1. Землі, незручні для сільського господарства в силу природних причин: болота, заболочені ділянки, яри, піски, сильно засолені землі і т.д.
2. Землі, що стали непридатними для сільського господарства в результаті технічного впливу людини: кар'єри, виробітку, відвали, підтоплювані території й т.д.
При освоєнні під промислове й цивільне будівництво земель першої групи проводиться інженерна підготовка території, що включають наступні заходи:
1) вертикальне планування й водовідведення забудовуваного майданчика;
2) зниження рівня ґрунтових вод на заболочених ділянках;
3) засипання й зміцнення ярів; 4) регулювання малих рік і водотоків;
5) боротьбу зі зсувами, затопленням, підтопленням.
Отже, в короткому огляді літератури, щодо екологічної ситуації в Україні, дані наукових досліджень дозволяють зробити тривожні висновки: 60–90 відсотків ракових захворювань у людини обумовлено, впливом факторів навколишнього середовища.
Забруднення атмосфери і радіоактивне зараження не знають національних кордонів. Тільки ефективним вирішенням екологічних проблем можна досягти стійкого розвитку країни.
Попри велике різноманіття твердих відходів, які відрізняються за походженням, фізичною формою, хімічним складом, санітарно-гігієнічними показниками, в підходах до їх утилізації спостерігаються певні закономірності. Найбільш раціонально розглядати ці закономірності з позицій класифікації твердих відходів.
Всі тверді відходи за походженням поділяються на побутові та виробничі. Оскільки тверді побутові відходи створюють значну екологічну загрозу життю людства, щодо поводження з ними вироблена чітка стратегія, прийнята у всьому цивілізованому світі, яка, проте, не знайшла на сьогоднішній день упровадження в Україні.
Загалом стратегія поводження з ТПВ включає такі стадії:
1. Попереднє сортування ТПВ населенням у спеціалізовані контейнери в процесі збору відходів.
2. Транспортування ТПВ із місць збору до їхніх полігонів.
3. Тимчасове складування ТПВ на полігонах.
4. Завершальні стадії сортування ТПВ.
5. Утилізація паперових, металевих, скляних та пластмасових відходів на спеціалізованих підприємствах.
6. Утилізація органічної та горючої частини відходів на сміттєпереробних заводах.
Проблема запровадження попереднього сортування сміття населення нерозривно пов’язана з підвищенням рівня екологічної освіти та екологічної самосвідомості населення. У свою чергу це тісно пов’язано із середнім економічним станом пересічного громадянина, системою економічних чинників які стимулюють цей процес.
Проблема транспортування ТПВ з місць збору до полігонів пов’язана зі створенням спеціалізованих незалежних організацій, оснащених сучасною спеціалізованою технікою, та розробленням економічної політики в стимулюванні роботи таких організацій.
Тимчасове складування ТПВ на полігонах пов’язане із забезпеченням технологій складування та екологічно безпечного облаштування самих полігонів. Оскільки практично на всіх полігонах гостро стоїть проблема забруднення гідросфери дренажними водами, можна дійти висновку, що умови екологічно безпечної конструкції полігонів не забезпечуються. Це пов’язано з відсутністю достатньо надійного протифільтраційного шару в основі платформи полігону для ТПВ. Разом з тим проблема може бути легко розв’язана із застосуванням сучасних протифільтраційних технологій. Існує кілька технологічних підходів для забезпечення стадії завершального сортування ТПВ, всі вони достатньою мірою отримали відповідне процесне та апаратурне оформлення. Проблеми утилізації паперових, металевих, скляних та пластмасових відходів на спеціалізованих підприємствах на сьогоднішній день однозначно вирішені для кожного з типів цих підприємств і, на нашу думку, не вимагають додаткового обговорення. Винятком може бути переробка пластмасових відходів, але і в цьому напрямі існує цілий ряд стандартних рішень, успішно апробованих на практиці.
Сучасні сміттєпереробні заводи здебільшого складаються з вузла сортування сміття і кількох технологічних ліній компостування органічної та спалювання горючої частини ТПВ. Співвідношення між кількістю ліній компостування та спалювання визначається якісним складом ТПВ та потребою в компості. Оскільки компост сміттєпереробних заводів не використовують з метою вирощування сільськогосподарської продукції, частка ТПВ, що відводиться на компостування незначна. Однак, у зв’язку з наявністю в Україні величезної кількості земель не рекультивованих після діяльності гірничодобувних та переробних підприємств, частка ПВ, що відводиться на компостування, могла бути значно вищою. А отриманий компост міг би з успіхом використовуватися для технології рекультивації та відновлення порушених земель. Що стосується технології утилізації виробничих відходів, то всі вони характеризуються індивідуальністю щодо певного типу відходів. Проте враховуючи класифікації виробничих відходів, можна виділити такі напрями:
· Для утилізації відходів гірничо-хімічної промисловості які характеризуються багатотонажністю, доцільним є вибір багатотоннажних технологій утилізації.
· Технології утилізації та знешкодження токсичних відходів потребують досягнення максимального ступеня знешкодження токсичних речовин.
· Технології утилізації цінних відходів, які характеризуються максимальним ступенем вилучення цінних компонентів, достатньо мірою відпрацьовані і впроваджені на підприємствах.
· Технології утилізації інших відходів індивідуально розробляються для кожного виду відходів. Кількість їх величезна і в кілька разів перевищує кількість видів цих відходів.
Отже, найбільш повне розв’язання питання уникнення екологічної небезпеки від забруднення відходами, можливе за умови використання комплексної технології, рекультивації земель та інших можливих заходів.
Користуючись матеріалом районного управління екологічної інспекції, адміністрації міста, санепідемстанції було зібрано, оброблено і описано відомості про Ставищанський район, його населені пункти, загальні земельні площі, діючі підприємства, сміттєзвалища району, динаміку накопичення і утилізацію відходів.
Проведено хімічний аналіз зразків ґрунту взятих безпосередньо на місці розташування полігону та вище і нижче ділянки. Відібрано 2 проби води із ставка на хімічне і бактеріологічне дослідження, 1 пробу із криниці, 1 із джерела. За даними лабораторного дослідження вода відповідає вимогам САНПІНу 4630–88. Окремим розділом висвітлено негативний вплив промислових відходів підприємств на загальний стан району та джерела забруднення довкілля відходами.
0 комментариев