Зовнішньоторговельний контракт по експорту пива

Зміст

 

ВСТУП.. 2

1.АНАЛІТИЧНА МАРКЕТИНГОВА ОЦІНКА РИНКУ ПИВА.. 3

1.1 Аналіз світового ринку пива. 3

1.2. Аналіз українського ринку пива. 5

2. ПРАВОВЕ ОБҐРУНТУВАННЯ МОЖЛИВОСТІ ЗДІЙСНЕННЯ ДАНОЇ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ УГОДИ.. 13

2.1. Законодавча база. 13

2.2 Нормативно правові умови здійснення даного контракту. 25

3. ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИЙ КОНТРАКТ. 35

4. ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАПРОПОНОВАНОГО ПРОЕКТУ. 40

ВИСНОВКИ.. 43

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.. 45

ВСТУП

Пиво - тонізуючий пінний напій, насичений діоксидом вуглецю, одержаний шляхом зброджування охмеленого сусла пивними дріжджами без добавлення спирту етилового, який відноситься відповідно до Міжнародного класифікатора товарів та послуг до окремої групи напоїв під назвою "Безалкогольні напої та пиво".

Якість пива - сукупність властивостей пива, що визначають його здатність забезпечувати потреби людини в енергії, поживних та смакоароматичних речовинах, безпеку для її здоров'я, стабільність складу і споживчих властивостей протягом строку придатності до споживання та відповідають вимогам державних та міжнародних стандартів, технічних умов, санітарних норм та інших нормативних документів.

Актуальність розгляду зовнішньоторговельного контракту по експорту пива зумовлена існуванням економічних передумов на українських підприємствах щодо можливості завоювання зовнішніх ринків пива.

Мета дослідження - вивчення зовнішньоторговельного контракту по експорту пива.

Об’єкт дослідження – ринок пива. Предмет дослідження - зовнішньоторговельний контракт по експорту пива.

Завдання дослідження:

·     ознайомитися з маркетинговим аналізом світового та українського ринку пива;

·     визначити законодавче регулювання ринку пива та його експорту;

·     визначити економічну доцільність експорту українського пива.

Інформаційною базою дослідження є ресурси Інтернет та спеціалізовані видання, що освітлюють динаміку розвитку ринку пива, а також законодавчі акти.

1.Аналітична маркетингова оцінка ринку цукру 1.1 Аналіз світового ринку цукру

Білоруська Пивоварна компанія Сябар починає експансію на український ринок. За словами голови наглядової ради компанії Сергія Льовіна, експорт пива під однойменною торговою маркою планується налагодити "в сусідні з Білоруссю країни" до кінця року. В компанії уточнили, що як найближча перспектива вивчаються ринки Росії, України та Литви. У першу чергу йде опрацювання цих ринків. Пиво Сябар продається у вищому ціновому сегменті, є сенс його експортувати, оскільки платоспроможність населення на цих ринках дозволяє розраховувати на попит. В Україні білоруси вже почали пошук дистриб’ютора.

Частка імпортної продукції на українському ринку пива незначна, й за останні роки намітилася тенденція до її подальшого зниження. У 2006 році імпорт пива до України скоротився на 62,3%, або на 31 926 тис. л, - до 19 291 тис. л. Такі ж процеси характерні й для поточного року. За даними Держкомстату, в січні-травні 2007 року імпорт пива до України порівняно з аналогічним періодом 2006 року скоротився на 28,7%, до 4 940 тис. л. Пивоварна компанія Сябар (до серпня 2005 року - Білоруська пивоварна компанія) була зареєстрована в лютому 2004 року [3]. 

Засновниками є компанія Detroit-Belarus Brewing Company LLC (DBB Company), створена за участю американської інвестиційної групи Detroit Investment Ltd. і Міжнародної фінансової корпорації, та ВАТ Дєдново (Бобруйськ Могильовської обл.). DBB Company належить більше 75% акцій, Дєдново - більше 20%. Статутний фонд підприємства складає 18 млрд. білоруських рублів (близько $8,2 млн.). Потужності підприємства складають 12 млн. дав на рік (після реконструкції). За січень-липень 2007 р. компанія виготовила 3,4 млн. дав пива.

Росія збільшує імпорт пива та алкогольних напоїв, скорочуючи при цьому їхній експорт, говориться в повідомленні Національної алкогольної асоціації. За даними експертів НАА, за перші два місяці 2004 року Росія імпортувала пива та алкоголю більш ніж на 130 млн. доларів, це на 38,5% більше, ніж за аналогічний період минулого року. При цьому імпорт із країн СНД склав 67,2 млн. доларів, а з інших країн - 62,8 млн.

