Дослідження впливу факторів макросередовища на кон’юнктуру ринку

Міністерство освіти і науки України

Тернопільський національний технічний університет ім. І. Пулюя

Факультет економіки і підприємницької діяльності

Кафедра промислового маркетингу

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни МАРКЕТИНГ

на тему:

Дослідження впливу факторів макросередовища на кон’юнктуру ринку

(на прикладі ТОВ «Цукровий завод Козова»)

Виконала: студ. гр. БК–31

Бабій Л.П.

Науковий керівник:

асист. Шпилик С.В.

Тернопіль 2010

ЗМІСТ

 

Вступ

Розділ 1. Фактори макросередовища, їх види та вплив на кон’юнктуру ринку

Розділ 2. Дослідження й аналіз факторів, що впливають на діяльність ТОВ «Цукровий завод Козова»

Розділ 3. Розробка заходів щодо підвищення ефективності діяльності підприємства з врахуванням впливу факторів макросередовища

Висновки

Список використаних джерел

 

ВСТУП

 

Будь-яке підприємство здійснює свою діяльність не ізольовано від інших об’єктів чи сил, а під впливом найрізноманітніших факторів, які утворюють маркетингове середовище.

Маркетингове середовище підприємства – сукупність факторів, які впливають на процес управління маркетингом підприємства, його маркетинговий розвиток та взаємовідносини із споживачами.

Маркетингове макросередовище – це ті фактори, якими фірма не може безпосередньо керувати, але які впливають на її маркетингову діяльність. До маркетингового макросередовища належать: економічне середовище, демографія, політичне середовище, НТП, культура, природне середовище.

Вивчення макросередовища підприємства є початковим етапом формування стратегії діяльності підприємства, оскільки забезпечує відповідну базу для визначення місії і цілей його функціонування.

Проведення аналізу маркетингового середовища забезпечує розуміння конкуренції; адекватне розуміння бізнесу, в якому працює підприємство; основи для вироблення чіткої стратегії; прийняття правильних тактичних рішень, що, у свою чергу, означає забезпечення стійких ринкових позицій підприємства та сприятливих перспектив його розвитку.

Ігнорування аналізу макросередовища призводить до прийняття необґрунтованих рішень; стратегії пасивного реагування на ринкові зміни; непослідовних рішень; запізнень введення інновацій; ринкової вразливості підприємства, що призводить до послаблення ринкових позицій підприємства та втрати ним ринкових орієнтирів.

Об’єктом дослідження курсової роботи є фактори макросередовища, їх види та вплив на діяльність підприємства.

Предметом курсової роботи фактори макросередовища, які впливають на діяльність ТОВ «Цукровий завод Козова».

Основною метою роботи є розробка рекомендацій щодо удосконалення діяльності ТОВ «Цукровий завод Козова» в умовах негативного впливу деяких факторів маркетингового середовища України.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання:

-Розкрити поняття макросередовища фірми;

-Вивчити основні складові макросередовища та їх вплив на кон’юнктуру ринку;

-Дослідити вплив макросередовища на діяльність ТОВ «Цукровий завод Козова»;

-Дати практичні рекомендації щодо підвищення ефективності діяльності ТОВ «Цукровий завод Козова» з врахуванням впливу факторів макросередовища, які негативно впливають на підприємство.

Курсова робота складається із вступу, 3 розділів, висновків та списку використаної літератури, який складається із 34 джерел; обсяг роботи – 37 сторінок.

Розділ 1. Фактори макросередовища, їх види та вплив на кон’юнктуру ринку

 

Макросередовище – це фактори, які впливають на підприємство та його мікросередовище, і які не підлягають контролю з боку підприємства.

Макрооточення створює загальні умови перебування організації в зовнішньому середовищі. У більшості випадків макрооточення не має специфічного характеру безпосередньо до окремої взятої організації, хоча ступінь його впливу на окремі організації різна. Це пов'язано з відмінностями як у сферах діяльності, так і з внутрішнім потенціалом підприємств [9].

Ф. Котлер вважає, що зовнішнє середовище складається з шести основних факторів: демографічних, економічних, природних, науково-технічних, політичних і факторів культурного середовища [22, с. 535].

Фірма повинна ретельно простежувати всі зміни, які відбуваються у макросередовищі, та пристосовувати свою діяльність до цих змін.

Основні сили, що визначають структуру маркетингового макросередовища підприємства, наведено в табл.1.4.

