Характерною особливістю психопатології при невротичних розладах у жінок є переважання депересивних та соматизованих проявів

72917
знаков
0
таблиц
0
изображений

4.  характерною особливістю психопатології при невротичних розладах у жінок є переважання депересивних та соматизованих проявів.

При цьому в межах кожної з форм патології визначено певні особливості:

а) в структурі клініко-психопатологічної симптоматики у хворих на неврастенію жінок домінують астенічні прояви (97,3 %) з вираженою соматизацією (78,8 %), які проявляються на депресивному тлі (62,8 %). У чоловіків серед клінічних проявів переважає астенія з іпохондричним забарвленням (р<0,001);

б) основу клініко-психопатологічної симптоматики у жінок, хворих на соматоформні розлади, складають різноманітні сомато-вегетативні прояви (кардіоваскулярні, гастроінтестинальні, респіраторні, церебральні), які поєднуються з депресією (51,4 %), тривогою (46,7 %) та загально-невротичною симптоматикою (92,7 %). У чоловіків соматоформні розлади вірогідно рідше супроводжуються депресією (р<0,05);

 в) в клініко-психопатологічній симптоматиці у хворих на тривожно-фобічні розлади жінок відзначаються фобії різного семантичного змісту (страх смерті, збожеволення, захворювання на інфаркт, інсульт), які реєструються на тлі тривоги (97,8 %), загально-невротичної симптоматики (94,6 %), соматизованих (73,4 %) та депресивних розладів (82,9 %). У чоловіків вірогідно рідше спостерігалися загально-невротичні, соматизовані та депресивні прояви (р<0,001).

5.  Результати проведеного дослідження дозволили виділити основні «риси» соціального портрету хворих на невротичні розлади жінок. Серед них переважали особи з вищою освітою (53,2 %), самотні (52,8 %), мешканці міста (86,1 %), такі, що не мали власного житла (60,2 %), працювали в умовах підвищеної нервово-психічної напруги (56,9 %). 39,2 % з них були службовцями, 23,7 % - працювали в сфері бізнесу.

Серед чоловіків, хворих на невротичну патологію, також переважали особи з вищою освітою, мешканці міста, службовці та працюючі в сфері бізнесу в умовах підвищення нервово-психічної напруги. Чоловіки відрізнялися переважанням одружених та осіб, які мали власне житло (р<0,05).

6.  Використання семантичного диференціалу дозволило виявити високий ступінь незадоволеності жінок своєю освітою, сімейним станом, житлом та професійною діяльністю (незадоволеність реєструвалася як у жінок, які мали родину, житло, роботу, так й в жінок, які їх не мали). Незадоволеність у чоловіків стосувалася переважно професійної діяльності. Кореляційний аналіз свідчив про наявність щільного взаємозв’язку основної психогенії з чинниками освіти, сімейного стану, житла, професійної діяльності (r1 = + 0,57; r2 = +0,49; r3 = + 0,47; r4= + 0,51, при р<0,05), що відображає генералізацію психогенії на провідні сфери функціонування жінок та визначає специфіку неврогенезу у жінок (в групі чоловіків описані кореляції були слабкими та статистично невірогідними).

7.  Вивчення зон конфлікту у хворих на невротичні розлади жінок показало їх подібність у групах. Визначені зони конфлікту були поєднаними (локалізувалися одночасно в декількох сферах), частіше спостерігалися в сферах спілкування з чоловіками (59,2 %), дітьми (31,9 %), друзями та знайомими (32,9 %). Конфлікти в більшості випадків були спрямовані у минуле (54,1 %). При цьому основні цілі хворих на невротичні розлади жінок були недиференційованими, різноспрямованими (одночасно до проблем власного здоров’я, сім’ї та кар’єри). У чоловіків переважали зони конфліктів в сферах стосунків з керівництвом, протилежною статтю та підлеглими.

