Упакування вантажів, упаковка та її складові елементи, характеристика пакувальних матеріалів

2.         Упакування вантажів, упаковка та її складові елементи, характеристика пакувальних матеріалів

Під час упаковування вантажі вміщують в упаковку (тару). Тобто упакування товарів являє собою процес захисту товарів від дії різних зовнішніх факторів за допомогою пакувальних матеріалів і тари.

Пакувальні засоби вибирають за видами, конструкцією розмірами і матеріалами залежно від товару й вимог щодо захисту його від шкідливого впливу різних факторів.

Розрізняють три основні групи зовнішніх факторів, стосовно яких слід здійснювати заходи щодо захисту товару при навантажувально-розвантажувальних роботах, транспортуванні й зберіганні:

-   фактори механічного впливу — удари, поштовхи, вібрації, статичні навантаження й ін.;

фактори кліматичного впливу — вплив атмосферних явищ, вологого повітря, морського туману, сонячної радіації, перемінної температури й ін.;

- фактори біологічного впливу — вплив життєдіяльності мікроорганізмів, комах та гризунів.

Згадані фактори діють як на вантаж, так і на тару та пакувальні засоби захисту. Тому тару і пакувальні матеріали необхідно правильно вибирати, розраховувати й застосовувати.

Захист товарів від пошкодження і втрат передбачає застосування комплексу заходів, які охоплюють правильний вибір пакувальних засобів, дотримання правил виконання навантажувально-розвантажувальних робіт, транспортування й зберігання з урахуванням особливостей товару і впливу різних зовнішніх факторів.

Захист металевих виробів від корозії не може бути досягнений тільки лише одними упакувальними матеріалами. В окремих випадках необхідно застосовувати консервацію.

Консервація незахищених металевих поверхонь як засіб тимчасового захисту від корозії на період зберігання й транспортування,безпосередньо пов'язана із захисною упаковкою.

Консервація має на меті захистити металеві вироби від корозії в процесі тимчасового зберігання на складах заводів-виробників і під час транспортування і зберігання у замовника до монтажу завдяки нанесенню на поверхню тимчасових захисних покрить або застосування інгібіторів корозії. Консервації підлягають всі металеві поверхні, за винятком поверхонь з лакофарбовими покриттями.

Для робіт з консервації завод-виробник зобов'язаний виділити спеціальне місце (приміщення), яке обладнане вентиляцією і опаленням. Відносна вологість повітря в приміщенні не повинна перевищувати 70 %, а температура повітря — не нижче +12° С.

Вироби, які підлягають консервації, повинні мати температуру, таку саму або вище температури приміщення для консервації. Різке коливання температури при консервації виробів не допускається, тому що це може викликати конденсацію вологи на поверхні, яка консервується.

Переривати роботу під час консервації на окремих її етапах категорично заборонено. У період консервації не допускається проведення таких робіт, при яких поверхня, що підлягає консервації, може забруднюватись металевими, лакофарбовими та іншим порохом.

Захисний комплекс пакування товарів у загальному вигляді складається послідовно з трьох основних процесів:

-  консервації;

-  загортання в папір, тканину або інший матеріал;

-  пакування в тару.

Залежно від властивостей товару можуть застосовуватися всі процеси або окремі з них.

Консервація й упаковка товарів повинна забезпечити зберігання товару упродовж гарантійних термінів, які встановлені технічними вимогами:

а) для предметів точної механіки, вимірювальних приладів, оптичних виробів й інструменту — 12 місяців від дати випуску до дати надходження до споживача або до місця навантаження й перевезення їх за кордон;

б) для серійних машин і апаратів, для малих і середніх пристроїв — 24 місяці від дати випуску до дати надходження до споживача або з моменту навантаження та перетину кордону країни;

в) для великих машин, великих установок та іншого машинобудівного обладнання — 36 місяців від дати випуску до дати надходження до спожива ча або перетину кордону країни.

Консервація проводиться спеціальними цеховими робітниками, які отримали відповідний інструктаж, під керівництвом особи, відповідальної за консервацію з дотриманням вимог охорони праці і протипожежної безпеки.

Вироби, які призначені для експорту, підлягають у процесі виробництва проміжній консервації, а перед упакуванням — викінчувальній консервації.

Вироби, які після випробувань не підлягають розбиранню для консервації, слід збирати із застосуванням змазок для викінчувальної консервації.