 

Таблиця 1.1

Фактори й показники макросередовища

Фактори макросередовища	Показники
1	2
Економіка	Фаза економічного циклу країни Рівень інфляції Рівень безробіття Валовий національний продукт та його динаміка Наявність та рівень товарного дефіциту Рівень доходів та купівельної спроможності населення
Демографія	Чисельність населення Територіальне розміщення населення Рівень урбанізації Міграція населення Віковий склад населення Рівень народжуваності та смертності Статевий склад населення Сімейний стан населення
Політико-законодавчий	Політична структура Рівень політичної та законодавчої стабільності Антимонопольне регулювання Податкове законодавство
Соціально-культурний	Соціальні класи Соціальні групи Культура Субкультура
Науково-технічний прогрес	Рівень інфляційної активності Введення нових технологій Напрями концентрації технологічних зусиль Підвищення продуктивності праці Нова продукція
Природне середовище	Екологія Наявність та доступність сировини та природних копалин Вартість енергоносіїв

Економічне середовище утворюють ті фактори, які впливають на купівельну спроможність населення, рівень його доходів і витрат. Вивчення економічної складової макросередовища дозволяє зрозуміти те, як формуються і розподіляються ресурси. При її вивченні важливо звертати увагу на такі чинники, як загальний рівень економічного розвитку, фаза економічного циклу країни, рівень інфляції, рівень зайнятості населення, обсяг валового національного продукту та його динаміка, рівень купівельної спроможності та доходів населення, рівень цін, наявність та обсяг товарного дефіциту. Для підприємства при вивченні перерахованих показників і чинників становлять інтерес не значення показників як такі, а в першу чергу те, які можливості для ведення бізнесу це дає. Також у сферу інтересів фірми входить і розкриття потенційних загроз, що зведені в окремі складові економічного середовища. Дуже часто буває так, що можливості і загрози дуже пов’язані. Наприклад, низька ціна робочої сили, з одного боку, може привести до зниження витрат, aле, з іншого боку, вона таїть у собі загрозу зниження якості праці [10, с. 483].

Аналізуючи економічне середовище необхідно враховувати диференціацію доходів у сім'ях. Так, німецький статистик Ернст Енгель в результаті досліджень сформулював наступний закон: за зростання рівня сімейного доходу структура витрат сім’ї змінюється таким чином:

¾  відносний рівень витрат на їжу зменшується,

¾  відносний рівень витрат на житло та будівництво стабілізується,

¾  відносний рівень витрат на інші цілі (одяг, транспорт, освіта, заощадження, розваги) збільшується [12, с. 215].

Аналіз економічного середовища ні в якому разі не повинен зводитися до аналізу окремих складових, а бути спрямованим на комплексну оцінку його стану. У першу чергу, це фіксація рівня ризику, ступінь конкуренції і рівень ділової привабливості [11, с. 48].

Демографічне середовище передбачає дослідження таких показників, як чисельність населення, географічне розміщення населення, міграція, віковий склад, рівень народжуваності та смертності, сімейний стан. Він відіграє вирішальну роль на формування споживчих переваг. Зростання чисельності населення означає підвищення споживання. За наявної споживчої спроможності це позитивно впливає на розвиток товарних ринків.

Демографічні фактори чинять на діяльність підприємства найбільш істотний вплив, тому що вони визначають портрет споживача його товарів і послуг, співробітників, партнерів, конкурентів і т.п. У виробничій сфері обов'язково необхідно мати на увазі результати дослідження демографічних факторів і соціального середовища, особливо в області структурних змін. Саме соціальне середовище впливає на формування споживчих переваг, від яких залежить спрямованість і розмір споживчого попиту, а значить і можливості компанії реалізувати свою продукцію. В аналізі демографічних факторів і соціального середовища необхідно виявити вплив наступних факторів:

¾кількість потенційних споживачів (структура населення, зміни в окремих групах);

¾наявність і потенційна кількість робочої сили;

¾кваліфікаційні характеристики робочої сили.

Політико-законодавче середовище охоплює: політичну структуру країни, урядову, політичну та законодавчу стабільність, політичну орієнтацію країни, податкову політику уряду, вплив професійних спілок, міжнародну орієнтацію та державне регулювання міжнародних відносин, державне регулювання конкуренції [10, с. 480].

Політичні фактори впливають на політичні погляди та поділяють людей на окремі політичні групи і знаходять вираження в діяльності та прийнятті рішень місцевими органами влади та уряду.

Політична складова макросередовища повинна вивчатися в першу чергу для того, щоб мати ясне уявлення про наміри органів державної влади по відношенню до розвитку суспільства та про засоби, за допомогою яких держава має намір проводити в життя свою політику. Вивчення політичної складової повинно концентруватися на з'ясуванні того, які програми намагаються провести в життя різні партійні структури, які групи лобіювання існують в органах державної влади, як уряд відноситься до різних галузей економіки і регіонів країни, які зміни в законодавстві і правовому регулюванні можливі в результаті прийняття нових законів і нових норм, що регулюють економічні процеси. При цьому важливо усвідомити базові характеристики політичної системи: яка ідеологія визначає політику уряду, наскільки стабільний уряд, наскільки він в змозі проводити свою політику, який ступінь суспільного невдоволення і наскільки сильні опозиційні політичні структури [15, с. 123].

Всі стратегії, плани і заходи маркетингу діють в певному правовому полі, тобто є законодавча база, яка впливає на маркетингову діяльність.