8.  Основними особистісними особливостями у обстежених жінок були імпульсивність емоцій в стресових ситуаціях (68,7 %), переважне реагування на внутрішні імпульси (68,7 %), переоцінка своїх потенційних можливостей (63,6 %), незрілість та егоцентричність (62,9 %), пасивна залежність (60,1 %). При цьому для хворих на соматоформні розлади жінок найбільшою мірою характерними були незрілість та егоцентричність (84,4 %); для хворих на неврастенію жінок – переважне реагування на внутрішні імпульси (65,5 %); для хворих на тривожно-фобічні розлади – переважне реагування на внутрішні імпульси (67,0 %) та імпульсивність емоцій в стресових ситуаціях (61,7 %).

Усі перелічені якості в групі чоловіків реєструвалися вірогідно рідше (різниці не встановлено між показниками пасивної залежності та переважного реагування на внутрішні імпульси).

9.  За даними СМДО, у хворих на невротичні розлади жінок реєструвався „пікоподібний” профіль з підйомами за 3-єю та 7-ою шкалами. Основними характеристиками цього профілю було значне підвищення рівня шкал невротичної тріади при порівнянні з контролем, що свідчить про виражений емоційний дискомфорт, труднощі адаптації, внутрішню дисгармонію, блокаду мотивованої поведінки.

В патологічному оформленні кожної з форм патології визначено специфічну роль особистісних характеристик:

а) у хворих на неврастенію жінок переважають риси депресивності, пригніченості при зниженні демонстративності та соціальної активності;

б) у хворих на соматоформні розлади жінок домінують риси демонстративності, бажання показати себе з найбільш привабливого боку, емоційної лабільності, слабкої стійкості до стресу та вираженої соматизації психопатологічних феноменів;

в) при тривожно-фобічних розладах у жінок відзначалися переважання тривожних радикалів, іпохондрії та соматизації тривоги, схильність до формування тривожних реакцій, фіксованих страхів, пасивної життєвої позиції та спрямованість інтересів до світу власних переживань.

Профіль СМДО у чоловіків відрізнявся домінуванням іпохондричного радикалу в поєднанні з відлюдністю та соціальною відгородженістю (р<0,001).

10.      при оцінці психологічної статі особистості встановлено, що у хворих на невротичні розлади жінок домінували риси маскулінності (38,0 %), фемінності (32,6 %) та недиференційованості (17,7 %), що свідчило про ригідність статеворольового стереотипу та труднощі адаптації особистості до специфіки соціокультурного середовища, в той час, як андрогенна психологічна стать особистості, яка віддзеркалює адекватну статеву позицію та адаптивність форм поведінки, реєструвалася в пацієнток вірогідно рідше (11,7 %, р<0,05).

Аналіз за формами патології показав, що при неврастенії та тривожно-фобічних розладах у жінок переважають риси маскулінності (60,2 % та 43,6 %), що стає передумовою статево-рольового конфлікту в сім’ї, а при соматоформных розладах – риси фемінності (61,5 %), що утруднює професійне зростання та адаптацію у трудовому колективі.

У чоловіків при оцінці психологічної статі особистості виявлено переважання маскулінності, фемінності та недиференційованості.

11. Критеріями діагностики невротичних розладів у жінок є: характер психогеній (мікросоціальна обумовленість, яка підтримується соціально-економічними чинниками), особливості клініко-психопатологічної симптоматики (домінування розладів депресивного спектру з вираженою соматизацією), ступінь генералізації психогенного конфлікту (незадоволеність сім’єю, житлом, освітою, професійною діяльністю), патопсихологічні фактори (особистісно-типологічні особливості, вираженість статево-рольового конфлікту).

12. Проведені клініко-психопатологічні, патопсихологічні та соціально-психологічні дослідження дозволили з урахуванням гендерного підходу розробити систему терапії і профілактики хворих на невротичні розлади жінок. Отримані дані свідчать про більш високу терапевтичну ефективність розробленої системи в порівнянні з такими, в яких не враховується гендерна специфіка невротичної патології у жінок.


СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

 

1.         Бахтеева Т.Д. Невротические расстройства у женщин в возрастном аспекте // Український вісник психоневрології. – 2002. – Т.10, вип. 3 (32). – С. 28-30.

2.         Бахтеева Т.Д. Микросоциальные отношения при невротических расстройствах (гендерный аспект) // Український медичний альманах. – 2003. – Т.6, № 3. - С.13-16.

3.         Бахтеева Т.Д. профессиональные факторы в генезе невротических расстройств у женщин // Таврический журнал психиатрии. – 2003. – Т.7, № 1 (22). - С.65-68.

4.         Марута Н.А., Бахтеева Т.Д., Панько Т.В. особенности показателя качества жизни у женщин, больных невротическими расстройствами // Український вісник психоневрології. – 2003. – Т. 11, вип. 4 (37). – С. 65-68. (дисертантом самостійно проведено обстеження хворих, статистичну обробку отриманих даних, підготовку роботи до друку)

5.         Марута Н.А., Бахтеева Т.Д. Клинико-психопатологические особенности различных форм невротической патологии у женщин // Медицина сьогодні і завтра. - 2004. - № 3. – С.59-64. (дисертантом самостійно проведено обстеження хворих, статистичну обробку отриманих даних, інтерпретацію отриманих результатів)

6.         Бахтеева Т.Д. Особенности образовательного уровня у больных невротическими расстройствами женщин и их влияние на формирование невротических расстройств // Вісник психіатрії та психофармакотерапії. – 2004. – № 2 (6). - С. 42-47.

7.         Бахтеева Т.Д. Личностные особенности больных невротическими расстройствами женщин // Український медичний альманах. – 2004. – Т.7, № 5. - С.17-20.

8.         Бахтеева Т.Д. Особенности факторов психической травматизации при невротических расстройствах у женщин // Таврический журнал психиатрии. – 2004. – Т. 8, № 2 (27). - С.17-21.

9.         Марута Н.А., Бахтеева Т.Д. Роль семейного положения в генезе невротических расстройств у женщин // Український медичний часопис. - 2004. - № (44). – XI/XII. – С. 57 – 61. (дисертантом самостійно проведено обстеження хворих, статистичну обробку отриманих даних, підготовку роботи до друку).

10.       Бахтеева Т.Д. Клинико-психопатологические особенности неврастении у женщин // Архів психіатрії. – 2004. – Т. 10, вип. 2 (37). - С. 75-78.

11.        Бахтеева Т.Д. Самооценка микросоциальных факторов в генезе невротических расстройств у женщин // Международный медицинский журнал. - 2004. – № 4. - С. 39-46.

12.       Бахтеева Т.Д. Предикторы формирования невротических расстройств у женщин // Проблемы екології та медицини. – 2004. – Т. 8, № 1-2. – С. 8-13.

13.        Марута Н.А., Бахтеева Т.Д. Особенности конфликтогенных зон у больных невротическими расстройствами женщин // Международный медицинский журнал. - 2004. – № 3. - С. 74-77. (дисертантом самостійно проведено обстеження хворих, статистичну обробку отриманих даних, узагальнення отриманих результатів).

14.       Бахтеева Т.Д. Клинико-психопатологические особенности соматоформных расстройств у женщин // Архів психіатрії. – 2004. – Т. 10, вип. 3 (38). - С. 83-86.

15.       Бахтеева Т.Д. Особенности лечения женщин, больных неврастенией // Український вісник психоневрології. – 2004. – Т. 12, вип. 4 (41). – С. 71-75.

16.       Бахтеева Т.Д. Особенности психологического пола личности у больных невротическими расстройствами женщин // Український медичний альманах. – 2004. – Т. 7, № 6. - С. 28-31.

17.       Бахтеева Т.Д. Клинико-психопатологические особенности тревожно-фобических расстройств у женщин // Український вісник психоневрології. – 2004. – Т. 12, вип. 1 (38). – С. 12-15.