Усі захисні змазки слід попередньо перевіряти на відповідність технічним умовам. В замовленнях на змазки для консервації виробів обов'язково повинно бути вказано призначення змазки. На етикетці тари змазки, яка постачається для консервації, повинне бути відповідне маркування: індекс "Т" для товарів призначених для поставляння та роботи в умовах тропіків, індекс "S" для товарів, призначених для роботи в умовах півночі.

Вибираючи консервуючі матеріали для експорту, слід керуватися "Загальними технічними умовами на виготовлення машин, приладів і обладнання, що відправляються в країни з тропічним кліматом або на північ з низькими температурами".

Викінчувальна консервація проводиться після обкатування й приймання машини, верстата або агрегату безпосередньо після підготовки поверхні.

Консерваційна змазка наноситься суцільним рівномірним шаром на знежирену, чисту, суху поверхню деталі або вузла.

Змазка на консервованій поверхні наноситься в два шари з попередньо витримкою змазки в розплавленому стані упродовж 1,5...2 годин. Температура розплавленої змазки повинна бути 110... 120°, а при нанесенні другого шару — на 20.. .30° С нижче, ніж при нанесенні першого.

Другий шар наноситься тільки після повного охолодження першого до температури навколишнього повітря.

Леткі інгібітори застосовуються як самостійний засіб захисту від корозії чорних металів або як додатковий засіб захисту до масляної і нітритної консервації, що підвищує надійність консервації.

Леткі інгібітори мають вигляд порошків або рідин. Пакувальний папір та інші матеріали (ящики, коробки) просочуються розчинниками інгібіторів з подальшим їх просушуванням.

Дотикання виробів з кольорових металів до леткого інгібітора, до паперу, просоченого летким інгібітором або до його розчину, не допускається.

Допускається упакування виробів з кольорових металів в один ящик з виробами з чорних металів, законсервованих летким інгібітором, але в окремих згортках з попереднім покриттям поверхні кольорових металів авіамаслом або при їх масляній консервації.

Вироби з чорних матеріалів із застосуванням інгібованого паперу консервують так:

а) великі вироби загортаються в інгібований папір з подальшим укладанням у вологонепроникні плівки. За відсутності на інгібованому паперілатексної плівки загорнуті вироби додатково упаковуються в парафіно ваний папір;

б) дрібні вироби упаковуються по декілька штук в інгібований папір або насипом в тару, яка виложена бітумінованим або інгібованим папером шаром інгібітора всередину. В окремих випадках при упакуванні насипом шари виробів перекладають листами інгібованого паперу;

в) особливо відповідальні вироби, законсервовані летким інгібітором для тропічного клімату на основі уротроніну, після перев'язування згортка шпагатом, його оброблюють зануренням в розплавлені суміші технічного вазеліну і петролатума з церезином.

При консервації порошкоподібним летучим інгібітором вироби укладають на лист парафінованого паперу і посипають порошком інгібітора через сито.

Відкриті поверхні, які покриті консервованими мастилами для захисту нанесених мастил від механічних пошкоджень, повинні акуратно завертатись у два шари парафінованого паперу.

Для упакування відповідальних і високочутливих до корозії виробів слід застосовувати герметичну упаковку в чохол із полімерних плівок або металеву тару.

Для погашення ударних або вібраційних навантажень, які шкідливо відбиваються на виробах під час упакування або транспортування, повинні застосовуватися спеціальні амортизуючі прокладки або пристосування.

Широко використовують прокладки з гофрованого картону. Вони мають різну форму. Поширені прості і складні плоскі, із повітряними прошарками, вкладиші, кутові складні прокладки й інше.

Прокладки, виконані з гофрованого картону, завдяки пружності складок мають великий опір зминанню. Гофрований картон використовується трьох типів: двошаровий, тришаровий і п'ятишаровий (рис. 1).

Рис. 1. Гофрований картон: 1 — двошаровий, 2 — тришаровий, 3 — п'ятишаровий

Плоскі прокладки з гофрованого картону застосовуються для вирівнювання незначних виступів і нерівностей поверхні, а також у тих випадках, коли всередині тари необхідно відділити один виріб від іншого для запобігання пошкодженням. З метою амортизації для упаковуванні виробів легкої ваги може бути використаний гофрований або крипирований папір, здатний поглинати динамічні навантаження, яким піддається тара в процесі транспортування.

