4.3 Аналіз впливу складу продукції за віком її випуску на зміни витрат на 1 грн. вартості реалізованої продукції.
У ринкових умовах природним є прагнення підприємств оновлювати склад своєї продукції. На основі маркетингових досліджень підприємство відмовляється від виробництва застарілої продукції і розпочинає виробляти нову ( у нашому прикладі підприємство відмовилось від виробництва продукції Б, це тканини які не користуються особливим попитом. і почало освоювати вироби Є і Ж). При цьому нова продукція в початковий період може мати низьку рентабельність, а тимчасові витрати в подальшому компенсуються. Приклад впливу віку продукції на динаміку її собівартості наведений у табл. 5
Таблиця 5 - Витрати на 1 грн. вартості реалізованої продукції
Група виробів за віком | Попередній період | Звітний період | Зміни показника витрат на 1 грн. (гр.3 : гр. 1) х 100% | ||
коп. | відсоток до першої вікової групи | коп. | відсоток до першої вікової групи | ||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
Є, Ж 1 – 1-2 роки | 97.91 | 100 | 97.0 | 100 | 99.1 |
Г, Д 2 – 2-4 роки | 82.55 | 84.3 | 71.79 | 74.0 | 87.0 |
(Б, В) 3 – 5-7 роки | 100.7 | 102.8 | 95.33 | 98.3 | 94.7 |
А 4 – понад 8 років | 91.05 | 92.99 | 90.00 | 92.8 | 98.8 |
У середньому за всіма віковими групами | 91.52 | 90.00 | 98.3 |
Найменші витрати на 1 грн. реалізованої продукції мають вироби вік яких становить 2 – 4 роки. У цій групі виявились найістотніші зміни витрат за звітний період порівняно з попереднім, а саме: на 13% (100 – 87) при середньому зменшенні на 1.7% (100 – 98.3). Найбільші витрати в попередньому періоді мали вироби, вік яких становив 5-7 років. Один з виробів цієї групи був знятий з виробництва як нерентабельний, що сприяло зменшенню витрат у цій віковій групі на 5.3% (100 – 94.7). Витрати на 1 грн. реалізації нової продукції (Є і Ж) поки що високі, але за рік вони мають зменшитись і відповідно до тенденції з переходом до виробів вікової групи 2 – 4 роки ще більшою мірою зменшаться.
4.4 Аналіз впливу собівартості окремих груп продукції за рівнем їх рентабельності
Для того, щоб виконати такий аналіз, продукцію, яку виробляють поділяють за рівнем рентабельності (щодо середньо галузевого рівня) на групи : нерентабельна (збиткова), низько-, середньо- та високорентабельна. У нашому випадку середньо галузевий рівень рентабельності продукції становить 10%. З огляду на це вироби Г і Д зарахуємо до високорентабельної групи, А – до середньо рентабельної, В, Є та Ж – до низькорентабельної. У звітному періоді нерентабельної продукції не було. Виріб Б як нерентабельний було знято з виробництва. Аналіз впливу планових та фактичних витрат за зазначеними групами продукції наведено у таблиці 6.
Таблиця 6 - Аналіз впливу змін витрат за групами продукції за рівнем їх рентабельності
Група продукції за рівнем рентабельності | Собівартість продукції за звітний період, тис.грн. | Структура випуску, відсоток до підсумку гр. 1 | Відхилення від планового рівня, % (гр. 2 : гр. 1) х 100% - 100% | Внесок до загального зменшення витрат, % (гр. 3 х гр. 4) : 100% | |
планова | фактична | ||||
Низькорентабельні В, Є, Ж | 5135 | 5295 | 56.43 | +3.12 | +1.76 |
Середньо рентабельна А | 1072 | 990 | 11.78 | -7.65 | -0.90 |
Високорентабельні Г, Д | 2893 | 2715 | 31.79 | -6.15 | -1.96 |
Разом | 9100 | 9000 | 100.00 | -1.10 | -1.10 |
Наведені дані свідчать, що найбільшу частку у структурі випуску має низькорентабельна продукція – майже 60%. Незважаючи на вирішальне значення виконання планових завдань для зниження собівартості, саме щодо цієї групи фактичні витрати перевищили заплановані на 3.1%. Загальне зменшення фактичних витрат на 1.1% порівняно з плановими було досягнуто переважно завдяки позитивним змінам у групах продукції середньо рентабельної (на 7.65%) і високорентабельної (на 6.15%). З урахуванням частки кожної групи їх внесок до загального зменшення витрат на 1.1% (див. гр. 5 табл. 6) становить для групи високорентабельної продукції - -1.96, середньо рентабельної - -0.90. низькорентабельної - +1.76. В останній групі є нові вироби (Є і Ж) і слід переконатись, що саме додаткові витрати, які пов’язані з їх освоєнням, спричиняють низьку рентабельність і що така ситуація тимчасова. Стосовно виробу В з цієї самої групи слід переконатися в доцільності його подальшого випуску. При цьому треба також визначити, чи не призведе відмова від певних обсягів виробництва навіть низькорентабельної продукції до не покриття постійних витрат.
... рішень, зв’язаних із регулюванням витрат і з питань інвестиційної діяльності підприємства. Отже, управлінський облік це формування інформації для управління витратами з метою підвищення ефективності функціонування підприємства. Причому, відповідно до Закону «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», підприємства вправі самостійно обирати систему і форми ведення управлінського ...
... вимоги: - простота; - своєчасність; - стандартизація; - виваженість в оцінках; - ясність викладу. РОЗДІЛ 2 ПОСТАНОВКА ЗАДАЧІ ДОСЛІДЖЕННЯ МЕТОДІВ ДІАГНОСТИКИ БАНКРУТСТВА ПІДПРИЄМСТВА 2.1 Економіко-математична модель діагностики банкрутства В процесі вивчення фінансового стану 19 підприємств американський економіст Едуард Альтман звернув увагу на те, що певні комбінації відносних ...
... ємства можна й за рахунок зменшення чи заморожування інших витрат, які не належать до собівартості продукції. 3.3. Залучення інвестицій з метою стабілізації діяльності підприємства Перш ніж здійснювати заходи щодо залучення фінансових ресурсів, необхідних для санації підприємства, слід визначити потребу в капіталі. Потреба в капіталі — це виражена в грошовому еквіваленті потреба підприє ...
... таблиці 7, можна зробити висновки, що у 2007 році відхилення від плану незначні, у 2008 році причинами економії матеріалів стало використання в загальній структурі товару не 76%, а 75,61% матеріалів, у 2009 році витрати матеріалів на ВАТ «Стахановський вагонобудівний завод» більше норми обумовлені незначні прорахунки робітників та загально виробничі витрати. Таблиця 7 – Аналіз використання ...
0 комментариев