Формування в Україні “ринку покупця”, який є втіленням концепції маркетингу, відбувається в складних умовах. Однак уже створено нормативно-правову базу, яка регламентує маркетингову діяльність на українському ринку (див. табл. 1.2).

Таблиця 1.2

Основні закони, що впливають на маркетингову діяльність

НАПРЯМОК МАРКЕТИНГУ	ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНУ
1	2
Розвиток конкуренції
Закон України “Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції ” (1992 р.)	Дає визначення методів недобросовісної конкуренції
Закон України Про Антимонопольний комітет України (1992 р.)	Створення і функціонування Антимонопольного комітету Розробка і затвердження Методики визначення монопольного становища підприємців на ринку (1994 р.) ( частка 35%)
Закон України “Про захист від недобросовісної конкуренції ” (1996р.)
Захист прав споживачів
Закон України “Про захист прав споживачів” (1991р.)	Визначені права споживачів Передбачені штрафні санкції за їх порушення Створення Державного комітету України у справах захисту прав споживачів Створення Української асоціації споживачів Почала діяти система споживчої експертизи та сертифікації
Комплекс маркетингу
Товар
Декрет КМ України “Про стандартизацію і сертифікацію”(1993 р.)	Затверджено перелік товарів , які підлягають обов′язковій сертифікації, штрафні санкції у разі порушення
Закон україни “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” (1994 р.)	Приєднання до Парижської конвенції Охорона інтелектуальної власності
Ціна
Указ Президента України “Про індикативні зміни цін на товари при здійсненні суб′єктами зовнішньоекономічної діяльності україни експортно-імпортних операцій” (1994)	Врегулювання проблем, пов′язаних з встановленням цін при виході на зарубіжні ринки, недопущення продажу товарів по демпінговим цінам
Розподіл
Указ президента України “Про реформування системи матеріально-технічного забезпечення народного господарства” ( 1994 р.)	Формування систем матеріально-технічного забезпечення і збуту, інформаційно-комерційних мереж
Просування
Закон України “Про рекламу” (1996р.)	Регламентування різних аспектів рекламної діяльності

Законодавство про маркетинг ставить перед собою три основні цілі.

Перша – забезпечити чесну конкуренцію. Закон робить спробу забезпечити неможливість витіснення з ринку слабших конкурентів і надати споживачу варіанти розумного вибору.

Друга – захист споживачів від недобросовісної комерційної практики. Споживачі мають право на безпечні товари, чесну рекламу, і повну інформацію про склад продуктів і умовах продажу.

Третя – захист інтересів суспільства. Це закони про охорону природи, чисте повітря і інші, та заходи по контролю за їх виконанням [14, с. 208]

Оцінка політико-правового середовища. Для оцінки політико-правового середовища в зарубіжних країнах, а також для класифікації можливих партнерів за ступенем політичної стабільності та ліберальності законодавчої бази доцільно використовувати матричний підхід.

 

Таблиця 1.3

Стратегії зменшення політичного ризику

Джерело мінімізації ризику	Період
	До інвестування/ укладання контракту	Після інвестування/ укладання контракту
Внутрішнє, самостійне рішення та дії	•Мінімізація інвестицій та місцеве запозичення • Робота за управлінським контрактом • Франчайзинг • Вертикальна інтеграція	•Мінімізація інвестицій та місцевої власності • Набуття статусу VIP (very important partner) •Маркетингова інтеграція
Зовнішня підтримка	• Державне страхування • Приватне страхування • Гарантії приймаючої сторони	•Приватне страхування •Міжнародні юридичні норми

Соціально-культурне середовище включає такі фактори, як соціальні групи, базові цінності, переваги світосприйняття, поведінку, системи поглядів, цінностей, моралі, звичок, мови, стилю життя [16].

Вивчення соціальної складової макросередовища спрямоване на те, щоб усвідомити вплив на бізнес таких соціальних явищ і процесів, як ставлення людей до роботи і якості життя, існуючі у суспільстві звичаї і вірування, демографічна структура суспільства, зростання населення, рівень освіченості, мобільність людей і інше. Особливість соціальної складової в тому, що вона впливає як на інші складові макросередовища, так і на внутрішнє середовище організації. Причому серед зазначених факторів система цінностей настільки важлива, що аналітики компанії "Дженерал Електрик" охарактеризували як найважливіший елемент бізнесового середовища [7, с. 127].

 

Таблиця 1.4

Склад соціально-культурного середовища міжнародного маркетингу

Фактори соціально-культурного середовища	Складові соціально-культурного середовища
Мова	Якою розмовляють Якою пишуть Офіційна мова Лінгвістичний плюралізм Ієрархія мов Міжнародні мови Мова в ЗМІ
Релігія	Філософські системи Прийняті релігії Повір’я та норми Табу Свята Ритуали
Освіта	Система освіти Система підвищення кваліфікації Управління трудовими ресурсами
Цінності та ставлення до	Часу Досягнень Роботи Успіху Змін Наукових методів Ризику Жінки, сім’ї, дітей Здоров’я
Технологічна та матеріальна культура	Транспорт Енергетична система Комунікації Урбанізація Наука Винаходи Організація суспільства Спорідненість Структура влади Неформальні групи Соціальна мобільність Соціальні прошарки

На відміну від швидких змін у технологічному середовищі зміни в культурному середовищі досить повільні, а деякі цінності залишаються стабільними й незмінними (наприклад, чесність, порядність, відповідальність за своїх дітей, повага до батьків тощо).

