2.1 Порівняльна характеристика соціально-економічного становища домогосподарств України в 2006-2007 роках

Проведемо порівняльну характеристику соціально-економічного становища домогосподарств України в 2006-2007 роках на основі даних Державного комітету статистики.

Одержана інформація свідчить, що майже кожне друге (39%) домогосподарство по Україні вважало стан свого добробуту в 2006р. досить низьким – постійно відмовляли собі у найнеобхіднішому, крім харчування. А 4,6% та 801 тис домогосподарств навіть не змогли забезпечити достатнього харчування. Оцінили рівень свого доходу достатнім для забезпечення поточних потреб 50% домогосподарств України, а 6% – достатнім і для заощадження коштів.

Із загальної кількості домогосподарств 48% повідомили, що минулого року були випадки, коли через відсутність грошей вони не мали можливості придбати одяг та взуття, 0,5% – відремонтувати їх, 1,4% – купити мило та пральний порошок, 0,8% – оплачувати перебування дітей в дитсадку.

Майже кожні сім з десяти домогосподарств відзначили, що рівень доходів 2006р. не дозволяв їм у разі необхідності купити холодильник, навіть позичивши гроші (при умові впевненості повернення боргу), одинадцять із двадцяти – пральну машину, два з семи – недорогий телевізор.

При умові значного збільшення доходів домогосподарства країни спрямували б їх в першу чергу на купівлю побутової техніки, відпочинок, лікування, житло, придбання одягу та взуття.

Оцінюють 2008р. несприятливим часом для розвитку економіки України 23% домогосподарств, 38% – не сподіваються на суттєві зміни, кожні два з п’яти – очікують сприятливих умов та позитивних зрушень у країні.

Середньомісячні загальні доходи одного домогосподарства у 2007р. склали 1746 грн. Міське домогосподарство отримувало в середньому за місяць 1831 грн., сільське – 1558 грн. У середньому на одного члена домогосподарства загальні доходи становили 672 грн. на місяць, у міських домогосподарствах – 721 грн., у сільських – 569 грн. Рівень середньомісячних загальних доходів однієї особи перевищив рівень встановленого у ІІ півріччі 2007р. прожиткового мінімуму (525 грн.) на 28%. Слід зазначити, що темп росту середньодушових загальних доходів у І півріччі 2007р. порівняно з аналогічним періодом минулого року перевищив індекс споживчих цін за цей період: відповідно 121,4% проти 110,8%.

Частка населення із середньодушовими загальними доходами у місяць нижче прожиткового мінімуму склала 39%. Серед мешканців міст ця група становила третину, серед селян – половину населення.

Співвідношення загальних доходів 10% найбільш та найменш забезпеченого населення становило 5,6 рази, у тому числі серед міського населення – 5,3 рази, сільського – 5,2 рази. Мінімальний рівень загальних доходів серед 10% найбільш забезпеченого населення перевищував максимальний серед 10% найменш забезпеченого населення, як в цілому по Україні, так і серед міських жителів у 3,8 рази, серед сільських – у 3,7 рази. Найбільш заможні 20% населення отримували 36% усіх загальних доходів. Середньомісячні сукупні витрати одного домогосподарства у 2007р. склали 1582 грн., що на 13% більше, ніж 2006р. Міське домогосподарство витрачало в середньому за місяць 1661 грн., сільське – 1405 грн. У середньому на одного члена домогосподарства сукупні витрати становили 608 грн. на місяць, у міських домогосподарствах – 654 грн., у сільських – 513 грн. Серед усіх сукупних витрат домогосподарств, як і у 2006р., 91% становили споживчі витрати[6].

Найбільш вагомою статтею (54%) сукупних витрат домогосподарств продовжували залишатися витрати на харчування (включаючи харчування поза домом). У порівнянні з 2006р. частка цих витрат зменшилася на 3%.На купівлю непродовольчих товарів та оплату послуг (без витрат на харчування поза домом) домогосподарства направляли 34% усіх витрат, що на 3 % більше, ніж у 2006р.

Частка неспоживчих сукупних витрат не змінилася і склала 9% усіх витрат домогосподарств.

Вартість харчування у 2007р. у середньому на одну особу становила 11 грн. на добу проти 10,2 грн. – у 2006р.

