Змішана економічна система моделі змішаної економіки
Показники системи національних рахунків. Реальні та номінальні величини макроекономічних показників. Цінові індекси
ВВП та економічний добробут
Кейнсіанська теорія макроекономічної рівноваги
Міжгалузевий баланс
Робоча сила та безробіття. Основні характеристики та показники. Чинники вияву. Проблема повної зайнятості. Втрати від безробіття. Закон Оукена
Чинники споживання і заощадження
Неокласична модель інвестицій. Нестабільність інвестицій
Поняття та погляди на економічне зростання. Види та фактори економічного зростання
Проблеми економічного зростання в Україні
Неокласична модель економічного зростання
Фіскальна політика та політика державних витрат. Види, типи, та ефективність фіскальної політики
Державний борг та його показники. Вплив бюджетного дефіциту і державного боргу на економіку
Зовнішня заборгованість та управління зовнішнім боргом
Гроші та грошові агрегати. Мультиплікативне розширення депозитів
Пропозиція грошей
Сукупний попит на гроші та рівновага на грошовому ринку
Регульовані валютні курси та конвертованість валют
Поняття та інструменти валютної політики
Поняття та види валютного режиму. Проблеми вибору валютного режиму
Цінові фактори сукупного попиту. Нецінові фактори сукупного попиту
Рівновага сукупного попиту і пропозиції
Сучасні теорії макроекономічної стабілізації
Тарифні методи регулювання зовнішньої торгівлі
Навигация
Основні теорії макроекономіки
Основні теорії макроекономіки
174763
знака
0
таблиц
0
изображений
1. Макроекономіка як наука, її місце в системі економічних наук. Предмет, цілі та функції макроекономіки
Макроекономіка – галузь економічної науки, що вивчає поведінку економіки як єдиного цілого. Окрім неї, економіку вивчають багато інших економічних наук: політична економія, мікроекономіка, маркетинг, менеджмент, галузеві та функціональні економіки та ін.
Водночас макроекономіка як наука, насамперед, спирається на положення та висновки політичної економії про розвиток виробничих відносин, розширене відтворення, дію об'єктивних економічних законів та механізми їх використання у практиці господарювання. Вона також має безпосередній зв'язок з математикою і статистикою, широко використовує методи економіко-математичного моделювання, що перетворює її у точну науку, дозволяє перейти від якісного до кількісного аналізу економічних явищ, процесів та закономірностей, які відбуваються в економіці. Отже, макроекономіка формує наукові уявлення про функціонування економіки на національному рівні. Вона досліджує господарську діяльність та взаємодію всієї сукупності економічних суб'єктів. Внутрішній стан та функціонування економічної системи як єдиного цілого забезпечується зв'язками між елементами, що входять до її складу, і зовнішнім середовищем.
М. як наука об'єктом свого дослідження має економічну систему суспільства як сукупність усіх елементів і сфер економіки і суспільних економічних відносин. Отже, предмет М. включає: – національну економіку як єдине ціле, тобто макроекономічну систему; окремі агрегати економіки, які охоплюють всі або великі групи однорідних або подібних індивідуальних економічних суб'єктів та їх економічні зв'язки (сфера матеріального і сфера нематеріального виробництва тощо); сфери економічної системи (виробництво, розподіл, обмін і споживання суспільного продукту); економічні зв'язки між суб'єктами економічної системи (соціально-економічні і організаційно-економічні відносини);
До основних функцій М. слід віднести: теоретичну або пізнавальну (дослідження економічної системи та її агрегатів, побудова моделей цих процесів); виховну (виховання макроекономічного мислення); прогностичну (прогнозування розвитку економічної системи); практичну (розробку рекомендацій для державної політики і створення конкретних макроекономічних моделей); методологічну (М. як складова економічної теорії є теоретичним фундаментом для цілого ряду економічних наук і навчальних дисциплін).
