Навигация
Різновиди безробіття. Повна зайнятість. Природний рівень безробіття. Концепція NAIRU
42519
знаков
0
таблиц
4
изображения
3.2 Різновиди безробіття. Повна зайнятість. Природний рівень безробіття. Концепція NAIRU
Економісти розрізняють три види безробіття: фрикційне, структурне і циклічне.
Економічно активне населення Економічно неактивне
населення
Фрикційне безробіття виникає внаслідок постійного руху населення між регіонами і видами праці, а також у різних стадіях життєвого циклу. Навіть якщо економіці притаманна повна зайнятість, завжди існують люди, які шукають роботу (після закінчення навчання або через переїзд в інше місце, через пошук роботи, яка відповідала рівневі їхньої кваліфікації чи уподобанням). Цей різновид безробіття вважається неминучим і певною мірою бажаним.
Структурне безробіття означає невідповідність між пропозицією праці та попитом на робочу силу. Така невідповідність виникає у зв’язку з технологічними змінами у процесах виробництва, коли попит на один різновид праці зростає, тоді як на інший зменшується, а пропозиція не може швидко пристосовуватися до цього. Структурна незбалансованість між видами діяльності виникає, коли, наприклад, одні сектори економіки розширюються, а в інших скорочуються обсяги виробництва (скажемо, попит на працю набірника в друкарні різко скоротився у зв’язку з переходом до комп’ютерного набору інформації; механізація та автоматизація виробничих процесів витісняє некваліфіковану і малоосвічену робочу силу). Структурне безробіття теж вважається неминучим.
Різниця між фрикційним і структурним безробіттям не дуже виразна. Суттєва відмінність полягає в тому, що “фрикційні” безробітні мають навички, які вони можуть продати, а “структурні” безробітні не можуть відразу отримати роботу без перепідготовки, додаткового навчання, а інколи і зміни місця проживання. Структурне безробіття характеризується більшою тривалістю, а тому вважається серйознішою проблемою у порівнянні з безробіттям фрикційним.
До циклічного безробіття призводить спад виробництва, тобто та фаза економічного циклу, яка характеризується недостатністю сукупних витрат. Коли сукупний попит на товари і послуги зменшується, зайнятість скорочується, а безробіття зростає. В період економічного спаду циклічне безробіття доповнює фрикційне і структурне, а в періоди циклічного підйому воно відсутнє.
Повна зайнятість не означає абсолютної відсутності безробіття. Економісти розглядають фрикційне та структурне безробіття як абсолютно неминуче; отже, “повна зайнятість” не означає стопроцентну зайнятість робочої сили. Рівень безробіття за умов повної зайнятості дорівнює сумі рівнів фрикційного та структурного безробіття. Цей показник називають також природним рівнем безробіття і відповідає потенційному ВВП. Ця концепція в 1968 році вперше була запропонована Мілтоном Фрідманом незалежно від нього була розроблена Едмундом Фелпсом із Колумбійського університету. Слово “природний” тут означає, що фрикційне та структурне безробіття є неминучим тоді як циклічне безробіття можна побороти за допомогою засобів макроекономічної політики.
Різниця між фактичним та природним рівнем безробіття дає показник циклічного безробіття.
Ряд економістів вважають неприйнятним використання терміна “ природний ” стосовно безробіття, спричиненого структурними зрушеннями. Ось чому в макроекономічній літературі використовують як синонім ще й інший термін – ( Non-Accelerating Inflation Rate of Unemployment ), котрий зосереджує увагу на тому, що рівень природного безробіття відповідає станові макроекономічної рівноваги, при якому фактична інфляція дорівнює очікуваній.
Основними причинами існування стійкого рівня безробіття є
- виплата допомоги по безробіттю
- “ жорсткість ” заробітної плати.
Встановлення і ви плата допомог по безробіттю підвищують природний його рівень, оскільки полегшують долю безробіття.
При визначенні ймовірності того, чи стануть працівники безробітними, і якщо так, то чи довго лишатимуться ними, вчені розраховують коефіцієнт заміни. Він визначається співвідношенням доходу людини за умови, що вона безробітна, і доходу ( після сплати податків ) , коли ж ця людина працює.
Допомога по безробіттю сприяє підвищенню його природного рівня, тому що:
- виплата допомоги по безробіттю дає людині можливість довше підшукувати собі роботу. Коли суми такої допомоги досить великі, безробітний не поспішатиме з пошуком роботи, оскільки не дуже скрутним за таких умов буде його життя. Чим більше коефіцієнт заміни, тим менш нагальна потреба шукати роботу;
- або одержувати допомогу по безробіттю, людям слід належати до “робочої сили”, тобто шукати роботу, навіть якщо вони насправді не хочуть працювати. Тоді їх враховують як безробітних. Якби допомоги по безробіттю не було, то окремих людей не зарахували б у складі робочої сили, і тоді “вимірюваний” рівень безробіття був би нижчий.
