Міністерство аграрної політики України
Одеський державний аграрний університет
Курсова робота
з дисципліни «Економіка підприємства»
на тему: «Шляхи раціонального формування і використання основного і оборотного капіталу в аграрних підприємств». (На матеріалах ТОВ «Ясні зорі» Кодимського району Одеської області)
Роботу виконав: студентка 3 курсу 2 групи
економічного факультету
спеціальність «Облік і аудит»
заочної форми навчання
Албул Олена Вікторівна
Одеса – 2010
Зміст
Вступ
1. Економічна суть виробничих фондів ТОВ «Ясні зорі»
1.1 Характеристика виробничих фондів, їх поділ, класифікація і структура
1.2 Основні засоби, їх грошова оцінка і ефективність використання основних фондів ТОВ «Ясні зорі»
1.3 Оборотні засоби аграрних підприємств, джерела їх формування і методика визначення ефективності використання оборотних засобів
2. Природно - економічна характеристика ТОВ «Ясні зорі»
2.1 Місце розташування і грунтово – кліматичні умови господарства
2.2 Виробничий напрям, розміри і рівень розвитку ТОВ «Ясні зорі»
2.3 Рівень інтенсивності і економічної ефективності інтенсифікації
2.4 Економічна ефективність виробництва основних видів продукції рослинництва
2.5 Економічна ефективність використання основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення і оборотних фондів
2.6 Досвіт використання основних виробничих фондів і оборотних фондів в сільськогосподарських підприємствах України
3. Шляхи раціонального формування і використання основних виробничих фондів і оборотних засобів в сільськогосподарських підприємства
3.1 Розробка і впровадження новітніх ресурсозберігаючих технологій виробництва
3.2 Використання техніки на лізинговій основі; формування МТС, оренда техніки
3.3 Мінімізація потреби в оборотних засобах і фактори підвищення їх використання
Висновки і пропозиції
Список використаної літератури
Вступ
Велику роль за сучасного розвитку аграрної сфери в Україні відіграють знаряддя (основні засоби) і предмети праці ( оборотні активи ). Їх раціональне використання є дуже важливим завданням в сільськогосподарському виробництві, тому що ці два із п’яти факторів, які беруть безпосередню участь у створені вартості продукції і, будучи складовим елементом продуктивних сил, визначають ступінь розвитку матеріально-технічної бази аграрних підприємств. Тому від рівня забезпеченості виробництва знаряддями і предметами праці, їх структури і ефективності використання значною мірою залежать кінцеві результати діяльності суб’єктів господарювання в сільськогосподарському виробництві.
Вся сукупність наявних виробничих фондів становлять найбільшу частку (близько 60%) національного багатства України. Зростання і вдосконалення засобів праці забезпечує безперервне підвищення технічної оснащеності та продуктивності праці виробничого персоналу. Знаряддя праці, які є найбільш активною частиною основних виробничих фондів, становлять матеріальну основу виробничої потужності підприємства. До складу основних фондів входить інше майно підприємства, яке безпосередньої участі у виробництві не бере.
Метою нашої курсової роботи є дослідити економічну сутність основних і оборотних засобів, що використовуються на сільськогосподарських підприємствах та вивчити шляхи раціонального їх формування і використання.
У відповідності до поставленої мети в роботі мають бути розв’язані наступні задачі:
1. дослідити економічну сутність основних і оборотних фондів господарства, методи їх оцінки, показники ефективності використання, джерела формування;
2. вивчити природноекономічний стан досліджуваного господарства;
3. на підставі проведених досліджень запропонувати шляхи раціонального формування і використання основних і оборотних засобів на сільськогосподарських підприємствах.
Об’єктом дослідження курсової роботи є сільськогосподарське підприємство ТОВ «Ясні зорі», який знаходиться в с. Слобідка Кодимського району Одеської області.
Період дослідження 2005 по 2007 рок. Інформаційними джерелами є річна фінансова та статистична звітність підприємства за останні три роки, економічний паспорт.
При проведенні дослідження використовувалися такі методи наукового пізнання: монографічний, балансовий, індексний, економіко-статистичний та інші методи.
