефекти опорядження – розтріскування, крихкість, липкість, матовість, відлущування опоряджувального шару, не видалені забруднення, плями від воску, фарби, клею на деталях верху і підкладки, не розпрасовані складки і зморшки, опіки деталей, порушення рисунку мерії, невідповідність розмірів вкладних устілок розмірам взуття, складки і горбики на вкладних деталях, несиметричність розташування цих деталей.

 Дефекти пакування, транспортування і зберігання взуття. Неправильне комплектування пари взуття – відмінність півпар за розміром, повнотою та іншими ознаками.

Після виробничими дефектами можуть також бути: деформація взуття, підноска і задника, механічні пошкодження деталей, плями корозії на металевих деталях і фурнітурі, плями від плісняви, крихкість, плями та інші.



Информация о работе «Товарознавча експертиза якості жіночого шкіряного взуття вітчизняного виробництва на матеріалах магазину "Каблучок" м. Полтави»
Раздел: Маркетинг
Количество знаков с пробелами: 50871
Количество таблиц: 3
Количество изображений: 0

0 комментариев


Наверх