Навигация
Клінічна діагностика вірусних пневмоній та спричинених інфекційними агентами, що рідко зустрічаються
20069
знаков
0
таблиц
4
изображения
1.3 Клінічна діагностика вірусних пневмоній та спричинених інфекційними агентами, що рідко зустрічаються
Діагноз вірусної пневмонії підтверджується такими даними: попи тивні результати імунофлуоресцентного методу за відбитками зі сли зової оболонки носа, виявлення на рентгенограмі легень нєгомогрн ної пневмонічної тіні без чітких контурів, відсутність лейкоцитарнії го зсуву у гемограмі, який притаманний бактеріальним пневмоніям
Пневмонія як ускладнення грипу виникає з перших годин захии рювання на фоні тяжкого стану з гіпертермією і має тип вогнищенної 
або сегментарної пневмонії. Фізикальні дані мінімальні або помірно виражені. Видужання відбувається через 2—3 тиж.
Парагрипозні, аденовірусні, респіраторно-синцитіальні пневмонії часто протікають з обструктивним синдромом, вогнищевою інфільтрацією легеневої тканини та мають тенденцію до затяжного перебігу. Але для пневмонії при парагрипі характерні ринофарингіт, ларингіт.
При аденовірусній інфекції пневмонія виникає у перші 1—3 дні захворювання або на 4—7-й день хвороби, супроводжується фаринго кон'юнктивальною лихоманкою і може бути вогнищево-зливною. Морфологічною основою захворювання є облітеруючий бронхіоліт, який супроводжується круглоклітинною інфільтрацією легеневої тканини, іноді її некрозами, ураженням бронхіол і артеріол, що призводить до вираженої обструкції з наступною облітерацією. Перенесена у ранньому дитинстві аденовірусна пневмонія може бути причиною виникнення однобічної легеневої емфіземи (дуже прозорої легені, синдрому Маклеода).
Пневмонія, яку спричинює респіраторносинцитіальний вірус, також розвивається гостро. Спочатку з'являється рідкий сухий кашель, що швидко посилюється і стає вологим, наростає недостатність дихання, виникають помірні явища інтоксикації, температура тіла підвищується протягом 1—5 днів. Для дітей перших 6 міс життя характерний тяжкий бронхіоліт. Морфологічною основою запалення є моно-Нуклеарна інфільтрація міжальвеолярних перегородок, ексудат в яльвеолах, ателектази, які видно на рентгенограмі.
До збудників, що рідко зустрічаються, відносять мікоплазму, ИЛймідії, легіонелу, коксієлу (Coxiella burnetii — збудник лихоманки Ку). У дітей перші два збудники виявляють найчастіше.
Мікоплазмову пневмонію спричинює найдрібніший серед позаклітинних патогенних мікроорганізмів збудник Mycoplasma pneumoniae, Що вже через 24 год після зараження щільно прикріплюється до клітин війчастого епітелію, порушуючи рух війок (мембранні паразити). За-яипрюваність підвищується кожні 4—5 років, звичайно у серпні—листопаді, особливо у закритих колективах.
Інкубаційний період триває 1 —3 тиж. Переважно хворіють діти віком понад 5 років. Початок захворювання поступовий. Провідними симпто-мпми є тривалий кашель як прояв трахеобронхіту (нерідко асиметричного) і висока температура тіла при відносно нетяжкому стані. Діти скаржаться на м'язовий біль, часто відзначається збільшення шийних лімфатичних вузлів. Фізикальні дані: не виявляється чіткої зони притуплення -ЙіфКуторного звуку; під час аускультації найчастіше вислуховуються (ммоіяні дрібнопухирчасті хрипи. Рентгенологічно визначається двобічний часто несиметричний процес, тяжистий, «волохатий» інфільтрат (звичайно в нижніх відділах), більш щільний у прикореневій зоні. У багатьox хворих ураження легень сегментарне. У загальному аналізі крові: частіше нормальна кількість лейкоцитів з відносним нейтрофільозом, ШОЕ до 20—30 мм/год. Перебіг бронхопневмонії затяжний.