Незважаючи на те, що виплати допомоги по безробіттю підвищують природний рівень, скасувати такі виплати не можна. Якщо ми хочемо, аби трудові ресурси в економіці ефективно перерозподілялися, людям треба дати певний час для пошуків роботи. Було б недоцільно змушувати кваліфікованого робітника, щойно він втратив роботу, ставати до нової, некваліфікованої, бо він не може дозволити собі бути безробітним і втрачати час на пошуки роботи. Отже, навіть з погляду економічної ефективності, зводити виплати допомоги по безробіттю до нуля – не ідеальне рішення.
Ще одним фактором, який впливає на рівень безробіття, є так звана “жорсткість” заробітної плати, тобто її нездатність до гнучкої зміни.
Механізм впливу мінімальної заробітної плати на зайнятість і безробіття зображено на малюнку .
Спочатку уявимо, що мінімальної заробітної плати не існує. Рівні зайнятості та безробіття визначаються попитом і пропозицією. Рівноважне значення заробітної плати, при якому зайнято N0 осіб, дорівнює W0 (точка E, що відповідає природному рівневі безробіття). Нехай потім вводиться мінімальна заробітна плата WMIN. Мінімум перебуває на рівні, який перевищує величину заробітної плати, за умови, коли ринок праці у стані рівноваги. За такого рівня заробітної плати попит на працю становить лише N1 і така ж кількість працівників зайнята. Але за такого рівня мінімальної заробітної плати бажає працювати N2 осіб. Таким чином, мінімальна заробітна плата підвищує безробіття на (N2-N1) осіб. Вона також скорочує зайнятість на (N0-N1) працівників.
“Застигання” ринку праці в нерівноважному стані пов’язане із:
1) законодавчим встановленням мінімуму заробітної плати;
2) фіксацією рівня заробітної плати в колективних договорах з профспілками;
3) “стимулюючою заробітною платою”, яка встановлюється і підтримується фірмами для залучення кваліфікованої робочої сили, скорочення плинності кадрів та підвищення рівня продуктивності праці.
Рівень безробіття дуже відрізняється, залежно від груп населення за віком і професійним досвідом. Зокрема, рівень безробіття серед молоді набагато вищий, ніж в інших вікових групах. Тенденція до зростання природного рівня безробіття в довгостроковому періоді пов’язана із:
- збільшенням частки молодощі в складі робочої сили;
- збільшенням частки жінок у складі робочої сили;
- прискоренням структурних зрушень в економіці;
- підвищенням рівня життя і намаганням “почекати” на гарні робочі місця.
Економічні та соціальні втрати від безробіття. Закон Оукена
Надмірне безробіття призводить до значних економічних та соціальних втрат. Головна “ціна” безробіття - не випущена продукція. Коли економіка не в змозі створити достатню кількість робочих місць для всіх, хто хоче і може працювати, потенціальне виробництво втрачається безповоротно. Безробіття надає змоги постійно рухатися вгору по кривій своїх потенційних можливостей. Цю втрачену продукцію визначили як розрив ВВП. Чим більше рівень безробіття, тим значнішим буде відставання ВВП.
Відомий дослідним в царині макроекономіки Артур Оукен математично виразив зв’язок між рівнем безробіття та відставанням в обсязі виробленого ВВП. Цей зв’язок відомий нині як закон Оукена.
3.3 Аналіз безробіття в Україні
Одна з найбільш гострих соціально – економічних проблем є забезпечення зайнятості населення. На початку 2005 року у центрах зайнятості Донецької області було зареєстровано 64,3 тисячі безробітних, або 2,3 відсотки населення працездатного віку. Але більшість, не маючи роботу вважають за краще шукати роботу самостійно, не звертаючись за допомогою до державних установ
Для отримання повної інформації про стан ринку праці, органами державної статистики з 1995 року проводяться вибіркові обстеження економічної активності населення. Згідно з методологією Міжнародної Організації Праці, економічно активними особами вважаються чоловіки і жінки в віці від 15 до 70 років, які пропонують свою робочу силу. На відміну від економічно неактивного населення, до якого відносяться діти шкільного віку, студенти, пенсіонери, непрацездатні особи за інвалідністю, а також зайняті у домашньому господарстві особи та інші, вони потребують працевлаштування. Чисельність економічно активного населення Донецької області
Заключення
Задача перетворення економіки України в сучасну соціально орієнтовану ринкову модель з оптимальною структурою динамічного розвитку приводить нас до наступних висновків :
1) Зовнішнім проявом інфляції стає загальне зростання цін. Швидкість їх зростання визначається індексом цін.