1 Розділ. Економічна суть виробничих фондів сільського господарства
1.1 Характеристика виробничих фондів, їх класифікація і структура
Знаряддя і предмети праці, виражені у вартісній формі, разом з грошовими ресурсами, що обслуговують процес виробництва, і становлять, на думку Андрійчука, поняття виробничих фондів. Їх кругообіг відбувається як рух вартості, результатом якого є виробництво матеріальних благ, що втілюють у собі вартість спожитих засобів виробництва.[5]
Засоби виробництва визначені розвитком матеріально технічної бази підприємства. Від рівня забезпеченості виробництва основними засобами, їх структури та ефективності використання залежать виробничі та фінансові результати підприємства.
Основні виробничі фонди підприємства – це засоби праці, які беруть участь в багатьох виробничих циклах, зберігаючи при цьому свою натуральну форму, а їхня вартість поступово переходить на виготовлений товар в міру їх зносу (амортизації).[6]
Окремі види засобів виробництва можуть змінювати свою функціональну роль у процесі виробництва, а тому їх розглядають як основні фонди, а в іншому випадку як оборотні.
За Бурковським А.Д., всі засоби, які беруть участь в виробничому процесі (машини, устаткування, технологічні лінії, інше обладнання) і створюють умови для його здійснення (виробничі споруди, гідротехнічні споруди – плотини, канали, водоймища, транспортні споруди — мости, дороги, тунелі, електромережі, трубопроводи) та служать для переміщення і збереження предметів та продуктів праці (складські приміщення, транспортні засоби), є виробничими основними фондами.[13]
За Байша І.М. до основних фондів належать невиробничі основні фонди (житлові будинки, клуби, дитячі дошкільні заклади, школи, лазні, пральні, спортивні споруди й інші об'єкти побутового і культурного призначення, охорони здоров'я).[7]
На думку Топіга І.М. основні засоби - це матеріальні активи, які утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам чи для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).[34]
Об'єкти основних засобів у бухгалтерському обліку класифікуються в групи, однакові за технічними характеристиками, призначенням і способом використання. З метою обліку основні засоби та інші необоротні матеріальні активи поділяються на такі групи:
- Основні засоби — це: земельні ділянки; капітальні вкладення на поліпшення земель: будинки, споруди та передавальні пристрої; машини та обладнання; транспортні засоби; інструменти, прилади, інвентар (меблі); робоча і продуктивна худоба; багаторічні насадження; інші основні засоби.
- Інші необоротні матеріальні активи: бібліотечні фонди; малоцінні необоротні матеріальні активи: тимчасові (нетитульні) споруди; природні ресурси, інвентарна тара, предмети прокату, інші необоротні матеріальні активи.
Основні засоби грають дуже велику роль в виробничій діяльності підприємства, так як вони у своїй сукупності створюють виробничу потужність підприємства.[10]
Споживна вартість знарядь праці, за В.А. Андрійчуком, закріплюється на тривалий час у сфері виробництва, а вартість знаходиться в постійному русі, причому частина її переноситься на заново створений продукт, а інша частина, постійно зменшуючись, фіксується у засобах виробництва до завершення строку їх використання.[6]
Предмети праці , тобто оборотні фонди, беруть участь у процесі виробництва протягом лише одного виробничого циклу, втрачають при цьому натурально-речову форму і повністю передають свою вартість на заново створюваний продукт. Як бачимо, характер їх обороту докорінно відрізняється від характеру обороту основних фондів, що безпосередньо позначається на формуванні витрат, які включаються в собівартість продукції.[4]
Виробничі фонди у процесі кругообігу послідовно переходять зі стадії виробничих запасів у стадію виробництва, а з неї – в стадію готового продукту. Такий рух виробничих фондів відбувається як рух вартості, зумовлюючи необхідність їх розмежування на застосовувані і спожиті.
Застосовувані основні фонди представлені первісною вартістю знарядь праці, а виробничо спожиті – лише частиною її у формі річної суми амортизації на реновацію. Застосовувані основні фонди завжди є більшими від виробничо спожитих протягом року на строк їх експлуатації.
Для оборотних фондів, як правило, характерне зворотне співвідношення. Застосовувані оборотні фонди вимірюються вартістю їх середньомісячного залишку, виробничо спожиті – матеріальними витратами. Враховуючи характер обороту предметів праці, стає очевидним, що виробничо спожиті оборотні фонди будуть у стільки разів перевищувати застосовувані, скільки оборотів зроблять оборотні фонди протягом року.
