Загальна характеристика комунального підприємства Сумської обласної ради "Підприємство виробничо-технологічної комплектації"

Зміст

1. Охорона праці на підприємстві

1.1 Умови та охорона праці

1.2 Заходи з охорони праці на підприємстві

1.3 Програма вступного інструктажу

1.4 Заходи з техніки безпеки на підприємстві

1.5 Протипожежна техніка безпеки

2. Загальна характеристика підприємства

2.1 Про створення «ПВТК»

2.2 Види діяльності за КВЕД

2.3 Предмет діяльності підприємства

3. Структура управління

4. Роботи з енергозбереження на підприємстві

5. Техніко-економічні показники основного енергоспоживаючого обладння та контрольно-вимірювальних приладів

5.1 Газові котли

5.2 Лічильники електроенергії

5.3 Лічильники води

6. Індивідуальне завдання. Системи та прилади обліку ПЕР, які випускаються в Україні та закордоном

8. Список літературних джерел

1. Охорона праці на підприємстві

1.1 Умови та охорона праці

В цілях забезпечення здорових та безпечних умов праці, зниження виробничого травматизму адміністрація забовязується:

Забезпечити фінансування всіх робіт та заходів по охороні праці і техніці безпеки.

Проводити щоквартальний аналіз виробничого травматизму і професійних захворювань з розробкою заходів та конкретних завдань про їх попередження та зниженню. Фінансувати медогляд водіїв в встановлені строки.

Додержуватись законодавчих і нормативних актів по охороні, безпеці праці (ст. КЗпП України « Закон про охорону праці»), своєчасно розробляти і переглядати нормативно-технічну документацію по охороні праці. Забезпечити працюючих правилами, стандартами, нормами, положеннями, інструкціями та іншими нормативними документами.

Своєчасно забезпечувати працюючих спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту згідно Типових норм, здійснювати належний догляд за ними та зберіганням згідно діючим правилам.

У зв`язку із введенням у дію Закону України «Про загальнообов`язкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які причинили втрату працездатності» завести реєстри потерпілих на виробництві, підготувати необхідні документи для передачі їх фонду соціального страхування України.

Не допускати утворення заборгованості з виплати допомоги та компенсації шкоди відповідно до ст.11 Закону України « Про охорону праці» потерпілим на виробництві, які через нещасні випадки і професійні захворювання отримали стійку втрату працездатності та сім`ям загиблих на виробництві.

1.1      Заходи з охорони праці на підприємстві

Загальні положення:

– вступний інструктаж. Проводиться інженером служби охорони праці. Вступний інструктаж по охороні праці проводиться зі всіма працівниками, що знов приймаються на роботу, незалежно від їх освіти, стажу роботи для даної професії або посади, характеру майбутньої роботи. Також він проводиться з працівниками, що відряджаються в організацію, і працівниками сторонніх організацій, що виконують роботи на виділеній ділянці, освітніх установ, що вчаться, проходять виробничу практику і інших осіб що беруть участь у виробничій діяльності організації;

– первинний інструктаж на робочому місці. Проводиться керівником підрозділу;

– періодичний інструктаж проводиться 1 раз в 6 місяців, якщо робота пов’язана з підвищеною небезпекою – 1 раз в 3 місяці;

– позаплановий інструктаж проводиться керівником підрозділу при зміненні умов праці, зміненні технологічного процесу, при порушенні правил охорони праці і технологічного процесу;

– цільовий інструктаж. Проводиться керівником підрозділу при аваріях, стихійних лихах;

– проходження робітником обов’язкового медоглядів (попередній, періодичний). Особи молодше 21 року проходять медогляд кожен рік не залежно від професії;

– інструктажі з питань трудового розпорядку та дисципліни, а також по існуванню для кожної спеціальності інструменту.

Інструктажі проводяться з обов’язковим записом в журналі обліку інструктажів.

1.3 Програма вступного інструктажу

Загальні відомості про підприємство, характерні особливості виробництва, об'єкти підвищеної небезпеки.

Загальні правила поведінки працівників на території підприємства виробничо-технологічної комплектації, у виробничих і допоміжних приміщеннях. Розміщення основних цехів і допоміжних ділянок, безпека руху на території підприємства виробничо-технологічної комплектації.

Основні положення Закону України „Про охорону праці", Кодексу законів про працю, і нормативних актів про охорону праці. Вирішення спірних питань між працедавцем і працівником на підприємстві.

Законодавство про охорону праці ґрунтується на Конституції України і складається із Закону України «Про охорону праці», Кодексу законів про працю (КЗОП), Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків і професійних захворювань", інших нормативних правових актів України.

Дія законодавства поширюється на всіх юридичних і фізичних осіб які відповідно до законодавства використовують найману працю, і на тих, що працюють.

