1.3 Характеристика гендерних та вікових особливостей шкіри
Структурні й анатомічні особливості. Структура чоловічої шкіри більш груба, роговий шар і дерма товща, ніж у жінок, а підшкірно-жирова клітковина тонше. Шкіра чоловіків тоншає поступово починаючи з 12 років, у той час як у жінок до п'ятдесятьох років вона істотно не міняється, і тільки потім починає прогресивно тоншати.
Взаємозв'язок колагену дерми зі статтю очевидна. Доведено зв'язок між товщиною шкіри і вмістом колагену в чоловіків у всіх вікових групах, у жінок же подібний взаємозв'язок виявляється лише в осіб старше шістдесяти років. У тому самому віці і при однакових кліматичних умовах зморшки сильніше виражені в чоловіків, чим у жінок. Щільність колагену, яка обчислюється як відношення колагену дерми до її товщини, тісно пов'язана з віком як у чоловіків, так і в жінок, але вона істотно нижче в жінок у всіх вікових групах. Встановлено, що хронологічне старіння пов'язане з загальним вмістом колагену. Споконвічно більш низький вміст колагену є, можливо, однією з причин того, чому шкіра жінок старіє раніше, ніж чоловіча. Можливо, одним з факторів, що впливають на гендерні розходження вмісту колагену, є рівень продукції андрогенів.
Установлено залежність лінійного зменшення колагену від старіння. Темп зменшення однаковий в осіб обох статей і складає 1% протягом кожного року дорослого життя.
Гендерні особливості старіння встановлені і для різних топографічних частин тіла. Так, старіння шкіри в області передпліч у жінок починається з 35 років, а в чоловіків — з 45 років.
До 12 років істотних гендерних розходжень у будові підшкірно-жирової клітковини немає. У дівчинок підшкірно-жирова клітковина продовжує збільшуватися з пубертатного періоду, а в хлопчиків вона істотно не змінюється. У чоловіків підшкірно-жирова клітковина з віком має тенденцію до нагромадження в області живота і верхньої частини тіла, а в жінок — в області стегон і сідниць. Активність ліпаз ліпопротеїнів у жінок вище, особливо в області підшкірно-жирової клітковини живота і сідниць, у чоловіків же вона істотно нижче і більш висока в області живота. Ці топографічні і гендерні відмінності в активності ліпаз ліпопротеїнів лежать в основі диференціації розподілу жиру і служать одним з факторів розвитку целюліту в жінок.
Біохімічні особливості. У чоловіків склад сфінголіпідів рогового шару не залежить від віку, на відміну від жінок, у яких у препубертатному і зрілому віці істотно підвищений вміст церамідів I і ІІ типів і зменшений — III і VI типів. Після пубертата зменшується вміст церамідів II типу і збільшується — церамідів III типу. Доведено, що саме ці ліпіди відіграють важливу роль у зволоженні шкіри і бар'єрної функції епідермісу1.
Визначені розходження виявлені й у вмісті металів у волоссі: у жінок концентрація останніх істотно вище, ніж у чоловіків, і змінюється з віком. Так, концентрація міді у волоссі у жінок з віком збільшується, у чоловіків же вона залишається незмінної протягом усього життя.
Механічні властивості. Клінічна оцінка гідратації рогового шару і ступеня лущення не виявила істотних відмінностей у чоловіків і жінок.
Функціональні властивості шкіри й адгезія корнеоцитів не відрізняється в чоловіків і жінок у різних топографічних частинах тіла й у різному віці.
Розтяжність шкіри ідентична, однак після гідратації вона збільшується тільки в жінок. Тому що шкіра жінок тонша, видалення рогового шару сприяє швидкому розтягуванню шкіри. Доведено явний позитивний вплив естрогенів на гідратацію шкіри обличчя, при якому ступінь виразності дрібних зморщок зменшується.
Функціональні особливості. У чоловіків рівень екринової секреції потових залоз удвічі вище, а поту на 0,5 нижче, ніж у жінок. Пубертатна пітливість на долонях і підошвах більш виражена в жінок, з віком ці розходження зникають. Гендерні відмінності чоловічої і жіночий екринової секреції обумовлені ефектом необоротної генної експресії в більшому ступені, ніж наслідком впливу полових гормонів (андрогенів).