Зростання у 2007р. у порівнянні з 2006р. реальних наявних доходів населення сприяло підвищенню споживчих можливостей населення у забезпеченні належного рівня харчування. Відбулося деяке покращання структури харчування: збільшилося споживання в домогосподарствах фруктів, ягід, горіхів та винограду на 20%, м’яса та м’ясопродуктів – на 11%, цукру – на 6% та молока і молочних продуктів – на 0,5%. Залишилося на рівні 2006р. споживання риби та рибопродуктів, яєць, олії та інших рослинних жирів, овочів і баштанних. Скоротилося споживання картоплі (на 7%), хліба і хлібних продуктів (на 4%).

Сільські домогосподарства спрямовували на харчування більшу частину сукупних витрат, ніж міські (відповідно 59% проти 53%). При цьому сільські жителі споживали більше: картоплі – в 1,8 рази, хліба та хлібних продуктів – в 1,3 рази, овочів і баштанних – на 23%, цукру – на 13% та молока і молочних продуктів – на 2%.

Домогосподарства з дітьми до 18 років направляли на харчування 54% свого бюджету проти 57% у 2006р. Вартість добового раціону однієї особи цієї групи збільшилася порівняно з відповідним періодом минулого року на 9% і становила 9,3 грн. У сукупних витратах домогосподарств без дітей частка витрат на харчування (55%) була дещо більшою, ніж у домогосподарствах з дітьми, а вартість спожитих за добу однією особою продуктів харчування була вищою в 1,4 рази.

У домогосподарствах з дітьми однією особою було спожито більше, ніж у 2006р., фруктів, ягід, горіхів та винограду – на 21%, м’яса та м’ясопродуктів – на 11%, яєць, цукру, молока та молочних продуктів – на 6–2%. Одночасно у цій групі домогосподарств зменшилося на 7% споживання картоплі та на 4% – хліба і хлібних продуктів. Залишилося на рівні минулого року споживання овочів і баштанних, риби та рибних продуктів, а також олії та інших рослинних жирів. Кількість основних продуктів харчування, спожитих однією особою в домогосподарствах з дітьми, була в 1,6–1,1 рази меншою, ніж у домогосподарствах без дітей[3].

У споживанні продуктів харчування продовжувала зберігатися диференціація між домогосподарствами найменш забезпеченого першого дециля, домогосподарствами з середньодушовими загальними доходами у місяць нижче прожиткового мінімуму та найбільш заможними домогосподарствами, які складають десятий дециль. Останні спрямовували на харчування, порівняно з домогосподарствами найменш забезпеченого першого дециля і домогосподарствами, середньодушові місячні загальні доходи яких нижче прожиткового мінімуму, відповідно в 1,6 та 1,5 рази меншу частку усіх сукупних витрат (43%), а вартість (17,4 грн.) спожитих однією особою за добу продуктів була вищою відповідно в 3 та 2 рази.

Зростання наявних реальних доходів населення сприяло підвищенню доступності для домогосподарств непродовольчих товарів. У 2007р. обсяги продажу непродовольчих товарів у порівнянних цінах зросли на третину, а обсяг реалізованих населенню послуг зріс на 10%.

На купівлю непродовольчих товарів та послуг (без витрат на харчування поза домом) домогосподарства щомісячно спрямовували 34% сукупних витрат (у 2006р. – 31%). На утримання житла (включаючи поточний ремонт), воду, електроенергію, газ та інші види палива пересічне домогосподарство витрачало кожну дев’яту гривню, на оновлення гардеробу – 5%, на інші напрями споживання (на транспорт, на придбання предметів домашнього вжитку, побутової техніки та поточне утримання житла, охорону здоров’я, зв’язок, відпочинок і культуру, освіту) від 4 до 1% сукупних витрат. Споживчі витрати на ці цілі міських домогосподарств у 1,7 рази перевищували аналогічні витрати в сільських домогосподарствах, зокрема, на оплату житла (включаючи поточний ремонт), води, електроенергії, газу та інших видів палива, на транспорт, одяг і взуття, на придбання предметів домашнього вжитку, побутової техніки та поточне утримання житла та на охорону здоров’я (медикаменти та медичні послуги) у 1,8–1,2 рази; на відпочинок і культуру, освіту та зв’язок – у 3–2 рази більше.

Домогосподарства з дітьми витрачали на купівлю непродовольчих товарів та отримання послуг 35% сукупних витрат, що на 1,8 в.п. більше, ніж у домогосподарствах без дітей. У середньому на транспорт, на придбання предметів домашнього вжитку, побутової техніки та поточне утримання житла, на оплату послуг зв’язку, на оплату житла (включаючи поточний ремонт), води, електроенергії, газу та інших видів палива та на охорону здоров’я домогосподарства з дітьми витрачали в 1,6–1,1 рази більше коштів, ніж домогосподарства без дітей; на освіту, відпочинок і культуру та оновлення гардеробу – в 2,1–1,9 рази більше.

