Регламентація місткості забруднюючих речовин у промислових накопичувачах

3.1 Регламентація місткості забруднюючих речовин у промислових накопичувачах

Стічні води, що фільтруються з накопичувача, забруднюють у першу чергу, верхню частину водоносного обрію, потом забруднення поширюється в глибину. У малопотужних обріях забруднюється весь обрій, а в обріях значної потужності - верхня і середня частини. Тому приймається , що змішування стічних вод, що фільтруються з накопичувачів у підземні води, відбувається цілком при потужності шару менш 20 м; на 80 % при 20- 40 м; на 70 % при потужності шару більш 40 м.

Відстань у м (х_о), що проходять забруднені води протягом року (365 днів) униз по потоці підземних вод.

, (3.1)

де К_ф – коефіцієнт фільтрації ,м/добу;

і - гідравлічний ухил;

n- пористість ґрунтів.

Якщо відома відстань (L) від краю полігона до ріки, у яку розподіляються ґрунтові води, то можна визначити, через скількох років забруднення досягає ріки

 (3.2)

Відстань розподілу забруднюючих речовин нагору по потоці приблизно можна прийняти рівним 100 м, а в бічні сторони 20-200 м , тобто границя розподілу забруднюючих речовин по потоці обмежується нагору за течією і з боків і не обмежується вниз по потоці ґрунтових вод.

Граничний зміст токсичних речовин у промислових рідких відходах у накопичувачі розраховується по формулі

, (3.3)

де С_r– гранична місткість токсичні речовини в промислових рідких відходах у накопичувачі, мг/л;

С_мах– максимальна задана концентрація токсичної речовини в підземних водах під нагромаджувачем (10 ГДК ), мг/л;

С_о– кількість токсичної речовини в ґрунтових водах у природних умовах, мг/л;

m – потужність водоносного обрію, м;

К_m - безрозмірний коефіцієнт, що відображає процес змішування стічних вод з підземними в залежності від потужності водоносного обрію;

L – довжина блоку накопичувача, м;

n – пористість водоносних порід;

W – річний обсяг стічних вод, що скидаються в нагромаджувач, м³;

0,2W – річний обсяг стічних вод, що фільтрується з накопичувача, м³.

Х₀ = 365*і*К_ф,

де К_ф – коефіцієнт фільтрації водоносних порід, м/добу;

і – гідравлічний ухил.

Т = t_е +5 – розрахунковий час, по закінченні якого концентрація токсичної речовини в підземних водах не повинна перевищувати значення С_max

t_е – час експлуатації накопичувача (15 – 20 рокiв).

5 – середня кількість років інфільтрації стічних вод після припинення чи експлуатації скидання в сховище рідких відходів.

Якщо =0, чи якщо зміст забруднюючої речовини в природних умовах дуже маленький, то формула (3.3) буде мати вид:

Для визначення абсолютно припустимої маси токсичної забруднюючої речовини в накопичувачі

, (3.4)

де G – маса токсичної речовини в накопичувачі, кг;

 - граничний вміст токсичної речовини в промислових рідких відходах, мг/л;

W – річний обсяг стічних вод, що скидаються в накопичувач, м³.

3.1.1 Розрахунок місткості забруднюючих речовин у промислових накопичувачах

Розрахувати С_r та G токсичної речовини (Pb) у промислових рідких відходах у накопичувачі при наступних вихідних даних: ГДК (Pb) = 0,03 мг/дм³ (ГОСТ 2874-82); С_max=10·ГДК=0,3 мг/дм³; L=550 м; W=5*10⁵ м³; t_e=15 років; m=20 м; К_m=1; n=0,1; К_Ф=10 м/добу; і=0,001; С₀=0,001 мг/дм³ (мг/л).