В той же час експорт пива та алкогольних напоїв у січні-лютому 2004 року скоротився на 37,7% і склав менше 11 млн. доларів. При цьому в країни СНД було поставлено продукції на 7,5 млн. доларів, в інші країни світу - на 3,4 млн., повідомляє "Інтерфакс". Найзначніше у вартісному вираженні зросли постачання міцного алкоголю - на 42,5%. Постачання вина збільшилися на 31,4%, а пива - на 9,1%. [17].

Як повідомила провідна японська пивоварна компанія Kirin Brewery Co, світове виробництво пива в 2003 р., збільшуючись 19 років підряд, досягло 147,16 млрд. л. У 2003 р. приріст виробництва склав 2% у порівнянні з 2002 р [4].

Другий рік поспіль Китай очолює рейтинг світових виробників пива. У 2003 р. ця країна виробила 25,1 млрд. л. пива, або на 7% більше, ніж у попередньому році. Частка пива китайського походження на світовому ринку займає 17,1%. Виробництво пива у Китаї збільшується завдяки загальному економічному прогресу країни. На значне збільшення внутрішнього виробництва вплинув і прихід на ринок країни багатьох закордонних пивоварних компаній. США займають другу позицію, виробивши в 2003 р. 23,08 млрд. л. пива — 15,7% світового обсягу. У порівнянні з 2002 р., виробництво скоротилося тут на 1,6%. Німеччина займає третє місце з показником у 10,53 млрд. л. (падіння виробництва — 2,1%), за нею йдуть Бразилія — 8,52 млрд. л. (-2,3%) і Росія — 7,57 млрд. л. (+7,8%). Японія опинилась на сьомому місці — 6,53 млрд. л. (-6,5%). У 2002 р. ця країна займала шосту позицію рейтингу, але в 2003 р. її перевершила Мексика, продемонструвавши приріст виробництва пива на рівні 4,3% до 6,64 млрд. л.

1.2. Аналіз українського ринку цукру

Як повідомив Держкомстат, експорт пива скоротився на 10% — з 9 435,2 тис. літрів до 8 507,8 тис. літрів на 2,5 млн. доларів.
  Обсяги продажів пива на зовнішні ринки в червні приблизно однакові з показниками червня 2000 року. У червні-2000 експорт пива склав 8 029,6 тис. літрів на 1,9 млн. доларів. Усього в січні-червні цього року експорт пива збільшився на 263,1% у порівнянні із січнем-червнем минулого року і склав 48 443 тис. літрів на 12,5 млн. доларів. У січні-червні 2000 року експорт пива склав 13 342 тис. літрів на 3,3 млн. доларів [16]. Продажу пива на експорт почали збільшуватися на початку цього року за рахунок пожвавлення продажу в Росію. Основним експортером пива виступає київський завод "Оболонь" (Київ). 2000 року пивзаводи вважали пріоритетним внутрішній ринок, намагаючись завоювати споживача і зміцнити свої позиції. У цілому 2000 року експорт пива склав 45 025 тис. л. на 10,9 млн. доларів, переважно в Росію [5].

Таблиця 1.1

Структура експорту пива з України в червні 2001 року

	Червень 2001		Травень 2001
	тис. л	тис. доларів	тис. л	тис. доларів
Усього	8 508,7	2 455,5	9 435,2	2 631,7
Росія	7 246,6	2 097,1	7 564,6	2 124,1
Молдова	1 074,3	262,2	1 579,0	393,3
Бєларусь	93,6	36,2	124,9	50,9
США	41,7	39,6	—	—
Ізраїль	37,5	15,0	35,2	13,5
Естонія	14,7	4,2	25,1	8,7
Німеччина	0,3	1,3	7,0	2,9
Польща	—	—	14,2	4,1
Туркменістан	—	—	85,2	34,1

В порівнянні з листопадом 2006 року експорт пива в листопаді 2007 року збільшився на 23,8%, або на 4 059,35 тис. літрів. У січні-листопаді 2007 року в порівнянні з січнем-листопадом 2006 року експорт пива збільшився на 14,4%, або на 40 282,29 тис. літрів і склав 320 577,50 тис. літрів на 87,34 млн. доларів. Як повідомлялося, в жовтні експорт пива збільшився на 12,9% або на 3 431,86 тис. літрів в порівнянні з вереснем до 30 130,77 тис. літрів на 8,38 млн. доларів. У 2006 році експорт пива збільшився на 15,9%, або на 41 469,32 тис. літрів в порівнянні з 2005 роком і склав 302 462,65 тис. літрів на 81,65 млн. доларів. Найбільшим експортером пива є київський завод "Оболонь".