Кожен працівник має право на:

– надання йому роботи, обумовленої трудовим договором;

– робоче місце, відповідне вимогам охорони праці;

– обов'язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань відповідно до законодавства України;

– надання достовірної інформації від працедавця, відповідних державних органів про умови і охорону праці на робочому місці, про існуючий ризик пошкодження здоров'я, а також про заходи по захисту від дії шкідливих або небезпечних виробничих чинників;

– відмова від виконання робіт в разі виникнення небезпеки для його життя і здоров'я унаслідок порушення вимог охорони праці, за винятком випадків, передбачених законами, до усунення такої небезпеки;

– забезпечення засобами індивідуального і колективного захисту працівників відповідно до вимог охорони праці за рахунок засобів працедавця;

– забезпечення безпечним методам і прийомам праці за рахунок засобів працедавця;

– професійну перепідготовку за рахунок засобів працедавця у випадках, визначених законодавством України.

– участь через своїх представників в розслідуванні нещасного випадку на виробництві, що стався з ним, або його професійного захворювання;

– позачерговий медичний огляд (обстеження) відповідно до медичних рекомендацій із збереженням за ним місця роботи (посади) і середнього заробітку на час проходження вказаного медичного огляду;

– компенсації, встановлені законодавством України, колективним договором, трудовим договором, якщо він здобув на важких роботах і роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці.

Працівник зобов'язаний:

– дотримувати вимоги інструкції по охороні праці, правила внутрішнього трудового розпорядку;

– правильно застосовувати засоби індивідуального і колективного захисту;

– проходити: навчання безпечним методам і прийомам виконання робіт, інструктаж по охороні праці, стажування на робочому місці і перевірку знань вимог охорони праці;

– якнайшвидше сповіщати свого безпосереднього або вищестоящого керівника про будь-яку ситуацію, яка загрожує життю і здоров'ю людей, про кожен нещасний випадок, що стався на виробництві, або про погіршення стану свого здоров'я, у тому числі про прояв ознак гострого професійного захворювання;

– проходити обов'язкові попередні (під час вступу на роботу) і періодичні (протягом трудової діяльності) медичні огляди.

Основні небезпечні чинники характерні для підприємства, особливості їх дії на працівника. Методи і способи попередження нещасних випадків і профзахворювань. Засоби індивідуального колективного захисту. Порядок видачі.

До зон небезпечних виробничих чинників, що постійно діють, відносяться робочі місця, проходи і проїзди до них, що знаходяться:

– поблизу неізольованих частин електроустановок;

– ближче 2 м від неогороджених перепадів по висоті на 1,3 м і більш;

– в місцях, де містяться шкідливі або небезпечні речовини в концентраціях вище гранично допустимих або присутні небезпечні і шкідливі фізичні чинники з параметрами вище гранично допустимих рівнів.

До зон потенційно небезпечних виробничих чинників слід відносити не огородженні і незахищені:

– ділянки і території поблизу будівлі, що будується (споруди);

– поверхи (яруси) будівель і споруд, над якими виконуються роботи;

– зони переміщення машин, механізмів, технологічного устаткування або частин, вузлів, деталей, робочих органів;

– зони, над якими відбувається переміщення вантажів вантажопідйомними кранами;

– зони розташування устаткування з отруйними, агресивними, легкозаймистими, радіоактивними, вибуховими і тому подібними небезпечними речовинами, а також зони, де персонал може попасти під дію небезпечних і шкідливих чинників.

Безпека експлуатації електроустановок забезпечується:

– вживанням надійної ізоляції струмопровідних частин і надійного захисного заземлення (занулення) електроустановок;

– вживанням надійного і швидкодіючого автоматичного відключення при пошкодженні ізоляції електроустановок;

– широким використанням захисних засобів, попереджувальних написів, плакатів, блокувань;

– вживанням зниженої напруги (малої напруги) до 42 В і на особливо небезпечних ділянках - до 12 В;

– вживанням додаткової (подвійною, посиленою) ізоляції;

– вживанням електричного розділення мереж, захисного відключення.

Сучасні засоби індивідуального захисту розділяються залежно від призначення на наступні класи:

– костюми ізолюючі (пневмокостюми, скафандри);

– засоби захисту органів дихання (протигази, респіратори)

– одяг спеціальний захисний (кожухи, кожушки, жилети, фартухи і т. д.);

– засоби захисту ніг (чоботи, черевики, боти і т. д.);

– засоби захисту голови (каски захисні, шлеми і так далі);

– засоби захисту особи (щитки захисні);

– засоби захисту очей (окуляри захисні);

– засоби захисту органів слуху (шлеми, навушники);

– засоби захисту від падіння з висоти і інші запобіжні засоби (запобіжні пояси і так далі);

– засоби дерматологічні захисні (захисні і оновлюючі засоби, очисники шкіри);

– засоби захисту комплексні (конструктивні пристрої забезпечують захист двох і більше органів).

