Войти на сайт

или
Регистрация

Навигация


КУРСОВА РОБОТА

Тема: " Домашнє господарство як ланка економіки. Домашнє господарство у сучасній економіці, його ефективна діяльність»


Вступ

Наше життя у сучасному вирі подій є досить швидкоплинним і кожній людині доводить так чи інакше пристосовуватись до існуючих зовнішніх факторів, вміти не тільки виживати, але й повноцінно жити у соціумі, в існуючому суспільстві. найпершим середовищем у якому виховується кожен індивід є його сім’я. Саме тут закладається фундамент життя кожного з нас, формується наша індивідуальність і погляди на життя. Наступною «інстанцією» формування особистості виступає школа, де кожен індивід має можливість не тільки навчитись співіснувати з іншими, такими ж як і він особистостями, а й здобути багаж необхідних у знань. Школа є важливим етапом в житті кожного з нас, адже саме знання сформовані тут є базою для майбутнього життя. Не є виключенням і економічні знання та економічна освіченість людини.

На мою думку, в сучасному суспільстві економічна освіта є життєво необхідною, адже у вирі сучасних подій, постійних змін, досягнень науки і техніки, переході до ринкової економіки тощо, кожен повинен розуміти що відбувається для того, щоб мати змогу визначити своє місце в світі, вміти зорієнтуватися і не «випасти» з суспільства, а тісно з ним співіснувати.

З переходом України до ринкової економіки гостро постало питання формування сучасної економічної культури населення та поглиблення економічної освіти.

Актуальним на сьогодні є виховання людини, яка буде здатною сприймати ринкові перетворення, зможе легко адаптуватися до змін у житті, вільно оперувати та розуміти основні економічні поняття.

Загальноосвітня школа покликана формувати у молоді компетенції, які забезпечують глибоке розуміння явищ та процесів, відносин в економічній системі, та засобів і способів розв'язання економічних проблем. Економічна освіта формує високоефективну економіку та є умовою для розвитку держави та кожної людини.

В системі загальноосвітньої школи економічна освіта має сприяти вихованню громадянина, здатного здійснювати самостійний вибір і приймати економічно обґрунтовані рішення в різноманітних життєвих ситуаціях. Вона має відповідати основному напряму розвитку загальної середньої освіти, основою якої є розвивальна культуротворча домінантна виховання самодостатньої особистості.

У зв'язку з новими вимогами часу виникає необхідність значно оновити та збагатити сферу економічної освіти в системі шкільної освіти, оскільки на сьогодні постала така проблема, яка характерна і для молоді, і для школярів: недостатнє володіння необхідними компетентностями в галузі грамотної економічної поведінки, яка необхідна їм у повсякденному житті, недостатньо орієнтуються на ринку товарів та послуг, не усвідомлюють як вони можуть впливати на економічну політику та на якість власного життя.

Удосконалення системи економічної освіти в Україні ґрунтується на тому, що в її основі повинен бути розвиток культури мислення як загальної технології та адаптування найбільш придатних методик у контексті економічного мислення зокрема.

На сьогоднішній день, виникає необхідність такої педагогіки, яка сформує в особистості творче мислення. Тобто викладання економіки у школі має базуватись не лише на розгляді теоретичного матеріалу, але й розв'язанні учнями певної нагальної для суспільства проблеми (вигаданої вчителем або реальної), для більш чіткого розуміння необхідності вивчення економіки.

Економічна освіта виступає невід’ємною складовою виховання майбутнього громадянина. Саме виховання свідомих громадян, здатних прийняти раціональні та ефективні рішення як під час реалізації своїх особистих економічних інтересів, так і при реалізації економічних інтересів соціальної спільноти та країни в цілому – врешті решт сприятиме розвитку економічно потужної та політично незалежної Української держави.