18.       Бахтеева Т.Д. Терапия тревожно-фобических расстройств у женщин: клинико-патогенетические закономерности // Международный медицинский журнал. – 2005. – Т. 11, № 1. - С. 12-15.

19.       Бахтеева Т.Д. Принципы терапии и профилактики соматоформных расстройств у женщин // Архів психіатрії. – 2005. – Т. 11, вип. 1 (40). - С. 60-64.

20.       Бахтеева Т.Д. Влияние условий труда на формирование невротических расстройств у женщин // Вісник психіатрії та психофармакології. - 2005. – № 1 (7). - С. 34-39.

21.       Бахтеева Т.Д. Диагностика и терапия тревожно-фобических расстройств у женщин // Український медичний альманах. – 2005. – Т. 8, № 4 (додаток). - С.19-22.

22.       Бахтеева Т.Д. Принципы лечения невротических расстройств у женщин // Український медичний альманах. – 2005. – Т. 8, № 1 (додаток). - С. 21-28.

23.       Марута Н.А., Панько Т.В., Бахтеева Т.Д. Психопатологические особенности соматоформной вегетативной дисфункции сердечно-сосудистой системы у женщин // Международный медицинский журнал. – 2005. – Т. 11, № 3. - С. 32-36. (дисертантом самостійно проведено обстеження хворих, аналіз результатів дослідження та підготовку статті до друку).

24.       Бахтеева Т.Д. Личностные особенности больных невротическими расстройствами женщин // Український вісник психоневрології. – 2005. – Т. 13, вип. 4 (45). – С. 69-74.

25.       Бахтеева Т.Д. Оценка эффективности терапии у больных невротическими расстройствами женщин // медицина сьогодні і завтра. - 2005. - № 1. – С.113-117.

26.       Бахтеева Т.Д. роль социально-психологических факторов в неврозогенезе у женщин // Український вісник психоневрології. – 2006. – Т. 14, вип. 2 (47). – С. 36-41.

27.       Марута Н.А., Бахтеева Т.Д., Панько Т.В. Динамика интегративного показателя качества жизни в процессе терапии тревожно-фобических расстройств у женщин // Український вісник психоневрології. – 2006. – Т. 14, вип. 2 (47), додаток. - С. 128. (дисертантом самостійно проведено обстеження хворих та інтерпретацію отриманих результатів).

28.       Марута Н.А., Бахтеева Т.Д., Панько Т.В. Особенности терапии соматоформной вегетативной дисфункции у женщин // Український вісник психоневрології. – 2006. – Т. 14, вип. 2 (47), додаток. - С. 183. (дисертантом самостійно проведено обстеження хворих, статистичну обробку отриманих даних, розроблені принципи терапії).

29.       Maruta N.A., Bachteyeva T.D., Panko T.V. Peculiarities of the index of the main parameters of quality of life in women with anxiety-phobic disorders // Abstracts of 18th Panhellenic congress of Psychiatry. Greece. – 2004. - P. 186. (дисертантом самостійно проведено обстеження хворих, статистичну обробку отриманих даних та підготовку роботи до друку).

30.       Марута Н.А, Бахтеева Т.Д. Клиническая характеристика и терапия неврастении у женщин // Матеріали науково-практичної конференції «Сучасні фармакотерапевтичні підходи в дитячій психіатрії». – Харків. – 2005. – С. 47-51. (дисертантом самостійно проведено обстеження хворих, статистичну обробку отриманих даних, узагальнення отриманих результатів)

31.       Марута Н.А., Бахтеева Т.Д. Характеристика «социального портрета» женщин, болеющих невротическими расстройствами // Научные материалы ІІ национального конгресса по социальной психиатрии. Москва (Россия). - 2003. – С. 42. (дисертантом самостійно проведено обстеження хворих та підготовку роботи до друку).

32.       Бахтеева Т.Д. Клинико-психопатологические особенности и принципы терапии соматоформных расстройств у женщин // Матеріали VI Української науково-практичної конференції з міжнародною участю «Довженківські читання: теорія і практика наркології», присвяченої 87-й річниці з дня народження Заслуженого лікаря України, Народного лікаря СРСР О.Р. Довженка. – Харків. - 2005. – С. 49-53.

