Опис методик використаних при проведенні дослідження

4.         Опис методик використаних при проведенні дослідження

Тривожність-це особливий стан суб’єкта, виражений в підвищеній емоційній напруженості,супроводжується страхами, неспокоєм. Це доволі стійка особистісна характеристика, яка характеризується двома показниками- особистісною і ситуаційною тривожністю.

4.1 Тест-опитувальник Спілбергера-Ханіна

В нашій роботі ми використовували тест-опитувальник Спілбергера-Ханіна для визначення рівня тривожності, а саме шкалу ситуативної тривожності. Ця методика була розроблена Ч. С. Спілбергером і адаптована в російському перекладі Ю. Л. Ханіним.

Шкала ситуативної тривожності містить 20 тверджень і чотири варіанти відповідей(„Ні,це не так”;”Напевно, це так”;”Вірно”;”Цілком вірно”). Шкала особистісної тривожності містить також 20 тверджень. Досліджуваним було запропоновано ці твердження на які вони мали дати відповідь, в першому бланку враховуючи свої переживання які властиві їм зараз ,в даний час, а в іншому оцінювати к є здебільшого. Опрацювання результатів зводиться до того що обраховується кількість отриманих балів, при цьому використовуюся ключі визначення тривожності. Загальну кількість балів ділимо по кожній шкаліділимо на 20. Кінцевий результат розглядається як рівень відповідного рівня тривожності досліджуваної,серед яких є дуже високі показники 3,5-4,0 бала; високі-3,0-3,4 бала;саредня показники-2,0-2,9 бала; низька показники-1,5-1,9 бала;дуже низькі показники-0,0-1,4 бала. Зразок бланків (див. Додаток Г. 1)

4.2 Шкала депресивності Бехтєрєва

В нашій роботі оцінку рівня депресії м проводимо з використанням шкали депресії, розроблену і адаптовану в відділенні наркології НІІ ім. Бехтєрєва Балашовой. Опитувальник розробдений для диференційної діагностики при групових дослідженнях. Він складається з 21 запитання, і вимірює низький, середній і високий рівень стану депресивності. (Додаток Г. 2)

4.3 Анкета

Також в нашому дослідженні була застосована складена нами анкета. Вона містить 14 запитань які стосуються ставлення до пологів,важливості підтримки під час пологів і т. і. Слід відмітити що в анкеті жінки які народжували самі,відповідають лише на 10 запитань і оминають 4 які приготовані для жінок які народжували з близькою людиною.

4.4 Малюнок сім’ї

В кінці досліджування ми просили наших досліджуваних намалювати свою сім”ю,тобто використовувули проективний малюнковий тест „Малюнок сім”ї ”. Інтерпритуючи результати отримані згідно цієї методики, ми враховували такі ознаки: наявність усіх членів сім”ї; виражене домінування на малюнку одного з членів сі”ї; відповідність віку намальованої новонародженої дитини; наявність дистанції на малюнку між чоловіком і дружиною.

5. Опис проведеного дослідження

5.1 Опис вибірки

В нашому дослідженні ми опитували дві групи досліджуваних. Она група жінок які народжували в звичайних пологах без присутності близької їм людин, а інша група жінок які народжували у сімейних пологах. Дослідження проводилося в індивідуальний спосіб і в обох групах було опитано по 14 породіль.

Представниками обох груп досліджуваних були жінки які народжували у пологовому будинку по вулиці Дж. Вашингтона 6. В середньому вік досліджуваних по обох групах становить 25 років від 19 до 36 роки.

5.2 Опис проведення дослідження

Так як породіллі після пологів ще деякий час перебувають у пологовому будинку, з дозволу головного лікаря ми проводили там дослідження. Наше дослідження носило індивідуальний характер. В кожній групі досліджуваних було опитано по 14 породіль.

