Залучення іноземного капіталу для підприємницької діяльності

3.4. Залучення іноземного капіталу для підприємницької діяльності

Підприємцеві слід знати деякі обов’язкові правила роботи з іноземним партнером. Джерелами інформації про іноземного партнера є річні звіти фірми, дані банків-кореспондентів, публікації в іноземній та вітчизняній пресі, дані за спеціалізованими консультаційним фірмами.

Для іноземних інвесторів у рамках державної інвестиційно-кредитної компанії "Держінвест" створюється дочірнє підприємство з орієнтованою назвою "Інвест-рейтинг". Корпорації та компанії, які побажають стати інвесторами на світових ринках капіталу, матимуть змогу одержати оцінку-рейтинг своєї компанії. Крім того, корисним є ознайомлення з умовами проведення відкритих конкурсів інвестиційних проектів за участю іноземних фірм. Об’єктом відбору стають переважно інвестиційні проекти (бізнес-плани), які дозволяють провести детальний огляд переваг і витрат проекту, зважаючи на його технічні і комерційні аспекти, економічний і фінансовий аналіз, адміністративно-управлінський аналіз, місцеві умови[17,c.89].

Методика складання бізнес-плану інвестиційного проекту, що базується на основі міжнародних стандартів і вимог законодавства України, складається з 8 частин. Практика свідчить, що за реалізації інвестиційних проектів добре опрацьованою виявляється технічна частина, однак меншою мірою представлені інші частини плану. Тим часом, інвесторові треба довести, що продукція відповідатиме не лише технічним вимогам, а й неперервно випускатиметься, добре продаватиметься, ризики мінімізовано, і вкладені ним гроші принесуть прибуток. Так, розділ "Маркетинг" має містити дані про необхідність вивчення можливостей компанії, потреби покупців, об’єкти та стратегію маркетингу, дослідження ринку, комплекс маркетингу.

Інвестиційний аналіз проекту відбувається в 2 етапи: спершу виноситься рішення про доцільність чи недоцільність здійснення інвестицій з позиції інвестора, а потім проводиться фінансовий аналіз проекту, що повинен змоделювати й оцінити проект у процесі його діяльності. За фінансового аналізу можна обмежитись декількома показниками: прибутковості, рентабельності активів підприємства, рентабельності акціонерного капіталу, маржі прибутковості, ефективності, коефіцієнта обороту чистих активів, коефіцієнта обороту запасів, платоспроможності, поточного коефіцієнта, коефіцієнта швидкої ліквідності, структури капіталу, покриття процентів. Залучення іноземного капіталу, наприклад з країн ЄС(Додаток5,Табл.5), говорить проте, що обсяг інвестицій в Україну практично не змінюється і , на мою думку, це говорить проте, що робота з інвестиціями знаходиться під значним впливом макрообмежувальних факторів. До останніх слід віднести:

·    нестабільність законодавчої та нормативної бази;

·    відсутність цілісної системи управління інвестиціями та страхуванням капітальних вкладень;

·    нерозвиненість інфраструктури, незадовільну роботу банків, інвестиційних фондів, інвестиційних компаній, інших фінансових посередників;

·    загальне погіршення фінансового стану більшості підприємств;

це означає, що потреба в інвестиціях з технологічної не трансформувалась в економічну.

Завершуючи розгляд цього питання, доцільно відзначити деякі аспекти роботи з іноземними інвестиціями. Насамперед, треба з’ясувати, що в даному разі інвестиції — це довгострокові вкладення капіталу іноземними власниками в різні галузі економіки. Кошти повертаються найчастіше за рахунок спільної діяльності з отриманого прибутку. Інвестиції треба відрізняти від кредитів — кошти, що їх надають банки суб’єктові господарювання, який розпоряджається ними на власний розсуд, але повинен повернути.

Для роботи з іноземними інвестиціями необхідно з’ясувати не тільки українське законодавство, а й законодавство країни, з якої надходять інвестиції. Крім того, взаємовідносини між суб’єктами господарювання різних країн регулюються міжнародними актами. Іноземні інвестиції можуть здійснюватись у вигляді іноземної валюти, прав на здійснення підприємницької діяльності, інших цінностей. Інвестуючи інновації, іноземні інвестори здебільшого обмежуються прогнозом ринкових потреб, величиною і тривалістю окупності проекту[14,c.10].

