2.6 Підсумки економічної ситуації в Україні за перше півріччя 2005 року

(Із виступу Президента України В. Ющенка на розширеному засіданні уряду, присвяченому підсумкам діяльності за перше півріччя 2005 р.)

Як повідомляє всеукраїнське видання журналу “Казна”, Президент України В. Ющенко заявив, що в першому півріччі поточного року більшість завдань, які стояли перед урядом, виконано. Ним було повідомлено, що рівень зростання ВВП становив 4%, а рівень інфляції – 6,4%. Глава держави вважає 4% зростання ВВП “після тих стресів, які сталися в Україні на ринку нафтопродуктів, у галузі металургії і девальвації курсу ” є досить позитивним показником, що “засвідчує високу динаміку української економіки”. “ 4% ВВП для сьогоднішнього стану економіки Східної Європи чи країн СНД – це один із добрих показників,” – сказав він.

Президент також повідомив, що за перше півріччя обсяг промислового виробництва в Україні зріс на 5%, валова продукція сільського господарства – на 6%, експорт товарів і послуг на 10, імпорт – на 26, оборот роздрібної торгівлі – на 19,8%. Реальні доходи населення на січень–травень 2005 року зросли, за інформацією В. Ющенка, на 26,2%, реальна заробітна плата – на 17%, доходи зведеного бюджету – в 1,5 рази, прибуток підприємств – на 40%, інвестиції в основний капітал – на 15%. Він, зокрема, поінформував, що за перше півріччя поточного року середня заробітна плата в Україні зросла на 17%, мінімальна – на 30,8%, мінімальна пенсія – на 16,6% і середня пенсія – на 20,8%. У промисловості заробітна плата зросла на 28,7%, в галузі освіти – на 44,3%, у сфері охорони здоров’я – на 40,3% і в галузі культури – на 56,7%. Крім цього, допомога по догляду за дитиною до трьох років зросла на 12,5%, допомога одиноким матерям на дітей до шести років – на 5,8%, а допомога дітям інвалідам до шести років – у 1,5 рази.

При цьому, зазначив Президент, дуже важливо, що в цей період вдалося втримати контроль за споживчими цінами, і за перше півріччя рівень інфляції в Україні становив 6,4%. “Динаміка інфляції чудова, і це означає, що за останніми викликами контролю за роздрібними цінами завдання виконано,” – сказав В. Ющенко. За його словами, 6,4% інфляції – це той макроекономічний показник, що відповідає ціновій концепції 2005 р.

За січень-червень поточного року інфляція споживчих цін перевищила минулорічну за відповідний період на 2 відсотки (6,4 проти 4,4 відсотка). Тому пріоритетом і надалі має залишатися нормалізація цінового тиску, навіть якщо вона викличе послаблення інших макроіндикаторів. Орієнтація на досягнення нормативного зростання ВВП може погіршити перспективу довготермінового піднесення. Він, як відомо, неможливий при сталому перевищенні інфляцією межі безпечного порогового значення, що становить 10 відсотків. Ціновий тренд у червні залишився низхідним. Якщо у другому кварталі минулого року ціни зросли на рівні попереднього (2,2 відсотка), то цьогоріч майже наполовину повільніше (2 відсотки проти 4,4 відсотки). Як висновок – сформована дезінфляційна тенденція: у другому кварталі споживчі ціни зростали затухаючим темпом (фаза ремісії). Не підтвердилося припущення щодо уповільнення рухливості монетарних агрегатів. Нацбанк дегенерував грошову пропозицію через зменшення чистих нетто-інтервенцій: якщо за шість місяців 2004 року чиста кредитна емісія зросла на 31,7 відсотка, то протягом січня-червня поточного – на 24,2 відсотка. Але фіскальна активність екс-уряду компенсувала таке монетарне стиснення. В цілому монетарно-фіскальне управління сприяло утриманню інфляції під контролем, хоч внесок бюджетної політики мав відмінності.

Але не дивлячись на тогорічній рівень, варто звернути увагу на те, що у минулому році випереджуючими темпами збільшувалися ціни виробників промислової продукції. На протязі дев’яти місяців 2004 року у Донецькій області вони зросли майже на третину, а в цілому за рік на 40%. Зараз, імовірно, відбувається передача на споживчий ринок накопленого інфляційного потенціалу. З’явилися основи запевняти, що він вже вичерпаний: у вересні 2004 року оптові ціни у промисловості області були вищі, ніж у грудні 2004 року, лише на три відсотки. Можливо, і споживчі ціни урівноважаться. Існують також багато факторів, здатних збільшити рівень інфляції. Наприклад, різка зміна збільшення цін на картоплю.


