Аналіз наслідків монетарної політики за допомогою моделі грошового ринку (МД-МS). Ліквідна пастка

19. Аналіз наслідків монетарної політики за допомогою моделі грошового ринку (МД-МS). Ліквідна пастка

Монетарну політику можна поділити на стимулюючу або експансіоністську та рестрективну або рецесійну, спрямовану на зменшення інфляції.В короткостроковому періоді експансіоністська монетарна політика викликає (мал.25 – грошовий ринок, крива інвестиційного попиту, мал.26 – модель АД-АS, або товарний ринок.У-це ВВП, р-рівнеь цін)

Центральний банк збільшує пропозицію грошей з SМ1 до SМ2, що веде до збільшення ставки відсотку. Це стимулює збільшення інвестицій і веде до збільшення сукупного попиту АД. АД1 буде зміщуватись до АД2. Зі збільшенням обсягів виробництва У1 зміщується до У2. ВВП збільшується і відповідно збільшується потреба у грошах і попит на гроші збільшується з ДМ1 до ДМ2. Наслідками такої монетарної політики є: ріст ВВП, ріст рівня цін, і зменшення ставки відсотку. Наслідками рецесійної монет.політики в короткостроковому періоді є: ставка відсотку зросте, зменшення ВВП, зменшення рівня цін. Довгостроковий період. Експансіоністська монетарна політика буде мати наслідки: (мал.27 – грошовий ринок, крива інвестиційного попиту, мал.28 – модель АД-АS, або товарний ринок.У-це ВВП, р-рівень цін).

Збільшення маси грошей в довгостроковому періоді, яке мало наслідком початково становлення рівноваги у т.В, так як зріс рівень цін з т.Р1 до Р2, що означає збільшення одночасно рівня витрат, то крива крива короткострокової сукупної пропозиції зміщується ліворуч вгору і відповідно забезпечує ще більший ріст цін Р3, обсяг виробництва скорочується до попереднього рівня У1, але збільшується номінальний обсяг виробництва. Це означає, що збільшуються потреби в грошах і попит на гроші зростає. Нова рівновага встановлюється у т.С, що відповідає початковому рівню відсоткової ставки. Інвестиції зменшуватимуться. Наслідки експанс. Монет політики: рівень цін зростає пропорційно початковому приросту маси грошей; рівень рівноважного виробництва залишиться без змін; відновиться попередній рівень ставки відсотку. Всі ці наслідки виражають принцип нейтральності грошей. В довгостроковому періоді гроші є нейтральними, тобто не впливають на виробництво. Розглянемо Модель IS-LM. Ця модель поєднує рівноважну ставку відсотку і рівноважний ВВП. Крива IS відображає всі комбінації ставки відсотку, яка зазнає впливу позичкового ринку та ВВП, при яких товарний ринок перебуває у стані рівноваги. Крива LM це лінія, яка показує різні комбінації У та і коли остання зазнає впливу грошового ринку. Криві IS, LM на одному графіку (мал.31) демонструють одночасну рівновагу товарного і грошового ринку.

Крива IS представляє товарний, LM – грошовий ринок. Ут.Е – рівновага одночасна, загальна. З кейнсіанської т.з. в економіці може виникнути ситуація “ліквідної пастки”, коли інвестиційний попит є нееластичним. Горизонтальний відрізок кривої LM ілюструє ситуацію “ліквідної пастки”; він відповідає горизонтальному вірізку кривої попиту на гроші. Припустімо, що проведена експансіоністська монетарна політика, в результаті якої IS­. В ситуації “ліквідної пастки” НД мало збільшується, ставка відсотку мало зменшується. Але ефективність фіскальної політики в цій ситуації буде високою: зрушення вправо кривої IS відразу призведе до зростання НД при тому, що ставка відсотку зросте не сильно.

20. Механізм досягнення подвійної рівноваги на товарному та грошовому ринку. Криві «інвестиції-заощадження» (IS) та «ліквідність-гроші»(LM), їх екзогенні чинники. Модель IS-LM

Нехай , тоді обсяг інвестицій зросте і . Крива  зрушується вгору і економіка потрапляє в точку . Спроектуємо ці точки в нову систему координат. Проведемо через спроектовані точки  і  Криву  - криву „інвестиції – заощадження”:

Кожна точка кривої  є точкою рівноваги товарного ринку(). Ця залежність від’ємна, тобто зі збільшенням ставки відсотку() рівноважний обсяг виробництва зменшується. Ця крива показує, як рівноважний обсяг виробництва залежить від ставки відсотку.