5.3 Методи опрацювання отриманих результатів

При опрацюванні результатів ми обрахували процентні співвідношення показників по кожній групі, середні показники по деяких факторах, які будуть наведені в додатках. Нами також було зроблено статистичну обробку результатів і проведено кореляційний і порівняльний аналіз отриманих результатів дослідження. Кореляційний аналіз ми проводили між результатами двох груп, а також в середині кожної групи.

6. Аналіз результатів дослідження

Описувати результати проведеного дослідження розпочнемо з опису результатів які ми отримали в контрольній групі досліджуваних,тобто жінок які нарожували без присутності і підтримки близької людини.

Рис. 1 Рівень ситуативної тривожності у жінок

які народжували у звичних пологах

Згідно отриманих тезультатів дослідження, високого рівня ситуативної тривожності у досліджуваних не виявлено. У 56% породіль було виявлено середній рівень тривожності, у 43% низький рівень тривожності і 7% досліджуваних властивий дуже низький рівень тривожності. Тривожність як риса особистості в високому ступені також не була простежена в нашим досліджуваних. Середній рівень тривожності притаманний 36%,а низький 64% породіль.

Рис. 2 Показники тривожності породіль які пережили звичні пологи

Досліджуючи рівень дересивності у породіль ми отримали такі дані. Високий рівень дересивності притаманний 14% досліджуваних, середній рівень 22% і низький рівень 64%породіль які народжували самі.

Рис. 3 Рівні стану депресивності

У нашому дослідженні породіллі мали нагоду висловитися про роль підтримки під час пологів. Думки опитуваних розділилися за таким співвідношенням:з думкою про те що підтримка під час пологів необхідна погодилися 14%; 57% досліджуваних з контрольної групи вважають ,що підтримка потрібна не завжди; з тим що воно зайва пологодилися 29% досліджуваних.

Рис. 4 Необхідність підтримки у пологах для жінок

які народжували у звичних пологах

Проводячи кількісний аналіз результатів отриманих при проведенні проективної методики „Малюнок сім’ї” вимальовується така картина. 71% жінок які народжували без підтримки і допомоги на пологах близької людини малювали усіх членів сім’ї на деякі відстані один від одного, а 29% жінок цієї вибірки малювали усіх членів сім’ї близько один коло одного. Цікаво відмітити що 43% жінок даної вибірки намалювали своїх новонароджених малят як дітей старшого віку ніж немовлячого. Підписували свою сім’ю на малюнку 7% досліджуваних.

Таблиця 1 Резульати проективної методики „Малюнок сім’ї”

по двом групам досліджуваних

	Відстань між членами сім’ї	Усі близенько,тримаються за руки	Жінки намалювали чоловіка більшим	Новонароджені дітки на малюнку значно старші	Малюнки в яких простежується депресивність
Звичніпологи	71%	29%	7%	43%	64%
Сімейні пологи	36%	64%	21%	7%	21%

Пологи для 14% досліджуваних є важка творча робота, 50% вважають що це природній фізіологічний процес, 36% пологи сприймають як вершину відчуття материнства.

Рис. 5 Визначення пологам

57% жінок які народжували в сімейних пологах пройшли попередньо підготовку, а 43% такої підготовки не проходили. 57% досліджуваних даної вибірки зробили самі вибір про такий спосіб народження дитинки, 7% за порадою друзів, 36% вирішили це питання спільно з близькою людиною. Кількість жінок з даної вибірки,які вирішили в такиий спосіб народити своє дитятко відразу як довідалися про те що чекають дитинку становить 64%, 29% прийняли таке рішення відразу після того як довідалися про такий спосіб народження дитинки, 7% після довгих обмірковувань

Рис. 6 Рівні ситуативної тривожності

У жінок з вибірки які народжували у сімейних пологах високого рівня ситуативної тривожності також не виявлено(Рис. 6). Середній рівень ситуативної тривожності властивий 14% досліджуваних, низький рівень ситуативної тривожності простежується у 57% породіль даної вибірки і дуже низьеий рівень характерний для 29% жінок які народжували з близькою людиною. Високий рівень тривожності як стійка риса особистості не був виявлений у досліджуваних доної вибірки (Рис. 7). У 29% породіль простежується середній рівень тривожності, а низький рівень тривожності був виявлений у 71% досліжуваних даної вибірки.