На думку Покропивного С.Ф поділ виробничих фондів, на застосовувані і виробничо спожиті має глибокий економічний зміст, оскільки дає змогу правильно визначити роль знарядь і предметів праці у формуванні собівартості продукції. Стає очевидним, що основна частка витрат формується за рахунок не основних, а саме оборотних фондів, хоч первісна вартість перших значно перевищує вартість оборотних. [31]
Економічне значення основних фондів полягає в тому, що вони є мірилом розвитку процесу праці в сільському господарстві, формують ступінь комплексної механізації та автоматизації виробництва, забезпечують якісне і своєчасне виконання сільськогосподарських робіт і цим визначально впливають на продуктивність праці.
Мацибора В.І. зауважив, що основні виробничі фонди беруть безпосередню участь у процесі виробництва і формуванні собівартості та вартості продукції На них припадає переважна частка основних фондів аграрних підприємств – до 85 – 90%. Основні невиробничі фонди не беруть участі в процесі виробництва. Вони формують соціальні умови життя людей на селі, а тому рівень забезпечення ними опосередковано впливає на результати виробничої діяльності. До складу цих фондів відносять фонди житлово-комунального господарства і побутового обслуговування, організацій культури, освіти, охорони здоров'я, фізичної культури і соціального забезпечення.[24]
Основні засоби невиробничого призначення в основному знаходяться на фінансуванні місцевих бюджетів, а беручи до уваги сучасний стан економіки, а звідси і бюджетної системи в Україні, можна сказати, що ці невиробничі основні засоби знаходяться в незадовільному стані. В перспективі є підстави очікувати, що із зміцненням економіки аграрних підприємств вони відновлять розвиток окремих ланок соціальної сфери з метою забезпечення опосередкованого впливу цього фактора на підвищення продуктивності праці.
Мацибора В.І вважає, що сільськогосподарські підприємства, крім сільськогосподарської, можуть виробляти й інші види продукції, займатися торгівлею, будівництвом тощо. Тому основні виробничі фонди цих підприємств не є однорідними за їх функціональною роллю. Саме за цією ознакою вказані фонди поділяють на:
1. виробничі сільськогосподарського призначення. До них відносять будівлі, споруди, передавальне обладнання, робочі і силові машини та обладнання, вимірювальні і регулюючі прилади, обчислювальну техніку та програмні засоби до неї, транспортні засоби, інструмент, виробничий і господарський інвентар, робочу і продуктивну худобу, багаторічні насадження, внутрішньогосподарські дороги, мости та інші основні засоби. Названі основні виробничі фонди (з метою аналізу забезпечення ними й оцінки ефективності використання) можуть об'єднуватися в три групи: фонди рослинництва, тваринництва і загальногосподарського призначення;
2. виробничі несільськогосподарського призначення Вони представлені промислово-виробничими і будівельними фондами, фондами торгівлі і громадського харчування. Певною мірою ці основні фонди характеризують ступінь
Згідно з типовою класифікацією основних фондів, їх розподіляють на такі групи.
· Виробничо-технічні споруди. До цієї групи належать споруди, в яких відбуваються процеси основних, допоміжних і підсобних виробництв, адміністративні будинки, господарські споруди. У вартість цих об'єктів, крім вартості будівельної частини, включається вартість систем опалення, водопроводів, електроарматури, вентиляції та ін.
· Споруди і передавальні пристрої – це інженерно-будівельні об’єкти, необхідні для здійснення процесів виробництва: нафтогазові свердловини, дороги, естакади, тунелі, мости, гідротехнічні споруди (плотини, канали, водоймища).
· Передавальні засоби – водопровідні й каналізаційні споруди, електропередавальні мережі, теплові й газові мережі, паропроводи, тобто об'єкти, які здійснюють передачу різних видів енергії від машин-двигунів до робочих машин.
· Силові машини й устаткування: теплотехнічне устаткування, силові і робочі машини та устаткування, технологічні лінії, які впливають на предмети праці, вимірювальні та регулювальні прилади і пристрої, лабораторне устаткування (прилади й апаратура для автоматичного управління, вимірювання, регулювання і контролю швидкостей, тиску, температури, складу речовин, пульти управління, засоби диспетчерського контролю, комп'ютерно-обчислювальні машини тощо).