Крива розбиває площину на дві півплощини:

Poзглянемо екзогенні чинники цієї кривої:

1автономні податки();2державні закупки(); 3рівень цін(). Якщо , то автономні видатки зменшуються незалежно від ставки відсотку і крива рухається вліво.Аналогічно: якщо гранична норма чистих податків зростає(), то крмва рухається вліво; Якщо , то  і крива рухається вправо; Якщо , то  і крива рухається вліво.

Крива “ліквідність-гроші”

Нехай реальний обсяг виробництва зростає, тоді трансакційний попит на гроші збільшується, і крива попиту на гроші рухається праворуч. Рівноважна ставка відсотку зростає.Спроектуємо ці точки в нову систему координат. В результаті отримаємо криву «ліквідність - гроші». Кожна точка на цій кривій є точкою рівноваги грошового ринку. Ця крива є графіком функції, що показує залежність рівноважної ставки відсотку від обсягу виробництва. Вона поділяє площину на 2 частини: зверху пропозиція грошей більше ніж попит, а праворуч навпаки.

Розглянемо екзогенні чинники цієї кривої. Вона рухається, якщо змінюються реальні касові залишки (відношення грошової маси до рівня цін). Якщо реальні касові залишки зростають незалежно від обсягу виробництва, то рівноважна ставка відсотку знижується і крива рухається вниз.

Механізм досягнень подвійної рівноваги в закритій економіці. Модель подвійної рівноваги (ІS-LM)

Розглянемо спочатку закриту економіку . Точка Е – точка подвійної рівноваги по товарному та грошовому ринках. За допомогою цієї моделі можна розглядати взаємодію фіскальної і монетарної політики. Розглянемо ситуацію, коли ці дві політики мають стимулювальний характер. Це політика експансії ( монетарна експансія –політика збільшення пропозиції грошей, фіскальна експансія - політика збільшення державних видатків).

G↑ і M↑, крива ІS рухається вправо. Точка Е – точка подвійної рівноваги обсяг виробництва збільшується, але ставка відсотку може зрости або впасти, або не змінюватися. Це залежить від того, який державний орган буде більш активно проводити свою політику: уряд чи НБ. Якщо буде переважати фіскальна експансія, то ставка відсотку зросте (і↑), а якщо монетарна, то спаде (і↓). Розглянемо випадок, коли державні видатки зростатимуть, а грошова маса зменшиться.

Ставка відсотку збільшиться, а обсяг виробництва може або зменшитись, або не змінитись. Це залежить від того, хто більш активно проводить свою політику: уряд чи НБ. Якщо уряд, то обсяг виробництва зростатиме, якщо НБ, то зменшиться.

З кейнсіанської точки зору крива ін вест. попиту є низькою за ставку відсотку.

Відповідно і крива інвестицій заощадження (IS) також низько еластична за ставку відсотка. Це означає, що при низькій ставці відсотку можливе зростання цієї ставки призведе до знецінення цінних паперів. У таких умовах інвестори будуть боятися витратити капітал і більшу частину своїх активів будуть тримати в грошовій формі. Відповідно крива “ліквідність-гроші” (LM) також буде мати горизонтальну ділянку, то кажуть, що вона потрапляє у ліквідну пастку ”. У цих умовах монетарна політика стає неефективною. Економіка потрапляє у «ліквідну пастку». Всі ці випадки ми розглядали за умови сталого рівня цін. Сформулюємо принцип нейтральності грошей: однократна зміна кількості грошей не впливає на реальний обсяг виробництва, реальні інвестиції та рівень зайнятості у довгостроковому періоді. Монетарна політика є нейтральною.

За довгостроковий період ставка відсотку повертається до попереднього рівня. При цьому відбуваються такі процеси: зростає пропозиція грошей, ставка відсотку знижується:

MS ↑ → і ↓ → AD ↑ → P↑ →Y↑→ P↑→ Y↓→ MD↑→ і↑

Деякі економісти формулюють принцип супер нейтральності грошей: зміна темпу зростання грошової маси не змінює реальний обсяг виробництва та реальну ставку відсотку у довгостроковому періоді.

Що стосується фіскальної політики, то вона у довгостроковому періоді не є нейтральною, а саме збільшення державних видатків за довгий проміжок часу призводить до повернення природного обсягу виробництва, яке при цьому співвідношенні між інвестиціями та державними закупками змінюється. Відбувається ефект витіснення, в результаті якого ставка відсотку зростає. Це означає, що фіскальна політика не є нейтральною і ставка відсотку не відновлюється.