Соціально-культурні фактори

Релігія, історія, сім’я, мистецтво, розваги, освіта

Імпульси культури

Мораль, символи, звичаї, правила поведінки, знання

Процесс прийняття рішення споживачем

Відбір та розміщення за пріоритетністю потреб у товарах/послугах

Споживча поведінка

Рисунок 1.1 Схема впливу соціально-культурного середовища на поведінку споживачів

 

Природне середовище останнім часом набуває дедалі більшого значення у зв’язку зі зростанням рівня забруднення навколишнього середовища.

Природно-екологічне середовище характеризується наступними фактора ми:

¾ природнокліматичні умови;

¾ розміщення великих промислових центрів;

¾ територіальне розміщення корисних копалин і природних ресурсів;

¾ стан екологічного середовища і її вплив на виробництво [8, с. 199].

Екологічні проблеми були головною причиною виникнення концепції соціально-етичного маркетингу. Її суть у тому, що, задовольняючи потреби окремих споживачів, фірми повинні враховувати інтереси суспільства в цілому. Наприклад, у багатьох країнах виникла проблема утилізації металевих баночок з-під напоїв, яка знайшла своє втілення в маркетинговій стратегії щодо упаковування товару. У деяких теоріях природно-екологічні фактори займають одне з провідних місць. Основною причиною, що пояснює таке ставлення до природного середовища в цих теоріях є теза про те, що розвиток підприємництва стримується обмеженістю ресурсів [24, с. 122].

Сьогодні іноземні компанії все більше усвідомлюють відповідальність перед суспільством як з позиції здоров′я населення, так і з позиції охорони довкілля. Це призводить до все більшого укріплення позицій консьюмеризму, який досягає не тільки все більшої інформованості споживача, але й все більшого впливу як на компаніїї, так і на уряди. відображає наміри захисту і поліпшення середовища людського проживання, підвищення якості життя. Одним із його наслідків є вивникнення так званого “зеленого” маркетингу [25, с. 63].

Одним із наслідків енвінронменталістичного напрямку є виникнення так званих "зелених" консьюмеристів, що усвідомили можливість споживання, сумісного з особистими потребами і вимогами захисту навколишнього середовища. "Зелені" спонукають виробників і торговців переходити на харчові продукти і побутові товари , менш шкідливі для здоров'я і більш екологічні. Багато корпорацій поспішили створити товари, які назвали "зеленими". Починаючи з 1986 р. кількість "зелених" товарів збільшилась у 20 разів швидше, ніж будь-яких інших. Такі ярлики, як "саморуйнівний", "такий, що руйнується під дією природних факторів", "придатний для повторної переробки", " вільний від поєднань фтору", "не руйнуючий озоновий прошарок", "екологічно чистий" або "безпечний товар", усе частіше з'являються в рекламних оголошеннях і на упаковці [14, c. 205]

Для прояснення ситуації урядові інстанції вводять спеціальні етикетки - "еко-ярлики", які слугують для ідентифікації значущих для споживача товарів і стимулювання індустрії до розробки і виробництва таких товарів.

Німеччина стала першою країною, що ввела (у 1978 р.) офіційну схему присвоєння еко-ярликів ( Blue Angel) [26, с. 267].

Фактори науково-технічного середовища зумовлюють якісні зміни технології виробництва основних фондів та сировини, появу нових товарів на ринку. Кожне нове відкриття у науці й техніці може викликати появу нової галузі промисловості та ліквідацію наявної галузі; може призвести до зниження попиту на продукцію. Своєчасне врахування нових тенденцій і досягнень науково-технічного прогресу надає підприємству нові можливості розширення його діяльності.

До складу науково-технічного середовища належать:

¾ технологічні прориви

¾ скорочення або продовження ''життєвого циклу технологій''

¾ питома вага наукоємких виробництв і продукції

¾ вимоги до науково-технічного рівня виробництва, що забезпечує конкурентоспроможність

¾ вимоги до кваліфікації кадрів високотехнологічного виробництва

¾ вимоги до науково-технічного рівня конкурентноспроможної продукції [32].

Науково-технічний прогрес, технологічні зміни чинять значний вплив на спосіб життя, поведінку, потреби та переваги споживача. Вони впливають на всі елементи маркетингового комплексу, але більш за все проявляється в аспекті інноваційної діяльності.

Наслідки впливу науково-технічного прогресу на елементи маркетингового комплексу:

¾  розроблення нового товару, модифікація товару, пристосування до споживчих потреб, що змінюються;

¾  зниження витрат виробництва, можливість зіставлення цін, можливість контролю за цінами;

¾  підвищення швидкості збуту, зростання обсягів збуту, оптимізація контролю за збутом;

¾  підвищення комунікаційних можливостей, скорочення строків просування, оптимізація планування просування [31, с. 310].

