Сучасні напрямки і методи відновлення здоров'я жінок у післяпологовому періоді

ЗМІСТ

Завдання на дипломну роботу

Реферат

Зміст

Перелік умовних позначень, скорочень та символів9

ВСТУП

РОЗДІЛ 1 ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД

1.1 Фізіологія післяпологового періоду

1.2 Стадії відновлення організму після пологів

1.3 Післяпологова депресія

1.4 Проблеми постави та відновлення фігури

1.5 Комплексна методика відновлення у післяпологовому періоді

1.5.1 Застосування фізичних вправ для відновлення функціонального стану організму

1.5.2 Відновлення психоемоційного стану

РОЗДІЛ 2 ЗАВДАННЯ, МЕТОДИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

2.1 Завдання дослідження

2.2 Методи дослідження

2.3 Організація дослідження

РОЗДІЛ 3 РЕЗУЛЬТАТИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

ВИСНОВКИ

Список літератури

ДОДАТКИ

Додаток А

Додаток Б

 
Перелік умовних позначень, скорочень та символів

см - сантиметри

т.д. - так далі

МСК- максимальне споживання кисню

В.п. - вихідне положення

ППД - післяпологова депресія

кг - кілограм

ВООЗ - Всесвітня Організація Охорони Здоров'я

сек - секунда

мл - мілілітр

РФС – рівень фізичного стану

ВСТУП

За даними Міністерства охорони здоров’я України, аналіз кількісних та якісних рис населення впродовж останнього десятиріччя свідчить, що Україна потрапила у глибоку демографічну кризу, для якої характерні депопуляція, старіння населення та зменшення середньої тривалості життя.

Зрозуміло, в такій ситуації непокоїть стан репродуктивного здоров’я населення, а він є невід’ємною складовою здоров’я нації.

Усе актуальнішими стають проблеми невиношування вагітності, вроджених патологій, зростає кількість безплідних шлюбів і відсоток народження недоношених дітей, дітей із вадами.

Репродуктивно здоровими нині можна назвати осіб, які досягли такого фізичного та психічного стану здоров’я, який уможливлює відтворення здорового покоління. Отже, мова не лише про статеву царину, а й про генетику, ендокринологію, серцево-судинні, інфекційні захворювання. А ще не варто забувати й про шкідливі звички (куріння, алкоголізм, наркоманія), які теж позначаються на здоров’ї. Статистика свідчить, що цілком здорових жінок і чоловіків (а чоловіче репродуктивне здоров’я чомусь узагалі здебільшого залишають поза увагою) дуже мало. Здорове немовля не може народитися в сім’ї, яка має проблеми із соматичними й іншими недугами.

Негативні процеси у сфері репродуктивного здоров’я і жінки, і сім’ї загалом зумовлено багатьма чинниками. Це й низький рівень знань про здоров’я, зростання кількості хвороб, які передаються статевим шляхом, збільшення кількості нейроендокринних порушень у жінок репродуктивного віку, ранній початок статевого життя, що провокує зростання онкологічних захворювань у молодому віці (це підтверджено науково) [1].

Хоча термін «здоров’я» еволюціонував і перетворився з поняття, пов’язаного з відсутністю хвороби, у хороше самопочуття, його сприйняття залишається дуже суб’єктивним. В останні роки спостерігається тенденція до поліпшення сприйняття здоров’я серед населення, однак жінки, старші за 45 років, все ще оцінюють своє здоров’я нижче, ніж чоловіки. Так, серед людей, старших за 64 роки, відчуття поганого здоров’я мають 55,1% чоловіків і 67% жінок. Загалом, жінки будь-якої вікової категорії стверджують, що здоров’я в них гірше, ніж у чоловіків. Така різниця між чоловіками й жінками пояснюється не тільки біологічними відмінностями, але, насамперед, соціальною й матеріальною нерівністю статей. Не в останню чергу позначаються різні ролі, які грають чоловіки й жінки, оскільки «умови праці тісно пов’язані зі здоров’ям», а для жінок «подвійне трудове навантаження на роботі й удома негативно впливає на здоров’я». Жінки стверджують, що здоров’я в них гірше, частіше страждають від обмежень, пов’язаних зі станом здоров’я, частіше мають хронічні захворювання: депресію, артрит, ревматизм. Дослідним шляхом доведено, що жінки частіше страждають більш болісними хронічними захворюваннями, такими як люмбаго або фіброма [1].

Жінки більше непокояться через хвороби, оскільки в їхню функції входить турбота про ближніх. Крім того, можна говорити про медикалізацію життя.

На запитання про схильнiсть до хвороб і чоловіки, і жінки відповідають, що більше до них схильні жінки, однак погоджуються з тим, що чоловіки гірше переносять хвороби. Результат дослідів показав, що: «Здоров’я жінок відрізняється, тому що на нього впливають біологічні чинники, але воно відрізняється ще й через соціальні параметри, що призводять до несправедливих відмінностей в стані здоров’я чоловіків і жінок, яких можна було б уникнути» [1].

Виснажені жінки середнього й немолодого віку, говорячи про своє здоров’я, роблять акцент на втомі. Вони представляють різнорідну групу: жінки, що піклуються про когось, хто знаходиться під їхньою опікою, жінки з подвійним робочим днем або важкими умовами праці, що перетворює їхнє життя в зачароване коло, оскільки воно забирає їхній вільний час і безперервно вимотує їх. «Витривалі» чоловіки, говорячи про своє здоров’я, згадують «надлишки споживаних субстанцій» і «життєву модель, сконцентровану навколо роботи» [2].

Кар’єра, домашня робота й соціальна верства грають вирішальну роль для сприйняття свого здоров’я й чоловіками, і жінками. Однак, для жінок характерна «постійна вимогливість до себе». «Рівень вимогливості до себе жінок величезний. Їм завжди потрібно доводити, що вони — найкращі й спроможні, у тому числі й на роботі». Це, визнає він, тримає організм у стані постійного напруження, що впливає на сприйняття здоров’я і «в кінцевому результаті — на емоційні стосунки в сім’ї» [2].

Аналіз стану соматичного здоров’я підлітків свідчить про його негативні тенденції. За останні роки (1991–2000) загальна захворюваність дівчат віком 15–17 років зросла в 1,7 раза, у тому числі на окремі нозології: хвороби сечостатевої системи — у 4,6; розлади менструальної функції — у 4,5; запальні захворювання придатків матки — у 4,6 раза [6].

Експерти ВООЗ наголошують, що більшість хвороб у цей період може спричинити порушення репродуктивного здоров’я у майбутньому.

Низький рівень соматичного здоров’я жінок у період до настання вагітності має наслідки під час вагітності та пологів. Нині у кожної третьої вагітної спостерігаються прояви анемії, у кожної шостої — хвороби сечостатевої системи, у кожної п’ятнадцятої — хвороби системи кровообігу [1, 3].

Такий стан соматичного здоров’я вагітних призводить до зростання ускладнень пологів, загрози материнських і плодово-малюкових втрат. Ці втрати, особливо плодово-малюкові, значною мірою зумовлені також високим відсотком (5–8 %) передчасних пологів.

Аналізуючи статистичні дані стосовно перинатальних втрат та смертності дітей першого року життя слід зазначити, що рівні та структура перинатальної, неонатальної та малюкової смертності протягом 1991–2004 рр. мали різні величини. Так, найвищий показник малюкової смертності мав місце у 1995 р. — 14,7 на 1000 народжених живими.

Перинатальна смертність протягом 1995–1997 рр. сягала 12 на 1000 народжених живими і мертвими. Рівень неонатальної та ранньої неонатальної смертності був найвищим у 1997 р. — 7,7 і 5,6 на 1000 народжених живими відповідно [6].

Високим був також показник материнської смертності — на початку 90-х рр. він становив 39,7–32,4 випадки на 100 тисяч народжених живими.

Вивчаючи структуру малюкової та материнської смертності за статистичними даними та даними спеціальних реєстрів, ми дійшли висновку, що за останні 25–30 років вона суттєво змінилася. Якщо чверть століття тому малюки першого року життя помирали головним чином від хвороб органів дихання та інфекційних захворювань, то на початку ХХІ ст. переважають малюкові втрати від станів, що виникли в перинатальний період та внаслідок вроджених вад.

За результатами вивчення вікової структури померлих на першому році життя встановлено, що 50–60 % із них гине протягом першого місяця життя, у так званий неонатальний період. У ранній неонатальний період (0–6 днів) новонароджені гинуть у 60–70 % випадків від асфіксії та інших гіпоксичних станів. Ця сама причина зумовлює високі показники мертвонароджуваності.