Розділ 3. Інші макроекономічні показники національної економіки

3.1 Безробіття: основні визначення та вимірювання

Другою серйозною макроекономічною проблемою є безробіття. Поняття “повна зайнятість” досить складне у плані визначення. На перший погляд, його можна було б трактувати в тому розуміння, що всі 100% робочої сили мають роботу. Проте це не так. Певний рівень безробіття вважається нормальним і цілком виправданим.

Робоча сила. Особи поза робочою силою. Зайняті. Безробітні. Рівень безробіття

У відповідності з міжнародними стандартами, розробленими у 1983р. Міжнародною організацією праці (МОП), все населення можна поділити на три категорії:

1)   зайняті – це ті люди, які виконують будь-яку оплачувану роботу, а також ті, що мають роботу, але тимчасово не працюють через хворобу, страйк чи відпустку. До цієї категорії належать і ті, хто зайнятий неповний робочий день;

2)   безробітні – ті, хто не має роботи, але шукає її або чекає, щоб повернутися на попереднє місце роботи. Конкретніше: людина вважається безробітною, коли вона відповідає трьом категоріям, які мають місце одночасно:

 - “без роботи”;

 - “робить активні спроби знайти роботу”;

 - “готова відразу ж стати до роботи”.

Зайняті і безробітні становлять робочу силу, або економічно активне населення в даний момент часу;

3)         особи поза робочою силою, або економічно неактивне населення – це перш за все люди у віці до 16 років, а також ті, хто перебуває в спеціалізованих установах (наприклад, психіатричних диспансерах, лепрозоріях, виправних закладах тощо); до цієї категорії належать і особи, що вибули зі складу робочої сили, - дорослі, які потенційно мають можливість працювати, але не працюють і не шукають роботи (навчаються, перебувають на пенсії, надто хворі, щоб працювати, або просто не шукають роботи).

Таким чином,

Населення = Робоча сила + Особи поза робочою силою

Робоча сила = Зайняті + Безробітні

Рівень безробіття визначається відношенням числа безробітних до чисельності робочої сили. Позначається і вимірюється у відсотках:

Рівень зайнятості визначається як частка від ділення числа зайнятих до чисельності населення у віці від 16 років і старше.


Информация о работе «Аналіз економічної нестабільності в Україні»
Раздел: Экономика
Количество знаков с пробелами: 42519
Количество таблиц: 0
Количество изображений: 4

Похожие работы

Скачать
40706
0
0

... їні та його врахування у практичній діяльності органів державного управління. На нашу думку, виконання сукупності завдань на вказаних напрямах дозволить розробити ідеологію формування громадянського суспільства в Україні, яка б базувалася на комплексному розв’язанні проблеми підвищення загальної соціальної однорідності суспільства як цілісного процесу формування середнього класу, громадянського ...

Скачать
196130
12
15

... нововведення, прогрес і процвітання. Інших видів ризику зусиллями уряду або інших організацій можна позбутися, забезпечивши сприятливіший інвестиційний клімат в Україні. Для збільшення інвесторів Україні насамперед потрібно проаналізувати та усунути перешкоди на шляху іноземного інвестування. Це сприятиме розквіту України.[45,102] Компанії при інвестуванні у ту чи іншу країну враховують також і ...

Скачать
55689
1
4

... , а за допомогою перебудови його форм і методів. Антициклічна спрямованість державної політики змінилася антиінфляційною.     Розділ ІІ Економічна нестабільність , її фактори   2.1 Економічна нестабільність і безробіття В умовах ринкової економіки циклічність розвитку характеризується економічною нестабільністю, яка виявляється у зростанні безробіття. Безробіття як економічне явище виника ...

Скачать
60787
11
1

... тісну прив'язку до енергопостачання з цієї країни. По суті, в Україні склалася ненормальна, однобока структура постачання енергоносіїв, яку, на жаль, за роки незалежності нам не вдалося змінити. Економічна криза в Україні спричиняється також повільним та непослідовним проведенням економічних трансформацій. Конкретним механізмом виходу із стану рецесії є проведення курсу жорсткої монетарної полі ...

0 комментариев


Наверх