Навигация
Лікувальна фізкультура при лікуванні туберкульозного спонделіту
43357
знаков
0
таблиц
0
изображений
2.2 Лікувальна фізкультура при лікуванні туберкульозного спонделіту
Туберкульоз кісток і суглобів спостерігається частіше в дитячому віці. При лікуванні цієї хвороби необхідний довготривалий постільний режим з дотриманням строгого спокою враженого хворобливим процесом хребта чи суглобів на протязі багатьох місяців і навіть 2–3 років.
Крім запальних явищ у вражених туберкульозним процесом суглобах або в хребті, спостерігаються зміни і оточуючих м`язах, сухожилках, нервах і сосудах. Ці зміни наступають в результаті порушення надходження крові, харчування та інервації всіх тканин під впливом туберкульозного процесу. Навіть у самому початку захворювання можна спостерігати, як м`які тканини втрачають свою пружність, стають дряблими, м`язи зменшуються в об’ємі, в результаті чого кінцівка стає тоншою.
Якщо хворий не лікується і хвороба прогресує, то дистрофічні зміни збільшуються, м`язи ще більше атрофуються, пружність їх зменшується.
Однак і при лікуванні хворого вимушений довготривалий постільний режим, строге дотримання спокою також збільшують ці атрофічні процеси. Особливо збільшується атрофія м`язів, коли по ходу процесу приходиться довготривало застосовувати гіпсові пов`язки, гіпсові ліжечка та шинки.
В теперішній час дякуючи лікуванню антибіотиками вдається швидше призупинити прогресування хвороби, скоротити час активної фази хвороби і до моменту затихання процесу добитися повноцінної функції враженого суглоба чи хребта.
Разом з тим повне відновлення функції і нормальної структури кісток можливо тільки при умові, якщо хворобу було рано діагностовано і хворий почав правильно лікуватися, якщо захворівший суглоб або хребет не був розрушений туберкульозним процесом до моменту початку лікування.
Для відновлення нормальної функції в хребті велику роль відіграє своєчасно розпочата лікувальна фізкультура. По призначенню лікаря хворому, який знаходиться в лікувальному закладі, розпочинають масаж м`язів з метою покращення кровопостачання і відновлення їх пружності. Щоб запобігти можливому загостренню костнотуберкульозного процесу, лікувальна фізкультура перших декілька місяців проводиться під захистом антибіотиків, тобто хворий в цей час продовжує отримувати один із антибактеріальних препаратів. В цей період хвороби хворий знаходиться ще у лікувальному закладі на постільному режимі і лікувальна фізкультура проводиться по спеціально підготовленому комплексі. Частину вправ хворий робить лежачи на животі, більшу же частину – лежачи на спині. Фізичні вправи проводяться 2–3 рази на день. За станом хворого слідкує лікар. Лікувальна фізкультура в цей період сприяє розсмоктуванню залишкових запальних змін, збільшує об’єм рухів у суглобі, допомагає виправленню викривлення хребта при туберкульозному враженні і укріплює м`язи і зв’язки враженого відділу і всього організму хворого.
Особливо велику увагу лікувальній фізкультурі повинно бути виділено, коли кістково-туберкульозний процес затих і хворий розпочинає ходити. За час довго протікаючої хвороби і тривалого вимушеного постільного режиму м`язи і зв’язки послабились не тільки на хворій стороні, але і по всьому тулубі і в кінцівках. Тому комплекс лікувальної фізкультури має вправи для усіх груп м`язів і для усіх видів рухів, притаманних людському організму при нормальній життєдіяльності. Але лікувальна фізкультура не може закінчуватися з випискою хворого з лікувального закладу. Заняття лікувальною фізкультурою (ЛФК) повинні систематично проводитися і в домашніх умовах. Ці заняття також дуже важливі, як і режим, вказаний лікарем. Тільки при наполегливому, довготривалому і цілеспрямованому проведенні лікувальної фізкультури можливо повністю відновити пружність м`язів та їх силу, досягти більш повноцінної функції в перехворівшому суглобі чи хребті.
Застосування лікувальної фізкультури особливо важливо для дітей, хворих на кістковий туберкульоз. При довготривалому постільному режимі порушується розвиток грудної клітки та інших відділів скелету. Внаслідок цього порушується правильний фізичний розвиток дитини і створюється не правильна постава.
Лікувальна фізкультура, закріплюючи м`язи і зв’язки, сприяє нормальному розвитку грудної клітки і фізичному розвитку всього дитячого організму. Вона допомагає дитині виробляти правильну поставу і ритмічну ходу.
Правильна постава має дуже важливе значення для роботи всіх органів грудної і черевної порожнини. При неправильній поставі, наприклад при плоскій запавшій грудній клітці, погіршується вентиляція легень при диханні, зменшується притік кисню до крові, внаслідок цього послаблюється робота серця, гірше живляться органи і тканини усього організму. Люди з неправильною поставою швидше втомлюються, нерідко скаржаться на поганий апетит і погану роботу кишечника, м`язи їх тулуба від нерівномірної напруги швидко втомлюються. Все це впливає на загальний стан і самопочуття дитини. Дитина швидко втомлюється, увага її знижена, маленькі діти стають в’ялими, капризними.