Засоби колективного захисту залежно від призначення підрозділяються на класи:

– засоби нормалізації освітлення приміщень і робочих місць;

– засоби захисту від електричного струму і підвищеного рівня статичного електричного струму;

– засоби захисту від дії механічних чинників;

– засоби захисту від хімічних чинників;

– засоби захисту від падіння з висоти;

– засоби захисту від знижених і підвищених температур, температурних перепадів повітря і устаткування.

Основні вимоги виробничої санітарії і особистої гігієни.

Створення нормальних побутових умов на виробництві, своєчасне і якісне забезпечення тих, що працюють санітарно-побутовими приміщеннями має особливе значення.

Підприємства і організації повинні мати вбиральні, душові, умивальники і т.д. Відстань від робочих місць у виробничих будівлях до убиралень, курильних, приміщень для обігріву, душових, питних приймається не більше 75 м, а від робочих місць на майданчику підприємства - не більше 150 м.

Основні причини нещасних випадків. Обставини і причини окремих характерних НС які сталися на підприємстві унаслідок порушення вимог безпеки.

Основними причинами нещасних випадків є:

– невідповідність технологічного процесу правилам і нормам по охороні праці;

– відсутність технологічних карт, заходів, що забезпечують безпечні і здорові умови праці;

– відсутність належного керівництва і технагляду за дотриманням норм технічної експлуатації, техніки безпеки, внутрішнього трудовою розпорядку і санітарних правил при виконанні робіт;

– низька трудова дисципліна;

– недоліки в організації робочого місця і незадовільний його стан (захаращення робочих місць, проходів, розкиданими матеріалами, виробами, устаткуванням і відходами виробництва, відсутність планування і незадовільний вміст території, поганий стан пола, перекриттів, безсистемне розташування устаткування.)

– нераціональне освітлення.

– незадовільний стан вантажних майданчиків.

– несправний стан або відсутність допоміжних пристроїв.

– відсутність або недостатність інструктажу і навчання, робітників правилам техніки безпеки і виробничої санітарії.

– обслуговування агрегатів без спеціального навчання і належного оформлення отриманих знань (відсутність прав, посвідчень).

– низька кваліфікація адміністративного апарату, що здійснюють керівництво роботами.

– не використання, несправність спецодягу, спецвзуття і індивідуальних захисних пристосувань.

– грубе порушення правил техніки безпеки, допущене не з вини адміністрації (нещасні випадки, що сталися з вини сторонніх організацій)

– конструктивні недоліки устаткування, обгороджувань, приладів, апаратів.

– відсутність або недостатність засобів механізації важких і небезпечних операцій.

– відсутність пристроїв, що захищають, на небезпечних ділянках роботи.

– порушення правил електробезпеки, відсутність пристроїв, що захищають частини устаткування, відсутність або погану якість заземлення і т.д.

– несправний стан механізмів, пристроїв і пристосувань до них.

– несправний стан технологічного устаткування, включаючи змінний інструмент, огороджування і пристосування.

– несправний стан ручного або переносного механізованого інструменту.

– не дотримання габаритів (у складських приміщеннях, проїздах, проходах і тому подібне).

– відсутність сигналізації (блокування і тому подібне);

– Перевезення людей на не обладнаному транспорті.

Порядок розслідування і оформлення НС і профзахворювань. Розслідування нещасних випадків на виробництві провадиться згідно "Порядку розслідування і обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві", затвердженому КМУ від 25.10.04 р. № 1112.

Розслідуванню і обліку відповідно до справжнього положення підлягають нещасні випадки, що сталися на виробництві з працівниками і іншими особам при виконанні ними трудових обов'язків і роботи за завданням організації.

Пожежна безпека. Способи і методи попередження пожеж, вибухів і аварій. Дії персоналу при їх виникненні. Способи вживання первинних засобів пожежогасінні.

Перша допомога постраждалим. Дії працівників при виникненні НС.

Похожие работы

Аналіз стану електронної торгівлі в агропромисловому комплексі України

Скачать

152581

11

12

... івельною системою, Ваше підприємство зможе отримати всі позитивні результати, які дані рішення можуть принести. ВИСНОВКИ В дипломній роботі проведено аналіз стану електронної торгівлі в агропромисловому комплексі України і встановлено наступне: 1. Електронна торгівля – оптова, роздрібна торгівля, що характеризується замовленням, покупкою, продажем товарів з використанням інформаційних ...