Для захисту крихких предметів від ударів, поштовхів і вібрації та старанно оброблених поверхонь виробів від пошкоджень і подряпин, а також для захисту виступаючих частин виробів застосовують такі текстильні амортизуючі матеріали:

-  войлок технічний;

-  вата бавовнянопаперова;

-  волокнисті відходи бавовняно-прядильних заводів;

-  тканини тарні, пакувальні.

Войлок для амортизуючих прокладок випускається різної товщини й щільності і може застосовуватися як прокладковий матеріал для широкого асортименту експортних товарів. Вата й бавовна (волокнисті відходи бавовнянопря-дильних заводів) можуть бути використані як амортизуючий матеріал при упакуванні предметів легкої ваги. Вони легко набувають потрібної форми і володіють високою еластичністю й пружністю.

При виготовленні різного роду футлярів (для упакування точних приладів, коштовностей, прикрас, парфумерії) у поєднанні з картоном і ватою застосовують як амортизуючі й одночасно декоративні матеріали бархат і шовк.

Як амортизуючий прокладковий матеріал можуть бути використані негігроскопічні полімерні матеріали: пінопласти, міпора, обрізки плівок із поліхлорвінілу, поліамідів, поліетилену та ін. З пінопласту виготовляють засоби для перевезення легкопошкоджуваних виробів.

Пінопласти є надзвичайно пружними матеріалами і служать ідеальними прокладковими і амортизуючими матеріалами для упаковки легкопошкоджувальних інструментів, точних приладів, скла й фарфору. Пінопластам з полістиролу й поліуретану може надаватися форма, яка відповідає конфігурації пакувального товару. Полімерні матеріали служать одночасно і як ізоляційний матеріал, який оберігає виріб від температурних впливів.

Для амортизації прокладки застосовується також дерев'яна стружка з вологістю не більше 12 %. Прокладки й амортизатори зі стружки повинні бути обгорнуті з усіх боків водонепроникним папером.

Складовими елементами упаковки, яка крім основних функцій збереження кількості і якості товару повинна бути важливим чинником захисту про-жції від підроблення, є етикетки, товарні знаки, штрихове кодування, голографічні та термоіндикаторні зображення.

Етикетка являє собою елемент упаковки тарного зображення, нанесені на неї невеликого розміру, різної конфігурації із паперу, тканини, полімерних юшок або багатошарових композиційних матеріалів. Вона містить текстову графічну інформацію, необхідні відомості про основні властивості продукції, її ідентифікації.

Геометрична форма, графічне оформлення і текстова інформація етикетка безпосередньо пов'язані з товаром, видом матеріалу і конфігурацією упаковки. Матеріал і конфігурація упаковки відіграють основну роль при виборі продуктивних особливостей і технології виготовлення етикеток. Кожний тип упаковки має власну етикетку, яка відрізняється зовнішнім виглядом і функціональним призначенням.

Розрізняють ідентифікації товару і виробника. Елементами ідентифікації є точна і лаконічна його назва, яка розміщується у центральній зоні виконана чітким шрифтом, яскравими, приємними для зору фарбами, а художнє чи фотографічне зображення товару або символу торгової марки асоціюють з цим товаром. Виробника ідентифікують за зображенням фірмових знаків, логотипів, повних назв, емблем тощо. Сучасним і надійним способом візуальної і автоматизованої ідентифікації є нанесення штрих-кодів і змінного маркування, яке містить відомості про виробника, порядковий номер етикетки, дату виготовлення, номер партії тощо. За змістом інформацію про товар на етикетці можна поділити на довільно-зв'язкову. Довільна інформація включає різноманітні елементи художнього оформлення. Обов'язкова інформація регламентована документами бракований товар.

Етикетка, яка розроблена на високому художньому рівні, добре виконана, гармоніює з товаром і упаковкою, вважається кращим засобом За способом оформлення розрізняють зображувальну та інформаційно-текстову рекламу.

Пакування виробів вважається основною функцією і для етикеток, якими обгортають коробки. Заклеєні коробки можуть поєднувати роль зовнішньої і внутрішньої упаковки.

За призначенням розрізняють такі види етикеток: основні фірмові, додаткові; ярлики; фірмові знаки; інформаційні та пакувальні.