1. Дидактична розробка теми: «Домашнє господарство як ланка економіки. Домашнє господарство у сучасній економіці, його ефективна діяльність» для викладання у загальноосвітньому навчальному закладі

 

1.1  Освітньо-вікова категорія навчання

 

Юнацький вік

Рання юність (від 15 до 18 років) – вік безпосередньої підготовки підростаючої особистості до життя як дорослої людини, вибору професії, виконання соціальних функцій.

Загальна характеристика (основні риси та особливості)

Для психічного розвитку характерне те, що провідне значення пізнавальної діяльності займає абстрактне мислення, прагнення пізнати суть і причинно-наслідкові зв’язки явищ об’єктивного світу. Формуються стійкі пізнавальні інтереси, підвищуються вимоги до викладання предмету. Відбувається розвиток почуттів до вольових процесів. Почуття стають більш глибокими, емоційними; характерна чутливість до всього нового.

Особливості виховання: важливим є фізичне, моральне, естетичне виховання, розвиток ініціативи, творчості, самостійності, важливо створити умови для самовиховання. У зв’язку з тим, що біологічні задатки кожної людини різні, розвиток її характеризується індивідуальними відмінностями, які необхідно враховувати в навчанні і вихованні.

В індивідуальному підході до дитини можна виділити два аспекти:

♦ психологічний – встановлення індивідуальності, неповторності, своєрідність учнів, визначення їх ставлення до оточуючих і до самого себе, особливостей сприймання зовнішніх впливів і специфічне реагування на них;

♦ педагогічний – вибір таких засобів і форм впливу на учня, які найбільше відповідають його психологічним особливостям, психічним станом і завдяки цьому забезпечується оптимальний виховний ефект.

Методи та шляхи виховання учнів у цьому віці

В юнацькому віці закріплюються і вдосконалюються психічні особливості особистості. Водночас відбуваються якісні зміни всіх показників психічної діяльності, які є основою становлення особистості.

Одним з важливих аспектів психічного розвитку в юнацькому віці є інтенсивне інтелектуальне дозрівання, провідна роль в якому належить розвитку мислення. Навчальна діяльність створює сприятливі умови для переходу учнів до вищих рівнів абстрактного й узагальнюючого мислення. Старшокласники більш усвідомлено і міцно оволодівають логічними операціями. Наукові поняття стають не тільки предметом вивчення, а й інструментом пізнання, аналізу й синтезу.

Дедалі більшою стає потреба в науковому обґрунтуванні та доведенні положень, думок, висновків, критеріями істинності яких виступають не конкретні факти дійсності, а логічні докази. Здатність логічно мислити стає джерелом критичного ставлення до засвоюваних знань, висловлювань дорослих.

Розвиток мислення характеризується подальшим збагаченням фонду добре засвоєних умінь, навичок мислительної діяльності, способів і прийомів розумової роботи. Формування їх залежить від методів навчання. Мовлення старшокласників ускладнюється за змістом і структурою, збагачується новими науковими і технічними термінами. Удосконалюються мовні засоби передачі думок, відбувається засвоєння і використання норм літературної мови.

Вдосконалюється спостережливість, здатність помічати в об’єктах суттєві зовнішні ознаки, точніше й об’єктивніше їх відображати. Ровивається самоспостереження (за своїми діями, вчинками, поведінкою, думками). Самоспостереження стає невід’ємною складовою самопізнання, прагнення до самовиховання.

Розвивається репродуктивна і творча уява, критичність до ставленні у ставленні до витворів уяви, посилюється самоконтроль, реалістичність у співвіднесенні образів уяви, особливо мрій з дійсністю, своїми можливостями.

Довільне запам’ятовування стає набагато ефективнішим від мимовільного, відбуваються зміни у процесах логічного запам’ятовування, зростає продуктивність пам’яті на думки, на абстрактний матеріал. Основою запам’ятовування матеріалу стають виявлені логічні зв’язки. Намічається спеціалізація пам’яті, пов’язана з основними інтересами старшокласників, їх намірів щодо вибору майбутньої професії. Удосконалюються способи заучування за допомогою застосування раціональних прийомів.