Змінилася також структура материнської смертності. Якщо в першій половині 90-х рр. під час вагітності, пологів та в післяпологовий період жінки помирали від ускладнень соматичних захворювань, так званої екстрагенітальної патології (ЕГП) (33,8 %), абортів (19,2 %), кровотеч (16,4 %) та гестозів (9,4 %), то в останні роки рівень втрати жінок внаслідок абортів та кровотеч суттєво знизився. Спостерігається також певне зменшення материнської смертності, пов’язаної з ЕГП [6].

Наукові дослідження та практичні напрацювання свідчать, що питання збереження репродуктивного здоров’я, зменшення материнських та плодово-малюкових втрат, а тим більше демографічна ситуація виходять далеко за межі медичної галузі і вже давно стали загальнодержавною, міжсекторальною проблемою. Тому з метою їх вирішення було прийнято цілий ряд законодавчих актів, державних, національних, галузевих та регіональних програм: Національна програма “Планування сім’ї” (1995), Національна програма “Діти України” (1996), Цільова комплексна програма генетичного моніторингу (1999), “Про додаткові заходи щодо забезпечення виконання Національної програми “Діти України” на період до 2005 року (2001), Національна програма “Репродуктивне здоров’я 2001–2005” тощо [1].

Ще однією з особливостей стану здоров’я дітей та жінок репродуктивного віку є те, що його незадовільний рівень нашаровується на вкрай несприятливу демографічну ситуацію, яку деякі демографи вважають кризовою. І це підтверджується тим, що сучасний історичний період розвитку України характеризується низьким рівнем народжуваності [2].

Незважаючи на певне підвищення народжуваності у 2002–2004 рр., темпи відтворення населення залишаються критичними. Сумарний коефіцієнт народжуваності становить 1,2, тоді як навіть для простого відтворення населення необхідно, аби він був не меншим 2,4 дитини на 1 жінку. На Європейському континенті нижчий, ніж в Україні, коефіцієнт сумарної народжуваності реєструється в Чехії та Болгарії [6].

Якщо внесок молодих матерів (до 25 років) у величину сумарної народжуваності у більшості країн Європи знижується, то в Україні цей показник становить 55 % і є одним із найвищих у Європі.

Внаслідок несприятливих змін у процесах народжуваності на мікрорівні не задовольняється потреба в дітях, а на макрорівні — відбувається деформація вікового складу населення, зменшення його демографічного і трудового потенціалу. Кризовий стан дітородної активності населення буде даватися взнаки протягом життя багатьох поколінь не лише на рівні сім’ї, а й усього суспільства, маючи наслідком хвилеподібну майбутню динаміку чисельності населення і його вікових контингентів, що може перетворитися на відчутну перешкоду для сталого розвитку країни.

Тому було прийнято ряд державних документів щодо “стимулювання” народжуваності. Зокрема, це Указ Президента України від 03.01.2002 р. № 5/2002 “Про заходи щодо заохочення народжуваності в Україні”, постанова Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 р. № 161-р “Про затвердження Концепції безпечного материнства” та ін [9].

Відповідні заходи були розроблені та реалізуються також на галузевому рівні. За роки незалежності України були створені та удосконалені такі служби, як планування сім’ї, дитяча та підліткова гінекологія, медико-генетична та дитяча неврологія, неонатологія.

Активно запроваджуються нові медичні та організаційні технології: спільне перебування матері та новонародженої дитини; нові принципи грудного вигодовування; сімейні пологові зали; неонатальні та перинатальні центри; неонатальні тренінгові центри тощо.

Такий комплексний міжсекторальний підхід і впровадження нових медичних та організаційних технологій дали змогу поліпшити рівень здоров’я дітей та жінок і в кінцевому результаті — зменшити плодово-малюкові втрати та знизити материнську смертність.

Проте досягнуті показники залишаються все ж гіршими, ніж в інших країнах Європи. Тому для подальшого покращення стану здоров’я дітей та жінок репродуктивного віку необхідні значні інвестиції, раціональне використання наявних ресурсів та приведення якості надання медичної допомоги у відповідність до стандартів ВООЗ, а головне — потрібно сформувати у населення розуміння необхідності збереження власного здоров’я [4].

Важливим впробуванням для організму жінки є вагітність та народження дитини. Протягом дев’яти місяців організм жінки, всі його органи та системи, кожна клітинка працювали на те, щоб виносити та народити дитину. Вчені вважають, що післяпологовий період – це заключна стадія дуже складного процесу, яка характеризується зворотним розвитком змін, що мали місце в організмі жінки під час вагітності та пологів, становленням та розквітом лактаційної функції молочних залоз. Його ще іноді називають четвертим періодом пологів, щоб підкреслити значимість даного етапу для здоров’я жінки.

Триває післяпологовий період у середньому 6-8 тижнів, розпочинаючись відразу після народження дитячого місця (плаценти) і закінчуючись завершенням зворотного розвитку статевої, ендокринної, нервової, серцево-судинної та інших систем організму.

Після відділення плаценти знижується рівень гормонів естрогену і прогестерону. Починають у великій кількості вироблятися гормони, необхідні для лактації, такі як окситоцин і пролактин. У жінки набухають і збільшуються груди, у них виробляється молозиво, а потім молоко.

Відразу після пологів матка важить 1000-1200 грам. До кінця першого тижня післяпологового періоду її маса зменшується до 500-600 грам, другого – до 350 грам, третього – до 200 грам. В кінці післяпологового періоду маса матки складає 60-70 грам. Зворотний розвиток матки супроводжується процесом відновлення її слизової оболонки. Не плацентарні ділянки внутрішньої поверхні матки завершують епітелізацію вже на 10 добу після пологів. Матка продовжує скорочуватися, при цьому жінка може відчувати легкі перейми, особливо під час годування грудьми, коли дитина інтенсивно ссе. Під час скорочення ушкоджена поверхня на стінці матки, що виникла після відторгнення плаценти, починає гоїтися.

З рани виходять післяпологові виділення, що складаються з крові, часточок тканини і кров'янистого секрету. Кров'янисті виділення виявляються в жінки перші два дні. Вони можуть бути досить активними, сильніші, ніж у перші дні місячних. Після цього виділення стають кров'янистими-серозними і зовсім серозними. Повністю слизова оболонка матки відновлюється лише за 6-8 тижнів. Приблизно такий час потрібний і для відновлення звичної роботи яєчників, м’язів піхви та тазового дна.

Складні зміни у нервовій та ендокринній системі викликають «немотивовані» зміни настрою (плаксивість, депресію, нервозність) жінки.

Великі перебудови торкаються ендокринної системи. З жіночого організму пішов орган ендокринної системи - плацента, що підтримував на необхідному рівні не тільки гормони маляти, але й регулював гормональний баланс в організмі жінки. Залози внутрішньої секреції теж змінюються - вони зменшуються в розмірах, тому що під час вагітності й пологів працювали з великим навантаженням. Однак, зберігається на високому рівні робота гормонів, які повинні забезпечувати лактацію. Змінюються молочні залози. Вони як би підбудовуються під годівлю саме тієї дитини, що народилася в цієї мами. Почавши з декількох крапельок молозива, організм поступово вчиться виробляти молоко, що відповідає віку й потребам маляти. Процес установлення лактації займає досить довгий термін і повинен завершиться настанням стадії зрілої лактації.

Як уже було зазначено вище, ці зміни не можуть відбутися швидко. Перехідний період, час відновлення всіх функцій і стабілізації нового стану - лактації, триває близько 6 тижнів. Однак, наскільки успішно він буде проходити, дуже залежить від того, якими минули пологи.

Біологічно нормальні пологи припускають, що в організмі жінки спрацьовують механізми, що допомагають їй відновлюватися легко й без проблем. Ці механізми включаються, якщо пологи відповідають природній схемі.

Мета дослідження: обґрунтувати сучасні напрямки і методи відновлення здоров'я жінок у післяпологовому періоді.

Об'єкт дослідження: методика реабілітації жінок у післяпологовому періоді.

Предмет дослідження : засоби і методи реабілітації жінок у післяпологовому періоді.

Суб'єкт дослідження: жінки у післяпологовому періоді.

Завдання дослідження:

Проаналізувати науково-методичну літературу, досвід роботи фахівців лікувальної та оздоровчої фізичної культури з відновлення жінок в післяпологовому періоді.