На купівлю непродовольчих товарів та отримання послуг домогосподарства з групи найменш забезпечених домогосподарств першого дециля направляли 26% усіх сукупних витрат, що відповідно на 3 та 15 в.п. менше, ніж у домогосподарствах із середньодушовими загальними доходами нижче прожиткового мінімуму та в найбільш забезпечених домогосподарствах десятого дециля. Середньомісячні споживчі витрати останніх за основними напрямами використання, не пов’язаними із забезпеченням харчування, були вищі у 7–3 рази, ніж серед найменш забезпечених домогосподарств першого дециля, та в 5–2 рази – порівняно з домогосподарствами із середньодушовими загальними доходами нижче прожиткового мінімуму.

У структурі сукупних витрат домогосподарств оплата житла, комунальних продуктів та послуг (з урахуванням суми безготівкових пільг та субсидій) становила десяту частину або 152 грн. на місяць (у 2006р. – 7% або 94 грн.). Міське домогосподарство на такі цілі в середньому щомісяця витрачало 184 грн., сільське – 83 грн.

Розмір отриманих пільг та субсидій (готівкових та безготівкових) на оплату житла, комунальних продуктів та послуг у розрахунку на пересічне домогосподарство становив 17 грн. на місяць, у тому числі серед міських домогосподарств – 19 грн., сільських – 12 грн.

Домогосподарства з дітьми щомісячно на оплату житла, комунальних продуктів та послуг (з урахуванням суми безготівкових пільг та субсидій) витрачали в середньому 171 грн., без дітей – 141 грн. Суми пільг та субсидій, отриманих пересічними домогосподарствами цих груп на такі цілі, становили відповідно 10 та 21 грн.[38].

Незалежно від рівня добробуту домогосподарства направляли на оплату житла, комунальних продуктів та послуг близько десятої частини витрат[30]. Разом з тим, розмір цих витрат становив серед домогосподарств першого дециля – 99 грн., серед домогосподарств із доходами нижче прожиткового мінімуму – 118 грн., а серед домогосподарств десятого дециля – 241 грн.

Свої потреби домогосподарства задовольняли за рахунок ресурсів, які надходили з різних джерел. Середньомісячні сукупні ресурси одного пересічного домогосподарства у 2007р. склали 1811 грн., міського – 1890 грн., сільського – 1634 грн. і зросли порівняно з січнем - червнем 2006р. у цілому по Україні на 20%, в міських поселеннях – на 21%, у сільській місцевості – на 17%. У середньому на одного члена домогосподарства сукупні ресурси становили відповідно 696 грн., 744 грн. та 596 грн.

Продовжувалися позитивні зміни у структурі формування ресурсів домогосподарств. Збільшилася частка грошових доходів у структурі сукупних ресурсів домогосподарств з 86% у 2006р. до 88% у 2007р.Більше половини сукупних ресурсів домогосподарств складали доходи від зайнятості, частка яких порівняно з 2006р. зросла на 4 %, в основному за рахунок збільшення з 47% до 51% частки оплати праці. Пенсії, стипендії та соціальні допомоги (включаючи готівкові та безготівкові пільги та субсидії) становили понад чверть сукупних ресурсів пересічного домогосподарства, доходи від особистого підсобного господарства та від самозаготівель – дванадцяту частину. Частка допомог від родичів та інших осіб (грошова допомога та грошова оцінка допомоги продовольчими товарами) склала 6%. Залишалася низькою частка доходів від підприємницької діяльності та самозайнятості – 5%[35].

Значні розбіжності мали структури формування сукупних ресурсів міських та сільських домогосподарств. Більше трьох п’ятих сукупних ресурсів міських домогосподарств становили доходи від зайнятості (їх частка порівняно з минулого року збільшилася на 4 %), 23% – пенсії, стипендії та соціальні допомоги, надані готівкою, 2% – доходи від особистого підсобного господарства (їх частки зменшилися на 0,7 % кожна). У формуванні сукупних ресурсів сільських домогосподарств продовжилися позитивні структурні зрушення: частка доходів від зайнятості збільшилася на 3 % і склала найбільшу частину (більш, ніж третину) сукупних ресурсів. Суттєвим джерелом надходжень продовжували залишатися пенсії, стипендії та соціальні допомоги, надані готівкою, частка яких порівняно з 2006р. не змінилася і склала 28%. Частка доходів від особистого підсобного господарства та від самозаготівель у цій групі домогосподарств зменшилася на 2 % і склала чверть сукупних ресурсів сільських домогосподарств[32].У домогосподарствах з дітьми 64% ресурсів формували доходи від зайнятості, що на 4 % більше ніж у 2006р., сьому частину – пенсії, стипендії, соціальні допомоги (готівкові та безготівкові), частка яких порівняно з відповідним періодом минулого року зменшилася на 1%. Частка доходів від особистого підсобного господарства та від самозаготівель зменшилася на 1,3 % і склала одинадцяту частину сукупних ресурсів цієї групи домогосподарств.