Порушення постави, як правило, веде до інших змін в організмі і в першу чергу до розвитку пласкостопи і порушення правильного ритму ходи.
Постава – це звична, невимушена поза людини в спокої і в русі, яка набута в процесі розвитку. Поставу людина може виробити, виховати. При правильній поставі голова і корпус держаться прямо. Плечі знаходяться на одному рівні; вони природно опущені в низ і трохи відведені назад, при цьому грудна клітка виглядає випуклою і якби трохи розвернутою, спина пряма, живіт підтягнутий. Це положення зберігається і під час ходьби і під час сидіння.
При туберкульозному захворюванні хребта часто виникає не тільки порушення осанки, але і викривлення хребта (горб).
Супутня туберкульозному процесу атрофія м`язів і послаблення їх погіршують вже наявне у хворого викривлення хребта. Нерідко виникає бокове викривлення (сколіоз) навіть при відсутності змін в самих хребцях.
Щоб запобігти викривленню хребта, необхідно навчити дитину правильно сидіти за столом і партою. Довготривале сидіння особливо погано впливає на дитину з ослабленою мускулатурою спини. М`язи спини швидко втомлюються, і дитина втрачає здатність підтримувати правильно тулуб. Вона починає горбитися і перекошуватися.
У хворого, який переніс цю хворобу, слід звернути увагу на укріплення їх м`язів і зв'язок і на вироблення правильної ритмічної ходьби.
Для цього перш за все необхідно вирівняти довжину ніг відповідним ортопедичним взуттям. При ходьбі слід слідкувати за правильною поставою: голову тримати прямо і не опускати в низ. Під час ходьби не розкачувати тулуб або плечі. Ступні ставити паралельно одна до одної на відстані ширини однієї ступні. Кроки робити не великі, рівномірні, виставляючи ідучу в перед ногу на півступні. Ноги не волочити по підлозі, під час ходьби відривати ногу від полу, згибаючи її в колінах і тазобедреному суглобах. Руки повинні бути вільними не напруженими. Ритмічна ходьба легше засвоюється під маршову музику.
Проведення лікувальної фізкультури повинно проводитись разом з гігієнічним загальним режимом і з використанням природних факторів (свіжого повітря, сонячного проміння і води). Рекомендуються повсякденні прогулянки на свіжому повітрі. Після лікувальної фізкультури рекомендується обтирання тіла вологим полотенцем.
Лікувальна фізкультура повинна проводитись систематично не рідше 2–3 рази в день, кожного дня. Кожне заняття розраховане на 20 хвилин. Якщо хворий перестає займатися лікувальною фізкультурою, м`язи знову стають слабкими, може з`явитися викривлення хребта, неправильна постава, біль в спині.
Дуже часто хворі, які перенесли в дитинстві туберкульоз кісток, у віці після 30 років з`являються в клініку з скаргами на біль у спині чи нозі. При обстеженні виявляється, що ці болі не мають не мають відношення до кісткового процесу, який залишається затихшим. Ці болі зазвичай пов’язані з фізіологічним послабленням м`язів і зв'язок, які розпочинаються у хворих, які перестають займатися лікувальною фізкультурою. Тепло, масаж, систематичні заняття гімнастикою зменшують і значно полегшують больові явища.
Особливо наполегливо повинні займатися лікувальною фізкультурою хворі, які вимушені користуватися корсетом або тутором внаслідок пошкодження тіл хребців або суглоба. Таким хворим періодично потрібно робити масаж м`язів і систематично проводити лікувальну фізкультуру, під час фізкультури обов’язково знімати корсет і більшу частину комплексу проводити лежачи. При такому туберкульозному процесі в суглобах нижніх кінцівок, при відсутності опори ноги хворі вимушені ходити на милицях і лікувальну фізкультуру вони повинні робити лежачи, при цьому активних рухів в пошкодженому суглобі робити не можна.
Разом з тим для укріплення м`язів хворої кінцівки рекомендується викликати скорочення і розслаблення їх без рухів в хворому суглобі. У хворих внаслідок пошкодження тіл хребців або суглоба, вимагаю чого оперативного лікування, питання застосування лікувальної фізкультури навіть після затихання процесу повинне бути вирішене лікарем який лікує хворого. Неуважне застосування лікувальної фізкультури у таких хворих може викликати загострення кісткового процесу.
Питання про вибір лікувального комплексу вирішує лікар. Вправи (див. додаток 1, 2, 3, 4 на стор. 24, 25, 26, 27) їх також можуть робити хворі, які перенесли туберкульоз хребта і суглобів при збереженні рухомості в суглобах. Комплекс складається по принципу розсіяного навантаження, тобто вправи для рук чергуються з вправами для ніг. Такий розподіл вправ зменшує загальне навантаження. Всі вправи мають прості вихідні положення. В гімнастиці вихідним положенням тіла являється таке, із якого розпочинається і з якого закінчується виконання тієї чи іншої вправи. Ці вправи треба засвоювати поступово, кожного разу треба включати нові вправи і збільшувати повторення кожної вправи. Крім основного комплексу вправ потрібно вводити вправи з експандером, гантелями і м’ячем. Вправи рекомендується проводити в легкому одязі, краще всього в шортах, майці і шкарпетках. Кожна вправа повинна виконуватись чітко і правильно, з чітко вираженою напругою і наступним розслабленням м`язів. Рекомендується виконувати вправи з гімнастичною палицею. Це полегшує правильне виконання вправ.
