Навигация
Придніпровський економічний район
26573
знака
0
таблиц
0
изображений
3. Придніпровський економічний район
Площа – 59,1 тис. км² .
Населення – 5929,8 тис. чол.
Склад – Дніпропетровська і Запорізька області.
Придніпров’я займає друге місце в країні за обсягом виробництва промислової продукції і є одним з найбільших індустріальних районів України. Водночас високого рівня розвитку тут досягло сільське господарство, яке чималу частку своєї продукції продає іншим районам.
Провідною галуззю індустріального виробництва Придніпровського району є машинобудування і металообробка. Чорна металургія – на другому місці у його промисловому виробництві. У районі концентрується більш ніж половина всього загальноукраїнського випуску продукції галузі і приблизно стільки зайнятих робітників. Далі йде легка, харчова, хімічна і нафтохімічна промисловість.
Придніпров’я відграє важливу роль у сільськогосподарському виробництві України, концентруючи майже 7 % населення України, район виробляє 10 % валової продукції сільського господарства країни.
Придніпровський економічний район розташований у південно-східній частині України. Межує на півночі з Північно-Східним, на сході – з Донецьким, на півдні – з Причорноморським, на заході – з Центральноукраїнським економічними районами. Південь Запорізької області омивається водами Азовського моря.
Вигідне географічне положення, значні поклади корисних копалин, розташування у степовій фізико-географічній зоні, сприятливі ґрунтово-кліматичні умови, густа транспортна мережа, приморське положення сприяють розвитку господарського комплексу району.
Природні умови і ресурси. Основна частина території району розташована на Придніпровській низовині. Поверхня Дніпропетровської області – хвиляста рівнина, почленована глибокими долинами річок, балками і ярами, Запорізької – слабо розчленована рівнина із західним схилом до долини Дніпра та Азовського моря. Вздовж узбережжя простягаються довгі, вузькі піщані коси, намиті морем.
Клімат помірна-континентальний з жарким посушливим літом та малосніжною зимою, часто бувають відлиги. Середня температура січня – від – 6 °С на півночі до – 4 °С на півдні, липня – відповідна 22 °С і 23 °С. період з температурою 10 °С становить 174 дні. Опадів у середньому 430 мм, переважна їх більшість випадає у весняно-літній період.
Серед зональних типів ґрунтів переважають чорноземи: звичайні, південні та південні солонцюваті (майже повністю розорані), є також каштанові, лучні солонцюваті, дернові, піщані ( переважно вздовж річкових берегів) та інші ґрунти.
Придніпров’я має великі родовища корисних копалин. У надрах Дніпропетровської області є величезні запаси природного газу, рідкісних і кольорових металів, різноманітних будівельних матеріалів.
Уздовж річки Інгулець пластом понад 100 км залягають залізні руди Криворізького басейну. Їх запаси становлять понад 12 млрд. т. Крім Криворізького, у області є й інші перспективні родовища руд, такі як Оріхово-Павлоградська та Чортоницька магнітні аномалії, Жовтинське родовище у П’ятихатському районі. Є родовища титану, рутило-ільменітових руд, цирконію, нікелю, кобальту. На їх основі працює Верхньодніпровський гірничопромисловий комбінат.
Надра області містять майже 8,6 млрд. т. кам’яного вугілля, яке залягає в родовищах Західного Донбасу. Поклади бурого вугілля виявлені в П’ятихатському, Верхньодніпровському, Криворізькому і Синельниківському районах, нафта та природний газ – у Царичанському і Новомосковському.
У Широківському районі знайдено боксити. Є в області каоліни (Просянське родовище), вогнетривкі глини, вапняки (Криворіжжя) і поклади граніту – Бородаївське, Нікопольське, Кудашівське родовища.
Запорізька область також багата на поклади рудних корисних копалин, зокрема руд заліза (Бєлозерський залізорудний район) і марганцю (Великотокмацький марганцеворудний район). Промислове значення мають будівельні матеріали (граніти, каоліни, глини, вапняки тощо). З паливно-енергетичних ресурсів є буре вугілля, природний газ, а також мінеральні води і лікувальні грязі.