Основні фірмові етикетки виконують функції ідентифікації, інформування та реклами і вважаються головним видом етикетної продукції. Традиційна форма для них — прямокутна, хоча зустрічаються й інші конфігурації. Основні фірмові етикетки розміщують у центральній частині упаковки, тобто в зоні оптимальної видимості.

Додаткові шрифтові етикетки призначені для інформування та реклами. Залежно від обсягу та змісту інформації додаткові шрифтові етикетки поділяють на контретикетки і субконтретикетки. їх розміщують на єдиній осі симетрії. Контретикетки відрізняються більшим розміром і містять основний обсяг текстової інформації. Субконтретикетки розміщують нижче і вони виконують рекламні функції. Традиційною геометричною формою додаткових шрифтових етикеток є прямокутна.

Кольєретки переважно доповнюють основні фірмові етикетки.

Ярлики допомагають ідентифікації товарів та виробників і містять переважно регламентований мінімальний комплекс відомостей: назву товару, його основні характеристики, найменування фірми виробника. Ярлики навісні застосовують в оформленні упаковки.

Інформаційні етикетки виконують функцію інформації про товар. Випускають їх для якісно нових товарів, користування якими вимагає особливих навичок або небезпечне у разі неправильного використання, а також до товарів, які призначені для малоосвічених покупців. Інформаційні етикетки містять як обов'язкову (вміст, маса), так і довільну інформацію (правила експлуатації та догляду за товаром).

Пакувальні етикетки виконують весь комплекс функцій етикеток. За розмірами вони, як правило, більші від інших видів етикеток, тому мають переваги в можливостях художнього оформлення.

За основними конструктивними елементами, які визначають види застосованих матеріалів, властивості, технологію виготовлення і нанесення на упаковку, етикетки поділяють на сухі, з липким клеєвим шаром (часто називають самоклейні) і термоусадні.

Для виготовлення сухих етикеток використовують спеціальні високоякісні сорти целюлозного паперу, а також папір, з додатковою обробкою: ламінування алюмінієвою фольгою, тиснення тощо.

Етикетки з липким клеєвим шаром виготовляють із чотиришарових композиційних матеріалів.

Термоусадні етикетки — це орієнтовані в радіальному напрямку рукавні полімерні плівки з нанесеним на поверхню зображенням.

За оцінками світових експертів та результатами маркетингової діяльності іноземних фірм можна стверджувати, що серед етикеткової продукції на першому місці у більшості регіонів світового ринку стоять самоклейні етикетки. Це пов'язано з тим, що самоклейні етикетки в рулонах відрізняються зручністю фасування, високою швидкістю автоматичного нанесення рисунка на Зшитку при порівняно низькій вартості.

Серед нових видів самоклейних етикеток виділяють захисні етикетки. і можуть реально захистити товар від фальсифікації і не вимагають знач-к матеріальних затрат.

Новим варіантом захисту вважається "етикетка в етикетці" з друком клею. Це самоклейна етикетка, в якій знаходиться ще одна само-і етикетка меншого розміру. На зовнішній етикетці зі сторони клею номер, символ або інший відмінний знак, характерний для даного товари цього, до зовнішньої етикетки може бути приклеєний невеликий або інформаційний "буклет-гармонія".

Сучасні технології друку дають змогу наносити на етикетки та високочастотні коди. Етикетки і ярлики такого типу можна віднести до "противиносних". Принцип дії їх у тому, що прозора самоклейна етикетка і-го розміру має в собі спеціальний електромагнітний код.

Упакувальні матеріали відповідно до їх функціонального призначення діляться, на ізолюючі, поглинальні та амортизаційні. Це різні види паперу, фольги, плівок та ін. Паперові ізолюючі матеріали використовують для запобігання проникненню вологи (парафінований, водонепроникний, бітумований папір) та жирів.

З метою ізолювання продукції від проникнення сторонніх запахів, вологи і жирів використовують різні види фольги.

Як ізолюючі матеріали використовують полімерні плівки. Вони зберігають від корозії металеві вироби в екстремальних кліматичних умовах.

Амортизаційні матеріали забезпечують збереження виробів при ударах, вібрації, терті виступаючих частин виробу по внутрішній поверхні транспортної тари.

Такі матеріали повинні задовольняти такі вимоги: невелика об'ємна маса,

Найпоширенішими видами амортизаційних матеріалів є папір та картон. Вони характеризуються невисокою вартістю, легко набувають потрібну форму, добре амортизують неважкі предмети, але невологостійкі, у разі повторного використання втрачають пружні властивості.