Після 6–12 місяців занять лікувальною фізкультурою лікар може дозволити плавання в річці або басейні, а зимою катання на лижах, що дуже корисно для здоров`я і добре закріплює м`язи і зв’язки усього організму.
Висновок
Завдяки сучасним методам лікування туберкульозу кісток та суглобів задовільних результатів можна досягти в 92% хворих, значну частину хворих клінічно виліковують. Клінічне вилікування хворих на туберкульоз кісток і суглобів означає ліквідацію туберкульозного процесу, нормалізацію біологічних показників, добрий анатомо-функціональний наслідок хвороби, відновлення працездатності й відсутність рецидиву процесу у віддалені терміни спостереження, рентгенологічно відсутні залишкові вогнища деструкції та абсцесу. Залишкові казеозні вогнища і абсцеси зберігають потенціальну можливість рецидиву процесу, тому хворих із такими залишковими змінами не можна вважати вилікуваними.
Важливе значення для хворих на туберкульоз кісток і суглобів має диспансеризація. За цими хворими спостерігають у V групі диспансерного нагляду, яка має такі підгрупи:
V – A1 підгрупа – хворі на активний туберкульоз кісток і суглобів; за ними спостерігають до 2 років;
V – А2 підгрупа – хворі з хронічними формами туберкульозу кісток та суглобів;
За ними спостерігають у цій групі до вилікування.
V-Б підгрупа – хворі з ремісією активного туберкульозу кісток та суглобів; тривалі спостереження – до 2 років;
V – В підгрупа – хворі з клінічним вилікуванням туберкульозу кісток та суглобів; за ними спостерігають у цій підгрупі до 3 років;
V-Г підгрупа – особи, вилікувані від туберкульозу кісток і суглобів із вираженими залишковими змінами. Спостереження може тривати до кінця життя.
Осіб із туберкульозом кісток і суглобів невизначеної активності, які не перебувають на обліку в інших групах, відносять до нульової групи. У ній за хворими спостерігають не більш ніж шість місяців, за цей час необхідно уточнити діагноз.
На клініко – диспансерному етапі лікування хворих на туберкульоз кісток і суглобів важливе значення має проведення амбулаторного чи санаторного лікування, протирецедивних курсів спостереження, проведення реабілітаційних заходів.
Список використаної літератури
1. Зубицька Н.П. Туберкульоз: лікування та профілактика – Київ, 2008.
2. Матеріал з лекції.
3. Степашко М.В., Сухостой Л.В., Масаж і лікувальна фізкультура в медицині, «Медицина», 2006.
4. Фещенко Ю.І., Сучасні методи діагностики, лікування та профілактики туберкульозу, – К.: Здоров`я, 2002.
5. Фещенко Ю.І., Мельник В.М. Сучасна стратегія боротьби з туберкульозом в Україні – К.: Здоров`я, 2007.
6. Шмелева М.И., Элькина К.Н. Лечебная физкультура для детей перенесших костно-суставный туберкулез, Москва, 1963.
Похожие работы
... оптика 3,3 Д освітлення, налобним прожектором, мікрохірургічний інструментарій, стандартний набір для установки системи "Мост". 3.2 Розробка програми відновлення рухової діяльності та фізичної активності пацієнтів з спінальними травмами з використанням інтенсивного тренінгу Травма хребта та спинного мозку (ускладнена) складає велику соціальну проблему. Щорічно на Україні ускладнена хребетно ...
... і державної належності, які використовуються в основному для сезонного лікування і відпочинку. Санаторії і пансіон лікуванням складають 28% від загального числа і розташовані переважно на Південному березі Криму та на курортах Євпаторія, Саки. Близько 97% здравниць сконцентровані на вузькій прибережній смузі. Санаторії Криму мають спеціалізацію, що залежить від особливостей лікувальних факторів мі ...
... -, таласо- та кінезотерапії: Бердянськ, Євпаторія, Кароліно-Бугаз, Кирилівка, Коблеве, Кремінна, Маріуполь, Одеса, Очаків, Саки, Сергіївка, Скадовськ, Слов’яногірськ тощо. Розділ 2. Функціонування санаторно-курортної закладів Закарпатської області 2.1 Загальна характеристика санаторно-курортного потенціалу Закарпаття Закарпатська область відома як один із найпрестижніших куточків для лі ...
... виявляється в середині або в кінці першої доби після початку захворювання Таблиця 1. Диференціально-діагностична таблиця для розпізнавання основних форм судинних захворювань головного мозку Симптом Крововилив у головний мозок Ішемічний інфаркт мозку Тромбоз мозкових судин Емболія мозкових судин Вік хворого Середній, ...
0 комментариев