21. Дискреційна та автоматична фіскальна політика. Податки як функція національного доходу. Крива Лаффера. Мультиплікатори державних закупок, чистих податків та збалансованого бюджету

Фіскальна політика – це заходи уряду, спрямовані на зниження безробіття чи інфляції та досягнення природного рівня виробництва через зміну державних видатків, рівня оподаткування або через одночасне поєднання обох заходів. Виділяють стримувальну та стимулювальну (збільшення державних видатків, зменшення податків). Дискреційна – це система заходів, що передбачає цілеспрямовані зміни в рівні державних видатків і податків для впливу на обсяг національного виробництва і зайнятість, для контролю над інфляцією та сприяння економічному зростанню. Недискреційна – це будь-який механізм національної економіки, що збільшує бюджетний дефіцит під час спаду та індукує надлишок у роки інфляції та не потребує додаткових заходів з боку держави.

У національній економіці є кілька механізмів, що автоматично, без додаткових дискреційних дій уряду, дають змогу певним чином стабілізувати економічні процеси і впливати на відносні рівні державних видатків і податків. Ця "вмонтована стабільність" спрацьовує в більшості країн з ринковою економікою головно завдяки побудові податкових систем таким чином, що зі зростанням ВВП податкові надходження також зростають. Інакше кажучи, податкові надходження змінюються пропорційно до величини ВВП.

Проаналізуємо з допомогою рисунка 12.5, як податкова система створює вмонтовану стабільність. Припустімо, що державні видатки С не залежать від рівня ВВП і є незмінними. Податкові надходження змінюються пропорційно до рівня фактичного ВВП. Уряд не може визначати обсяг податкових надходжень, але він має змогу встановлювати податкові ставки, відповідно до яких стягуються податки. Якщо податкові надходження різко змінюються зі зміною ВВП, то лінія податкових надходжень Т матиме значний нахил, і віддаль по вертикалі між лініями G і Т, що характеризує надлишки і дефіцити державного бюджету, буде значною. За невеликих змін податкових надходжень при зміні ВВП нахил буде малий, а вмонтована стабільність — незначною. Нахил лінії податкових надходжень Т на рисунку 12.5 залежить від ступеня прогресивності податкової системи. За прогресивної системи оподаткування лінія Т буде крутішою, ніж за пропорційної.

Трансферні платежі впливають на стабільність економіки подібно до податків. Проте їхній вплив діаметрально протилежний. У фазі спаду трансферні платежі (допомога з безробіття, виплати малозабезпеченим тощо) збільшуються, що створює стимулювальний дефіцит державного бюджету. І навпаки, у фазі піднесення трансферні платежі зменшуються, що скорочує дефіцит і створює надлишок бюджету.

Однак автоматичні стабілізатори не можуть змінити циклічного розвитку ринкової економіки, вони лише скорочують амплітуду економічних коливань. Тому для подолання проявів макроекономічної нестабільності — безробіття та інфляції — уряд має застосовувати і заходи дискреційної фіскальної політики.

Оскільки збільшення оподаткування однаково знижує і рівень заощаджень, і рівень споживання, то дія мультиплікатора буде меншою на одиницю. Звідси мультиплікатор чистих податків = МРС/(1-МРС). Державний бюджет збалансований, якщо G= T. Отже, мультиплікатор збалансованого бюджету:

Криву Лафера пояснюють так. За нульових податкових ставок жодних податкових надходжень не буде, як і при 100% ставках, коли держава привласнюватиме всі результати праці громадян, бо вся національна економіка стане тіньовою. Якщо податкові ставки зростають від нуля, то податкові надходження збільшуються. Тоді за певного рівня ставок податків (чимало економістів вважають, що він становить 40%) люди починають менше працювати в офіційній економіці та спрямовують свою активність у тіньову економіку. Відтак державні податкові надходження фактично зменшуватимуться, навіть якщо податкові ставки збільшуватимуться. Хоча багато економістів скептично оцінюють криву Лафера, все ж підвищення податків як метод збалансування державного бюджету, вочевидь, є обмеженим.

22. Проблема дефіциту держ.бюджету, джерела його фінансування та способи подолання. Держ-й борг. Зв'язок стану державного бюджету зі станом економіки. Графічна модель державного бюджету

У національній економіці існує пряма залежність між розмірами державного боргу і дефіциту бюджету.