Населення в основному – українці. Національна структура населення формувалася історично :у радянські часи дуже швидко зростала кількість російського населення; цей процес триває й досі. За чисельні росіяни займають тут друге місце (28 %). Росіяни переважно оселялися в містах. Живуть також євреї, білоруси, болгари.
Пересічна густота населення – 120 чол./км². Міське населення становить близько 80 %. Для регіону характерний високий рівень урбанізації. Значна частина населення проживає в містах з населенням понад 100 тис чол. Частка трудових ресурсів, зайнятих у промисловості, становить 36,5 %, зростає частка зайнятих у невиробничій сфері.
Промисловість. Промисловий комплекс Придніпров’я поєднує важку індустрію і харчову промисловість. Провідними галузями важкої промисловості, які визначають спеціалізацію Придніпров’я у міжрайонному поділі праці, є залізорудна. Марганцеворудна, чорна металургія, машинобудівна, хімічна. Міжрайонне значення має також харчова і легка промисловість, електроенергетика, промисловість будівельних матеріалів.
Гірничодобувна промисловість представлена залізорудною, марганцеворудною та кам’яновугільною галузями, видобутком різноманітних будівельних матеріалів.
Залізорудна промисловість зосереджена в основному в Криворізькому залізорудному басейні, який за видобутком залізної руди займає провідне місце серед залізорудних басейнів світу.
На криворізькій залізній руді працює вся чорна металургія Донбасу, Придніпров’я, Криворіжжя, частково Приазов’я. крім того, значну кількість криворізької руди експортують до Угорщини, Чехії, Словаччини, Польщі.
Другою важливою галуззю гірничодобувної промисловості Придніпров’я є марганцеворудна, яка зосереджена в районі міст Нікополя. Як і в залізорудній, у цій галузі руду видобувають шахтовим і відкритим способами.
Видобуваються в регіоні також боксити, каолін.
Енергетика району ґрунтується на використанні місцевих гідроенергетичних ресурсів, привізного донецького вугілля, шебелинського газу і місцевого бурого вугілля. Електростанції Придніпров’я належать до Південної енергосистеми. ПЕК представлений перш за все каскадом гідроелектростанцій за течією Дніпра (Дніпрогес. Кременчуцька, Дніпродзержинська ГЕС). Найбільші теплоелектростанції – Придніпровська, Дніпродзержинська і криворізька ДРЕС.
Чорна металургія – провідна галузь промислового комплексу Придніпров’я. металургія повного циклу представлена тут заводами "Криворіжсталь", "Запоріжсталь", ім. Комінтерну (Дніпропетровськ) та ін. крім заводів повного циклу, в районі працюють і переробні металургійні завади, в Дніпропетровську – завод ім. К. Лібкнехта та трубопрокатний завод, Нікополі (трубопрокатний), Запоріжжі "Дніпроспецсталь". До комплексу підприємств чорної металургії Придніпров’я належать також заводи феросплавів у Запоріжжі Нікополі.
Кольорова металургія має алюмінієвий завод ім. Кірова Запоріжжі. Завод працює на привізних бокситах і нефелінах та дешевій електроенергії Дніпрогесу.
Значна частка в структурі промисловості – машинобудування металообробка. Машинобудівні підприємства Придніпров’я спеціалізуються на виробництві металургійного та гірничого устаткування, металоконструкцій, верстатобудуванні, транспортному машинобудуванні, виробництві сільськогосподарських машин, підйомно-транспортних машин. Розвинені також електротехнічне машинобудування, виробництво радіоапаратури, устаткування та машин для легкої і харчової промисловості, у Запоріжжі є підприємства інструментальної та абразивної промисловості. Найбільшими машинобудівними центрами Придніпров’я є Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ, Кривий Ріг, Нікополь.
Придніпров’я має сприятливі умови для розвитку хімічної промисловості. Тут набуває широкого розвитку коксохімічна та азотнотукова промисловість. Надалі хімічна промисловість Придніпров’я спеціалізуватиметься на виробництві пластмас і смол, мінеральних добрив, автошин та лакофарбової продукції. У Дніпропетровську розвинено виробництво лаків і фарб, також працює найбільший ш Європі шинний завод. у Кривому Розі – завод сурикових фарб.