33.       Maruta N.A., Bachteeva T.D. Psychopathological peculiarities of neurotic disorders in women // book of Abstracts of XIII World Congress of Psychiatry. - Cairo (Egypt). - 2005. - P.765. (дисертантом самостійно проведено обстеження хворих, статистичну обробку отриманих даних та підготовку до друку).

34.       Бахтеева Т.Д. Сравнительная характеристика невротических расстройств в гендерном аспекте // Материалы XIV съезда психиатров России. - Москва (Россия). - 2005. – С. 113.


АНОТАЦІЯ

Бахтеєва Т. Д. Невротичні розлади у жінок (етіологія, патогенез, клініка, терапія). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.16 – психіатрія. – Державна установа “Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України”, Харків, 2008.

В дисертації на підставі комплексного клініко-психопатологічного, патопсихологічного та соціально-психологічного обстеження 316 жінок з різними формами невротичної патології (113 – з неврастенією (F48.0), 94 – з тривожно-фобічними розладами (F40.9), 109 – з соматоформними розладами (F45.3)) та 127 чоловіків з аналогічними формами невротичної патології (46 хворих на неврастенію (F48.0), 38 хворих на тривожно-фобічні розлади (F40.9), 43 хворих на соматоформні розлади (F45.3)) вивчено етіологічні фактори, механізми формування, особливості клінічної картини невротичних розладів у жінок.

Встановлено, що розвиток невротичних розладів у жінок зумовлений дією чинників психічної травматизації, основними властивостями яких є поєднаність, взаємопосилення та переважна локалізація на рівні мікросоціума. Психогенії макросоціальної спрямованості (соціально-економічні чинники) в ґенезі невротичної хвороби у жінок відіграють фонову підтримуючу роль. Характерною особливістю психопатології при невротичних розладах у жінок є переважання депресивних та соматизованих проявів. При цьому в межах кожної з форм патології визначені певні особливості.

Встановлено, що в механізмах формування невротичних розладів у жінок значну роль відіграє генералізація психогенії та статево-рольовий конфлікт.

На підставі гендерного підходу до аналізу невротичних розладів розроблено модель неврозогенезу з урахуванням специфіки патології, що обумовлена статтю.

Використаний в роботі комплексний підхід дозволив розробити гендерно обґрунтовані критерії діагностики, принципи терапії та профілактики невротичних розладів у жінок.

Ключові слова: невротичні розлади у жінок, етіологія, патогенез, гендерний підхід, клініко-психопатологічні, патопсихологічні та соціально-психологічні особливості, діагностика та терапія.


АННОТАЦИЯ

 

Бахтеева Т.Д. Невротические расстройства у женщин (этиология, патогенез, клиника, терапия). – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.16 – психиатрия. – Государственное учреждение “Институт неврологии, психиатрии и наркологии АМН Украины”, Харьков, 2008.

В диссертации на основании комплексного клинико-психопатологического, патопсихологического и социально-психологического обследования 316 женщин с разными формами невротической патологии (113 – с неврастенией (F48.0), 94 – с тревожно-фобическими расстройствами (F40.9), 109 – с соматоформными расстройствами (F45.3)) и 127 мужчин с аналогичными формами невротической патологии (46 больных неврастенией (F48.0), 38 больных с тревожно-фобическими расстройствами (F40.9), 43 больных с соматоформными расстройствами (F45.3)) изучены этиологические факторы, механизмы формирования, особенности клинической картины невротических расстройств у женщин.

Показано, что формирование невротических расстройств у женщин обусловлено действием факторов психической травматизации, основными свойствами которых является сочетанность, взаимное усиление и преимущественная локализация на уровне микросоциума. Психогении макросоциальной направленности (социально-экономические факторы) в генезе невротической болезни у женщин играют фоновую, поддерживающую роль. При различных формах невротической болезни у женщин выявлена специфика факторов психической травматизации.