З одного боку, дефіцит бюджету збільшує державний борг, а з іншого – зростання державного боргу потребує додаткових видатків бюджету на його обслуговування, що збільшує дефіцит бюджету.

Дефіцит державного бюджету визначають як різницю між державними надходженнями і державними видатками. Чимало економістів вважають, що сучасна методика вимірювання дефіциту бюджету не зовсім точно відображає реальний стан речей у сфері державних фінансів. На їхню думку, наявна методика, по-перше, не враховує впливу інфляції на дефіцит бюджету. По-друге, наявна методика оцінки дефіциту не враховує державних активів і пасивів. Багато економістів вважають, що в оцінках дефіциту бюджету й державного боргу потрібно враховувати державні активи.

Уряд може фінансувати дефіцит бюджету створенням грошей та отриманням позик.

Якщо уряд фінансує дефіцит бюджету через випуск державних цінних паперів, то збільшення попиту на гроші може призвести до підвищення процентної ставки. Вищі процентні ставки витісняють, тобто зменшують інвестиційні видатки ділових підприємств та чутливі до процентної ставки споживчі видатки. Фінансування дефіциту бюджету за рахунок створення грошей дає змогу уникнути витісненню приватних видатків.

Фінансування дефіциту державного бюджету за допомогою запозичень веде до виникнення державного боргу. Державний борг – це загальна сума нагромадженої заборгованості уряду власникам державних цінних паперів, яка дорівнює сумі всіх дефіцитів за вирахуванням надлишку бюджету. Абсолютний розмір державного боргу не є показовим макроекономічним показником. Тому для оцінки величини боргу використовують відносні показники заборгованості: 1) державний борг як відсоток ВВП; 2) відношення суми обслуговування боргу до ВВП. Обслуговування боргу пов’язане з поступовою оплатою основної суми боргу і щорічною виплатою процентів.

Державний борг складається з 2 частин: внутрішнього боргу і зовнішнього. Внутрішній борг – це заборгованість держави домогосподарствам і фірмам даної країни. Зовнішній борг – заборгованість держави іноземним громадянам, фірмам, урядам, міжнародним фінансовим організаціям.

Вплив боргу та дефіциту на національну економіку: 1) короткострокові наслідки – це наслідки дефіциту, відомі як проблема витіснення; 2) довгострокові наслідки – це наслідки боргу, відомі як тягар боргу.

23.Аналіз взаємодії фіскальної та монетарної політики за допомогою моделей IS-LM, AD-AS – пит.11, MD-MS – пит.20, Y-AE – пит.13

Модель IS-LM використовується для аналізу впливу короткострокових коливань мікроекономічної політики на рівноважний рівень доходу в економіці. Криві IS, LM на одному графіку (мал.31) демонструють одночасну рівновагу товарного і грошового ринку. Крива IS представляє товарний, LM – грошовий ринок. Ут.Е – рівновага одночасна, загальна. Ця модель використовується для аналізу економічної політики у закритій економіці. Зміни у фіскальній політиці впливають і визначають розміщення кривої IS, зміни в монетарній (грошово-кредитній) політиці визначає положення кривої LM.

Якщо держава здійснює стимулюючу бюджетно-податкову політику, то зі зростанням держ.витрат на величину ∆G рівень доходу зростає на ∆У = ∆G/(1-МРС); зі зменшенням податків на ∆Т рівень доходу зростає на ∆У=∆Т*МРС/(1-МРС); збільшення доходу сприяє зростанню попиту на гроші; підвищення попиту на гроші при фіксованій пропозиції грошей викликає зростання відсоткової ставки; зростання відсоткової ставки зменшує рівень планових інвестицій та споживання, а це частково зменшує рівень доходу. У результаті проведення стимулюючої фіскальної політики крива IS1 переміщується праворуч вгору у криву IS2. При цьому зростає відсоткова ставка і дохід. Гальмом впливу стимулюючої фіскальної політики є зменшення планових інвестицій після зростання відсоткової ставки. Цей ефект наз.ефектом витіснення. У результаті проведення стримуючої фіск.політики крива IS зсувається вниз ліворуч.

Стимулююча монетарна політика – зі зростанням пропозиції грошей і за фіксованого рівня цін реальні грошові запами М/Р зростають. Зменшується відсоткова ставка. Крива LM1 зсувається праворуч вниз у LM2. Зі зменшенням відсоткових ставок зростають інвестиції і дохід. У результаті проведення стримуючої монет.політики крива LM зсувається ліворуч вгору.