Розділ 2. Дослідження й аналіз факторів, що впливають на діяльність ТОВ «Цукровий завод Козова»

 

Будівництво цукрового заводу розпочато в 1953 році. Він був зданий в експлуатацію в 1959 році, а першу продукцію дав в 1960 році, виробивши 14 823 тонни цукру, з виходом 10,43%. В наступні роки кількісні та якісні показники роботи підприємства зростали і покращувались. На цей час потужність заводу по переробці буряка за добу становила 2 500 тонн. З роками потужність нарощувалась і після реконструкції в 1983 році вона досягла 3 030 тонн за добу.

Цукровий завод має сезонний характер виробництва. Тривалість ремонтного періоду складає 8 – 9 місяців, а сезон виробництва цукру 2 – 3,5 місяці. Так, тривалість сокодобування в 2001 році 30,79 діб, а в 1990 році – 116 діб.

В січні 1998 року згідно голосування на Зборах акціонерів ВАТ «Козівський цукровий завод» (протокол № 1 від 29.01.1999р.) було прийнято рішення про вхід в склад засновників ЗАТ «Тернопільський агропромисловий комплекс». В липні 2002 року підприємство реорганізувалося в Товариство з обмеженою відповідальністю «Козова-цукор». А в 2009 його перейменували на ТОВ «Цукровий завод Козова».

Завод розміщений в районному центрі і має оптимальні шляхові сполучення, під’їзні залізничні колії, що зручно для відвантаження продукції.

Місія досліджуваного підприємства: Виготовлення високоякісного цукру і забезпечення ним ринку України.

Основний вид спеціалізації підприємства – вироблення цукру-піску з вітчизняної сировини. Підприємство також виробляє побічну продукцію.

Підприємство спеціалізується по:

-Виробництві цукру-піску

-Виробництві свіжого жому

-Виробництві меляси

-Виробництві сухого жому

-Виробництві вапна будівельного.

Модель підприємництва на ТОВ «Цукровий завод Козова» – класична. Підприємство орієнтується на найефективніше використання наявних ресурсів.

В середньому підприємство переробляє біля 200 тис.тонн цукрової сировини в рік. В разі збільшення заготівлі цукрової сировини завод має можливості переробити її більше 200 тис.тн. за сезон.

 

Таблиця 2.1

Динаміка показників роботи підприємства ТОВ «Цукровий завод Козова»

	2005 р.	2006 р.	2007 р.	2008 р.	2009 р.
Прийнято буряка, т	172999,8	171237	247243	150356,9	79672,5
Перероблено буряка, т	166858	165671	231617	145094	77123
Вироблено цукру-піску, т	18857,4	21394,8	26460,15	14603,15	9425
Вироблено жому	137845	136858	191257	107732	63597
Вироблено меляси	7133,7	6659,7	8658,4	5481	2506,5

Вся сировина, що поступає на цукровий завод є давальницькою, це означає, що після переробки буряка, господарства, що вирощували буряк забирають готову продукцію – цукор, жом, патоку, а залишають заводу за переробку 30-35% сировини. В процесі виробництва вихід жому становить 80%, а патоки 3-4 %.

Побічна продукція, яку випускає завод є патока і жом. Жом використовується для відгодівлі худоби, а патока в спиртовій та харчовій промисловості.

На заводі є лінія по переробці цукру-сирцю, та жомосушильне відділення потужністю 100т. сухого жому на добу.

Фінансову діяльність на ТОВ «Цукровий завод Козова» здійснює головний бухгалтер. Наприкінці кожного року, на основі балансу підприємства та звіту про фінансові результати, він складає фінансовий звіт діяльності підприємства за минулий рік. В звіті відображаються показники фінансового аналізу: ліквідність, платоспроможність, кредитоспроможність, рентабельність та прибутковість. На основі такого аналізу та впливу зовнішніх факторів складається фінансовий план на наступний рік.

В зв’язку з сезонним характером виробництва на заводі є постійні працівники, які працюють цілий рік, і сезонні, які приймаються на роботу лише на сезон виробництва цукру. Якщо середньоспискова чисельність працюючих в ремонтний період складає 370 чоловік, то в період виробництва 750 чоловік, тобто 380 чоловік сезонні працівники.

Категорії працівників показано в таблиці 2.2.

 

Таблиця 2.2

Категорії працівників на ТОВ «Цукровий завод Козова»

Категорії працівників:	Роки
	2006	2007
Робітники	386	222
Інженерно-технічні працівники	62	49
Всього	448	271

На даний час ТОВ «Цукровий завод Козова» має наступну структуру управління: рішення з усіх питань діяльності підприємства приймає генеральний директор; йому прямо підпорядковані головний технолог, головний бухгалтер і головний інженер; у їх підпорядкуванні знаходяться певні структурні підрозділи підприємства. Так, у віданні головного інженера знаходяться сировинний відділ, відділ головного механіка, відділ головного енергетика, ТЕЦ, КВПіА, цех механізації, З/Д транспортний цех; головному технологу підвідомчий технологічний відділ; у підпорядкуванні головного бухгалтера знаходяться заступник та 5 бухгалтерів.

