3. Еластичність попиту та пропозиції
Задача 1.3
На ринку діють два підприємства, функції пропозиції яких мають вигляд:
Кпр1=5+2Ц
Кпр2=2+1,5Ц
Де Кпр.1, Кпр2 – обсяг пропозиції відповідно першого і другого підприємства, тис. од.; Ц – ціна товару, грн/од.
1. Запишіть функцію ринкової пропозиції товару.
2.Побудуйте криві пропозиції кожного з підприємств та ринкової пропозиції товару.
3.Визначте та порівняйте значення коефіцієнту цінової еластичності пропозиції кожного підприємства і галузі в цілому, використовуючи формулу середньої точки (наприклад, при зміні ціни від 2 до 3 грн./од.).
Розв’язок
Ринкова пропозиція — це пропозиція, що визначається як загальна сума всіх індивідуальних пропозицій. Отже, функція ринкової пропозиції буде наступною:
Кпр1+Кпр2=(5+2Ц)+(2+1,5Ц) =7+3,5Ц
Визначення значення коефіцієнту цінової еластичності пропозиції для кожного підприємства і галузі в цілому:
- формула середньої точки для визначення еластичності.
1. Кпр1=5+2Ц, Q1=7, Q2=9 P1=2, P2=3
2. Кпр2=2+1,5Ц, Q1=5, Q2=6.5, P1=2, P2=3
3. Кпр (рин)=7+3,5Ц, Q1=14, Q2=17.5, P1=2, P2=3
Отже, в усіх випадках спостерігаємо еластичність пропозиції, яка менша за 1, отже пропозиція в усіх випадках нееластична. Найменш еластичною є ринкова пропозиція.
Задача 2.3
відомо, що при ціні 10 грн за 1 кг товару денний попит складав 800 кг, а після зниження ціни до 8 грн за кг він склав 1000 кг. Чому дорівнює цінова еластичність попиту на товар в точці? Чому дорівнює дугова еластичність попиту на товар? Якщо ціна на продукцію знову зросте до 10 грн. за кг, а денний попит буде становити 800 кг., чи будуть зберігатися значення дугової еластичності та еластичності в точці?
Розв’язок
Дугова еластичність попиту визначається за формулою:
Точкова еластичність попиту визначається за формулою:
Дугова еластичність попиту:
(1000-800)/(8-10)*(10+8)/(800+1000)=(200/-2)*(18/1800)=-1
Точкова еластичність:
9/900*200/2=1
Отже, попит в даному випадку є одинично еластичний, тобто відносна зміна у величині попиту дорівнює відносній зміні ціни . При зростанні ціни на продукцію до 10 грн та зниженні денного попиту до 800 кг. будуть зберігатися значення дугової еластичності та еластичності в точці.
Задача 3.3
Протягом останнього року відбулося скорочення реальних доходів населення в середньому на 15%, причому на товар А на початку року витрачалося 30% сімейного бюджету, а в кінці року – 20%, на придбання товару Б – відповідно 30 і 35%. Використовуючи формулу середньої точки розрахуйте коефіцієнти еластичності попиту від доходу, зробіть висновки відносно характеру товарів.
формула середньої точки.
1. Визначаємо еластичність попиту для товару А.
Q1=0.3, Q2=0.2, I1=1, I2=0.85
Якщо еластичність попиту за доходами більша за 1, то такий товар відносять до предметів розкоші.
2. Визначаємо еластичність попиту за доходами для товару Б.
Q1=0.3, Q2=0.35, I1=1, I2=0.85
Еластичність попиту за доходами, значення якої менше нуля характерна для неякісних товарів.
4. Індивідуальний та ринковий попит
Задача 1.4
Функція корисності споживача має вигляд 3К=2КаКб, де Ка, Кб – Обсяги споживання товарів А і Б відповідно, од. Витрати індивіда на придбання цих двох товарів складають 50 грн. Ціна одиниці товару А складає 15 грн., товару Б – 5 грн.
Визначити оптимальний обсяг споживання обох товарів. Як зміниться попит на товари, якщо ціна товару А збільшиться до 20 грн.? Визначити ефект доходу та ефект заміщення.
Розв’язок
Знаходимо оптимальний обсяг споживання цих товарів:
15А+5Б=50 – лінія бюджетного обмеження.
MRS=15/5=3, звідси Б=3А. Підставляємо дане значення Б в рівняння лінії бюджетного обмеження і знаходимо А:
15А+15А=50
А≈2
Знаходимо Б:
15*2+5Б=50
5Б=20
Б=4
Оптимальний обсяг споживання цих товарів складе: А-2 од. , Б-4 од.
Корисність, якої досягне споживач: К=2/3*2*4≈5 ют.
Аналогічно при збільшенні ціни на товар А до 20 грн.:
20А+5Б=50 – лінія бюджетного обмеження.
MRS=20/5=4 звідси Б=4А.
20А+5*4А=50
40А=50, А=1
Знаходимо Б:
20+5Б=50
5Б=30, Б=6
Рівень корисності, якої досягне споживач: К=2/3*1*6=4 ют.
Оптимальний обсяг споживання за цих обставин складе: А-2 од. , Б-4 од.
При зростанні ціни на товар А з 15 до 20 грн. попит на товар А знизиться на 1 од., а попит на товар Б збільшиться на 2 од.
Ефект доходу: для товару А: при зростанні ціни споживання товару зменшується на 1од.(це свідчить проте, що А – нормальний товар). Ефект заміщення для цього ж товару буде аналогічним ефекту доходу, так як для нормальних товарів ці два ефекти діють рівнонаправлено.
Внаслідок зниження ціни товару Б відносно товару А його споживання збільшується на 2 од. – ефект заміщення. Ефект доходу є аналогічним для цього товару.