Підібрати методику занять оздоровчими видами гімнастики з жінками після народження дитини, та визначити основні проблеми жіночого організму в післяпологовому періоді.

Оцінити ефективність підібраного комплексу на відновлення стану здоров’я жінок після пологів.

Методи дослідження: аналіз літературних джерел, функціональні тести, педагогічний експеримент, методи математичної статистики.

Гіпотеза дослідження: можна припустити, що методика відновлення жінок в післяпологовому періоді повинна містити в собі комплексні заходи з фізичної та психоемоційної реабілітації.

Теоретична значимість : методика занять для оптимізації фізичного та психічного стану жінки у післяпологовому періоді (протягом 6-8 тижнів після пологів) детально розроблена, її застосування сприяє повноцінному відновленню функціонального стану організму після народження дитини.

Практична значимість : результати роботі стануть у нагоді фахівцям з акушерства та фізичної реабілітації для відновлення жінок після вагітності та пологів.

РОЗДІЛ 1 ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД 1.1 Фізіологія післяпологового періоду

З моменту народження посліду починається післяпологовий період, тривалість якого становить приблизно 6-8 тижднів. Протягом цього часу в організмі породіллі відбуваються дуже важливі фізіологічні процеси: всі зміни, які виникли у зв'язку з вагітністю і пологами, зазнають зворотного розвитку (інволюції). Такі зміни відбуваються у статевих органах, ендокринній, нервовій, серцево-судинній та інших системах. Виняток становлять молочні залози, функція яких досягає максимального розвитку саме в післяпологовий період [1].

Найбільш значні зміни в післяпологовий період відзначаються у статевій системі, особливо в матці. В перші години після пологів стінки матки стовщуються, вона набуває кульоподібної форми, дно її розташовується на рівні пупка, тобто в середньому на 15 см вище лобка. Поперечний розмір матки відразу після пологів становить 12-13 см, маса 1000 г.

Процес інволюції матки стрімкий. Внаслідок скорочень м'язів розміри її зменшуються. Про ступінь скорочень матки можна робити висновок за рівнем стояння її дна. Щодня цей рівень зменшується на 1,5-2 см (приблизно на 1 поперечний палець). Формування шийки і зіва відбувається внаслідок скорочення циркулярних м'язів, що оточують, внутрішній отвір каналу шийки матки. На 10-ту добу після пологів канал цілком відновлюється, але зовнішній зів закривається повністю протягом 3-го тижня після пологів, набуваючи при цьому щілиноподібної форми.

Наприкінці 6-8-го тижня після пологів величина матки відповідає її величині до вагітності, а маса дорівнює 50-60 г.

Після народження посліду внутрішня поверхня матки - це суцільна рана, особливо в тій ділянці, де раніше прикріплялася плацента. В процесі заживлення внутрішньої поверхні матки з'являються післяпологові виділення - лохії. Їхній характер протягом післяпологового періоду змінюється. Якщо в перші 3-4 доби вони кров'янисті, то на 4-5-ту добу набувають характеру серозно-сукровичної рідини, а на 10-ту добу стають світлими, рідкими, без домішок крові. Поступово зменшується і кількість лохій, з 3-го тижня вони скудні, а з 5- 6-го тижня виділення з матки взагалі припиняються.

На 6-7 добу післяпологового періоду зникає набряк зовнішніх статевих органів, заживляються розриви шийки матки, піхви і промежини, відновлюються тонус м'язів і фасцій тазового дня. У вихідне положення поступово повертаються маткові труби, яєчники, зв'язковий апарат.

В яєчниках закінчується регрес жовтого тіла і починається дозрівання фолікулів. У більшості матерів, які не годують груддю, на 6-8-му тижні після пологів настає менструація. В годувальниць менструації відсутні протягом кількох місяців або й усього періоду годування груддю.

Перша менструація після пологів найчастіше відбувається без овуляції. Надалі процес овуляції поновлюється, і менструальна функція відновлюється повністю [2-5].

Черевна стінка поступово зміцнюється здебільшого внаслідок скорочення м'язів і найбільш розтягнутих тканин навколо пупка. Рубці вагітності на передній черевній стінці після пологів бліднішають і залишаються назавжди.

Під час вагітності в молочних залозах відбуваються зміни, які підготовляють їх до секреції молока. Вже під час вагітності і протягом перших днів після пологів з молочних залоз виділяється молозиво. Воно містить білки, жири, солі, ферменти, вуглеводи, антитіла, епітеліальні клітини залоз, молозивні тільця, які є клітинами з жировими включеннями.

На 3-тю-4-ту добу післяпологового періоду набрякають молочні залози і з'являється молоко. Це гормонозалежний процес. Він регулюється лютеотропним гормоном гіпофіза і центральною нервовою системою. Молоко за своїм складом не дуже відрізняється від молозива, воно містить близько 88 % води, 1,5-2 % білка, 3,5-4 % жирів, 7 % вуглеводів. Процес набухання молочних залоз може бути непомітним або супроводитися зміною загального стану породіллі - підвищенням температури тіла, ознобом і болем у молочних залозах [6].

Загальний стан породіллі при фізіологічному перебігові післяпологового періоду не дуже змінюється. Протягом перших годин після пологів відзначають сонливість, втомлюваність, що пов'язано з психоемоційним і фізичним навантаженням під час пологів. Температура тіла у межах норми. Першої доби після пологів підвищується діурез. При пониженні тонусу м'язів передньої черевної стінки, набряку шийки сечового міхура при патологічному перебігу пологів, а також у разі тривалого перебування в ліжку в породіль можливе затримання сечі. При утрудненому сечовипусканні призначаються ін'єкції прозерину внутрішньом'язово. Якщо це не допомагає, катетеризують сечовий міхур. Нерідко буває запор внаслідок атонії кишечника. У разі затримки випорожнення роблять очисну клізму або дають проносне.

Нині в післяпологовому періоду запроваджено активний режим породіль. Його суть зводиться до раннього вставання після неускладнених пологів (через 2 год. після переведення до палати), самостійного виконання гігієнічних процедур [7].

Здорова породілля не потребує особливої дієти. Перші 3 доби породілля одержує рідку їжу, а надалі - звичайне харчування (сир, яйця, сметану, каші, солодкий чай, кава з молоком, печиво). Потрібні також ягоди, фрукти, овочі. Протипоказані гострі страви, консерви, алкогольні напої.

1.2 Стадії відновлення організму після пологів

Під час пологів усі м'язи живота перенапружувалися, і протягом декількох тижнів може відчуватися м'язовий біль. Неприємні відчуття можуть спричиняти розриви чи розрізи промежини, а також шов після кесаревого розтину. Припинення виділень може розглядатися як ознака того, що шийка матки добре закрилася, і можна знову приймати ванну. Спринцювання піхви абсолютно забороняється.

Відчуття в перший тиждень після пологів залежать від того, які були пологи: легкі чи важкі, природні чи кесаревим розтином, а також від ряду інших факторів. Можна зафіксувати всі описані нижче прояви чи ж тільки деякі фізіологічні явища:кров'яні виділення з піхви поступово, протягом тижня, світлішають;хвороблива напруга м'язів живота в залежності від скорочення матки;стомлення;неприємні відчуття, болі, оніміння в промежині; якщо накладалися шви, болючі відчуття підсилюються при кашлі і чханні;болі в місці розрізу, що переходять потім в оніміння ділянок, що прилягають до шва,у випадку кесаревого розтину (особливо, якщо це був перший кесарів розтин);труднощі при сидінні і при ходьбі, особливо при розрізі і зашиванні промежини чи після кесаревого розтину; одно - чи дводенні ускладнення з виділенням сечі, ненормальна перистальтика кишечника в перші дні, закрепи;загальні хворобливі відчуття як наслідок сильних потуг; почервоніння очей, темні кола під очима, на щоках і в інших місцях (наслідок сильних потуг); пітливість (може бути дуже сильною) протягом перших 2-3 днів; хворобливі відчуття в зоні сосків, що супроводжуються виділеннями крові протягом перших 3-4 днів після пологів;припухлість і тріщини сосків на початку годування грудьми. психічні явища:радість, пригніченість, перепади настрою;почуття непевності в тому, чи вдасться справитися з материнськими обов'язками,особливо з годуванням грудьми;роздратованість через необхідність лежати в пологовому будинку, бажання швидше повернутися додому; повна відсутність інтересу до сексу, притуплення бажання (зносини припустимі не раніше ніж через 4 тижні після пологів)[10].