Хламідійні пневмонії, пов'язані з Chlamydia trachomatis, у дітей перших місяців, років життя (3 дні — 1,5 року) виникають внаслідок інфікування під час вагітності. Ризик інфікування становить 40—80 %. Найчастішими є маніфестні форми — бронхопневмонія й офтальмо-хламідіоз. Якщо респіраторний хламідіоз розвивається в неонатальний період, то він може набувати тяжкого перебігу із синдромом дихальних розладів, ціанозом, супроводжуватися порушеннями серцево-судинної, нервової систем, розвитком набряків, геморагічного синдрому і навіть закінчитися летально. Однак частіше хламідійне ураження легень починається поступово — зі слизисто-гнійного риніту, прискореного дихання, коклюшоподібного сухого кашлю. Температура тіла, як правило, не підвищується чи субфебрильна. У третини дітей має місце лімфаденопатія. У легенях з обох сторін визначається розсіяна крепітація, нерясні різнокаліберні вологі хрипи. Дані рентгенологічного дослідження легень: картина дифузної інтерстиціальної пневмонії (сітчастий легеневий малюнок, поява стрічкоподібних затінень уздовж судин 1 бронхів на фоні емфіземи), можливі вогнищеві альвеолярні інфільтрати. В аналізі крові: помірний лейкоцитоз, еозинофілія (10—15 %), моноцитоз, збільшення ПІОЕ. У 50 % хворих відзначається лімфопенія.
Хламідійні пневмонії, асоційовані з Chlamidia pneumoniae, займають 5—20 % у структурі набутих пневмоній дітей шкільного віку. У більшості випадків хламідійна пневмонія починається поступово і має всі ознаки бронхіту, супроводжується задишкою, розсіяною крепітацією. До 2-го тижня формується двобічна дисемінована пневмоніЯі Привертає увагу невідповідність між клінічно вираженою пневмонією і відносно нетяжким станом з мінімальними симптомами інтоксикації, На рентгенограмі легень: множинні рідкі інфільтративні тіні до 3 см у діаметрі на фоні незначного здуття і посилення малюнка. У крові виражений лейкоцитоз, різке збільшення ПІОЕ, може бути еозинофілійі Перебіг характеризується тривалістю, рецидивуючим характером.
На частку пневмоній, зумовлених Chlamidia psittaci (орнітоаиа пневмонія), припадає 2,5—6,4 % випадків. Орнітозна пневмонія, т відміну від попередньої, розвивається гостро, супроводжуючись інток сикацією, підвищенням температури тіла понад 39 °С, що утримуєте ся від 2 до 10 днів. Пневмонія, як правило, однобічна, нижньочастко ва. Рентгенологічно визначаються виражені інтерстиціальні зміни і Виникають гепатомегалія, гепатоспленія, зміни з боку нервової оив' теми (загальнотоксичні симптоми на висоті лихоманки), іноді менін гіти, менінгоенцефаліти, неврити, психози.
Частота позалікарняних легіонельозних пневмоній варіює в доро» лих у діапазоні 1 —10 % . Legionella pneumophilia — поширений у при роді гідрофільний мікроорганізм (природні водойми), що паразиту» 1 амебах, інфузоріях.
Похожие работы
... ів України. – Київ, 2003. – С.312. (Внесок дисертанта: проведено визначення каталази в крові хворих і підготовлено матеріал до друку) АНОТАЦІЯ Поліянц І.В. Патофізіологічні механізми пневмонії на різних етапах її розвитку. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.03.04 – патологічна фізіологія. Одеський державний медичний університет МОЗ Укра ...
... відповідно до сучасного протоколу в подальшому була менш ефективною, ніж у дітей з їх відсутністю (табл. 4) Таблиця 4. Ефективність терапії дітей, хворих на бактеріальну пневмонію залежно від наявності факторів ризику тяжкого перебігу захворювання Фактори ризику Дні лікування/ показники ефективності 3-й день 7-й день ARR% RRR, %, 95% СІ NNT, 95% СІ ARR% RRR, ...
... XV з’їзду терапевтів України. – Київ. – 21-23 квітня 2004 р. – С. 89-90. АНОТАЦІЯ Слєсаренко О.П. Оптимізація діагностики і профілактики спалахів негоспітальної пневмонії, що виникає на тлі гострих респіраторно-вірусних інфекцій серед військовослужбовців строкової служби. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.27 – пульмонологія. - ...
... шляхів – лаваж дихальних шляхів на фоні ШВЛ. Лікування бронхоспазму – залежить від рівню А/т. після ліквідації брохоспазму аерозольним чи довенним введенням 1%-0,1–0,0 мл р-ну атропіну чи бета-адреностимуляторів починають інтенсивну терапію аспіраційного пневмоніту, не дивлячись на світлий проміжок. На протязі перших годин 150,0–200,0 мл р-ну натрію гідрокарбонату, преднізолон 60–90 мг довенно, ...
0 комментариев