Рис. 7 Процентне співвідношення показників рівня тривожності

Досліджуючи депресивність у жінок які народжували у сімейних пологах високого показника депресивності не було виявлено (рис. 8). Середній показник депресивності був продіагностований у 7% досліджуваних, а у 93% породіль з даної вибірки простежуєтся низький рівень депресивності.

Рис. 8 Показники стану депресивності

Висловлюючись про важливість підтримки під час пологів, досліджувані даної вибірки розділились в своїх поглядах у такому співвідношенні: 91% породіль вважають що підтримка під час пологів є необхідною; 7% вважають що не завжди; жодна з породіль доної групи не висловилась про те що підтримка під час пологів є не потрібна.

Рис. 9 Важливість підтримки у пологах для жінок

які народжували у сімейних пологах

Для 14% досліджуваних доної вибірки пологи є природнім фізіологічним процесом, для 36% природній фізіологічний процес і для 50% вершина відчуття материнства. (Рис. 10)

Рис. 10 Пологи для породіль які народжували у сімейних пологах

В результаті проведення кількісного аналізу проективного тесту „Малюнок сім’ї” було виявлено що 36% породіль малюють усіх членів сім’ї на деякій відстані один від одного, у 64% малюнках породіль усі члени сім’ї промальовані на маленькій відстані один від одного і подекуди тримаються за руки. Малюнки на яких новонароджене малятко є старшого віку становлять 7% від усіх малюнків. Кількість малюнків на яких породіллі підписали свою сім’ю становить 43%. (Табл. 1)

Таблиця 2

Кореляційний аналіз показників,

отриманих при дослідженні жінок, що народжували у звичних пологах

При проведенні кореляційного аналізу між показниками у першій групі досліджуваних, тобто жінок які народжували у звичних пологах, ми враховували такі показники: вік досліджуваних; рівень тривожності; рівень ситуативної тривожності; рівень депресивності; рівень потреби у підтримці під час пологів; які по рахунку це пологи. Ми отримали такі результати. (табл. 2)

Усі кореляційні зв’язки що утворюють дані показники є прямими. Такий показник як вік корелює з показником який оцінює важливість мати підтримку на пологах і становить р= 0. 64. В свою чергу було виявлено,що цей показник корелює з тим які по рахунку є ці пологи і становить р= 0. 65. В результаті проведення кореляційного аналізу було виявлено що тривожність корелює з рівнем ситуативної тривожності р= 0. 67 і з депресивністю р= 0,62.

Таблиця 3

Кореляційний аналіз показників,

отриманих при дослідженні жінок які народжували у сімейних пологах

Дані представлені в табл. 4, показують кореляцію між факторами у групі досліджуваних які народжували у сімейних пологах.

З цього видно що між фактором віку і фактором тривожності існує обернена кореляція р= -0. 71. Також фактор віку корелює з фактором, який відповідає за кількість перенесених пологів і становить р= 0. 54. Показник тривожності прямо корелює з показником ситуативної тривожності р= 0. 67. Фактор тривожності обернено корелює з кількістю перенесених пологів р= -0. 69 і з фактором підготовки до пологів р= -0. 62. Між показниками ситуативної тривожності виявлено прямий кореляційний зв’язок з показником депресивності р= 0. 64 і обернений кореляційний зв’язок з кількістю перенесених пологів р= -0. 56, і з фактором підготовки до сімейних пологів р= -0. 58. Більше кореляційних зв’язків між факторами в даній групі досліджуваних не виявлено.