Серед найбільш перспективних амортизаційних матеріалів слід назвати пінисті полімери, а саме: пінополістирол, пінополіуретан, пінополіетилен та ін.

Більшість з вказаних матеріалів легкі, мають значну механічну міцність, стійкі до вологи, низької температури.

Легкість цих матеріалів визначається їх мікрочарунковою структурою, а відповідно малою об'ємною масою. Наприклад, об'ємна маса пінополістиролу лише 25 кг/м³. Широке використання вказаних матеріалів сьогодні дещо стримується їх високою вартістю.

Разом з тим, можливість формування зі згаданих матеріалів будь-яких амортизаторів, їх унікальні фізичні властивості дозволяють ефективно захистити вантаж від пошкодження.

Прикладом використання полімерних матеріалів можуть бути герметичні мішки, які при розміщенні в тарі і створенні в них тиску надійно фіксують вантаж будь-якої форми, без необхідності додаткового його кріплення.

Такий спосіб фіксації вантажів особливо ефективний при контейнерних перевезеннях.

Як амортизаційний прокладковий матеріал можуть бути використані негі-гроскопічні полімерні матеріали: пінопласти, міпора, обрізки плівок із поліхлорвінілу, поліамідів, поліетилену та ін. З пінопласту виготовляють засоби для перевезення легкопошкоджуваних виробів.

Пінопласти є надзвичайно пружними матеріалами і служать ідеальними прокладковими і амортизаційними матеріалами для упаковки легкопошкоджуваних інструментів, точних приладів, скла й фарфору. Пінопластам з полістиролу й поліуретану може надаватися форма, яка відповідає конфігурації упаковуваного товару. Полімерні матеріали служать одночасно й ізоляційним матеріалом, який оберігає виріб від температурних впливів.

3. Задача: Що називається питомим об’ємом вантажу? Знайти питомий об’єм вантажу при умові, що маса вантажу дорівнює 5 тонн, який перевозить автомобіль КрАЗ-65053-02

Розв’язок

Питомим об'ємом вантажу U називається об'єм в м³ і тонни вантажу в його природному стані. Питомий об'єм дорівнює оберненій величині об'ємної маси.

 

u = W/Q,

де: W - вантажовмістність,

 Q - маса вантажу, т

W для КрАЗ-65053-02 = 10,55 м³,

звідси, U = 10,55/5 = 2,11 м³/т

Відповідь: 2,11 м³/т

Список використаної літератури

1. Вільковський Є. К., Кельман І. І., Бакулич О.О. Вантажознавство (вантажі, правила перевезень, рухомий склад) – 2-е вид., перероб. і доп.- Львів: "Інтелект-Захід", 2007, - 496 с.

2. Яцківський Л. Ю., Зеркалов Д. В. Загальний курс транспорту. - Книга 2. Навчальний посібник – Київ: "Арістей", 2007, - 504 с.

3. Гірін В. С., Жуков С. О., Крейсман Е. А., Босняк М. Г. Спеціалізовані автотранспортні засоби.- 2-е вид., перероб. і доп.- Дніпропетровська: "Наука і освіта", 2005, - 296 с.

4. Гирин В. С., Жуков С. А., Босняк Н. Г. Спецавтотранспорт. Каталоги (КрАЗ, МАЗ). Учебное пособие. Кривой Рог: "Минерал", 2003, - 197 с.

5. Клюшкин, И. Е. Комплексная механизация и автоматизация погрузочно-разгрузочных работ на автомобильном транспорте: учеб. пособие / И. Е. Клюшкин, С. А. Ширяев. - ВолгПИ, Волгоград, 1989. - 111 с.

6. Сарафанов Е. В. , Евсеев А. А. Международные автомобильные перевозки: основные положения. – Москва: ИКЦ "МарТ"; Ростов-на-Дону: Издательский центр "МарТ", 2005, - 240 с.

7. Краткий автомобильный справочник / А. Н. Понизовкин, Ю. М. Власко, М. Б. Ляликов [и др.]. - М.: АО "Трансконсалтинг", НИИАТ, 1994. - 779 с.

8. Ширяев, С.А. Транспортные и погрузочно-разгрузочные средства: учебник для вузов / С.А. Ширяев, В.А. Гудков, Л. Б. Миротин. - М.: Горячая линия – Телеком, 2007. - 860 с.