У мужчин в генезе всех форм невротической патологии основное значение имели социально-экономическое факторы (р<0,05).

Характерной особенностью психопатологии при невротических расстройствах у женщин является преобладание депрессивных и соматизированных проявлений.

При этом в рамках каждой из форм патологии выявлены определенные особенности. Анализ клинико-психопатологической симптоматики у больных неврастенией женщин свидетельствует о том, что в структуре данной патологии доминирует астеническая симптоматика (97,3%) с выраженной соматизацией (78,8%), проявляющаяся на депрессивном фоне (62,8%). У мужчин среди клинических проявлений преобладает астения с тревожно-депрессивной и ипохондрической окраской (р<0,001). Основу клинико-психопатологической симптоматики у женщин с соматоформными расстройствами составляют разнообразные соматизированные проявления (кардиоваскулярные, гастроинтестинальные, респираторные, церебральные), сочетающиеся с депрессией (51,4%), тревогой (46,7%) и общеневротической симптоматикой (92,7%). У мужчин соматоформные расстройства достоверно реже сопровождались депрессией (р<0,05). В структуре клинико-психопатологической симптоматики при тревожно-фобических расстройствах у женщин отмечаются страхи различного семантического содержания (страх смерти, страх сойти с ума, заболеть инфарктом, инсультом), проявляющиеся на фоне тревоги (97,8%), общеневротической симптоматики (94,6%), соматизированных (73,4%) и депрессивных проявлений (82,9%). У мужчин достоверно реже регистрировались общеневротические, соматизированные и депрессивные проявления (р<0,001).

Применение семантического дифференциала позволило выявить высокую степень неудовлетворенности женщин своим образованием, семейным положением, жильем и профессиональной деятельностью (неудовлетворенность регистрировалась как у женщин, имеющих семью, жилье, работу, так и у женщин, не имеющих их), в то время как неудовлетворенность мужчин касалась преимущественно профессиональной деятельности.

Корелляционный анализ свидетельствовал о наличии тесной взаимосвязи основного психотравмирующего с вышеперечисленными факторами (r1 = +0,57; r2 = +0,49; r3 = +0,47; r4 = +0,51 при р<0,05),что отражает генерализацию психогении на основные сферы функционирования женщин и определяет специфику неврозогенеза у женщин. В группе мужчин описанные корреляции были слабыми и статистически недостоверными.

На основании гендерного подхода к оценке невротических расстройств разработана модель неврозогенеза, учитывающая специфику патологии, обусловленную полом. В основу модели положены выявленные на основании клинико-психопатологических, патопсихологических и социально-психологических исследований данные о взаимосвязи биологических, психологических, социально-психологических и психопатологических факторов, определяющих гендерные особенности невротических расстройств.

Разработана система терапии и профилактики, учитывающая специфику формирования невротических расстройств у женщин. Основой системы является этиопатогенетическая психотерапия, которая реализуется в сочетании с фармакотерапией. Специфика психотерапии состоит в предпочтительном использовании недирективных методов, преобладании групповых форм воздействия над индивидуальными и облигатном включении в комплекс психотерапевтических мероприятий семейной психотерапии. При проведении фармакотерапии учитывается ведущая симптоматика, динамика заболевания и предшествующая терапия.

Оценка эффективности разработанной системы терапии и профилактики свидетельствует о ее преимуществах по сравнению с методами, применяющимися без учета гендерной специфики.

Ключевые слова: невротические расстройства у женщин, этиология, патогенез, гендерный подход, клинико-психопатологические, патопсихологические и социально-психологические особенности диагностика и терапия.


SUMMARY

Bakhteyeva T.D. Neurotic disorders in women (etiology, pathogenesis, clinic, therapy). - Manuscript.

Thesis to quest a scientific degree of Doctor of Medical Sciences on specialty 14.01.16 - Psychiatry. – “Institute of Neurology, Psychiatry and Narcology of the AMS of Ukraine” State Institution, Kharkiv, 2008.