Розрізані тканини (піхва, м'язи і шкіра промежини) зашивають після пологів, тобто після вигнання плаценти, під місцевим чи загальним знеболюванням, у випадку, коли мати вже знаходиться під перидуральною анестезією. Піхву і м'язи промежини зашивають нитками, що самі пізніше розсмоктуються. Шкіру зашивають нитками, що не розсмоктуються, і їх необхідно витягти через 5 днів. Дотримання правил гігієни (митися з м'яким милом протягом тижня щораз після того, як помочилися) дозволить шву зажити швидко і правильно. Щоб шов не потерпав від вогкості, можна його обережно підсушувати феном після кожної гігієнічної процедури протягом декількох днів.[11]

Органи повертаються в колишнє положення тільки після шести тижнів, і організму знадобиться багато місяців, щоб розсіяти втому від зусиль, витрачених під час вагітності і пологів. Найголовніше — розрахувати свої сили.

Фізіологічні явища: продовження виділень з піхви з кольором, більш близьким до коричневого, ніж до жовто-білого;утома, виснаження;біль, дискомфорт, оніміння в зоні промежини — це стосується, насамперед, жінок, що родили природним шляхом (особливо, якщо накладені шви);оніміння після пологів кесаревим розтином (особливо, якщо це було вперше) може продовжуватися довше;зменшення нездужань;закрепи продовжуються;живіт поступово стає усе більш пласким — у міру зменшення матки і повернення її в межі таза.

Повне повернення до вихідного силуету забезпечать тільки фізичні вправи;поступове зменшення ваги тіла;дискомфорт в зоні грудей, хворобливість сосків буде тривати до часу повного регулювання циклу годування;біль у плечах, зоні шиї (як результат виношування дитини); випадання волосся [12-15].

Психічні явища: зростаюча впевненість у собі; поперемінна депресія;незручність перед навколишніми за нестійкість настрою;зниження чи ріст сексуальних бажань.

М'язи живота повинні відновити тонус, тому що під час вагітності шкіра і м'язи на животі були сильно розтягнуті. Для повернення в норму буде потрібен якийсь час.

Пологи - це завжди фізичне і психічне потрясіння для жінки. Організм «викладається» повністю і тому потребує відновлення. Звичайно ж, найголовніше для жінки після пологів-це сімейний клімат. Але відновлення пройде швидше і якісніше, якщо жінка буде приділяти собі хоч трохи уваги і намагатися виконувати рекомендації лікарів.

Стан організму після пологів. Після пологів організм жінки починає поступово відновлювати свій первісний стан. Це не так просто, тому що зміни торкнулися практично всі органи і системи.

В кінці вагітності в організмі жінки залишається до 5 л позаклітинної рідини, яка сприяла розпушуванню тканин родових шляхів і просуванню плода. Все це викликає додаткове навантаження на серце і набряклість. Внутрішні органи, підняті й стиснуті збільшеною маткою, повинні «прийти в себе», розправитися, прийняти нормальне положення і відновити свої функції.

Гормональний фон вагітної жінки значною мірою зумовлений діяльністю плаценти, після її видалення він знижений, активно продовжують вироблятися тільки гормони, що забезпечують виділення молока.

Кістки і зв'язки таза під час пологів розсуваються і розтягуються. У процесі пологів виникають пошкодження слизової оболонки родових шляхів, а іноді і м'язів промежини.

Для повного відновлення всіх функцій потрібно близько двох місяців, але все залежить від початкового стану організму і від того, як проходили вагітність і пологи.

Перші три доби після пологів. Цей період зазвичай проходить у пологовому будинку, в цей час краще просто спокійно полежати, тому що матка починає скорочуватися, а внутрішні органи розправлятися і ставати на свої місця. Для того, щоб матка скорочувалася швидше, в першу добу на живіт кладуть холодну грілку, потім скорочення матки сприяє часте прикладання дитини до грудей. Особливе значення в цей період набуває дотримання правил гігієни (підмивання, обробка ран і т.д.) - це профілактика післяпологових ускладнень.

З 4-го по 14-ий день. Жінка починає вставати і поступово рухається все більше. Шкіра грудей починає пристосовуватися до процесу смоктання. У цей період потрібно привчити дитину правильно брати груди (захоплювати не лише сосок, але і навколишнє його ареолу, інакше на соску з'являться хворобливі садна), а також краще не носити бюстгальтер. Рекомендується регулярно приймати ліки, що скорочують матку, а також, іноді, заспокійливі засоби, тому що після всіх перенесених стресів на тлі зниження гормональної активності у жінки може початися депресія (зниження настрою).

 З двох тижнів до двох місяців. Активність жінки поступово наростає, малюк не дає їй розслаблятися, догляд за ним потрібно постійно. До кінця цього періоду зазвичай відновлюються функції всього організму. У цей період ще не можна займатися фізичними вправами, а також переохолоджуватися, це може спричинити за собою розвиток запального процесу в ще травмованих тканинах родових шляхів. Дитина годується «на вимогу» і це сприяє швидкому відновленню гормонального фону.

Після двох місяців вже можна думати про відновлення фігури. Перш за все, подумаємо про дієту. Жінці після пологів, навіть, якщо вона не годує дитини, обмеження в їжі протипоказані, тому варто просто виключити те, що може сприяти додатковому відкладення жиру - смажене, жирне, солодке, борошняне. Для дитини, до речі, ці продукти теж не корисні. Такі обмеження в їжі можна і потрібно дотримуватися довго.

Жінку також турбує стан грудей. Для того, щоб груди не розтягувалася, після двох тижнів потрібно носити щільний бавовняний бюстгальтер з широкими лямками, що підходить до форми грудей. Щоб груди поступово прийняла нормальну форму, що годує жінка повинна по можливості тримати спину прямо і робити фізичні вправи для зміцнення м'язів грудної клітки (в самій грудній залозі м'язів немає). Можна віджиматися від підлоги, користуватися еспандер, гантелями і т.д. Головне, потрібно робити вправи регулярно.

Збільшений живіт турбує більшість жінок. Він і сам поступово стане менше під дією гормонів, але необхідними є також спеціальні фізичні вправи.

Дев'ять місяців вагітна матка розтягувала передню черевну стінку, отже, деякі еластичні волокна шкіри не витримали і розірвалися. Саме тому відразу після пологів "животик" - передня черевна стінка - залишається м'яким та обвислим. За винятком сріблястих стрій, стінка звичайно повертається до нормального стану, але за слабкого тонусу м'язів може залишитися в'ялою.

М'язи тазового дна також поступово, за 3-4 тижні, відновлюють свій тонус, адже під час народження дитини через природні пологові шляхи вони не лише розтягуються, але й травмуються, маємо на увазі розриви, розрізи.

Складні зміни відбуваються в гіпоталамо-гіпофізарно-яєчниковій системі - йдеться про поступове відновлення синтезу власних гормонів та овуляції - виходу яйцеклітини.

1.3 Післяпологова депресія

У пiсляпологовому перiодi у бiльшостi жiнок спостерiгається пiдвищена психiчна лабiльнiсть, яка зумовлена соматоендокринними змiнами. Можуть виникати стани легкої депресiї зi «сльозливими днями», невмотивованою стурбованiстю про дитину, iнших членiв сiм’ї або надмiрна ейфорiя iз запереченням свого фiзичного виснаження та необхiдностi спокою. В жінок, яких турбує така проблема, завжди мають місце порушення сну. Скаржаться вони на те, що занадто рано прокидаються, неспокійно сплять уночі. Будь-який рух, зітхання чи мирне сопіння малюка уві сні примушують їх "зриватися" з ліжка з великою тривогою, а потім тривалий час думати, "переживати" свої труднощі, не засинаючи.

Сiм'ю породiллi необхiдно попередити щодо коректного ставлення до таких станiв, якi зникають зазвичай при вiдновленнi гормональної рiвноваги.

До небезпечних пiсляпологових ускладнень належать так званi «психози лактацiї», або пiсляпологовi психози. Вони виникають на 3-8-й день пiсля пологiв i супроводжуються станом збудження, недовiри, хибної iнтерпретацiї окремих фактiв, появою егоїзму, галюцинацiями, агресивними дiями по вiдношенню до своєї дитини, тяжкими депресiями та суїцидальними спробами.

Пiсля виписки з пологового будинку такi жiнки можуть скаржитися на слабкiсть, безсоння, загальне погане самопочуття, страхи. Як правило, вони безпораднi i дезорганiзованi, не можуть як слiд доглядати за дитиною. Такi стани потребують негайного психiатричного лiкування.