Після проведення кореляційного аналізу між показниками двох груп досліджуваних ми отримали такі дані. Між фактором тривожності і фактором віку існує обернений зв’язок р= -0. 65. Фактор ситуативної тривожності обернено корелює з фактором група р= -0. 41 і має прямий кореляційний зв’язок з фактором тривожності р= 0. 70. Показник депресивності обернено корелює з показником, який вказує на приналежність до певної групи і становить р= -0. 55, прямо корелює з показником тривожності р= 0. 57 і з показником ситуативної тривожності р= 0. 62. Фактор який вказує на рівень важливості мати підтримку під час пологів обернено корелює з показниками тривожності і ситуативної тривожності р= -0. 40, а також з показником депресивності р= -0. 41 і утворює прямі кореляційні зв’язки з показником віку р= 0. 50 ,і фактором групи р= 0. 74.

Таблиця 4

Кореляційний аналіз показників двох груп досліджуваних

Дані порівняльного аналізу двох груп досліджуваних наведено у табл. 5. З цього видно що існує суттєва відмінність між двома групами за фактором ситуативної тривожності, фактором стану депресивності і фактором, який вказує на необхідність підтримки під час пологів.

Таблиця 5

Результати порівняльного аналізу

6. Інтерпретація результатів дослідження

Аналізуючи результати, які ми отримали в контрольній групі досліджуваних, було виявлено такі цікаві факти.

Потреба під час пологів мати підтримку прямо корелює з віком породіль, тобто, у старших жінок-породіль, які народжують самі ця потреба значно більша ніж у молодших жінок. Згідно отриманих результатів можна стверджувати, що ця потреба у підтримці під час пологів зростає з кількістю перенесених жінкою пологів. З збільшенням віку, збільшується відповідно кількість пологів перенесених жінкою, і зростає в неї необхідність мати підтримку. На нашу думку, це пояснюється тим що з віком у жінки зменшується впевненість в собі, життєва енергія в порівнянні з молодою жінкою яка вперше народжує. На малюнках жінок, які перенесли звичні пологи частіше можна побачити, що між нею і чоловіком існує відстань. Можливо, вона відчуває якусь дистанцію, яку можна пояснити тим що чоловік був відсутній на пологах. Можливо,такі жінки не отримують від своїх чоловіків підтримки і в повсякденному житті, уваги якої їм так не вистачає.

Жінкам, які народжували без підтримки близької людини в середньому притаманний вищий рівень тривожності, який пов’язаний з показником ситуативної тривожності і з рівнем депресивного стану. (Додаток А)

Тобто, тривожні жінки і після пологів є більш тривожні і у них збільшується показник депресивного стану. Вони впадають у легкий депресивний стан і це можна простежити у результатах проективної методики. Такі „нові” мами у своїх малюнках частіше вибирають один колір (чорний, сірий, коричневий) (табл. 1) і малюють ним усіх членів сім’ї, що в свою чергу може свідчити про наявність у них стану депресії.

Для половини досліджуваних даної вибірки пологи є природнім фізіологічним процесом, тобто вони народили, а не стали мамами. Можливо тому, породіллі з даної вибірки не сприймають своїх новонароджених малят, новонародженими і малюють їх як старших діточок.

З результатів отриманих при дослідженні жінок, які народжували у сімейних пологах вимальовується така картина. (Додаток В. 1)

З порівняльного аналізу середніх значень показників (Додаток А) можна побачити,що вік породіль, які народжували у сімейних пологах є більший ніж у жінок які народжували у звичних пологах. Рівень тривожності також є нижчий, тому у цих мам вік корелює з показником тривожності, а саме, з збільшенням віку відповідно зменшується рівень тривожності. В свою чергу показник тривожності у таких породіль обернено корелює з такими двома показниками: кількістю пологів у жінки і наявність підготовки до сімейних пологів. Для жінок які перенесли сімейні пологи і не перші пологи, до яких пройшли підготовку, властивий нижчий показник тривожності, як риси характеру і ситуативної тривожності. Отже, жінки які не вперше народжують і до сімейних пологів пройшли попередньо підготовку є менш тривожні в житті і в ситуації післяпологового періоду. З результатів нашого дослідження можна зробити висновки, що з зменшенням ситуативної тривожності знижується стан депресивності. Це можна відстежити і в малюнках досліджуваних. Вони є з меншими ознаками депресивності, жінки малюють веселі, кольорові малюнки на яких зображують себе поряд з батьком своїх дітей, часто усі тримаються за руки. (Табл. 1)