Реакція на екзогенні впливи. Чоловіки частіше страждають контактним дерматитом і роздратуваннями шкіри. Установлено більш високий рівень трансепідермальної втрати води в жінок, що, можливо, пов'язано з рівнем секреції естрогенів. Відзначимо, що результати деяких досліджень свідчать, що у віці 18-39 років рівень трансепідермальної втрати води нижче в жінок, ніж у чоловіків.
Мікроциркуляція шкіри. Установлено вплив гормональних факторів на судинні припливи і швидкість циркуляції крові в судинних сплетіннях дерми. Доведено розходження мікроциркуляції шкіри в чоловіків і жінок у репродуктивному віці й у жінок у різних фазах менструального циклу. У жінок циркуляція крові в поверхневих судинних сплетіннях уповільнена, але це пов'язане із симпатичним тонусом, а не зі структурними чи функціональними особливостями судин.
У жінок мікроциркуляція шкіри міняється протягом менструального циклу: вона нижче в лютеїнову фазу і вище — у передовуляторну. Найбільша холодово-індуційована конструкція і найменше відновлення відзначаються в лютеїнову фазу. Ці зміни необхідно враховувати при визначенні термінів оперативних косметологічних втручань.
Доведено прямий вплив статевих гормонів на стінки судин. Естрогени впливають на симпатичну нервову систему, індукуючи вазоконструкцію шляхом впливу на альфа-2-адренорецептори. Доплерівська судинометрія виявила уповільнення шкірної мікроциркуляції в молодих жінок порівняно з чоловіками і жінками старше 50 років. Відповідна реактивна гіперемія в молодих жінок менша, ніж у чоловіків і в жінок старше 50 років. Саме тому жінкам старше п'ятдесятьох років доцільно обмежувати кількість теплових процедур для обличчя.
Чуттєва функція. Шкіра чоловіків менш чуттєва до болю і зміни температури. Установлена також більш виражена асиметрія чутливості між руками з перевагою відповідної реакції на шкірі лівої руки. У жінок асиметрія менш виражена і переважає відповідна реакція на правій руці.
Забарвлення шкіри. При рівних етнічних, кліматичних і соматичних умовах шкіра чоловіків більш темна, що обумовлено не гормональним впливом (тестостерон, естрогени), а кількістю меланіну, гемоглобіну і каротину. У жінок колір шкіри більш гомогенний. Колориметричні дослідження показали, що пігментація і червоність шкіри в чоловіків у віці 65-88 років більш виражені, ніж у жінок такого віку, але таких розходжень немає в молодих людей (18-26 років).
Гормональні впливи. Усі перераховані вище розходження можуть бути пов'язані з впливом гормонів. Вміст колагену в дермі контролюється естрогенами, чи тестостероном, чи обома гормонами. У чоловіків шкіра містить більше колагену, ніж шкіра жінок того ж віку, хоча темп зменшення його вмісту однаковий і складає 1 % протягом кожного року дорослого життя зі зміною співвідношення колагену I і III типів. При замісній гормональній терапії вміст колагену дерми в жінок збільшується на 48%. Для чоловіків подібних препаратів поки немає.
Сально-волосяні структури. Сальні залози і волосяні фолікули є гормонально залежними як у чоловіків, так і в жінок у всіх вікових періодах. У чоловіків більш високий рівень сальної секреції у віці 20-69 років. У віці 50-70 років секреція сальних залоз у чоловіків істотно не міняється, у те час як у жінок вона значно знижується, що, можливо, пов'язано зі зменшенням оваріальної активності1.
Нема кореляції між вмістом у крові тестостерону і рівнем сальної секреції.
Розподіл волосся на тілі в чоловіків і жінок різний. Найбільш значимі гендерні розходження полягають у тім, що в чоловіків волосся менш густе і відсоток волосся у фазі телогена вищий. Вплив андрогенів на ріст волосся у визначених топографічних частинах тіла відзначено як у чоловіків, так і в жінок. Андрогени впливають на клітини волосяного фолікула, на які, у свою чергу, впливають меланіностимулюючий гормон, гормони щитовидної залози, пролактин, особливості харчування. Високий рівень тестостерону пригнічує клітини сосочкової частини волосяного фолікула і кератиноцити, у меншому ступені діє на фибробласти. У той час як низький рівень тестостерону подібних ефектів не виявляє. Дія естрогенів і ципротерону протилежна.
Розділ 2. Матеріали та методи дослідження шкірної чутливості
Матеріали та обладнання: волоски Фрея (набір), циркуль, естезіометр Вебера, лінійка, кульки розміром з горошину; три посудини з водою (температура води в посудині №1 10 – 15 0С, в посудині №2 25 – 30 0С, в посудині №3 40 – 45 0С) термометр; спиртівка, булавки, лід, дистильована вода.