З метою попередження пiсляпологових ускладнень акушерсько-гiнекологiчна служба проводить так званий пiсляпологовий патронаж, коли в домашнiх умовах здiйснюється контроль за iнволюцiєю матки, проводяться роз'яснювальнi бесiди з приводу фiзiологiчного та психологiчного стану жiнки iз корекцiєю проблем, що виникають. У цей час жiнку вдома вiдвiдує лiкар-педiатр, контролюючи стан дитини, пояснюючи та навчаючи матiр правильному догляду за ним.

Післяпологова депресія – досить розповсюджене явище післяпологового періоду. Післяпологові психічні розлади можуть бути також пов'язані з інфекцією, що потрапила в організм під час пологів через полові органи.

Такі жінки протягом трьох-чотирьох (а іноді й більше) місяців після пологів відчувають пригніченість, тугу й апатію. Їм буває вкрай важко доглядати за дитиною. Вони розгублені, тому що не можуть зрозуміти, що з ними відбувається, чому вони сприймають власну дитину як щось чуже, «не можуть його полюбити», і нерідко бувають роздратовані тим, що йому необхідно приділяти стільки часу, уваги й сил. Часто це сполучається з постійною й необґрунтованою тривогою за здоров'я маляти. Подібний стан матері може порушувати її емоційне спілкування з дитиною [19].

Розвиток у післяпологовий період затяжного депресивного стану значно змінює сприйняття жінкою її власної дитини. Такі матері менш емоційні в контакті з дитиною, вони рідше підходять до маляті, рідко беруть його на руки, посміхаються й розмовляють із ним, недостатньо жваво реагують на його дискомфорт. Одночасно із цим жінка часто відчуває непевність у тім, що вона правильно доглядає за дитиною, почуває себе неспроможною в ролі матері, що нерідко приводить до формування почуття провини.

1.4 Проблеми постави та відновлення фігури

Проблемною зоною після пологів може стати хребет, і проблеми зі спиною характерні для багатьох жінок. Під час вагітності на нього покладене величезне навантаження, тому й після пологів постава може залишатися як у вагітної жінки, тобто спина відкинута назад, а живіт висунуть уперед. Багато жінок після пологів починають інтенсивні транування м’язів живота, оскільки прагнуть позбутися від другорядних проблем — складок на талії або стрий. Після вагітності жировий прошарок збільшений, а м'язи розтягнуті. Тому потрібно починати працювати з м'язами преса, але на першому місці в молодої мами повинне бути здоров'я, тому що мало користі мучитися хворою спиною, та мати плаский живіт. Допомагати своїй спині потрібно обов'язково — і під час вагітності, і особливо після пологів. Першою рекомендацією є саме те, із чим у молодої матері проблеми виникають за замовчуванням — повноцінний відпочинок. Треба відпочивати якнайбільше, і якщо є можливість 5-10 хвилин полежати, то не відмовляти собі в цьому. Добре б також і пройти курс масажу, але з ним потрібно бути обережніше, по-перше, масаж не повинен бути протипоказаний, а по-друге, потрібно, щоб масажував досвідчений фахівець.

Гарним засобом для поліпшення постави є плавання, оскільки у воді навантаження на хребет знижується в рази, а тіло знаходить легкість. Не треба забувати й про найпростіші вправи. Наприклад, рекомендується робити таке — стаємо спиною до стіни, притискаємося до неї й розпрямляємося так, щоб верхня частина спини торкалася стіни. У такому положенні потрібно простояти так довго, як це можливо, а сама вправа можна повторювати кілька разів у день. Є й ще кілька подібних вправ, серед яких один старе як мир — можна покласти на голову книгу й походити так хвилин 10-15. Постійно треба контролювати положення спини. Пряма спина — це не тільки корисно, це дуже красиво, адже разом із прямою спиною одержуються висунуті вперед груди й утягнений усередину живіт.

Існує ряд вправ, що допомагають підтягти груди й поліпшити її форму. За допомогою їх дійсно можна домогтися помітних результатів. Головне – виконувати їх постійно.

Займатися фізичними вправами лікарі рекомендують через два місяці після пологів, починаючи з мінімуму й поступово нарощуючи навантаження. Для мам, що мали кесарів розтин, початок тренувань відкладається на ще більш тривалий строк. У кожному разі, перед початком тренувань необхідно обов’язково проконсультуватися з лікарем.

До речі, після пологів протягом декількох тижнів, навіть без спеціального навантаження м'язи черевної стінки самі скорочуються. Однак відразу після пологів качати прес не можна, варто почекати пару місяців, зате в цей час можна підтримати м'язи, знову надягши дородовий бандаж на кілька годин у день. А після 60 днів треба займатися спеціальними вправами для м’язів живота.

Черевний прес містить кілька відділів, кожний з яких необхідно тренувати. Нижній відділ зміцнюють усілякі рухи ногами при нерухливому тулубі. Верхній відділ, навпаки, тренує робота тулуба при нерухливих ногах. Якщо ви працюєте ногами й тулубом перехресно, ви тренуєте косі м'язи живота, дуже важливі для талії.

Стегна і сідниці - ці місця - основні області, де накопичується жир у жіночому організмі, тому працювати із цією зоною має бути ретельно й довго. У всім цьому є й приємний момент – цілий день, відвідуючи магазини, бігаючи за малям і перестрибуючи через сходи, коли зламався ліфт, ми тренуємо ці м'язи. Тому біг, активна ходьба, стрибки прекрасно заберуть жир і сформує гарні контури.

Причиною целлюліта є порушення жирового обміну, що виникають із багатьох причин. Візуально це проявляється бугристість, шкіри, менш або більш явно вираженої залежно від стадії формування целлюліта.

Боротися із целлюлітом можна в домашніх умовах, особливо на ранніх етапах: здорове харчування, фізична активність, спеціальний масаж, антицеллюлітні креми. Перші два пункти ми вже докладно обговорили, а масаж дуже простий – приймаєте душ, витираєтеся досуха, і щіткою або спеціальним масажером енергійно розтирайте круговими рухами живіт, стегна, сідниці. Після цього наносити крем.

Якщо процес зайшов занадто далеко, спробуйте скористатися допомогою професіоналів, причому бажано не косметологів, а медиків, які зможуть визначити й вилікувати не тільки наслідку утворення, але й причини целлюліта [21-23].

Під час вагітності значно збільшилися навантаження на нижні кінцівки, тобто, можливо, на них почали вени – з'явився варикоз. Для його профілактики й лікування частіше треба давати ногам відпочинок, лягти, при цьому ноги повинні виявлятися якнайвище. Добре допомагає лікувальний трикотаж – колготки, гольфи, які підтримує вени, такий трикотаж майже не відрізнимо від звичайних колготок, але перед його застосуванням все-таки потрібно порадитися з лікарем. Але саме головне - не допускати зайвого навантаження на ноги – не піднімати ваги без необхідності, не ходити по 12 годин на день із малям на руках, не застосовувати інтенсивні силові тренування.

1.5 Комплексна методика відновлення у післяпологовому періоді 1.5.1 Застосування фізичних вправ для відновлення функціонального стану організму

Недолік руху часто погіршує стан здоров'я жінки в період вагітності, ускладнює пологи й ускладнює післяпологовий період. Рухова активність повинна забезпечувати найбільш повноцінне протікання відновних процесів після пологів.

Мета післяпологової гімнастики:

- поліпшити загальний стан породіллі та діяльність серцево-судинної, дихальної, травної систем;

- сприяти лактації (утворенню молока) та активному скороченню матки;

- відновити постави та працездатності породіллі.

Не варто після пологів поспішати повернути собі колишню фігуру. (Це в будь-якому випадку неможливо зробити швидко.) Ряд інструкторів по післяпологовій фізкультурі не рекомендують виконувати спеціальні вправи протягом двох перших тижнів, за винятком вправ для тазових м'язів. Вони вважають, що м'язи черевної стінки протягом перших 2 тижнів скорочуються природним образом, вони працюють на скорочення навіть тоді, коли ви думаєте, що нічого не робите. Просте ходіння, виконання звичайних справ забезпечують потрібне для початку навантаження [24-25].

Основна мета занять спеціальними вправами після народження дитини - гарне самопочуття. Жінка, яка добре себе почуває, буде гарною матір'ю своїй дитині. Крім необтяжливого фізичного навантаження, рекомендованої нижче, існує ряд вправ, які зміцнюють м'язи, найбільше потерпілі - під час вагітності і пологів. Перш ніж приступити до вправ по будь-якій програмі, варто проконсультуватися у лікаря, коли можна почати і з якою інтенсивністю. У жінок після пологів можуть бути особливі обставини (наприклад, кесарів розтин), при якому знадобиться виконувати додаткові вправи чи відмовитися від ряду інших.