З міжгрупового кореляційного аналізу видно, що фактор група пов’язаний оберненими кореляційними зв’язками з такими факторами як ситуативна тривожність і станом депресивності, і з фактором який відповідає за необхідність мати підтримку на пологах існує прямий кореляційний зв’язок (Додаток В). Тобто, для породіль, які народжували у сімейних пологах характерно зниження ситуативної тривожності, також зниження стану депресивності, а ці показники пов’язані з фактором віку прямим кореляційним зв’язком. Жінки які є більш тривожні схильні вибирати звичний спосіб народження своєї дитинки.

Вищий показник важливості мати підтримку під час пологів виявляється у тих жінок, які народжували у сімейних пологах. Жінки, переживши такий спосіб народження своєї дитинки, краще усвідомлюють те, що в такий момент як ніколи потрібна підтримка близької людини. Після таких пологів у породіль і тривожність пов’язана з цією ситуацією нижча. Слід відмітити, що прагнення мати підтримку у пологах збільшується з віком породіль і залежить від того в який спосіб вони народжують своїх діточок.

Підсумувавши отримані результати нашого дослідження, можна зробити висновки, що поставлені нами гіпотези знаходять своє підтвердження серед інтерпретації результатів.

Висновки

 

Один з найпрекрасніших процесів закладений природою - народження нового життя. Чи впливає спосіб народження маляти на психоемоційний стан жінки, було метою нашого дослідження.

В одній з основних гіпотез ми припускали, що рівень ситуативної тривожності нижчий, у групи досліджуваних, які народжували у сімейних(сумісних) пологах. В результаті проведеного порівняльного аналізу ми отримали підтвердження нашої гіпотези. Графічне зображення можна побачити в додатку В. 3. Підтвердження цієї гіпотези можна побачити з графіку середніх значень показників. (додаток А)

Досліджуючи стан дапресивності у породіль двох груп, гіпотеза про те, що стан депресивності досягає нижчого рівня у породіль в сімейних пологах, також підтвердилися. Зображення показані у додатку В. 4 і в додатку А, унаочнює правдивість цієї гіпотези.

Припущення що стосувалося взаємозв’язку між рівнем ситуативної тривожності і наявністю підготовки у породіль з сімейних пологів, сформульоване у додаткові гіпотезі №1. Після проведеного нами кореляційного аналізу показників групи породіль в сімейних пологах, ми переконалися у правильності цього припущення. Між цими факторами існує обернений кореляційний зв’язок і становить р= - 0. 58 (Додаток Б. 1). Тобто, для жінок які пройшли підготовку до сімейних пологів спостерігається нижчий показник ситуативної тривожності. Невідоме завжди спричинює тривогу, так як жінка має знання що буде відбуватися з нею і з малятком, вона менш тривожиться і почуває себе спокійніше і впевненіше. Поряд з тим виявилося,що підготовку до пологів, проходять жінки з нижчим рівнем тривожності.

Друга додаткова гіпотеза, сформульована нами, допускає що рівень важливості мати підтримку близької людини у час пологів, нижчий у жінок, які народжували без такої підтримки. Після проведеного порівняльного аналізу, ми мали змогу переконатися у правдивості цього припущення. (Додаток А, В. 3) Цікаво відмітити, що хача важливість підтримки для таких жінок не сягає високого рівня, вона зростає з віком породіль даної вибірки. Тобто, чим старша породілля, тим важливіше для неї є підтримка близької людини, що не є характерним для жінок які народжували у сімейних пологах. Можливо, це пов’язано з тим що породіллі у звичних пологах були в середньому молодші від породіль у сумісних пологах і не мали нагоди відчути цієї підтримки у пережитих ними пологах і з часом відчувають необхідність такої підтримки.