2. Макроекономіка «планової» та «підприємницької» систем
Економічна система в цілому є об'єктом вивчення М. Тому важливо визначити суть і структуру економічної системи (е.с.). В процесі виробництва, а також розподілу, обміну і споживання життєвих благ між її учасниками виникають певні відносини, які назвали економічними відносинами. Економічна система – це сукупність усіх видів економічної діяльності людей у процесі їх взаємодії, спрямованих на виробництво, розподіл, обмін і споживання товарів і послуг, а також на регулювання цієї діяльності у відповідності з метою суспільства.
Принципове значення для характеристики економічних систем мають форми власності на засоби виробництва і економічний механізм суспільства. Тобто відмінності між економічними системами визначаються, насамперед, відмінностями між цими їх елементами. Людству відомі два основних типи власності – спільна (колективна) (відносини між асоційованими (об'єднаними) власниками з приводу володіння, розпорядження і використання засобів виробництва і виробленого продукту) і особиста (приватна) (відображає відносини окремих власників до об'єктів власності як своїх особистих). Історично першою була колективна власність родової общини. Ринковий економічний механізм – це механізм регулювання економіки, що ґрунтується на приватній (корпоративній) власності і приватному підприємництві. Цю роль виконує ринок. В основі ринкового механізму лежать об'єктивні закони попиту і пропозиції, у взаємодії яких лежить ринкова ціна, яка і є регулятором обсягів виробництва і споживання суспільного продукту. Плановий економічний механізм виникає в умовах, коли не існує основи ринкового регулювання – приватної власності і конкуренції.
Отже, на ґрунті сказаного вище, можна зробити висновок: існує два типи економічних систем – ринкова і планова, або статична (одержавлена, фр. etat-держава). Ринкова економічна система характеризується переважно приватними формами власності на засоби виробництва (насамперед корпоративна власність) і специфічним ринковим механізмом попиту, пропозиції і ціни товару. У такій системі яскраво виражений особистий економічний інтерес, який є могутнім спонукальним мотивом економічної діяльності. Планова (статична) економічна система ґрунтується на тотальній державній власності і суб'єктивному механізмі державного планового регулювання, в якому на першому плані знаходяться не економічні, а політичні засоби впливу (політичне керівництво). Така система не має достатніх стимулів економічної діяльності, тому змушена широко застосовувати неекономічні методи примусу до праці. Співвідношення ринкового механізму і державного регулювання таке, що останнє існує як засіб забезпечення свободи дії першого, а його розвиток диктується потребами ринку. Отже, змішана економіка – це регульована ринкова економіка; сучасна ринкова економіка.
Похожие работы
... і є борговим зобов’язанням держави, а чекові та інші види вкладів - борговим зобов’язанням банків і ощадних закладів. Номінальна вартість сучасних грошей не відповідає їхній реальній вартості. В країнах з розвинутою фінансово-кредитною системою зникла відповідність між національною грошовою одиницею та її золотим вмістом, тобто, золотий запас країни не є безпосереднім забезпеченням національного ...
... ітика, однак її цілі і механізми здійснення спиралися на абсолютно інші принципи. В умовах же руйнування командної системи управління і становлення ринкового господарства неминуче міняється і зміст макроекономічної політики. Зрозуміло, що в готовому і розвиненому вигляді, так, як це мало місце в сучасних розвинених країнах, макроекономічна політика в умовах перехідного періоду не може мати місця. ...
... макроекономіку - конкретну економічну науку,що розробляє конкретні моделі розвитку економічної системи. макроекономіка україна регулювання моделювання Теоритична макроекономіка застосовує специфічний набір методів і прийомів дослідження свого предмету. Будь-яка наука, яка досліджує природу і суспільство,є емпіричною у тому розумінні,що виходить із даних процесів і явищ макроекономіки; також ...
... економіка за повної зайнятості та повного обсягу виробництва не може забезпечити необмеженого випуску товарів і послуг. Саме тому суспільство має вибирати, які продукти виробляти, а від яких відмовитися [11]. 2. ОБ’ЄКТИ ТА ЦІЛІ МАКРОЕКОНОМІЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ 2.1. Різні типи економічних систем як об’єкти макроекономічного регулювання Щоб визначити об'єкт макроекономіки як науки ...
0 комментариев