Економічна сутність капітальних інвестицій, їх види і форми здійснення
Джерела фінансування капітальних інвестицій, їх формування та використання
Економічна сутність відтворення основних засобів, знос та амортизація капітальних інвестицій
Аналіз здійснення капітальних інвестицій у відтворенні основних засобів в ТОВ „Зеленьківське”
Амортизаційні відрахування, як джерела відтворення о.з. в ТОВ «Зеленьківське»
Особливості капітальних інвестицій в ТОВ „Зеленьківське” у зв’язку з бюджетною формою фінансування
Контроль капітальних вкладень у відтворенні основних засобів
Шляхи підвищення ефективності використання о. з. підприємства
Навигация
Економічна сутність відтворення основних засобів, знос та амортизація капітальних інвестицій
Роль капітальних інвестицій у відтворені основних засобів сільськогосподарських підприємств
88339
знаков
6
таблиц
0
изображений
1.3 Економічна сутність відтворення основних засобів, знос та амортизація капітальних інвестицій
Підвищення ефективності використання основних засобів підприємств є одним з основних питань у період переходу до ринкових відносин. Від розв’язання цієї проблеми залежить фінансовий стан підприємства, конкурентоспроможність його продукції на ринку.
Основні засоби – це матеріальні активи, очікуваний строк корисного використання котрих становить понад один рік і які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва чи постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам, для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій [8, 12].
Згідно з податковим законодавством щодо нарахування амортизації основні засоби поділяються на виробничі та невиробничі основні фонди.
Виробничі основні фонди є частиною основних засобів, яка бере участь у процесі виробництва тривалих час, зберігаючи при цьому натуральну форму. Вартість основних виробничих фондів переноситься на вироблений продукт поступово частинами, у міру використання. Поновлюються основні виробничі фонди через капітальні інвестиції.
Невиробничі основні фонди – це житлові будинки та інші об'єкти соціально-культурного й побутового обслуговування, які не використовуються в господарській діяльності, але перебувають на балансі підприємства.
На відміну від виробничих, невиробничі основні фонди не беруть участь в процесі виробництва і не переносять своєї вартості на вироблений продукт. Відтворюються вони тільки за рахунок прибутку, який залишається в розпорядженні підприємства.
За П(С)БО основні виробничі фонди поділяються на такі групи:
I. Основні засоби
1. Будинки, споруди та передавальні пристрої.
2. Машини та обладнання.
3. Транспортні засоби.
4. Інструменти, прилади, інвентар(меблі).
5. Інші основні засоби.
II. Інші необоротні матеріальні активи
1. Бібліотечні фонди.
2. Малоцінні необоротні матеріальні активи.
3. Тимчасові (нетитульні) споруди.
4. Інвентарна тара.
5. Інші необоротні матеріальні активи.
Співвідношення окремих груп основних засобів становить їхню структуру. Поліпшення структури основних засобів, передовсім підвищення питомої ваги активної частини, сприяє зростанню виробництва, зниженню собівартості продукції, збільшенню грошових нагромаджень підприємства.
Відтворення основних засобів – це процес безперервного їх поновлення. Розрізняють просте та розширене відтворення.
За простого відтворення основних засобів здійснюється заміна окремих зношених частин основних засобів або заміна старого устаткування на аналогічне, тобто в процесі простого відтворення постійно відновлюється попередня виробнича потужність.
Розширене відтворення передбачає кількісне та якісне збільшення діючих основних засобів або придбання нових основних засобів, які забезпечують вищий рівень продуктивності устаткування.
Процес відтворення основних засобів має низку характерних ознак, зокрема:
1) основні засоби поступово переносять свою вартість на вироблену продукцію;
2) у процесі відтворення основних засобів одночасно відбувається рух їхньої споживчої вартості та вартості;
3) за допомогою амортизаційних відрахувань здійснюється нагромадження в грошовій формі частково перенесеної вартості основних засобів на готову продукцію;
4) основні засоби поновлюються в натуральній формі протягом тривалого часу;
Просте відтворення основних засобів здійснюється у двох формах: 1) заміна зношених або застарілих основних засобів; 2) капітальний ремонт діючих основних засобів.
Необхідність оновлення основних засобів за ринкових відносин визначається передовсім конкуренцією товаровиробників. Саме конкуренція спонукає підприємства здійснювати прискорене списання основних засобів з метою нагромадження фінансових ресурсів для наступного вкладання коштів у придбання більш прогресивного устаткування, впровадження нових технологій та іншого поліпшення основних засобів.
У процесі функціонування основний капітал піддається фізичному (матеріальному) і моральному (економічному) зносу.
Фізичний знос основних засобів – це втрата ними первісної споживчої вартості; внаслідок цього вони поступово знецінюються та потребують заміни новими засобами праці того ж роду. Так, будівлі і споруди піддаються поступовому старінню, машини й обладнання – зносу в результаті їхнього виробничого використання, корозії металу тощо.
Вивчення ступеня фізичного зносу необхідно для визначення реальної вартості, правильного планування заміни старих машин та обладнання новими. Коефіцієнт фізичного зносу (Кзн) можна визначити за формулою.
К зн =∑ ЗН/Вп ,
де ∑ ЗН – сума зносу основних фондів;
Вп – первісна вартість усіх або окремих видів, груп основного капіталу.
Фізичний знос частково відновлюється шляхом ремонту, реконструкції та модернізації основних засобів.
Моральний знос виявляється в тому, що випущені раніше основні засоби за своєю конструкцією, продуктивністю, економічністю значно поступаються новим зразкам. Тому періодично виникає необхідність заміни застарілих основних засобів новими, більш економічними.
