1.8 Дезінфекція стічних вод, випуск очищених стічних вод у водойму
Дезінфекція стічних вод може проводитися різними засобами, але найбільше поширення одержало хлорування, тобто введення в стічну воду визначеної кількості рідкого хлору, хлорного вапна або гіпохлориду натрію.
Сутність знезаражуючої дії хлору полягає в окислюванні та інактивації ферментів, що входять до складу протоплазми клітин, бактерій, у результаті чого останні гинуть.
Кількість активного хлору, що вводиться при дезінфекції на одиницю об'єму стічних вод, називають дозою хлору, що виражається в мг/л чи г/м3.
Взаємодія газоподібного хлору є оборотним процесом і протікає за наступним рівнянням:
Cl2 +H2O = HCl + HOCl
з виділенням соляної HCl та хлоруватої HOCl кислот.
Хлорувата кислота частково іонізована. Іонізація її збільшується з підвищенням рН середовища.
Так наприклад, при рН=7 хлорувата кислота іонізована на 20%. Наявність у воді хлоруватої кислоти НОСl і особливо гіпохлоритіонної ООl створює при відомих їхніх концентраціях такі окисні умови, у яких мікроби гинуть. Хлорувата кислота нестійка і легко розпадається, утворюючи соляну кислоту і виділяючи атом кисню:
НОСl → НСl +O
Кисень цей і окислює бактерії.
Крім того, при хлоруванні стічної води власне хлор безпосередньо діє на бактеріальну клітину і з'єднуючись з речовинами, що входять в її протоплазму, викликає загибель бактерій.
Якщо замість газоподібного хлору робити дезінфекцію хлорним вапном, то в результаті взаємодії його з водою утворяться хлористий кальцій, хлорувата кислота і вапно:
2СаСl2O +H2O → Ca(OH)2 +2HOCl +CaCl2
Контроль за хлоруванням стічної рідини здійснюється перевіркою фактичної кількості витрачених реагентів по вазі і, визначенням залишкового хлору в рідині після контакту її з хлором.
Для попередніх підрахунків у проектах дози хору необхідно приймати:
- для відстояної стічної води 30 г/м3;
- для не цілком очищеної стічної води 15 г/м3;
- для цілком очищеної стічної води (у метантенках) 5-10 г/м3.
Дезінфекція великих мас води, як правило, здійснюється рідким хлором; при малих кількостях стічних вод (до 1000 м3/добу) застосовується хлорне вапно.
Обладнання для дезінфекції стічної води складається з хлораторної, змішувача і контактних резервуарів.
Продуктивність хлораторної установки обчислюють виходячи з максимальної витрати дезинфікуємої стічної води і Qmax (м3) і дози хлору.
Кількість активного хлору, необхідна для дезінфекції стічної води, визначають за формулою:
, г/год, (8.1)
де Qmax – максимальна витрата води, м3/год.
а – доза активного хлору, г/м3.
Ємність робочого бака для розчину хлорного вапна може бути визначена за формулою:
, м3, (8.2)
де Q – середня витрата стічних вод, м3/добу;
а – доза активного хлору, г/м3, як правило, складає 9-10 г/м3;
b – концентрація розчину хлорного вапна;
n – кількість розчинень хлорного вапна на добу, прийнята від 2 до 6, в залежності від продуктивності станції.
Хлорування стічних вод рідким хлором виробляється за допомогою хлораторів. Хлоратори бувають різних типів, потужностей і призначень.
Продуктивність хлорної установки повинна бути розрахована на наступні витрати води: середньогодинну Qср.година., максимальну годинну Qmах (з урахуванням коефіцієнта нерівномірності) і мінімальну годинну Qmin (складає 1,3% середньої добової), м3.
Приклад розрахунку. Визначити продуктивність хлораторного обладнання для дезінфікування очищених у метантенку стічних вод. Витрата стічних вод складає: середня Qср.година = 59,087 м3/год; максимальна Qmак = 106,357 м3/год; мінімальна Qmin = 1,182 м3/год.