In the thesis on the base of a complex clinical-psychopathological, patho-psychological and socio-psychological examination of 316 women with different forms of neurotic pathology (113 with neurasthenia (F48.0), 94 with anxiety-phobic disorders (F40.9), 109 with somatoform disorders (F45.3)) and 127 men with the same forms of neurotic pathology (46 patients with neurasthenia (F48.0), 38 with anxiety-phobic disorders (F40.9), 43 with somatoform disorders (F45.3)) etiological factors, mechanisms of formation, peculiarities of a clinical picture of neurotic disorders in female patients were investigated.

It was found out that development of neurotic disorders in women is stipulated by an action of factors of psychic dramatization with such main features as conjunctioning, mutual strengthening and localization predominantly on a microsocial level. Psychogenias of a macrosocial direction (socio-economic factors) play a background supportive role in a genesis of neurotic disease in female patients. A character peculiarity of psychopathology in neurotic disorders in women is a predominance of depressive and somatized manifestations. Along with this certain peculiarities were defected in the frames of each of the pathological forms.

It was found out that a generalization of psychogenia and a gender-role conflict played a significant role in mechanisms of formation of neurotic disorders in women.

On the base of a gender approach to the analysis of neurotic disorders a model of a neurosogenesis is worked out taking into account specific features of pathology due to patient’s gender.

The complex approach used in this work allowed us to work out gender-based criteria of diagnosis and principles of therapy of neurotic disorders in women.

Key words: neurotic disorders in women, etiology, pathogenesis, gender approach, clinical-psychopathological, pathopsychological and socio-psychological peculiarities, diagnosis and therapy.


Информация о работе «Невротичні розлади у жінок (етіологія, патогенез, клініка, терапія)»
Раздел: Медицина, здоровье
Количество знаков с пробелами: 72917
Количество таблиц: 0
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
198473
5
1

... і працівники. Дослідження проводилося в невеликих групах по 5 – 10 осіб, в 5 етапів. Кожна наступна методика проводилась в усіх групах з інтервалом у 5 днів. 3.2 Психологічні характерситики досліджених хворих соматичного профілю: гіпертонічнa хворобa, виразковa хворобa шлунку і 12-палої кишки, ішемічнa хворобa серця Андрій Сергійович. Чоловік 32 років із середньою фаховою освітою. Одружений ...

Скачать
88916
13
12

... іджували, а саме: тривожність, рівень невротизації та стрес. Тому діагностика та корекція були направленні саме на ці чинники. 2.3.  МЕТОДИКИ ДЛЯ ДІАГНОСТИКИ ПСИХОГЕННИХ ФАКТОРІВ ЯКІ ВИКЛИКАЮТЬ НА СОМАТИЧНІ РОЗЛАДИ У ПІДЛІТКІВ   Діагностика стресовідчуття (Фетіскін Н.П.) Опитувальник містить 6 пунктів: підвищена реакція на обставини, на які ми не можемо вплинути; схильність все ускладнювати ...

Скачать
95162
16
1

... железы //Вісн. морськ. медицини. – 1999. - № 4. – С. 127-131. 3.         Запорожан В.М., Бугайцов С.Г. Комплексне лікування хворих на рак молочної залози з психосоматичними розладами //Одеськ. мед. журнал. – 1999. - № 5. – С. 28-31. (Особистий внесок дисертанта: розроблено програму психологічної корекції (психотерапія, психофармакотерапія) і фізичної реабілітації для хворих на рак молочної залози ...

Скачать
185135
1
0

... лікувально-оздоровчих заходів і підвищення якості активних методів лікування; 3) запровадження у практику роботи сучасних методів профілактики, діагностики та лікування хворих на основі досягнень медичної науки і передового досвіду діяльності лікувально-профілактичних закладів; 4) зниження захворюваності з тимчасовою втратою працездатності серед працюючих; 5) оздоровлення осіб, які часто і ...

0 комментариев


Наверх