Для виходу українських підприємств на західні ринки капіталу, на думку спеціалістів, необхідна відповідність таким вимогам:

·    компанія приватизована чи знаходиться у приватній власності;

·    компанія є прибутковою;

·    підприємство виробляє продукт, що користується попитом у споживачів;

·    компанія має свою частку на ринку;

·    наявні обґрунтовані перспективи зростання прибутку;

·    компанія є доступною для потенційних інвесторів;

·    розроблено стратегію поведінки підприємства на ринку.

Висновок

Підприємництво - це певний тип господарювання, де головним суб'єктом є підприємець, який раціонально комбінує (об'єднує) фактори виробництва, на інноваційній основі та на власний ризик організовує і управляє виробництвом з метою отримання надприбутку - підприємницького доходу.

Підприємництво - це необхідний структурний елемент економічної системи. Без підприємництва немає і не може бути ринку. До цивілізованого ринку можна перейти тільки через розвинуте підприємництво. Для України підприємництво може стати тією важливою основою, за допомогою якою буде здійснено поворот до позитивних господарських процесів.

Аналіз структури і динаміки підприємництва в Україні - за останні роки показав, що корінного перелому у його розвитку не досягнуто. Масштаби і віддача підприємництва України далекі не тільки від розвинутих країн, а й від сусідів (Польща, Росія), які рішуче та ефективніше трансформують суспільство.

Недосконала нормативно-правова база та економічні умови, створені державою для розвитку підприємництва вкрай несприятливі. За таких умов національне підприємництво не має перспектив як для існування, так і для розвитку. В подальші роки намітились позитивні зміни законодавчої бази підприємництва.

Для широкомасштабного становлення підприємництва і, в першу чергу, його пріоритетних напрямів, необхідна належна державна підтримка - створення правових, економічних, організаційних, політичних, соціальних умов. Розвиток цивілізованого підприємництва допоможе країні вийти з глибокої економічної кризи, стати на шлях стійкого господарського прогресу та ввійти до світової економічної системи як рівноправному суб'єкту міжнародно-правових відносин.

Список використаної літератури

1.         Закон України "Про підприємство" пост. ВРУ від 27.03.91р.-№888-12.

2.         Закон України "Про підприємництво"від 7 лютого 1991р.- №698-12.

3.         Господарський кодекс України пост.ВРУ .2003р.-№18.

4.         Бабела С.,Бєляєв .О."Політекономія".Київ:МОН, 2001р.-С.255-265

5.         Бобров В.Я."Основи ринкової економіки і підприємництво"Київ:Кондар, 2003р.-С.181-211

6.         Кредісов В.А."Підприємництво – вирішальний фактор країн з перехідною економікою".Київ:Знання України, 2003р.-С.43-55.

7.         Мочерний С.В. "Політекономія".Київ:Вікар, 2003р.-С.181-183.

8.         Предборський В.А.,Гарін Б.Б.,Кухаренко В.Д."Основи економічної теорії".Київ:Знання України, 2002р.-С.177-181,194-199.

9.         Ніколенко Ю.В. "Політекономія".Київ, 2003р.-С.195-216.

10.       Огняна Г.Л."Політична економія".Київ, 2003р.-С.190-213.

11.       Бондар І."Підприємництво в Україні як економічна основа становлення середнього класу" // Формування ринкових відносин в Україні. 2004р., №3.С.62

12.       Безтелесна Л."Підприємництво у контексті людського розвитку"//Економіка України. 2003р., №12.С.67.

13.       Бужик О."Проблеми підприємництва в Україні"//Актуальні проблеми економіки. 2004р., №4,С.51.

14.       Вдовиченко Л."Проблеми розвитку підприємництва в Україні"//Формування ринкових відносин в Україні. 2004р., №10,С.10.

15.       Голубенко О."Проблеми підприємництва в Україні"//Діловий вісник 2004р., №1.С.11.

16.       Коротенко Н.П."Проблеми підприємництва в Україні"//Актуальні проблеми економіки. 2004р., №4.С.34.

17.       Мірошниченко О."Розвиток підприємництва в Україні" // Інвестгазета . 2004р., №7.С.23.

18.       Пікус Р."Проблеми розвитку підприємництва В Україні"//Фінанси України. 2004р., №5.С.83.

19.       П’ятницька Г."Роль малого підприємництва в процесі розбудови національної економіки та підходи до розв’язання основної суперечності його розбудови"//Економіст. 2004р., №9.С.38.

