Принципи розрахунку змінення складу ґрунтових вод під впливом забруднюючих речовин у атмосферних опадах
Розрахунок зміни складу ґрунтових вод під впливом забруднюючих речовин у атмосферних опадах
ОЦІНКА СТУПЕНЯ ЗАХИЩЕНОСТІ ГРУНТОВИХ ВОД ВІД АНТРОПОГЕННОГО ЗАБРУДНЕННЯ
Розрахунок кількісної оцінки захищеності ҐВ
Розрахунок якісної оцінки захищеності ґрунтових вод
Регламентація місткості забруднюючих речовин у промислових накопичувачах
Навигация
Розрахунок кількісної оцінки захищеності ҐВ
Ландшафтна екологія
36131
знак
6
таблиц
2
изображения
2.1.1 Розрахунок кількісної оцінки захищеності ҐВ
Варіант 1
Джерелом забруднення є накопичувач рідких відходів металургійного підприємства. Висота стовпа промислових стоків у накопичувачі (H) складає 1,8 м. Породи зони аерації мають наступні усереднені характеристики: потужність m=1 м, пористість n=15 %, Кф=0,012 м/добу. Дати кількісну оцінку часу фільтрації з накопичувача рідких відходів металургійного підприємства.
Для кількісної оцінки часу фільтрації з накопичувача рідких відходів може бути використана формула (2.2):
t=(n·H/Kф) [m/H-ln(1+m/H)],
(0,15*1,8/0,012)[1/1,8-ln*(1+1/1,8)]=2,7 доби.
Таке значення t відповідає низькому рівню (І категорії) захищеності ҐВ, що дозволяє припускати високий негативний вплив СВ, накопичених в приймачі рідких відходів.
Варіант 2
Джерелом забруднення є накопичувач рідких відходів металургійного підприємства. СВ скидаються на поверхню землі та практично повністю витрачаються на інфільтрацію, не утворюючи стовпа рідини. Породи зони аерації мають наступні усереднені характеристики: потужність m=1 м, пористість n=15 %, Кф=0,012 м/добу. Дати кількісну оцінку часу фільтрації накопичувача рідких відходів металургійного підприємства.
В цьому випадку розрахунок часу досягнення рівня ҐВ визначається формулою (2.5):
,
=0,0033 доби .
Таке значення t відповідає дуже низькому рівню (І категорії) захищеності ҐВ, що дозволяє припускати величезний негативний вплив СВ, накопичених в приймачі рідких відходів.
2.2 Якісна оцінка захищеності ґрунтових вод
Якісна оцінка природних ґрунтових вод дається за такими показниками.
1) глибина залягання ґрунтових або потужність зони аерації;
2) будова й літологічні особливості порід зони аерації;
3) потужності слабкопроникнених порід у розрізі зони аерації;
4) фільтраційні властивості порід зони аерації і перш за все слабопроникнених різностей.
Найменше захищеними є ґрунтові води в умовах , коли зона аерації представлена добре проникне ними відкладеннями і у їх розрізі відсутні слабкопроникнені літологічні різності. Збільшення глибини залягання ГВ хоча й покращує їх захищеність, але вплив цього фактору менше істотний, ніж наявність водоупорних порід у розрізі зони аерації.
Якісна оцінка природної захищеності ґрунтових вод може бути виконана на основі визначення категорій захищеності ґрунтових вод I, II, III, IV, V, VI у балах. Більш високим категоріям відповідає більша сума балів – сумарний показник захищеності ґрунтових вод.
Як вихідна оцінка для оцінки балів прийняте визначення за формулою (2.2) часу фільтрації її крізь зону аерації, складену з добре проникнених порід (Кф=2 м/добу) потужністю 10 м. Час фільтрації t1 крізь зону аерації потужністю 20 м, яка складена такими породами, приблизно вдвоє більший (t2=2t1); крізь зону аерації потужністю 20 м утроє більший (t3=3ti) тощо.
Звичайно зона аерації (глибина залягання ГВ) коливається від 3 до 30 м, рідко перевищуючі 40 – 50 м. Тому виділяються 5 градацій глибин залягання: до 10, 10 – 20, 20-30, 30-40, більш 40 м. Першій градації з мінімальною (до 10 м) глибиною залягання рівня ґрунтових вод, час фільтрації для якої дорівнює t1, відповідає 1 бал ; другий – 2 бали, третій – 3 бали , четвертій – 4 бали, п’ятій (більш ніж 40 м) – 5 балів (таблиця 2.1).