Цукор і побічна продукція, яку випускає завод завжди користувалися попитом, як в області України так і за її межами. В свій час підприємство самостійно реалізовувало його в Білорусії, Росії, Казахстані і т. д.

Продукція ТОВ «Цукровий завод Козова» розрахована на споживчий ринок, тобто це товар особистого споживання. Але реалізація проводиться відразу після виготовлення продукції, це відвантаження продукції за спожиті газ, електроенергію, паливо-мастильні матеріали, насіння цукрових буряків, закуплені товари і т. д.

Основним ринком збуту продукції підприємства є торгівельна мережа Тернопільської області, а також інші області України. Цукор заводу реалізують у всіх торгових точках та гуртовнях міста Тернополя та Тернопільської області. На ринку Тернопілля продукцію ТОВ «Цукровий завод Козова» реалізують у таких районах: Козівський, Гусятинський, Кременецький, Почаївський, Зборівський, Теребовлянський.

Основними конкурентами товариства є цукрові заводи в Борщові, Золочеві, Збаражі. Отже конкурентна боротьба полягає в залученні якомога більшої кількості виробників цукрової сировини на підприємство. Для цього на заводі проводиться автоматизація прийомки сировини, що призводить до того, що техніка менше часу простоює на вагах і на ФЗ. Зважування проводить оператор ЕОМ, він тільки корегує дані, а вага визначається автоматично і заносяться дані в базу даних. Між собою комп’ютери з’єднані сіткою. На підприємстві бажано автоматизувати розрахунок з виробниками.

При аналізі макросередовища підприємства було застосовано методику складання й аналізу експертних оцінок. Для кожного окремого фактора макросередовища виділялися найбільш істотні критерії, що були внесені в опитувальні аркуші. В опитувальних аркушах група експертів повинна була проставити не тільки ступінь впливу того чи іншого критерію на діяльність компанії, але і тенденцію (вектор) впливу даного критерію як доброчинного (вектор зі знаком «+») чи негативного (вектор зі знаком «-»). В якості групи експертів виступали співробітники компанії (менеджмент і рядовий персонал), клієнти компанії, співробітники ведучих операторів ринку.

Результати експертного опитування були зведені в таблиці по кожному окремому фактору. Перший стовпчик кожної з нижче приведених таблиць носить найменування фактора, друга – важливість даного фактора для ринку поліграфічних послуг, третя – вплив на діяльність компанії, четверта – напрямок впливу даного фактора, і п'ятий стовпчик – ступінь важливості даного фактора для діяльності компанії. Дані п'ятого стовпчика таблиць отриманий як добуток другого третього і четвертого [16, с. 416].

Демографічні фактори чинять на діяльність підприємства найбільший вплив, тому що вони визначають портрет споживача його товарів і послуг, співробітників, партнерів, конкурентів і т.п. Споживачами продукції заводу є населення Козівського та сусідніх районів, а також підприємства харчової промисловості Тернопільської області та кондитерські фабрики. Серед них: «Ковалівський спиртзавод», СМП «Екер», ТОВ «Терези», ПП ТОВ «Пром-Дорекс», МВТП «Кам’яна криниця», Тернопільський завод безалкогольних напоїв, ТОВ «Тернопіль хлібпром». Основні клієнти підприємства: ПП «Еверест», ТОВ «С.В.Союз», ТОВ «УкрАгро», ТОВ НКВ «Україна».

 

Таблиця 2.3

Вплив соціально-культурного середовища на діяльність компанії

Фактори середовища	Важливість для галузі	Вплив на компанію	Напрямок впливу	Ступінь важливості для компанії
1	2	3	4	5
Кількість потенційних споживачів (структура населення, зміни в окремих групах та їх доходах)	3	3	+1	3
Наявність і потенційна кількість робочої сили	2	2	+1	1
Кваліфікаційні характеристики робочої сили	2	3	+1	2
Традиції і культурні цінності, рівень освіти	2	3	+1	2
Взаємини всередині суспільства (індивідуум-індивідуум, товариство-індивідуум-суспільство)	1	1	+1	1
Неприйняття-прийняття приватного підприємництва	1	1	+1	1
Відносини компанія-суспільні організації	1	1	+1	1
Профспілкова активність і вплив профспілок на формування суспільної думки	1	1	+1	1

Дані таблиці дозволяють зробити наступний висновок: найбільший позитивний вплив на діяльність компанії робить кількість потенційних споживачів і кваліфікаційні характеристики робочої сили, також слід відмітити істотний вплив традицій, культурного рівня і рівня освіти

Оскільки завод було побудовано ще у 1960 році, вирощування цукрового буряка стало звичним для тутешніх регіонів. Цей явище позитивно впливає на забезпеченість підприємства сировиною. Для виробництва продукції використовується сировина господарств, фермерських господарств Тернопільської області, а також окремих бурякозаводів.