20.       Сарахман О.М."Про ефективність підприємницької діяльності в регіоні"//Регіональна економіка. 2001р., №1.С.56.

21.       Мазузі О.Є."Специфіка розвитку малого бізнесу в перехідній економіці України: регіональний аналіз" // Регіональна економіка. 2001р., №1.С.57.

Додаток1

Таблиця2.Основні показники розвитку малих підприємств

	Кількість малих підприємств, одиниць	Кількість малих підприємств у розрахунку на 10 тис. осіб наявного населення, одиниць	Середньорічна кількість зайнятих1) працівників на малих підприємствах, тис.осіб	Середньорічна кількість найманих2) працівників на малих підприємствах, тис.осіб	Частка найманих працівниківна малих підприємствах у загальній кількості найманих працівників на підприємствах – суб’єктах підприємництва	Частка малих підприємств у загальному обсязі виробленої продукції, робіт, послуг (без ПДВ і акцизу) в цілому по економіці
1991	47084	9	…	1192,4	…	…
1992	67739	13	…	1248,0	…	…
1993	84780	16	…	1231,7	…	…
1994	85799	17	…	1104,3	…	…
1995	96019	19	…	1124,9	…	…
1996	96270	19	…	1178,1	…	…
1997	136238	27	…	1395,5	…	…
1998	173404	35	1585,9	1559,9	12,9	11,3
1999	197127	40	1687,9	1677,5	14,1	11,1
2000	217930	44	1730,4	1709,8	15,1	6,9
2001	233607	48	1818,7	1807,6	17,1	7,3
2002	253791	53	1932,1	1918,5	18,9	7,3
2003	272741	57	2052,2	2034,2	20,9	7,7

1) Включаючи штатних, позаштатних та неоплачуваних (власників, засновників підприємства, та членів їх сімей) працівників. 2) Включаючи штатних та позаштатних працівників.

Додаток 2

Таблиця 3. Показники розвитку малих підприємств у регіонах України станом на 1 січня 2004 року

Регіон	Кількість малих підприємств,одиниць	Кількість малих підприємств, у % до попереднього року	Кількість малих підприємств на 10000 осіб населення	Середньорічна чисельність зайнятих працівників, тис. осіб	Середньорічна чисельність зайнятих працівників, у % до попереднього року
Автономна Республіка Крим	12437	113,2	61	81.6	107,2
Вінницька	6460	121,2	37	57,4	105.1
Волинська	4148	111,2	39	35,4	104.1
Дніпропетровська	17001	110,8	48	124,0	109,4
Донецька	25354	102,1	53	160,0	105.7
Житомирська	5848	102,5	42	48,4	104,8
Закарпатська	6507	101,7	52	43,2	96.6
Запорізька	9781	112,6	51	75,2	106.3
Івано-Франківська	6737	104,2	48	50,9	103.9
Київська (без м. Києва)	7738	117,7	43	70,8	105,4
Кіровоградська	5071	100,6	45	38,3	103.0
Луганська	9837	105,2	39	74,7	106,4
Львівська	14759	105,5	56	129,7	102,3
Миколаївська	7581	105.1	60	53,1	101,7
Одеська	11735	110,1	48	98.5	106,6
Полтавська	7055	107,9	44	66.2	106.4
Рівненська	4233	106,6	36	41.6	104.8
Сумська	5612	105,5	44	49.2	106.0
Тернопільська	3645	105	32	37.1	105,7
Харківська	16119	106,6	56	135.3	107.6
Херсонська	6021	103,5	52	38.6	106.0
Хмельницька	5178	107,0	36	47,4	104.2
Черкаська	5353	105,7	38	46,1	109.0
Чернівецька	3668	102,3	40	30,9	103.7
Чернігівська	4325	121,3	35	42,4	108.2
м. Київ	39448	116,2	151	240.5	111.8
м. Севастополь	2140	101.2	66	18.1	104.0
УКРАЇНА	253791	108,6	53	1932,1	106,2

Додаток 3

Таблиця4.Структура виробництва за основними видами економічної діяльності по регіонам України, станом на 1 січня 2004р.