Одне з основних питань, яке цікавить молодих мам після пологів, — як повернути собі хорошу фізичну форму, стрункість і гнучкість, позбавитися від родових розтяжок, рихлості шкіри і так далі. Досягти цієї мети не так уже й складно, важливо не лінуватися і після виписки з пологового будинку в перші 8 тижнів так організувати свій режим дня, щоб домашня робота і турботи про дитину чергувалася з відпочинком, обов'язковим перебуванням на повітрі (не менше 2 години на день) і фізичними вправами.

Обов'язок кожної молодої матері по відношенню до себе — знайти можливість для гімнастики: якщо під час вагітності можна знайти масу причин її не робити, то після пологів відсторонятися від фізкультури — тільки шкодити собі. Тому для фізкультури важливо використовувати будь-який вільний час, коли молода мама не дуже стомлена і може зосередитися і коли ніхто її не відволікатиме.

Перш ніж говорити про фізичні заняття, слід сказати про їх безперечну користь для молодої мами, адже її здоров'я — це застава благополуччя малюка, якому потрібні її увага, сили, турбота. Втомлена і змучена мати не здатна повноцінно займатися дитиною, оскільки сама потребує опіки і уваги.

Нестача рухової активності часто погіршує стан здоров'я жінки не тільки в період вагітності, ускладнює пологи, але і ускладнює самопочуття в період після пологів. Рухова активність забезпечує повноцінне відновлення після пологів, а її недостача неминуче призводить до погіршення здоров'я в цілому.

Фізичні вправи — це вид активного відпочинку, тому перш ніж приступати до них, слід прилягти в тихій кімнаті, поспати, щоб усунути втому, інакше зарядка тільки погіршить самопочуття і не дасть ніякого позитивного результату. Для того, щоб гімнастика була корисна, важливо бути зосередженою. Займатися час від часу (між домашніми справами) або чисто механічно, не приділяючи достатню увагу, не має сенсу.

Систематичне виконання молодими мамами фізичних вправ дуже корисно. Гімнастика викликає навантаження на працюючі м'язи, і це супроводжується розширенням судин. Розширення кровоносних судин відбувається також і в прилеглих органах. Така гімнастика, пов'язана з переважним навантаженням на м'язи тазового дна і на м'язи, близько до них розташовані, призводить до скорішого відновлення органів малого тазу. Жінкам, які нещодавно стали мамами, абсолютно необхідно відновити нормальну працездатність цих органів.

Фізичні вправи, при яких скорочуються і розслабляються м'язи черевного преса, допомагають періодичному підвищенню і зниженню внутрішньочеревного тиску. Така гімнастика викликає по черзі то зменшення, то збільшення навантаження на дно малого тазу, внаслідок чого м'язи тазу рефлекторно скорочуються (подвійний ефект).

Основною метою гімнастики в період післяродової відпустки є зміцнення м'язів і зв'язок тазу і хребта; відновлення стрункості фігури; попередження можливості загину матки.

Займатися з перервами чи чисто механічно, не відчувши кожного руху, не має ніякого змісту і незабаром набридає.

Необхідно помітити, що ввечері, безпосередньо перед сном, корисні тільки вправи на розслаблення м'язів; рухи ж, що вимагають сильної м'язової напруги, перед сном не рекомендуються. Відразу після пробудження не слід робити вправи на розслаблення м'язів.

Не робити вправи механічно, усвідомлювати кожний рух, відчувати своє тіло.

Виконувати вправи необхідно не поспішаючи, зосереджено. Дихати вільно, не затримуючи подих.

Фізичні вправи викликають навантаження на працюючі м'язи, що супроводжується розширенням живильних їх судин. Розширення кровоносних судин поширюється також і на прилягаючі органи. Такі фізичні вправи, зв'язані з переважним навантаженням на м'язи як тазового дна, так і близько до них розташовані, приводять до кращого харчування органів малого тазу, що, у свою чергу, сприяє відновленню нормальної функції цих органів. Фізичні вправ зв'язані зі скороченням і розслабленням м'язів черевного пресу, допомагають періодичному підвищенню і зниженню внутрішньочеревного тиску і викликають по черзі то збільшення, то зменшення навантаження на дно малого тазу, в результаті чого м'язи дна малого тазу рефлекторно скорочуються і розслаблюються.

Таким чином, вправи для м'язів черевного преса є також вправами і для м'язів малого тазу [28].

Після виписки з пологового будинку в перші 8 тижнів необхідно так організувати режим дня, щоб домашня робота чергувалася з відпочинком, обов'язковим перебуванням на повітрі (не менше 2 годин) і заняттями фізичними вправами.

Основною метою гімнастики в період післяпологової відпустки є зміцнення м'язів і зв'язкового апарату таза і хребта; відновлення стрункості фігури і ходи; попередження можливості загину матки.

При пробудженні рекомендуються наступні вправи.

1. Вихідне положення (В.п.) - лежачи на спині, ноги зігнуті в колінах, ступні на постелі паралельно на ширині плечей, руки зігнуті, долоні на потилиці. Вільно прогніть хребет у попереку над постіллю, а потім плавно притисніть його до постелі. При цьому повинні добре працювати тазостегнові суглоби. Подих вільний, рівномірний. Повторіть рух 3-5 разів. Поступово, з наростанням тренованості, доведіть кількість повторень до 10-12 і виконуйте рухи з великим зусиллям.

2. В. п. - те ж. Ковзаючи ступнями по постелі, витягніть ноги підніміть руки нагору і поверніться на правий бік. Поверніться у вихідне положення і виконаєте вправу з поворотом на лівий бік. Повторіть рух 2-3 рази в кожну сторону.

Кожна жінка, навіть сама зайнята, завжди може приділити 2-4 хв. для подібного переходу від сну до активного дня. Така зарядка сприяє зміцненню нервів і поліпшенню кровообігу.

Щоденні заняття поступово зміцнять кістякову мускулатуру, сприяючи загальному фізичному розвитку організму. У процесі занять можна використовувати якийсь з комплексів цілком чи вибирати окремі вправи з різних комплексів з урахуванням загального стану здоров'я, рівня тренованості, віку й інших факторів. Заняття повинні продовжуватися не менше 15 хвилин. Добре, якщо є можливість позайматися 40-45 хвилин [29-30].

Фізичні вправи змінюють і настрій того, хто займається: сонливість, почуття загальної втоми і напруженості або цілком зникають, або виявляються менш вираженими.

Варто запам'ятати, що найбільш висока фізична працездатність відзначається з 10 до 12 і з 16 до 19 години. На цей час дня плануйте, найбільш трудомісткі домашній справи. Виконуючи максимальну по інтенсивності роботу в інший час доби, цілком можна виявитися недостатньо адаптованою до неї, що приведе до погіршення динаміки біологічних ритмів і до загального зниження функціональних можливостей організму.

Для занять фізичними вправами радимо вибрати визначений час і строго повторювати з дня в день ритм чергування роботи і відпочинку. При цьому спостерігається чітка синхронність і односпрямованість змін фізіологічних показників. Відсутність режиму, прийом алкоголю, паління, перевтома, сильне емоційне порушення сприяють порушенню такої синхронності.

Вправи для живота. Комплекс вправ:

 - Лежачи на спині, зафіксуйте стопи ніг, наприклад, під диваном, руки покладіть під голову; переходите з положення лежачи в положення нахилу вперед (10 разів);

 - Лежачи на спині, руки за головою на підлозі, ноги піднімаються (на 30 º) і затримуються в такому стані стільки, скільки вистачить сил, потім повільно опускаються (10 разів);

 - Лежачи на спині, руки за головою на підлозі, ногами писати великі фігури або літери;

 - Сидячи по-турецьки покласти руки за голову і повертатися всім корпусом в різні сторони (по 10 разів в кожну сторону).

 Але найголовніше після пологів - це регулярні тривалі прогулянки з дитиною на свіжому повітрі - вони активізують обмін речовин, відновлюють імунітет і всі функції організму.

Вправа для виправлення постави.

Мета: Позбутися від такої постави, коли спина відкидається назад, а живіт висувається вперед, набутої під час вагітності під дією ваги дитини і вмісту матки.

