Навигация
Гройзик К.Л. Выбор хирургической тактики при лечении гнойно-некротического острого панкреатита. // Клінічна хірургія. – 2007. – № 10. – С.14-17
56529
знаков
3
таблицы
0
изображений
8. Гройзик К.Л. Выбор хирургической тактики при лечении гнойно-некротического острого панкреатита. // Клінічна хірургія. – 2007. – № 10. – С.14-17.
9. Гельфанд Б.Р., Бурневич С.З., Гройзик К.Л.. Препараты соматостатина в неотложной панкреатологии: состояние и перспектива // Вестник интенсивной терапии. – 1998. – № 3. – С.19-24. (Здобувачем проведено аналіз та обробка літературних даніх, участь в обговоренні висновків).
10. Пат. 3292 Україна, МПК А61В17/00 Спосiб лiкування гнiйно-некротичних ускладень деструктивного панкреатиту i контролю за перебiгом запального процессу в сальниковiй сумцi та в оточеннi пiдшлунковоп залози: Декларацiйний патент на корисну модель. 3292 Україна, МПК А61В17/00 Костирной О.В., Гройзик К.Л., Старосек В.М. (Україна); Заявлено - 31.12.2003; Опубл. 15.11.2004, Бюл. № 11. (Здобувачем проведено огляд літератури, обстеження хворих, обгрунтований та оформлений запропонований метод).
11. Пат. 6293 Україна, МПК 7 А61В17/00 Спосiб тривимірного моделювання запального процесу пiдшлунковоп залози і вибору місця оперативного доступу: Декларацiйний патент на корисну модель. 6293 Україна, МПК 7 А61В17/00 Старосек В.М., Костирной О.В., Гройзик К.Л., Колесник Е.Ю. (Україна); Заявлено - 17.02.2004; Опубл. 16.05.2005, Бюл. № 5. (Здобувачу належить ідея винаходу, забезпечення обробки матеріалу, аналіз та оформлення висновків, підготовка заявки).
12. Пат. 12799 Україна, МПК А61В17/00 Спосіб лікування інфікованого панкреонекрозу: Декларацiйний патент на корисну модель. 12799 Україна, МПК А61В17/00 Костирной О. В., Ніхаль Даіфаллах, Гройзик К. Л., Воронков Д. Е., Шах А.А., Грінцов О.Г. (Україна); Заявлено 22.11.2004; Опубл. 15.03.2006, Бюл. № 3. (Здобувач брав участь у лікуванні хворих, проаналізував і узагальнив дані результатів обстежень, обгрунтовав та оформив запропонований метод).
13. Кучинский Д.В., Гройзик К.Л. Программируемая некрсеквестрэктомия в хирургическом лечении распространенного панкреонекроза // Актуальные проблемы хирургии: Матер. конф. ММСИ. – М., 1998. – С.49-50. (Здобувачем проведено участь у оперативному лікуванні хворих, обговорення результатів, статистична обробка клінічного матеріалу, формулювання висновків).
14. Старосек В.Н., Костырной А.В., Гройзик К.Л., Колесник Е.Ю. Развитие септического процесса при панкреонекрозе // Сепсис: патогенез, діагностика та терапія: Матер. наук.-практ. конф. з міжнародною участю 1-2 квітня 2004 року. – Харьків, 2004. – С.205. (Здобувачем проведено відбір та клінічне обстеження хворих, підготовка статті до друку).
15. Костырной А.В., Скоромный А.Н., Гройзик К.Л., Влахов А.К. Современые подходы к лечению панкреонекроза // Актуальнi питання клiнiчної медицини та пiслядипломної освiти: Тези доп. наук.-практ. конф., 13-14 травня 2004 року. – Ялта, 2004. – С.90. (Здобувачем запропонована ідея статті, виконано тривимірне обстеження хворих, аналіз, обробка результатів).
16. Старосек В.М., Костирной О.В., Гройзик К.Л., Колесник Е.Ю. Новий погляд на ступiнь поширення запального процесу в пiдшлунковiй залозi // Актуальнi питання абдомiнальної та гнiйно-септичної хірургії: Матер. наук.-практ. конф., присвяченої 50-рiччю кафедри загальноi хiрургii Львiвського нацiонального медичного унiверситету iменi Данила Галицького, 19-20 травня 2004 року. – Львiв, 2004. – С.88-89. (Здобувачем проведено вибір методу прогнозування хвороби, обговорення результатів розробки, розробка и реалізація інтерфейсу програми, проведення розрахунків).
17. Старосек В.Н., Костырной А.В., Гройзик К.Л., Колесник Е.Ю. Современная диагностика и тактика хирургического лечения инфицированного панкреонекроза // Актуальные проблемы госпитальной медицины: Международная науч.-практ. конф., 25-26 ноября 2004 г. – Севастополь, 2004. – С.200-201. (Здобувачем проведено тривимірне дослідження, комплексне обстеження хворих, участь в лікуванні, оформлення та підготовка до друку).
