Навигация
Методи обстеження в спортивній медицині та фізичній реабілітації
19897
знаков
0
таблиц
0
изображений
Мiнiстерство освіти та науки України
Вищий навчальний заклад “Відкритий міжнародний університет
розвитку людини “Україна”
Горлiвський регіональний інститут
Кафедра фізичної реабілітації
КОНТРОЛЬНА РОБОТА
з дисципліни: Спортивна медицина
На тему: Методи обстеження в спортивній медицині та фізичній
реабілітації
студентки 2-го курсу денної форми навчання
напряму підготовки 0102 – фізичне виховання і спорт
спеціальності 6.010200 – фізична реабілітація
Авраменко Людмили Олександрівни
Викладач: Кирилов О.А.
Горлівка 2009
Питання
1. Особливості організації та методики обстежень у фізичній реабілітації.
2. Загальний спортивний анамнез.
3. Дослідження фізичного розвитку та опорно-рухового апарату.
4. Оцінка фізичного розвитку.
1. Особливості організації та методики обстежень у фізичній реабілітації
Для найбільш ефективного оздоровчого використання засобів фізичної культури і спорту необхідне спеціальне обстеження організму тих, хто починає займатися, і тих, хто вже займається фізичними вправами. Метою цього обстеження є індивідуалізація рекомендацій щодо конкретних засобів і методів оздоровлення. Важливо мати на увазі, що саме досягнення оздоровчого ефекту, його посилення і збереження на тривалий час є найголовнішим у діяльності як лікаря, так і тренера. На жаль, не всі тренери усвідомлюють, що саме здоров'я спортсмена є основою його довготривалих спортивних успіхів. Ніякі методи тренування, які можуть піднести спортивні досягнення, не зміцнюючи разом з тим здоров'я не здатні забезпечити на довгий час прогрес рухових можливостей спортсмена. Лише на основі поліпшення здоров'я можна без шкоди для здоров'я витримати зростаючі під час напружених тренувань та змагань фізичні навантаження. Ось чому так важливо знати про зміни морфо-функціонального стану організму фізкультурників і спортсменів у процесі тренування.
Ці зміни виявляє комплексне обстеження, що складається з таких розділів: анамнез (загальний та спортивний), загальний лікарський огляд і фізичне обстеження, дослідження й оцінка фізичного розвитку (соматоскопія та антропометрія), аналіз крові та сечі, функціональні дослідження. Крім цих обов'язкових розділів обстеження у разі необхідності (наприклад, за наявності симптому, що вказує на можливу неповноцінність якоїсь із систем організму) проводять додаткові обстеження: рентгеноскопію або флюорографію, спеціальні лабораторні дослідження. За своїми завданнями й організацією обстеження поділяють на первинні, повторні та додаткові. Первинне обстеження проводять перед початком занять, а в подальшому — на початку кожного спортивного сезону. Завдання цього обстеження — це поглиблена оцінка Функціонального стану організму, здоров'я людини. Саме під час первинного обстеження лікар мусить виявити всі недоліки в стані здоров'я та резервні можливості організму, що необхідно для вирішення питання щодо конкретних методів занять. Повторні обстеження проводять періодично (2—5 разів на рік) залежно від стану здоров'я і спортивної кваліфікації. Їх мета — внести корективи у тренувальний процес у зв'язку з конкретними педагогічними завданнями (перехід до іншого стану підготовки спортсмена; оцінка стану тренованості, необхідна для вирішення питань щодо змін навантаження тощо). Додаткове лікарське обстеження проводять у зв'язку з обставинами, які виникли у стані здоров'я або спортивної працездатності (перенесена хвороба, підозра на перетренування тощо) Зміст і застосовані при цьому методи визначаються конкретними завданнями, які постають перед лікарем. Цими трьома видами спортивно-медичних обстежень не обмежується робота лікаря з фізкультурниками і спортсменами. В інтервалах між ними лікар здійснює поточний контроль і дослідження в умовах тренування (лікарсько-педагогічний контроль, у якому бере участь педагог або тренер).