Дані по забезпеченню сировиною наведені в таблиці 2.5

Таблиця 2.5

Показники забезпеченості сировиною підприємства станом на 2009 рік

	Фіз. вага, тонн	Залік. вага, тонн	%
Господарства	68600	66000	44,0
Фермери	9400	9000	6,0
Одноосібники	78000	75000	50,0
Всього	156000	150000	100

Розглянемо тепер економічні фактори. Стабільність або нестабільність економіки має велике значення для підприємства, оскільки впливає на його діяльність через фактори прямої дії: споживачів (зменшення або збільшення їх купівельної спроможності), постачальників (зменшення або збільшення цін на насіння, механічну обробку буряка, які включають витрати на паливо,оплату праці робітників), інфляційні процеси в економіці впливають на вартість виготовленої продукції, відповідно і на кількість споживачів і постачальників. Економічні програми, які здійснюються через законодавчі акти впливають на обсяги виробництва. Для поповнення бюджету збільшують податкові ставки, які регулюють державні органи, що впливає на вартість продукції відповідно і на попит та рівень збуту продукції досліджуваного підприємства [34].

В даний момент складається негативна макроекономічна ситуація в економіці України. До основних дестабілізуючих факторів варто віднести суперечливість і нестабільність податкового законодавства, нерозвиненість фондового й інвестиційного ринку, досить високий ступінь державного втручання в систему ринкового ціноутворення і відсутність розвинутої законодавчої бази у сфері земельних відносин (не дивлячись на прийняття Верховною Радою Закону України «Про землю»). Нестабільним став курс гривні і вона швидко девальвується, впали котировки провідних компаній країни, в т.ч. бурякоцукрової галузі [20].

Вплив економічних факторів зведено в таблиці 2.6

 

Таблиця 2.6

Вплив економічного середовища на діяльність компанії

Фактори середовища	Важливість для галузі	Вплив на компанію	Напрямок впливу	Ступінь важливості для компанії
Загальний рівень економічного розвитку	3	3	-1	-3
Система оподатковування і якість економічного законодавства	3	3	-1	-3
Рівень розвитку конкурентних відносин	2	3	-1	-2
Масштаби урядової підтримки галузі	2	2	+1	4
Загальна кон’юктура національного ринку	2	2	-1	-4
Розміри і темпи зміни розмірів ринку	3	3	+1	9
Розміри і темпи росту сегментів ринку відповідно до інтересів компанії	2	3	+1	6
Ставка банківського відсотка	3	1	-1	-3
Система ціноутворення і рівень централізованого регулювання цін	1	1	+1	1
Вартість землі	2	2	-1	-4

Як видно з приведеної таблиці, фактори економічного середовища роблять негативно і позитивний вплив на діяльність організації. При цьому найбільший позитивний вплив мають наступні фактори:

¾ розміри і темпи зміни розмірів ринку;

¾ розміри і темпи росту сегментів ринку відповідно до інтересів компанії;

А найбільший негативний вплив становлять фактори:

¾ загальний рівень економічного розвитку;

¾ система оподатковування і якість економічного законодавства;

¾ рівень розвитку конкурентних відносин.

Аналіз природно-екологічних факторів. Природно-екологічне середовище несе в цілому позитивний вплив вплив на діяльність організації. Родючі ґрунти, сприятливі кліматичні та температурні умови, а також переважно рівнинна місцевість є сприятливими чинниками для вирощування цукрових буряків. Однак, якщо порівняти 2009 р. із 1999-2004 рр., то посівна площа цукрових буряків скоротилася більш як удвічі, при незначному зростанні урожайності. Внаслідок цього виробництво бурякового цукру в Україні у 2009 р. становило 79672,5 тонн, або скоротилося порівняно з 1999 р. втричі. Причини криються в кризовому стані агропромислового виробництва, зниженні купівельної спроможності населення, втраті зв’язків на зовнішніх ринках, інфляції та гіперінфляції [19].

Вплив науково-технічних факторів. За роки роботи було проведено заміну фізично і морально застарілого обладнання:

-В 1998 році – випарний апарат IV – А2ПВВ, концентратор А3ПВВ.

-В2001 році – побудована нова газова піч ІПШ – 100, встановлено лавери Ж7-ПСГ.

-В 2002 році – листові фільтри згущувачі П9 – УФЛ – І сатурації – 6 штук, листові фільтри згущувачі П9 – УФЛ – ІІ сатурації – 4 штуки.

Однак поява такого обладнання як центрифугиа для утфелю І кристалізації FZHu, центрифуга для утфелю ІІ кристалізації FKNO, центрифуга для утфелю ІІІ кристалізації FKNO у багатьох цукрових заводів України негативно вплинуло на досліджуване підприємство, оскільки конкурентоспроможність його конкурентів зросла. Споживачі почали більше купувати продукцію конкурентів, так як зменшилася її собівартість [18].