24. Класична концепція макроекономічного регулювання. Кейнсіанська теорія макроекономічного регулювання. Альтернативні уявлення щодо макроекономічного регулювання: теорії раціональних очікувань та економіки пропозиції

Відповідно до класичної теорії ринковий механізм регулювання економіки складається з таких елементів. Перший—процес виробництва товарів є лише іншим виразом процесу їх споживання. Це означає, що кожний підприємець формує на ринку свій попит на чужі товари такої ж величини, як і та пропозиція, яку він створив своїм товаром, тобто його доходи від реалізації власного товару дорівнюють вартості товарів, на які він пред'являє попит

Суть другого елемента ринкового механізму регулювання ^кономіки полягає в тому, що частина доходів, яка спрямовується на заощадження, знову повертається в потік «доходи-витрати» через грошовий рийок у вигляді інвестиційних витрат. Тому величина сукупних витрат через деякий час вирівнюється до своєї норми за рахунок збільшення інвестиційних витрат, що повертає економіку в стан повної зайнятості. Необхідною умовою для здійснення таких змін є рівність між заощадженнями та інвестуванням.

На відміну від класиків кейнсіанці відстоюють думку, що ринковий механізм самостійно не може гарантувати повну зайнятість. Вони стверджують, що економіка може бути збалансованою, тобто забезпечуватиметься рівновага між сукупним попитом та сукупною пропозицією, але одночасно може існувати й вимушене безробіття та високий рівень інфляції.

Кейнсіанці вважають помилковим класичне положення про те, що єдиним джерелом інвестицій є поточні заощадження. На їхню думку, крім них, на грошовому ринку існують два інші джерела інвестицій: 1) готівкові заощадження домогосподарств, тобто населення зберігає гроші не тільки в банках у безготівковій формі, а й у готівковій формі на руках; 2) кредитні установи, які збільшують пропозицію грошей у результаті надання позик, тобто вони мають здатність із грошей робити нові гроші, розмір яких Обчислюється як добуток надлишкових резервів на грошовий мультиплікатор. Під впливом цих чинників інвестиційна пропозиція грошей може бути більша або менша, ніж заощадження.

Другий аргумент — кейнсіанці ставлять під сумнів класичне положення про еластичність цін і заробітної плати в напрямі зниження останньої при зменшенні сукупного попиту.Кейнсіанська теорія тривалий час домінувала в теорії та практиці макроек. регулюван. Але в кінці 70х років в багатьох країнах з розвинутим ринком з’явились негативні явища в економіці: падіння темпів зростання продуктивності праці, збільшення безробіття та високий рівень інфляції. Це викликало недовіру до теорії Дж. Кейнса і привело до виникнення альтернативних теорій: теорії раціональних очікувань, теорії економіки пропозиції.

Теорія раціональних очікувань стала досить поширеною 3 середини 70-х років, коли в економіці деяких країн почали спостерігатися одночасно такі явища, як безробіття та інфляція. Зазначена теорія виходить з того, що люди спроможні діяти раціонально. Вони, аналізуючи економічну інформацію, здатні визначити очікувані наслідки та приймати рішення, які враховують ці очікування. На думку прихильників цієї теорії, всі люди, тобто підприємці, робітники, споживачі, не тільки прогнозують майбутнє з урахуванням досвіду в минулому, а й здатні передбачити можливі зміни в економічній політиці держави. Теорія раціональних очікувань має два найбільш уразливі елементи. Перший — спроможність усіх людей досить правильно передбачити майбутні зміни в економіці та державній економічній політиці викликає великі сумніви. Практика свідчить про те, що в галузі економічного прогнозування допускають великі помилки навіть керівні діячі та спеціалісти. Другий елемент — у реальній дійсності переважна більшість ринків не є чисто конкурентними. Монополії та профспілки значною мірою стримують зниження цін і заробітної плати. Тому ринки не володіють здатністю миттєво пристосовуватися до зміни ринкової ситуації та через ціни також миттєво впливати на обсяг виробництва в необхідних напрямах.

Прихильники теорії економіки пропозиції переконані в тому, що заходами фіскальної політики можна впливати не лише на попит, а й на пропозицію. На їхню думку, вплив фіскальної політики на сукупну пропозицію досягається через податки.