Виконання: Станьте спиною до стіни, п'яти на відстані 10 див від стіни. Пригорніть до стіни частина спини за рахунок підтягування усередину м'язів живота і втягування сідничних м'язів. Розпрямите груди так, щоб верхня частина спини стала плоскої і торкнулася стіни. Тепер відійдіть від стінки і постарайтеся зберігати таку поставу весь день.

Вправа для тазових м'язів

Мета: Відновити тонус піхвових м'язів, необхідний для нормального полового акта, і запобігти витікання сечі при кашлі. (М'язи і тканини, що оточують піхву і сечівник, називані м'язами тазового дна, ослабнули в результаті гормональних змін під час вагітності і розтягання при пологах.)

Виконання: Вправа для зміцнення м'язів тазового дна можна виконувати майже в будь-якім положенні. Почніть виконувати його лежачи обличчям чи вниз на спині, у залежності від того, що вам зручніше. Виконуйте його стоячи, сидячи, на корточках, сидячи в стіни зі схрещеними ногами. Ви тренуєте м'язи, що керують сечовипусканням і працюють під час полових зносин. Напружте м'яза піхви і потримаєте їх у такому стані 5 секунд. Підтягуйте і відпускайте ці м'язи 50 разів за день, щораз, коли ви згадуєте про це. [31-32]

Вправа з нахилом тазу

Мета: Зміцнити м'яза живота і нижньої частини спини і поліпшити поставу. Нахил таза зменшує вигин у нижній частині спини і зміцнює м'яза низу спини, що випробували великі навантаження і розтяглися під дією ваги живота.

Виконання: Ляжте на спину у вихідне положення, коліна зігнуті разом, ступні пласко коштують на підлоги. (Можна покласти під голову плоску подушечку, але це не обов'язково.) Повільно зробіть глибокий вдих, дайте животу піднятися, а на видиху сильно втягніть живіт і пригорніть частину спини пласко до поверхні підлоги.

Вправа для черевного пресу

Мета: Зміцнити м'яза живота.

Виконання: Може виконуватися в положеннях стоячи, зі схрещеними ногами, у всіх чотирьох положеннях. Зробіть глибокий вдих, потім повільно видихайте з одночасним утягуванням м'язів живота, утримуйте м'яза в підтягнутому стані протягом декількох секунд після повного видиху. (Помнете, що спина повинна бути прямої, не провисати.) Виконуйте вправу кілька разів у день.

Піднімання голови

Мета: Зміцнення м'язів живота і поліпшення постави за рахунок корекції форми спини.

Виконання: Ляжте на спину, коліна зігнуте (вихідне положення). Ви можете виконувати піднімання голови одночасно з нахилом таза. Покладете одну чи обидві долоні на живіт для того, щоб утримувати хребет пласко стосовно підлоги й уникнути перенапруги м'язів живота. (Якщо під час вагітності і пологів ваші м'язи живота сильно розтяглися, підтримуйте їхніми двома руками в перші тижні занять.) Зробіть глибокий вдих і на видиху повільно піднімайте голову. Потім повільно опускайте голову на вдиху. Щодня піднімайте голову ледве вище. Очі повинні дивитися в стелю. При цьому підборіддя не буде стосуватися груди і м'язи не будуть перенапружуватися від занадто крутого вигину. Тому що тонус м'язів живота буде поступово поліпшуватися, через 1-2 місяця можна забрати руки з живота і піднімати їх до стелі. Переходите від піднімання голови до піднімання пліч від підлоги і, нарешті, переходите в сидяче положення.

Підтягування колін до грудей

Мета: Зміцнити м'язи низу спини і стегон.

Виконання: Лежачи на спині, у положенні як для нахилу таза, повільно притягайте одне коліно до грудної клітки, візьміть його руками й обережно підтягуйте в напрямку до грудей. Потримаєте 5 секунд у верхнім положенні, потім відпустите коліно і поверніть ногу у вихідне положення. Проробіть це 10 разів з кожною ногою. Снову підніміть коліно до грудей, але цього разу, утримуючи його притиснутим до грудей, витягніть другу ногу. Кілька секунд залишайтеся в цьому положенні, потім поверніться у вихідне положення. Повторите 10 разів для кожної ноги. Нарешті, переходите до підтягування обох колін одночасно: повільно піднімайте одне коліно до грудей, потім друге. Притягніть обох колін щільніше до грудей руками. Утримуйте коліна в такім положенні 5 секунд, потім визволите і повільно опускайте ноги по черзі. Повторите 10 разів.

Піднімання ніг

Мета: Зміцнення м'язів живота, нижньої частини спини і стегон.

Виконання: Лежачи на спині з зігнутими в колінах ногами. Підніміть одну ногу нагору в напрямку до грудей, потім витягніть її над головою наскільки можете; інша нога при цьому залишається зігнутої. Ви можете спробувати піднімати й опускати одну ногу, утримуючи другу у витягнутому положенні. Можете робити вправи для зміцнення м'язів таза і живота вже наступного дня після родів. Вправи для м'язів тазового дна і «педальки» також добрі, якщо Ви мали кесарів розтин.

На п'ятий день після родів, якщо треба почуватися нормально, треба починати робити двічі на день наступні вправи:

1.Ляжте на спиту, підіпріть голову та плечі двома подушками, зігніть ноги і трохи розслабте їх. Схрестіть руки на животі.

2.Підніміть голову та плечі, одну, підіпріть одночасно видихаючи повітря злегка натискуючи на кожну сторону живота долонями рук так, ніби Ви ми, стягуєте обидва боки разом. Утримайте таке положення кілька секунд, потім видихніть і розслабтесь. Повторіть цю вправу три рази.

Якщо зробили кесарів розтин, ще не треба виконувати вправи для м'язів живота протягом першого тижня після родів.

Другий тиждень

Десь через тиждень після родів треба робити ці вправи щоденно принаймні протягом трьох місяців.

Повторюйте кожну вправу стільки разів, скільки зможете. Починайте з вправ на прес, і якщо це вдасться легко, — переходьте до наступної.

Вправи на прес: Сядьте, зігнувши ноги в колінах та розставивши їх, складіть руки на грудях.

Видихаючи повітря і рухаючись тазом вперед, поступово відхиляйтеся назад доти, доки Ви не відчуєте, м'язи живота напружені. Триматися у такій позиції треба якомога довше дихайте нормально. Потім вдихніть глибоко повітря і сядьте прямо.

Перевірка м'язів таза

На третій місяць після родів м'язи таза повинні стати знову сильними. Перевірте їх, підскакуючи. При самовільному виділенні сечі робіть вправи для м'язів таза ще один місяць. Якщо підтікання сечі залишається проблемою — зверніться до лікаря.

Фізичні вправи в післяпологовому періоді варто починати через 24 год. послу родом, тому що важливо зміцнити м'яза живота, сильно розтягнуті під час вагітності. Важливо також зміцнити перерозтягнуті під час пологів м'язи промежини, які служать опорою для внутрішніх полових органів.

Фізичні вправи назад скорочують матку, поліпшують діяльність кишечника й сечового міхура, часто порушених після пологів. Під впливом фізичних вправ швидше припиняються кров'янисті виділення, поліпшується сон і апетит, попереджаються ускладнення, пов'язані із затримкою виділень у матці.

До занять допускаються всі здорові породіллі, починаючи із другого дня після пологів. Не допускаються жінки з повторними підвищення темп вище 37,5, із загальними захворюваннями (хворобами нирок і печінки, туберкульоз в активній стадії, хворобі серцево-судинної системи з явищами декомпенсації й т.д.) [35].

Жінкам, у яких були накладені шви на промежину, вправи з розведенням стегон виконувати не слід. Породіллі, перенесші кесарів розтин, займаються індивідуально за методикою, прийнятої в хірургії після черевнево-порожнинних операцій. Заняття проводяться щодня через 1- 1,5 год. після сніданку, улітку при відкритих вікнах, узимку після тривалого провітрювання, і ще один раз у день.

Після виписки з родильного будинку жінка повинна продовжувати заняття гімнастикою. Багатьом жінкам хотілося б після пологів і першого періоду звикання до нового способу життя якомога швидше знову стати гарною і стрункої, придбати прекрасну фізичну форму, тому не варто забувати, що кращий помічник у цьому саме гімнастичні вправи. Зміст і ціль вправ полягають у тому, щоб сприяти природному процесу повернення організму в колишній стан і, крім того, підвищити пружність черевного покриву й м'язів дна таза, а тим самим попередити опускання матки.