Отже при викладанні економіки в цей період розвитку учнів вчителю варто застосовувати такі активні методи навчання, як ігри, дискусії, мозковий штурм, змагання, метод конкретних ситуацій і т.д. які дають змогу їх вихованцям не тільки краще зрозуміти і засвоїти новий матеріал, а й самовиразитися, що приверне їх увагу і підвищить інтерес (зацікавленість) у вивченні даного предмету.

 

Психологічні особливості старшокласника

Критерії Зміст, прояв
1

Провідний вид діяльності

Навчально-професійна діяльність. В основі прагнення до дружби лежить потреба в саморозкритті, розумінні іншого і себе іншим. Змістом такого спілкування є реальне життя: проблеми спільної навчальної діяльності, громадська робота, спільне дозвілля, розваги, спорт. У бажанні дружити з ровесником проявляється прагнення до рівноправного спілкування. Для ранньої юності характерною є ідеалізація друзів і самої дружби.

2

Новоутворення

Професійне і особистісне самовизначення ― потреба юнаків зайняти внутрішню позицію дорослої людини, визначити себе в світі, тобто зрозуміти себе і свої можливості разом з усвідомленням себе як члена суспільства, свого місця і призначення у житті. Складаються основи наукового і громадянського світогляду, формується потреба у трудовій діяльності
3

Психологічна криза

У старшокласників ― прагнення бути дорослим і разом з тим відсутність соціального досвіду; відмінність між фізичною та соціальною зрілістю підлітка. Основне протиріччя – оцінка своїх можливостей і здібностей та відсутність засобів реалізації цих здібностей.
4

Соціальна ситуація розвитку

Юність – період стабілізації особистості. У зв'язку з ускладненням самосвідомості ускладнюється ставлення до себе та до інших; загострюється потреба юнацтва зайняти позицію якоїсь соціальної групи; з'являються дорослі ролі і обов'язки: старшокласники отримують паспорт, несуть відповідальність за правопорушення, з 17 років мають право вступити до шлюбу. Старшокласники визначаються з громадянською позицією, зумовленою появою нової соціальної ситуації «Я і суспільство».

Провідний вид діяльності ― професійно-ділове спілкування. Спілкування з ровесниками відбувається нарівні сповіді. Взаємини діляться на дружні та товариські. Юнацька дружба виконує функцію психотерапії, підтримки, самоповаги. У цей період зростає вибірковість, відповідно зменшується кількість друзів. В основі прагнення до дружби лежить потреба в саморозкритті, розумінні іншого і себе іншим. Змістом такого спілкування є реальне життя: проблеми спільної навчальної діяльності, громадська робота, спільне дозвілля, розваги, спорт. У бажанні дружити з ровесником проявляється прагнення до рівноправного спілкування. Для ранньої юності характерною є ідеалізація друзів і самої дружби. Юнацька дружба не тільки схильна до сповіді, але й дуже емоційна. Часто навіть ті, хто мають друзів, переживають самотність через нездатність виразити у спілкуванні повноту почуттів.

Центральним новоутворенням є професійне і особистісне самовизначення ― потреба юнаків зайняти внутрішню позицію дорослої людини, визначити себе в світі, тобто зрозуміти себе і свої можливості разом з усвідомленням себе як члена суспільства, свого місця і призначення у житті.

Для старшокласника характерний глибокий самоаналіз, самооцінка всіх якостей і здібностей. Якщо у підлітковому віці самооцінка визначалася зовнішніми показниками досягнень, то в 16 років з'являються власні критерії значущості. Школярі оцінюють себе з позиції своєї внутрішньої шкали цінностей. Старшокласники більше розуміють себе, ніж підлітки. Настрій стає більш стійким і усвідомленим. Самооцінка стає вищою, ніж у підлітковому віці. Зростає самоповага, виникає почуття власної гідності, відбувається стабілізація особистості.

Разом з усвідомленням своєї унікальності приходить почуття самотності. Звідси росте потреба у спілкуванні, потреба зіставити себе з образом типового ровесника. Усвідомлення своєї унікальності передує розумінню глибокого зв'язку з іншими людьми.