18. Гройзик К.Л. Программируемые миниинвазивные хирургические вмешательства при инфицированном панкреонекрозе // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения. – 2007. – Т. 143, Ч.V. – С.337-338.
АНОТАЦІЯ
Гройзик К.Л. Діагностика і операційна тактика при постнекротичних ускладненнях гострого панкреатиту. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.03 – хірургія. Кримський державний медичний університет ім. С. І. Георгієвського МОЗ України, Сімферополь, 2008.
Запропоновано метод програмового розрахунку обсягу втягнених у запально-некротичний процес тканин. У взаємозв’язку із запропонованим моніторингом ступеня інфікованості тканин це дало можливість установити залежність переходу асептичного запалення в гнійну стадію. Установлена порогова величина обсягу некротичних структур, перевищення якої неминуче приводить до абсцедування. Уперше у хворих із постнекротичними ускладненнями гострого панкреатиту вивчено взаємозв’язок поширення некротичних тканин із ступенем інфікованості. Запропоновано критерій розрахунку обсягу рідинно-інфільтративних утворень при оцінюванні ступеня важкості стану хворих. Доведено, що можливості направленої антибактеріальної профілактики для запобігання абсцедування обмежені масштабністю некротичного осередку. Відповідно до отриманих даних, перевищення обсягу запально-некротичного осередку більше ніж 200 см3 у 91,7% випадків призводить до абсцедування. Це слугує показанням для своєчасного оперативного лікування.
В оперативному лікуванні запропоновано метод програмованих пункційних і мініінвазивних втручань із етапністю переходу на розширений доступ у стабілізації стану пацієнта. Такий же алгоритм застосований для лікування постнекротичних кіст підшлункової залози. Етапний підхід у хірургічній тактиці дає можливість стабілізувати стан хворих, попередити перехід системної запальної реакції в септичний процес. Успіх малоінвазивної тактики обумовлений своєчасним адекватним дренуванням зони гнійного запалення. Це приводить до покращення стану пацієнтів і можливості виконання надалі програмованих оперативних втручань більш обширного характеру.
Запропонована комплексна лікувально-діагностична програма у хворих із постнекротичними ускладненнями гострого панкреатиту дала можливість знизити рівень післяопераційної летальності на 5,9 %.
Ключові слова: гострий панкреатит, гнійні ускладнення, постнекротична кіста підшлункової залози, діагностика, лікувальна програма.
АННОТАЦИЯ
Гройзик К.Л. Диагностика и оперативная тактика при постнекротических осложнениях острого панкреатита. – Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.03 – хирургия. Крымский государственный медицинский университет им. С.И. Георгиевского МЗ Украины, Симферополь, 2008.
Диссертационная работа посвящена актуальной теме современной панкреатологии – проблеме постнекротических осложнений острого панкреатита. Представлен опыт внедрения новых методов в общий комплекс лечебно-диагностической программы у больных с данной патологией. На диагностическом этапе предложена методика трехмерного моделирования воспалительно-некротического очага, что на данном этапе развития хирургии является одним из прогрессивных направлений.
Предложен метод программного расчета объема вовлеченных в воспалительно-некротический процесс тканей. Во взаимосвязи с предложенным мониторингом степени инфицированности тканей это позволило установить зависимость перехода асептического воспаления в гнойную стадию. Установлена пороговая величина объема некротических структур, превышение которой неизбежно ведет к абсцедированию. Впервые у больных с постнекротическими осложнениями острого панкреатита изучена взаимосвязь распространения некротических тканей со степенью инфицированности. Предложен критерий расчета объема жидкостно-инфильтративных образований в оценке степени тяжести состояния больных. Доказано, что возможности направленной антибактериальной профилактики для предотвращения абсцедирования ограничены масштабностью некротического очага. Согласно полученным данным, превышение объема воспалительно-некротического очага более чем 200 см3 в 91,7% случаев приводит к абсцедированию. Это служит показанием для своевременного оперативного лечения.
Трехмерная реконструкция воспалительно-некротического очага позволяет визуально представить характер и масштабность поражения, планировать ход дальнейшего оперативного вмешательства, выбрать оптимальный доступ к эпицентру гнойного воспаления.
В оперативном лечении предложен метод программируемых пункционных и миниинвазивных вмешательств с этапностью перехода на расширенный доступ по стабилизации состояния пациента. Такой же алгоритм применен для лечения постнекротических кист поджелудочной железы. Этапный подход в хирургической тактике позволяет стабилизировать состояние больных, предотвратить переход системной воспалительной реакции в септический процесс. Успех малоинвазивной тактики обусловлен своевременным адекватным дренированием зоны гнойного воспаления. Это ведет к улучшению состояния пациентов и возможности выполнения в последующем программируемых оперативных вмешательств более обширного характера.