Дно таза завбільшки долоню й таку ж товщину. Воно складається з м'язових шарів, які укріплені у всіх напрямках і підвішені між копчиково-лобковою кісткою й тазовими суглобами. Крім них у цій області сходяться всі м'язи нижньої частини спини, ніг і живота. Часто сильні потуги приводять до того, що дно м'яза дна таза розслаблюються, але правильна реабілітаційна гімнастика може успішно коректувати це. Добре треноване дно таза не тільки перешкоджає опусканню матки й проблемам із сечовипусканням, але й гарантує чудову поставу й натягає тканини, тобто запобігає формування «старечого живота».

Нами було розроблено програму фізичних вправ для занять в післяпологовому періоді, яка допомагає повернути сили й гарну форму після пологів. Можна швидко відновити тонус, силу й гнучкість за допомогою пропонованого комплексу вправ. Цей комплекс підходить для будь-якої жінки, тому що заняття починаються з дуже маленького навантаження, всі вправи безпечні і їх легко виконувати.

Програма складається із трьох частин: це вправи для відновлення сил після пологів, більш складне тренування й, нарешті, базовий комплекс силових і кардіовправ.

Є кілька простих вправ, які можна робити вже в перші дні після народження дитини. Займаючись по цій програмі, не тільки зміцнюються м'язи, але й швидше повертається колишня стрункість.

Якщо були природні пологи без ускладнень, треба починати робити ці нескладні вправи вже наступного дня після них, але все-таки порадитись з лікарем. Тоді можна швидко відновити м'язи, що випробували сильну напругу під час пологів. При відчутті дискомфорту негайно припиняються заняття й викликають лікаря. Треба виконувати ці вправи, поки не будуть готові до більше складного. А потім використовувати їх для розминки.

Комплекс фізичних вправ у післяпологовому періоді.

І. Частина заняття

1. Вихідне положення лежачи на спині, права рука на животі, ліва на груди. Спокійний подих носом, видих ротом через зближені губи, видих поступово подовжується.

2. Вихідне положення те ж. Зігнути руки в ліктьовому суглобі, упертися в ліжко. Підняти грудну клітку, подих, повернутися у вихідне положення, розслабити всі м'язи, видих (3-4 рази).

3. Вихідне положення: лежачи на спині, руки уздовж тулуба. Підняти голову, підборіддям торкнутися грудей, стопи розігнути (підтягти на себе), правою рукою потягнутися до лівої стопи. Повернутися у вихідне положення. Повторити вправа, лівою рукою тягтися до правої стопи. Вертаючись у вихідне положення, розслабити всі м'язи, подих не затримувати (2-3 рази кожною рукою).

4. Вихідне положення: лежачи на правом (левом) боку. Зігнути ногу ліву (праву) у колінному й тазостегновому суглобах і пригорнути до живота за допомогою руки відповідної сторони - видих, повернутися у вихідне положення - вдих (2-3 рази кожною ногою).

5. Вихідне положення на спині, руки уздовж тулуба. По черзі зігнути праву, потім ліву ногу в колінному й тазостегновому суглобі, сковзаючи стопами по ліжку. Опираючись стопами об ліжко, підняти таз, втягти тазове дно й передню стінку живота, опустити таз, по черзі розігнути ноги, розслабити всі м'язи (4-5 разів).

6. Вихідне положення лежачи на спині. Розвести руки в сторони й нагору - вдих, опустити долілиць - вихід (3-4 рази).

7. Вихідне положення те ж. Руками триматися за узголів'я ліжка, ноги наведені й притиснуті друг до друга. Повернутися на правий бік, повернутися у вихідне положення. Повторити вправа в ліву сторону (3-4 р. у кожну сторону). Подих не затримувати.

8. Вихідне положення те ж. Всі м'язи максимально розслаблені. Глибокий спокійний подих протягом 30 сек.

Породіллі 2-го й 3-го дні після пологів на цій вправі закінчують. Інші продовжують виконання комплексу.

9. Вихідне положення: лежачи на спині, руки уздовж тулуба, опираючись на п'яти, потилицю й плечовий пояс, підняти спину, ноги не згинати в колінних суглобах, сильно втягти тазове дно, повернутися у вихідне положення, розслабити м'яза (4-5 разів).

10. Вихідне положення те ж. Після глибокого вдиху на видиху підняти праву пряму ногу до вертикального положення, опустити - видих (5-6 разів кожною ногою).

11. Вихідне положення розслабити всі м'язи, спокійний глибокий подих (30 сек).

12. Вихідне положення: лежачи на спині, руки уздовж тулуба, стопами обпертися об спинку ліжка. Підняти таз, прогнути спину, не згинаючи колінних суглобів, втягти промежина, стиснути сідниці. Повернутися у вихідне положення, розслабити всі м'язи (4-5 разів).

13. Вихідне положення: лежачи на животі, руками триматися за краї ліжка. Підняти пряму праву ногу, опустити, повторити лівою ногою, потім підняти обидві ноги разом, опустити. Подих не затримувати (3-4 рази).

14. Вихідне положення колінно-кистьова поза (рачки). Втягти живіт і промежина, тримати 3-4 рази, потім розслабити - вдих (5-6 разів).

15. Вихідне положення те ж, підняти пряму праву ногу назад і нагору, зігнути її й підтягти до живота, повернутися у вихідне положення. Повторити вправа лівою ногою (3-4 рази на кожну ногу).

16. Вихідне положення стоячи на колінах, руки уздовж тулуба. Розвести руки в сторони, злегка розігнути корпус - вдих, опустити руки - видих (3-4 рази).

Породіллі 4-го й 5-го днів після пологів на цій вправі закінчують. Інші продовжують виконання комплексу.

17. Вихідне положення: стоячи на полу, стопи разом, долоні на потилиці, лікті розведені. Повернути корпус вправо з одночасним відведенням правої руки, повернутися у вихідне положення. Повторити поворот уліво з відведенням лівої руки, повернутися у вихідне положення (по 4 рази в кожну сторону).

18. Розслабити м'яза плечового пояса. Поступове поглиблення подиху. На видиху втягувати передню черевну стінку (4-5 разів)

19. Вихідне положення: стоячи боком до ліжка, рукою триматися за спинку. Відведення ноги убік, уперед, назад. Переводячи ногу з положення спереду в положення назад, намагатися не стосуватися носком підлоги (4-5 разів кожною ногою).

20. Вихідне положення: стоячи обличчям до спинки ліжка, тримаючись руками за спинку. Повне присідання на вихід, коліна пригорнути друг до друга, промежину втягти (4-5 разів).

ІІ Частина заняття

1. Кеглі. Напружити м'язи навколо піхви (представити, що стримується сечовипускання) і втримати їх у напрузі протягом 10 секунд, потім повільно розслабити. Мета - 5 підходів з 10 повторів за один раз, 3-4 рази в день. Вправа зміцнює м'яза таза й допомагає попередити нетримання сечі.

2. Затиски стегон і містки. Лежачи на підлозі, зігнути коліна, ступні при цьому стоять рівно. Вдихнути і розширите м'яза преса, потім стиснути їх, підтягши пупок до хребта. Одночасно затиснути м'язи таза й виштовхнути його вперед і нагору. Мета - не менш 15 повторів у день; поступово довести їхню кількість до 20-25. Коли м'язи зміцніють, ускладнити завдання: підняти стегна й зробити місток, щоб відчути, як тягнуться м'язи таза й передньої поверхні стегон. Затриматися в цьому положенні на 20 секунд, потім опуститися. Повторить вправу 4-6 разів. Вправа зміцнює м'язи преса.

3. Кішка. Устаньте на коліна так, щоб коліна перебували точно під тазостегновими суглобами, а долоні - під плечима; спина повинна бути пряма. Зробити видих і вигнути спину, підтягши куприк уперед і долілиць і розслабивши голову й плечі, щоб розтягти м'яза спини. Потім зробити вдих, небагато прогнутися й підняти голову. Повторити 4-6 разів. Вправа розтягує й зміцнює м'язи спини.

4. Розтягування м'язів задньої поверхні стегон. Лежачи на спині, зігнути одне коліно (ступня при цьому повинна рівно стояти на підлозі), а інше підтягнути до грудей, обхопивши стегно піднятої ноги обома руками. Повільно випрямити зігнуту ногу так, щоб відчути, як тягнуться м'язи задньої поверхні стегна. Затримати розтяжку на 15 секунд, потім опустити ногу. Повторити 2 рази: спочатку з однієї, потім з іншої ноги. Вправа розтягує м'язи задньої поверхні стегон.