Таблиця 2.1 – Градації глибин залягання рівней ґрунтових вод та кількість балів, яка їм відповідає
| Номер градації | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| Глибина ,м | <10 | 10-20 | 20-30 | 30-40 | >40 |
Потужність слабопроникнених порід зони аерації поділяється на 11 градацій (до 2, 2-4, 4-6 ... понад 20 м) а серед них за літологічними та фільтраційними особливостями виділяються 3 групи: а – супіски , легкі суглинки з Кф= 0.1- 0.01 м/ добу; - важкі суглинки й глини з Кф менш 0.001м/ добу; в – проміжна між а та с – суміш порід з значеннями Кф=0.01-0.001 м/ добу (таблиця 2.2).
Таблиця 2.2 – Градації потужностей слабопроникних порід зони аерації та кількість балів,яка їм відповідає
| Номер градації | Потужність відкладень , м | Група відкладень | ||
| a | в | c | ||
| 1 | <2 | 1 | 1 | 2 |
| 2 | 2-4 | 2 | 3 | 4 |
| 3 | 4-6 | 3 | 4 | 6 |
| 4 | 6-8 | 4 | 6 | 8 |
| 5 | 8-10 | 5 | 7 | 10 |
| 6 | 10-12 | 6 | 9 | 12 |
| 7 | 12-14 | 7 | 10 | 14 |
| 8 | 14-16 | 8 | 12 | 16 |
| 9 | 16-18 | 9 | 13 | 18 |
| 10 | 18-20 | 10 | 15 | 20 |
| 11 | >20 | 12 | 18 | 25 |
Примітка: а – супіски, легкі суглинки, с – важкі суглинки, глини; в – суміш порід груп а та с.
Сума балів, що залежить градації глибин, залягання ґрунтових вод, потужності слабопроникнених порід та їх літології, визначають захищеностю ГВ, яку виражено показником захищеності (ПЗ). За значенням ПЗ виділяється 6 категорій захищеності ґрунтових вод (таблиця 2.3).
Таблиця 2.3 – Категорії захищеності ґрунтових вод ( за ПЗ )
| Категорії захищеності | I | II | III | IV | V | VI |
| Показник захищеності (за ПЗ) | <5 | 5-10 | 10-15 | 15-20 | 20-25 | >25 |
Похожие работы
... , насичені різними динамічними процесами, що взаємодіють між собою і з зовнішнім середовищем. За специфікою цих процесів і виділяються геосистеми. На відміну від вчення про геосистеми та екологію, ландшафтна екологія досліджує природні система не вище регіонального просторового рівня. Для неї характерна значна увага до впливу на геосистеми зовнішніх, особливо антропічних , факторів. Порівняно з ...
... ім у басейнову організацію природного ландшафту. Формуються типи місцевості із вираженими сельбищними, промисловими, сільськогосподарськими та рекреаційними ландшафтними комплексами. Кожний тип місцевості відрізняється гармонійною єдністю, специфікою сукцесійної перебудови екологічних режимів. Здійснювалось як горизонтальне, так і вертикальне планування форм, передусім природні ґрунтові горизонти ...
... з рубежами фізико-географічного районування. Вірогідність екстраполяції тим вище, ніж ближче в класифікаційній системі й у сітці районування лежать ландшафти-аналоги. 4. Організація ландшафтного моніторингу заповідних територій У межах Центрального Чернозем`я знаходиться сім державних заповідників: Воронезький (площею 31,1 тис. га), Хоперский (16,2 тис. га), Центрально-Чорноземний (4,9 тис. ...
... видів риб та водоплавних та навколоводних птахів. З птахів домінують гусеподібні, сивкоподібні, а також зустрічаються норцеподібні, лелекоподібні, журавлеподібні і горобцеподібні. Розділ 4. Проектування екологічних мереж Ратнівського району 4.1 Загальні поняття Сучасна стратегія охорони природи полягає у забезпеченні динамічної екологічної рівноваги окремих регіонів, пошуку різноманітних ...
0 комментариев