2) Існує дві головні причини інфляції : надмірний попит і зростання витрат.
3) Інфляція приводить до негативних наслідків, серед яких знецінення заощаджень, скорочення рівня споживання, поглиблення майнової нерівності, зникнення стимулів до продуктивної праці, гальмування технічного прогресу, втрата цінами своєї регулюючої ролі, необхідність переходу до адміністративних методів регулювання економіки.
4) До стратегічних антиінфляційних заходів відносяться : обмеження кількості грошей в обороті за допомогою жорсткої державної політики в цій сфері, ослаблення інфляційного очікування за умови зростання довіри населення до уряду і підприємців, скорочення дефіциту бюджету, протидія зовнішньому інфляційному впливу, підвищення курсу національної валюти. До тактичних інфляційних заходів відносяться : підвищення рівня товарності господарства, роздержавлення економіки, стимулювання імпорту, обмеження ліквідності грошей.
Як висновок були виявлені такі тенденції. За даними масової інформації інфляція, як макроекономічний показник, порівняно з минулим роком досягає темпів значного росту і складає 11,6 відсотка. Порівняно з першим півріччям 2005 року цей показник збільшився на 5,2 відсотка, а порівняно з 2004, на 7,2 відсотка. Порівняно з цими показниками прожитковий мінімум складає на одну працездатну особу 386,73 грн. За останні місяці на деяких підприємствах (а також і на підприємствах нашого міста ) була нарахована компенсація за підвищення рівню інфляції, а відповідно і цін.
Список використаної літератури
1. Антонюк В.П., Рыбникова Г.И. Макроэкономика. Курс лекций. – Донецк, 1994.
2. Гладких Д. Бюджетный дефицит как фактор инфляции. – " Экономика Украины", 1998, №11.
3. Конюхова З.П., Носова О.В. Инфляция: конспект лекций. – Харьков, 1994.
4. Макаров Д. Экономические и правовые аспекты теневой экономики в России. – " Вопросы экономики", 1998, №3.
5. Соколик М. Оценка бедности в Украине в 1995-1996 годах. – "Экономика Украины", 1998, №1.
6. Черняк В. Как лечить инфляцию. – "Голос Украины", 1994, №3.
7. Савчук М. Инфляция в Украине: причины и состояние. – " Экономика Украины", 1994, №2.
8. Можина М. Анализ дифференциации доходов населения. – "Экономист", 1995, №1, с.33-42.
9. Смирнова И. Регулювання доходів населення як елемент соціальної політики. - "Экономист", 1994, №1, с.62-70.
10. Усов В.В. Деньги. Денежное обращение. Инфляция. – М., 1999.
11. Піддубник І. Інфляція : причини, наслідки, методи регулювання. – К., 1993.
Похожие работы
... їні та його врахування у практичній діяльності органів державного управління. На нашу думку, виконання сукупності завдань на вказаних напрямах дозволить розробити ідеологію формування громадянського суспільства в Україні, яка б базувалася на комплексному розв’язанні проблеми підвищення загальної соціальної однорідності суспільства як цілісного процесу формування середнього класу, громадянського ...
... нововведення, прогрес і процвітання. Інших видів ризику зусиллями уряду або інших організацій можна позбутися, забезпечивши сприятливіший інвестиційний клімат в Україні. Для збільшення інвесторів Україні насамперед потрібно проаналізувати та усунути перешкоди на шляху іноземного інвестування. Це сприятиме розквіту України.[45,102] Компанії при інвестуванні у ту чи іншу країну враховують також і ...
... , а за допомогою перебудови його форм і методів. Антициклічна спрямованість державної політики змінилася антиінфляційною. Розділ ІІ Економічна нестабільність , її фактори 2.1 Економічна нестабільність і безробіття В умовах ринкової економіки циклічність розвитку характеризується економічною нестабільністю, яка виявляється у зростанні безробіття. Безробіття як економічне явище виника ...
... тісну прив'язку до енергопостачання з цієї країни. По суті, в Україні склалася ненормальна, однобока структура постачання енергоносіїв, яку, на жаль, за роки незалежності нам не вдалося змінити. Економічна криза в Україні спричиняється також повільним та непослідовним проведенням економічних трансформацій. Конкретним механізмом виходу із стану рецесії є проведення курсу жорсткої монетарної полі ...
0 комментариев