Проведенное клинические исследование показало, что расчет объема распространения некротического поражения самой поджелудочной железы и окружающих ее тканей имеет важное значение в определении показаний к оперативному лечению больных с панкреатогенным инфильтратом. Трехмерное моделирование инфильтративно-гнойного очага позволяет локально внедриться в зону воспаления и прервать развитие септического состояния. В лечении кист поджелудочной железы примененная виртуальная реконструкция позволяет планировать ход операции и место создания цистодигестивного анастомоза, который улучшает качество жизни пациентов в сравнении с результатами операций наружного дренирования.
Предложенная комплексная лечебно-диагностическая программа у больных с постнекротическими осложнениями острого панкреатита позволила снизить послеоперационную летальность на 5,9%.
Ключевые слова: острый панкреатит, гнойные осложнения, постнекротическая киста поджелудочной железы, диагностика, лечебная программа.
THE ANNOTATION
Croyzik K.L. Diagnostics and operative tactics at the post necrotic complications of the acute pancreatitis. - The Typescript.
The dissertation on competition of the scientific degree of the candidate of medical sciences on a speciality 14.01.03 - surgery. The Crimean state medical university of S.I.Georgievsky MPH of Ukraine, Simferopol, 2008.
The method of program calculation of the volume involved into the inflammatory-necrotic process of fabrics is offered. In interrelation with the offered monitoring of the infection degree of fabrics it has allowed to establish the dependence of transition the aseptic inflammations to the purulent stage. The threshold size of the volume necrotic structures the excess of which inevitably leads to the abscess formation is established. For the first time at patients with the post necrotic complications of the acute pancreatitis the interrelation of distribution necrotic fabrics with the degree of infection is studied. The criterion of calculation of the liquid-infiltrative volume formations in the estimation of the severity level of the patients` condition is offered. It is proved, that possibilities of the directed antibacterial preventive maintenance for the prevention of the abscess formations are limited by the scale necrotic centre. According to the received data, the volume excess of the inflammatory-necrotic centre more than 200 sm3 in 91,7 % of cases lead to the abscess formation. It serves as the indication for the timely operative treatment.
In operative treatment the method of the programmed aspirating and minimally invasive interventions with the step-wise transition to the expanded access on stabilization of the patient’s condition is offered. The same algorithm is applied to the treatment of the post necrotic cysts of the pancreas. The staging approach in the surgical tactics allows to stabilize the condition of patients, to prevent transition of the system inflammatory reaction into the septic process. The success of the minimally invasive tactics is caused by the timely adequate the zones drainage of the purulent inflammation. It conducts to the improvement of a condition of patients and the performance possibility in the subsequent programmed operative interventions of more extensive character.
The offered complex medical-diagnostic program at patients with the post necrotic complications of a acute pancreatitis has allowed to lower the postoperative lethality on 5,9%.
Key words: acute pancreatitis, purulent complications, post necrotic cyst of the pancreas, diagnostics, the medical program.
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ І СКОРОЧЕНЬ
АЛТ - аланіновая трансаміназа
АСТ - аспарагіновая трансаміназа
КТ - комп'ютерна томографія
ЛДГ - лактатдегідрогеназа загальна
ЛІІ - лейкоцитарний індекс інтоксикації
МСМ - молекули середньої маси
МРТ - магніто-резонансна томографія
ЗАК - загальний аналіз крові
ЗАС - загальний аналіз сечі
ГП - гострий панкреатит
ПЗ - підшлункова залоза
ПКТ - прокальцітонин
ЛФ - лужна фосфатаза
ПОН - поліоргана недостатність
СДГ - сукцінатдегідрогеназа
СКТ - спіральна комп'ютерна томографія
СОЕ - швидкість осідання еритроцитів
УЗД - ультразвукове дослідження
ЕФГДС - єзофагогастродуоденоскопія
3D - (Daily, Digital, Digest), тривимірна графіка, тобто описувана трьома координатами по Х,Y і Z
SIRS - systemic inflammatory response syndrome (синдром системний запальної відповіді)
Похожие работы
... самостійно вивчено критерії важкості СПОН, їх оцінку та вплив на системи, підготувлено статтю до друку). АНОТАЦІЯ Коробко Л.Р. Вибір лікувальної тактики та об’єму оперативного втручання у хворих на гострий панкреатит із супровідною серцево-судинною патологією. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю – 14.01.03 – хірургія. Вінницький ...
... зростає до 10—15×109/л. Підвищення його вище 25×109/л є однією з ознак некрозу підшлункової залози. Одночасно відмічається лімфопенія та підвищення ШОЕ. Але не у всіх хворих на гострий панкреатит спостерігається високий лейкоцитоз. Гіпокальціємія проявляється з 2—3-го дня захворювання, максимальне зниження кальцію виявляється на 6-й день, а на 12—13-ту добу його вміст доходить до норми ...
0 комментариев