Експлуатаційні витрати судна та їх структура

1.2. Експлуатаційні витрати судна та їх структура

Виробничі показники роботи судна включають виробничі і фінансово-економічні показники, які складають систему експлуатаційно-економічних показників. Вони служать для рейсового плавання, аналізу і оцінки праці колективу судна.

Найважливішими показниками роботи судна є:

Виробничі показники за об'ємом транспортної роботи в нормо-годинах і об'єм перевезень у фізичних тоннах;

Економічні показники по доходах і витратах;

Розрахункові показники, які показують використання судна по навантаженню, швидкості, часу, продуктивності праці, собівартості і рентабельності.

Вихідним документом для розрахунку виробничих показників роботи судна є графік руху флоту. Тут приводяться технічні і технологічні норми на всі операції транспортного процесу (рух, обробки і обслуговування судів в портах).

Витрати з утримання судна в процесі експлуатації називаються експлуатаційними. Їх величина залежить від типу і потужності судна, тривалості експлуатаційного періоду, цін на паливо, мастило і інші матеріали, чисельності і посадових окладів членів екіпажу, співвідношення часу, витраченого на рух і стоянки, встановлених норм амортизаційних відрахувань і інших показників.

Пароплавство і командний склад флоту повинні бути зацікавлені в тому, щоб витрати з утримання судна були якомога меншими.

Експлуатаційні витрати судна складаються з наступних статей витрат:

 заробітна плата (основна і додаткова);

 відрахування до соціальних фондів споживання;

 витрати на раціон колективного харчування;

 витрати на паливо;

витрати на мастило;

 вартість навігаційних матеріалів;

 витрати на знос малоцінного і швидкощношувального інвентаря;

 витрати на зимовий ремонт;

 витрати на навігаційний ремонт;

 витрати на зимовий відстій;

 амортизаційні відрахування;

. витрати на комплексне обслуговування флоту;

 суднові збори на навігаційне обслуговування;

 інші прямі витрати.

Підсумовуючи ці витрати грошових коштів по всіх статтях, визначаються загальні експлуатаційні витрати по судну.

1.3. Дати вірну відповідь на тест і її обґрунтувати

В основу економічного підходу до обліку поточних витрат підприємства покладено:

А) витрати, які оцінюють фактичне використання ресурсів у поточних цінах придбаних ресурсів;

Б) витрати, пов’язані з формуванням персоналу підприємства;

В) витрати втрачених можливостей, тобто сума грошей, яку можна було б отримати при більш ефективному використанні ресурсів.

Економічний підхід до визначення витрат походить з їх економічної природи (як витрати на просте відтворення ресурсів, що використовуються), а не з характеру та джерел відшкодування. При економічному підході до складу поточних витрат необхідно включати всі витрати, пов'язані з поточною діяльністю підприємства, в тому числі і непродуктивні витрати у зв'язку з порушеннями у виробничо-технологічному процесі, незбалансованою структурою ресурсів, що використовуються тощо. Такий підхід відповідає інтересам власників підприємства, тому що характеризує весь обсяг фактично понесених витрат, пов'язаних із здійсненням поточної діяльності, а отже, дає змогу визначити реальний фінансовий результат діяльності підприємства.

За економічною сутністю поточні витрати підприємства являють собою сукупність затрат живої та уречевленої праці на здійснення поточної торговельно-виробничої діяльності підприємства; а за натурально-речовим складом - спожиту частину матеріальних, трудових та фінансових ресурсів.

Таблиця 1 Визначення поняття витрат підприємства

№	Джерело	Поняття
1	2	3
1	Економічна теорія	Витрати - це виражені у грошовій формі витрати різних ресурсів (праці, сировини, матеріалів, основних засобів, фінансових ресурсів) у процесі виробництва, обігу і розподілу продукції, товарів
2	П(С)БО 1 „Загальні вимоги до фінансової звітності". З „Звіт про фінансові результати", 16 „Витрати"	Витрати - зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками)
3	Методичні рекомендації з формування складу витрат та порядку їх планування в торгівельній діяльності, затверджено наказом Міністерства економіки з питань європейської інтеграції України від 22.05.2002р. №145	Поточні витрати підприємства в торгівлі - це грошове відбиття живої та уречевленої праці на здійснення поточної торгівельно-виробничої діяльності підприємства, що за натурально-речовим складом становлять частину матеріальних, нематеріальних трудових та фінансових ресурсів
4	Закон України „Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97р. №283/97-ВР зі змінами та доповненнями	Валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності

Витрати – це грошова форма витрачених за певний період задіяних чинників виробництва, необхідних для здійснення підприємництвом своєї виробничої і реалізаційної діяльності.