Старшокласник, пізнаючи навколишній світ, повертається до себе, здійснює пошук відповіді на складні питання життя: «Для чого я живу? У чому сенс життя?». У пошуках сенсу життя виробляється світогляд (система зрозумілих і стійких переконань), розширюється система цінностей, формується моральний стрижень. Юнацька моральна свідомість містить внутрішні протиріччя. Юнацький максималізм, категоричність оцінок вживаються з демонстративним скепсисом. Основна спрямованість особистості ― зосередження в майбутнє.

Складаються основи наукового і громадянського світогляду, формуються потреби в трудовій діяльності. У старшокласника виникають важливі особистісні якості: усвідомленість, самостійність, незалежність. Він ставить і активно вирішує найбільш складні життєві проблеми. Рефлексія власного життєвого шляху, прагнення до самореалізації призводить до появи нових соціальних потреб: знайти своє місце серед інших, виділитися, бути особливим, відігравати певну роль у суспільстві. Виникає відповідальність не просто за себе, а за себе в спільній справі, за спільну справу і за інших людей. Отже, новоутворенням цього віку є самовизначення себе в людському суспільстві, усвідомлення своїх можливостей і прагнень, свого призначення в житті.

Психологічна криза у старшокласників ― прагнення бути дорослим і разом з тим відсутність соціального досвіду; відмінність між фізичною та соціальною зрілістю підлітка.

Отже, з вище зазначеного ми можемо зробити висновок, що навчання у старшокласників передбачає радикальну перебудову змісту і методів навчання, максимальне врахування індивідуальних особливостей та інтересів учнів, що дає простір їх власній розумовій і соціальній ініціативі. Розумовий розвиток старшокласника полягає у формуванні індивідуального стилю розумової діяльності. У навчанні формуються загальні інтелектуальні здібності, понятійне теоретичне мислення, тобто мислення характеризується схильністю до теоретизування, створення абстрактних узагальнень, захоплення філософськими побудовами.


Информация о работе «Дидактична розробка теми "Домашнє господарство як ланка економіки. Домашнє господарство у сучасній економіці, його ефективна діяльність"»
Раздел: Педагогика
Количество знаков с пробелами: 51050
Количество таблиц: 7
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
94002
7
0

... ії. У початковій школі для проведення тематичного контролю можуть застосовуватися контрольні роботи, тестування. Крім цього доречно проводити тематичний контроль у формі змагань, вікторин. Цілі тематичного оцінювання: -  перетворити відповідність знань, умінь та навичок учнів вимогам навчальних програм; -  виявити рівень навчальних досягнень учнів. Тематичне оцінювання з економіки є одним ...

Скачать
414733
5
2

... і. 3. Інноваційні козацько-лицарські технології шкільної освіти. 4. Система психомистецьких технік козацького духовного єднання особистостей. ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ПРОГРАМИ ТРАНСФОРМАЦІЇ Адамівська школа козацько-лицарського виховання як саморозвивальний духовно збагачений освітньо-виховний заклад інноваційного типу має стати наочним зразком нової національної школи, що вказуватиме один з ві ...

Скачать
160021
6
0

... із історичного та передового педагогічного досвіду екологічного виховання, а й узагальнили практику роботи вчителів сучасної початкової школи. Ці ж прийоми роботи ми пропонуємо використовувати на уроках та в позакласній діяльності для покращення процесу формування екологічної культури молодших школярів. Розробки вчителів в даній проблемі йдуть у трьох напрямах. Перший напрям. Створюється повні ...

Скачать
111053
0
2

... економічного виховання визначається рівнем організації навчально-виховної роботи школи й виробничо-господарської діяльності школярів. 1.3 Завдання та зміст економічного виховання учнівської молоді в системі позакласної навчально-виховної роботи школи Процес виховання – це система виховних заходів, спрямованих на формувння всебічно і гармонійно розвиненої особистості [30]. Дане поняття ...

0 комментариев


Наверх