Визначення порогу дискримінації.
Для визначення порогу дискримінації користуйтесь циркулем з двома ніжками або естезіометром Вебера. Доторкайтеся до шкіри ніжками циркуля, розсовуючи чи зсовуючи їх. При певному ступені зближення ніжок циркуля досліджуваний починає сприймати два подразника як один. Це і є поріг дискримінації.
Визначте поріг дискримінації для шкіри передпліччя, лобу, кінчика носа, пальців руки. Розмістіть назви областей шкіри в порядку збільшення порогу дискримінації. Заповніть таблицю. Зіставте пороги тактильної чутливості у студентів групи і зробіть висновки щодо індивідуальних її коливань. Від чого вони залежать?
Дослідження просторового порога тактильної чутливості
Досліджувана ділянка | Поріг дискримінації |
Кінчик носа | |
Лоб | |
Пальці рук | |
Передпліччя |
Естезіометр Вебера.
Виявлення тактильних, теплових, холодових і больових точок шкіри.
На тильній поверхні кисті і променевозап’ястного суглоба намалюйте квадрат, сторона якого 1 см, потім за допомогою набору Фрея, нагрітою і охолодженою булавочними головками найдіть кількість тактильних, теплових і холодових точок, а вістрям булавки найдіть і відмітьте больові точки (ноцирецептори).
Підрахуйте частоту розміщення теплових, холодових, тактильних і больових точок на 1см2 поверхні шкіри. Замалюйте шкіру з усіма рецепторами.
Виявлення температурної адаптації шкіряних рецепторів.
Опустіть праву руку в посудину №1 (температура води 10 - 15 0С), а ліву – в посудину №3 (температура води 40 – 45 0С). Через 1-2 хвилини перенесіть обидві руки в посудину №2 (температура води 25 – 30 0С).
Відмітьте різницю у сприйнятті цієї температури правою і лівою руками. Поясніть отримані результати.
Дослід Аристотеля.
Покладіть на стіл кульку, доторкніться до нього сусідніми ділянками шкіри кінцевих фаланг вказівного і середнього пальців і покатайте його по столу. Перехрестіть обидва пальці; доторкніться до кульки так, щоб він виявився між перехрещеними пальцями, і знову покатайте його по столу. В першому випадку буде відчуття однієї кульки, у другому – двох.
Перехрещеними пальцями доторкніться до кінчика носа – будете відчувати два кінчика носа. Поясніть отримані результати.
Розділ 3. Аналіз впливу оточуючого середовища на шкіру та загартування шкіри
... ї сторони. Тут починається третій нейрон, по якому імпульси досягають слухової області кори великих півкуль (мал. 5). Крім основного, провідного шляху, що зв'язує периферичний відділ слухового аналізатора з його центральним, кірковим відділом, існують і інші шляхи, через які можуть здійснюватися рефлекторні реакції на роздратування органу слуху у тварини і після видалення великих півкуль. ...
... (кортіїв) орган. Це відбувається на 12-му тижні внутрішньоутробного розвитку. На 20-му тижні починається мієлінізація волокон переддверно-завиткового нерва. Диференціювання клітин у кірковому відділі слухового аналізатора починається в останні місяці внутрішньоутробного розвитку, інтенсивна в перші два роки після народження, а закінчується розвиток кіркового відділу аналізатора до 12...13-річного ...
... можна залишати без догляду, доки її не огляне лікар, оскільки у неї не виключається розвиток негативних процесів, які можуть призвести навіть до зупинки серця. Тема – 2.1.10. Правові основи безпеки життєдіяльності Становлення суверенної України повинно супроводжуватися створенням безпечного стану довкілля, виробництва, побутових умов для життєдіяльності людини. Основне місце в цьому процесі ...
... %), “сантосі” (1,3-1,5 %), “ходейді” (1,2 %). Кофеїн міститься не тільки в кавових зернах, але й у чайному листі, горіхах коли. Спеціалісти вважають, що дві пляшки тонізуючого напою “кока-кола” (із горіхів коли) рівноцінні за своїм впливом на організм людини одній стандартній чашці кави. Не всі знають, що при однаковій масі чай містить кофеїну майже в два рази більше, чим кава. Проте в чашці чаю ...
0 комментариев