Відновлення зношених основних засобів та їх відтворення виконується за рахунок амортизаційних відрахувань, що формуються при амортизації цих фондів.
Амортизація – поступове перенесення по частинах вартості основних фондів на вироблений за їх допомогою продукт. Вона здійснюється з метою накопичення фінансових ресурсів для фінансування наступного відновлення та відтворення основних фондів.
Амортизаційні відрахування – грошове відображення розміру амортизації, відповідного ступеня зносу основного капіталу. Вони включаються до собівартості продукції та компенсуються при її продажу у виручці, що надходить. Амортизаційні відрахування підприємства проводять щоквартально, відповідно до встановлених єдиних норм і балансової вартості основних фондів за окремими групами або інвентарними об'єктами [2, 7].
Норми амортизаційних відрахувань встановлюються у відсотках відношення річної суми амортизації до балансової вартості основних фондів. Вони відображають розмір щорічних амортизаційних відрахувань до амортизаційного фонду. За допомогою норм амортизації регулюється швидкість обороту основного капіталу. Річну норму амортизації (Нд) можна визначити ха такою формулою:
На = (Вб+Вкр-Вл)/Тс/Вб *100 ,
де Вб – балансова вартість основних виробничих засобів;
Вкр – вартість запланованого капітального ремонту основних засобів за весь термін їх експлуатації;
Вл – ліквідаційна вартість;
Тс- час експлуатації основних засобів.
Суму амортизаційних відрахувань за відповідний звітній період визначають шляхом множення встановленої норми амортизації на балансову вартість відповідної групи основних фондів на початок звітного періоду. Розрахувати її можна за такою формулою:
А = ( Вб*На) :100
де А – сума амортизаційних відрахувань, грн.;
Вб - – балансова вартість відповідної групи основних фондів на початок звітного періоду, грн.;
Нд - норма амортизаційних відрахувань відповідної групи основних фондів, %.
Нині в Україні діють такі норми амортизаційних відрахувань у залежності від групи основних фондів:
1група – 1-2 %;
2 група – 2-10%;
3 група - 3-6%;
4 група – 4-15%.
У відповідності до встановлених норм амортизаційні відрахування здійснюються на повне відновлення активної частини основних фондів протягом нормативного терміну експлуатації, по інших основних фондах – протягом всього фактичного терміну їх експлуатації.
Загальний розмір амортизаційних відрахувань за рік визначається шляхом підрахунку квартальних сум амортизації, вирахуваних за всіма групами основних фондів, без врахування повністю зношених фондів, що відносяться до машин, обладнання та транспортних засобів. Сума нарахованої амортизації відноситься на собівартість продукції, робіт чи послуг. У сезонних виробництвах річна сума амортизаційних відрахувань включається до витрат виробництва за період роботи підприємства в даному році.
Нарахування амортизації припиняється в період реконструкції, переозброєння основних фондів з повною їх зупинкою , при переведенні їх на консервацію.
Амортизація окремого об’єкта основних фондів групи 1 провадиться до досягнення балансовою вартістю такого об’єкта 100 неоподаткованих мінімумів громадян. Залишкова вартість об'єкта відноситься до складу валових витрат за результатами відповідного податкового періоду, а його вартість прирівнюється до нуля.
Амортизація основних фондів груп 2,3 і 4 провадиться до досягнення балансовою вартістю групи нульового значення.
У сучасних умовах при високому рівні інфляції, як ніколи раніше виникає необхідність періодичної переоцінки основних фондів та визначення їх відновлювальної вартості, яка відповідає реальним економічним обставинам.
РОЗДІЛ 2
СТАН ЗДІЙСНЕННЯ КАПІТАЛЬНИХ ІНВЕСТИЦІЙ У ВІДТВОРЕННІ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ В ТОВ «ЗЕЛЕНЬКІВСЬКЕ»
Похожие работы
... ї науково-практичної конференції «Фінансове забезпечення економічного і соціального розвитку суспільства». – Дніпропетровськ: ДДФА, 2007. – С.124-125. АНОТАЦІЯ Абрамович І.А. Розвиток інвестиційної діяльності сільськогосподарських підприємств – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за ...
... екоконтролінгу повинен стати екологічний аудит, як ефективний засіб регулювання відносин виробництва з навколишнім природним середовищем. РОЗДІЛ 2 ОЦІНКА СТАНУ ЕКОЛОГІЧНОГО ОБЛІКУ ТА ЕКОКОНТРОЛІНГУ НА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ МЕЛІТОПОЛЬСЬКОГО РАЙОНУ 2.1 Вплив рівня забруднення навколишнього середовища регіону на сільськогосподарське виробництво Навколишнє середовище є необхі ...
... і, а використовується на запасні частини, щоб якось підтримувати у робочому стані іншу частину техніки. 3 РОЗДІЛ. Шляхи раціонального формування і використання основних виробничих фондів і оборотних засобів в сільськогосподарських підприємствах 3.1 Розробка і впровадження новітніх ресурсозберігаючих технологій виробництва Сьогоднішній світ розвивається в умовах жорсткої конкуренції на ...
... на ринку). 19) Грошові надходження від фінансово-інвестиційної діяльності З переходом на ринкові основи господарювання зростає значення інвестиційної та фінансової діяльності підприємств. Фінансові інвестиції зумовлені потребою ефективного використання вільних фінансових ресурсів, коли кон'юнктура фінансового ринку уможливлює отримання значно більшого рівня прибутку на вкладений капітал, ...
0 комментариев