Адміністративно-територіальні одиниці	Продукція основних видів економічної діяльності
	Сільське господарство, мисливство та лісове господарство	Промисловість	Будівництво	Оптова і роздрібна торгівля (включаючи торгівлю транспортними засобами та послуги з їх ремонту)	Готелі та ресторани	Транспорт	Операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги користувачам	Колективні громадські та особисті послуги
1	2	3	4	5	6	7	8	9
Автономна Республіка Крим	6,7	26,1	13,7	17,4	3,4	7.5	19,1	3.2
Вінницька	12.4	30,3	13,0	19,9	2,2	5,6	11,9	2,8
Волинська	5,3	28,4	13.0	21,5	5,9	9,3	12,2	2.3
Дніпропетровська	7,5	27,2	12,7	18,0	2,7	6,9	21,7	2.9
Донецька	5,2	22,9	15.5	21,2	3,2	6,5	18,7	3.7
Житомирська	9,2	35,4	9.9	19,7	3,2	7,9	10,4	2,6
Закарпатська	5,7	31,3	12.3	19,2	4,6	9,2	13,9	1,7
Запорізька	9,5	24,0	14.3	22,1	4,6	6,5	14,5	2,1
Івано-Франківська	6,6	30,8	15,5	18,3	4,7	5,8	12,8	2,7
Київська (без м. Києва)	10,4	30,8	16.1	16,2	3,1	8,8	10,8	2,2
Кіровоградська	21,4	27,4	11,2	14,5	1.8	4,2	15,7	2,1
Луганська	8,8	30,0	13,8	15Л2	2.5	7,2	17,1	3,7
Львівська	2.9	31,7	11,5	19,5	5,4	7,9	14,8	2,8
Миколаївська	15.6	24,7	14,5	12,9	4,6	9.3	14,2	2,1
Одеська	8.6	21,9	14,3	11.0	3,3	16.3	17,2	4,1
Полтавська	9,7	27,8	16,6	15,8	2,9	6,1	16,5	2.6
Рівненська	7,5	28,9	12,8	17,4	3.6	8.4	16,3	3,0
Сумська	10,8	25,6	12,5	19,1	4,0	6.2	17,1	3.2
Тернопільська	13,1	29,3	9,7	14,7	3.6	7.8	15,0	3,8
Харківська	5,2	32,4	10,9	13,6	2,2	5,1	24,3	3.5
Херсонська	16,2	22,8	11,5	17,2	4,7	6,7	12,9	4.4
Хмельницька	8,8	32,0	12,5	17,1	3,3	7,8	11,7	4.6
Черкаська	16,3	28,5	14.9	15,9	2.0	4,6	13,6	2.4
Чернівецька	8,3	30,0	16,2	18,4	4,2	7,1	9,8	3,4

Додаток4

Діаграма1.Основні показники інноваційної діяльності промислових підприємств в Україні

Показники			Роки
	1996	1999	2000	2001	2003	2004
Кількість підприємств, що запроваджуються	2181	1729	1503	1491	1503	1506
Питома вага в загальній кількості підприємств (%)	26,0	19,3	15,1	14,8	14,3	14,6

Додаток5

Таблиця5.Прямі іноземні інвестиції в Україну за країнами ЄС (тис.доларів США)

	Обсяги прямих інвестицій на
	01.01.2004	01.01.2005
Всього з країн ЄС	3 805 263,15	4 652 441,31
Австрiя	252 446,96	345 636,58
Бельґiя	27 941,41	42 697,31
Грецiя	14 856,49	16 444,71
Данiя	73 753,47	106 313,42
Естонiя	16 470,56	25 774,75
Iрландiя	77 272,87	54 654,94
Iспанiя	36 014,39	38 625,65
Iталiя	94 931,92	106 114,27
Кiпр	901 921,89	1 035 624,26
Латвiя	71 895,32	32 710,89
Литва	32 043,62	28 755,37
Люксембурґ	40 925,92	58 494,28
Мальта	7 733,80	8 169,26
Нiдерланди	459 918,52	548 335,30
Нiмеччина	451 611,03	631 571,34
Польща	152 675,04	192 273,05
Портуґалiя	2 094,80	2 284,92
Словаччина	46 003,30	45 826,16
Словенiя	3 481,77	3 622,38
Сполучене Королiвство	701 162,90	895 867,60
Угорщина	128 652,32	179 149,79
Фiнляндiя	6 387,25	7 727,29
Францiя	59 206,89	79 115,51
Чеська Республiка	42 744,27	46 342,75
Швецiя	103 116,44	120 309,53
Довідково:
Всього по Україні:	6 794 409,81	8 353 877,99