ЗАТ "Сармат" (Донецьк), емітент облігацій і одне з чотирьох великих пивоварних підприємств України, закінчив 2003 рік зі збитком 22,5 млн. грн. (у 2002 році його збиток склав 12,4 млн. грн.). Як відзначається в огляді емітента, переданому УкрСиббанком, збільшення збитків викликано зростанням фінансових витрат і амортизаційних відрахувань.

Разом з тим чистий доход від реалізації минулого року зріс на 51,2% у порівнянні з 2002 роком і склав 311,4 млн. грн. Необігові активи збільшилися на 18,5% (до 458,6 млн. грн.), обігові - на 87,2% (до 185,2 млн. грн.). [14] ЗАТ "Сармат" на даний час володіє контрольними пакетами п'яти пивоварних заводів, які формують групу "Сармат": ВАТ "Луганський пивоварний завод" (90,6%), ВАТ "Пивобезалкогольний комбінат "Крим" (93,98%), ЗАТ "Дніпропетровський пивоварний завод "Дніпро" (99,9%), ЗАТ "Фірма "Полтавпиво" (90,5%) і ЗАТ "Київський пивзавод №1" (77,26%). В огляді емітента відзначається, що група компаній "Сармат" у 2003 році зварила 25,2 млн. дал пива - 15% загального обсягу виробництва цього напою в Україні, посівши четверте місце за обсягами виробництва (після "Sun Interbrew Україна", "Оболоні" та BBH). Потужності ЗАТ "Сармат" минулого року зросли з 15,3 до 25,7 млн. дал, а сумарні потужності групи "Сармат" на початок 2004 року склали 47,1 млн. дал на рік. Власні потужності з виробництва солоду групи складають 30,6 тис. тонн на рік, при цьому потужність солодовні ЗАТ "Сармат" - 13,9 тис. тонн. Власне виробництво солоду групою в 2003 році склало 25,0 тис. тонн. Група "Сармат" у 2003 році збільшила експорт пива вдвічі - до 0,35 млн. дал (2,3% обсягів продажу). Постачання здійснювалося переважно в Росію, також у Молдову, Естонію, Білорусь, Німеччину й Ізраїль. В інформації відзначається, що експорт пива в Росію в 2003 році зріс у 2 рази в натуральному вираженні. У планах "Сармата" - закріпитися на цьому ринку. Статутний фонд ЗАТ складає 230,3 млн. грн. [15]

У першому кварталі 2004 року пивоварний завод "Сармат" (Донецьк), який входить до п‘ятірки найбільших, планує почати експорт пива в США.
"Сармат" також веде переговори про експорт пива в Хорватію, Італію, Грецію і Португалію. За словами Мельника, компанія має намір посилити свої позиції в центральному і західному регіонах країни. Як повідомляло агентство, у 2003 році "Сармат" почав експортувати пиво в Ізраїль і в Німеччину.

У жовтні "Сармат" збільшив виробництво пива на 45,8%, або на 317,7 тис. дал до 1 010,8 тис. дал у порівнянні з жовтнем минулого року.
Усього в січні-жовтні завод виробив 13 440,6 тис. дал пива, що на 16,74%, або на 1 927,7 тис. дал більше, ніж у січні-жовтні минулого року. Місткість ринку пива фахівці оцінюють у 145-150 млн. дал на рік.

За даними Державного комітету статистики, Україна в травні 2005 року збільшила експорт пива на 1,21% порівняно з попереднім місяцем - до 20,444 млн. літрів на суму $5,858 млн., імпорт скоротився на 0,6% - до 3,639 млн. літрів на суму $2,268 млн. Тоді як у квітні 2005 року скоротила експорт пива на 1,94% в порівнянні з попереднім місяцем - до 20,2 млн. літрів на суму $5,47 млн., імпорт - у 1,9 рази, до 3,6 млн. літрів на суму $2,2 млн. [12]