· Транспортні засоби – весь рухомий транспорт, що належить підприємству (залізничний, водний, автомобільний транспорт, а також внутрізаводські транспортні засоби: автокрани, автонавантажувачі, вагонетки, передавальні візки та ін.).
· Інструменти і пристрої – інструменти всіх видів, термін використання яких більший як один рік (незалежно від їх вартості).
· Виробничий інвентар та приладдя. До цієї групи належать предмети, призначені для зберігання матеріалів, інструменту, полегшення праці, – верстати, стелажі, столи, контейнери тощо.
· Господарський інвентар – предмети службового та господарського призначення (меблі, сейфи, розмножувальні апарати, предмети протипожежного призначення та ін.).
В аграрному секторі до основних фондів включають: робочу і продуктивну худобу; багаторічні насадження; капіталовкладення в земельні ділянки для поліпшення їх врожайності; лісові і водні угіддя тощо.
На думку Нестеренка В.П на ефективність сільськогосподарського виробництва,., істотний вплив справляє і структура основних виробничих фондів, під якою розуміють процентне співвідношення окремих складових елементів цих фондів у їх загальній вартості.[21]
Для економічного аналізу і цілей бухгалтерського обліку основні засоби класифікують за такими групами: земельні ділянки; капітальні витрати на поліпшення земель; будинки, споруди та передавальні пристрої; машини й обладнання, транспортні засоби і інструменти, прилади, інвентар (меблі); робоча і продуктивна худоба; багаторічні насадження; інші основні засоби. В складі основних засобів виділяють також групу інших необоротних активів, до яких відносять бібліотечні фонди, малоцінні необоротні матеріальні активи, природні ресурси, інвентарну тару, тимчасові (нетитульні) споруди, предмети прокату.
За Яцківом В.А. при оцінці структури основних виробничих фондів необхідно враховувати, що їх структурні елементи істотно відрізняються за функціональною роллю в процесі виробництва, а тому не з однаковою активністю впливають на кінцеві результати господарювання. За інших однакових умов вищих результатів досягають ті підприємства, які краще оснащені так званими активними основними виробничими фондами: силовими і робочими машинами, транспортними засобами, продуктивною худобою, багаторічними культурними насадженнями.[35]
Структура основних фондів змінюється як у динаміці, так і залежно від спеціалізації підприємства. Тому оптимальний рівень фондооснащеності і раціональну структуру цих фондів необхідно встановлювати для підприємства відповідно до його виробничого напряму, досягнутого рівня інтенсивності розвитку головної галузі, місцевих природних умов.
... Наука. Технологія. Освіта”, 31 травня – 1 червня 2007р. – Мукачівський технологічний інститут. –Мукачево, 2007. – С.76-77. 9. Харківський Д.Ф., Козаченко Л.А. Методичні рекомендації з управління формуванням капіталу виноробних підприємств // Одеса: ПП „Ксерокс”, 2007. – 67с. (автору належить: обґрунтування підходів щодо оптимізації структури капіталу). АНОТАЦІЯ Козаченко Л.А. Управління ...
... нар. наук.-практ. конф. “Європейська наука ХХІ століття – 2007”. – Т. 3. Економічні науки. – Дн. : Наука и образование, 2007. – С.67-69. АНОТАЦІЯ Крячко В.Г. Формування та ефективність використання виробничого капіталу в сільському господарстві. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 – економіка та управління національним ...
... коштів є важливим чинником у зниженні собівартості продукції чи виконаної роботи. Раціональне використання оборотних коштів залежить від правильного їхнього формування і ефективної організації виробництва. Зосередження н підприємствах зайвих оборотних коштів приводить до їхнього заморожування. Це завдає шкоди економіці господарства. Щоб уникнути такого положення, оборотні кошти нормуються, що є ...
... екоконтролінгу повинен стати екологічний аудит, як ефективний засіб регулювання відносин виробництва з навколишнім природним середовищем. РОЗДІЛ 2 ОЦІНКА СТАНУ ЕКОЛОГІЧНОГО ОБЛІКУ ТА ЕКОКОНТРОЛІНГУ НА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ МЕЛІТОПОЛЬСЬКОГО РАЙОНУ 2.1 Вплив рівня забруднення навколишнього середовища регіону на сільськогосподарське виробництво Навколишнє середовище є необхі ...
0 комментариев