На нашу думку, ми досягли поставленої мети у нашій роботі, переконалися у правильності наших гіпотез і виконали усі поставлені завдання. Отже, можемо зробити висновок ,що вибір способу народження дитинки впливає на психоемоційний стан породіллі, впливає на стосунки з чоловіком, впливає на прийняття дитинки, як новонародженої.

В результаті проведеного нами дослідження, перед нами виникло багато цікавих питань, що стосуються мотивації такого вибору способу народження маляти у сімейних пологах, як у майбутніх мам, так і у майбутніх татусів. І це ми маємо на меті дослідити у подальших наших роботах.

Список використаної літератури

1. Батаршев А. В „ Психодиагностика пограничных расстройств личности ”-М. : Из И-та Психотерапии, 2006.

2. Винникотт Д. „ Маленкиє дети и их матери ” –М. : независимая фирма „Клас”, 1998.

3. Воропай І. С „ Про звичаї українського народу ”ДО . : Оберіг ,1993.

4. Галян Т. Ф. „От первого дыхания до первого желания ” . : Харьков, 1997.

5. Дальто Ф. „ Когда рождается ребенок ” М. : ЮниПринт, 2004.

6. Дубоссарська З. М. „Вагіттність – не хвороба, а пологи - не операція ”// Здоров’я жінки в Україні. – 1999. -№ 9-10.

7. Запорожан В. М. Акушерство і гінекологія. -К. : Здоров’я, 2000

8. Запорожан В. М. ,Цегельський М. Р. Акушерство і гінекологія. –К. : Здоров’я ,1996

9. Карвасарський Б. Д. Клиническая психология. – СПб. : Питер, 2006.

10. Киселев А. С. Психическоэ здоровье населения. -Владивосток, 1993.

11. Кочеєва Н. С. , Короткова Н. А. Актуальниє вопроси послеродового периода. // Акушерство и гинекология. - 2002. - № 1.

12. Менделевич В. Д. Клиническая и медицинская психология. - М. : МЕДпрес-информ, 2005.

13. Мухамедрахимов Р. Ж. Мать и младенец. – СПб. : Унта, 2003

14. Отто Ранк Травма рождения –М. : Аграф, 2004

15. Рывков В. М. Практичнская психология женских кризисов. –Спб. 1998

16. Розенблум О. Послеродовая депрессия. // Вопроси психиарии в общемедецинской практике. – 2001. -№ 9.

17. Сененко С. Коли материнство не тішить. –К. : 2003

18. Серз М. , Серз В. Вода и роди . // www. materinstvo. ru/

19. Сидорова И. С. Физиология и потология родовой деятельности. –М. : 2000

20. Сорокина Т. Т. Роди и психика. –Минск. : Новоэ знаниэ, 2005.

21. Смоленко Л. Ф. К особенностям клиники и нозологической классификации психических расстроцств, возникающих в послеродовом периоде: Автореф. дис… канд. мед. наук –Краснодар,1994

22. Сухына Н. В. Пологи колись і тепер. // Здоров’я жінки в Україні. - 1999. - № 9-10.

23. Федчук Я. Б. Чоловік на пологах. //Здоров’я жінки в Україні. - 1999. -№ 9-10.

24. Филиппова Г. Г Психология материнства. -М. : Из. И-та Психотерапии, 2002.

25. Фіялковський В. Дар народжувати. –Л. : Свічадо, 1999.

26. Чернуха Е. А. Партнерство в родах. //Акушерство и гинекология. -2003. -№6.

27. Шапарь В. Б. Словарь рактического психолога. –М. : АСТ, 2004.

28. Шишканова О. В. Вертикальние роди: новое или хорошо забытое старое. // 9 месяцев. - 2006. - №2.

29. Ярмолова О. М. Семейные роди. // www. poliklinika. ru/

30. Cox J. Postnatal depression. A guide for health professionals. Edinburgh: Churchill Livingstone, 1986.