Загалом, у січні-травні експорт пива становив 89 млн. літрів на суму $24,25 млн., імпорт - 10,637 млн. літрів на суму $6,364 млн. В травні Україна експортувала пиво до Російської Федерації - 18,05 млн. літрів на суму $4,953 млн., Молдови - 0,798 млн. літрів на $0,223 млн., Грузії - 0,759 млн. літрів на $0,304 млн. [13.] Країнами-імпортерами пива до України в травні були Російська Федерація - 3,441 млн. літрів на суму $2,099 млн., Німеччина - 0,078 млн. літрів на $0,066 млн. Сьогодні продукція підприємства постачається у десятки країн світу. Зокрема, пиво та напої ЗАТ “Оболонь” продаються у Великобританії, США, Німеччині, Польщі, Чехії, Португалії, Іспанії, Південній Кореї, Африці і навіть на Тайвані. Великим успіхом оболонське пиво користується в Росії та країнах Прибалтики, Молдові, Білорусі.

Загалом ЗАТ “Оболонь” можна віднести до найбільшого експортера пива в Україні. Адже минулого року з 15, 98 млн. дал експортованого українського хмільного напою 12,44 млн. дал або 77,8% було саме від ТМ “Оболонь”. Скажімо, у 2003 році пиво київського заводу склало 60% імпорту хмільного напою в Росії, 64% - в Естонії [11].

Варто нагадати, що першу поставку продукції ЗАТ “Оболонь” реалізувало у 1989 році, відправивши партію пива у Великобританію. На той час це було єдине пивне підприємство у Радянському Союзі, яке експортувало свою продукцію за кордон. Вже тоді британці високо оцінили українське пиво. Наступні партії було відправлено в Сполучені Штати, Німеччину. З роками географія розповсюдження продукції “Оболоні” зростала. З одного боку, експортна діяльність дозволяла розширювати ринки збуту, з іншого – отримувати прибутки, за рахунок яких підприємство вдосконалювало виробництво, значно поліпшувало якість продукції. Сьогодні ЗАТ “Оболонь” – це надсучасне підприємство європейського рівня, пиво та напої якого відповідають не лише всім українським стандартам, а й високим міжнародним вимогам. Саме “Оболонь” першим у галузі отримало міжнародний сертифікат ISO-9001. Завдяки цьому продукція української компанії здобула довіру та лояльність з боку іноземних споживачів [10].

Корпорація "Рідна Марка" планує введення в експлуатацію другої і третьої черги по розливу пива на спеціалізованому комплексі ПБК "Радомишль". В устаткування інвестовано близько 25 млн євро. В оснащенні заводу беруть участь такі відомі виробники устаткування для пивної промисловості, як KHS, Zіemann, GІ Westfalіa Separator, Grasso. Запуск нових ліній дозволить комбінатові вийти на загальну продуктивність у 1 млн гектолітрів у рік, що складе близько 4% загальнонаціональних пивних потужностей. На таку ж частку на українському ринку пива розраховує "Рідна Марка". У ціновому сегменті вище за середнє і преміум-класу корпорація планує охопити 50%. За оцінками фахівців підприємства, даний сегмент пивного ринку є досить перспективним: за два-три років його частка збільшилася вдвічі - з 4 до 8% - і продовжує рости. "Необхідність розширення виробничих потужностей для нас очевидна - зараз ПБК завантажений на 110% і не встигає відвантажувати замовлення в повному обсязі", - розповідає президент корпорації "Рідна Марка" Павло Роднін. На сьогоднішній день на "Радомишлі" працює одна лінія, у яку було інвестовано EUR15 млн (запущена в жовтні 2003 р.). Тут виготовляється баварське пиво Weіssbіer "Пшеничне Еталон". На додаткових потужностях планується налагодити розлив пшеничного пива нових сортів - Krіstallweіzen (фільтроване) і Dunkelweіzen (темне). Технології цих сортів, як і у випадку з "Пшеничним Еталон", були розроблені фахівцями корпорації, серед яких як українські, так і баварські броварники. Специфіка пива (легке і добре втамовує спрагу) дозволяє компанії розраховувати на гарні літні продажі. Темне пиво Dunkelweіzen орієнтоване на більш вузьку аудиторію цінителів цього виду напою. Компанія розраховує налагодити постачання Dunkelweіzen у першу чергу в сегмент HoReCa. У загальних обсягах виробництва пшеничного пива Dunkelweіzen посяде не більш 5-10%, Krіstallweіzen - 20-25% [9].