Відстань, що проходять забруднені води протягом року (365 днів) вниз за потоком підземних вод визначається за формулою (3.1):

x₀=365·і·К_ф,

x₀=365*0,001*10=3,65 м/рік

Розрахунковий час, по закінченні якого концентрація токсичної речовини в підземних водах не повинна перевищувати значення С_max:

Т=t_е+5,

Т=15+5=20 років

Величина С_r визначається за формулою (3.3):

,

{0,3(1*20*(550)²0,1+0,2*5*10⁵)-1*20*550[3,65*0,001+

+(550*0,1-3,65)(0,3-0,001)}/(1-1/20)]}/0,2*5*10⁵=0,51мг/л.

,

0,51*5*10⁵/10³=255 кг

У цьому випадку гранична концентрація Pb, скинутого з рідкими відходами у накопичувач не повинна перевищувати 0,51 мг/дм; а маса токсичної ЗР в накопичувачі не повинна бути більше за 255 кг.

ВИСНОВКИ

В першому розділі курсової роботи ми оцінювали вплив забруднених опадів на якість ГВ. Результати розрахунків, дозволяють зробити деякі висновки щодо впливу забруднених опадів на якість ГВ. При значенні m=0,5 вже на сьомий рік після випадення забруднених опадів концентрація ЗР у ГВ і атмосферних опадах майже не змінилося, тобто ГВ перенасичені ЗР, що інфільтруються разом з атмосферними опадами за порівняно невеликий відрізок часу. Зі зменшенням частки забруднених атмосферних опадів, що інфільтруються (m=0,05), концентрація ЗР у ГВ через сім років досягне лише 0,663 мг/л, а при ще меншій частці забруднених атмосферних опадів, що інфільтруються (m=0,005), концентрація ЗР у ГВ через сім років досягне всього 0,443 мг/л.

В другому розділі курсової роботи булла визначена кількісна та якісна оцінка ступеня захищеності ГВ. Така природна захищеність близька до помірної, вона дозволяє припускати можливість незначного техногенного впливу на ҐВ, що залягають в умовах досліджуваної ділянки.

В третьому розділі курсової роботи ми розраховували граничний вміст токсичної речовини в промислових рідких відходах та масу токсичної речовини в промисловому накопичувачі. Отримані результати дають змогу зробити висновок, що гранична концентрація Pb, скинутого з рідкими відходами у накопичувач не повинна перевищувати 0,51 мг/дм; а маса токсичної ЗР в накопичувачі не повинна бути більше за 255 кг.

РЕКОМЕНДАЦІЇ

Відновлення порушених земель здійснюють в два етапи - гірничотехнічний і біологічний.

На етапі гірничотехнічної рекультивації здійснюється підготовка території для освоєння. При цьому планують відвали, укосам додають форми, що забезпечують їх використання, повернення пустої породи у відпрацьовані шахти.

На етапі біологічної рекультивації здійснюють заходи щодо відновлення родючості ґрунтів, шляхом посадки рослинності, нанесення шару родючого ґрунту, знятого раніше з площ відведених під забудову.

Протиерозійні гідротехнічні заходи, ті що задержують воду - це будівництво валів-канав, валів-терас, перепадів, загат, засипка ярів, регулювання русел рік; лісомеліоративні: залісення і залуження схилів.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1.Гольдберг В.М. Взаимосвязь загрязнения подземных вод природной среды - Л.: Гидрометеоиздат , 1987.-248 с.

2.Казенов С.М., Арбузов А.И., Ковалевский Ю.В. Воздействие объектов нефтепродуктообеспечения на геологическую среду.- Л.: Химия, 1987. – 120с.

3.Бетелев Н.П. Методы определения загрязнения грунтов углеводородами. – Обнинск, 1985. – 60с.

4.Журавлева М.Г. и др. Промышленные выбросы как источник загрязнения окружающей среды химическими элементами. - В кн.: Геохимия ландшафтов.- Ростов - на- Дону, 1982.-С.12-14.

5.Маханько Е.П. и др. Содержание тяжелых металлов растворимых осадками в формах в выпадениях зависимости от расстояния от источника загрязнения. – В кн.: Миграция загрязняющих веществ в почвах и сопредельных средах. – Обнинск, 1979. – С. 53-58.