У промисловому комплексі важливе місце посідає виробництво будівельних матеріалів. Територія Придніпров’я багата на поклади різноманітної будівельної сировини – пісків, глин, гранітів, каолінів. Крім того, для виготовлення залізобетону, шлакоблоків, цементу використовуються відходи металургійного виробництва. Найбільші центри виробництва будівельних матеріалів – Запоріжжя, Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ, Кривий Ріг, Нікополь , Павлоград.
Досить розвинена в цьому районі деревообробна промисловість, яка працює на сплавному лісі, що надходить Дніпром з північних районів України та Білорусі.
Харчова промисловість за вартістю виробленої продукції посідає третє місце після машинобудування і металургії. Працюють численні підприємства різноманітних галузей харчової промисловості (переважно на місцевій сировині). Найбільш провиненими є борошномельно-круп’яна й олійна промисловість. Значну кількість продукції дають цукрова, маслоробна, м’ясна, кондитерська та деякі інші. Підприємства харчової промисловості розташовані в Запоріжжі, Мелітополі, Бердянську, та в багатьох містах. Вони виробляють цукор, м’ясні й молочні продукти, рослинні і тваринне масло, борошно тощо.
Легка промисловість розвинена менше. Вона представлена підприємствами швейної промисловості, шкіряна-взуттєвої, меблевої. Її розвиток є одним з важливих завдань комплексного розвитку господарства Придніпров’я.
Сільське господарство. Придніпров’я нині займає значне місце в сільськогосподарському виробництві України.
Рослинництво є провідною галуззю сільськогосподарського виробництва Придніпров’я. воно дає понад половину валової продукції сільського господарства, забезпечуючи розвиток тваринництва.
Використання землі дуже інтенсивне. Під посівами сільськогосподарських культур зайнято 3,61 млн. га. Розораність території досягає 70 %. Нині понад 47 % посівної площі припадає на зернові культури. Озима пшениця в умовах Придніпров’я дає добрі стійкі врожаї. Значні площі відведено під посіви кукурудзи на зерно. Третє місце серед зернових займає ярий ячмінь. Вирощують також просо та гречку. Різко зменшилися площі під вівсом, житом і ярою пшеницею.
Зросли посіви технічних культур, серед яких основне значення мають соняшник та цукрові буряки. Поширені посіви коноплі, льону кудряву, рицини. Певного розвитку набуло вирощування овочевих культур і картоплі. Однак їх виробництво не задовольняє потреб району. Посіви баштанних культур найбільш поширені на півдні району, добре розвинені тут садівництво і виноградарство.
У структурі тваринництва за поголів’ям та валовою продукцією перше місце посідає велика рогата худоба, далі – свинарство, вівчарство. Крім того, розвинені кролівництво, птахівництво, рибництво, шовківництво.
Транспортна система. У Придніпров’ї розвинені такі види транспорту: залізничний . водний, автомобільний, авіаційний, трубопровідний. Через Придніпров’я проходять шляхи, що з’єднують Криворізький басейн з Донбасом і центральними районами європейської частини СНД, з портами Чорного та Азовського моря.
Провідну роль відіграє залізничний транспорт. Через цей район проходять Московсько-Кримська, Криворізько-Донецька магістралі, які зв’язують регіон з іншими районами країни. Найбільші залізничні вузли району: Волинський ,Нижньодніпровський , Апостолове, П’ятихатки, Синельникове, Запоріжжя, Знам’янка, Помічна.
У розвитку водного транспорту велика роль Дніпра, особливо після спорудження Дніпрогесу. Найважливішими річковими портами є Запоріжжя і пристані – Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ, Нікополь.
На узбережжі Азовського моря розташований великий морський порт Бердянськ, який посідає значне місце в загальному вантажообороті країни. Від нього курсують судна в напрямі Маріуполя, Таганрогу, Ростова-на-Дону та міст Кримсько-Кавказького узбережжя.
Великою є частка автомобільного транспорту у внутрішньо - і міжрайонних перевезеннях. Придніпров’я має розвинену мережу нерейкових шляхів. Довжина шляхів з твердим покриттям становить 6,1 тис. км. Серед них виділяються дуже важливі автомагістралі Москва – Сімферополь, Запоріжжя – Новомосковськ та ін.
Авіатранспорт зв’язує найбільші міста Придніпров’я з багатьма центрами країни.