2. Загальний спортивний анамнез
З нього розпочинають обстеження тих, хто приступає до занять фізичними вправами і спортом. Лікар дізнається про заняття фізичними вправами і спортом протягом усього попереднього періоду життя (які заняття, їх об'єм та інтенсивність, самостійні чи разом з батьками або під керівництвом викладача у школі, вузі тощо). Важливо дізнатись, яка була результативність цих занять (спортивний розряд, перемоги в змаганнях і т. ін.), а також чи виробили ці заняття смак до систематичного тренування. Обов'язково слід з'ясувати, чи не завдали попередні заняття шкоди здоров'ю, адже надмірні навантаження у дитинстві нерідко призводять до ушкодження серця чи опорно-рухового апарату.
Особливу увагу треба приділити наявному руховому режиму, що пов'язаний із професійною діяльністю, а також побутовими потребами. Важливо дізнатися, як переносить обстежуваний ці навантаження, чи відчуває втому (після чого, її тривалість), чи супроводжується вона неприємними відчуттями, болем (у м'язах, ділянці серця тощо). Окреме питання стосується поточних занять фізичними вправами і спортом. З'ясовують характер цих занять, їх систематичність, а також суб'єктивну оцінку їх впливу на самопочуття та стан здоров'я обстежуваного. Відповіді на ці запитання дозволяють оцінити у суб'єктивних (самопочуття у процесі занять фізичними вправами та міра зусиль, яких докладає спортсмен, щоб досягти певних результатів) та об'єктивних (динаміка спортивних результатів) показниках пристосованість обстежуваного до фізичних навантажень.
Похожие работы
... ї системи, бездоганному дотриманні правил асептики і антисептики при проведенні інструментальних урологічних обстежень (цистоскопія, катетеризація тощо). ГЛАВА 2. КОМПЛЕКСНА ФІЗИЧНА РЕАБІЛІТАЦІЯ ПРИ ХРОНІЧНИХ ЗАПАЛЮВАЛЬНИХ ЗАХВОРЮВАННЯХ СЕЧОВИВІДНОЇ СИСТЕМИ (ПІЄЛОНЕФРИТ, ГЛОМЕРУЛОНЕФРИТ) НА ПОЛІКЛІНІЧНОМУ ЕТАПІ ФІЗИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ 2.1 Загальна характеристика засобів фізичної реабілітації ...
... фізичних вправ на організм хворих, вивчити основні принципи методик реабілітації хворих з переломами хребта. Особлива увага приділялася роботам в галузі медицини, теорії та методики фізичної реабілітації хворих з переломами хребта. А саме: роботи О.А. Амеліної, М.А. Леонтьєва, Я.Л.Цівьяна, Н.Є. Поліщука, О.Г. Когана, В.А. Качесова, В.Я. Фіщенка, А.Н. Бєлової присвячені дослідженню етіологічних, ...
... Хлопчики 9 8 Дівчинки 4 5 Середній вік 1,8 1,7 Середній рівень (М ± m) активності основних психомоторних функцій 14 ± 2 14 ± 3 Для реабілітації дітей була розроблена програма, яка включає додатковий догляд за дитиною, масажні вправи, комплексні гімнастичні заходи, а також додаткові заняття на розвиток уваги та рухливості. Комплекс гімнастичних та масажних вправ наведено в додатку А. ...
: 1. Дослідити етіопатогенез захворювання. 2. Дослідити особливості планування та організації фізичної реабілітації при ішемічній хворобі серця на диспансерному етапі реабілітації. 3. Вивчити ефективні методи фізичної реабілітації при ішемічній хворобі серця на диспансерному етапі реабілітації. Предметом даного дослідження є ішемічна хвороба серця. Об’єкт дослідження – ...
0 комментариев