Розв’язання.
Хлориста установка обладнується для роботи на рідкому хлорі.
Необхідні для дезінфекції води годинні кількості активного хлору при дозі, а = 10 г/м3, складають за формулою (8.1)
г/год
г/год
г/год
Корисний обсяг витратних баків при концентрації розчину b = 2,5% та кількості розчинень на добу n = 2 - 6 визначається за формулою (8.2).
, м3.
За формулою визначається повний обсяг з урахуванням будівельної частини:
(8.3)
Для отримання будівельних розмірів робочого бака необхідно загальний повний обсяг помножити на коефіцієнт К = 1,2.
м3
Перелік посилань
1. Львов В.А. і ін. довідник з охорони водних ресурсів. - Київ: Врожай, 1999. - 173 с.
2. Єлшин І.М. Будівельнику про охорону навколишнього природного середовища. - М.:Стройиздат, 1996. - 136 с.
3. Страментов А.Є., Бутягін В.А. Планування і благоустрій міст. - М.: Вид-во Мін. комун. хоз. РСФСР, 1982. - 508 с.
4. Лапицька М.П. та ін. Очищення стічних вод (приклади розрахунків). - Мінськ: Висш.шк., 2003. - 256 с.
5. ДСТУ 2.04.03-95. Каналізація. Зовнішні мережі і спорудження. – К.: Держбуд, 1996. - 72 с.
6. Норми технологічного проектування підприємств промисловості нерудних будівельних матеріалів. - К.:Держвидавництво, 1997. - 366 с.
7. Демура М.В. Проектування тонкошарових відстійників. - Київ: Будівельник, 1991. - 81 с.
8. Хрусталев М.И. і ін. Механічне очищення стічних вод за допомогою двумодульного тонкошарового відстійника// Будівельні матеріали - 1992. - №4. - с. 7-10.
9. Зимін М.А. і ін. До питання про освітлення промивних вод у тонкошарових відстійниках // Тр/ УкрдорНДІ. Вдосконалення технології переробки і застосування кам'яних матеріалів. - К.: 1997. - с. 95-102.
... та водовідведення Дніпропетровської області. Розкрито шляхи подолання існуючих екологічних проблем цього регіону та пріоритети майбутнього удосконалення систем водоспоживання та водовідведення. Розділ 3. Екологічні проблеми водоспоживання та водовідведення та шляхи їх подолання 3.1 Методики фільтрації води та їх використання при водоспоживанні та водовідведенні 3.1.1 Фільтрування Фі ...
... створення маловідхідних, а потім і безвідхідних виробництв на діючих підприємствах насамперед ґрунтуються на специфіці цих виробництв. Для знову споруджуваних підприємств організація безвідхідних технологічних процесів повинна бути закладена на пошуковій і передпроектної стадії, потім конкретизована при проектуванні і реалізована в ході будівельно-монтажних робіт. Принципова технологічна схема ...
... і контейнери, які установлені на бетонованих площадках, відносяться до ІV класу небезпек, укладено договір з житлово-комунальним підприємством про вивезення побутових відходів на сміттєзвалища смт. Ставище. Залишається невирішеною проблема утилізації і знешкодження непридатних для користування пестицидів і агрохімікатів. Яких накопичено в Ставищанському районі – 14000 кг. Із них: в господарствах ...
... вмісту марганцю не спостерігалось. Порівнюючи з минулим роками (1998-2000р) стан річок Случ, Уж, Гнилоп’ять, Гуйва, Ірша, Роставиця, Кам’янка і Ірпінь залишився стабільним. Спостерігається покращення якості води в річках Норинь і Уборть. Крім цього проводився моніторинг поверхневих вод області ще на 5-ти основних водозаборах області – це р. Тетерів (водосховище “Відсічне”, вище м. Житомира), р. ...
0 комментариев