Проблеми і перспективи розвитку. До найбільш важливих напрямів перспективного розвитку господарства Придніпровського економічного району належить ПЕК, основою якого є кам’яне вугілля Донбасу. Основним завданням зниження напруги паливно-енергетичного балансу є обмеження нарощування потужності енергоємних виробництв, розвиток атомної енергетики, теплоенергетики. Перспективним є використання бурого вугілля Дніпровського буровугільного басейну.
Основними напрямами розвитку металургійного комплексу є перепрофілювання деяких металургійних комбінатів на випуск електросталі, вдосконалення технологій, залучення залізорудних баз у Приазов’ї, підвищення якості виплавленої сталі.
Проблемами для Придніпров’я є: технічне переоснащення виробництва, охорона навколишнього середовища, висока концентрація потужних металургійних та інших виробництв, розташованих біля Дніпра, що загострює проблему охорони водних ресурсів.
Гострота проблеми посилюється тим, що поблизу розташовані великі міста-забруднювачі – Дніпродзержинськ, Кривий Ріг, Верхньодніпровськ. Екологічна ситуація в Дніпропетровську і особливо в Дніпродзержинську належить до найгостріших у світі.
На менш важливою є проблема різкого скорочення використання родючих земель з несільськогосподарською метою. Основні напрями розв’язання проблем – впровадження безвідходних технологій на виробництві, розробка і здійснення науково обґрунтованих заходів щодо використання відходів виробництва, рекультивація земель.
Остаточно не розв’язана проблема раціонального використання зрошених земель і гідротехнічних меліоративних споруд.
Необхідним є розвиток легкої, харчової промисловості, а також невиробничої сфери.
Велике значення має санаторно-курортне господарство Придніпров’я. Суттєве для району більш повне і раціональне використання місцевих рекреаційних ресурсів – на узбережжі Азовського моря, біля Дніпра з його притоками, поблизу лісових масивів, біля джерел лікувальних вод і грязей.
Список літератури:
1. Дорогунцов С.І., Пітюренко Ю.І., Олійник Я.Б. та ін. Розміщення продуктивних сил. – К.: КНЕУ, 2000. – 364 с.
2. Заблоцький В.Ф. Розміщення продуктивних сил України. – К.: Академвидав, 2002. – 368 с.
3. Курочкін Г.С. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: Навч. посіб. – К.: НАУ, 2004. – 273 с.
4. Розміщення продуктивних сил України. / За ред. Є.П. Качана. – К.: Вища шк., 1998. – 375 с.
5. Розміщення продуктивних сил України. / За ред. Ковалевського. – К.: Вища шк., 1998. – 546 с.
6. Стеченко Д.М. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: Навч. посіб. = К.: Знання, 1998. – 546 с.
Похожие работы
... і комплекси, територіальні форми організації продуктивних сил та системи господарювання, соціальна інфраструктура тощо. Метою цієї науки є обгрунтування напрямів оптимізації розміщення продуктивних сил, підвищення економічної і соціальної ефективності їх функціонування, а також визначення перспектив розвитку. Важливо підкреслити, що ця головна мета досягається на основі таких розробок: наукового ...
... та невиробничою сферами. Принцип обмеженого централізму передбачає органічне поєднання інтересів країни та її економічних районів. 3. Фактори РПС Закономірності і принципи реалізуються на основі врахування факторів, що впливають на РПС. Факторами розміщення продуктивних сил називають усю сукупність умов для найбільш раціонального вибору місця розташування господарського об’єкта, ТВК, розмі ...
... років). Також розробляється комплексний прогноз економічного і соціального розвитку України (на 10-15 років). Економічне регулювання передбачає використання економічних регуляторів розміщення продуктивних сил і регіонального розвитку. До економічних регуляторів з боку держави належать податкова політика (види місцевих податків, ставки, пільги та об'єкти оподаткування); цінова політика, квоти та ...
... , ніж на Львівщині. Таким чином, в області склалася складна і негативна тенденція погіршення ситуації в сфері зайнятості населення. II Розділ. Аналіз факторів розміщення продуктивних сил 2.1 Основні показники соціально-економічного розвитку Львівської області Згідно з даними обласного управління статистики у І півріччі 2009 року проти І півріччя 2008 року випуск промислової продукції ...
0 комментариев