У домогосподарствах без дітей 47% ресурсів складали доходи від зайнятості (у 2006р. – 44%), пенсії, стипендії, соціальні допомоги, як і у 2006р. – 35%, доходи від особистого підсобного господарства та від самозаготівель – 8% (9%).

У структурі сукупних ресурсів найменш забезпечених домогосподарств першого дециля частки пенсій, стипендій, соціальних допомог, наданих готівкою, вартості спожитої продукції, отриманої з особистого підсобного господарства та від самозаготівель, були більшими, ніж у заможних домогосподарствах останнього дециля.

У домогосподарствах із середньодушовими загальними доходами нижче прожиткового мінімуму 28% ресурсів формувалося за рахунок пенсій, стипендій та соціальних допомог, наданих готівкою. Восьму частину їх ресурсів становили доходи від особистого підсобного господарства та від самозаготівель.

Частка пільг та субсидій на оплату житла, комунальних продуктів та послуг (готівкою та безготівкових) у сукупних ресурсах домогосподарств із середньодушовими загальними доходами у місяць нижче прожиткового мінімуму склала 0,8%, першого та останнього децилів – відповідно 0,5% та 0,6%. Однак, суми цих пільг та субсидій, отриманих у середньому одним домогосподарством з доходами нижче прожиткового мінімуму та з групи 10% найменш забезпечених, були відповідно в 2 та в 4 рази нижче, ніж у групі заможного населення[33].

Пільги на оплату санаторно-курортних путівок, на купівлю ліків, лікування, зубопротезування, послуг транспорту та зв’язку становили у сукупних ресурсах домогосподарств із середньодушовими загальними доходами у місяць нижче прожиткового мінімуму 0,4%, першого дециля – відповідно 0,2%, а серед найбільш заможних домогосподарств останнього дециля – 0,8%. Вартість цих пільг, отриманих одним заможним домогосподарством, перевищувала відповідні показники серед домогосподарств із середньодушовими загальними доходами у місяць нижче прожиткового мінімуму та найменш забезпечених домогосподарств відповідно у 5 та 12 разів[15].


Информация о работе «Роль домогосподарств в економіці»
Раздел: Экономика
Количество знаков с пробелами: 74914
Количество таблиц: 1
Количество изображений: 6

Похожие работы

Скачать
51050
7
0

... 14.Проаналізуйте роль домогосподарств в аграрному секторі економіки України.2. Засоби активізації навчально-пізнавальної активності при вивченні теми: «Домашнє господарство як ланка економіки. Домашнє господарство у сучасній економіці, його ефективна діяльність» учнями дидактичний розробка домашній господарство Процес навчання, як і все що відбувається в суспільстві – розвивається та вдосконалює ...

Скачать
57337
1
3

... від індивідуального до суспільного споживання товарів. Через трансферти уряд змінює структуру виробництва товарів приватного сектора. Різниця між урядовими закупівлями і трансфертними платежами має безпосереднє відношення до вивчення проблеми зростання ролі держави в економіці. Є підстави вважати, що трансфертними платежами держава менше втручається в економіку країни, ніж у разі державних закупі ...

Скачать
100958
0
0

... інальна та реальна вартість грошей Методичні поради Сучасні ринкові відносини базуються на принципах функціонування сучасних грошей, тому проблема грошей знаходиться на одному з ос-новних місць в політичній економії. Детальний розгляд цієї теми потре-бує вияснення таких питань, які стосуються самої природи грошей, їхніх функцій з тим, щоб логічно перейти до характеристики самої грошової системи. ...

Скачать
185682
0
0

... 70 відсотків усіх капіталовкладень та всіх фінансових операцій світу.   124 Суть і ознаки змішаної економічної системи. Приватний, акціонерний і державний сектори економіки. Невизначеність шляхів подальшого політичного та економічного розвитку є основною причиною відсутності у багатьох країн чітко окреслених схем входження до регіональних і світових господарських структур. Національна економіка ...

0 комментариев


Наверх