Проте, в бухгалтерському обліку ми користуємось П(С)БО 16 "Витрати". Згідно цього положення витрати визнаються за наступних умов:

1. Зменшення активів або збільшення зобов'язань, яке призводять до зменшення власного капіталу підприємства.

2. Визнання на підставі систематичного і раціонального розподілу економічних вигод, які забезпечує актив протягом декількох звітних періодів (наприклад, нарахування амортизації основних засобів, нематеріальних активів, тощо).

3. Негайне визнання, якщо економічні вигоди не відповідають критеріям активів підприємства (наприклад, уцінка товарів, створення резерву сумнівних боргів).

4. Можлива достовірна оцінка суми витрат.

Дотримання цієї умови означає, що оцінка витрат відбувається на підставі положень національних стандартів.

2. Практична частина

 

2.1. Вирішити завдання

Обчислити час рейсу судна (t_p). Вантаж – обладнання вагою Q_п = 19000тн. Судно робить простий рейс між двома портами. Чиста вантажопідйомність Д_ч = 20000тн. Відстань між портами L = 1420 миль. Швидкість в вантажі V_в = 15,3 милі/год. Час проходу каналів та вузькостей 0,7 діб. Норма завантаження в Одесі М_з = 2400 тн/доб., норма розвантаження в Неаполі М_р = 2500 тн/доб. Простої у Неаполі (t_пр = 0,8 діб). Визначити резерви підвищення ефективності праці судна в рейсі.

Розв’язання

За простою формулою час рейсу судна – це відношення відстані до швидкості проходження цієї відстані.

Але слід враховувати коригування показника на тривалість проходу вузькостей та каналів. Обчислимо показник часу рейсу:

Під резервами підвищення ефективності праці розуміють відшукання невикористаних можливостей збільшення обсягу і підвищення якості праці судна за рахунок економного витрачання матеріально-технічних ресурсів, усунення будь-яких виробничих втрат, використання повного обсягу можливостей. Таким чином, резерв підвищення ефективності праці судна в рейсі можна визначити наступним чином:

Отже, враховуючи неповне завантаження судна (на 1000 тн. менше за чисту вантажопідйомність), можна збільшити ефективність роботи судна в рейсі на 2,5 тн./доб.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. В. В. Винников, Е. Д. Крушкин, Н. А. Лущан «Экономика, организация и планирование работы морского транспорта». М. – «Транспорт». – 2001, 359 с.

2. Захаров В.Н., Зачесов В.П., Малышкин А.Г. Организация работы флота, - М.: Транспорт, 1994.

3. Ирхин А. П., Суворов В. С., Щепетов В. К. Управление флотом и портами: Учебник для вузов Под ред. А.П. Ирхина, - М; Транспорт, 1986

4. Калюга Є.В. Фінансово-господарський контроль у системі управління: Монографія. -К.: Єльга, Ніка -Центр, 2002/

5. Бланк И.А. Управление предприятием. — М.: Ассоциация авторов и издатилей «Тандем». Изд-во ЭКМОС, 1998.

6. Бутинец Ф.Ф. Бухгалтерський і управлінський облік Навч. посібник./ Ф.Ф. Бутинець, Л.В. Лижевська, Н.В. Герасимчук. – Житомир: ЖІТІ, 2000.

7. Бухгалтерський фінансовий облік. Підручник./ За ред. проф Ф.Ф. Бутинця, – Житомир: ЖІТІ, 2000.

8. Горщар В. 1С: Облік витрат на виробництво продукції // Бухгалтерія – 2003-№35

9. Дорфман В. Облік матеріальних витрат у промисловості // Дебет-Кредит – 2002 - №10

10. Іванов Ю., Котлярів Є. Реформована собівартість (калькулювання у прмисловості) // Бухгалтерія – 2001– №20/1