Логіка прихильників теорії економіки пропозиції виглядає таким чином:

-зниження особистих податків збільшить величину безподаткового доходу. У зв'язку з цим збільшаться заощадження домогосподарств, які перетворюються в інвестиції.

-зменшення податку на прибуток підприємств підвищить чисту прибутковість інвестицій, що заданої відсоткової ставки викличе зростання інвестицій, попиту. В кінцевому підсумку це підвищить норму нагромадження капіталу й створить передумови для зростання виробництва.

Водночас зниження особистих та продуктових податків збільшить реальну заробітну плату і таким чином посилить стимули до праці. Так, тимчасово безробітні збільшать пропозицію на ринку праці, а уже зайняті робітники отримають стимули працювати більш інтенсивно і якісно, що позитивно вплине на продуктивність праці.

Згідно з уявленнями прихильників теорії економіки пропозиції зниження податків викликає набагато більший стабілізаційний ефект, ніж це випливає із кейнсіанської теорії. Але незважаючи на це, зазначена теорія не є переконливою. До основних її недоліків можна віднести слідуючі:-вона не забезпечує практику інструментарієм, за допомогою якого можна вимірювати еластичність ВВП стосовно податків у тій частині, в якій його приріст здійснюється за рахунок збільшення сукупної пропозиції. До цього слід додати ще й фактор часу. Якщо зниження податків позитивно впливає на ВВП, то як цей позитивний ефект розподіляється в часі: він з'являється через рік чи через десять років. Без вирішення питань неможливо бути впевненим у тому, що зниження додатків дійсно викликає більший приріст ВВП, ніж це випливає із фіскальної політики, спрямованої лише на попит.

-більшість опонентів даної теорії вважає, що зниження податків справить набагато більший вплив на попит, ніж на пропозицію. Внаслідок цього дефляційний ефект від сукупної пропозиції буде маловідчутним.

-опоненти цієї теорії вказують на той факт, що в короткостроковому періоді зниження податків негативно впливає на державний бюджет. Тому доцільність їх суттєвого зниження може мати місце лише за умов адекватного скорочення державних витрат. Якщо розумних резервів для цього в державному бюджеті немає, то неминучим наслідком їхнього зниження є виникнення бюджетного дефіциту. Це створює державний борг або викликає необхідність проведення грошово-кредитної емісії, яка породжує інфляцію.

Перелічені альтернативні теорії не знижують знач. Кейнсіанс. теорії, а доповн. її, поглиблюють уявлен. про механізм ДРЕ.

Похожие работы

Макроекономіка як наука та методи її дослідження

Скачать

47045

0

6

... макроекономіку - конкретну економічну науку,що розробляє конкретні моделі розвитку економічної системи. макроекономіка україна регулювання моделювання Теоритична макроекономіка застосовує специфічний набір методів і прийомів дослідження свого предмету. Будь-яка наука, яка досліджує природу і суспільство,є емпіричною у тому розумінні,що виходить із даних процесів і явищ макроекономіки; також ...

Об’єкти та цілі макроекономічного регулювання

Скачать

74402

0

0

... економіка за повної зайнятості та повного обсягу виробництва не може забезпечити необмеженого випуску товарів і послуг. Саме тому суспільство має вибирати, які продукти виробляти, а від яких відмовитися [11]. 2.         ОБ’ЄКТИ ТА ЦІЛІ МАКРОЕКОНОМІЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ   2.1.      Різні типи економічних систем як об’єкти макроекономічного регулювання Щоб визначити об'єкт макроекономіки як науки ...

Основні теорії макроекономіки

Скачать

174763

0

0

... за офіційним курсом), можуть бути обмежені перекази валюти за кордон і її вивіз. Застосовувані державою методи та обсяги валютних обмежень безпосередньо пов'язані з конвертованістю валюти. 43.      Класична теорія макроекономічної стабілізації Сутність стабілізації економіки. Кінцевою метою економічної трансформації перехідного суспільства в Україні є створення умов для переходу до більш ...

Пріоритети і напрямки вдосконалення чинної макроекономічної політики

Скачать

76743

1

1

... ітика, однак її цілі і механізми здійснення спиралися на абсолютно інші принципи. В умовах же руйнування командної системи управління і становлення ринкового господарства неминуче міняється і зміст макроекономічної політики. Зрозуміло, що в готовому і розвиненому вигляді, так, як це мало місце в сучасних розвинених країнах, макроекономічна політика в умовах перехідного періоду не може мати місця. ...