Як відзначає Павло Роднін, підприємство збереже свою спеціалізацію і надалі буде виготовляти винятково пшеничні сорти баварського пива. "На вітчизняному пивному ринку конкуренція надзвичайно жорстка. У ситуації, коли ринок фактично поділений між чотирма лідерами, які володіють значними інвестиціями, було б украй нерозумно йти в лобову атаку, запропонувавши споживачеві ще один із сотні варіантів традиційного ячмінного пива. Саме тому ми пішли шляхом вузької спеціалізації, зосередившись на нишевому продукті зі своєю культурою, історією, технологією і смаковими особливостями", - говорить бренд-менеджер ТМ "Пшеничний Еталон" Марина Орловська. Павло Роднін стверджує, що така стратегія себе цілком виправдала - за рік продажі "Пшеничного Еталон" виросли на 20%, а з введенням в експлуатацію нових потужностей обсяги реалізації планується збільшити на 400% [8].

Утім, ПБК "Радомишль" зберігає і випуск ячмінного пива з однойменною назвою. Але, як відзначає Павло Роднін, поки ТМ "Радомишль" продовжує позиціонуватися як регіональна і не націлена на загальнонаціональний ринок. "У сформованій ситуації виробники, що орієнтуються на регіони, незважаючи на тверду конкуренцію на національному ринку, можуть розраховувати на своїх споживачів, оскільки більш ретельно вивчають локальну аудиторію і можуть оперативно реагувати на зміну її переваг. Така ситуація буде спостерігатися доти, доки вітчизняний пивний ринок зберігає досить непогані темпи росту - 10-15% на рік - і великим компаніям немає необхідності воювати за вузькі цільові аудиторії. Але коли ринок вступить у період стагнації і ростиме лише на 2-3% щорічно, як це відбувається в усім світі, лідери напевно більш щільно займуться провінцією", - переконаний він [8]. Пиво "Пшеничне Еталон" позиціонується як загальнонаціональний бренд. Поки його основним ринком збуту є український роздріб. Але вже незабаром планується налагодити експорт пива в Англію, Німеччину і Росію. Зараз компанія веде переговори про постачання перших партій з великими експортерами з цих країн. За попередньою інформацією, у Німеччину буде поставлятися близько 5 тис. гектолітрів, у Великобританію - 3 тис. гектолітрів на рік. Перші поставки в Росію складуть 2 тис. гектолітрів протягом одного-двох місяців і надалі коригуватимуться залежно від вимог роздрібу.

Українське пиво користується дедалі більшим попитом у близькому зарубіжжі. На рис. 1.2. відображена структура зовнішньоторговельної торгівлі пивом для України.

Рис. 1.2. Структура зовнішньоторговельної торгівлі пивом для України

У вересні експорт пива, за даними Держкомстату, збільшився на 49,7% порівняно з вереснем минулого року — з 11,07 до 16,57 млн л. А сумарно за 9 місяців нинішнього року експорт хмільного напою зріс на 27,9% — до 169,2 млн л. Головним зовнішнім споживачем українського пива залишається Росія (79,2%) [7].

Водночас якщо торік збільшення експорту пива супроводжувалося бурхливим зростанням імпорту, то нині зарубіжного пива в Україні стає менше. Імпорт пива у вересні порівняно з аналогічним періодом минулого року скоротився на 46,8%. А всього за 9 місяців іноземного пива в Україну ввезли на 12% менше — 34,49 млн л проти торішніх 38,7 млн л. При цьому практично єдиним імпортером напою є та сама Росія, на частку якої припадають 95,6% пивного імпорту.

Такі тенденції пояснюються здебільшого різницею в ціні між українською і російською продукцією. Так, українське пиво, яке постачається на експорт, позиціюється в середньому і низькому цінових сегментах. Це підтверджують фінансові показники — виторг експортерів пива у вересні зріс лише на 11% [6].

Водночас в Україну ввозиться переважно пиво преміум-класу (від 5 грн за пляшку) — вітчизняні пивовари до останнього часу на цей сегмент практично не працювали. Однак найближчим часом імпорт російського пива в Україну може суттєво зрости. Цього року в Росії було ухвалено закони, які обмежують рекламу пива й розповсюдження напою. Такі дії, на думку експертів галузі, можуть стати поштовхом для експансії російських виробників пива в країни близького зарубіжжя, зокрема в Україну.

Проте для успішної конкуренції з українськими пивними гігантами російським компаніям доведеться робити ставку саме на елітний сегмент. Для цього росіянам насамперед доведеться потурбуватися про розвиток культури споживання пива, зокрема про організацію спеціальних пивних барів і ресторанів, про що, власне, вже заявили деякі компанії.

2. Правове обґрунтування можливості здійснення даної зовнішньоекономічної угоди