Задача 2.4
Функція корисності індивіда має вигляд: К=Карб, де Ка, Кб – кількість товарів А і Б відповідно, од. Їх ціни відповідно складають 12 та 15 грн. Бюджет споживача складає 600 грн. Який споживацький набір обере індивід?
Побудуйте графіки функцій попиту на товари А і Б та визначте, чиє еластичним попит на кожний товар за ціною.
Розв’язок:
Лінія бюджетного обмеження: І=12А+15Б=600
MRS=12/15=4/5, звідси Б=4/5А
12А+15*4/5Б=600
12А+12А=600
24А=600; А=25
Знаходимо Б:
12*25+15Б=600
15Б=300; Б=20.
Споживацький набір, що його обере індивід, складатиме: 25 од. товару А, та 20 од. товару Б. При цьому споживач досягне корисності: К=(25*20)/3=167 ют.
Для побудови графіків попиту шукаємо додаткову точку:
Нехай ціна товарів А і Б зросла на 3 грн. Тоді лінія бюджетного обмеження матиме вигляд:
15А+18Б=600
MRS=15/18=5/6, б=5/6А
15А+15*5/6А=600
15А+15А=600
30А=600 А=20
15*20+18Б=600
18Б=300 Б=16
Точки для побудови графіка:
Товар A – Q1=25, Q2=20, P1=12, P2=15
Товар Б – Q1=20, Q2=16, P1=15, P2=18
Визначаємо цінову еластичність попиту для товарів А і Б:
Еа=((20-25)/25)/((15-12)/12)=0,2/0,25=0,8 <1 – попит нееластичний
Еб=((16-20)/20)/((18-15)/15)=1 – попит одинично еластичний.
Задача 3.4.
Визначити надлишок споживача аналітично і графічно на основі наступних табличних даних:
Ціна за од., грн. | Обсяг попиту, од. | Обсяг пропозиції, од. |
10 | 65 | 0 |
20 | 52 | 10 |
30 | 39 | 20 |
40 | 26 | 30 |
50 | 13 | 40 |
60 | 0 | 50 |
1. Визначаємо функцію попиту методом найменших квадратів:
№ | Х | У | Х2 | Х*У |
1 | 10 | 65 | 100 | 650 |
2 | 20 | 52 | 400 | 1040 |
3 | 30 | 39 | 900 | 1170 |
4 | 40 | 26 | 1600 | 1040 |
5 | 50 | 13 | 2500 | 650 |
Всього | 150 | 195 | 5500 | 4550 |
В середньому | 30 | 39 | 1100 | 910 |
Параметри рівняння:
а1=(910-30*39)/(1100-(302))= -260/200= -1,3
а0= 39-(-1,3*30)=78
Функція попиту матиме вигляд: Кп=78-1,3Ц
2. Визначаємо функцію пропозиції тим же методом:
№ | Х | У | Х2 | Х*У |
1 | 20 | 10 | 400 | 200 |
2 | 30 | 20 | 900 | 600 |
3 | 40 | 30 | 1600 | 1200 |
4 | 50 | 40 | 2500 | 2000 |
5 | 60 | 50 | 3600 | 3000 |
Всього | 200 | 150 | 9000 | 7000 |
В середньому | 40 | 30 | 1800 | 1400 |
Параметри рівняння:
а1=(1400-40*30)/(1800-(402))=200/200=1
а0=30-40= -10
Функція пропозиції: Кпр = -10+Ц
3. Визначаємо рівноважні попит та пропозицію:
78-1,3Ц=-10+Ц
-1,3Ц-Ц= -10-78
2,3Ц=88
Ц=88/2,3=38 – рівноважна ціна
-10+38=28 – рівноважна пропозиція
4. Визначаємо надлишок споживача за формулою:
де:
Цп – ціна попиту, грн./од.
Цр – рівноважна ціна
Кп – рівноважний обсяг попиту, од.
Нс=1/2*(60-38)*28=1/2*22*28=308.
... вгору, якщо попит збільшується (АД → АД1); ліворуч вниз, якщо попит зменшується (крива АД 2); Рис. 1.3. Вплив нецінових факторів на сукупний попит 1.3. Сукупна пропозиція. Крива сукупної пропозиції Сукупна пропозиція – обсяг товарів та послуг, який фірми готові виробляти протягом року за кожного рівня цін. Крива сукупної пропозиції АS описує залежність обсягів наці ...
... що об'єм продажів був би більше об'єму виробництва. Тому фірми розширили б виробництво, і об'єм національного продукту збільшився. Висновок Розгляд проблеми економічної рівноваги в системі «сукупний попит – сукупна пропозиція» дозволяє зробити один важливий висновок. Дійсно, тепер стає легко зрозуміти, чому так багато принципових проблем в області економічної політики залишаються дотепер ...
... статевовікова структура, розміри сім'ї) тощо. Сегментація ринку сприяє ефективній організації його, зменшенню суспільних та індивідуальних витрат виробництва тощо. 1.3 Еластичність попиту і пропозиції Відносна самостійність попиту та пропозиції дає можливість побудувати окремі графіки їхнього руху.Графік попиту ілюструє відому емпіричну залежність: якщо ціна товару на ринку має тенденцію до ...
... у відсотках відбувається із зниженням ціни, наприклад, на 1%. Ця залежність виражається формулою: Еп = (%DК) • (%DР), де К - величина попиту, Р - ціна, %DК - відсоткова зміна К, %DР - відсоткова зміна Р. Якщо індекс цін на споживчі товари становив 100 на початку року, а наприкінці року зріс до 105, то відсоткова зміна, або річний темп зміни інфляції, становитиме (5:100)=0,05, або 5%. Тому ...
0 комментариев