Політико-правові фактори чинять найбільш істотний вплив на діяльність організації, особливо в перехідних економіках, якою є економіка України.

На ТОВ «Цукровий завод Козова» законодавче регулювання економічної діяльності здійснюється згідно багатьох законів і нормативних актів.

Основним законодавчим актом є Закон «Про підприємства в Україні» від 27.03.1991 року. Саме цей закон регулює створення та діяльність підприємств.

Не менш важливим фактором для подальшого розвитку виробництва в цілому, став прийнятий 31 січня 2001 року Верховною Радою України Закон «Про оподаткування прибутку підприємств», який дозволив відносити на валові витрати затрати підприємства на ремонт, модернізацію виробничого обладнання.

Закон України «Про захист від недобросовісної конкуренції» від 7 червня 1996 року захищає і відстоює права заводу перед конкурентами, робить конкурентну боротьбу справедливою і перевагу має той, хто випускає якіснішу і дешевшу продукцію. А це є позитивним фактором в діяльності заводу.

Акт «Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру» визначає і регулює виробництво цукру та вирощування цукрових буряків, реалізацію цукру, органи, які здійснюють регулювання виробництва і реалізації цукру, закупівлю цукру для забезпечення державних потреб; ціноутворення в бурякоцукровому комплексі, відносини між учасниками бурякоцукрового комплексу.

Розглядаючи суспільні організації нашої країни, бачимо що різні організації впливають на діяльність підприємства по-різному. Організації захисту навколишнього середовища сприяють обмеженню викидів в повітря, що сприяє діяльності підприємства. Організації з працевлаштування сприяють збільшенню доходів громадян і в свою чергу - збільшенню кількості потенційних споживачів підприємства. Асоціація "Укрцукор", яка займається проблемами цукрової галузі, визначає тенденції розвитку цукрових заводів України, тобто представляє інтереси усіх цукровиків. Обласні державні органи регулюють граничний рівень торговельних надбавок на цукор; Санепідемстанція регулює умови виготовлення товару, розраховує ряд санітарних показників, за якими повинний здійснюватися виробничий процес; Податкова інспекція здійснює оподаткування підприємства відповідно до діючого законодавства (платежі до бюджету: податок на землю, комунальний податок, фонд захисту інвалідів, охорона навколишнього середовища, геологорозвідка, податок на транспорт, плата за воду, пенсійний фонд, фонд безробіття) [14].

Політико-правове середовище представлене в таблиці 2.7

 

Таблиця 2.7

Вплив політико-правового середовища на діяльність компанії

Фактори середовища	Важливість для галузі	Вплив на компанію	Напрямок впливу	Ступінь важливості для компанії
Відношення держави до власності	2	2	-1	-4
Політична стабільність у державі	3	3	-1	-9
Характер відносини держави до галузі	3	3	-1	-9
Рівень регулювання і контролю з боку держави	3	3	-1	-9
Політика держави в підготовці кадрів для галузі	3	3	+1	9
Закони і нормативні акти	3	3	-1	-9
Ефективність правової системи	2	3	-1	-6
Практична реалізація законодавства	2	3	+1	6
Ступінь ретельності дії всіх правових норм	2	2	-1	-4

Аналіз показує, що політико-правове середовище має загальний позитивний вплив на діяльність компанії.

 

 

Розділ 3. Розробка заходів щодо підвищення ефективності діяльності підприємства з врахуванням впливу факторів макросередовища

 

У другому розділі даної роботи ми проаналізували вплив факторів макросередовища на діяльність ТОВ «Цукровий завод Козова». В третьому спробуємо відшукати шляхи поліпшення впливу деяких з них, запропонувати ефективні методи аналізу маркетингової інформації.

Отже, серед факторів макросередовища найбільш вагоме місце займають такі, як політико-правовий, економічний і природно-географічний .

До позитивних чинників діяльності заводу в макросередовищі можна віднести:

- кількість потенційних споживачів і кваліфікаційні характеристики робочої сили.

- вплив традицій, культурного рівня і рівня освіти;

- розміри і темпи зміни розмірів ринку;

- розміри і темпи росту сегментів ринку відповідно до інтересів компанії;

- Сприятливі природно-кліматичні умови, вдале територіальне розміщення заводу;

- забезпеченість підприємства сировиною;

- Закон «Про оподаткування прибутку підприємств», який дозволив відносити на валові витрати затрати підприємства на ремонт, модернізацію виробничого обладнання.

А найбільший негативний вплив становлять фактори:

- загальний рівень економічного розвитку;

- система оподатковування і якість економічного законодавства;

- рівень розвитку конкурентних відносин;

- НТП, оскільки конкурентоспроможність конкурентів зросла, а даного заводу залишилась такою самою.

Тому для покращення діяльності ТОВ «Цукровий завод Козова» в макросередовищі варто вжити такі заходи: